Лакандо ни масеваль карібес самоназви Hach Winik хач вінік справжні люди ах Кех мисливці на оленів народ групи мая на пі

Лакандо́ни (масеваль, карібес; самоназви: Hach Winik [хач-вінік] «справжні люди», ах-Кех «мисливці на оленів») — народ групи мая на півдні Мексики і півночі Гватемали.

Лакандони Hach Winik
Лакандон у
Кількість	бл. 850 осіб
Ареал	Мексика: штат Ч'япас, муніципалітет Окосінго Гватемала: північ
Близькі до:	мая народи
Мова	лакандонська мова
Релігія	християни (протестантизм), частково традиційні вірування

Розмовляють лакандонською мовою юкатецької гілки маянських мов; біля половини також іспанською. Дотримуються традиційних вірувань, південні лакандони частково є протестантами. Чисельність народу складає понад 850 осіб (1990-ті).

Територія проживання

Фото родини лакандонів авторства Т. Малера, опубліковане 1901 року.

Проживають у муніципалітеті Окосінго на північному сході штата Ч'япас (південний схід Месксики) та частково на півночі Гватемали (Петен).

Поділяються на північних (наха — громади Наха і Мецабок в межиріччі Санта-Крус і Чокольха) та південних (сан-кінтін — громади Лаканха-Чансаяб, Санта-Клара, Сан-Хав'єр, Бетель, Бонампак у верхів'ї річки Лаканха).

Область розселення лакандонів — т.зв. Лакандонська сельва, розташована у межиріччі річок Лакантун, Хатате і Усумасінта. Тут, зокрема, влаштовано декілька біосферних заповідників, в тому числі найбільший у Ч'япасі Монтес-Асулес.

У 1994 році Лакандонська сельва стала осереддям повстання сапатистів.

Суспільство, господарство і побут

Лакандони живуть невеликими громадами в тропічних лісах. Раніше (до початку ХХ століття) були ізольованими, у теперішній час (початок ХХІ століття) піддаються впливу мексиканців і метисації.

Поселення складається з 5-10 великих патрилокальних родин. До початку XX століття зберігалися тотемні клани. Система спорідненості ірокезького типу. Побутує полігінія (до 5 дружин). Кожна дружина з дітьми має в будинку своє вогнище.

Традиційні заняття — (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець, томат, банани, маніок, тютюн), розведення домашньої птиці, частково свиней. Практикуються полювання, рибальство, збиральництво. З ремесел розвинені плетіння, ткацтво, виготовлення човнів-довбанок, калебасів, грубої кераміки, одягу з кори тощо. Туристам продають луки і стріли.

Традиційне житло лакандонів — однокамерне овальне або прямокутне, з тростини або гіляччя, зв'язаного ліанами, іноді й без стін, низька стріха з пальмового листя, що спирається на стовби. Сплять у гамаках, домашнє начиння підвішують до кроков і хатніх стовпів.

Одяг — довга сорочка на кшталт туніки з трьох смуг, часто-густо безрукавка уїпіль. Активно запозичують мексиканські види одягу.

Духовна культура

Лакандони мали культ богів дощу і родючості, духів-хазяїв природи, тварин і рослин. Щороку чоловіки здійснювали паломництво до руїн Бонампака і Яшчілана, розташованих на етнічній території лакандонів.

В культурі лакандонів значу роль відіграють музичні інструменти, як національні флейта і барабан, так і запозичена в метисів гітара з деком з гарбуза.

Зберігаються залишки міфічних уявлень, зокрема у формі фольклору.

Галерея

Ритуальний уїпіль лакандонів. Музей народного мистецтва, Мехіко.
Ритуальний барабан (бл. 1970 года)
Чаші з музею На-Болом у Сан-Кристобаль-де-Лас-Касасі.
Лакандонський човен з музейної експозиції (На-Болом).

Див. також

Примітки

Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.)
див. Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.); McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.); Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.)

Джерела, література та посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лакандони

Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.).
Бородатова А. А. Лакандоны // Энциклопедия «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, М., 1998 (рос.).
Baer Ph., W.R. Merrifield. Two Studies on the Lacandones of Mexico. Dallas, 1971 (англ.).
Blom F., G. Duby Blom. La Selva Lacandona. Mexico, 1955 (ісп.).
Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.).
Boremanse D. Hach Winik: The Lacandon Maya of Chiapas, Southern Mexico. Austin, 1998 (англ.).
Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.).
Bruce R.D. Lacandon dream symbolism. Vol.1, 2. Mexico, 1975, 1979 (англ.).
De Vos J. La Paz de Dios y del Rey: La Conquista de la Selva Lacandona, 1525—1821. Mexico, 1988 (ісп.).
Eroza Solana E. Lacandones. Pueblos indigenas del Mexico contemporaneo. Mexico: CDI, 2006. (ісп.)
McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.).
Nations J.D. The Maya Tropical Forest: People, parks, and ancient cities. Austin, 2006 (англ.).
Palka J.W. Unconquered Lacandon Maya: History and Archaeology of Indigenous Culture Change. Gainesville, 2005 (англ.).
Perez P. Petite Encyclopedie Maya: L’environnement des Lacandons de Lacanja’ (Chiapas, Mexique). Paris, 2005 (фр.).
Soustelle J. Collections Lacandons. Paris, 1966 (фр.).
Tozzer A. A Comparative Study of the Mayas and the Lacandones. London, 1907 (англ.).

[Лакандоны_в_«Народы_мира»_(1988)-1] Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.)

[2] див. Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.); McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.); Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.)