«Радянський екран» («рос. Советский экран») — масовий ілюстрований журнал, що виходив в СРСР, а потім в Росії з різною періодичністю з 1925 р. до 1998 р. (з перервою в 1931—1939 і 1941—1957 роках). У журналі висвітлювалися вітчизняні та іноземні новинки кіноекрану, історія кінематографу, друкувалися критичні статті, публікувалися творчі портрети акторів та діячів кіномистецтва. Щорічно проводилися опитування читачів журналу, за підсумками яких називалися «Найкращий фільм року», «Найкращий актор року», «Найкраща актриса року», «Найкращий фільм для дітей року» і «Найкращий музичний фільм року».
Країна видання | СРСР і Росія |
---|---|
Мова | російська |
Видавець | d |
Засновано | 1925 |
Дата закриття | 1998 |
ISSN | 0132-0742 |
OCLC | 12277067 |
Історія
Перший номер журналу вийшов 13 січня 1925 року. Він видавався як додаток до газети «Кіно» спочатку під назвою «Екран кіно-газети», а з 24 березня 1925 року — «Радянський екран». Спочатку це була невелика книжка з восьми сторінок. Поступово журнал збільшив формат, обсяг і став виходити щотижня. За першого відповідального редактора Кирила Шутка він досяг тиражу у 35 тис. примірників, а при Олександрі Курсі — 80 тис. Наприкінці 1929 року «Радянський екран» був перетворений в «Кіно і життя». У зверненні до читачів говорилося, що «новий журнал з'являється в момент загострення класової боротьби в країні, грандіозного підйому соціалістичного будівництва і все більше і більше зростаючого інтересу мас і боротьбі за соціалізм». На початку 1931 року «Кіно і життя» був об'єднаний з журналом «Кіно і культура» і до кінця 1932 року виходив щомісяця під назвою «Пролетарське кіно». З моменту цього об'єднання веде свій відлік теоретичний журнал «Мистецтво кіно».
У 1939 році став виходити ілюстрований щомісячний журнал «Радянський кіноекран» (в 1940 році — двотижневий, в 1941 році — щомісячний), розрахований на працівників кіномережі і масового глядача. Він видавався до липня 1941 року.
З січня 1957 року випуск масового журналу з питань кіно відновився під старою назвою — «Радянський екран». Друкований орган Міністерства культури СРСР був покликаний, за словами міністра культури М. О. Михайлова, «допомагати естетичному вихованню радянського глядача, сприяти правильному розумінню творів мистецтва кіно, вміти знаходити в них краще і, з іншого боку, помічати і критикувати недоліки тієї чи іншої кінокартини». Згодом — орган Держкіно СРСР і Спілки кінематографістів СРСР. У журналі публікувалися статті про вітчизняні та іноземні новинки кіноекрану, про історію кінематографа, творчі портрети акторів і режисерів та інших діячів кіномистецтва. У 1984 році його тираж склав 1,9 млн примірників, в 1987 році — 1,7 млн екз. Понад 650 обкладинок журналу були оформлені фотографом Миколою Гнисюком.
З 1989 року журнал виходив не 24, а 18 раз на рік, при цьому кожен номер збільшився в обсязі, додалася кольорова вкладка. Загальна кількість сторінок за рік не змінилася. У січні 1991 року був перейменований в «Екран», журнал Союзу кінематографістів СРСР і Держкіно СРСР. В кінці 1991 року засновниками стали видавництво «Правда» і колектив редакції. У 1997—1998 роках при головному редакторові Борисі Пінському кілька місяців виходив під своєю старою назвою — «Радянський екран». Не витримавши економічної кризи, припинив своє існування.
Головні редактори журналу
- 1925 — Кирило Шутко
- 1925—1926 — Олександр Курс
- 1926—1928 — Микола Яковлєв
- 1929—1930 — Яків Рудой
- 1940—1941 — Іван Горєлов
- 1956—1958 — Микола Кастелін
- 1958—1961 — Єлизавета Смирнова
- 1961—1975 — Дмитро Писаревський
- 1975—1978 — Анатолій Голубєв
- 1978—1986 — Даль Орлов
- 1986—1990 — Юрій Рибаков
- 1990—1993 — Віктор Дьомін
- 1993—1998 — Борис Пінський
Примітки
- Пятьдесят лет со дня выхода первого номера «Советского экрана» // Советский экран : журнал. — 1975. — № 2 (1). — С. 18—19.
- Юренев Р. Наш очень полезный журнал // Искусство кино : журнал. — 1985. — № 4 (8 липня). — С. 98—102.
- Собаки — Струна. — Москва : Советская энциклопедия, 1976. — 608 с. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 24, кн. I).
- Не стало известного фотографа Миколы Гнисюка. «Известия». 2 лютого 2007. Процитовано 8 вересня 2015.
- Момент истины. Фотохудожник Николай Гнисюк. . 10 жовтня 2006. Процитовано 31 жовтня 2016.
Посилання
- Кіно: Енциклопедичний словник. — М.: Радянська енциклопедія, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanskij ekran ros Sovetskij ekran masovij ilyustrovanij zhurnal sho vihodiv v SRSR a potim v Rosiyi z riznoyu periodichnistyu z 1925 r do 1998 r z perervoyu v 1931 1939 i 1941 1957 rokah U zhurnali visvitlyuvalisya vitchiznyani ta inozemni novinki kinoekranu istoriya kinematografu drukuvalisya kritichni statti publikuvalisya tvorchi portreti aktoriv ta diyachiv kinomistectva Shorichno provodilisya opituvannya chitachiv zhurnalu za pidsumkami yakih nazivalisya Najkrashij film roku Najkrashij aktor roku Najkrasha aktrisa roku Najkrashij film dlya ditej roku i Najkrashij muzichnij film roku Radyanskij ekran Krayina vidannya SRSR i RosiyaMova rosijskaVidavec dZasnovano 1925Data zakrittya 1998ISSN 0132 0742OCLC 12277067IstoriyaPershij nomer zhurnalu vijshov 13 sichnya 1925 roku Vin vidavavsya yak dodatok do gazeti Kino spochatku pid nazvoyu Ekran kino gazeti a z 24 bereznya 1925 roku Radyanskij ekran Spochatku ce bula nevelika knizhka z vosmi storinok Postupovo zhurnal zbilshiv format obsyag i stav vihoditi shotizhnya Za pershogo vidpovidalnogo redaktora Kirila Shutka vin dosyag tirazhu u 35 tis primirnikiv a pri Oleksandri Kursi 80 tis Naprikinci 1929 roku Radyanskij ekran buv peretvorenij v Kino i zhittya U zvernenni do chitachiv govorilosya sho novij zhurnal z yavlyayetsya v moment zagostrennya klasovoyi borotbi v krayini grandioznogo pidjomu socialistichnogo budivnictva i vse bilshe i bilshe zrostayuchogo interesu mas i borotbi za socializm Na pochatku 1931 roku Kino i zhittya buv ob yednanij z zhurnalom Kino i kultura i do kincya 1932 roku vihodiv shomisyacya pid nazvoyu Proletarske kino Z momentu cogo ob yednannya vede svij vidlik teoretichnij zhurnal Mistectvo kino U 1939 roci stav vihoditi ilyustrovanij shomisyachnij zhurnal Radyanskij kinoekran v 1940 roci dvotizhnevij v 1941 roci shomisyachnij rozrahovanij na pracivnikiv kinomerezhi i masovogo glyadacha Vin vidavavsya do lipnya 1941 roku Z sichnya 1957 roku vipusk masovogo zhurnalu z pitan kino vidnovivsya pid staroyu nazvoyu Radyanskij ekran Drukovanij organ Ministerstva kulturi SRSR buv poklikanij za slovami ministra kulturi M O Mihajlova dopomagati estetichnomu vihovannyu radyanskogo glyadacha spriyati pravilnomu rozuminnyu tvoriv mistectva kino vmiti znahoditi v nih krashe i z inshogo boku pomichati i kritikuvati nedoliki tiyeyi chi inshoyi kinokartini Zgodom organ Derzhkino SRSR i Spilki kinematografistiv SRSR U zhurnali publikuvalisya statti pro vitchiznyani ta inozemni novinki kinoekranu pro istoriyu kinematografa tvorchi portreti aktoriv i rezhiseriv ta inshih diyachiv kinomistectva U 1984 roci jogo tirazh sklav 1 9 mln primirnikiv v 1987 roci 1 7 mln ekz Ponad 650 obkladinok zhurnalu buli oformleni fotografom Mikoloyu Gnisyukom Z 1989 roku zhurnal vihodiv ne 24 a 18 raz na rik pri comu kozhen nomer zbilshivsya v obsyazi dodalasya kolorova vkladka Zagalna kilkist storinok za rik ne zminilasya U sichni 1991 roku buv perejmenovanij v Ekran zhurnal Soyuzu kinematografistiv SRSR i Derzhkino SRSR V kinci 1991 roku zasnovnikami stali vidavnictvo Pravda i kolektiv redakciyi U 1997 1998 rokah pri golovnomu redaktorovi Borisi Pinskomu kilka misyaciv vihodiv pid svoyeyu staroyu nazvoyu Radyanskij ekran Ne vitrimavshi ekonomichnoyi krizi pripiniv svoye isnuvannya Golovni redaktori zhurnalu1925 Kirilo Shutko 1925 1926 Oleksandr Kurs 1926 1928 Mikola Yakovlyev 1929 1930 Yakiv Rudoj 1940 1941 Ivan Goryelov 1956 1958 Mikola Kastelin 1958 1961 Yelizaveta Smirnova 1961 1975 Dmitro Pisarevskij 1975 1978 Anatolij Golubyev 1978 1986 Dal Orlov 1986 1990 Yurij Ribakov 1990 1993 Viktor Domin 1993 1998 Boris PinskijPrimitkiPyatdesyat let so dnya vyhoda pervogo nomera Sovetskogo ekrana Sovetskij ekran zhurnal 1975 2 1 S 18 19 Yurenev R Nash ochen poleznyj zhurnal Iskusstvo kino zhurnal 1985 4 8 lipnya S 98 102 Sobaki Struna Moskva Sovetskaya enciklopediya 1976 608 s Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 24 kn I Ne stalo izvestnogo fotografa Mikoly Gnisyuka Izvestiya 2 lyutogo 2007 Procitovano 8 veresnya 2015 Moment istiny Fotohudozhnik Nikolaj Gnisyuk 10 zhovtnya 2006 Procitovano 31 zhovtnya 2016 PosilannyaKino Enciklopedichnij slovnik M Radyanska enciklopediya 1986