Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сидери́тові ру́ди — залізні руди, підрозділяються на кристалічні сидеритові руди і глинисті шпатові залізняки. Вони зустрічаються в гідротермальних і вулканогенних осадових родовищах.
Вміст заліза в сидеритових рудах 30—35 %. Після випалювання сидеритових руд в результаті видалення СО2, одержують тонкопористі залізооксидні концентрати, які містять 1—2 %, а іноді до 10 % марганцю.
В зоні окиснення сидеритові руди перетворюються в бурі залізняки.
Технологічні характеристики сидеритових руд
В країнах пострадянського простору сидеритові руди представлені Бакальською групою залізорудних родовищ (Південний Урал). Більшість родовищ спрацьовується відкритим способом. Залежно від умов утворення рудні тіла мають шароподібну, лінзоподібну, гнездоподібну та жилоподібну форму. Характерним для родовищ Бакала є широке поширення кварцитів. В мінералогічному відношенні сидеритові руди Бакала являють собою не хімічно чистий карбонат заліза (FeCO3), а мають ізоморфну домішку магнію і кальцію, утворюючі сидероплезит. При випалі сидероплезит змінює свій хімічний склад і здобуває сильні магнітні властивості, утворюючі магномагнетит (відновлювальний випал) або магномаггемит (відновно-окисний випал).
Незважаючи великі запаси сидерити не знайшли широкого застосування в пострадянських країнах з наступних причин: несприятливі умови видобутку — залягають під окисленими рудами на глибині 100—500 м ; низький вміст заліза (28-33 %); підвищений вміст окису магнію MgO (понад 10 %), що приводить при доменній плавці до утворення тугоплавких шлаків.
Сидеритові руди в ряді країн далекого зарубіжжя (Канада, Австрія, Чехія, Польща, Югославія) становлять основну залізорудну базу.
Основні мінерали рудних тіл — сидерит, силікати заліза, магнетит, лімоніт і гематит. Головний рудний мінерал — сидерит (2/3 заліза). Рудні й нерудні мінерали перебувають у тонкому проростанні (0,001-0,03 мм). Нерудні мінерали представлені кварцом, кальцитом й апатитом.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 148 с. ISBN 966-7804-90-9
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sideri tovi ru di zalizni rudi pidrozdilyayutsya na kristalichni sideritovi rudi i glinisti shpatovi zaliznyaki Voni zustrichayutsya v gidrotermalnih i vulkanogennih osadovih rodovishah Vmist zaliza v sideritovih rudah 30 35 Pislya vipalyuvannya sideritovih rud v rezultati vidalennya SO2 oderzhuyut tonkoporisti zalizooksidni koncentrati yaki mistyat 1 2 a inodi do 10 margancyu V zoni okisnennya sideritovi rudi peretvoryuyutsya v buri zaliznyaki Tehnologichni harakteristiki sideritovih rudV krayinah postradyanskogo prostoru sideritovi rudi predstavleni Bakalskoyu grupoyu zalizorudnih rodovish Pivdennij Ural Bilshist rodovish spracovuyetsya vidkritim sposobom Zalezhno vid umov utvorennya rudni tila mayut sharopodibnu linzopodibnu gnezdopodibnu ta zhilopodibnu formu Harakternim dlya rodovish Bakala ye shiroke poshirennya kvarcitiv V mineralogichnomu vidnoshenni sideritovi rudi Bakala yavlyayut soboyu ne himichno chistij karbonat zaliza FeCO3 a mayut izomorfnu domishku magniyu i kalciyu utvoryuyuchi sideroplezit Pri vipali sideroplezit zminyuye svij himichnij sklad i zdobuvaye silni magnitni vlastivosti utvoryuyuchi magnomagnetit vidnovlyuvalnij vipal abo magnomaggemit vidnovno okisnij vipal Nezvazhayuchi veliki zapasi sideriti ne znajshli shirokogo zastosuvannya v postradyanskih krayinah z nastupnih prichin nespriyatlivi umovi vidobutku zalyagayut pid okislenimi rudami na glibini 100 500 m nizkij vmist zaliza 28 33 pidvishenij vmist okisu magniyu MgO ponad 10 sho privodit pri domennij plavci do utvorennya tugoplavkih shlakiv Sideritovi rudi v ryadi krayin dalekogo zarubizhzhya Kanada Avstriya Chehiya Polsha Yugoslaviya stanovlyat osnovnu zalizorudnu bazu Osnovni minerali rudnih til siderit silikati zaliza magnetit limonit i gematit Golovnij rudnij mineral siderit 2 3 zaliza Rudni j nerudni minerali perebuvayut u tonkomu prorostanni 0 001 0 03 mm Nerudni minerali predstavleni kvarcom kalcitom j apatitom Div takozhSiderit Zbagachennya sideritovih rudLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Smirnov V O Bileckij V S Fizichni ta himichni osnovi virobnictva Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 148 s ISBN 966 7804 90 9