Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балтійсько-фінські мови, або фінські мови — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї.
| Балтійсько-фінські мови | |
|---|---|
| Поширена в | Естонії, Фінляндії, Росії, Латвії |
| Регіон | Балтійські країни |
| Носії | 7 млн. |
| Класифікація | Уральська Фіно-угорська Фіно-пермські мови Фіно-волзькі мови Балтійсько-фінські мови |
| Офіційний статус | |
| Державна | Естонія, Фінляндія |
| Офіційна | Карелія, Латвія |
| Коди мови | |
Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, , вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і є діалектами у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії.
У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли.
Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (у північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.
Загальна характеристика
Балтійсько-фінські мови є синтетичними й аглютинативними на відміну від довколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні й аглюативні за мови південної групи.
Фонетика і фонологія
- Наголос робиться на першому складі.
- Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
- Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних.
- Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.
Морфологія
- Відсутність граматичного роду.
- Багата система відмінків, порівняйте:
| фінська | карельська | вепська | іжорська | водська | естонська | лівська |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 15 | 12–13 | 17–18 | 13–14 | 14 | 14 | 8 |
- Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині балтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
- Існування спеціального каузативного суфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).
Синтаксис
- Основний порядок слів: SVO (підмет — присудок — додаток).
- Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємо), ette lue (не читаєте), eivät lue (не читати).
Лексика
- Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих балтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
| українська | фінська | карельська | вепська | іжорська | водська | естонська | лівська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| чоловік | mies | mies | mužik | meez | meez | mees | mìez |
| мати | äiti | emä | mam | emä | emä | ema | jemà |
| Я | minä | mie | minä | miä | miä | mina/ma | ma |
| він / вона / воно | hän | heän | hän | hän | tämä | tema/ta | ta |
| сказати | sanoa | sanuo | sanuda | sannoa | sanoa | ütelda | ütl |
| книга | kirja | kirja | kirj | kirja | tširja | raamat | rōntəz |
| білий | valkoinen | valkoine | vauged | valkea | valkea | valge | vālda |
| камінь | kivi | kivi | kivi | kivi | tšivi | kivi | kiuv |
Примітки
- Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.] in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by to the , comprising of the Baltic-Finnic, , and . See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica [ 8 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Finnic Peoples [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] at Encyclopædia Britannica
- Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltijsko finski movi abo finski movi movi yakimi govoryat na uzberezhzhi Baltijskogo morya blizko 7 miljoniv lyudej ye chastinoyu uralskoyi movnoyi sim yi Baltijsko finski moviPoshirena v Estoniyi Finlyandiyi Rosiyi LatviyiRegion Baltijski krayiniNosiyi 7 mln Klasifikaciya Uralska Fino ugorska Fino permski movi Fino volzki movi Baltijsko finski moviOficijnij statusDerzhavna Estoniya FinlyandiyaOficijna Kareliya LatviyaKodi movi Zapit Finski movi perenapravlyaye syudi posilannya na volzko finski j permsko finski movi div u Fino ugorski movi Osnovni suchasni predstavniki baltijsko finskih mov ye finska ta estonska oficijni movi svoyih nacionalnih derzhav inshi finski movi v regioni Baltijskogo morya ingermanlandska karelska vepska vodska yakimi rozmovlyayut navkolo Finskoyi zatoki i ozer Onezkogo i Ladozkogo Viruska i ye dialektami u pivdenno shidnij Estoniyi ta livska mova u Latviyi U 20 mu stolitti movciv livskoyi ta vodskoyi lishilos menshe nizh 100 osib Movci inshih mov davno znikli Myankieli u pivnichnij Shveciyi i kvena u pivnichnij Norvegiyi ye dialektami finskoyi cherez sho skandinavski krayini Shveciya i Norvegiya nadali yim status okremih mov Voni ye vzayemno zrozumili z finskoyu Zagalna harakteristikaBaltijsko finski movi ye sintetichnimi j aglyutinativnimi na vidminu vid dovkolishnih indo yevropejskih germanskih slov yanskih i baltijskih mov Movi pivnichnoyi grupi yak pravilo bilsh sintetichni j aglyuativni za movi pivdennoyi grupi Fonetika i fonologiyaNagolos robitsya na pershomu skladi Dovzhina zvukiv viznachaye znachennya sliv porivnyajte finski slova tuli vogon tuuli viter i tulli ofis vogon Golosni vzhivayutsya chastishe za prigolosni U finskij napriklad na kozhni 100 golosni pripadaye 96 prigolosnih Dlya porivnyannya v rosijskij na 100 golosnih pripadaye 150 prigolosnih v nimeckij na kozhni 100 golosnih 177 prigolosnih Mayut bagato diftongiv V estonskij napriklad vzhivayutsya diftongi iu ei ea eo ai ae ao au oi oe oa ui oi oe oa ou ai ae ao au oi oe oa ou ui MorfologiyaVidsutnist gramatichnogo rodu Bagata sistema vidminkiv porivnyajte finska karelska vepska izhorska vodska estonska livska 15 12 13 17 18 13 14 14 14 8 Isnuvannya specialnih prisvijnih sufiksiv zberigayetsya tilki v suchasnij chastini baltijsko finskoyi movi napriklad u finskij kirja ni moya kniga kirja si tvoya kniga kirja nsa jogo kniga kirja mme nasha kniga kirja nne vasha kniga kirja nsa yihnya kniga Isnuvannya specialnogo kauzativnogo sufiksa diyeslova porivnyajte finski diyeslova tappaa vbivstvo i tapa ttaa napisati pro vbivstvo SintaksisOsnovnij poryadok sliv SVO pidmet prisudok dodatok Virazhennya zaperechennya za dopomogoyu specialnogo diyeslova Povne vidminyuvannya negativnogo diyeslova napriklad u finskij en lue ne chitav et lue ne chitayesh et lue ne chitaye emme lue ne chitayemo ette lue ne chitayete eivat lue ne chitati LeksikaVidminnosti v leksici i osoblivosti zvukovih sistem okremih baltijsko finskih mov pereshkodzhayut vzayemorozuminnyu porivnyajte ukrayinska finska karelska vepska izhorska vodska estonska livska cholovik mies mies muzik meez meez mees miez mati aiti ema mam ema ema ema jema Ya mina mie mina mia mia mina ma ma vin vona vono han hean han han tama tema ta ta skazati sanoa sanuo sanuda sannoa sanoa utelda utl kniga kirja kirja kirj kirja tsirja raamat rōntez bilij valkoinen valkoine vauged valkea valkea valge valda kamin kivi kivi kivi kivi tsivi kivi kiuvPrimitkiBaltic Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars See The Finnic languages by Johanna Laakso 3 sichnya 2014 u Wayback Machine in The Circum Baltic languages typology and contact p 180 Internationally scholars most often refer by to the comprising of the Baltic Finnic and See A Guide to the World s Languages Classification By Merritt Ruhlen p 69 or Finno Ugric languages at concise britannica 8 lyutogo 2008 u Wayback Machine Finnic Peoples 7 veresnya 2008 u Wayback Machine at Encyclopaedia Britannica Turunen Aimo The Balto Finnic Languages Denis Sinor ed The Uralic Languages Description History and Foreign Influences 1988