Національними мовами Фінляндії є фінська і шведська. Найпоширенішими мовами меншин є саамські мови, фінська мова жестів та карельська мова.
Фінська
Фінська мова є офіційною, нею розмовляє більшість населення країни (близько 91 %). Це прибалтійсько-фінська мова, більш споріднена з естонською і менше нагадує саамські мови. Фінська мова належить до групи угро-фінських мов, які входять до уральської мовної сім'ї.
На території Фінляндії виділяють вісім основних діалектів: південно-західний (суоме), ємський (хяме), перехідний між ними південно-ботнічний, середньо-ботнічний, північно-ботнічний, північний, савоський (саво), південно-східний.
Шведська
Шведською мовою розмовляють 5,4 % населення, вона є другою офіційною мовою країни. Це скандинавська мова, яка належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.
Саамські мови
Саамські мови являють собою групу споріднених мов, якими розмовляють у Лапландії. Ці мови віддалено нагадують фінську. Три основні саамські мови, якими розмовляють у Фінляндії — північносаамська, інарі саамська і сколт-саамська. Загалом ці мови є рідними для приблизно 1,800 населення.
Число носіїв північносаамської мови становить від 1700 до 2000 осіб (70 до 80 % від загального числа носіїв саамських мов у Фінляндії).
Переважна більшість фінських саамів в тій чи іншій мірі знають фінську мову, а також, меншою мірою, другу державну мову Фінляндії — шведську.
Карельська
До Другої світової війни карельською мовою розмовляли на кордоні Карельського регіона на північному березі Ладозького озера. Після війни іммігранти з Карелії розселилися по всій Фінляндії. Станом на 2001 році, карельською мовою розмовляє 11,000 — 12,000 людей у Фінляндії, більшість з яких — літні люди.
Російська
Російська мова є третьою за поширеністю мовою у Фінляндії і однією з найбільш швидко зростаючих в плані кількості носіїв і вивчення її як іноземної.
На 2019 рік чисельність населення Фінляндії, для яких рідною мовою є російська, оцінюється у 62554 осіб (1,15 % населення). Російськомовність має більш широке поширення на південному сході країни.
Статистика
Мова | Кількість носіїв (>5,000) | Відсоток |
---|---|---|
Фінська | 4,866,848 | 89.68 % |
Шведська | 290,977 | 5.36 % |
Російська | 62,554 | 1.15 % |
Естонська | 38,364 | 0.71 % |
Сомалійська | 14,769 | 0.27 % |
Англійська | 14,666 | 0.27 % |
Арабська | 12,042 | 0.22 % |
Курдська | 9,280 | 0.17 % |
Китайська | 8,820 | 0.16 % |
Албанська | 7,760 | 0.14 % |
Тайська | 6,926 | 0.13 % |
В'єтнамська | 6,549 | 0.12 % |
Перська | 6,422 | 0.12 % |
Турецька | 6,097 | 0.11 % |
Німецька | 5,792 | 0.11 % |
Іспанська | 5,470 | 0.10 % |
⋮ | ||
Саамська | 1,900 | 0.04 % |
Інші | 66,908 | 1.23 % |
Примітки
- Saami, North [ 26 травня 2020 у Wayback Machine.] // Lewis, 2009
- Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 10 липня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Language according to age and gender by region 2011. Stat.fi: Statistics – Population structure. Statistics Finland. 2011. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 27 березня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnimi movami Finlyandiyi ye finska i shvedska Najposhirenishimi movami menshin ye saamski movi finska mova zhestiv ta karelska mova Finski municipaliteti za movnistyu finski fino shvedski shvedo finski shvedski fino saamskiFinskaDokladnishe Finska mova Finska mova ye oficijnoyu neyu rozmovlyaye bilshist naselennya krayini blizko 91 Ce pribaltijsko finska mova bilsh sporidnena z estonskoyu i menshe nagaduye saamski movi Finska mova nalezhit do grupi ugro finskih mov yaki vhodyat do uralskoyi movnoyi sim yi Na teritoriyi Finlyandiyi vidilyayut visim osnovnih dialektiv pivdenno zahidnij suome yemskij hyame perehidnij mizh nimi pivdenno botnichnij seredno botnichnij pivnichno botnichnij pivnichnij savoskij savo pivdenno shidnij ShvedskaDokladnishe Shvedska mova Shvedskoyu movoyu rozmovlyayut 5 4 naselennya vona ye drugoyu oficijnoyu movoyu krayini Ce skandinavska mova yaka nalezhit do germanskoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi mov Saamski moviDokladnishe Saamski movi Saamski movi yavlyayut soboyu grupu sporidnenih mov yakimi rozmovlyayut u Laplandiyi Ci movi viddaleno nagaduyut finsku Tri osnovni saamski movi yakimi rozmovlyayut u Finlyandiyi pivnichnosaamska inari saamska i skolt saamska Zagalom ci movi ye ridnimi dlya priblizno 1 800 naselennya Chislo nosiyiv pivnichnosaamskoyi movi stanovit vid 1700 do 2000 osib 70 do 80 vid zagalnogo chisla nosiyiv saamskih mov u Finlyandiyi Perevazhna bilshist finskih saamiv v tij chi inshij miri znayut finsku movu a takozh menshoyu miroyu drugu derzhavnu movu Finlyandiyi shvedsku KarelskaDokladnishe Karelska mova Do Drugoyi svitovoyi vijni karelskoyu movoyu rozmovlyali na kordoni Karelskogo regiona na pivnichnomu berezi Ladozkogo ozera Pislya vijni immigranti z Kareliyi rozselilisya po vsij Finlyandiyi Stanom na 2001 roci karelskoyu movoyu rozmovlyaye 11 000 12 000 lyudej u Finlyandiyi bilshist z yakih litni lyudi RosijskaRosijska mova ye tretoyu za poshirenistyu movoyu u Finlyandiyi i odniyeyu z najbilsh shvidko zrostayuchih v plani kilkosti nosiyiv i vivchennya yiyi yak inozemnoyi Na 2019 rik chiselnist naselennya Finlyandiyi dlya yakih ridnoyu movoyu ye rosijska ocinyuyetsya u 62554 osib 1 15 naselennya Rosijskomovnist maye bilsh shiroke poshirennya na pivdennomu shodi krayini StatistikaZhiteli Finlyandiyi za ridnoyu movoyu 2019 Mova Kilkist nosiyiv gt 5 000 VidsotokFinska 4 866 848 89 68 Shvedska 290 977 5 36 Rosijska 62 554 1 15 Estonska 38 364 0 71 Somalijska 14 769 0 27 Anglijska 14 666 0 27 Arabska 12 042 0 22 Kurdska 9 280 0 17 Kitajska 8 820 0 16 Albanska 7 760 0 14 Tajska 6 926 0 13 V yetnamska 6 549 0 12 Perska 6 422 0 12 Turecka 6 097 0 11 Nimecka 5 792 0 11 Ispanska 5 470 0 10 Saamska 1 900 0 04 Inshi 66 908 1 23 PrimitkiSaami North 26 travnya 2020 u Wayback Machine Lewis 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 lipnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Language according to age and gender by region 2011 Stat fi Statistics Population structure Statistics Finland 2011 Arhiv originalu za 18 lipnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2012