Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російське кіно кіномистецтво та кіноіндустрія Російської Федерації Див також КінематографІсторіяУ Російській імперії Док

Кінематограф Росії

Кінематограф Росії

Російське кіно — кіномистецтво та кіноіндустрія Російської Федерації.

Див. також: Кінематограф

Історія

У Російській імперії

Докладніше:

Перший кіносеанс у Росії відбувся 4 (16) травня 1896 року в Санкт-Петербурзі в літньому розважальному саду «Акваріум». З 1900 до 1918 року російське кіно бурхливо розвивалося, було дуже поширене і популярне в Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Нижньому Новгороді, Баку, Тифлісі (Тбілісі), Єкатеринбурзі; було популярне й іноземне кіно.

З 1906 до 1920 року працював Олександр Ханжонков (1877—1945) — український підприємець, організатор кінопромисловості, продюсер, режисер, сценарист, один із піонерів європейського (і російського) кінематографу. Його спогади частково опубліковані в книзі «Перші роки російської кінематографії». На рахунку кіноательє Ханжонкова — найважливіші досягнення в розвитку кіно. У 1911 році на екрани виходить перший у Росії повнометражний фільм про Кримську війну 1853—1856 рр. «Оборона Севастополя», спільно поставлений Ханжонковим та Василем Гончаровим (1861—1915). У 1912 році компанія випускає в прокат перший у світі мультфільм, знятий у техніці об'ємної анімації, — «Прекрасна Люканіда, або Війна рогачів із вусанями» (Прекрасная Люканида, или Борьба рогачей съ усачами) в постановці Владислава Старевича. З початку 1910-х років компанія Ханжонкова стає лідером російського кіновиробництва, у ній а працюють Василь Гончаров, Олександра Гончарова, Андрій Громов, Петро Чардинін та Іван Мозжухін. На початку 1912 акціонерне товариство «Ханжонков і К °» має статутний капітал 500 тис. рублів.

У Санкт-Петербурзі з лютого 1910 по 1912 рік виходив російський щомісячний журнал «Сінематограф», присвячений кінематографу.

Навесні 1917 року Ханжонков разом із більшістю співробітників своєї компанії виїжджає до Криму та організує повноцінне кіновиробництво в Ялті.

Радянське кіно

Докладніше: Кінематограф СРСР

Радянський кінематограф зароджувався у 1920-ті роки, в епоху німого кіно. Новаторське пролетарське кіномистецтво, яке закликає до світової революції, викликало на Заході інтерес. Плеядою талановитих режисерів-документалістів 1920-х років були створені фільми, які сприяли розвитку всього світового кіномистецтва, зокрема, значно вплинули на розвиток кіно фільми Дзиги Вертова та Сергія Ейзенштейна.

Перший радянський фантастичний фільм — «Аеліта» (1924) режисера Якова Протазанова.

У 1925 році режисером Сергієм Ейзенштейном був створений фільм «Броненосець „Потьомкін“»", визнаний художніми критиками одним із найкращих фільмів усіх часів і народів.

Перший радянський фільм, який від початку знімався режисером Миколою Екком (1902—1976) як звуковий, вийшов на екрани в 1931 році і називався «Путівка в життя». Першим кольоровим повнометражним став фільм Екка 1936 року «Груня Корнакова» (робоча назва «Соловей-Соловейко», у головній ролі Валентина Івашова).

Сталінські репресії вдарили й по кіно: 1926 року Ханжонков разом із групою керівників «Пролеткіно» був заарештований. У результаті, через відсутність доказів його провини, він був звільнений, проте отримав заборону на роботу в галузі кінематографа і позбавлений політичних прав. Під час культу особистості Сталіна образ «вождя народів» широко пропагувався і в кіномистецтві.

Основним стилем при створенні фільмів став вважатися соціалістичний реалізм. Офіційною підтримкою державної влади та вільним доступом на широкий екран користувалися комедії «масового сміху» та курйозних положень, що вирішувалися в результаті до загального благополуччя на користь колективізму та соціалізму, що переміг, такі як «Веселі хлоп'ята» (1934), «Цирк» (1936), «Багата наречена» (1937), «Трактористи» (1939). Розвивався художньо-історичний кінематограф, який одержав своє найбільш яскраве втілення у фільмі «Чапаєв» (1934). Осібно від магістрального процесу руху радянського кінематографа стоїть спроба втілення на кіноекрані мови футуристичного майбутнього, здійснена у фільмі 1936 року «Суворий юнак» режисером Абрамом Роомом (1894—1976) за сценарієм Юрія Олеші (1899—1960).

У 1935 році пройшов Московській міжнародний кінофестиваль, другий у світі після Венеційського (1932).

У 1938 році на екрани Радянського Союзу вийшов перший радянський хронікальний кольоровий фільм Московської студії кінохроніки (з 1994 — Російська центральна кіновідеостудія хронікально-документальних і навчальних фільмів) «Квітуча молодість» режисера Миколи Соловйова (1900—1956), а також перший кольоровий фільм-концерт «Веселі артисти» (Союздетфільм).

Досягненням радянського кінематографа в 1930-ті роки виявилося створення особливої кінематографічної мови, яка поєднала в собі реалістичні традиції російського сценічного мистецтва, відомі як система Станіславського, з новітніми технічними прийомами, на які тоді виявився здатним світовий кінематограф. У цей період працювали такі майстри, як Лео Арнштам, [Юткевич Сергій Йосипович|Сергій Юткевич]], Фрідріх Ермлер, Михайло Ромм, Лев Кулєшов, розпочинав свою працю прославленого документаліста [[Кармен Роман Лазарович|Роман Кармен].

Перший радянський кольоровий фільм-казка «Горбоконик» (за мотивами казки Петра Єршова) вийшов у прокат уже після початку німецько-радянської війни, в липні 1941 року. У 1944 році на Свердловській кіностудії було знято перший фільм-оперету «Сільва», прем'єра якого відбулася 13 листопада 1944 року в Свердловську.

Після Другої світової війни лише поодинокі радянські фільми мали успіх за кордоном: специфіка радянського життя була незрозуміла і нецікава іноземному глядачеві, радянські фільми вважалися досить примітивними. З іншого боку, в СРСР доступ до іноземного кіно був дуже обмежений з ідеологічних причин. Усередині СРСР радянське кіно було популярне, кінотеатри бували заповнені вщерть, кіноіндустрія приносила державі значний дохід. Цілі жанри кіномистецтва були заборонені цензурою, допустима художня стилістика фільмів була значно звужена.

Наприкінці 1950-х років ситуація почала змінюватися. Хрущовська відлига сприяла зміні самої стилістики радянського кіно — у фільмах зменшилася кількість пафосу, вони наблизилися до реалізму, потреб та турбот простих людей.

Фільм-казка режисера-постановника [[Птушко Олександр Лукич|Олександра Птушка] (1900—1973) «Садко» 1953 року здобув премію «Срібний Лев Святого Марка» на XIV Венеційському кінофестивалі.

У 1958 році фільм «Летять журавлі» став першим і єдиним в історії радянським фільмом, удостоєним однієї з найпрестижніших кінопремій світу — «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю.

З 1959 був відновлений і став проводитися кожні два роки Московський міжнародний кінофестиваль, якому Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів у 1972 році був присвоєний найвищий клас «А».

У 1962 році радянський фільм «Іванове дитинство» молодого режисера Андрія Тарковського (1932—1986) вперше був удостоєний головного призу «Золотий лев» на Венеційському кінофестивалі (другий раз «Золотий лев» радянський фільм отримав лише наприкінці існування країни — 1991 року приз був вручений картині Микити Михалкова «Урга — територія кохання»).

Радянські фільми неодноразово висувалися на американську кінопремію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» (з 2019 — «Найкращий міжнародний художній фільм»). Перемогу здобули три картини: «Війна і мир» (1968), радянсько-японський «Дерсу-Узала» (1975), «Москва сльозам не вірить» (1981).

Радянські кінематографісти досить активно співпрацювали не лише з колегами з країн соціалістичного табору (переважно зі Східної Європи), а й, незважаючи на декларовані ідеологічні протиріччя, з продюсерами, режисерами, акторами так званих капіталістичних країн. Одним із небагатьох режисерів, яким було дозволено знімати та зніматися за Залізною завісою, був Сергій Бондарчук; за радянських часів він вважався майстром грандіозних батальних сцен із багатотисячною масовкою («Війна і мир», «Ватерлоо»).

Незважаючи на цензуру та заборони, в СРСР у другій половині XX століття було створено кілька талановитих «авторських» кіноробіт, які деякими критиками розглядаються як шедеври світового кінематографа. Тут фільми Андрія Тарковського (1932—1986), змушеного пізніше емігрувати з СРСР, Сергія Параджанова (1924—1990), який відкрив прірви виразності на фольклорному матеріалі, та Кіри Муратової (1934—2018).

Любов'ю та популярністю глядачів користувалися комедії Ельдара Рязанова (1927—2015) та Леоніда Гайдая (1923—1993), трагікомедії Георгія Данелії (1930—2019), вийшла низка фільмів-катастроф («Екіпаж») та бойовиків («Пірати XX століття»)

З початком Перебудови радянське кіно почало змінювати свій вигляд (знаковою подією пізнього періоду історії радянського кінематографа став V з'їзд Спілки кінематографістів СРСР у травні 1986). Почали з'являтися досі неймовірні за відвертістю фільми, що відображали зміни в радянському суспільстві. Прикладом такого перебудовного кіно може бути фільм «Маленька Віра», що став широко відомим і за кордоном. Наприкінці 1980-х років з'являється комерційний кінематограф («кооперативне кіно»).

Пострадянське кіно Росії

Після розпаду СРСР усі 90-ті роки російське кіно довгий час перебувало в занепаді.

Через економічну кризу 1998 року фінансування кіновиробництва різко скоротилося. Внаслідок цього з'явилося багато дрібних приватних кіностудій. Але іноді виходили такі значні касові фільми, як «Анкор, ще анкор!» (1993), «Злодій» (1997), комедії «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992), «Ширлі-мирлі» (1995), «Особливості національного полювання» (1995).

Першим хітом цього часу була картина «Брат» (1997) Олексія Балабанова (1959—2013), потім його п'ятий фільм «Про виродків і людей» (1998) та інше кіно, що відображало песимістичні настрої. Серед сценаристів виділяються Олексій Саморядов та Петро Луцик («Околиця», 1998).

У 2000-ті роки в Росії почали з'являтися кінокомпанії, які займаються масовим виробництвом телевізійних фільмів та серіалів, переважно малобюджетних. З'явилися численні телесеріали на кримінальну тематику: «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998—2019), «Бандитський Петербург» (2000—2007), «Агент національної безпеки» (1999—2022) та інші. З'явилися і мелодраматичні серіали, розраховані на жіночу аудиторію: великих рейтингів набули серіали, які замінили на екрані аналогічні бразильські та мексиканські.

Від 2003 року в Росії стали виходити прибуткові мультиплікаційні фільми. Популярність завоював мультиплікаційний бренд «Смішарики» (рос. Смешарики) та такі мультсеріали: «Маша та Ведмідь», «Лунтик та його друзі», «Фіксики». За підтримки Федерального агентства з культури та кінематографії РФ у 2004 році розпочався показ багаторічного казкового мультсеріалу «Гора самоцвітів».

Перші російські тривимірні кінофільми за технологією цифрового стереоскопічного проєкціонування (RealD 3D) і деякими іншими почали зніматися у 2007 році, проте вони не мали великого успіху, оскільки фільми були переважно аматорськими. Касові фільми в таких форматах з'явилися тільки у 2010 році.

У 2008 році вийшов фільм «Дике поле» режисера Михайла Калатозішвілі (1959—2009), знятий за сценарієм, написаним на початку 1990-х років Петром Луциком (1960—2000) та Олексієм Саморядовим (1962—1994). Фільм здобув кілька нагород російських та міжнародних кінофестивалів.

У 2010 вийшло 98 художніх фільмів російського виробництва (за іншими даними, у кінопрокат вийшло 160 російських ігрових фільмів), у 2011 році — 103 російські фільми. Свій внесок у відродження російського кінематографу зробила Російська православна церква, за участю якої екрани вийшли художні фільми «Острів» (2006, реж. Павло Лунгін), «Піп» (2009, реж. Володимир Хотіненко), «Орда» (2012, реж. Андрій Прошкін) та інші.

Близько 95 % російських фільмів мають переважно розважальний характер, що пояснюється прибутковістю та високими рейтингами таких фільмів на телебаченні. Однак знімаються і драматичні кінокартини: «Ворошиловський стрілок» (1999, реж. Станіслав Говорухін), «У серпні 44-го…» (2000, реж. Михайло Пташук), «Острів» (2006) тощо.

Одним із найяскравіших артгаузних режисерів 1990-2000-х років стала Кіра Муратова (1934—2018), серед фільмів якої цього періоду: «Чутливий міліціонер», «Три історії», «Чеховські мотиви», «Настроювач», «Два в одному» та інші.

З 2010 року критики відзначають появу нової хвилі російського авторського кіно — «урбореалізму», що має коріння в ліричному радянському кінематографі та викликає резонанс у глядачів. До таких фільмів належать: «Вправи в прекрасному» (2011), «Шапіто-шоу» (2011), «Какраки» (2009), «Прості речі» (2006), «Про що говорять чоловіки» (2010), «Хороший хлопчик» (2016) — драми, мелодрами та комедії про життя простих містян. Основна естетика такого кіно — ексцентрика та карнавалізація повсякденності.

Провідні російські режисери першої чверті XXI століття, удостоєні національних та міжнародних кінопремій: Олексій Балабанов (1959—2013), Кантемир Балагов (нар. 1991), Тимур Бекмамбетов (нар. 1961), Федір Бондарчук (нар. 1967), Юрій Биков (нар. 1981), Олексій Герман молодший (нар. 1976), Андрій Звягінцев (нар. 1964), Андрій Кончаловський (нар. 1937), Микола Лебедєв (нар. 1966), Павло Лунгін (нар. 1949), Анна Мелікян (нар. 1976), Микита Міхалков (нар. 1945), Кирило Серебренников (нар. 1969), Олександр Сокуров (нар. 1951), Валерій Тодоровський (нар. 1962), Олексій Учитель (нар. 1951), Олексій Федорченко (нар. 1966), Борис Хлєбніков (нар. 1972).

Починаючи з кінця 1990-х років, у республіках Росії формується свій національний кінематограф. Знімаються фільми татарською, якутською та іншими мовами. Ці фільми мають більш локальне поширення, проте в деяких регіонах займають до 20 % прокатного часу і за популярністю обганяють зарубіжні блокбастери.

Кіноіндустрія

Докладніше:

З 2004 по 2012 рік кількість екранів у Росії збільшилася в 3,6 рази та перевищила 3 тисячі. За комерційними зборами, що становлять більше одного мільярда доларів на рік, російський ринок перебував на 4-й позиції в Європі з 2009 (при найбільшій кількості населення). Частка російського кіно знизилася з 22-29 % (2000—2009) і зайняла 13,8 % (2012) кіноринку країни. Незважаючи на зростання виробництва фільмів та лідируючі темпи будівництва кінотеатрів у світі, відвідуваність кінотеатрів знижується (2011) або зростає незначно (2012). З одного боку, це пов'язано з відсіканням покоління 30-40-річних глядачів через переважання блокбастерів, а з іншого — конкуренцією з іншими медіа. При цьому середня вартість квитків наблизилася до восьми американських доларів, що можна порівняти з цінами на Заході.

Частка державних грошей у бюджетах російських художніх фільмів становить: у 2010 році — 19 %, у 2011 — 24 %, у 2012 — 44 %.

За період 2010—2020 років частка вітчизняних фільмів у кінопрокаті РФ зросла з 14 % до 30 %.

Найбільш високобюджетні російські фільми

Нижче представлений список 14 найбільш високобюджетних російських картин в історії прокату (без урахування інфляції). Цифри надано на 8 січня 2017 року.

Кінофестивалі

Починаючи з Перебудови, в Росії стали з'являтися нові кінофестивалі, кількість яких перевищує пів сотні.

  • Московський міжнародний кінофестиваль — щорічний міжнародний фестиваль класу «А»
  • Кінотавр (з 1989, Сочі)
  • Кіношок (з 1992, Анапа)
  • Міжнародний кінофестиваль «Послання до людини» (з 1989, Санкт-Петербург)
  • Міжнародний кінофестиваль «Дзеркало» імені Андрія Тарковського (з 2007, Іваново)
  • Вікно до Європи (з 1995, Виборг)
  • Золотий Витязь (з 1992, різні міста)
  • Меридіани Тихого (з 2003, Владивосток)
  • Сталкер (з 1995, Москва)
  • Саратовські страждання (з 2004, Саратов)
  • Міжнародний кінофестиваль «Схід&Захід. Класика та авангард» (з 2008, Оренбург)

Кінопремії

Журнали

Прокат

Поняття «прокатне посвідчення фільму» з'явилося в російських законах з 1993 року, після підпису прем'єр-міністром ухвали «Про реєстрацію кіно— та відеофільмів», основним призначенням якої була боротьба з поширенням піратського контенту. Посвідчення, яке видає міністерство культури, дає право на прокат (демонстрування) фільму на території РФ, на його тиражування та розповсюдження, у тому числі на кабельних та ефірних каналах.

Найкасовіші російські фільми

Рейтинг найкасовіших фільмів кінопрокату Росії. Цифри надано 16 березня 2020 року.

# Назва Рік Режисер Загальні збори в млн рублів
1 Холоп 2019 Клим Шипенко 3 178,6
2 Рух вгору 2017 Антон Мегердичев 3 043,7
3 Т-34 2018 Олексій Сидоров 2 316,2
4 Поліцейський з Рубльовки. Новорічне свавілля 2018 Ілля Куликов 1 762,7
5 Останній богатир 2017 Дмитро Дяченко 1 732,5
6 Сталінград 2013 Федір Бондарчук 1 670,3
7 Лід 2 2020 Жора Крижовніков 1 544,4
8 Вікінг 2016 Андрій Кравчук 1 534,4
9 Екіпаж 2016 Микола Лебедєв 1 504,8
10 Лід 2018 Олег Трохим 1 502,2

Російське кіно за кордоном

Фільм 2004 року «Нічна Варта» режисера Тимура Бекмамбетова, знятий у жанрі міської фентезі за мотивами роману Сергія Лук'яненка, був придбаний для прокату в 50 країнах і посів 4-е місце в німецькому бокс-офісі.

У 2015 році Верховна Рада України заборонила поширення та публічне демонстрування російських фільмів, які пропагують військові та силові формування РФ. У тому ж році Держкіно України заборонило до показу 162 російські фільми та серіали.

Див. також

image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Примітки

  1. див. Лев святого Марка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijske kino kinomistectvo ta kinoindustriya Rosijskoyi Federaciyi Div takozh KinematografIstoriyaU Rosijskij imperiyi Dokladnishe Pershij kinoseans u Rosiyi vidbuvsya 4 16 travnya 1896 roku v Sankt Peterburzi v litnomu rozvazhalnomu sadu Akvarium Z 1900 do 1918 roku rosijske kino burhlivo rozvivalosya bulo duzhe poshirene i populyarne v Sankt Peterburzi Moskvi Kiyevi Odesi Nizhnomu Novgorodi Baku Tiflisi Tbilisi Yekaterinburzi bulo populyarne j inozemne kino Z 1906 do 1920 roku pracyuvav Oleksandr Hanzhonkov 1877 1945 ukrayinskij pidpriyemec organizator kinopromislovosti prodyuser rezhiser scenarist odin iz pioneriv yevropejskogo i rosijskogo kinematografu Jogo spogadi chastkovo opublikovani v knizi Pershi roki rosijskoyi kinematografiyi Na rahunku kinoatelye Hanzhonkova najvazhlivishi dosyagnennya v rozvitku kino U 1911 roci na ekrani vihodit pershij u Rosiyi povnometrazhnij film pro Krimsku vijnu 1853 1856 rr Oborona Sevastopolya spilno postavlenij Hanzhonkovim ta Vasilem Goncharovim 1861 1915 U 1912 roci kompaniya vipuskaye v prokat pershij u sviti multfilm znyatij u tehnici ob yemnoyi animaciyi Prekrasna Lyukanida abo Vijna rogachiv iz vusanyami Prekrasnaya Lyukanida ili Borba rogachej s usachami v postanovci Vladislava Starevicha Z pochatku 1910 h rokiv kompaniya Hanzhonkova staye liderom rosijskogo kinovirobnictva u nij a pracyuyut Vasil Goncharov Oleksandra Goncharova Andrij Gromov Petro Chardinin ta Ivan Mozzhuhin Na pochatku 1912 akcionerne tovaristvo Hanzhonkov i K maye statutnij kapital 500 tis rubliv U Sankt Peterburzi z lyutogo 1910 po 1912 rik vihodiv rosijskij shomisyachnij zhurnal Sinematograf prisvyachenij kinematografu Navesni 1917 roku Hanzhonkov razom iz bilshistyu spivrobitnikiv svoyeyi kompaniyi viyizhdzhaye do Krimu ta organizuye povnocinne kinovirobnictvo v Yalti Radyanske kino Dokladnishe Kinematograf SRSR Radyanskij kinematograf zarodzhuvavsya u 1920 ti roki v epohu nimogo kino Novatorske proletarske kinomistectvo yake zaklikaye do svitovoyi revolyuciyi viklikalo na Zahodi interes Pleyadoyu talanovitih rezhiseriv dokumentalistiv 1920 h rokiv buli stvoreni filmi yaki spriyali rozvitku vsogo svitovogo kinomistectva zokrema znachno vplinuli na rozvitok kino filmi Dzigi Vertova ta Sergiya Ejzenshtejna Pershij radyanskij fantastichnij film Aelita 1924 rezhisera Yakova Protazanova U 1925 roci rezhiserom Sergiyem Ejzenshtejnom buv stvorenij film Bronenosec Potomkin viznanij hudozhnimi kritikami odnim iz najkrashih filmiv usih chasiv i narodiv Pershij radyanskij film yakij vid pochatku znimavsya rezhiserom Mikoloyu Ekkom 1902 1976 yak zvukovij vijshov na ekrani v 1931 roci i nazivavsya Putivka v zhittya Pershim kolorovim povnometrazhnim stav film Ekka 1936 roku Grunya Kornakova robocha nazva Solovej Solovejko u golovnij roli Valentina Ivashova Stalinski represiyi vdarili j po kino 1926 roku Hanzhonkov razom iz grupoyu kerivnikiv Proletkino buv zaareshtovanij U rezultati cherez vidsutnist dokaziv jogo provini vin buv zvilnenij prote otrimav zaboronu na robotu v galuzi kinematografa i pozbavlenij politichnih prav Pid chas kultu osobistosti Stalina obraz vozhdya narodiv shiroko propaguvavsya i v kinomistectvi Osnovnim stilem pri stvorenni filmiv stav vvazhatisya socialistichnij realizm Oficijnoyu pidtrimkoyu derzhavnoyi vladi ta vilnim dostupom na shirokij ekran koristuvalisya komediyi masovogo smihu ta kurjoznih polozhen sho virishuvalisya v rezultati do zagalnogo blagopoluchchya na korist kolektivizmu ta socializmu sho peremig taki yak Veseli hlop yata 1934 Cirk 1936 Bagata narechena 1937 Traktoristi 1939 Rozvivavsya hudozhno istorichnij kinematograf yakij oderzhav svoye najbilsh yaskrave vtilennya u filmi Chapayev 1934 Osibno vid magistralnogo procesu ruhu radyanskogo kinematografa stoyit sproba vtilennya na kinoekrani movi futuristichnogo majbutnogo zdijsnena u filmi 1936 roku Suvorij yunak rezhiserom Abramom Roomom 1894 1976 za scenariyem Yuriya Oleshi 1899 1960 U 1935 roci projshov Moskovskij mizhnarodnij kinofestival drugij u sviti pislya Venecijskogo 1932 U 1938 roci na ekrani Radyanskogo Soyuzu vijshov pershij radyanskij hronikalnij kolorovij film Moskovskoyi studiyi kinohroniki z 1994 Rosijska centralna kinovideostudiya hronikalno dokumentalnih i navchalnih filmiv Kvitucha molodist rezhisera Mikoli Solovjova 1900 1956 a takozh pershij kolorovij film koncert Veseli artisti Soyuzdetfilm Dosyagnennyam radyanskogo kinematografa v 1930 ti roki viyavilosya stvorennya osoblivoyi kinematografichnoyi movi yaka poyednala v sobi realistichni tradiciyi rosijskogo scenichnogo mistectva vidomi yak sistema Stanislavskogo z novitnimi tehnichnimi prijomami na yaki todi viyavivsya zdatnim svitovij kinematograf U cej period pracyuvali taki majstri yak Leo Arnshtam Yutkevich Sergij Josipovich Sergij Yutkevich Fridrih Ermler Mihajlo Romm Lev Kulyeshov rozpochinav svoyu pracyu proslavlenogo dokumentalista Karmen Roman Lazarovich Roman Karmen Pershij radyanskij kolorovij film kazka Gorbokonik za motivami kazki Petra Yershova vijshov u prokat uzhe pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni v lipni 1941 roku U 1944 roci na Sverdlovskij kinostudiyi bulo znyato pershij film operetu Silva prem yera yakogo vidbulasya 13 listopada 1944 roku v Sverdlovsku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni lishe poodinoki radyanski filmi mali uspih za kordonom specifika radyanskogo zhittya bula nezrozumila i necikava inozemnomu glyadachevi radyanski filmi vvazhalisya dosit primitivnimi Z inshogo boku v SRSR dostup do inozemnogo kino buv duzhe obmezhenij z ideologichnih prichin Useredini SRSR radyanske kino bulo populyarne kinoteatri buvali zapovneni vshert kinoindustriya prinosila derzhavi znachnij dohid Cili zhanri kinomistectva buli zaboroneni cenzuroyu dopustima hudozhnya stilistika filmiv bula znachno zvuzhena Naprikinci 1950 h rokiv situaciya pochala zminyuvatisya Hrushovska vidliga spriyala zmini samoyi stilistiki radyanskogo kino u filmah zmenshilasya kilkist pafosu voni nablizilisya do realizmu potreb ta turbot prostih lyudej Film kazka rezhisera postanovnika Ptushko Oleksandr Lukich Oleksandra Ptushka 1900 1973 Sadko 1953 roku zdobuv premiyu Sribnij Lev Svyatogo Marka na XIV Venecijskomu kinofestivali U 1958 roci film Letyat zhuravli stav pershim i yedinim v istoriyi radyanskim filmom udostoyenim odniyeyi z najprestizhnishih kinopremij svitu Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu Z 1959 buv vidnovlenij i stav provoditisya kozhni dva roki Moskovskij mizhnarodnij kinofestival yakomu Mizhnarodnoyu federaciyeyu asociacij kinoprodyuseriv u 1972 roci buv prisvoyenij najvishij klas A U 1962 roci radyanskij film Ivanove ditinstvo molodogo rezhisera Andriya Tarkovskogo 1932 1986 vpershe buv udostoyenij golovnogo prizu Zolotij lev na Venecijskomu kinofestivali drugij raz Zolotij lev radyanskij film otrimav lishe naprikinci isnuvannya krayini 1991 roku priz buv vruchenij kartini Mikiti Mihalkova Urga teritoriya kohannya Radyanski filmi neodnorazovo visuvalisya na amerikansku kinopremiyu Oskar u nominaciyi Najkrashij film inozemnoyu movoyu z 2019 Najkrashij mizhnarodnij hudozhnij film Peremogu zdobuli tri kartini Vijna i mir 1968 radyansko yaponskij Dersu Uzala 1975 Moskva slozam ne virit 1981 Radyanski kinematografisti dosit aktivno spivpracyuvali ne lishe z kolegami z krayin socialistichnogo taboru perevazhno zi Shidnoyi Yevropi a j nezvazhayuchi na deklarovani ideologichni protirichchya z prodyuserami rezhiserami aktorami tak zvanih kapitalistichnih krayin Odnim iz nebagatoh rezhiseriv yakim bulo dozvoleno znimati ta znimatisya za Zaliznoyu zavisoyu buv Sergij Bondarchuk za radyanskih chasiv vin vvazhavsya majstrom grandioznih batalnih scen iz bagatotisyachnoyu masovkoyu Vijna i mir Vaterloo Nezvazhayuchi na cenzuru ta zaboroni v SRSR u drugij polovini XX stolittya bulo stvoreno kilka talanovitih avtorskih kinorobit yaki deyakimi kritikami rozglyadayutsya yak shedevri svitovogo kinematografa Tut filmi Andriya Tarkovskogo 1932 1986 zmushenogo piznishe emigruvati z SRSR Sergiya Paradzhanova 1924 1990 yakij vidkriv prirvi viraznosti na folklornomu materiali ta Kiri Muratovoyi 1934 2018 Lyubov yu ta populyarnistyu glyadachiv koristuvalisya komediyi Eldara Ryazanova 1927 2015 ta Leonida Gajdaya 1923 1993 tragikomediyi Georgiya Daneliyi 1930 2019 vijshla nizka filmiv katastrof Ekipazh ta bojovikiv Pirati XX stolittya Z pochatkom Perebudovi radyanske kino pochalo zminyuvati svij viglyad znakovoyu podiyeyu piznogo periodu istoriyi radyanskogo kinematografa stav V z yizd Spilki kinematografistiv SRSR u travni 1986 Pochali z yavlyatisya dosi nejmovirni za vidvertistyu filmi sho vidobrazhali zmini v radyanskomu suspilstvi Prikladom takogo perebudovnogo kino mozhe buti film Malenka Vira sho stav shiroko vidomim i za kordonom Naprikinci 1980 h rokiv z yavlyayetsya komercijnij kinematograf kooperativne kino Postradyanske kino Rosiyi Pislya rozpadu SRSR usi 90 ti roki rosijske kino dovgij chas perebuvalo v zanepadi Cherez ekonomichnu krizu 1998 roku finansuvannya kinovirobnictva rizko skorotilosya Vnaslidok cogo z yavilosya bagato dribnih privatnih kinostudij Ale inodi vihodili taki znachni kasovi filmi yak Ankor she ankor 1993 Zlodij 1997 komediyi Na Deribasivskij garna pogoda abo Na Brajton Bich znovu jdut doshi 1992 Shirli mirli 1995 Osoblivosti nacionalnogo polyuvannya 1995 Pershim hitom cogo chasu bula kartina Brat 1997 Oleksiya Balabanova 1959 2013 potim jogo p yatij film Pro virodkiv i lyudej 1998 ta inshe kino sho vidobrazhalo pesimistichni nastroyi Sered scenaristiv vidilyayutsya Oleksij Samoryadov ta Petro Lucik Okolicya 1998 U 2000 ti roki v Rosiyi pochali z yavlyatisya kinokompaniyi yaki zajmayutsya masovim virobnictvom televizijnih filmiv ta serialiv perevazhno malobyudzhetnih Z yavilisya chislenni teleseriali na kriminalnu tematiku Vulici rozbitih lihtariv 1998 2019 Banditskij Peterburg 2000 2007 Agent nacionalnoyi bezpeki 1999 2022 ta inshi Z yavilisya i melodramatichni seriali rozrahovani na zhinochu auditoriyu velikih rejtingiv nabuli seriali yaki zaminili na ekrani analogichni brazilski ta meksikanski Vid 2003 roku v Rosiyi stali vihoditi pributkovi multiplikacijni filmi Populyarnist zavoyuvav multiplikacijnij brend Smishariki ros Smeshariki ta taki multseriali Masha ta Vedmid Luntik ta jogo druzi Fiksiki Za pidtrimki Federalnogo agentstva z kulturi ta kinematografiyi RF u 2004 roci rozpochavsya pokaz bagatorichnogo kazkovogo multserialu Gora samocvitiv Pershi rosijski trivimirni kinofilmi za tehnologiyeyu cifrovogo stereoskopichnogo proyekcionuvannya RealD 3D i deyakimi inshimi pochali znimatisya u 2007 roci prote voni ne mali velikogo uspihu oskilki filmi buli perevazhno amatorskimi Kasovi filmi v takih formatah z yavilisya tilki u 2010 roci U 2008 roci vijshov film Dike pole rezhisera Mihajla Kalatozishvili 1959 2009 znyatij za scenariyem napisanim na pochatku 1990 h rokiv Petrom Lucikom 1960 2000 ta Oleksiyem Samoryadovim 1962 1994 Film zdobuv kilka nagorod rosijskih ta mizhnarodnih kinofestivaliv U 2010 vijshlo 98 hudozhnih filmiv rosijskogo virobnictva za inshimi danimi u kinoprokat vijshlo 160 rosijskih igrovih filmiv u 2011 roci 103 rosijski filmi Svij vnesok u vidrodzhennya rosijskogo kinematografu zrobila Rosijska pravoslavna cerkva za uchastyu yakoyi ekrani vijshli hudozhni filmi Ostriv 2006 rezh Pavlo Lungin Pip 2009 rezh Volodimir Hotinenko Orda 2012 rezh Andrij Proshkin ta inshi Blizko 95 rosijskih filmiv mayut perevazhno rozvazhalnij harakter sho poyasnyuyetsya pributkovistyu ta visokimi rejtingami takih filmiv na telebachenni Odnak znimayutsya i dramatichni kinokartini Voroshilovskij strilok 1999 rezh Stanislav Govoruhin U serpni 44 go 2000 rezh Mihajlo Ptashuk Ostriv 2006 tosho Odnim iz najyaskravishih artgauznih rezhiseriv 1990 2000 h rokiv stala Kira Muratova 1934 2018 sered filmiv yakoyi cogo periodu Chutlivij milicioner Tri istoriyi Chehovski motivi Nastroyuvach Dva v odnomu ta inshi Z 2010 roku kritiki vidznachayut poyavu novoyi hvili rosijskogo avtorskogo kino urborealizmu sho maye korinnya v lirichnomu radyanskomu kinematografi ta viklikaye rezonans u glyadachiv Do takih filmiv nalezhat Vpravi v prekrasnomu 2011 Shapito shou 2011 Kakraki 2009 Prosti rechi 2006 Pro sho govoryat choloviki 2010 Horoshij hlopchik 2016 drami melodrami ta komediyi pro zhittya prostih mistyan Osnovna estetika takogo kino ekscentrika ta karnavalizaciya povsyakdennosti Providni rosijski rezhiseri pershoyi chverti XXI stolittya udostoyeni nacionalnih ta mizhnarodnih kinopremij Oleksij Balabanov 1959 2013 Kantemir Balagov nar 1991 Timur Bekmambetov nar 1961 Fedir Bondarchuk nar 1967 Yurij Bikov nar 1981 Oleksij German molodshij nar 1976 Andrij Zvyagincev nar 1964 Andrij Konchalovskij nar 1937 Mikola Lebedyev nar 1966 Pavlo Lungin nar 1949 Anna Melikyan nar 1976 Mikita Mihalkov nar 1945 Kirilo Serebrennikov nar 1969 Oleksandr Sokurov nar 1951 Valerij Todorovskij nar 1962 Oleksij Uchitel nar 1951 Oleksij Fedorchenko nar 1966 Boris Hlyebnikov nar 1972 Pochinayuchi z kincya 1990 h rokiv u respublikah Rosiyi formuyetsya svij nacionalnij kinematograf Znimayutsya filmi tatarskoyu yakutskoyu ta inshimi movami Ci filmi mayut bilsh lokalne poshirennya prote v deyakih regionah zajmayut do 20 prokatnogo chasu i za populyarnistyu obganyayut zarubizhni blokbasteri KinoindustriyaDokladnishe Z 2004 po 2012 rik kilkist ekraniv u Rosiyi zbilshilasya v 3 6 razi ta perevishila 3 tisyachi Za komercijnimi zborami sho stanovlyat bilshe odnogo milyarda dolariv na rik rosijskij rinok perebuvav na 4 j poziciyi v Yevropi z 2009 pri najbilshij kilkosti naselennya Chastka rosijskogo kino znizilasya z 22 29 2000 2009 i zajnyala 13 8 2012 kinorinku krayini Nezvazhayuchi na zrostannya virobnictva filmiv ta lidiruyuchi tempi budivnictva kinoteatriv u sviti vidviduvanist kinoteatriv znizhuyetsya 2011 abo zrostaye neznachno 2012 Z odnogo boku ce pov yazano z vidsikannyam pokolinnya 30 40 richnih glyadachiv cherez perevazhannya blokbasteriv a z inshogo konkurenciyeyu z inshimi media Pri comu serednya vartist kvitkiv nablizilasya do vosmi amerikanskih dolariv sho mozhna porivnyati z cinami na Zahodi Chastka derzhavnih groshej u byudzhetah rosijskih hudozhnih filmiv stanovit u 2010 roci 19 u 2011 24 u 2012 44 Za period 2010 2020 rokiv chastka vitchiznyanih filmiv u kinoprokati RF zrosla z 14 do 30 Najbilsh visokobyudzhetni rosijski filmi Nizhche predstavlenij spisok 14 najbilsh visokobyudzhetnih rosijskih kartin v istoriyi prokatu bez urahuvannya inflyaciyi Cifri nadano na 8 sichnya 2017 roku Vij 2 Tayemnicya pechatki drakona 2019 50 mln Stomleni soncem 2 Citadel 2011 45 mln Stomleni soncem 2 Peredstoyannya 2010 40 mln Zalyudnenij ostriv 2008 36 5 mln Sibirskij cirulnik 1998 35 mln Stalingrad 2013 30 mln Vij 3D 2014 26 mln Matilda 2017 25 mln Sonyachnij udar 2014 21 mln Viking 2016 20 8 mln Admiral 2008 20 mln Serpen Vosmogo 2012 19 mln Vin drakon 2015 18 mln Mongol 2007 18 mlnKinofestivaliPochinayuchi z Perebudovi v Rosiyi stali z yavlyatisya novi kinofestivali kilkist yakih perevishuye piv sotni Moskovskij mizhnarodnij kinofestival shorichnij mizhnarodnij festival klasu A Kinotavr z 1989 Sochi Kinoshok z 1992 Anapa Mizhnarodnij kinofestival Poslannya do lyudini z 1989 Sankt Peterburg Mizhnarodnij kinofestival Dzerkalo imeni Andriya Tarkovskogo z 2007 Ivanovo Vikno do Yevropi z 1995 Viborg Zolotij Vityaz z 1992 rizni mista Meridiani Tihogo z 2003 Vladivostok Stalker z 1995 Moskva Saratovski strazhdannya z 2004 Saratov Mizhnarodnij kinofestival Shid amp Zahid Klasika ta avangard z 2008 Orenburg KinopremiyiZolotij orel zasn 1987 Nika zasn 2002ZhurnaliRadyanskij ekran Seans Afisha Mistectvo kino ros Iskusstvo kino ProkatPonyattya prokatne posvidchennya filmu z yavilosya v rosijskih zakonah z 1993 roku pislya pidpisu prem yer ministrom uhvali Pro reyestraciyu kino ta videofilmiv osnovnim priznachennyam yakoyi bula borotba z poshirennyam piratskogo kontentu Posvidchennya yake vidaye ministerstvo kulturi daye pravo na prokat demonstruvannya filmu na teritoriyi RF na jogo tirazhuvannya ta rozpovsyudzhennya u tomu chisli na kabelnih ta efirnih kanalah Najkasovishi rosijski filmi Rejting najkasovishih filmiv kinoprokatu Rosiyi Cifri nadano 16 bereznya 2020 roku Nazva Rik Rezhiser Zagalni zbori v mln rubliv1 Holop 2019 Klim Shipenko 3 178 62 Ruh vgoru 2017 Anton Megerdichev 3 043 73 T 34 2018 Oleksij Sidorov 2 316 24 Policejskij z Rublovki Novorichne svavillya 2018 Illya Kulikov 1 762 75 Ostannij bogatir 2017 Dmitro Dyachenko 1 732 56 Stalingrad 2013 Fedir Bondarchuk 1 670 37 Lid 2 2020 Zhora Krizhovnikov 1 544 48 Viking 2016 Andrij Kravchuk 1 534 49 Ekipazh 2016 Mikola Lebedyev 1 504 810 Lid 2018 Oleg Trohim 1 502 2Rosijske kino za kordonomFilm 2004 roku Nichna Varta rezhisera Timura Bekmambetova znyatij u zhanri miskoyi fentezi za motivami romanu Sergiya Luk yanenka buv pridbanij dlya prokatu v 50 krayinah i posiv 4 e misce v nimeckomu boks ofisi U 2015 roci Verhovna Rada Ukrayini zaboronila poshirennya ta publichne demonstruvannya rosijskih filmiv yaki propaguyut vijskovi ta silovi formuvannya RF U tomu zh roci Derzhkino Ukrayini zaboronilo do pokazu 162 rosijski filmi ta seriali Div takozhBojkot rosijskogo kinoCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Primitkidiv Lev svyatogo Marka

Дата публікації:
Топ