Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Малайзії
Загальна характеристика
Гірнича промисловість — одна з найстаріших в країні. Динаміка її розвитку загалом позитивна. Має яскраво виражену експортну спрямованість. У 1985 розробка корисних копалин забезпечила Малайзії третину її експортної виручки, але до 1996 її частка скоротилася до 7,1%. Головні сектори — оловорудна та нафтова промисловість (бл. 90% вартості продукції галузі). М. — провідний світовий виробник олов'яного концентрату. Інші видобувні к.к. — мідна руда, боксити, залізняк, кам'яне вугілля, золото (табл.).
Таблиця . — Видобуток основних видів мінеральної сировини у Малайзії, т.
2000 | 2001 | |
123 270 | 64 161 | |
243 784 | 201 178 | |
258 573 | 376 476 | |
Олово в концентратах | 6 307 | 4 972 |
382 942 | 545 845 | |
Золото, кг | 4 026 | 3 965 |
Нафта (барелів/добу) | 681 000 | 668 000 |
Природний газ (млнфутів/добу) | 1 598 | 1 650 |
Окремі галузі
Нафта і газ. Видобуток нафти на тер. М. ведеться з 1910 (родов. Мірі, шт. Саравак). В кінці XX ст. у експлуатації 14 родов.: Тапіс, Бекок, Пулаї (шт. Тренгану), Тембунго, Самаранг, Саут-Фьюрієс (шт. Сабах), Ферлі, Барам, Баронія, Бетті, Ачкау, Вест-Лутонг, Тукау і Темана (шт. Саравак). К-ть продуктивних свердловин бл. 300. Понад 70% нафти, що добувається в країні експортується (г.ч. в Японію і США). Країна також імпортує і переробляє близькосхідну нафту на 3-х НПЗ. Сьогодні нафта поступає з мор. промислів — шельф Південно-Китайського моря, узбережжя штатів Саравак, Сабах і північно-східної частини п-ова Малакка. У тих же районах, але в меншому обсязі добувається природний газ.
За даними [Petroleum Economist, 2003. V.70] у Малайзії в 2003 р. почався видобуток газу на морському родовищі Бінтанг, розташованому в Південно-Китайському морі за 220 км від м. Куала-Тренгану. Добувні запаси родовища оцінюються в 28 млрд куб.м, можливий максимальний рівень видобутку — 10 млн куб.м/добу. Газ з платформ Бінтанг буде поступати на розташовану поблизу платформу родовища Лавіт для переробки, а потім подаватися на берег. Пайова участь в освоєнні родовища належить компаніям ExxonMobil (оператор, 50%) і Petronas Carigali (50%).
Видобуток залізняку розпочато в 1921 японськими компаніями (шт. Джохор, родов. Букіт-Лангат). Найвищого рівня видобуток досяг в серед. 1960-х рр. і забезпечував до 30% японського імпорту зал. руди. В останні десятиліття XX ст. у зв'язку з виснаженням великих родов. і зниженням попиту з боку Японії видобуток зал. руди в М. скоротився. У країні діє 8 кар'єрів в штатах Перак, Паханг, Джохор і Кедах. Бл. 80% сировини, що добувається споживається всередині країни.
Видобуток бокситів в М. почато у 1936 в шт. Малакка японськими підприємцями. В різні часи експлуатувалися родов. Телок-Травні (шт. Малакка), Телок-Рамунія (Нанган) в шт. Джохор, родов. Сематан (шт. Саравак).
Видобуток золота в М. ведеться в р-ні Головного хребта з XV–XVI ст. У XX ст. макс. рівень видобутку досягнуто в 30-40-х рр. Основним було корінне родов. Рауб (шт. Паханг), що розроблялося до 1961 р (глиб. >300 м). Зараз золото попутно видобувають з розсипних родов. олова в р-ні Батанг-Паданг в шт. Перак і Куала-Лумпур в шт. Селангор. У невеликому обсязі ведеться видобуток золота в районі Рауба (шт. Паханг) і Бау (шт. Саравак).
Видобуток ільменіту ведеться в країні з 1930-х рр. У останні десятиліття М. XX ст. поставляла ~5% ільменітового концентрату промислово розвинених країн Заходу. Основні р-ни виробництва концентрату: олов'яні родов. Сункай (шт. Перак) і Петалінг (шт. Селангор). Концентрат повністю експортується.
Видобуток колумбіту в країні почався в роки японської окупації (1941–1945). У 1980-х рр. за видобутком колумбіту М. займала 6-е місце у світі посеред промислово розвинених країн. Колумбіт надходить з олов'яних підприємств в Семелінг (шт. Кеді) і Бакрі (шт. Джохор).
Мідь. Виробництво мідного концентрату в М. почалося в 1950-х рр. компанією «Pahang Consolidated». Великомасштабний видобуток мідної руди почався з 1970-х рр. з введенням в експлуатацію родов. Мамут (шт. Сабах).
Олово. Промислова розробка покладів олов'яної руди ведеться з кін. XIX — поч. XX ст., макс. рівень досягнуто в 1940. У 1985 році Малайзія була світовим лідером по виробництву олова. Виробництво олова в концентраті становило 37000 т, а корпорація Smelting щорічно виробляла 24000 т очищеного олова [Mining J. — 2000. — 334, 8564]. Надалі спостерігається тенденція скорочення видобутку, що викликано г.ч. виснаженням розсипних родов. У 1998 р вироблено 5754 т олова. У 1999 р., вперше після 1995 р., виробництво олова в Малайзії перевищило 7000 т. У 2000 р воно склало 6 307 т, а у 2001 знову впало до 4 972 т (на 21%). В підгалузі діяло бл. 60 копалень. Очікується, що поновлення видобутку олова на старих рудниках і залучення ресурсів повинні привести до зростання виробництва олова в країні. Осн. р-ни розробки покладів олов'яної руди — шт. Зах. М. Перак і Селангор. Розробка родов. ведеться в основному відкритим способом. Перспективним є родов. Куала-Лангат в шт. Селангор. М. експортує металічне олово. Осн. його імпортери: США, Японія, Нідерланди.
Вольфраміт і шеєліт добувають попутно при розробці родовищ олов'яних руд.
Видобуток циркону ведеться з 1940-х рр. М. займає провідні позиції в цій галузі. Отримують циркон при виробництві олов'яних концентратів (осн. р-н — оловорудне родов. Куала-Лумпур в шт. Селангор). Концентрат повністю експортується.
Ніобій. В М. виробляють концентрат ніобію, для отримання якого використовують, зокрема, шлаки оловоплавильних підприємств (містять до 5% NiO2). Концентрат експортується.
З нерудної індустріальної сировини видобувається барит (родов. Куала-Тренгану шт. Тренгану), каолін (шт. Кеді, Селангор і Джохор).
Гірничо-геологічна служба, гірниче законодавство, підготовка кадрів, друк
У М. розвідкою родов. к.к. займається Департамент геології («Geological Survey Department») Мін-ва сировинної промисловості. Департамент добувної промисловості («Department of Mines») того ж мін-ва здійснює контроль за дотриманням чинного законодавства, стежить за ефективністю використання ресурсів к.к. Геологія країни вивчається в Малайзійському геол.-досл. ін-ті. В країні діє гірн. законодавство («National mining Kod»). Інженери гірн. профілю готуються в Малайзійському нац. ун-ті (Селангор) і Малайзійському технол. ун-ті (Куала-Лумпур). Департамент геології видає щорічники.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist MalajziyiZagalna harakteristikaGirnicha promislovist odna z najstarishih v krayini Dinamika yiyi rozvitku zagalom pozitivna Maye yaskravo virazhenu eksportnu spryamovanist U 1985 rozrobka korisnih kopalin zabezpechila Malajziyi tretinu yiyi eksportnoyi viruchki ale do 1996 yiyi chastka skorotilasya do 7 1 Golovni sektori olovorudna ta naftova promislovist bl 90 vartosti produkciyi galuzi M providnij svitovij virobnik olov yanogo koncentratu Inshi vidobuvni k k midna ruda boksiti zaliznyak kam yane vugillya zoloto tabl Tablicya Vidobutok osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini u Malajziyi t Mineralna sirovina 2000 2001Boksiti 123 270 64 161Kremnezem 243 784 201 178Zalizna ruda 258 573 376 476Olovo v koncentratah 6 307 4 972Vugillya 382 942 545 845Zoloto kg 4 026 3 965Nafta bareliv dobu 681 000 668 000Prirodnij gaz mlnfutiv dobu 1 598 1 650Okremi galuziNafta i gaz Vidobutok nafti na ter M vedetsya z 1910 rodov Miri sht Saravak V kinci XX st u ekspluataciyi 14 rodov Tapis Bekok Pulayi sht Trenganu Tembungo Samarang Saut Fyuriyes sht Sabah Ferli Baram Baroniya Betti Achkau Vest Lutong Tukau i Temana sht Saravak K t produktivnih sverdlovin bl 300 Ponad 70 nafti sho dobuvayetsya v krayini eksportuyetsya g ch v Yaponiyu i SShA Krayina takozh importuye i pereroblyaye blizkoshidnu naftu na 3 h NPZ Sogodni nafta postupaye z mor promisliv shelf Pivdenno Kitajskogo morya uzberezhzhya shtativ Saravak Sabah i pivnichno shidnoyi chastini p ova Malakka U tih zhe rajonah ale v menshomu obsyazi dobuvayetsya prirodnij gaz Za danimi Petroleum Economist 2003 V 70 u Malajziyi v 2003 r pochavsya vidobutok gazu na morskomu rodovishi Bintang roztashovanomu v Pivdenno Kitajskomu mori za 220 km vid m Kuala Trenganu Dobuvni zapasi rodovisha ocinyuyutsya v 28 mlrd kub m mozhlivij maksimalnij riven vidobutku 10 mln kub m dobu Gaz z platform Bintang bude postupati na roztashovanu poblizu platformu rodovisha Lavit dlya pererobki a potim podavatisya na bereg Pajova uchast v osvoyenni rodovisha nalezhit kompaniyam ExxonMobil operator 50 i Petronas Carigali 50 Vidobutok zaliznyaku rozpochato v 1921 yaponskimi kompaniyami sht Dzhohor rodov Bukit Langat Najvishogo rivnya vidobutok dosyag v sered 1960 h rr i zabezpechuvav do 30 yaponskogo importu zal rudi V ostanni desyatilittya XX st u zv yazku z visnazhennyam velikih rodov i znizhennyam popitu z boku Yaponiyi vidobutok zal rudi v M skorotivsya U krayini diye 8 kar yeriv v shtatah Perak Pahang Dzhohor i Kedah Bl 80 sirovini sho dobuvayetsya spozhivayetsya vseredini krayini Vidobutok boksitiv v M pochato u 1936 v sht Malakka yaponskimi pidpriyemcyami V rizni chasi ekspluatuvalisya rodov Telok Travni sht Malakka Telok Ramuniya Nangan v sht Dzhohor rodov Sematan sht Saravak Vidobutok zolota v M vedetsya v r ni Golovnogo hrebta z XV XVI st U XX st maks riven vidobutku dosyagnuto v 30 40 h rr Osnovnim bulo korinne rodov Raub sht Pahang sho rozroblyalosya do 1961 r glib gt 300 m Zaraz zoloto poputno vidobuvayut z rozsipnih rodov olova v r ni Batang Padang v sht Perak i Kuala Lumpur v sht Selangor U nevelikomu obsyazi vedetsya vidobutok zolota v rajoni Rauba sht Pahang i Bau sht Saravak Vidobutok ilmenitu vedetsya v krayini z 1930 h rr U ostanni desyatilittya M XX st postavlyala 5 ilmenitovogo koncentratu promislovo rozvinenih krayin Zahodu Osnovni r ni virobnictva koncentratu olov yani rodov Sunkaj sht Perak i Petaling sht Selangor Koncentrat povnistyu eksportuyetsya Vidobutok kolumbitu v krayini pochavsya v roki yaponskoyi okupaciyi 1941 1945 U 1980 h rr za vidobutkom kolumbitu M zajmala 6 e misce u sviti posered promislovo rozvinenih krayin Kolumbit nadhodit z olov yanih pidpriyemstv v Semeling sht Kedi i Bakri sht Dzhohor Mid Virobnictvo midnogo koncentratu v M pochalosya v 1950 h rr kompaniyeyu Pahang Consolidated Velikomasshtabnij vidobutok midnoyi rudi pochavsya z 1970 h rr z vvedennyam v ekspluataciyu rodov Mamut sht Sabah Olovo Promislova rozrobka pokladiv olov yanoyi rudi vedetsya z kin XIX poch XX st maks riven dosyagnuto v 1940 U 1985 roci Malajziya bula svitovim liderom po virobnictvu olova Virobnictvo olova v koncentrati stanovilo 37000 t a korporaciya Smelting shorichno viroblyala 24000 t ochishenogo olova Mining J 2000 334 8564 Nadali sposterigayetsya tendenciya skorochennya vidobutku sho viklikano g ch visnazhennyam rozsipnih rodov U 1998 r virobleno 5754 t olova U 1999 r vpershe pislya 1995 r virobnictvo olova v Malajziyi perevishilo 7000 t U 2000 r vono sklalo 6 307 t a u 2001 znovu vpalo do 4 972 t na 21 V pidgaluzi diyalo bl 60 kopalen Ochikuyetsya sho ponovlennya vidobutku olova na starih rudnikah i zaluchennya resursiv povinni privesti do zrostannya virobnictva olova v krayini Osn r ni rozrobki pokladiv olov yanoyi rudi sht Zah M Perak i Selangor Rozrobka rodov vedetsya v osnovnomu vidkritim sposobom Perspektivnim ye rodov Kuala Langat v sht Selangor M eksportuye metalichne olovo Osn jogo importeri SShA Yaponiya Niderlandi Volframit i sheyelit dobuvayut poputno pri rozrobci rodovish olov yanih rud Vidobutok cirkonu vedetsya z 1940 h rr M zajmaye providni poziciyi v cij galuzi Otrimuyut cirkon pri virobnictvi olov yanih koncentrativ osn r n olovorudne rodov Kuala Lumpur v sht Selangor Koncentrat povnistyu eksportuyetsya Niobij V M viroblyayut koncentrat niobiyu dlya otrimannya yakogo vikoristovuyut zokrema shlaki olovoplavilnih pidpriyemstv mistyat do 5 NiO2 Koncentrat eksportuyetsya Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini vidobuvayetsya barit rodov Kuala Trenganu sht Trenganu kaolin sht Kedi Selangor i Dzhohor Girnicho geologichna sluzhba girniche zakonodavstvo pidgotovka kadriv drukU M rozvidkoyu rodov k k zajmayetsya Departament geologiyi Geological Survey Department Min va sirovinnoyi promislovosti Departament dobuvnoyi promislovosti Department of Mines togo zh min va zdijsnyuye kontrol za dotrimannyam chinnogo zakonodavstva stezhit za efektivnistyu vikoristannya resursiv k k Geologiya krayini vivchayetsya v Malajzijskomu geol dosl in ti V krayini diye girn zakonodavstvo National mining Kod Inzheneri girn profilyu gotuyutsya v Malajzijskomu nac un ti Selangor i Malajzijskomu tehnol un ti Kuala Lumpur Departament geologiyi vidaye shorichniki Div takozhEkonomika Malajziyi Korisni kopalini Malajziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Malajziyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s