Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малайзія
На материку Малайзія має сухопутний кордон із Таїландом, а на Борнео — з Індонезією і Брунеєм. Малаккська протока відокремлює півострівну частину Малайзії від індонезійського острова Суматра. Острівна частина Малайзії на сході омивається морем Сулу, що відділяє країну від Філіппін.
Малайзія розташована в екваторіальному кліматичному поясі. Береги низькі, часто заболочені, на північному сході острів Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя Калімантану розташовані низовини, в глибині острова — горби і гірські хребти висотою 2000—2400 м (найвища точка країни — гора Кінабалу, 4095 м). Поверхня півострова Малакка горбисто-гориста (висоти до 1000—2000 м, найвища гора Тахан сягає 2190 м). Вздовж узбережжя півострова Малакка простягаються заболочені алювіальні низовини шириною 30—90 км. Клімат країни екваторіальний і субекваторіальний, мусонний.
У 1995 році закладено нову столицю — Путраджая, будівництво якої планувалося завершити 2008 року (негативні економічні явища спричинили сповільнення реалізації намічених планів, однак більшість державних інституцій Малайзії вже перемістилися до Путраджаї). Передбачається, що тут проживатиме не більше 250 тисяч жителів.
Керівники
Сім штатів є султанатами і управляються султанами. Правитель Негері-Сембілан носить традиційний малайський титул Янг Дипертуан Бесар (Yang Dipertuan Besar), правитель Перліса носить титул раджа. У дев'яти суб'єктах федерації глава виконавчої влади головний міністр (Ментері Бесар). В інших штатах — губернатор, якого призначає центральний уряд.
З дев'яти монархів кожні п'ять років обирають короля та віце-короля, зазвичай пріоритетом в цьому є вік або тривалість правління. Король Малайзії відіграє переважно ритуальну роль, основні функції управління виконує парламент і прем'єр-міністр. В Малайзії король обирається голосуванням Ради правителів 9 штатів строком на п'ять років.
15-й малайзійський король Мухаммад V був обраний в жовтні 2016 року. Він став першим, хто відрікся від престолу та покинув свій пост до закінчення терміну правління на тлі чуток про його весілля з російською моделлю. Раніше повідомлялось, що 22 листопада 2018 року 49-річний Мухаммад V одружився з 25-річною російською моделлю Оксаною Воєводіною, яка перемогла в 2015 році на конкурсі краси «Міс Москва».
Практикується п'ятирічне планування. З 1970 до 1990 року здійснювалася нова економічна політика, в результаті якої кількість населення, яке проживає нижче від рівня бідності, зменшилася з 52 до 17 %. У 1991 р. оголошено амбітний план «Vision-2020», в якому ставиться мета перетворити Малайзію до 2020 р. в індустріально розвинену державу. Основу економіки становлять промисловість (46 % ВВП) і сфера послуг (41 %). Сільське господарство дає 13 % ВВП. Особливо високого розвитку досягли електронна й електротехнічна галузі промисловості (1-ше місце з виробництва електронних чипів і побутових кондиціонерів), складання автомобілів (виробляється власний автомобіль ), переробка нафти і газу (3 місце з виробництва скрапленого газу), текстильна промисловість. Поруч зі столицею ведеться будівництво найбільшого у світі іонного коридору — на кшталт Кремнієвої долини. На світовий ринок Малайзія постачає пальмову олію (перше місце у світі), натуральний каучук (третє місце у світі), олов'яний концентрат і лісоматеріали.
Основні макроекономічні показники
Дохід на особу — 4690 доларів США. Зовнішній борг — 39,8 млрд дол. США. На обслуговування зовнішнього боргу витрачається лише 1 % вартості експорту країни, а обсяг короткострокової заборгованості становить понад 30 % резервів Державного банку.
Розвідані запаси нафти Малайзії — 4,3 млрд барелів. Малайзійська нафта має низький вміст сірки, вважається однією з найкращих за якістю. Видобувається на шельфових родовищах поблизу Малайського півострова. Щодня в країні видобувають 730 тис. барелів нафти, з яких майже половина експортується. Потужності нафтопереробки наближаються до 500 тис. барелів на добу. Запаси природного газу Малайзії оцінюють в 2,2 млн кубічних метрів (77,7 трлн кубічних футів), видобуток становить 1,36 трлн кубічних футів на рік.
Її стратегічні партнери — Ексон і Шелл, за участю яких було створено основні нафтовидобувні компанії Малайзії — Ессо Продакшн Малайсія, Сабах Шелл Петролеум, Саравак Шелл Берхад, а також Саравак Шелл/ПЕТРОНАС Чарігалі. Іншими закордонними компаніями, які активно працюють в Малайзії є Амоко, Коноко, Енрон, Інтернешнл Петролеум Корпорейшн, Міцубісі, Мобіл, Мерфі Ойл, Ніппон Ойл, Оксідентал, Статойл, Тексако, Трітон, Петровьетнам.
Акт про Малайзію 1963 рокуНафтопереробні заводи
Порт Діксон-Шелл (потужність — понад 100 тис. барелів нафти на добу), Малакка-1 (100 тис.) і Малакка-2 (100 тис.), Керт-Петронас (40 тис.), Порт Діксон-Эссо (понад 80 тис.), Лутонг-Шелл (45 тис.). Основні термінали — Бінтулу, Кучінг, Малакка, Пінанг, Порт-Діксон, Порт-Кланг і інші.
Однією з основних проблем нафтової галузі є виснаження запасів. За останні роки в Малайзії не відкрито жодного великого за запасами родовища. З метою активізації геологорозвідувальних робіт уряд в 1998 році ухвалив рішення про зниження оподаткування галузі. Одночасно керівництво ПЕТРОНАС приступило до розробки нової стратегії, основна мета якої — активна участь компанії в зарубіжних проєктах. Так, сьогодні малайзійська компанія вже працює в Туркменістані, Ірані, Китаї, Пакистані, В'єтнамі, Алжирі, Лівії, Тунісі та інших країнах. У квітні 1997 р. малайська інвестиційна холдингова компанія «Петра Хіра» підписала угоду з урядом Татарстану про придбання контрольного пакету акцій нафтохімічного підприємства «Нижнекамскнефтехим».
Фінансово-кредитна система
Банківська система країни розвивається на принципах ісламської економіки. За період з 1993 по 1999 рр. активи ісламських банків збільшилися з 2,4 млрд до 34 млрд рингітів. Провідні позиції займає . Оскільки за законами шаріату гроші не є товаром і, відповідно, вимагати плату за надання їх в борг вважається порушенням норм ісламської моралі, ісламська кредитна система базується на принципі розподілу прибутку від інвестицій між кредитором і позичальником. Існує два види кредитних операцій: мудараба (фінансова компанія залучає ресурси на депозитні рахунки і вкладає їх в різні проєкти в обмін на суворо обумовлену частку прибутку; якщо бізнес призвів до збитків, то вони відносяться тільки до позичальника) і мушарака (інвестори здійснюють капіталовкладення на пайовій основі і за результатами розділяють між собою отримані прибутки або збитки відповідно до розміру частки кожного учасника).
Традиційні промисли та туризм
Куала-Лумпур — поєднання старовини та модерну
У країні збереглися традиційні промисли: виготовлення тканин батик та сонгкет, ювелірних виробів із срібла і сувенірів з олова, плетіння.
Приділяється велика увага розвитку туризму. Основні центри: о. Пінанг, о. Лангкаві, історичне місто Малакка, національні парки і заповідники.
Транспорт та зв'язок
Довжина залізничних колій — 1798 км, шосейних доріг 94 500 км (70 970 км с твердим покриттям, у тому числі 580 км — швидкісні дороги). Автомагістраль «Північ-Південь» (848 км) проходить від кордону з Таїландом до Сінгапуру. 1307 км нафтопроводів і 379 км газопроводів.
Морський торговий флот нараховує 378 суден, у тому числі 61 нафтових і 19 газових танкерів. Основні порти:
Порт-Кланг (найбільший, вантажообіг 49 млн т в 1996 р.)
115 аеропортів, з них 6 міжнародних (Сепанг, Лангкаві, Пулау-Пінанг, Джохор-Бару, Кота-Кінабалу, Кучинг). Національна авіакомпанія «МАС» (1971) здійснює польоти в 75 міст світу.
У Малайзії добре розвинена система телекомунікацій та зв'язок. В 1997 р. нараховувалось 2,7 млн приватних абонентів телефонної мережі та 1,45 млн абонентів — юридичних осіб, понад 170 тис. телефонів-автоматів, майже 2,5 млн стільникових телефонів. Телефонний зв'язок забезпечують дві супутникові станції і прокладені по морському дну кабелі в Індію, Гонконг та Сінгапур. Супутники (MEASAT-1 і MEASAT-2) виведені на орбіту за допомогою французької ракети-носія.
Восени 2006 року стартував найбільший інвестиційний проєкт в історії країни. На базі південного штату Джохор буде створено[] економічний кластер, розвитком якого займатиметься державна компанія «Khazanah Nasional». В перші п'ять років компанія вкладе близько 13 млрд дол., весь проєкт розрахований до 2025 року на суму близько 100 млрд дол. Передбачається, що буде створено близько 800 тисяч робочих місць, а сам штат завдяки двом морським і одному авіаційному порту складе гідну конкуренцію Сінгапуру.
Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоторговельний обіг Малайзії в 1998 р. становив 133,6 млрд дол. США (в 1997 р. — 167 млрд), в тому числі експорт 74,3 млрд дол. (в цінах ФОБ), а імпорт — 59,3 млрд дол. За обсягом експорту країна займає 19-те місце, імпорту — 17-те місце.
Основні предмети експорту: електроніка (близько 50 %), нафта і нафтопродукти, пальмова олія, деревина й вироби з неї, каучук, текстиль. Продукція обробної промисловості становить 81 % всього експорту, сільського господарства — 9,5 %, добувної промисловості — 6,3 %.
Основні країни, до яких експортується продукція: США (21 %), Сінгапур (20 %), Японія (12 %), Гонконг (5 %), Велика Британія і Таїланд (по 4 %), Німеччина (3 %). Країна входить у шістку найбільших експортерів промислової продукції Азії.
Основні предмети імпорту: машини й обладнання, хімікати, продукти харчування. 27 % імпорту надходить з Японії, 16 % — з США, 12 % — із Сінгапуру, 5 % — з Тайваню, по 4 % — з ФРН і Південної Кореї.
Міжнародні відносини
Малайзія підтримує зв'язки з більшістю країн світу. Найбільш тісні взаємини з державами — членами АСЕАН.
Чисельність населення країни 2015 року становила 30 513 млн осіб (43-тє місце у світі). Густота населення країни 2015 року становила 92,3 особи/км² (116-те місце у світі).
Малайзія відрізняється етнічною різноманітністю. Мешканці країни називаються малайзійцями. Більшу частину населення (близько 62 % за даними на 2010 рік) становлять австронезійські народи, відомі тут як буміпутра. Поняття буміпутра включає малайців, які становлять трохи більше половини населення країни (50,1 %), а також корінні народи, які проживали на цих землях ще до приходу малайців (близько 11,8 %). Корінне населення країни відоме під загальним терміном Оранг-аслі й охоплює безліч етнічних груп. Якщо і півострівній частині країни вони становлять лише вкрай малу частку населення, то на сході (в штатах Саравак і Сабах) вони становлять більшість. Найбільша з цих етнічних груп — ібани, налічує близько 600 тисяч осіб (30 % населення штату Саравак). Інший численний корінний народ — бідаюх, налічує близько 170 тис. осіб і мешкає в південно-західній частині Сараваку.
Друга за чисельністю етнічна група країни — (22,6 % населення Малайзії). Китайське населення розміщене нерівномірно, так, «найкитайськіші» міста Малайзії — це Іпох і Куала-Лумпур, а «найкитайськіщий» штат — Пенанг (41 % від населення штату складають китайці). Третя за чисельністю етнічна група — індійці (9,1 %). Переважна більшість їх — особи тамільського походження, які разом із малаялі і телугу становлять понад 83 % всього малайзійського населення індійського походження.
Нащадки китайських та індійських іммігрантів вважаються зобов'язаними малайцям за надання їм громадянства, що закріплено у статті 153 Конституції Малайзії. Малайці мають перевагу при прийомі до університетів, пріоритет в отриманні ліцензій та кредитів на підприємницьку діяльність; у державному апараті малайців мало бути вчетверо більше, ніж немалайців.
Мови
Докладніше:
Офіційною мовою Малайзії є малайська мова. Англійська історично (аж до кінця 1960-х років) була де-факто мовою адміністрації. Сьогодні англійська виконує важливу роль другої мови, яка певною мірою застосовується в освіті. Крім того, малайський варіант англійської широко застосовується в бізнесі, поряд з ним часто використовується з дуже сильним впливом малайської і в деякій мірі китайської та тамільської.
Мечеть в Куала-Лумпурі
Малайські китайці розмовляють головним чином різними південнокитайськими діалектами (південноміньський, кантонський, хакка, хайнаньський та інші), і навіть, меншою мірою, на путунхуа. Індійці країни розмовляють переважно тамільською.
У Східній Малайзії (Сабах і Саравак) поширені мови місцевих племен, які здебільшого віддалено споріднені з малайською. Найбільші з яких ібанська, що налічує понад 600 тис. носіїв та .
Релігія
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни (станом на 2010 рік):
Малайзія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 74,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Куала-Лумпур (столиця) — 6,837 млн осіб, Джохор — 912,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
«Чикак, людина» (фільм, 2006) — фантастичний і комедійний фільм про супергероїв, що вийшов у Малайзії 2006 року. Режисер — член гурту Юсрі Абдул Халім. Продовження фільму «Чикак-2: планета Хітам» було випущено 11 грудня 2008 року. Третій фільм під назвою «Чикак-3» вийшов у світ 12 березня 2015 року з абсолютно новим акторським складом, де головного героя зіграв Зізан Разак.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малайзія
Подорож по Малайзії. Voloцюги. [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.(квітень 2016)
Mala jziya malaj Malaysia krayina v Pivdenno Shidnij Aziyi skladayetsya z dvoh chastin rozdilenih Pivdennokitajskim morem Zahidna Malajziya abo Materikova Malajziya na Malajskomu pivostrovi skladayetsya z 11 shtativ i dvoh federalnih teritorij mezhuye z Tayilandom na pivnochi i z Singapurom na pivdni do Singapuru vede damba cherez protoku Dzhohor Shidna Malajziya ostrivna skladayetsya z federalnoyi teritoriyi Labuan i dvoh shtativ Sabah i Saravak sho zajmayut pivnichnu chastinu ostrova Kalimantan Borneo Ci shtati mezhuyut z Indoneziyeyu na pivdni ta z sultanatom Brunej Darussalam na pivnochi Malajziya malaj Malaysia مليسيا 马来西亚 மல ச ய Prapor GerbDeviz Bersekutu Bertambah Mutu Yednist sila 1Gimn Negaraku source source track track track track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya MalajziyiStolicya Kuala Lumpur korol parlament Putradzhaya uryad 3 08 pn sh 101 42 sh d country H G ONajbilshe misto Kuala LumpurOficijni movi MalajskaForma pravlinnya Federalna konstitucijna monarhiya Yang di Pertuan Agong en Prem yer ministr Anvar IbragimNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi lishe 31 serpnya 1957 Federaciya z Sabahom Saravakom i Singapurom3 16 veresnya 1963 Plosha Zagalom 330 803 km 67 a Vnutr vodi 0 3 Naselennya ocinka berezen 2007 27 140 000 45 a perepis 2000 24 821 286 Gustota 82 km 109 a VVP PKS 2006 r ocinka Povnij 308 8 mlrd 33 Na dushu naselennya 12 700 59 ILR 2006 0 805 visokij 61 a Valyuta Ringit RM a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 MYR a Chasovij poyas UTC 8 Litnij chas ne chislitsya UTC 8 Kodi ISO 3166 MY MYSDomen myTelefonnij kod 60Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malajziya Na materiku Malajziya maye suhoputnij kordon iz Tayilandom a na Borneo z Indoneziyeyu i Bruneyem Malakkska protoka vidokremlyuye pivostrivnu chastinu Malajziyi vid indonezijskogo ostrova Sumatra Ostrivna chastina Malajziyi na shodi omivayetsya morem Sulu sho viddilyaye krayinu vid Filippin Malajziya chlen OON vhodit u Britansku Spivdruzhnist nacij Asociaciyu derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi a takozh v rizni regionalni ekonomichni grupi i mizhnarodni islamski organizaciyi IstoriyaMalajziya na karti amerikanskogo atlasu 1914 rokuDokladnishe Istoriya Malajziyi Malajziya stala britanskoyu koloniyeyu v 1826 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yiyi okupuvala Yaponiya U 1963 roci sformovana Federaciya Malajziya vklyuchayuchi Malajyu Singapur otrimav nezalezhnist 9 serpnya 1965 roku Sabah i Saravak GeografiyaDokladnishe Geografiya Malajziyi Geologiya Malajziyi ta Gidrogeologiya Malajziyi Karta Malajziyi Malajziya roztashovana v ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Beregi nizki chasto zabolocheni na pivnichnomu shodi ostriv Kalimantan oblyamovanij koralovimi rifami Vzdovzh uzberezhzhya Kalimantanu roztashovani nizovini v glibini ostrova gorbi i girski hrebti visotoyu 2000 2400 m najvisha tochka krayini gora Kinabalu 4095 m Poverhnya pivostrova Malakka gorbisto gorista visoti do 1000 2000 m najvisha gora Tahan syagaye 2190 m Vzdovzh uzberezhzhya pivostrova Malakka prostyagayutsya zabolocheni alyuvialni nizovini shirinoyu 30 90 km Klimat krayini ekvatorialnij i subekvatorialnij musonnij Struktura federaciyi i administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Malajziyi Malajziya ce federaciya yaka skladayetsya z 13 shtativ odinadcyat z yakih roztashovani na Malajskomu pivostrovi a dva na ostrovi Borneo Zahidna Malajziya Dokladnishe Zahidna Malajziya Shtati Sultanat Dzhohor stolicya Dzhohor Baru kod JH Sultanat Kedah stolicya Alor Setar kod KH Sultanat Kelantan stolicya Kota Baru kod KN Sultanat Pagang stolicya Kuantan kod PH Sultanat Perak stolicya Ipoh kod PK Sultanat Selangor stolicya Shah Alam kod SL Sultanat Trenganu stolicya Kuala Trenganu kod TR Viborna monarhiya Negeri Sembilan stolicya Seremban kod NS Korolivstvo Perlis stolicya Kangar kod PS Gubernatorstvo Malakka stolicya Malakka kod MK Gubernatorstvo Pulau Pinang stolicya Dzhordzhtaun kod PP abo PN Federalni teritoriyi Putradzhaya nova administrativna stolicya kod PTJ Kuala Lumpur kolishnya stolicya i ekonomichnij centr kod KLShidna Malajziya Dokladnishe Shidna Malajziya Shtati Sabah v minulomu Pivnichnij Borneo stolicya Kota Kinabalu v minulomu Dzheselton kod SBH Saravak stolicya Kuching kod SWK Federalni teritoriyi Labuan stolicya Viktoriya kod LBRezidenciya prem yer ministra Malajziyi v Putradzhaya U 1995 roci zakladeno novu stolicyu Putradzhaya budivnictvo yakoyi planuvalosya zavershiti 2008 roku negativni ekonomichni yavisha sprichinili spovilnennya realizaciyi namichenih planiv odnak bilshist derzhavnih institucij Malajziyi vzhe peremistilisya do Putradzhayi Peredbachayetsya sho tut prozhivatime ne bilshe 250 tisyach zhiteliv Kerivniki Sim shtativ ye sultanatami i upravlyayutsya sultanami Pravitel Negeri Sembilan nosit tradicijnij malajskij titul Yang Dipertuan Besar Yang Dipertuan Besar pravitel Perlisa nosit titul radzha U dev yati sub yektah federaciyi glava vikonavchoyi vladi golovnij ministr Menteri Besar V inshih shtatah gubernator yakogo priznachaye centralnij uryad Z dev yati monarhiv kozhni p yat rokiv obirayut korolya ta vice korolya zazvichaj prioritetom v comu ye vik abo trivalist pravlinnya Korol Malajziyi vidigraye perevazhno ritualnu rol osnovni funkciyi upravlinnya vikonuye parlament i prem yer ministr V Malajziyi korol obirayetsya golosuvannyam Radi praviteliv 9 shtativ strokom na p yat rokiv 15 j malajzijskij korol Muhammad V buv obranij v zhovtni 2016 roku Vin stav pershim hto vidriksya vid prestolu ta pokinuv svij post do zakinchennya terminu pravlinnya na tli chutok pro jogo vesillya z rosijskoyu modellyu Ranishe povidomlyalos sho 22 listopada 2018 roku 49 richnij Muhammad V odruzhivsya z 25 richnoyu rosijskoyu modellyu Oksanoyu Voyevodinoyu yaka peremogla v 2015 roci na konkursi krasi Mis Moskva EkonomikaVezhi bliznyuki Petronas v Kuala Lumpur najvisha sporuda Pivdenno Shidnoyi AziyiDokladnishe Ekonomika Malajziyi Korisni kopalini Malajziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Malajziyi ta Girnicha promislovist Malajziyi Praktikuyetsya p yatirichne planuvannya Z 1970 do 1990 roku zdijsnyuvalasya nova ekonomichna politika v rezultati yakoyi kilkist naselennya yake prozhivaye nizhche vid rivnya bidnosti zmenshilasya z 52 do 17 U 1991 r ogolosheno ambitnij plan Vision 2020 v yakomu stavitsya meta peretvoriti Malajziyu do 2020 r v industrialno rozvinenu derzhavu Osnovu ekonomiki stanovlyat promislovist 46 VVP i sfera poslug 41 Silske gospodarstvo daye 13 VVP Osoblivo visokogo rozvitku dosyagli elektronna j elektrotehnichna galuzi promislovosti 1 she misce z virobnictva elektronnih chipiv i pobutovih kondicioneriv skladannya avtomobiliv viroblyayetsya vlasnij avtomobil pererobka nafti i gazu 3 misce z virobnictva skraplenogo gazu tekstilna promislovist Poruch zi stoliceyu vedetsya budivnictvo najbilshogo u sviti ionnogo koridoru na kshtalt Kremniyevoyi dolini Na svitovij rinok Malajziya postachaye palmovu oliyu pershe misce u sviti naturalnij kauchuk tretye misce u sviti olov yanij koncentrat i lisomateriali Osnovni makroekonomichni pokazniki Dohid na osobu 4690 dolariv SShA Zovnishnij borg 39 8 mlrd dol SShA Na obslugovuvannya zovnishnogo borgu vitrachayetsya lishe 1 vartosti eksportu krayini a obsyag korotkostrokovoyi zaborgovanosti stanovit ponad 30 rezerviv Derzhavnogo banku Obsyag pryamih inozemnih investicij 3 mlrd dol Najbilshi investori SShA Yaponiya Osnovni korisni kopalini ta yihnya pererobka Rozvidani zapasi nafti Malajziyi 4 3 mlrd bareliv Malajzijska nafta maye nizkij vmist sirki vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih za yakistyu Vidobuvayetsya na shelfovih rodovishah poblizu Malajskogo pivostrova Shodnya v krayini vidobuvayut 730 tis bareliv nafti z yakih majzhe polovina eksportuyetsya Potuzhnosti naftopererobki nablizhayutsya do 500 tis bareliv na dobu Zapasi prirodnogo gazu Malajziyi ocinyuyut v 2 2 mln kubichnih metriv 77 7 trln kubichnih futiv vidobutok stanovit 1 36 trln kubichnih futiv na rik Derzhavna naftova kompaniya Malajziyi Petronas Yiyi strategichni partneri Ekson i Shell za uchastyu yakih bulo stvoreno osnovni naftovidobuvni kompaniyi Malajziyi Esso Prodakshn Malajsiya Sabah Shell Petroleum Saravak Shell Berhad a takozh Saravak Shell PETRONAS Charigali Inshimi zakordonnimi kompaniyami yaki aktivno pracyuyut v Malajziyi ye Amoko Konoko Enron Interneshnl Petroleum Korporejshn Micubisi Mobil Merfi Ojl Nippon Ojl Oksidental Statojl Teksako Triton Petrovetnam Akt pro Malajziyu 1963 rokuNaftopererobni zavodi Port Dikson Shell potuzhnist ponad 100 tis bareliv nafti na dobu Malakka 1 100 tis i Malakka 2 100 tis Kert Petronas 40 tis Port Dikson Esso ponad 80 tis Lutong Shell 45 tis Osnovni terminali Bintulu Kuching Malakka Pinang Port Dikson Port Klang i inshi Odniyeyu z osnovnih problem naftovoyi galuzi ye visnazhennya zapasiv Za ostanni roki v Malajziyi ne vidkrito zhodnogo velikogo za zapasami rodovisha Z metoyu aktivizaciyi geologorozviduvalnih robit uryad v 1998 roci uhvaliv rishennya pro znizhennya opodatkuvannya galuzi Odnochasno kerivnictvo PETRONAS pristupilo do rozrobki novoyi strategiyi osnovna meta yakoyi aktivna uchast kompaniyi v zarubizhnih proyektah Tak sogodni malajzijska kompaniya vzhe pracyuye v Turkmenistani Irani Kitayi Pakistani V yetnami Alzhiri Liviyi Tunisi ta inshih krayinah U kvitni 1997 r malajska investicijna holdingova kompaniya Petra Hira pidpisala ugodu z uryadom Tatarstanu pro pridbannya kontrolnogo paketu akcij naftohimichnogo pidpriyemstva Nizhnekamskneftehim Finansovo kreditna sistema Bankivska sistema krayini rozvivayetsya na principah islamskoyi ekonomiki Za period z 1993 po 1999 rr aktivi islamskih bankiv zbilshilisya z 2 4 mlrd do 34 mlrd ringitiv Providni poziciyi zajmaye Oskilki za zakonami shariatu groshi ne ye tovarom i vidpovidno vimagati platu za nadannya yih v borg vvazhayetsya porushennyam norm islamskoyi morali islamska kreditna sistema bazuyetsya na principi rozpodilu pributku vid investicij mizh kreditorom i pozichalnikom Isnuye dva vidi kreditnih operacij mudaraba finansova kompaniya zaluchaye resursi na depozitni rahunki i vkladaye yih v rizni proyekti v obmin na suvoro obumovlenu chastku pributku yaksho biznes prizviv do zbitkiv to voni vidnosyatsya tilki do pozichalnika i musharaka investori zdijsnyuyut kapitalovkladennya na pajovij osnovi i za rezultatami rozdilyayut mizh soboyu otrimani pributki abo zbitki vidpovidno do rozmiru chastki kozhnogo uchasnika Tradicijni promisli ta turizm Kuala Lumpur poyednannya starovini ta modernu U krayini zbereglisya tradicijni promisli vigotovlennya tkanin batik ta songket yuvelirnih virobiv iz sribla i suveniriv z olova pletinnya Pridilyayetsya velika uvaga rozvitku turizmu Osnovni centri o Pinang o Langkavi istorichne misto Malakka nacionalni parki i zapovidniki Transport ta zv yazok Dovzhina zaliznichnih kolij 1798 km shosejnih dorig 94 500 km 70 970 km s tverdim pokrittyam u tomu chisli 580 km shvidkisni dorogi Avtomagistral Pivnich Pivden 848 km prohodit vid kordonu z Tayilandom do Singapuru 1307 km naftoprovodiv i 379 km gazoprovodiv Morskij torgovij flot narahovuye 378 suden u tomu chisli 61 naftovih i 19 gazovih tankeriv Osnovni porti Port Klang najbilshij vantazhoobig 49 mln t v 1996 r Labuan Pulau Pinang Kuantan Kota Kinabalu Sandakan Kuching Sibu Bintulu 115 aeroportiv z nih 6 mizhnarodnih Sepang Langkavi Pulau Pinang Dzhohor Baru Kota Kinabalu Kuching Nacionalna aviakompaniya MAS 1971 zdijsnyuye poloti v 75 mist svitu U Malajziyi dobre rozvinena sistema telekomunikacij ta zv yazok V 1997 r narahovuvalos 2 7 mln privatnih abonentiv telefonnoyi merezhi ta 1 45 mln abonentiv yuridichnih osib ponad 170 tis telefoniv avtomativ majzhe 2 5 mln stilnikovih telefoniv Telefonnij zv yazok zabezpechuyut dvi suputnikovi stanciyi i prokladeni po morskomu dnu kabeli v Indiyu Gonkong ta Singapur Suputniki MEASAT 1 i MEASAT 2 vivedeni na orbitu za dopomogoyu francuzkoyi raketi nosiya Investicijna diyalnist Kota Kinabalu stolicya shtatu Sabah na shodi Malajziyi yaka znahoditsya na vidstani 1600 km 1000 mil vid Kuala Lumpur na shid cherez Pivdennokitajske more Voseni 2006 roku startuvav najbilshij investicijnij proyekt v istoriyi krayini Na bazi pivdennogo shtatu Dzhohor bude stvoreno koli ekonomichnij klaster rozvitkom yakogo zajmatimetsya derzhavna kompaniya Khazanah Nasional V pershi p yat rokiv kompaniya vklade blizko 13 mlrd dol ves proyekt rozrahovanij do 2025 roku na sumu blizko 100 mlrd dol Peredbachayetsya sho bude stvoreno blizko 800 tisyach robochih misc a sam shtat zavdyaki dvom morskim i odnomu aviacijnomu portu sklade gidnu konkurenciyu Singapuru Zovnishnoekonomichna diyalnist Zovnishnotorgovelnij obig Malajziyi v 1998 r stanoviv 133 6 mlrd dol SShA v 1997 r 167 mlrd v tomu chisli eksport 74 3 mlrd dol v cinah FOB a import 59 3 mlrd dol Za obsyagom eksportu krayina zajmaye 19 te misce importu 17 te misce Osnovni predmeti eksportu elektronika blizko 50 nafta i naftoprodukti palmova oliya derevina j virobi z neyi kauchuk tekstil Produkciya obrobnoyi promislovosti stanovit 81 vsogo eksportu silskogo gospodarstva 9 5 dobuvnoyi promislovosti 6 3 Osnovni krayini do yakih eksportuyetsya produkciya SShA 21 Singapur 20 Yaponiya 12 Gonkong 5 Velika Britaniya i Tayiland po 4 Nimechchina 3 Krayina vhodit u shistku najbilshih eksporteriv promislovoyi produkciyi Aziyi Osnovni predmeti importu mashini j obladnannya himikati produkti harchuvannya 27 importu nadhodit z Yaponiyi 16 z SShA 12 iz Singapuru 5 z Tajvanyu po 4 z FRN i Pivdennoyi Koreyi Mizhnarodni vidnosiniMalajziya pidtrimuye zv yazki z bilshistyu krayin svitu Najbilsh tisni vzayemini z derzhavami chlenami ASEAN Ukrayinsko malajzijski vidnosiniNaselennyaDokladnishe Naselennya Malajziyi Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 30 513 mln osib 43 tye misce u sviti Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 92 3 osobi km 116 te misce u sviti Etnichnij sklad Aborigeni Malakskogo pivostrova orang asli Malajziya vidriznyayetsya etnichnoyu riznomanitnistyu Meshkanci krayini nazivayutsya malajzijcyami Bilshu chastinu naselennya blizko 62 za danimi na 2010 rik stanovlyat avstronezijski narodi vidomi tut yak bumiputra Ponyattya bumiputra vklyuchaye malajciv yaki stanovlyat trohi bilshe polovini naselennya krayini 50 1 a takozh korinni narodi yaki prozhivali na cih zemlyah she do prihodu malajciv blizko 11 8 Korinne naselennya krayini vidome pid zagalnim terminom Orang asli j ohoplyuye bezlich etnichnih grup Yaksho i pivostrivnij chastini krayini voni stanovlyat lishe vkraj malu chastku naselennya to na shodi v shtatah Saravak i Sabah voni stanovlyat bilshist Najbilsha z cih etnichnih grup ibani nalichuye blizko 600 tisyach osib 30 naselennya shtatu Saravak Inshij chislennij korinnij narod bidayuh nalichuye blizko 170 tis osib i meshkaye v pivdenno zahidnij chastini Saravaku Druga za chiselnistyu etnichna grupa krayini 22 6 naselennya Malajziyi Kitajske naselennya rozmishene nerivnomirno tak najkitajskishi mista Malajziyi ce Ipoh i Kuala Lumpur a najkitajskishij shtat Penang 41 vid naselennya shtatu skladayut kitajci Tretya za chiselnistyu etnichna grupa indijci 9 1 Perevazhna bilshist yih osobi tamilskogo pohodzhennya yaki razom iz malayali i telugu stanovlyat ponad 83 vsogo malajzijskogo naselennya indijskogo pohodzhennya Nashadki kitajskih ta indijskih immigrantiv vvazhayutsya zobov yazanimi malajcyam za nadannya yim gromadyanstva sho zakripleno u statti 153 Konstituciyi Malajziyi Malajci mayut perevagu pri prijomi do universitetiv prioritet v otrimanni licenzij ta kreditiv na pidpriyemnicku diyalnist u derzhavnomu aparati malajciv malo buti vchetvero bilshe nizh nemalajciv Movi Dokladnishe Oficijnoyu movoyu Malajziyi ye malajska mova Anglijska istorichno azh do kincya 1960 h rokiv bula de fakto movoyu administraciyi Sogodni anglijska vikonuye vazhlivu rol drugoyi movi yaka pevnoyu miroyu zastosovuyetsya v osviti Krim togo malajskij variant anglijskoyi shiroko zastosovuyetsya v biznesi poryad z nim chasto vikoristovuyetsya z duzhe silnim vplivom malajskoyi i v deyakij miri kitajskoyi ta tamilskoyi Mechet v Kuala Lumpuri Malajski kitajci rozmovlyayut golovnim chinom riznimi pivdennokitajskimi dialektami pivdennominskij kantonskij hakka hajnanskij ta inshi i navit menshoyu miroyu na putunhua Indijci krayini rozmovlyayut perevazhno tamilskoyu U Shidnij Malajziyi Sabah i Saravak poshireni movi miscevih plemen yaki zdebilshogo viddaleno sporidneni z malajskoyu Najbilshi z yakih ibanska sho nalichuye ponad 600 tis nosiyiv ta Religiya Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini stanom na 2010 rik islam derzhavna religiya 61 3 buddizm 19 8 hristiyanstvo 9 2 induyizm 6 3 konfucianstvo daoyizm tradicijni viruvannya 1 3 inshi 0 4 ne spoviduyut zhodnoyi 0 8 ne viznachilis 1 Najbilshi mista Malajziya visokourbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 74 7 naselennya krayini stanom na 2015 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 2 66 ocinka trendu za 2010 2015 roki Golovni mista derzhavi Kuala Lumpur stolicya 6 837 mln osib Dzhohor 912 0 tis osib dani za 2015 rik Rang Misto Naselennya ShtatPerep 1991 Perep 2000 Rozr 20061 Kuala Lumpur 1 145 075 1 297 526 1 482 359 Kuala Lumpur2 Subang Dzhaya 78 494 423 338 954 266 Selangor3 Klang 368 228 631 676 936 664 Selangor4 Dzhohor Baru 442 250 630 603 838 947 Dzhohor5 Ipoh 468 765 574 041 692 247 Perak6 Ampang Dzhaya 287 823 475 253 682 053 Selangor7 Kuching 277 346 423 873 602 113 Saravak8 Petaling Dzhaya 351 719 438 084 535 763 Selangor9 Shah Alam 116 824 319 612 521 219 Selangor10 Kota Kinabalu 160 122 305 382 493 650 SabahKulturaDokladnishe Derzhavni svyata Data Ukrayinskoyu movoyu Originalna nazva1 sichnya Novij rik Hari Tahun Barusichen lyutij Kitajskij Novij rik Tahun Baru Cinaberezen kviten musulmanske svyato Hari Raya Puasa1 travnya Svyato Praci Hari Buruh27 travnya Den Vesak Den Buddi Hari Wesak5 chervnya Den narodzhennya Yang di Petruan Agong korolya lipen serpen musulmanske svyato Hari Raya Haji31 serpnya Den Nezalezhnosti div Istoriya Malajziyi Hari Merdekazhovten listopad Induyistske svyato Dovbashiv Deepavali17 grudnya Den narodzhennya Magometa 25 grudnya Rizdvo Kinematograf Chikak lyudina film 2006 fantastichnij i komedijnij film pro supergeroyiv sho vijshov u Malajziyi 2006 roku Rezhiser chlen gurtu Yusri Abdul Halim Prodovzhennya filmu Chikak 2 planeta Hitam bulo vipusheno 11 grudnya 2008 roku Tretij film pid nazvoyu Chikak 3 vijshov u svit 12 bereznya 2015 roku z absolyutno novim aktorskim skladom de golovnogo geroya zigrav Zizan Razak Div takozhSpisok mist Malajziyi Netipovi formi pravlinnyaPrimitki Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 22 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2019 CIA World Factbook originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2012 CIA World Factbook Based on 2004 estimate originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2012 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 12 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2018 Limarev V N Kratkaya istorii Malajzii Chast8 originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2018 Kumar Soundrapandian Social Indian Malaysian Online Indianmalaysian com Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 21 veresnya 2010 PosilannyaMalajziya 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MalajziyaPodorozh po Malajziyi Volocyugi 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2016
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
