Чава́йн Сергі́й Григо́рович (* 6 жовтня 1888, с. Малий Карамас, Моркинський район — † 11 листопада 1937, тюрма НКВС СССР, Йошкар-Ола) — марійський письменник і драматург, один з основоположників модерної марійської літератури, журналіст.
Чавайн Сергій Архипович | ||||
---|---|---|---|---|
Чавайн Сергей Архипович | ||||
Народився | 6 жовтня 1888 село Малий Карамас | |||
Помер | 11 листопада 1937 (49 років) місто Йошкар-Ола | |||
Громадянство | Російська імперія - Ідель-Урал - СССР | |||
Національність | марієць | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Q50798202? | |||
Мова творів | марійська | |||
Роки активності | 1908—1937 | |||
| ||||
Автор численних віршів, розповідей, повістей, п'єс. Після Першої світової війни писав п'єси для . Твори Чавайна перекладені багатьма мовами світу. Його ім'ям названа — найвища літературна нагорода Марій Ел.
Біографія
Народився в селі Малий Карамас сучасного Моркинського району в бідній родині. Його батько, Григорій Михайлович, був смолокуром. Мати, Тетяна Анисимова, була талановитим розповідачем, знала багато народних казок та пісень, до яких привчила і сина.
1908 Сергій закінчив . Того ж року вийшла його збірка оповідей та віршів «З минулого народу марі».
1915 Чавайн поїхав до Аралу, намагаючись сховатись від російського поліцейського нагляду. Там він став вчителювати. 1919 повернувся до Марій Ел, почав працювати в газеті «Йошкар кече», пізніше став її редактором. 1923 знову почав вчителювати.
1927 Чавайн повернувся до журналістики. 1934 став членом Спілки письменників СРСР, був літературним директором .
1937 викрадений групою НКВС СССР, згодом таємно убитий у тюрмі.
1956 Чавайн реабілітований. На його честь названі вулиці в декількох містах РФ, зокрема в Йошкар-Олі.
Твори
- «Ото» (Гай) (1905) — вірш — перший марійський письмовий поетичний твір.
- «Дика качка» (1912) — п'єса — сатира на царських чиновників.
- «Автономія» (1920) — п'єса для Першого марійського народного театру.
- «Сонце встає, чорні хмари розсіюються» (1921) — п'єса, присвячена революції та громадянській війні.
- «Пасіка» (1928) — п'єса.
- «Акпатыр» (1935) — історична драма про участь марійців в Селянській війні 1773—1775 років.
- «Элнет» (ч. 1, 1936; ч. 2 видана в 1963) роман ідейне зростання марійської інтелігенції та селянства в 1908—1917 роках.
П'єси
Марійська театральна студія:
Марійський театр:
Див. також
Джерела
- Асылбаев А. А., Сергей Чавайн. Очерк жизни и творчества, Йошкар-Ола, 1963; Васин К., С. Г. Чавайн. Жизнь и творчество, Йошкар-Ола, 1968
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chava jn Sergi j Grigo rovich 6 zhovtnya 1888 18881006 s Malij Karamas Morkinskij rajon 11 listopada 1937 tyurma NKVS SSSR Joshkar Ola marijskij pismennik i dramaturg odin z osnovopolozhnikiv modernoyi marijskoyi literaturi zhurnalist Chavajn Sergij ArhipovichChavajn Sergej ArhipovichNarodivsya6 zhovtnya 1888 1888 10 06 selo Malij KaramasPomer11 listopada 1937 1937 11 11 49 rokiv misto Joshkar OlaGromadyanstvoRosijska imperiya Idel Ural SSSRNacionalnistmariyecDiyalnistpismennikAlma materQ50798202 Mova tvorivmarijskaRoki aktivnosti1908 1937 Avtor chislennih virshiv rozpovidej povistej p yes Pislya Pershoyi svitovoyi vijni pisav p yesi dlya Tvori Chavajna perekladeni bagatma movami svitu Jogo im yam nazvana najvisha literaturna nagoroda Marij El BiografiyaNarodivsya v seli Malij Karamas suchasnogo Morkinskogo rajonu v bidnij rodini Jogo batko Grigorij Mihajlovich buv smolokurom Mati Tetyana Anisimova bula talanovitim rozpovidachem znala bagato narodnih kazok ta pisen do yakih privchila i sina 1908 Sergij zakinchiv Togo zh roku vijshla jogo zbirka opovidej ta virshiv Z minulogo narodu mari 1915 Chavajn poyihav do Aralu namagayuchis shovatis vid rosijskogo policejskogo naglyadu Tam vin stav vchitelyuvati 1919 povernuvsya do Marij El pochav pracyuvati v gazeti Joshkar keche piznishe stav yiyi redaktorom 1923 znovu pochav vchitelyuvati 1927 Chavajn povernuvsya do zhurnalistiki 1934 stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR buv literaturnim direktorom 1937 vikradenij grupoyu NKVS SSSR zgodom tayemno ubitij u tyurmi 1956 Chavajn reabilitovanij Na jogo chest nazvani vulici v dekilkoh mistah RF zokrema v Joshkar Oli Tvori Oto Gaj 1905 virsh pershij marijskij pismovij poetichnij tvir Dika kachka 1912 p yesa satira na carskih chinovnikiv Avtonomiya 1920 p yesa dlya Pershogo marijskogo narodnogo teatru Sonce vstaye chorni hmari rozsiyuyutsya 1921 p yesa prisvyachena revolyuciyi ta gromadyanskij vijni Pasika 1928 p yesa Akpatyr 1935 istorichna drama pro uchast marijciv v Selyanskij vijni 1773 1775 rokiv Elnet ch 1 1936 ch 2 vidana v 1963 roman idejne zrostannya marijskoyi inteligenciyi ta selyanstva v 1908 1917 rokah P yesi Marijska teatralna studiya Yamblatov most 1927 Paseka 1928 Kuguyar 1929 Marijskij teatr Zhivaya voda 1930 Lesozavod 1932 Marijskaya rota 1934 Akpatyr 1935 Svet monety 1936 Les shumit 1936 Storublyovyj kalym 1927 Div takozhSpilka vizvolennya finskih narodnostejDzherelaAsylbaev A A Sergej Chavajn Ocherk zhizni i tvorchestva Joshkar Ola 1963 Vasin K S G Chavajn Zhizn i tvorchestvo Joshkar Ola 1968Posilannya