Магада́нська о́бласть (рос. Магада́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації на північному сході країни у складі Далекосхідного федерального округу. Розташована півночі Далекого Сходу Росії на березі Охотського моря Тихого океану. Межує на півночі з Чукотським автономним округом, на сході — з Камчатським краєм, на заході — з Республікою Саха, на півдні — з Хабаровським краєм. Простяглася на 930 км з півночі на південь і 960 км із заходу на схід. Крайня північна і західна точка у Сусуманському районі у верхів'ї річки , східна — в Північно-Евенському районі поблизу витоку річки . Адміністративний центр — місто Магадан. Площа — 462 500 км²; населення — 133 387 осіб (2024). Губернатор — Сергій Костянтинович Носов.
Магаданська область | |||
---|---|---|---|
Магаданская область | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Далекосхідний федеральний округ | ||
Адмін. центр | Магадан | ||
Глава | Носов Сергій Костянтинович | ||
Дата утворення | 3 грудня 1953 | ||
Оф. вебсайт | 49gov.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 62°54′ пн. ш. 153°42′ сх. д. / 62.900° пн. ш. 153.700° сх. д. | ||
Площа | 465 464 км² | ||
Часовий пояс | MSK+8 () | ||
Населення | |||
Чисельність | 133 387 осіб | ||
Густота | 0.2865/км² | ||
Економіка | |||
Економ. район | Далекосхідний | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-MAG | ||
ЗКАТО | 44 | ||
Суб'єкта РФ | 49 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Магаданська область у Вікісховищі |
Історія
До XVIII століття територію, яку нині займає область, населяли якути, допоки всередині XVIII століття розпочалися перші походи російських козаків в Колимський край.
У 1928 році на територію нинішньої області висадилася перша Колимська геологічна експедиція, якою керував . Протягом літа й осені 1929 року будівельники Східно-евенкійської культбази прорубали першу просіку, що стала першою вулицею Магадану — Октябрьською, а на початку 1930-х розпочалось власне будівництво міста.
Регіон не мав цивільного управління, а знаходився під керівництвом адміністрації тресту для будівництва у районах Крайньої Півночі «Дальстрой» (Дальбуд), що входив до структури Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Його головним завдання було господарське освоєння краю шляхом використання робочої сили в'язнів ГУЛАГу. З початку 1930-х років до 1955 року у місцевих таборах утримувалося 3,5 мільйони осіб, серед яких значну частину складали українці, зокрема поети Михайло Драй-Хмара та Дмитро Загул, конструктор Сергій Корольов, майбутній Патріарх Київський та всієї України УПЦ КП Володимир (Романюк), багато вояків Української повстанської армії та членів Організації українських націоналістів.
Магаданська область утворена 3 грудня 1953 року Указом Президії Верховної Ради СРСР. До її складу увійшли місто Магадан, Середньоканський, Ольський, Північно-Евенський, Сусуманський, Тенькинський, Ягоднинський райони і Чукотський національний округ, виділені зі складу Хабаровського краю. На той час її площа становила 1 199,1 тисяч км².
1967 року область нагороджена Орденом Леніна.
У 1960–1980-х роках українці інтенсивно прибували до регіону на заробітки і складали значну частину населення області (працювали на копальнях, у рибній промисловості тощо). Від початку 1990-х років триває зворотній процес від'їзду українського населення з області в Україну та до європейської частини Російської Федерації, унаслідок чого воно скоротилося більш ніж увосьмеро.
З 1992 року в області діяло Українське земляцтво , за сприяння якого українське телебачення зняло 4-серійний документальний фільм «Українці на Колимі» (режисер Олександр Рябокрис, автор ідеї Микола Хрієнко).
17 червня 1992 року Чукотський автономний округ вийшов зі складу Магаданської області і став самостійним суб'єктом Російської Федерації.
Природа
На території області присутні чотири групи природних комплексів: високогірні кам'яні пустелі, тундра, лісотундра і тайга. Високогірні кам'яні пустелі займають 21 % загальної площі. 3/4 території займають тундра і лісотундра.
Плоскогір'я, нагір'я і гори займають понад 4/5 території області: на сході — Колимське нагір'я, в центральній частині — відроги хребта Черського, на заході простягнувся хребет Черського (найвищий — 2 586 м), на південному заході області по правому берегу Колими тягнеться Верхньоколимське нагір'я. Лише невеликі простори по долинах річок і неширокі смуги вздовж узбережжя моря — низовини. Береги Охотського моря сильно порізані та рясніють численними затоками (найбільша затока — затока Шеліхова), бухтами, островами та півостровами. Біля берегів найвищі в Росії припливи.
Водні ресурси
Густа гідрографічна мережа — безліч озер, річок:
- Утворення гірських озер пов'язане з льодовиками і скупченням опадів в улоговинах гір. До цієї трупи належать озера Джека Лондона, , , , .
- Річки області належить до басейнів Північного Льодовитого і Тихого океанів. Найбільша річка — Колима. Її довжина від місця злиття Аян-Юрях з Кулу — 2 129 км, висота витоку — 527 м. Загальна кількість річок Магаданської області близько 250 тисяч, причому 99 % це річки і струмки довжиною менше 10 км. До Північного Льодовитого океану впадають багатоводні річки Колима з притокою Омолон, Чаун, [ru], , Амгуема, та інші. До басейну Тихого океану — Анадир, , , Тауй, , Яма, . Живлення річки отримують завдяки дощовим, сніговим і частково ґрунтовим водам, а також льодовикове.
На території області налічується 25 груп мінеральних джерел, води яких мають різну мінералізацію, переважно хлорильні, натрієво-кальцієві. Також на поверхню виходять термальні води температура води в яких від +20 °C до + 90 °C, що свідчить про вулканічні процеси. Найбільш відомі джерела — Тальське (тут також є лікувальні грязі), Таватумське, Наяханське, Мотиклейське, Березовське.
Корисні копалини
Область володіє унікальною мінерально-сировинною базою і є провідним золотодобувним регіоном Росії. На її території зосереджено понад 11 % запасів розвіданого розсипного золота, 15 % рудного золота і близько 50 % срібла від загальних обсягів розвіданих запасів цих металів у Росії. Значні промислові запаси кольорових і рідкісних металів, серед яких олово, вольфрам, мідь, молібден, поліметалічні руди, розвідані родовища облицювального каменю, бурого і кам'яного вугілля. Є запаси нафти, торфу, деревини, газового конденсату.
Клімат
Клімат різко континентальний, суровий, на узбережжі — морський. Зима — від 6 до 7,5 місяців. Літо коротке, прохолодне, бувають тумани. Пересічна температура січня у внутрішніх районах —38 °C, липня + 14, +16 °C; на узбережжі Охотського моря — відповідно —19 і —23 °C; + 11, +12 °C. Опадів 300—350 мм, на узбережжі — 500—700 мм на рік. Вегетаційний період не перевищує 100 днів.
Однією з характерних особливостей клімату є майже повсюдне поширення вічної мерзлоти. На морському побережжі товщина мерзлого ґрунту від 70 до 100 см, а у центральних районах — до 600 м.
Рослинний світ
Загальна площа лісів становить 13 мільйонів га (11 % території). Лісотундра в області — це головно пригнічене рідколісся з модрини Даурської з чагарниками карликової берези або сосни сланки в підліску. Флору тундри представляють худа берізка, арктична верба, траурна осика, куничники, шолудивники, на болотах — рудувата арктофіла, арктична калужниця. Влітку тундру прикрашають яскраві квіти: полярний мак, зніт, рододендрон, синюха, дика цибуля. На вершинах і схилах гір виживають тільки лишайники, мохи, брусниця, лохина, водянка.
Тваринний світ
У тайзі живуть білка, бурундук, літяга, заєць білий, червона полівка, лось, соболь, . Гірську тайгу населяють росомаха, ведмідь, горностай, лисиця. У змішаних лісах живе рябчик, в прирічкових верболозах — куріпка. Особливість фауни області — наявність у її складі степових тварин, які не зустрічаються в інших місцях на півночі: , , баран сніговий.
Значні біологічні ресурси Охотського моря (близько 30 видів промислових риб і понад 10 видів морських тварин), прісноводної флори і фауни. Річки і озера багаті рибою: сиг-чир, нельма, річкова мальма, харіус, омуль.
Охорона природи
На території області створені особливо охоронні природні території: заповідник федерального значення «Магаданський», 11 природних заказників регіонального значення — Одян, Кавинська долина, Тайгонос, Сугой, Кубака та інші; природний парк обласного значення — озеро Джека Лондона; природна пам'ятка федерального значення — острів Талан; 22 пам'ятки природи регіонального значення — Тальський, Абориген, Мотиклейський, вулкан Маякан та інші; 6 природних пам'яток морського значення (у міській межі) — Примузейний, Марчеканська чаша, Кам'яний вінець та інші.
Населення
- За переписом населення СРСР 1989 року, тут проживало 555,6 тисяч осіб, зокрема 85 772 українці (15,2 %), з них 69 121 — у містах, 16 651 — у селах. З них рідною мовою назвали українську 45,5 % (44,7 % — у містах, 48,8 % — у селах);
- За даними Всеросійського перепису населення (жовтень 2002) у області проживало 182 726 осіб. З них: росіяни — 146,5 тисяч осіб (80,2 %), українці — 18,1 тисяч осіб (9,9 %), евени — 2,5 тисяч осіб (1,4 %), білоруси — 2,2 тисяч осіб (1,2 %), татари — 2,0 тисяч осіб (1,1 %), коряки — 0,88 тисяч осіб (0,5 %), інгуші — 0,8 тисяч осіб (0,45 %), німці — 0,7 тисяч осіб (0,45 %), ітельмени — 0,65 тисяч осіб (0,35 %);
- Згідно з Всеросійським переписом 2010 року, загальна кількість населення області становила 156 996 осіб: росіяни — 81,49 %, українці — 6,28 % (9 857 осіб), евени — 1,7 % (2 635 осіб).
1959 | 1970 | 1979 | 1987 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
235 578 | ↗352 481 | ↗465 704 | ↗550 000 | ↘542 868 | ↘390 276 | ↘384 525 | ↘365 311 | ↘323 673 | ↘300 157 | ↘266 883 |
1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
↘240 215 | ↘229 148 | ↘220 533 | ↘211 696 | ↘201 974 | ↘193 945 | ↘182 726 | ↘181 832 | ↘178 339 | ↘174 685 | ↘171 569 |
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
↘168 530 | ↘165 820 | ↘162 969 | ↘156 996 | ↘156 534 | ↘154 485 | ↘152 358 | ↘150 312 | ↘148 071 | ↘146 345 | ↘145 570 |
Питома вага міського населення — 93,9 % (2005). Більше половини населення проживає в місті Магадані (100,2 тисяч осіб).
Щорічно 31 серпня біля Великого театру в Москві проходить традиційна зустріч жителів Магаданської області — як колишніх, так і теперішніх.
Економіка
Рибне господарство
Рибне господарство є другою по значимості галуззю. Її продукція поставляється на експорт. Питома вага рибної галузі в обсязі виробництва області становить 18 %.
Сільське господарство
Основана галузь сільського господарства — оленярство. Також у області розвинені м'ясо-молочне тваринництво, хутрова промисловість, птахівництво. Землі сільськогосподарського призначення становлять 1,3 % усіх земель області, з них рілля займає 24 %. У зв'язку з тим, що ґрунти області не вирізняються високою природною родючістю, значна частина земель введена в сільськогосподарський обіг у результаті меліорації. До 95 % сільськогосподарських угідь зайнято кормовими культурами. Також вирощується картопля, капуста, морква. Частка продукції місцевого виробництва в продовольчому фонді області становить трохи більше 25 %.
Транспорт
На території області відсутнє залізничне сполучення. Транспортні зв'язки з іншими регіонами здійснюються автомобільним, морським і повітряним транспортом. Протяжність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям становить 2 645 км. Річкові порти в області відсутні. Головні транспортні ворота — , через який поступає основний потік вантажів. У Магадані знаходиться міжнародний аеропорт, через який здійснюється авіаційне пасажирське і вантажне сполучення з іншими регіонами Росії та зарубіжними країнами.
Територіальний поділ
Міські округи:
Муніципальні райони:
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Примітки
- Вся Россия. Регионы. Энциклопедия., 2002, с. 317.
- Енциклопедія сучасної України., 2017, Т. 18.
- Указ Президиума ВС СССР от 03.12.1953 об образовании Магаданской области. (рос.)
- Українська радянська енциклопедія, 1981, Т. 6.
- Закон Російської Федерації «Про безпосереднє входження Чукотського автономного округу до складу Російської Федерації» від 17 червня 1992 № 3056-1
- Вся Россия. Регионы. Энциклопедия., 2002, с. 316.
- Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 106.
- Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 107.
- Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
- Всесоюзная перепись населения 1979 г.
- Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
- Численность постоянного населения на 1 января (человек) 1990-2013 года
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов – районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи человек и более. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Оценка численности постоянного населения на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- Вся Россия. Регионы. Энциклопедия., 2002, с. 320.
- Вся Россия. Регионы. Энциклопедия., 2002, с. 319.
Література
- Магаданська область // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 392-393.;
- Магаданская область // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Магаданська область // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
- Магаданская область // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 293.(рос.);
- Магаданская область // Вся Россия. Регионы. Энциклопедия / А. В. Рябинин. — [ru]. — Москва, 2002. — Т. Города и населенные пункти. — С. 316—320. — . (рос.);
- , . Магаданская область // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : [ru], 2009. — С. 106—108. — . (рос.);
- . Магаданська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .
Республіка Саха | Чукотський автономний округ | |
Хабаровський край | Камчатський край | |
Охотське море | Охотське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magada nska o blast ros Magada nskaya o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi na pivnichnomu shodi krayini u skladi Dalekoshidnogo federalnogo okrugu Roztashovana pivnochi Dalekogo Shodu Rosiyi na berezi Ohotskogo morya Tihogo okeanu Mezhuye na pivnochi z Chukotskim avtonomnim okrugom na shodi z Kamchatskim krayem na zahodi z Respublikoyu Saha na pivdni z Habarovskim krayem Prostyaglasya na 930 km z pivnochi na pivden i 960 km iz zahodu na shid Krajnya pivnichna i zahidna tochka u Susumanskomu rajoni u verhiv yi richki shidna v Pivnichno Evenskomu rajoni poblizu vitoku richki Administrativnij centr misto Magadan Plosha 462 500 km naselennya 133 387 osib 2024 Gubernator Sergij Kostyantinovich Nosov Magadanska oblastMagadanskaya oblast Prapor Magadanskoyi oblasti Gerb Magadanskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug Dalekoshidnij federalnij okrugAdmin centr MagadanGlava Nosov Sergij KostyantinovichData utvorennya 3 grudnya 1953Of vebsajt 49gov ru ros GeografiyaKoordinati 62 54 pn sh 153 42 sh d 62 900 pn sh 153 700 sh d 62 900 153 700Plosha 465 464 km Chasovij poyas MSK 8 UTC 11 NaselennyaChiselnist 133 387 osibGustota 0 2865 km EkonomikaEkonom rajon DalekoshidnijKodiISO 3166 2 RU MAGZKATO 44Sub yekta RF 49Telefonnij 7 Karti Magadanska oblast u VikishovishiIstoriyaDo XVIII stolittya teritoriyu yaku nini zajmaye oblast naselyali yakuti dopoki vseredini XVIII stolittya rozpochalisya pershi pohodi rosijskih kozakiv v Kolimskij kraj U 1928 roci na teritoriyu ninishnoyi oblasti visadilasya persha Kolimska geologichna ekspediciya yakoyu keruvav Protyagom lita j oseni 1929 roku budivelniki Shidno evenkijskoyi kultbazi prorubali pershu prosiku sho stala pershoyu vuliceyu Magadanu Oktyabrskoyu a na pochatku 1930 h rozpochalos vlasne budivnictvo mista Region ne mav civilnogo upravlinnya a znahodivsya pid kerivnictvom administraciyi trestu dlya budivnictva u rajonah Krajnoyi Pivnochi Dalstroj Dalbud sho vhodiv do strukturi Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav SRSR Jogo golovnim zavdannya bulo gospodarske osvoyennya krayu shlyahom vikoristannya robochoyi sili v yazniv GULAGu Z pochatku 1930 h rokiv do 1955 roku u miscevih taborah utrimuvalosya 3 5 miljoni osib sered yakih znachnu chastinu skladali ukrayinci zokrema poeti Mihajlo Draj Hmara ta Dmitro Zagul konstruktor Sergij Korolov majbutnij Patriarh Kiyivskij ta vsiyeyi Ukrayini UPC KP Volodimir Romanyuk bagato voyakiv Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi ta chleniv Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Magadanska oblast utvorena 3 grudnya 1953 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Do yiyi skladu uvijshli misto Magadan Serednokanskij Olskij Pivnichno Evenskij Susumanskij Tenkinskij Yagodninskij rajoni i Chukotskij nacionalnij okrug vidileni zi skladu Habarovskogo krayu Na toj chas yiyi plosha stanovila 1 199 1 tisyach km 1967 roku oblast nagorodzhena Ordenom Lenina U 1960 1980 h rokah ukrayinci intensivno pribuvali do regionu na zarobitki i skladali znachnu chastinu naselennya oblasti pracyuvali na kopalnyah u ribnij promislovosti tosho Vid pochatku 1990 h rokiv trivaye zvorotnij proces vid yizdu ukrayinskogo naselennya z oblasti v Ukrayinu ta do yevropejskoyi chastini Rosijskoyi Federaciyi unaslidok chogo vono skorotilosya bilsh nizh uvosmero Z 1992 roku v oblasti diyalo Ukrayinske zemlyactvo za spriyannya yakogo ukrayinske telebachennya znyalo 4 serijnij dokumentalnij film Ukrayinci na Kolimi rezhiser Oleksandr Ryabokris avtor ideyi Mikola Hriyenko 17 chervnya 1992 roku Chukotskij avtonomnij okrug vijshov zi skladu Magadanskoyi oblasti i stav samostijnim sub yektom Rosijskoyi Federaciyi PrirodaNa teritoriyi oblasti prisutni chotiri grupi prirodnih kompleksiv visokogirni kam yani pusteli tundra lisotundra i tajga Visokogirni kam yani pusteli zajmayut 21 zagalnoyi ploshi 3 4 teritoriyi zajmayut tundra i lisotundra Ploskogir ya nagir ya i gori zajmayut ponad 4 5 teritoriyi oblasti na shodi Kolimske nagir ya v centralnij chastini vidrogi hrebta Cherskogo na zahodi prostyagnuvsya hrebet Cherskogo najvishij 2 586 m na pivdennomu zahodi oblasti po pravomu beregu Kolimi tyagnetsya Verhnokolimske nagir ya Lishe neveliki prostori po dolinah richok i neshiroki smugi vzdovzh uzberezhzhya morya nizovini Beregi Ohotskogo morya silno porizani ta ryasniyut chislennimi zatokami najbilsha zatoka zatoka Shelihova buhtami ostrovami ta pivostrovami Bilya beregiv najvishi v Rosiyi priplivi Vodni resursi Gusta gidrografichna merezha bezlich ozer richok Utvorennya girskih ozer pov yazane z lodovikami i skupchennyam opadiv v ulogovinah gir Do ciyeyi trupi nalezhat ozera Dzheka Londona Richki oblasti nalezhit do basejniv Pivnichnogo Lodovitogo i Tihogo okeaniv Najbilsha richka Kolima Yiyi dovzhina vid miscya zlittya Ayan Yuryah z Kulu 2 129 km visota vitoku 527 m Zagalna kilkist richok Magadanskoyi oblasti blizko 250 tisyach prichomu 99 ce richki i strumki dovzhinoyu menshe 10 km Do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu vpadayut bagatovodni richki Kolima z pritokoyu Omolon Chaun ru Amguema ta inshi Do basejnu Tihogo okeanu Anadir Tauj Yama Zhivlennya richki otrimuyut zavdyaki doshovim snigovim i chastkovo gruntovim vodam a takozh lodovikove Na teritoriyi oblasti nalichuyetsya 25 grup mineralnih dzherel vodi yakih mayut riznu mineralizaciyu perevazhno hlorilni natriyevo kalciyevi Takozh na poverhnyu vihodyat termalni vodi temperatura vodi v yakih vid 20 C do 90 C sho svidchit pro vulkanichni procesi Najbilsh vidomi dzherela Talske tut takozh ye likuvalni gryazi Tavatumske Nayahanske Motiklejske Berezovske Korisni kopalini Oblast volodiye unikalnoyu mineralno sirovinnoyu bazoyu i ye providnim zolotodobuvnim regionom Rosiyi Na yiyi teritoriyi zoseredzheno ponad 11 zapasiv rozvidanogo rozsipnogo zolota 15 rudnogo zolota i blizko 50 sribla vid zagalnih obsyagiv rozvidanih zapasiv cih metaliv u Rosiyi Znachni promislovi zapasi kolorovih i ridkisnih metaliv sered yakih olovo volfram mid molibden polimetalichni rudi rozvidani rodovisha oblicyuvalnogo kamenyu burogo i kam yanogo vugillya Ye zapasi nafti torfu derevini gazovogo kondensatu Klimat Klimat rizko kontinentalnij surovij na uzberezhzhi morskij Zima vid 6 do 7 5 misyaciv Lito korotke proholodne buvayut tumani Peresichna temperatura sichnya u vnutrishnih rajonah 38 C lipnya 14 16 C na uzberezhzhi Ohotskogo morya vidpovidno 19 i 23 C 11 12 C Opadiv 300 350 mm na uzberezhzhi 500 700 mm na rik Vegetacijnij period ne perevishuye 100 dniv Odniyeyu z harakternih osoblivostej klimatu ye majzhe povsyudne poshirennya vichnoyi merzloti Na morskomu poberezhzhi tovshina merzlogo gruntu vid 70 do 100 sm a u centralnih rajonah do 600 m Roslinnij svit Zagalna plosha lisiv stanovit 13 miljoniv ga 11 teritoriyi Lisotundra v oblasti ce golovno prignichene ridkolissya z modrini Daurskoyi z chagarnikami karlikovoyi berezi abo sosni slanki v pidlisku Floru tundri predstavlyayut huda berizka arktichna verba traurna osika kunichniki sholudivniki na bolotah ruduvata arktofila arktichna kaluzhnicya Vlitku tundru prikrashayut yaskravi kviti polyarnij mak znit rododendron sinyuha dika cibulya Na vershinah i shilah gir vizhivayut tilki lishajniki mohi brusnicya lohina vodyanka Tvarinnij svit U tajzi zhivut bilka burunduk lityaga zayec bilij chervona polivka los sobol Girsku tajgu naselyayut rosomaha vedmid gornostaj lisicya U zmishanih lisah zhive ryabchik v pririchkovih verbolozah kuripka Osoblivist fauni oblasti nayavnist u yiyi skladi stepovih tvarin yaki ne zustrichayutsya v inshih miscyah na pivnochi baran snigovij Znachni biologichni resursi Ohotskogo morya blizko 30 vidiv promislovih rib i ponad 10 vidiv morskih tvarin prisnovodnoyi flori i fauni Richki i ozera bagati riboyu sig chir nelma richkova malma harius omul Ohorona prirodi Na teritoriyi oblasti stvoreni osoblivo ohoronni prirodni teritoriyi zapovidnik federalnogo znachennya Magadanskij 11 prirodnih zakaznikiv regionalnogo znachennya Odyan Kavinska dolina Tajgonos Sugoj Kubaka ta inshi prirodnij park oblasnogo znachennya ozero Dzheka Londona prirodna pam yatka federalnogo znachennya ostriv Talan 22 pam yatki prirodi regionalnogo znachennya Talskij Aborigen Motiklejskij vulkan Mayakan ta inshi 6 prirodnih pam yatok morskogo znachennya u miskij mezhi Primuzejnij Marchekanska chasha Kam yanij vinec ta inshi NaselennyaZa perepisom naselennya SRSR 1989 roku tut prozhivalo 555 6 tisyach osib zokrema 85 772 ukrayinci 15 2 z nih 69 121 u mistah 16 651 u selah Z nih ridnoyu movoyu nazvali ukrayinsku 45 5 44 7 u mistah 48 8 u selah Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya zhovten 2002 u oblasti prozhivalo 182 726 osib Z nih rosiyani 146 5 tisyach osib 80 2 ukrayinci 18 1 tisyach osib 9 9 eveni 2 5 tisyach osib 1 4 bilorusi 2 2 tisyach osib 1 2 tatari 2 0 tisyach osib 1 1 koryaki 0 88 tisyach osib 0 5 ingushi 0 8 tisyach osib 0 45 nimci 0 7 tisyach osib 0 45 itelmeni 0 65 tisyach osib 0 35 Zgidno z Vserosijskim perepisom 2010 roku zagalna kilkist naselennya oblasti stanovila 156 996 osib rosiyani 81 49 ukrayinci 6 28 9 857 osib eve ni 1 7 2 635 osib Chiselnist naselennya19591970197919871989199019911992199319941995235 578 352 481 465 704 550 000 542 868 390 276 384 525 365 311 323 673 300 157 266 88319961997199819992000200120022003200420052006 240 215 229 148 220 533 211 696 201 974 193 945 182 726 181 832 178 339 174 685 171 56920072008200920102011201220132014201520162017 168 530 165 820 162 969 156 996 156 534 154 485 152 358 150 312 148 071 146 345 145 570100 000 200 000 300 000 400 000 500 000 600 000 1979 1992 1997 2002 2007 2012 2017 Pitoma vaga miskogo naselennya 93 9 2005 Bilshe polovini naselennya prozhivaye v misti Magadani 100 2 tisyach osib Shorichno 31 serpnya bilya Velikogo teatru v Moskvi prohodit tradicijna zustrich zhiteliv Magadanskoyi oblasti yak kolishnih tak i teperishnih EkonomikaRibne gospodarstvo Ribne gospodarstvo ye drugoyu po znachimosti galuzzyu Yiyi produkciya postavlyayetsya na eksport Pitoma vaga ribnoyi galuzi v obsyazi virobnictva oblasti stanovit 18 Silske gospodarstvo Osnovana galuz silskogo gospodarstva olenyarstvo Takozh u oblasti rozvineni m yaso molochne tvarinnictvo hutrova promislovist ptahivnictvo Zemli silskogospodarskogo priznachennya stanovlyat 1 3 usih zemel oblasti z nih rillya zajmaye 24 U zv yazku z tim sho grunti oblasti ne viriznyayutsya visokoyu prirodnoyu rodyuchistyu znachna chastina zemel vvedena v silskogospodarskij obig u rezultati melioraciyi Do 95 silskogospodarskih ugid zajnyato kormovimi kulturami Takozh viroshuyetsya kartoplya kapusta morkva Chastka produkciyi miscevogo virobnictva v prodovolchomu fondi oblasti stanovit trohi bilshe 25 Transport Na teritoriyi oblasti vidsutnye zaliznichne spoluchennya Transportni zv yazki z inshimi regionami zdijsnyuyutsya avtomobilnim morskim i povitryanim transportom Protyazhnist avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya z tverdim pokrittyam stanovit 2 645 km Richkovi porti v oblasti vidsutni Golovni transportni vorota cherez yakij postupaye osnovnij potik vantazhiv U Magadani znahoditsya mizhnarodnij aeroport cherez yakij zdijsnyuyetsya aviacijne pasazhirske i vantazhne spoluchennya z inshimi regionami Rosiyi ta zarubizhnimi krayinami Teritorialnij podilMiski okrugi Magadanskij Municipalni rajoni Olskij rajon Omsukchanskij rajon Pivnichno Evenskij rajon Serednokanskij rajon Susumanskij rajon Tenkinskij rajon Yagodninskij rajon Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2007Magadan 100 2 Yagodne 4 1Ola 6 5 Sinegor ye 3 2Susuman 6 5 Sejmchan 2 85 2 Orotukan 2 34 4 2 34 4 Stekolnij 2 1Ust Omchug 4 3PrimitkiVsya Rossiya Regiony Enciklopediya 2002 s 317 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2017 T 18 Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 03 12 1953 ob obrazovanii Magadanskoj oblasti ros Ukrayinska radyanska enciklopediya 1981 T 6 Zakon Rosijskoyi Federaciyi Pro bezposerednye vhodzhennya Chukotskogo avtonomnogo okrugu do skladu Rosijskoyi Federaciyi vid 17 chervnya 1992 3056 1 Vsya Rossiya Regiony Enciklopediya 2002 s 316 Ohotskoe more Enciklopediya 2009 s 106 Ohotskoe more Enciklopediya 2009 s 107 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 goda Chislennost nalichnogo naseleniya gorodov poselkov gorodskogo tipa rajonov i rajonnyh centrov SSSR po dannym perepisi na 15 yanvarya 1970 goda po respublikam krayam i oblastyam Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 g Narodne gospodarstvo SRSR za 70 rokiv arh 28 chervnya 2016 yuvilejnij statistichnij shorichnik Derzhavnij komitet SRSR zi statistiki Moskva Finansi i statistika 1987 766 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Chislennost postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya chelovek 1990 2013 goda Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Tom 1 tablica 4 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajcentrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Itogi Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda 5 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi chelovek i bolee Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 14 listopada 2013 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam Tablica 35 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2012 goda Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda M Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2014 goda Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2015 goda Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Vsya Rossiya Regiony Enciklopediya 2002 s 320 Vsya Rossiya Regiony Enciklopediya 2002 s 319 LiteraturaMagadanska oblast Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya S 392 393 Magadanskaya oblast Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Magadanska oblast Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s Magadanskaya oblast Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya A F Tryoshnikov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 293 ros Magadanskaya oblast Vsya Rossiya Regiony Enciklopediya A V Ryabinin ru Moskva 2002 T Goroda i naselennye punkti S 316 320 ISBN 5 93249 001 2 ros Magadanskaya oblast Ohotskoe more Enciklopediya Moskva ru 2009 S 106 108 ISBN 978 5 7133 1354 9 ros Magadanska oblast Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2017 T 18 Lt Malickij 711 s ISBN 978 966 02 7999 5 Respublika Saha Chukotskij avtonomnij okrug Habarovskij kraj Kamchatskij krajOhotske more Ohotske more