Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Модрина даурська (Larix gmelinii, рос. лиственница Гмелина, кит. 落叶松, luo ye song, яп. グイマツ, Gui-natsu, кор. 잎갈나무) — вид модрин родини соснових.
| Larix gmelinii | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Модрина (Larix) |
| Вид: | L. gmelinii |
| Біноміальна назва | |
| Larix gmelinii (Rupr.) Rupr., 1854 | |
Видовий епітет вшановує німецького натураліста, ботаніка і географа, дослідника Сибіру Йогана Георга Гмеліна.
Підвиди
- Larix gmelinii var. gmelinii — пн.-сх. Китай: Маньчжурія, Внутрішня Монголія, Монголія, Російська Федерація: Східний Сибір, Далекий Схід (у тому числі Камчатка). Статус LC.
- Larix gmelinii var. japonica — Японія (Хоккайдо), Російська Федерація (Курильські о-ви, Сахалін). Статус LC.
- Larix gmelinii var. olgensis — пн.-сх. Китай (Цзілінь, Ляонін), Північна Корея, Російська Федерація (Примор'я). Статус NT.
- Larix gmelinii var. principis-rupprechtii — пн.-цн. Китай: Хебей, Хенань і пн. Шаньсі. Статус LC.
Поширення, екологія
Країни поширення: Китай (Хебей, Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Шаньсі); Корейська Народно-Демократична Республіка; Монголія; Російська Федерація (Амурська область, Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Камчатка, Хабаровський край, Курильські острови, Магаданська область, Примор'я, Сахалін, Якутія), Японія (Хоккайдо). Займає дуже велику площу і тому відбувається в широкому діапазоні середовищ існування: на рівнинних субарктичних рівнинах, в долинах річок, в горах, а також по краях боліт. Його діапазон висотна між 300 м і 1800 м над рівнем моря. Ґрунти страждають від вічної мерзлоти на більшій частині діапазону; клімат у великих частинах ареалу континентальний субарктичний, з дуже холодною зимою, і відносно сухий (400 мм до 500 мм). У більш морських районах кількість опадів піднімається до 1000 мм і більше. Це єдиний вид дерев в сх. Сибіру, який досягає граничних для дерев 72° 30' пн.ш., але в більш південній частині ареалу вид зазвичай змішується з Abies sibirica, Picea obovata, Pinus sylvestris. У бореальних хвойних лісах цей вид росте тільки на вічній мерзлоті або торф'яних ґрунтах. На високих болотах на Сахаліні і на Курильських островах зазвичай утворює чисті поселення, але на дещо сухих ділянках змішується з Abies sachalinensis var. sachalinensis, Picea jezoensis, , , Betula ermanii, Salix. На гірських хребтів в морських умовах Північно-Східної Азії зростає з Abies nephrolepis, Abies holophylla, Picea obovata чи Picea jezoensis, Betula ermanii. Це дерево, а також Pinus pumila належать до найвитриваліших дерев, так як вони можуть витримувати температуру -70°С без ушкоджень.
Опис
Дерева до 35 м у висоту і 150 см діаметра на рівні грудей, часто набагато менше через суворі місця і кліматичні зони; з довгими, горизонтально розлогими гілками і відкритою кроною. Кора на молодих деревах гладка, червоно-коричнева, стаючи темнішою і сивішою з віком, лускатою і в поздовжньому напрямку тріщинуватою. Листки яскраво-зелені, жовті восени, довжиною 2—3 см. Пилкові шишки на коротких пагонах, 5–7 мм довжиною, жовті. Насіннєві шишки на коротких пагонах, пурпурно-червоні, дозрівши, коричневі, яйцювато-довгасті; вони мають довжину від 0,8 до 4 см і діаметром від 0,8 до 3 см. Насіння сіре зі світло-коричневими плямами, косо яйцювате, 2–3 × 1–2 мм, з ≈ 10 мм, яскраво-оранжево-коричневими крилами. Запилення відбувається з травня по червень, насіння зріле у вересні.
Використання
Є надзвичайно важливим джерелом деревини на російському Далекому Сході, де забезпечує традиційні колодяні будинки, залізничні шпали, огорожі й ворота, а також деревину для будівництва, суднобудування (у Японії і Сахаліні), а також паперову промисловість.
Загрози та охорона
Ніяких конкретних загроз не було визначено для цього виду. Цей вид відомий з кількох заповідників, а також зустрічається у великій кількості в дуже віддалених районах.
Примітки
- Дебринюк Ю. М., Кузьович В. С., Иванюк А. П. Поширення різних видів модрин у штучних насадженнях західного лісостепу України // Науковий вісник НЛТУ України. — 2011. — Вип. 21.18. — С. 12–17.
- Юник Т. Р., Яцик Р. М., Парпан В. І., Заячук В. Я. Характеристика інтродуцентів у Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні Карпатського національного природного парку // Науковий вісник НЛТУ України. — 2014. — Вип. 24.2. — С. 74–84. з джерела 21 листопада 2016. Процитовано 2016-11-20.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- USDA GRIN [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Modrina daurska Larix gmelinii ros listvennica Gmelina kit 落叶松 luo ye song yap グイマツ Gui natsu kor 잎갈나무 vid modrin rodini sosnovih Larix gmeliniiOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Modrina Larix Vid L gmeliniiBinomialna nazvaLarix gmelinii Rupr Rupr 1854 Vidovij epitet vshanovuye nimeckogo naturalista botanika i geografa doslidnika Sibiru Jogana Georga Gmelina PidvidiLarix gmelinii var gmelinii pn sh Kitaj Manchzhuriya Vnutrishnya Mongoliya Mongoliya Rosijska Federaciya Shidnij Sibir Dalekij Shid u tomu chisli Kamchatka Status LC Larix gmelinii var japonica Yaponiya Hokkajdo Rosijska Federaciya Kurilski o vi Sahalin Status LC Larix gmelinii var olgensis pn sh Kitaj Czilin Lyaonin Pivnichna Koreya Rosijska Federaciya Primor ya Status NT Larix gmelinii var principis rupprechtii pn cn Kitaj Hebej Henan i pn Shansi Status LC Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya Kitaj Hebej Hejlunczyan Czilin Lyaonin Vnutrishnya Mongoliya Shansi Korejska Narodno Demokratichna Respublika Mongoliya Rosijska Federaciya Amurska oblast Buryatiya Chitinska oblast Irkutska oblast Kamchatka Habarovskij kraj Kurilski ostrovi Magadanska oblast Primor ya Sahalin Yakutiya Yaponiya Hokkajdo Zajmaye duzhe veliku ploshu i tomu vidbuvayetsya v shirokomu diapazoni seredovish isnuvannya na rivninnih subarktichnih rivninah v dolinah richok v gorah a takozh po krayah bolit Jogo diapazon visotna mizh 300 m i 1800 m nad rivnem morya Grunti strazhdayut vid vichnoyi merzloti na bilshij chastini diapazonu klimat u velikih chastinah arealu kontinentalnij subarktichnij z duzhe holodnoyu zimoyu i vidnosno suhij 400 mm do 500 mm U bilsh morskih rajonah kilkist opadiv pidnimayetsya do 1000 mm i bilshe Ce yedinij vid derev v sh Sibiru yakij dosyagaye granichnih dlya derev 72 30 pn sh ale v bilsh pivdennij chastini arealu vid zazvichaj zmishuyetsya z Abies sibirica Picea obovata Pinus sylvestris U borealnih hvojnih lisah cej vid roste tilki na vichnij merzloti abo torf yanih gruntah Na visokih bolotah na Sahalini i na Kurilskih ostrovah zazvichaj utvoryuye chisti poselennya ale na desho suhih dilyankah zmishuyetsya z Abies sachalinensis var sachalinensis Picea jezoensis Betula ermanii Salix Na girskih hrebtiv v morskih umovah Pivnichno Shidnoyi Aziyi zrostaye z Abies nephrolepis Abies holophylla Picea obovata chi Picea jezoensis Betula ermanii Ce derevo a takozh Pinus pumila nalezhat do najvitrivalishih derev tak yak voni mozhut vitrimuvati temperaturu 70 S bez ushkodzhen OpisShishka Larix gmelinii var japonica Sendaj Rajon Tajhaku Prefektura Miyagi Yaponiya Dereva do 35 m u visotu i 150 sm diametra na rivni grudej chasto nabagato menshe cherez suvori miscya i klimatichni zoni z dovgimi gorizontalno rozlogimi gilkami i vidkritoyu kronoyu Kora na molodih derevah gladka chervono korichneva stayuchi temnishoyu i sivishoyu z vikom luskatoyu i v pozdovzhnomu napryamku trishinuvatoyu Listki yaskravo zeleni zhovti voseni dovzhinoyu 2 3 sm Pilkovi shishki na korotkih pagonah 5 7 mm dovzhinoyu zhovti Nasinnyevi shishki na korotkih pagonah purpurno chervoni dozrivshi korichnevi yajcyuvato dovgasti voni mayut dovzhinu vid 0 8 do 4 sm i diametrom vid 0 8 do 3 sm Nasinnya sire zi svitlo korichnevimi plyamami koso yajcyuvate 2 3 1 2 mm z 10 mm yaskravo oranzhevo korichnevimi krilami Zapilennya vidbuvayetsya z travnya po cherven nasinnya zrile u veresni VikoristannyaYe nadzvichajno vazhlivim dzherelom derevini na rosijskomu Dalekomu Shodi de zabezpechuye tradicijni kolodyani budinki zaliznichni shpali ogorozhi j vorota a takozh derevinu dlya budivnictva sudnobuduvannya u Yaponiyi i Sahalini a takozh paperovu promislovist Zagrozi ta ohoronaNiyakih konkretnih zagroz ne bulo viznacheno dlya cogo vidu Cej vid vidomij z kilkoh zapovidnikiv a takozh zustrichayetsya u velikij kilkosti v duzhe viddalenih rajonah PrimitkiDebrinyuk Yu M Kuzovich V S Ivanyuk A P Poshirennya riznih vidiv modrin u shtuchnih nasadzhennyah zahidnogo lisostepu Ukrayini Naukovij visnik NLTU Ukrayini 2011 Vip 21 18 S 12 17 Yunik T R Yacik R M Parpan V I Zayachuk V Ya Harakteristika introducentiv u Goverlyanskomu prirodoohoronnomu naukovo doslidnomu viddilenni Karpatskogo nacionalnogo prirodnogo parku Naukovij visnik NLTU Ukrayini 2014 Vip 24 2 S 74 84 z dzherela 21 listopada 2016 Procitovano 2016 11 20 PosilannyaThe Gymnosperm Database 1 listopada 2014 u Wayback Machine angl USDA GRIN 21 listopada 2016 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi