Москва сльозам не вірить

«Москва сльозам не вірить» (рос. «Москва слезам не верит») — російський радянський художній фільм 1979 року режисера Володимира Меньшова. Лідер прокату 1980 року в СРСР (близько 90 млн глядачів). Фільм отримав премію «Оскар» у номінації «найкращий фільм іноземною мовою».

Москва сльозам не вірить
рос. Москва слезам не верит
Жанр	мелодрама
Режисер	Володимир Меньшов
Сценарист	Валентин Черних
У головних ролях	Віра Алентова, Ірина Муравйова
Оператор	^d
Композитор	Нікітін Сергій Якович
Кінокомпанія	Мосфільм
Дистриб'ютор	^d і Netflix
Тривалість	148 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1979
Дата виходу	11 лютого 1980
IMDb	ID 0079579
Рейтинг	MPAA: PG
Москва сльозам не вірить у Вікіцитатах

Сюжет

Москва. Середина 1950-х. З глухої провінції на пошук своєї долі в столицю приїжджають три молоді дівчини: Катерина, Людмила та Антоніна. Їх мрії в чомусь сходяться, адже всі вони в душі бажають знайти хорошу роботу і свого обранця. Але життя суворо розставляє все на свої місця, і в результаті не всі отримують те, про що мріяли.

Антоніна влаштовується на роботу і працює малярем, а згодом виходить заміж за робітника-москвича.

Людмила, самовпевнена модниця, що працює на хлібзаводі, вважає Москву лотереєю, в якій вона обов'язково виграє, і тому заміж вона планує вийти як мінімум за багатого та знаменитого москвича. Пізніше вона вийде заміж за відомого хокеїста.

Катерина працює слюсарем на заводі і одночасно вчиться. Разом з Людмилою розіграє авантюру, а саме: видає себе за дочку багатих москвичів. Вона закохується у телеоператора, і вагітніє від нього, але він, коли дізнається, що вона не багатійка — кидає її.

Проходить 20 років. За цей час Антоніна народжує трьох дітей. Чоловік Людмили не витримує тягаря слави і спивається. А Катерина одна ростить дочку і працює директором великого московського підприємства.

Тепер вона сорокарічна «залізна леді», але як і раніше мріє про кохання. Зрештою любов приходить до неї в образі привабливого слюсаря Гоші. Але коли коханий чоловік дізнається про те, що Катерина — директор, а для нього є неприйнятним, що жінка вище нього за соціальним статусом, він іде від неї… У цей же час на горизонті з'являється колишній коханий Катерини телеоператор, який висуває права на вже дорослу дочку…

У головних ролях

Актор	Роль
Віра Алентова	Катерина Олександрівна Тихомирова (Катя) Катерина Олександрівна Тихомирова (Катя)
Олексій Баталов	Георгій Іванович (Гоша, Гога) Георгій Іванович (Гоша, Гога)
Ірина Муравйова	Людмила Свиридова (Люда) Людмила Свиридова (Люда)
Раїса Рязанова	Антоніна Буянова (Тоня) Антоніна Буянова (Тоня)
Юрій Васильєв	Родіон Рачков (Рудольф) Родіон Рачков (Рудольф)
Олег Табаков	коханець Катерини (Володя) коханець Катерини (Володя)
Борис Сморчков	Микола (чоловік Тоні) Микола (чоловік Тоні)

Знімальна група

• Автор сценарію: Валентин Черних
• Режисер-постановник: Володимир Меньшов
• Оператор-постановник:
• Художник-постановник:
• Художник по костюмах:
• Звукооператор: Марк Бронштейн
• Диригент:
• Монтаж: Олена Михайлова
• Редактор: Любов Циціна
• Директор картини: Віталій Богуславський

Пісні

• У виконанні Сергія Нікітіна і :
  • «Олександра» (музика С. Нікітіна, слова і Ю. Візбора))
  • (музика С. Нікітіна, слова Ю. Левітанського)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 4 серпня 2013.

Посилання

• Москва сльозам не вірить на YouTube