Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Малайзії.
Загальна характеристика
У надрах країни є запаси нафти і газу, руд олова, вольфраму, бокситів, заліза, тантало-ніобатов, міді, а також невеликі родовища бурого вугілля, руд марганця, титану, золота, ртуті, стибію, фосфоритів, каоліну (табл. 1).
Таблиця. 1 – Основні корисні копалини Малайзії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах,% | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 67 | 238 | 54 (Al2O3) | 0,2 |
Барит, тис. т | 2000 | 4000 | 80 (BaSO4) | 0,6 |
Вольфрам, тис. т | 15 | 20 | 0,7 (WO3) | 0,6 |
Залізні руди, млн т | 120 | 225 | 58 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 8 | 30 | 2,5 г/т |
|
Марганцеві руди, млн т |
| 2 |
|
|
Мідь, тис. т | 400 | 400 | 0,51 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 682,3 |
|
| 0,5 |
, тис. т | 1 | 2 | 0,05 (Nb2O5) | 0,01 |
Олово, тис. т | 1200 | 1200 | 0,3 |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 2500 |
|
| 1,7 |
Вугілля, млн т | 294 | 1252 |
|
|
, т. | 900 | 1800 | 0,02 (Та2О5) | 1,17 |
Окремі види корисних копалин
Мінеральна енергетична сировина. Виділяють три нафтогазових бас. – Саравакський, Сіамський і Сандаканський. Саравакський приурочений до крайового кайнозойського прогину, Сіамський розташований в міжгірському кайнозойському прогині, Сандаканський – в сучасному геосинклінальному прогині. Виявлено бл. 60 нафтових та газових родов., найбільші морські родов.: Тапіс (41 млн т), Барам (32 млн т), Вест-Лутонг (24 млн т), на суші розташоване значне родов. Мірі (14 млн т). Нафтоносні пісковики неогену; газ пов'язаний з піщаними і карбонатними породами олігоцену-неогену. Глибини залягання продуктивних горизонтів 0,09-3,7 км.
Вугілля. Родов. викопного вугілля приурочені до неогенових відкладів, низькоякісних лігнінів (Зах. М.) – відкладів міоцену. У шт. Саравак вугілля міоценового віку відмічені у районах Садонга, Сілантека і Мукахе. На родов. Сілантек, що містить вугілля від антрациту до коксівного, доведені запаси становлять 7,25 млн т, а прогнозні оцінюються в 50 млн т.
Уран. Уранова мінералізація виявлена вздовж сх. узбережжя штатів Келантан (Улу-Келантан) і Паханг (хр. Тітівангса). В алювіальних розсипах Зах. М. зустрічається монацит (торієва руда).
Залізо. Найбільші родов. зал. руд Зах. М. розташовані на контактах г.п. з гранітоїдами. Гол. рудний мінерал – магнетит, зустрічається гематит, а в зоні окиснення – лімоніт. Майже всі найважливіші родов. (в Букіт-Дратуй і Улу-Ромпін) відпрацьовані. В шт. Саравак магнетитові родов. відомі в районах Бау і Сабенг; в районі Панда масивні магнетитові руди – на контакті діоритів і дацит-андезитів.
Марганець. Родов. марганцевих руд в Зах. М. невисокої якості (Mn до 40%). Серед них виділені родов. гідротермальні, осадові і залишкові. Гол. рудні мінерали – піролюзит і псиломелан. Найбільше родов. – Сунгай-Арінг (шт. Келантан). У шт. Сабах марганцеві родов. формувалися як залишкові при латеритному вивітрюванні марганцевих порід крейди-міоцену. Руда складена невеликими конкреціями г.ч. псиломелану і піролюзиту.
Титанові руди представлені ільменітом, який зустрічається г.ч. в асоціації з каситеритом в алювіальних розсипах Зах. М. і добуваються як побічний продукт при розробці оловоносних розсипів.
Хромові руди. Запаси хромових руд не встановлені. Невеликі хромітові родовища пов'язані з ультраосновними породами в шт. Сабах і центр. поясі п-ова Малакка; місцями хроміт утворює багаті пласти, лінзи і кишені.
Руди кольорових металів. У Зах. М. бокситоносні латеритні кори вивітрювання встановлені на крайньому півдні п-ова (шт. Джохор), де вони розвинені г.ч. по вулканітам і частково по гранітам-мікропегматитам (Кім-Кім, Рамунія і інш.). Осн. запаси мідних руд зосереджені на мідно-порфіровому родов. Мамут. Прогнозні запаси цього родов. складають понад170 млн т руди при сер. вмісті Cu 0,47%.
Нікеленосні латерити відомі в шт. Сабах (найбільші родов. – в центр. частині). Вони формувалися при латеритизації глинистих ґрунтів, розвинених на ультраосновних породах.
Олово. За ресурсами олова Малайзія займає 4-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю та Індонезії, 2002) – 9,7% світових ресурсів (4,6 млн т). За підтвердженими запасами М. займає 3-є місце після Китаю та Бразилії (1999). Олов'яні руди представлені корінними і розсипними родов. Гол. рудний мінерал – каситерит. Зустрічаються штокверки, жили, жильні зони, вкраплені і неправильні рудні тіла. Осн. обсяг видобутку олова пов'язаний з алювіальними розсипними родовищами (долина р. Кінта, шт. Перак).
Стибій. Родов. стибієвих руд зосереджені в шт. Саравак у вапняках (жили, лінзи і кишені). Гол. рудний мінерал – антимоніт, зустрічаються валентиніт, цервантит, джемсоніт та ін.
Золото. Відомо дек. алювіальних золотоносних розсипів в центр. поясі Зах. М. Частина золота зустрічається в асоціації з олов'яними рудами, де воно добувається як побічний продукт. Золото і срібло встановлені на поліметалічному родов. Улу-Сокор, в мідно-порфіровому родов. Мамут (шт. Сабах). Золоторудне корінне родов. – Рауб.
Ніобій. Родовища ніобію Малайзії – розсипні, відпрацьовуються значною мірою старательським способом.
Барит. Найвідоміші родовища бариту розташовані в Зах. М.: Букіт-Пенчурі (шт. Келантан), Куала-Тренгану (шт. Тренгану) і Букіт-Бату-Путіх (шт. Негрі-Сембілан). Найбільше родовище – Тасек-Чіні (500 тис.т) у штаті Паханг. Воно асоціює із залізом-марганцевими рудами у вулканогенно-осадових породах і представлене неправильними лінзами. Вміст BaSO4 90-97%.
Інші корисні копалини. У країні є родов. вапняків, доломіту, глин, кварцових пісків, кварцитів, вияви піриту.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Malajziyi Zagalna harakteristikaU nadrah krayini ye zapasi nafti i gazu rud olova volframu boksitiv zaliza tantalo niobatov midi a takozh neveliki rodovisha burogo vugillya rud margancya titanu zolota rtuti stibiyu fosforitiv kaolinu tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Malajziyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Boksiti mln t 67 238 54 Al2O3 0 2 Barit tis t 2000 4000 80 BaSO4 0 6 Volfram tis t 15 20 0 7 WO3 0 6 Zalizni rudi mln t 120 225 58 Fe 0 1 Zoloto t 8 30 2 5 g t Margancevi rudi mln t 2 Mid tis t 400 400 0 51 Cu 0 1 Nafta mln t 682 3 0 5 tis t 1 2 0 05 Nb2O5 0 01 Olovo tis t 1200 1200 0 3 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 2500 1 7 Vugillya mln t 294 1252 t 900 1800 0 02 Ta2O5 1 17Okremi vidi korisnih kopalinMineralna energetichna sirovina Vidilyayut tri naftogazovih bas Saravakskij Siamskij i Sandakanskij Saravakskij priurochenij do krajovogo kajnozojskogo proginu Siamskij roztashovanij v mizhgirskomu kajnozojskomu progini Sandakanskij v suchasnomu geosinklinalnomu progini Viyavleno bl 60 naftovih ta gazovih rodov najbilshi morski rodov Tapis 41 mln t Baram 32 mln t Vest Lutong 24 mln t na sushi roztashovane znachne rodov Miri 14 mln t Naftonosni piskoviki neogenu gaz pov yazanij z pishanimi i karbonatnimi porodami oligocenu neogenu Glibini zalyagannya produktivnih gorizontiv 0 09 3 7 km Vugillya Rodov vikopnogo vugillya priurocheni do neogenovih vidkladiv nizkoyakisnih ligniniv Zah M vidkladiv miocenu U sht Saravak vugillya miocenovogo viku vidmicheni u rajonah Sadonga Silanteka i Mukahe Na rodov Silantek sho mistit vugillya vid antracitu do koksivnogo dovedeni zapasi stanovlyat 7 25 mln t a prognozni ocinyuyutsya v 50 mln t Uran Uranova mineralizaciya viyavlena vzdovzh sh uzberezhzhya shtativ Kelantan Ulu Kelantan i Pahang hr Titivangsa V alyuvialnih rozsipah Zah M zustrichayetsya monacit toriyeva ruda Zalizo Najbilshi rodov zal rud Zah M roztashovani na kontaktah g p z granitoyidami Gol rudnij mineral magnetit zustrichayetsya gematit a v zoni okisnennya limonit Majzhe vsi najvazhlivishi rodov v Bukit Dratuj i Ulu Rompin vidpracovani V sht Saravak magnetitovi rodov vidomi v rajonah Bau i Sabeng v rajoni Panda masivni magnetitovi rudi na kontakti dioritiv i dacit andezitiv Marganec Rodov margancevih rud v Zah M nevisokoyi yakosti Mn do 40 Sered nih vidileni rodov gidrotermalni osadovi i zalishkovi Gol rudni minerali pirolyuzit i psilomelan Najbilshe rodov Sungaj Aring sht Kelantan U sht Sabah margancevi rodov formuvalisya yak zalishkovi pri lateritnomu vivitryuvanni margancevih porid krejdi miocenu Ruda skladena nevelikimi konkreciyami g ch psilomelanu i pirolyuzitu Titanovi rudi predstavleni ilmenitom yakij zustrichayetsya g ch v asociaciyi z kasiteritom v alyuvialnih rozsipah Zah M i dobuvayutsya yak pobichnij produkt pri rozrobci olovonosnih rozsipiv Hromovi rudi Zapasi hromovih rud ne vstanovleni Neveliki hromitovi rodovisha pov yazani z ultraosnovnimi porodami v sht Sabah i centr poyasi p ova Malakka miscyami hromit utvoryuye bagati plasti linzi i kisheni Rudi kolorovih metaliv U Zah M boksitonosni lateritni kori vivitryuvannya vstanovleni na krajnomu pivdni p ova sht Dzhohor de voni rozvineni g ch po vulkanitam i chastkovo po granitam mikropegmatitam Kim Kim Ramuniya i insh Osn zapasi midnih rud zoseredzheni na midno porfirovomu rodov Mamut Prognozni zapasi cogo rodov skladayut ponad170 mln t rudi pri ser vmisti Cu 0 47 Nikelenosni lateriti vidomi v sht Sabah najbilshi rodov v centr chastini Voni formuvalisya pri lateritizaciyi glinistih gruntiv rozvinenih na ultraosnovnih porodah Olovo Za resursami olova Malajziya zajmaye 4 e misce sered krayin svitu pislya Braziliyi Kitayu ta Indoneziyi 2002 9 7 svitovih resursiv 4 6 mln t Za pidtverdzhenimi zapasami M zajmaye 3 ye misce pislya Kitayu ta Braziliyi 1999 Olov yani rudi predstavleni korinnimi i rozsipnimi rodov Gol rudnij mineral kasiterit Zustrichayutsya shtokverki zhili zhilni zoni vkrapleni i nepravilni rudni tila Osn obsyag vidobutku olova pov yazanij z alyuvialnimi rozsipnimi rodovishami dolina r Kinta sht Perak Stibij Rodov stibiyevih rud zoseredzheni v sht Saravak u vapnyakah zhili linzi i kisheni Gol rudnij mineral antimonit zustrichayutsya valentinit cervantit dzhemsonit ta in Zoloto Vidomo dek alyuvialnih zolotonosnih rozsipiv v centr poyasi Zah M Chastina zolota zustrichayetsya v asociaciyi z olov yanimi rudami de vono dobuvayetsya yak pobichnij produkt Zoloto i sriblo vstanovleni na polimetalichnomu rodov Ulu Sokor v midno porfirovomu rodov Mamut sht Sabah Zolotorudne korinne rodov Raub Niobij Rodovisha niobiyu Malajziyi rozsipni vidpracovuyutsya znachnoyu miroyu staratelskim sposobom Barit Najvidomishi rodovisha baritu roztashovani v Zah M Bukit Penchuri sht Kelantan Kuala Trenganu sht Trenganu i Bukit Batu Putih sht Negri Sembilan Najbilshe rodovishe Tasek Chini 500 tis t u shtati Pahang Vono asociyuye iz zalizom margancevimi rudami u vulkanogenno osadovih porodah i predstavlene nepravilnimi linzami Vmist BaSO4 90 97 Inshi korisni kopalini U krayini ye rodov vapnyakiv dolomitu glin kvarcovih piskiv kvarcitiv viyavi piritu Div takozhEkonomika Malajziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Malajziyi Girnicha promislovist Malajziyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s