Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українські чемериси — етногрупа марійців, що переселилися в українські воєводства Речі Посполитої в 1527, а також протягом 40 років [et]. Одна з найстаріших і компактних груп фіно-угорського населення в Україні, відома під застарілим етнонімом «чемерис». За даними академіка Ярослава Дашкевича, зберігали національну ідентичність, мову і традиційну релігію до кінця XVIII століття, так звані «Барські чемериси» (від назви міста Бар) — до кінця XIX століття.
| Українські чемериси | |
|---|---|
| Ареал |  Україна |
| Походження | гірські марійці |
| Близькі до: | марійці |
| Мова | українська |
| Релігія | православні |
| Згас | асимільовані українцями наприкінці XIX ст. |
Історія
Чемерис — українська народна назва; справжня назва чемерисів, згідно з самоназвою - марійці. Це народ з Поволжя, значна група якого, переселена як полонені на західні кордони Московського князівства, втекла через Білорусь на Волинь 1527 року. Пізніші міграції XVI ст. пов'язані з повстанням чемерисів проти московської влади, в другій половині XVIII ст. на Полтавщину втекли чемериси-кріпаки з Курської губернії.
Використовували марійську мову, що належить до волзької групи фіно-угорських мов. Основне місце розселення — Бар на Поділлі (з 1541-1542), де створили окрему автономну частину міста «Чемериський Бар». Виконували сторожову службу, захищаючи Поділля від татар, беручи участь у походах на Причорномор'я. Займалися також хліборобством, городництвом, тваринництвом, бджільництвом, мисливством. Інші поселення — подільське місто Черемиси (з 1600; на початок XVIII ст. припиняє існування); передмістя Черемисівка (виникло після 1607) сучасного села Сальниця Вінницькій обл.; р. Чемерпіль (з 30-х років XVIII ст.) тепер Кіровоградської області, колишній Чемериський Бар — нині с. Чемериси-Барські біля Бара. Окремими сім'ями чемериси жили в Каневі (сер. XVI ст.). Спочатку язичники, потім православні. У мовному відношенні в XVII столітті асимілювалися з українцями. За приблизними підрахунками в 70-х роках XVI століття на Поділлі проживало не менше 1-1,5 тис. чемерисів; в 70-х роках XVII століття — близько 10 тис. До кінця XVII століття були консолідованим острівним етносом з досить стійкими етнічними бар'єрами.
Брали активну участь у визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького, коли основна маса їх перейшла на бік козаків, створивши окремі кавалерійські частини або увійшовши в склади полків. У 1672 разом з татарськими загонами, були на польській службі, татари переживали, як і чемериси національну дискримінацію, перейшли на турецьку сторону (2 тис. у складі турецьких, 400 у складі молдавських військ). Їх центрами були Кам'янець-Подільський і Бар. У складі війська гетьмана Петра Дорошенка воювали з гетьманами Михайлом Ханенком та Іваном Самойловичем, з російськими військами, які брали в облогу Чигирин (події 1672-1673). Тоді представляли солідну військову силу на Поділлі. У 1699 емігрували на землі поблизу дельти Дунаю і на Хотинщину. Пізніше повернулися під ім'ям «волоських чемерисів». У 50-60-х роках XIX століття панські чемериси боролися з російською адміністрацією за відновлення прав, скасування панщини.
Проживання чемерис залишило помітні сліди в українській антропонімії (прізвище Чемерис), топонімії, матеріальній культурі (чоловічий верхній одяг для верхової їзди — чемерка, була поширена до 20-х років XX століття; чемериська вишита сорочка XVII — поч. XVIII століття впливала на українську), а також в українському фольклорі Поділля.
В окремих історичних джерелах і в літературі іноді ототожнювалися з татарами-липками, для чого не існує підстав.
Див. також
Примітки
- Дашкевич Я. // Етнічний довідник. — К., 1996. — Т. 2: Етнічні меншини в Україні. — К.: Видання Центру етносоціологічних та етнополітичних досліджень Інституту соціології НАН України, 1996. — С. 164—165. — ISBN 5-87534-108-14.
Література
- Етнічні меншини Україні. — Київ, 1996. — С. 164—165
- Енциклопедія Республіки Марій Ел / відп. ред. М. І. Сараєва. — Йошкар-Ола, 2009. — С. 812
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinski chemerisi etnogrupa marijciv sho pereselilisya v ukrayinski voyevodstva Rechi Pospolitoyi v 1527 a takozh protyagom 40 rokiv et Odna z najstarishih i kompaktnih grup fino ugorskogo naselennya v Ukrayini vidoma pid zastarilim etnonimom chemeris Za danimi akademika Yaroslava Dashkevicha zberigali nacionalnu identichnist movu i tradicijnu religiyu do kincya XVIII stolittya tak zvani Barski chemerisi vid nazvi mista Bar do kincya XIX stolittya Ukrayinski chemerisiAreal UkrayinaPohodzhennyagirski marijciBlizki do marijciMovaukrayinskaReligiyapravoslavniZgasasimilovani ukrayincyami naprikinci XIX st IstoriyaChemeris ukrayinska narodna nazva spravzhnya nazva chemerisiv zgidno z samonazvoyu marijci Ce narod z Povolzhya znachna grupa yakogo pereselena yak poloneni na zahidni kordoni Moskovskogo knyazivstva vtekla cherez Bilorus na Volin 1527 roku Piznishi migraciyi XVI st pov yazani z povstannyam chemerisiv proti moskovskoyi vladi v drugij polovini XVIII st na Poltavshinu vtekli chemerisi kripaki z Kurskoyi guberniyi Vikoristovuvali marijsku movu sho nalezhit do volzkoyi grupi fino ugorskih mov Osnovne misce rozselennya Bar na Podilli z 1541 1542 de stvorili okremu avtonomnu chastinu mista Chemeriskij Bar Vikonuvali storozhovu sluzhbu zahishayuchi Podillya vid tatar beruchi uchast u pohodah na Prichornomor ya Zajmalisya takozh hliborobstvom gorodnictvom tvarinnictvom bdzhilnictvom mislivstvom Inshi poselennya podilske misto Cheremisi z 1600 na pochatok XVIII st pripinyaye isnuvannya peredmistya Cheremisivka viniklo pislya 1607 suchasnogo sela Salnicya Vinnickij obl r Chemerpil z 30 h rokiv XVIII st teper Kirovogradskoyi oblasti kolishnij Chemeriskij Bar nini s Chemerisi Barski bilya Bara Okremimi sim yami chemerisi zhili v Kanevi ser XVI st Spochatku yazichniki potim pravoslavni U movnomu vidnoshenni v XVII stolitti asimilyuvalisya z ukrayincyami Za pribliznimi pidrahunkami v 70 h rokah XVI stolittya na Podilli prozhivalo ne menshe 1 1 5 tis chemerisiv v 70 h rokah XVII stolittya blizko 10 tis Do kincya XVII stolittya buli konsolidovanim ostrivnim etnosom z dosit stijkimi etnichnimi bar yerami Brali aktivnu uchast u vizvolnij borotbi pid provodom Bogdana Hmelnickogo koli osnovna masa yih perejshla na bik kozakiv stvorivshi okremi kavalerijski chastini abo uvijshovshi v skladi polkiv U 1672 razom z tatarskimi zagonami buli na polskij sluzhbi tatari perezhivali yak i chemerisi nacionalnu diskriminaciyu perejshli na turecku storonu 2 tis u skladi tureckih 400 u skladi moldavskih vijsk Yih centrami buli Kam yanec Podilskij i Bar U skladi vijska getmana Petra Doroshenka voyuvali z getmanami Mihajlom Hanenkom ta Ivanom Samojlovichem z rosijskimi vijskami yaki brali v oblogu Chigirin podiyi 1672 1673 Todi predstavlyali solidnu vijskovu silu na Podilli U 1699 emigruvali na zemli poblizu delti Dunayu i na Hotinshinu Piznishe povernulisya pid im yam voloskih chemerisiv U 50 60 h rokah XIX stolittya panski chemerisi borolisya z rosijskoyu administraciyeyu za vidnovlennya prav skasuvannya panshini Prozhivannya chemeris zalishilo pomitni slidi v ukrayinskij antroponimiyi prizvishe Chemeris toponimiyi materialnij kulturi cholovichij verhnij odyag dlya verhovoyi yizdi chemerka bula poshirena do 20 h rokiv XX stolittya chemeriska vishita sorochka XVII poch XVIII stolittya vplivala na ukrayinsku a takozh v ukrayinskomu folklori Podillya V okremih istorichnih dzherelah i v literaturi inodi ototozhnyuvalisya z tatarami lipkami dlya chogo ne isnuye pidstav Div takozhChemeris prizvishe Chemerisi Barski Chemeriske Chemerin Chemerin Bilorus Chemerinci CiemierowPrimitkiDashkevich Ya Etnichnij dovidnik K 1996 T 2 Etnichni menshini v Ukrayini K Vidannya Centru etnosociologichnih ta etnopolitichnih doslidzhen Institutu sociologiyi NAN Ukrayini 1996 S 164 165 ISBN 5 87534 108 14 LiteraturaEtnichni menshini Ukrayini Kiyiv 1996 S 164 165 Enciklopediya Respubliki Marij El vidp red M I Sarayeva Joshkar Ola 2009 S 812 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi