Марі йці ма рі 8 марій марий або чемери си 9 рос черемисы фіно угорський народ Росії За віросповіданням переважно правос

Марі́йці, ма́рі (марій. марий) або чемери́си (рос. черемисы) — фіно-угорський народ Росії. За віросповіданням переважно православні християни. Говорять російською та марійською мовами. Загальна кількість — близько 600 тисяч осіб. З них 500—550 тисяч проживає у Росії.

Марійці Марі
Марійці з Царевококшайська. Початок XX ст.
Кількість	біля 600 тис. осіб
Ареал	Росія: 547 605 (2010 р.), 604 298 (перепис 2002 р.) Казахстан: 4 416 (перепис 2009) Україна: 4 130 (перепис 2001) Білорусь: 416 (перепис 2009) Латвія: 277 (оцінка 2009) Естонія: 245 (перепис 2000)
Близькі до	Ерзя, Мокша
Входить до	фіно-угорські народи
Мова	Російська Марійська
Релігія	Переважно — Православ'я, також —язичництво

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марі (значення).

Чисельність і територія

У республіці Марій Ел проживає близько половини всіх марійців, що налічують 604 тисячі чоловік за . Решта марійців розсіяна по багатьох областях і республіках Поволжя і Уралу.

Історія

Карта угрофінських етносів до приходу слов'ян

Перша згадка про марійців зустрічається в VI ст. у готського історика Йордана. Предки сучасних марійців між V і VIII століттями мали контакти з готами, пізніше з хозарами і волзькою Булгарією.

Між XIII і XV століттями марійці входили в складу золотої Орди, потім Казанського ханства. Під час захоплення ханства Московським царством, вони вчинили спротив московським військам на своїй території. Період національно-визвольних війн з 1552 по 1584 роки зветься в історії Чемериські війни, під час яких близько 50 % марійського населення було знищено.

Відтоді марійці завжди перебували у складі Росії. 4 жовтня 1920 був проголошений автономний округ марійців в складі РРФСР, 5 грудня 1936 — АРСР.

Марійці Удмуртії

Згідно з переписом населення 2002 р. в Удмуртії мешкало 8 980 марійців. У 2010 р. їх чисельність скоротилась до 8067 осіб або 0,6 % населення республіки.

Марійці Удмуртії мають власні громадські організації, національний музей та кілька навчальних закладів із класами, де марійська вивчається як предмет. Протягом багатьох років марі Удмуртії борються за право зареєструвати громади Марійської традиційної релігії.

Українські чемериси

Докладніше: Українські чемериси

Українські чемериси — етногрупа марі, що переселилася в українські воєводства Речі Посполитої в 1527. Однин з найстаріших і найбільш компактних фіно-угорських народів України.

Мова

Приклад стародавньої марійської писемності

Марійська мова належить до угрофінської групи, уральської мовної сім'ї, що поділяється на два найбільші діалекти: гірськомарійський і лугомарійський, які інколи називають окремими мовами. Існує також група східномарійських говорів (які поширені серед марійців, що проживають на схід від Марій Ел), які є близькими до східномарійського діалекту. Поширена також російська мова, в Татарстані і Башкортостані — татарська.

Писемність на марійській мові на основі кирилиці вперше була започаткована в другій половині XVIII століття. Нинішня абетка (з деякими змінами) використовується від 1870-х років.

Традиційна культура

Традиційний одяг

Основним одягом марійців була сорочка тунікопобідного крою (тувыр), штани (йолаш) і каптан (шовыр). Весь одяг перев'язувався поясним рушником, пасом (солык), а іноді поясом (ÿштö).

Чоловіки могли носити повстяний капелюх з полями, шапку та . Взуттям слугували шкіряні чоботи, а пізніше — валянки й лапті, які прийшли з російського костюму. Для праці в болотистій місцевості до взуття прикріплювали дерев'яні платформи (кетырма). Серед жінок були розповсюджені поясні підвіски — прикраси з бісеру, черепашок каурі, монеток тощо. Також існувало три різновиди жіночих головних уборів: конусоподібний ковпак, сорока, шарпан.

Існує національне свято, присвячене завершенню сільськогосподарських робіт — Увучимиш, також Угінде пайрем.

Духовність

Вірування

Основна стаття: Марійська традиційна релігія

Серед європейських народів марійці відомі, як етнос, що найповніше зберіг національні, дохристиянські вірування. На чолі кожної громади стоїть жрець — карт. Східні марійці, під впливом мусульманського оточення, жерців називають «мулами». Найкраще язичництво збереглось в сільських общинах.

Нині прихильниками традиційної релігії є від 25 до 40 % марійців. Більшість представників цього народу є православними.

Марійці почали приймати православ'я в XVI столітті — після того, як їхня територія ввійшла до складу Російської імперії.

Традиційна обрядовість марійців. Кінець XIX століття

Група жерців у святковому одязі
Загальний вигляд молебні під час жертвопринесення
Марійські жерці — розпорядники язичницьких молінь.
Кінець XIX ст.

Стосунки з іншими національностями

29 квітня 2009 року мешканець Республіки Марій Ел, який у соціальній мережі «Однокласники» поширював повідомлення, що принижують національну гідність марійців, у суді публічно розкаявся, визнав свою провину та вибачився перед марійцями. Винний видалив з мережі всі повідомлення провокативного характеру та оприлюднив в інтернеті текст-вибачення.
20 квітня 2009 року під час офіційного візиту президента РФ Дмитра Мєдвєдєва до Фінляндії ряд громадських організацій звернувся до очільника РФ з вимогою припинити переслідування марійців за національною ознакою, що, на думку громадських організацій, має місце в Республіці Марій Ел.

Відомі марійці

— журналіст, драматург
Биков В'ячеслав Аркадійович — хокеїст, тренер збірної Росії з хокею
— перша марійська жінка-професор, доктор філологічних наук
— мовознавець, етнограф, фольклорист, літератор
Кім Васін — письменник
Григор'єв Олександр Володимирович — художник
— художник, герольдмейстер
— просвітитель
— письменник
— 1-й президент Марій Ел
— поет
— письменник
— композитор, хормейстер
— поет
— 2-й президент Марій Ел
Колумб Валентин Христофорович — поет
— драматург
— поет, кіноактор
— письменник
— композитор
— радянський композитор
— поет і байкар
— композитор
— агроном, академік
— поет, перекладач
Ніколаєв Сергій Миколайович — драматург
Олик Іпай — поет
— письменник
Палантай Іван Степанович — композитор, фольклорист, педагог
— лейтенант гвардії, Герой Радянського Союзу
— поет
— письменник, перекладач, народний артист МАССР, заслужений артист РРФСР
— письменник
— композитор
— історик, етнограф
Тактаров Олег Миколайович — актор, спортсмен
— музикант
— драматург
Шабдар Осип — письменник
— поет, прозаїк, драматург
— письменник
Чавайн Сергій Григорович — поет і драматург
— поетеса
— етнограф, фольклорист, письменник, організатор науки
— прозаїк
— поет
— письменник
— кінорежисер, сценарист, продюсер
Ешпай Андрій Якович — радянський композитор
— етнограф і композитор
— письменник
— письменник
Яниш Ялкайн — письменник, критик, етнограф
— художник

Див. також

Примітки

Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 вересня 2007.
Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.].rar)
Всеукраїнський перепис населення 2001. Русская версия. Результаты. Национальность и родной язык. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2012.
Национальный состав населения Белоруссии, её областей и районов. Перепись 2009. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 26 лютого 2012.
Распределение населения ЛР по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2009. [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (латис.)
Статкомитет Эстонии Национальный состав населения Перепись 2000 г. [Архівовано 2012-02-23 у Wayback Machine.] ([1] [Архівовано 14 червня 2007 у Wayback Machine.])
Марі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Чемерис // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Национальный состав населения по субъектам Российской Федерации. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2020.
Мифы и реальность Всемарийского движения. MariUver (ru-RU) . 27 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
Bryant, Edwin F.; Patton, Laurie L. (2005). The Indo-Aryan controversy : evidence and inference in Indian history. London: Routledge. ISBN . OCLC 55131243. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
Экстремист из Марий Эл извинился перед обиженными. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
В Финляндии Медведеву напомнили об «угнетении» марийцев в Марий Эл. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.
Олег Тактаров. Откуда его корни?. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
Четкарев Ксенофонт Архипович — статья в марийской Википедии
Четкарев Ксенофонт Архипович — краткая биография на сайте Союза марийских писателей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.
Четкарев Ксенофонт Архипович — краткая биография на сайте «Марийская история в лицах». Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
Сборник марийских сказок, собранных Четкаревым К. А.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марійці

Миллер К. В. Черемисы // К. В. Миллер. Описание всех в Российском государстве обитающих народов. — Ч. 1. О народах финскаго племени. — СПб, 1776. — С. 30—40. (рос. дореф.)
Иоганн Г. Г. Черемисы // Г. Г. Иоганн. Описание всех обитающих в Российском государстве народов. Их житейских обрядов, обыкновений, одежд, жилищ, упражнений, забав, вероисповеданий и других достопамятностей. — Ч. 1. О народах финского племени, известных по истории российской под общим именем Руссов. — СПб., 1799. — С. 26—34. (рос. дореф.)
Російський етнографічний музей [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite] (рос.)
Словник марійської міфології^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[rus-census2010-3-1] Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[perepis2002.ru-2] Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 вересня 2007.

[autogenerated2-3] Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.].rar)

[4] Всеукраїнський перепис населення 2001. Русская версия. Результаты. Национальность и родной язык. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2012.

[5] Национальный состав населения Белоруссии, её областей и районов. Перепись 2009. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 26 лютого 2012.

[pmlp1-6] Распределение населения ЛР по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2009. [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (латис.)

[7] Статкомитет Эстонии Национальный состав населения Перепись 2000 г. [Архівовано 2012-02-23 у Wayback Machine.] ([1] [Архівовано 14 червня 2007 у Wayback Machine.])

[8] Марі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] Чемерис // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[10] Национальный состав населения по субъектам Российской Федерации. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2020.

[11] Мифы и реальность Всемарийского движения. MariUver (ru-RU) . 27 березня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.

[12] Bryant, Edwin F.; Patton, Laurie L. (2005). The Indo-Aryan controversy : evidence and inference in Indian history. London: Routledge. ISBN . OCLC 55131243. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.

[13] Экстремист из Марий Эл извинился перед обиженными. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.

[14] В Финляндии Медведеву напомнили об «угнетении» марийцев в Марий Эл. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.

[15] Олег Тактаров. Откуда его корни?. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.

[16] Четкарев Ксенофонт Архипович — статья в марийской Википедии

[17] Четкарев Ксенофонт Архипович — краткая биография на сайте Союза марийских писателей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.

[18] Четкарев Ксенофонт Архипович — краткая биография на сайте «Марийская история в лицах». Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.

[19] Сборник марийских сказок, собранных Четкаревым К. А.^{[недоступне посилання з липня 2019]}