Мала́йзія — країна, що розташована на найпівденнішому півострові Азії та частині о. Калімантан. Біля її берегів з давніх-давен проходили важливі морські шляхи. Це зумовило її важливе стратегічне значення.
Доісторичний період
Найдавніші люди зафіксовані археологами на території сучасної Малайзії в 10 — 6 тис. до н. е. На думку вчених, першими людьми тут були негритоси. У 5-4 тис. до н. е. прийшла друга хвиля переселенців з мон-кхмерської мовної сім'ї з півострова Індокитай. Їх нащадками є тепер корінне населення Малаї — оранг-аслі. Лише в 1 тис. до н. е. на узбережжі Малайського півострова почали селитись малайці з австронезійської мовної сім'ї. Східну частину Малайзії (Сабах і Саравак) представники австронезійської мовної сім'ї — споріднені з малайцями, почали заселяти ще раніше — в 3-1 тис. до н. е.
Рання історія
В останні століття 1 тис. до н. е. на півострів Малая через торгівельні морські шляхи проникає індуїзм та буддизм з Індії. Найперша згадка про цей регіон в західних джерелах можна знайти в «Географії» Клавдія Птолемея, де згадується «Золотий Херсонес», який тепер відомий як Малайський півостров. У 2-3 ст. н. е. на Малакському півострові виникли перші держави — , , Пан Пан та інші, що перебували під сильним впливом давньоіндійської цивілізації. Вже у 1-2 ст. н. е. Малаккська протока стала жвавим торгівельним шляхом для індійських, китайських, греко-римських та інших купців. У 8-11 ст. держави Малаї визнавали над собою владу держави Шривіджая (Індонезія).
Середні віки
У 13-14 ст. Малайський півострів був під владою ще однієї індонезійської держави — Маджапагіт. З 14 ст. почалось масове переселення малайців з о.Суматра. Вони витісняли корінне населення у внутрішні райони. Близько 1400 р. виникла мусульманська держава малайців — Малаккський султанат.
Колоніальний період
1511 р. Малакку захопили португальці. Потім їх витіснили голландці. Голландські володіння наприкінці 18 ст. захопили англійці. У 1826 р. Велика Британія об'єднала свої володіння на Малайському півострові в одне володіння — Стрейтс-Сетлментс. Протягом наступних років вона взяла під свій контроль і решту півострова.
У січні 1942 — вересні 1945 територія Малайзії була окупована Японією.
Після капітуляції Японії британська влада поновилась. 1 квітня 1946 р. володіння отримало назву Малайський Союз, а 1 лютого 1948 — Малайська Федерація.
Незалежність
31 серпня 1957 р. незалежність від Великої Британії отримала Малая. 16 вересня 1963 до неї приєднались британські володіння Сінгапур, Сабах і Саравак і держава отримала назву Малайзія. За формою правління вона стала конституційною монархією на чолі з виборним королем з числа місцевих монархів. Більшість влади зосередилась в руках прем'єр-міністра з числа етнічних малайців. Першим прем'єр-міністром країни став Абдул Рахман, голова партії Об'єднана малайська національна організація. 9 серпня 1965 р. проголосив незалежність і вийшов зі складу Малайзії Сінгапур, де більшість населення складали китайці.
У 1969 році під час загальної виборчої кампанії почали розглядатися питання національної мови та освіти. Коли в результаті виборів керівна Союзна партія, яка звикла до перемог, позбулася явної переваги в парламенті (2/3 місць), опозиційні партії у Куала-Лумпурі організували мітинг на честь своєї перемоги. Мітинг закінчився міжнаціональними зіткненнями і масовими заворушеннями, в яких загинуло близько 600 осіб. За декілька днів ситуація стабілізувалася, хоча деякі випадки насильства фіксувалися протягом двох місяців. Ці події призвели до відставки прем'єр-міністра країни Абдула Рахмана, у вересні 1970 року його змінив Абдул Разак. Цей період в історії Малайзії відомий як кризовий.
У 1974 році була створена коаліційний Національний фронт, який об'єднав більшість політичних партій країни. З 1981 кабінет міністрів очолив Мохамад Махатхір. При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою [d] економікою в одного з "азійських тигрів".
У 1985 році ознакою зміни курсу держави стало створення міністерства національної єдності, яке розробило нову ідеологію Рукунегара («Договір про вірність державі»). Уряд почав довгостроковий курс реформ, які до 1990 року повинні були перебудувати суспільство, згуртувавши всі національності, і створити «нового малайзійця». Результативним досягнення цієї ідеї стала Нова економічна політика (НЕП). Але незважаючи на позитивні результати НЕПу, уряд до 1990 року змушений був визнати недосяжність більшості поставлених цілей. Лише значне економічне зростання, щорічні темпи якого в 80-х становили 8 %, згладив недоліки політичного плану. Надалі політика НЕПу отримала назву «Перспективи 2020 року», відповідно до якої Малайзія до 2020 року повинна була увійти до групи держав із розвиненою економікою. Особливістю нового курсу стало збільшення виробництва електронної продукції.
Під час правління Махатхір країна досягла певних економічних успіхів. На парламентських виборах 1999 року знову здобула перемогу коаліція народного фронту, очолювана ним, до якої входили 14 партій. У 2003 році прем'єр-міністром Малайзії став Абдулла Ахмад Бадаві, який в 2009 році передав свої повноваження Наджибу Тун Разаку.
16 вересня 2006 року на півдні Таїланду стався збройний конфлікт за участю ряду радикальних ісламських організацій, які виступали за незалежність провінцій Яла, Паттані і Наратхіват від Таїланду, і створення або незалежного ісламської держави або входження провінцій до складу Малайзії. Сутички продовжуються по сьогодні. За останні п'ять років загинули близько 3700 осіб і близько десяти тисяч отримали поранення.
Мохамад Махатхір очолив уряд у 10 травня 2018 році — він замінив тодішнього прем'єра Наджиба Разака, який фігурував у корупційному скандалі. 24 лютого 2020 року він подав у відставку з посади прем'єра, його наступником став Мухіддін Яссін.
Примітки
- Imago Mvndi (англ.). Brill Archive. 1958.
- Race War in Malaysia [ 19 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Barwise, J.M; White, N.J.: Matkaopas historiaan, Kaakkois-Aasia. Suomentanut Toppi, Anne. Suomi: Oy UNIpress Ab, 2002. .(фін.)
- Richmond, Simon: Malaysia Singapore & Brunei. Lonely Planet Publications Pty Ltd, 2013. .(англ.)
- BBC NEWS | Asia-Pacific | Thai PM blames rivals for blasts [ 2012-04-02 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
Джерела
- В. А. Рубель. Історія середньовічного Сходу.: Підручник. Київ. «Либідь». 2002. — 736с. с.663-691.
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608с. с.303-304.
- Колосков Б. Т. Малайзия вчера и сегодня. Москва. «Мысль». 1984. — 303с.
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mala jziya krayina sho roztashovana na najpivdennishomu pivostrovi Aziyi ta chastini o Kalimantan Bilya yiyi beregiv z davnih daven prohodili vazhlivi morski shlyahi Ce zumovilo yiyi vazhlive strategichne znachennya Doistorichnij periodNajdavnishi lyudi zafiksovani arheologami na teritoriyi suchasnoyi Malajziyi v 10 6 tis do n e Na dumku vchenih pershimi lyudmi tut buli negritosi U 5 4 tis do n e prijshla druga hvilya pereselenciv z mon khmerskoyi movnoyi sim yi z pivostrova Indokitaj Yih nashadkami ye teper korinne naselennya Malayi orang asli Lishe v 1 tis do n e na uzberezhzhi Malajskogo pivostrova pochali selitis malajci z avstronezijskoyi movnoyi sim yi Shidnu chastinu Malajziyi Sabah i Saravak predstavniki avstronezijskoyi movnoyi sim yi sporidneni z malajcyami pochali zaselyati she ranishe v 3 1 tis do n e Rannya istoriyaV ostanni stolittya 1 tis do n e na pivostriv Malaya cherez torgivelni morski shlyahi pronikaye induyizm ta buddizm z Indiyi Najpersha zgadka pro cej region v zahidnih dzherelah mozhna znajti v Geografiyi Klavdiya Ptolemeya de zgaduyetsya Zolotij Hersones yakij teper vidomij yak Malajskij pivostrov U 2 3 st n e na Malakskomu pivostrovi vinikli pershi derzhavi Pan Pan ta inshi sho perebuvali pid silnim vplivom davnoindijskoyi civilizaciyi Vzhe u 1 2 st n e Malakkska protoka stala zhvavim torgivelnim shlyahom dlya indijskih kitajskih greko rimskih ta inshih kupciv U 8 11 st derzhavi Malayi viznavali nad soboyu vladu derzhavi Shrividzhaya Indoneziya Seredni vikiU 13 14 st Malajskij pivostriv buv pid vladoyu she odniyeyi indonezijskoyi derzhavi Madzhapagit Z 14 st pochalos masove pereselennya malajciv z o Sumatra Voni vitisnyali korinne naselennya u vnutrishni rajoni Blizko 1400 r vinikla musulmanska derzhava malajciv Malakkskij sultanat Kolonialnij periodVisadka yaponskih vijsk u Malayi 1941 roku 1511 r Malakku zahopili portugalci Potim yih vitisnili gollandci Gollandski volodinnya naprikinci 18 st zahopili anglijci U 1826 r Velika Britaniya ob yednala svoyi volodinnya na Malajskomu pivostrovi v odne volodinnya Strejts Setlments Protyagom nastupnih rokiv vona vzyala pid svij kontrol i reshtu pivostrova U sichni 1942 veresni 1945 teritoriya Malajziyi bula okupovana Yaponiyeyu Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi britanska vlada ponovilas 1 kvitnya 1946 r volodinnya otrimalo nazvu Malajskij Soyuz a 1 lyutogo 1948 Malajska Federaciya NezalezhnistMohamad Mahathir buv providnoyu siloyu peretvorennya Malajziyi u veliku promislovu derzhavu Vezhi Petronas najvishi vezhi bliznyuki u sviti simvol suchasnoyi Malajziyi 31 serpnya 1957 r nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi otrimala Malaya 16 veresnya 1963 do neyi priyednalis britanski volodinnya Singapur Sabah i Saravak i derzhava otrimala nazvu Malajziya Za formoyu pravlinnya vona stala konstitucijnoyu monarhiyeyu na choli z vibornim korolem z chisla miscevih monarhiv Bilshist vladi zoseredilas v rukah prem yer ministra z chisla etnichnih malajciv Pershim prem yer ministrom krayini stav Abdul Rahman golova partiyi Ob yednana malajska nacionalna organizaciya 9 serpnya 1965 r progolosiv nezalezhnist i vijshov zi skladu Malajziyi Singapur de bilshist naselennya skladali kitajci U 1969 roci pid chas zagalnoyi viborchoyi kampaniyi pochali rozglyadatisya pitannya nacionalnoyi movi ta osviti Koli v rezultati viboriv kerivna Soyuzna partiya yaka zvikla do peremog pozbulasya yavnoyi perevagi v parlamenti 2 3 misc opozicijni partiyi u Kuala Lumpuri organizuvali miting na chest svoyeyi peremogi Miting zakinchivsya mizhnacionalnimi zitknennyami i masovimi zavorushennyami v yakih zaginulo blizko 600 osib Za dekilka dniv situaciya stabilizuvalasya hocha deyaki vipadki nasilstva fiksuvalisya protyagom dvoh misyaciv Ci podiyi prizveli do vidstavki prem yer ministra krayini Abdula Rahmana u veresni 1970 roku jogo zminiv Abdul Razak Cej period v istoriyi Malajziyi vidomij yak krizovij U 1974 roci bula stvorena koalicijnij Nacionalnij front yakij ob yednav bilshist politichnih partij krayini Z 1981 kabinet ministriv ocholiv Mohamad Mahathir Pri nomu Malajziya peretvorilasya z krayini zi slaborozvinenoyu d ekonomikoyu v odnogo z azijskih tigriv U 1985 roci oznakoyu zmini kursu derzhavi stalo stvorennya ministerstva nacionalnoyi yednosti yake rozrobilo novu ideologiyu Rukunegara Dogovir pro virnist derzhavi Uryad pochav dovgostrokovij kurs reform yaki do 1990 roku povinni buli perebuduvati suspilstvo zgurtuvavshi vsi nacionalnosti i stvoriti novogo malajzijcya Rezultativnim dosyagnennya ciyeyi ideyi stala Nova ekonomichna politika NEP Ale nezvazhayuchi na pozitivni rezultati NEPu uryad do 1990 roku zmushenij buv viznati nedosyazhnist bilshosti postavlenih cilej Lishe znachne ekonomichne zrostannya shorichni tempi yakogo v 80 h stanovili 8 zgladiv nedoliki politichnogo planu Nadali politika NEPu otrimala nazvu Perspektivi 2020 roku vidpovidno do yakoyi Malajziya do 2020 roku povinna bula uvijti do grupi derzhav iz rozvinenoyu ekonomikoyu Osoblivistyu novogo kursu stalo zbilshennya virobnictva elektronnoyi produkciyi Pid chas pravlinnya Mahathir krayina dosyagla pevnih ekonomichnih uspihiv Na parlamentskih viborah 1999 roku znovu zdobula peremogu koaliciya narodnogo frontu ocholyuvana nim do yakoyi vhodili 14 partij U 2003 roci prem yer ministrom Malajziyi stav Abdulla Ahmad Badavi yakij v 2009 roci peredav svoyi povnovazhennya Nadzhibu Tun Razaku 16 veresnya 2006 roku na pivdni Tayilandu stavsya zbrojnij konflikt za uchastyu ryadu radikalnih islamskih organizacij yaki vistupali za nezalezhnist provincij Yala Pattani i Narathivat vid Tayilandu i stvorennya abo nezalezhnogo islamskoyi derzhavi abo vhodzhennya provincij do skladu Malajziyi Sutichki prodovzhuyutsya po sogodni Za ostanni p yat rokiv zaginuli blizko 3700 osib i blizko desyati tisyach otrimali poranennya Mohamad Mahathir ocholiv uryad u 10 travnya 2018 roci vin zaminiv todishnogo prem yera Nadzhiba Razaka yakij figuruvav u korupcijnomu skandali 24 lyutogo 2020 roku vin podav u vidstavku z posadi prem yera jogo nastupnikom stav Muhiddin Yassin PrimitkiImago Mvndi angl Brill Archive 1958 Race War in Malaysia 19 serpnya 2018 u Wayback Machine angl Barwise J M White N J Matkaopas historiaan Kaakkois Aasia Suomentanut Toppi Anne Suomi Oy UNIpress Ab 2002 ISBN 951 579 212 6 fin Richmond Simon Malaysia Singapore amp Brunei Lonely Planet Publications Pty Ltd 2013 ISBN 978 1 74179 847 0 angl BBC NEWS Asia Pacific Thai PM blames rivals for blasts 2012 04 02 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2020 DzherelaV A Rubel Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736s s 663 691 I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 303 304 Koloskov B T Malajziya vchera i segodnya Moskva Mysl 1984 303s Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi