Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Миколайович Па́влов (рос. Иван Николаевич Павлов; нар. 17 березня 1872, Поповка — пом. 30 серпня 1951, Москва) — російський і радянський гравер і педагог; член Спілки діячів прикладного мистецтва та художньої промисловості з 1919 року, Ленінградського товариства екслібрисистів у 1925—1928 роках, Асоціації художників революційної Росії/Асоціції художників революції у 1925—1932 роках; Асоціації художників-графіків при Будинку Друку в Москві з 1927 року, дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 року.
| Павлов Іван Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Павлов Иван Николаевич | ||||
 | ||||
| Народження | 5 (17) березня 1872[1] Каширський повіт[d], Тульська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 30 серпня 1951[2][3][1](79 років) | |||
| Москва, РРФСР, СРСР[2][1] | ||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
| Жанр | пейзаж і портрет | |||
| Діяльність | художник, художник-гравер, wood engraver, педагог | |||
| Вчитель | Мате Василь Васильович і Денисовський Федір Платонович | |||
| Відомі учні | Соколов Володимир Іванович, d, d, d, Кравченко Олексій Ілліч і d | |||
| Працівник | Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова і Вищі художньо-технічні майстерні | |||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
 Павлов Іван Миколайович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 5 [17] березня 1872 у селі Попівці Тульської губернії Російської імперії (сучасна Московська область, Росія) у сім'ї фельдшера. 1883 року закінчив міське початкове училище у Москві; упродовж 1883—1886 років відвідував заняття у приватній граверній майстерні Карла Ріхау у Москві. Протягом 1888—1889 років виховувався в Ольгинському дитячому приюті. У 1891—1893 роках навчався у Центральному училищі технічного малювання барона Олександра Штігліца у майстерні Василя Мате; у 1893—1894 роках — у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі у .
Жив у Санкт-Петербурзі, а з 1904 року — у Москві. Протягом 1907—1914 років вів курс ксилографії у Строганівському центральному художньо-промисловому училищі; з 1915 року — Художній школі при друкарні «І. Д. Ситін і Ко»; у 1917—1922 роках — у Державних вільних художніх майстернях/Вищих художньо-технічних майстерні; професор. Серед учнів — Олексій Кравченко, Володимир Соколов, , , , .
Помер в Москві 30 серпня 1951 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 4, ряд № 7).
Творчість
З 1890-х років працював у галузі репродукційної гравюри у техніці тонової ксилографії. Виконав гравюри за картинами:
- Володимира Маковського — «У трактирі», «Крах банку» (обидві — 1891, 1-а премія Товариства заохочення мистецтв), «Рибачки», «У ресторані», «Швейцар» (всі — 1893), «Політики», «Квасник» (обидві — 1894), «Товкучий ринок у Москві», «Завадили» (обидві — 1895);
- Абрама Архипова — «Подруги» (1891, 1-а премія Товариства заохочення мистецтв).
Гравірував за живописними оригіналами та малюнками Іллі Рєпіна, Миколи Ярошенка, Василя Сурикова, Віктора Васнєцова, Іларіона Прянішникова, .
Як ілюстратор співпрацював у журналах «Нива», , .
На початку 1900-х років зосередився на створенні оригінальної станкової гравюри: пейзажів, портретів. Створив альбоми оригінальних станкових кольорових ксилографій та ліногравюр:
- «Русь, що йде» (1914);
- «Москва, що йде (Московські дворики)» (1915);
- «Стара провінція» (1916);
- «Останкіно» (1917);
- «Московські дворики» (1918);
- «Волга у Ярославля» (1920);
- «Куточки Москви» (1921);
- «Пейзаж у кольорових гравюрах на дереві» (1923);
- «Стара Москва» (1924);
- «Елеватор на Камі» (1925);
- «Баку» (1936);
- «Сталіно» (1936);
- «Астрахань» (1937);
- «Стара Москва» (1944—1947, до 800-річчя Москви).
Альбом «Москва, що йде» | |||||||||||
 |  |  |  |  | |||||||
Ворота Англійського клубу. | Двір Смоленського ринку. | Краснохолмська набережна. | Силует Донського монастиря. | Старомонетний провулок. | |||||||
Займався створенням екслібрисів.
Автор спогадів: «Життя російського гравера» (Москва-Ленінград, 1940; перевидання — Москва, 1963); посібника «Техніка гравірування на дереві та лінолеумі» (Москва, 1938; перевидання — Москва, 1952; спільно з Михайлом Маторіним).
Виставки
Експонувався на виставках:
- картин, скульптури та художньої індустрії в Рязані (1918);
- 4-й виставці московського сховища творів сучасного мистецтва (1919);
- 6-й державній виставці гравюр (1919);
- 1-й художній виставці творів мистецтв гуртка художників Замоскворецького району (1922);
- «Російський книжковий знак» у Казані (1923);
- «Графічне мистецтво у СРСР. 1917—1928» (1927);
- «Російська ксилографія за 10 років» (1927);
- Всесоюзній поліграфічній виставці (1927);
- «Гравюра СРСР за років» (1927);
- «Російський малюнок за 10 років Жовтневої революції» (1927);
- «Визвольні рухи XVI—XX століть» (1928);
- «Кольорова ксилографія. Її прийоми та можливості» (1929);
- «Радянський малюнок» у Куйбишеві (1929);
- звітних робіт художників, відряджених у райони індустріального та колгоспного будівництва (1931);
- «Крим і Кавказ — оздоровниці СРСР» (1931);
- «Художники РРФСР за XV років» (1932);
- «XV років РСЧА» (1933);
- «Ленін у гравюрі» (1934);
- «Кольоровий станковий естамп» у Ленінграді (1936);
- Всесоюзних художніх виставках (1946, 1949, 1950) у Москві.
Учасник багатьох зарубіжних виставок: міжнародної виставки «Мистецтво книги» у Лейпцигу (1927). радянського мистецтва по Японії (1927, пересувна), по США (1929, пересувна), в Амстердамі, Ризі, Лос-Анджелесі, Вінтертурі (всі — 1929), у Кенігсберзі (1932), по Польщі (1933, пересувна), у Лондоні (1934, 1938). у Софії (1936). у Брюсселі (1937), у Варшаві (1946), у Берліні (1949).
Провів персональні виставки в Москві (1921, 1922, 1929 — спільно з учнями, 1934, 1936, 1947), Пермі (1929 — спільно з учнями), Нижньому Новгороді (1929), Самарі (1930), Ленінграді (1947). Ретроспективна виставка відбулася у Москві у 1958 році.
Роботи художника зберігаються у багатьох музеях, зокрема у Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна, Російському музеї.
Відзнаки
- з 1943 року;
- Сталінська премія II ступеня за 1943 рік (за багаторічні видатні досягнення у галузі літератури та мистецтва);
- Орден Трудового Червоного Прапора.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Павлов Иван Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Павлов Иван Николаевич / Инвестиции в искусство. (рос.)
- Павлов Иван Николаевич / Новодевичье кладбище. (рос.)
Література
- Павлов Иван Николаевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Павлов Иван Николаевич // Популярная художественная энциклопедия. Книга II. М—Я. Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 94 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Mikolajovich Pa vlov ros Ivan Nikolaevich Pavlov nar 17 bereznya 1872 Popovka pom 30 serpnya 1951 Moskva rosijskij i radyanskij graver i pedagog chlen Spilki diyachiv prikladnogo mistectva ta hudozhnoyi promislovosti z 1919 roku Leningradskogo tovaristva ekslibrisistiv u 1925 1928 rokah Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi Asociciyi hudozhnikiv revolyuciyi u 1925 1932 rokah Asociaciyi hudozhnikiv grafikiv pri Budinku Druku v Moskvi z 1927 roku dijsnij chlen Akademiyi mistectv SRSR z 1947 roku Pavlov Ivan Mikolajovichros Pavlov Ivan NikolaevichNarodzhennya5 17 bereznya 1872 1 Kashirskij povit d Tulska guberniya Rosijska imperiyaSmert30 serpnya 1951 1951 08 30 2 3 1 79 rokiv Moskva RRFSR SRSR 2 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRZhanrpejzazh i portretDiyalnisthudozhnik hudozhnik graver wood engraver pedagogVchitelMate Vasil Vasilovich i Denisovskij Fedir PlatonovichVidomi uchniSokolov Volodimir Ivanovich d d d Kravchenko Oleksij Illich i dPracivnikRosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova i Vishi hudozhno tehnichni majsterniRoboti v kolekciyiNacionalna galereya VirmeniyiNagorodi Pavlov Ivan Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 17 bereznya 1872 18720317 u seli Popivci Tulskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi suchasna Moskovska oblast Rosiya u sim yi feldshera 1883 roku zakinchiv miske pochatkove uchilishe u Moskvi uprodovzh 1883 1886 rokiv vidviduvav zanyattya u privatnij gravernij majsterni Karla Rihau u Moskvi Protyagom 1888 1889 rokiv vihovuvavsya v Olginskomu dityachomu priyuti U 1891 1893 rokah navchavsya u Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya barona Oleksandra Shtiglica u majsterni Vasilya Mate u 1893 1894 rokah u Risuvalnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv u Sankt Peterburzi u Zhiv u Sankt Peterburzi a z 1904 roku u Moskvi Protyagom 1907 1914 rokiv viv kurs ksilografiyi u Stroganivskomu centralnomu hudozhno promislovomu uchilishi z 1915 roku Hudozhnij shkoli pri drukarni I D Sitin i Ko u 1917 1922 rokah u Derzhavnih vilnih hudozhnih majsternyah Vishih hudozhno tehnichnih majsterni profesor Sered uchniv Oleksij Kravchenko Volodimir Sokolov Pomer v Moskvi 30 serpnya 1951 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 4 ryad 7 TvorchistZ 1890 h rokiv pracyuvav u galuzi reprodukcijnoyi gravyuri u tehnici tonovoyi ksilografiyi Vikonav gravyuri za kartinami Volodimira Makovskogo U traktiri Krah banku obidvi 1891 1 a premiya Tovaristva zaohochennya mistectv Ribachki U restorani Shvejcar vsi 1893 Politiki Kvasnik obidvi 1894 Tovkuchij rinok u Moskvi Zavadili obidvi 1895 Abrama Arhipova Podrugi 1891 1 a premiya Tovaristva zaohochennya mistectv Graviruvav za zhivopisnimi originalami ta malyunkami Illi Ryepina Mikoli Yaroshenka Vasilya Surikova Viktora Vasnyecova Ilariona Pryanishnikova Yak ilyustrator spivpracyuvav u zhurnalah Niva Na pochatku 1900 h rokiv zoseredivsya na stvorenni originalnoyi stankovoyi gravyuri pejzazhiv portretiv Stvoriv albomi originalnih stankovih kolorovih ksilografij ta linogravyur Rus sho jde 1914 Moskva sho jde Moskovski dvoriki 1915 Stara provinciya 1916 Ostankino 1917 Moskovski dvoriki 1918 Volga u Yaroslavlya 1920 Kutochki Moskvi 1921 Pejzazh u kolorovih gravyurah na derevi 1923 Stara Moskva 1924 Elevator na Kami 1925 Baku 1936 Stalino 1936 Astrahan 1937 Stara Moskva 1944 1947 do 800 richchya Moskvi Albom Moskva sho jde Vorota Anglijskogo klubu Dvir Smolenskogo rinku Krasnoholmska naberezhna Siluet Donskogo monastirya Staromonetnij provulok Zajmavsya stvorennyam ekslibrisiv Avtor spogadiv Zhittya rosijskogo gravera Moskva Leningrad 1940 perevidannya Moskva 1963 posibnika Tehnika graviruvannya na derevi ta linoleumi Moskva 1938 perevidannya Moskva 1952 spilno z Mihajlom Matorinim Vistavki Eksponuvavsya na vistavkah kartin skulpturi ta hudozhnoyi industriyi v Ryazani 1918 4 j vistavci moskovskogo shovisha tvoriv suchasnogo mistectva 1919 6 j derzhavnij vistavci gravyur 1919 1 j hudozhnij vistavci tvoriv mistectv gurtka hudozhnikiv Zamoskvoreckogo rajonu 1922 Rosijskij knizhkovij znak u Kazani 1923 Grafichne mistectvo u SRSR 1917 1928 1927 Rosijska ksilografiya za 10 rokiv 1927 Vsesoyuznij poligrafichnij vistavci 1927 Gravyura SRSR za rokiv 1927 Rosijskij malyunok za 10 rokiv Zhovtnevoyi revolyuciyi 1927 Vizvolni ruhi XVI XX stolit 1928 Kolorova ksilografiya Yiyi prijomi ta mozhlivosti 1929 Radyanskij malyunok u Kujbishevi 1929 zvitnih robit hudozhnikiv vidryadzhenih u rajoni industrialnogo ta kolgospnogo budivnictva 1931 Krim i Kavkaz ozdorovnici SRSR 1931 Hudozhniki RRFSR za XV rokiv 1932 XV rokiv RSChA 1933 Lenin u gravyuri 1934 Kolorovij stankovij estamp u Leningradi 1936 Vsesoyuznih hudozhnih vistavkah 1946 1949 1950 u Moskvi Uchasnik bagatoh zarubizhnih vistavok mizhnarodnoyi vistavki Mistectvo knigi u Lejpcigu 1927 radyanskogo mistectva po Yaponiyi 1927 peresuvna po SShA 1929 peresuvna v Amsterdami Rizi Los Andzhelesi Vinterturi vsi 1929 u Kenigsberzi 1932 po Polshi 1933 peresuvna u Londoni 1934 1938 u Sofiyi 1936 u Bryusseli 1937 u Varshavi 1946 u Berlini 1949 Proviv personalni vistavki v Moskvi 1921 1922 1929 spilno z uchnyami 1934 1936 1947 Permi 1929 spilno z uchnyami Nizhnomu Novgorodi 1929 Samari 1930 Leningradi 1947 Retrospektivna vistavka vidbulasya u Moskvi u 1958 roci Roboti hudozhnika zberigayutsya u bagatoh muzeyah zokrema u Tretyakovskij galereyi Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina Rosijskomu muzeyi Vidznakiz 1943 roku Stalinska premiya II stupenya za 1943 rik za bagatorichni vidatni dosyagnennya u galuzi literaturi ta mistectva Orden Trudovogo Chervonogo Prapora PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Pavlov Ivan Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Pavlov Ivan Nikolaevich Investicii v iskusstvo ros Pavlov Ivan Nikolaevich Novodeviche kladbishe ros LiteraturaPavlov Ivan Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Pavlov Ivan Nikolaevich Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Kniga II M Ya Sovetskaya enciklopediya Moskva 1986 S 94 ros