Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мезозо́йська е́ра, мезозой (від грец. μεσο — «середній» і ζωον — «життя») — друга з трьох геологічних ер фанерозойського еону, що настала після палеозойської і змінилася кайнозойською ерою.
Загальна інформація
Настала 251,902±0,024 млн років тому, тривала 186 млн років. Поділяється на три періоди: тріасовий (251,902±0,024 — 201,4±0,2 млн років тому), юрський (201,4±0,2 — ~145,0 млн р. тому) і крейдовий (~145,0—66,0 млн р. тому). Кожен з цих періодів відзначається своїми, властивими тільки йому фізико-географічними умовами, певним розподілом моря і суші, а в межах останньої — гірських хребтів і рівнин, специфічними краєвидами, складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому. Наприкінці палеозойської ери завершуються великі горотворні рухи в земній корі, об'єднані під назвою герцинських. Вони зумовили різкі зміни фізико-географічних умов на Землі, і в зв'язку з цим, значні зміни в складі органічного світу.
Фауна і флора
На початку мезозойської ери вимерло багато деревоподібних вищих спорових рослин, дуже поширених раніше, зникли амфібії-стегоцефали, не стало багатьох морських безхребетних — трилобітів, чотирипроменевих коралів, гоніатитів тощо. Натомість з'явилися голонасінні рослини: ґінкові, бенетити, саговникові, хвойні та ін.
Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді, з'явилися перші покритонасінні рослини — платани, лаври, магнолії, різні бобові тощо. Серед безхребетних широкого розвитку набули молюски, в тому числі устриці, іноцерами, з-поміж головоногих — ператити[], амоніти, белемніти та інші. Рослинність мезозойської ери характеризувалася розвитком голонасінних, зокрема папоротей, саговників, хвощів, хвойних, з'явились перші покритонасінні (магнолія, фікус, верба, клен та ін.). Серед тварин переважали плазуни, у морях — молюски, з'явились перші ссавці, першоптахи (археоптерикси).
Океани і материки
На початку мезозойської існував надконтинент Пангея, що об'єднував майже весь суходіл. Невдовзі він розпався на два — Лавразію і Гондвану. Вони, в свою чергу, згодом розділилися на сучасні материки. Горотворчі рухи були пов'язані з кімерійською складчастістю та мезозойською складчастістю. У пізньокрейдову епоху відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресій. Тектонічні рухи, що посилились наприкінці крейдового періоду, зумовили альпійську складчастість.
| Палеогеографічні реконструкції | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Корисні копалини
До відкладів мезозою приурочена найбільша кількість світових запасів нафти і природного газу, дуже нерівномірно розподілених як територіально, так і за стратиграфічними комплексами. Бідніша за інші — тріасова система, але і до неї належать досить великі поклади в Сицилії, Східній Україні, Передкавказзі, на Мангишлаку і т. д. Головну роль в мезозойському комплексі відкладів відіграють юрські і крейдові товщі, що містять рідинні і газоподібні горючі корисні копалини практично на всіх континентах. В цих товщах знаходяться родовища Перської затоки, найбільшого нафтогазоносного басейну та ін. (Західно-Сибірська нафтогазоносна провінція, район Передкавказзя, західна і східна частини Середньої Азії).
На частку мезозою припадає близько 37% світових запасів вугілля. Основні скупчення мезозойського вугілля належать до відкладів юрської (16%) і крейдової (21%) систем. У північній півкулі, де зосереджені найбільші вугільні басейни цієї доби, вони розміщуються по обидва боки Тихого океану. У Північній Америці найважливіші родовища знаходяться у Скелястих горах і на схилах Кордильєр. Великими запасами виділяється буро-вугільний басейн на північному заході США і в сусідніх районах Канади (Альберта). Вугленосні товщі крейди поширені також на Алясці і островах Арктичного архіпелагу. Головна область мезозойського вугленакопичення — обширна північно-східна частина Азії. Вугленосні площі знаходяться в Росії, Монголії і Китаї.
За поширенням горючих сланців на першому місці серед порід мезозою стоїть юрська система, до якої відносять родовища Західного Сибіру та Волго-Уральської області (Росія), Великої Британії, ряду країн Африки і ін.
Родовища бокситів активно утворюються в 2-й половині мезозою, і особливо в крейді, що належить до числа найпродуктивніших систем фанерозою. Промислові родовища бокситів цієї доби є в Україні, Франції, Іспанії, Греції, балканських і інших країнах Середземномор'я. У кінці крейдового періоду почалося формування великих покладів бокситів у Північній Австралії, Індії, Екваторіальній Африці і Південній Америці, що тривало в палеогені. Така ж залежність від кліматичних умов виявляється в поширенні осадових залізних руд. Великі скупчення їх розташовані серед юрських і крейдових прибережно-морських відкладів. Важливе значення можуть мати також сидеритові руди, пов'язані з вугленосними товщами Сибіру і Китаю.
У лагунових відкладах верхнього тріасу і верхньої юри укладена величезна маса різних солей і гіпсу. Накопичення солей продовжувалося в ранній крейді.
Промислові скупчення фосфоритів приурочені переважно також до 2-ї половини мезозою. У самому кінці мезозою і на початку палеогену в Північній Африці утворився один з найбільших у світі фосфоритоносних регіонів — Аравійсько-Африканська фосфоритоносна провінція. Інтенсивний магматизм, що виявився у 2-й половині мезозою, спричинив утворення різноманітних рудних корисних копалин. Переважна частина пов'язаних з ним скупчень руд кольорових і рідкісних металів тяжіє до складчастого пояса, що оточував западину Тихого океану. У його східній гілці, що простяглася від Аляски до Чилі, зосереджена більшість мідно-порфірових родовищ. Вони відомі і на захід від Чукотки до Філіппін і Нової Гвінеї, що дало підставу називати Тихоокеанський пояс «Великим мідним кільцем». Тут же є родовища руд золота, срібла, свинцю, цинку, ртуті, а також олова. До раннього мезозою належать утворення великих родовища нікелевих руд, генетично пов'язаних з траповим комплексом Сибірської платформи. Велике значення мають родовища хромітів верхньої крейди, виявлених на Балканському півострові, в Туреччині, Японії, М'янмі, Центральній Америці і ряді інших країн.
Див. також
Примітки
- International Chronostratigraphic Chart v2023/06 (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. (PDF) оригіналу за 28 червня 2023.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geohronologichna shkala mln rokiv tomuEon Era Period 0F a n e r o z o j Kajnozoj Chetvertinnij 2 58Neogen 23Paleogen 66Mezozoj Krejda 145Yura 201Trias 252Paleozoj Perm 299Karbon 359Devon 419Silur 444Ordovik 485Kembrij 541D o k e m b r i j P r o t e r o z o j Neo proterozoj Ediakarij 635Kriogenij 720Tonij 1000Mezo proterozoj Stenij 1200Ektazij 1400Kalimij 1600Paleo proterozoj Staterij 1800Orozirij 2050Ryasij 2300Siderij 2500A r h e j Neoarhej 2800Mezoarhej 3200Paleoarhej 3600Eoarhej 4000Gadej 4600Dzherelo Mezozo jska e ra mezozoj vid grec meso serednij i zwon zhittya druga z troh geologichnih er fanerozojskogo eonu sho nastala pislya paleozojskoyi i zminilasya kajnozojskoyu eroyu Zagalna informaciyaNastala 251 902 0 024 mln rokiv tomu trivala 186 mln rokiv Podilyayetsya na tri periodi triasovij 251 902 0 024 201 4 0 2 mln rokiv tomu yurskij 201 4 0 2 145 0 mln r tomu i krejdovij 145 0 66 0 mln r tomu Kozhen z cih periodiv vidznachayetsya svoyimi vlastivimi tilki jomu fiziko geografichnimi umovami pevnim rozpodilom morya i sushi a v mezhah ostannoyi girskih hrebtiv i rivnin specifichnimi krayevidami skladom organichnogo zhittya prote zberigaye zagalni risi harakterni dlya mezozoyu v cilomu Naprikinci paleozojskoyi eri zavershuyutsya veliki gorotvorni ruhi v zemnij kori ob yednani pid nazvoyu gercinskih Voni zumovili rizki zmini fiziko geografichnih umov na Zemli i v zv yazku z cim znachni zmini v skladi organichnogo svitu Fauna i floraNa pochatku mezozojskoyi eri vimerlo bagato derevopodibnih vishih sporovih roslin duzhe poshirenih ranishe znikli amfibiyi stegocefali ne stalo bagatoh morskih bezhrebetnih trilobitiv chotiripromenevih koraliv goniatitiv tosho Natomist z yavilisya golonasinni roslini ginkovi benetiti sagovnikovi hvojni ta in Kolivannya temperaturi atmosferi Zemli z mezozoyu do sogodennya angl Naprikinci mezozoyu u krejdovomu periodi z yavilisya pershi pokritonasinni roslini platani lavri magnoliyi rizni bobovi tosho Sered bezhrebetnih shirokogo rozvitku nabuli molyuski v tomu chisli ustrici inocerami z pomizh golovonogih peratiti hto amoniti belemniti ta inshi Roslinnist mezozojskoyi eri harakterizuvalasya rozvitkom golonasinnih zokrema paporotej sagovnikiv hvoshiv hvojnih z yavilis pershi pokritonasinni magnoliya fikus verba klen ta in Sered tvarin perevazhali plazuni u moryah molyuski z yavilis pershi ssavci pershoptahi arheopteriksi Okeani i materikiNa pochatku mezozojskoyi isnuvav nadkontinent Pangeya sho ob yednuvav majzhe ves suhodil Nevdovzi vin rozpavsya na dva Lavraziyu i Gondvanu Voni v svoyu chergu zgodom rozdililisya na suchasni materiki Gorotvorchi ruhi buli pov yazani z kimerijskoyu skladchastistyu ta mezozojskoyu skladchastistyu U piznokrejdovu epohu vidbulasya odna z najbilshih v istoriyi Zemli transgresij Tektonichni ruhi sho posililis naprikinci krejdovogo periodu zumovili alpijsku skladchastist Paleogeografichni rekonstrukciyitriasovij period 237 mln rokiv tomu triasovij period 237 mln rokiv tomu yurskij periodyurskij period krejdovij period 90 mln rokiv tomu krejdovij period 90 mln rokiv tomu Korisni kopaliniDo vidkladiv mezozoyu priurochena najbilsha kilkist svitovih zapasiv nafti i prirodnogo gazu duzhe nerivnomirno rozpodilenih yak teritorialno tak i za stratigrafichnimi kompleksami Bidnisha za inshi triasova sistema ale i do neyi nalezhat dosit veliki pokladi v Siciliyi Shidnij Ukrayini Peredkavkazzi na Mangishlaku i t d Golovnu rol v mezozojskomu kompleksi vidkladiv vidigrayut yurski i krejdovi tovshi sho mistyat ridinni i gazopodibni goryuchi korisni kopalini praktichno na vsih kontinentah V cih tovshah znahodyatsya rodovisha Perskoyi zatoki najbilshogo naftogazonosnogo basejnu ta in Zahidno Sibirska naftogazonosna provinciya rajon Peredkavkazzya zahidna i shidna chastini Serednoyi Aziyi Na chastku mezozoyu pripadaye blizko 37 svitovih zapasiv vugillya Osnovni skupchennya mezozojskogo vugillya nalezhat do vidkladiv yurskoyi 16 i krejdovoyi 21 sistem U pivnichnij pivkuli de zoseredzheni najbilshi vugilni basejni ciyeyi dobi voni rozmishuyutsya po obidva boki Tihogo okeanu U Pivnichnij Americi najvazhlivishi rodovisha znahodyatsya u Skelyastih gorah i na shilah Kordilyer Velikimi zapasami vidilyayetsya buro vugilnij basejn na pivnichnomu zahodi SShA i v susidnih rajonah Kanadi Alberta Vuglenosni tovshi krejdi poshireni takozh na Alyasci i ostrovah Arktichnogo arhipelagu Golovna oblast mezozojskogo vuglenakopichennya obshirna pivnichno shidna chastina Aziyi Vuglenosni ploshi znahodyatsya v Rosiyi Mongoliyi i Kitayi Za poshirennyam goryuchih slanciv na pershomu misci sered porid mezozoyu stoyit yurska sistema do yakoyi vidnosyat rodovisha Zahidnogo Sibiru ta Volgo Uralskoyi oblasti Rosiya Velikoyi Britaniyi ryadu krayin Afriki i in Rodovisha boksitiv aktivno utvoryuyutsya v 2 j polovini mezozoyu i osoblivo v krejdi sho nalezhit do chisla najproduktivnishih sistem fanerozoyu Promislovi rodovisha boksitiv ciyeyi dobi ye v Ukrayini Franciyi Ispaniyi Greciyi balkanskih i inshih krayinah Seredzemnomor ya U kinci krejdovogo periodu pochalosya formuvannya velikih pokladiv boksitiv u Pivnichnij Avstraliyi Indiyi Ekvatorialnij Africi i Pivdennij Americi sho trivalo v paleogeni Taka zh zalezhnist vid klimatichnih umov viyavlyayetsya v poshirenni osadovih zaliznih rud Veliki skupchennya yih roztashovani sered yurskih i krejdovih priberezhno morskih vidkladiv Vazhlive znachennya mozhut mati takozh sideritovi rudi pov yazani z vuglenosnimi tovshami Sibiru i Kitayu U lagunovih vidkladah verhnogo triasu i verhnoyi yuri ukladena velichezna masa riznih solej i gipsu Nakopichennya solej prodovzhuvalosya v rannij krejdi Promislovi skupchennya fosforitiv priurocheni perevazhno takozh do 2 yi polovini mezozoyu U samomu kinci mezozoyu i na pochatku paleogenu v Pivnichnij Africi utvorivsya odin z najbilshih u sviti fosforitonosnih regioniv Aravijsko Afrikanska fosforitonosna provinciya Intensivnij magmatizm sho viyavivsya u 2 j polovini mezozoyu sprichiniv utvorennya riznomanitnih rudnih korisnih kopalin Perevazhna chastina pov yazanih z nim skupchen rud kolorovih i ridkisnih metaliv tyazhiye do skladchastogo poyasa sho otochuvav zapadinu Tihogo okeanu U jogo shidnij gilci sho prostyaglasya vid Alyaski do Chili zoseredzhena bilshist midno porfirovih rodovish Voni vidomi i na zahid vid Chukotki do Filippin i Novoyi Gvineyi sho dalo pidstavu nazivati Tihookeanskij poyas Velikim midnim kilcem Tut zhe ye rodovisha rud zolota sribla svincyu cinku rtuti a takozh olova Do rannogo mezozoyu nalezhat utvorennya velikih rodovisha nikelevih rud genetichno pov yazanih z trapovim kompleksom Sibirskoyi platformi Velike znachennya mayut rodovisha hromitiv verhnoyi krejdi viyavlenih na Balkanskomu pivostrovi v Turechchini Yaponiyi M yanmi Centralnij Americi i ryadi inshih krayin Div takozhMezozojska skladchastistPrimitkiInternational Chronostratigraphic Chart v2023 06 PDF angl International Commission on Stratigraphy PDF originalu za 28 chervnya 2023 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2