Ід аль а дха ід аль кабі р ід аль курба н араб عيد الأضحى курбан байра м тюрк свято жертвопринесення одне з двох головни

Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى‎), курбан-байра́м (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр).

Курбан-байрам

Значення	Кульмінація хаджу
Святкування	Мечеть
Традиції	Молитва в мечеті, вітання «Ід мубарак», жертвоприношення тварини.
Курбан-байрам у Вікісховищі

Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.

У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам'ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.

До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов'язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі.

На підтвердження цього обов'язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 92):

Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви з того, що любите

Під час Курбан-Байраму узвичаєно відвідувати могили предків, робити візити до друзів, подарунки. Організовують святкову трапезу.

Походження

Згідно з Кораном, архангел Джабраїл з'явився до пророка Ібрагіма уві сні і передав йому веління Аллаха принести в жертву сина. У Корані ім'я сина не назване, проте в переказі майже завжди називається старший син Ісмаїл. На противагу ісламським переказам, в юдейському переказі фігурує інший син пророка Ібрагіма (Авраама), Ісхак (юдейський Ісаак) . Ібрагім вирушив у долину Міна до того місця, де нині стоїть Мекка, і почав приготування. Його син, який знав про свою роль жертви, не пручався, бо був слухняний батькові та Аллаху. Однак це виявилося випробуванням від Аллаха, і, коли жертва була майже принесена, Аллах зробив так, щоб ніж не зміг різати, а Джабраїл (архангел Гавриїл) дав пророку Ібрагіму барана для жертвоприношення.

Назва

Арабська назва свята Ід аль-Адха (араб. عيد الأضحى‎ Īd 'al-'Aḍḥā), перекладається як «свято жертви». Також зустрічається назва курбан-байрам (перша згадка у Афанасія Нікітіна — курбанть-багрям). Перша частина цього слова від араб. قربان‎ qurbān «жертва», друга частина — загальнотюркське слово байрам «свято». Так воно називається у різних мовах, насамперед у тюркських: азерб. Qurban Bayramı, кр. тат К'урбан Байрами, Qurban Bayramı, башк. Ҡорбан байрам, туркм. Gurban baýram, тат. Корбан бәйрәме, Qorban bäyräme, тур. Kurban Bayramı, також босн. Kurban bajram. Часто замість слова байрам вживається по-різному спотворене араб. عيد‎ ‘Īd «свято»: каз. Құрбан айт, кирг. Курман айт, тат. Корбан Гаеті, Qorban ğäyete, узб. Қурбон Ҳаїт, Qurbon Hayit, тадж. Іди Қурбон, уйг. Қурван Ҳайт

Контекст

Свято є кульмінацією хаджу до Мекки. Напередодні паломники сходять на гору Арафат, а в день Жертвопринесення здійснюють символічне кидання камінням та таваф (семиразовий обхід навколо Кааби).

Про обряди

У Корані

Скажи: «Воістину, мій намаз і моє жертвоприношення (або поклоніння), моє життя і моя смерть присвячені Аллаху, Господу світів,
у Якого немає товаришів. Це мені велено, і я є першим з мусульман».

Аль-Анам 6:162-163 ^{(Якубович)}

Для кожної громади Ми визначили обряди жертвопринесення та веліли її послідовникам поминати ім'я Аллаха
над дарованими їм тваринами при закланні. Отже, ваш бог — Бог єдиний.
Так коріться Йому, а ти, Мухаммад, повідом добру звістку смиренним, серця яких при згадуванні імені Аллаха тремтять від страху,
які терплячі до того, що їх осягає, творять обрядову молитву та витрачають на шляху Аллаха з того, що Ми дали їм на спадок.
І принесення в жертву верблюдів Ми встановили для вас як обряд, приписаний Аллахом.
Для вас в цьому — користь. Вимовляєте ж над верблюдами ім'я Аллаха, коли вони стоять рядами.
А коли їх повалять на боки, то їжте їх м'ясо, нагодуйте та того, хто соромиться просити, і того, хто просить не криючись.
Так Ми дали вам владу над жертовними верблюдами, — бути може, ви подякуєте за це.
ні м'ясо, ні кров жертовних тварин не потрібні Аллаху, Йому потрібна лише ваша побожність.
Тому Він дав вам владу над жертовними тваринами, щоб ви величали Аллаха за те, що Він наставив вас на прямий шлях.
Так обрадуй ж благою звісткою тих, хто вершить добро.

Аль-Хаджж 22:34-37 ^{(Якубович)}

Ібрахім сказав: «Я йду до мого Господа, який наставить мене на прямий шлях».
Прибувши в Шам, він сказав: «Господи, даруй мені праведного сина».
Ми повідомили йому благу звістку про лагідному сина. Коли син досяг того, щоб розділити старанність з ним, Ібрахім сказав:
«Про син мій! Воістину, я бачив у сні, що я приношу тебе в жертву з закланням. Що думаєш ти про цьому ?»
Син відповів: «Про батько мій! Роби так, як тобі велено. Якщо так буде завгодно Аллаху, ти знайдеш мене терплячим».
Коли вони обидва підкорилися волі Аллаха та батько кинув його обличчям униз, Ми взивали до нього: «Про Ібрахім! Ти виконав те, що велено було тобі у сні».
Воістину, так Ми віддаємо тим, хто вершить добро. Воістину, це і є явне випробування. І Ми замінили йому сина на велику жертву.
Ми веліли наступним поколінням волати: Світ Ібрахіму! Так Ми віддаємо тим, хто творить добро. Воістину, він — з числа Наших віруючих рабів.

Ас-Саффат 37:99-111 ^{(Якубович)}

Так виконуй обрядову молитву та заколювали [ жертовну тварину].

Аль-Каусар 108:2 ^{(Якубович)}

У Сунні

Пророк Мухаммед сказав:

«Коли настане місяць Зуль-хіджжа, нехай той, хто бажає вчинити Жертвоприношення, в жодному разі не підстригає ні волосся, ні нігтів до тих пір, поки не принесе жертву!» ( 1977)
«Воістину, Аллах наказав все робити добре, і якщо доведеться вбивати, то вбивайте хорошим способом, і коли будете різати тварину, то робіть це найкращим чином. І нехай кожний з вас, як слід наточить свій ніж, і нехай позбавить тварину від муки». (Муслім 3/1955)
«Корова приноситься в жертву за сімох та верблюд за сімох». ( 2808, 4121)
«помолитися подібно нам і здійснив жертвопринесення подібно до нас здійснить його правильно, а той, хто принесе жертву до святкової молитви, то це буде до молитви, і він не скоїв Жертвопринесення». ( 955)
«Не дозволено приносити як Жертвопринесення чотири типи тварин: одноока тварина, вада якої очевидна; хвору тварину, хвороба якої очевидна; кульгаву тварина, кульгавість якої очевидна; виснажену тварину, слабкість якої очевидна». (Ахмад ібн Ханбаль 4/284, 2802, 1/283)
«Не приносьте в жертву тварину, яка не досягла свого віку. Якщо ж це стане для вас скрутним, то можете принести в жертву овець у віці від шести місяців». (Муслім 1963)
«А що стосується твого Жертвопринесення, то велика нагорода за це припасена для тебе у твого Господа!» ( 2/182, 963, 8830)
«Ні для Аллаха найкращого витрачання після підтримки родинних зв'язків, ніж пролиття крові жертовного тварини!»" ( «Фатх аль-Малік» 7/18)
" О люди! Для однієї родини раз на рік необхідно здійснити жертвопринесення Удхія та Атірі ". ( 2788, 1518, 4235, 3125)
«Той, хто володів статком і не вчинив Жертвопринесення, хай не наближається до наших мечетей!» (Ахмад ібн Ханбаль 1/321, 3123, 2/545)
Джабір розповідав: "Я звершив святкову молитву з посланцем Аллаха в день Жертвопринесення, і після її завершення він привів барана та приніс його в жертву, сказавши: «З ім'ям Аллаха, Аллах великий! О Аллах, це від мене і від тих, з числа моєї громади, хто не вчинив Жертвопринесення». ( 2810, 1521, Ахмад ібн Ханбаль 3/356)
Ібн Аббас розповідав: "Одного разу посланник Аллаха ﷺ проходив повз людини, який точив свій ніж, поставивши ногу на морду вівці, тоді як вона дивилася на нього. Пророк ﷺ запитав цієї людини: "Чому ти не наточив свій ніж до того, як повалити її на землю?! Невже ти хочеш умертвити її двічі ?! "" ()
розповідав: " Я був з посланником Аллаха ﷺ в день свята жертвопринесення. І коли він завершив молитву, він глянув на зарізаних овець та сказав: «Хто зробив жертвопринесення до намазу, нехай заріже ще одного барана замість того, що він вже зарізав. А хто ще не здійснив Жертвоприношення, нехай зробить це з ім'ям Аллаха!» ( 10/20, Муслім 1960)
Аїша розповідала: "Коли посланник Аллаха ﷺ зробив жертвопринесення, він сказав: " З ім'ям Аллаха. О Аллах, прийми від Мухаммада та членів родини Мухаммада, і від громади Мухаммада «, після чого зробив жертвопринесення». (Муслім 1967)
Від Джабіра передається, що під час жертвопринесення пророк Мухаммед ﷺ вимовляв наступну благання: «Воістину, я звернув свій лик до Того, Хто створив небеса та землю, відповідно до шляхом Ібрахіма , і я не є з числа многобожників! Воістину, моя молитва і моє жертвоприношення, моє життя і моя смерть — заради Аллаха, Господа світів, у Якого немає товариша! Це мені велено, і я з числа мусульман! О Аллах, це від Тебе і заради Тебе!» ( 2795)
Алі ібн Абу Таліб, розповідав: «Посланник Аллаха ﷺ велів мені стежити за жертовними тваринами та роздати як милостиню їх м'ясо, шкури та попони, і нічого не давати м'ясникам за забій худоби. Він сказав: „Ми їм дамо небудь з того, що у нас є“». (Муслім 1317)
Ібн Аббас розповідав: «Одного разу ми перебували в дорозі з посланником Аллаха ﷺ коли нас застало Жертвопринесення. І ми приносили в жертву одну корову всемером, а верблюда вдесятьох». ( 1501, 7/222)
Від Джабіра повідомляється, що «коли посланник Аллаха ﷺ здійснював жертвоприношення, він повернув тварина у бік Кааби». ( 2795)
Анас ібн Малик розповідав: «Посланник Аллаха ﷺ здійснював святкове жертвоприношення власноруч». (Ахмад ібн Ханбаль 3/188)
сказав: «Посланник Аллаха ﷺ в день свята (Ід аль-Адха) купив двох білих, товстих, рогатих баранів та приніс їх у жертву від себе і членів своєї громади». (Ахмад ібн Ханбаль 6/391, 2/127)
розповідав: «Я бачив Абу Бакра та Умара, які не скоювали святкового Жертвопринесення, побоюючись, що за ними будуть в цьому слідувати». (9/295)
Алі ібн Абу Таліб говорив: «Посланник Аллаха ﷺ нам велів звертати увагу на очі і вуха». ( 3143, 2915)
, розповідав: "Одного разу я побачив, як Алі ібн Абу Таліб приносить як жертву двох баранів, і запитав: "Що це ? " Він відповів: " Посланник Аллаха ﷺ заповідав мені приносити жертву за нього, і я це роблю! "" ( 2790, 1495)
розповідав: «Одного разу ми здійснювали з посланником Аллаха ﷺ святкове жертвоприношення та приносили в жертву піврічних овець». ( 7/219, 9/270)
розповідав: «Посланник Аллаха ﷺ приніс як жертвопринесення двох чорно-білих кастрованих баранів». (Ахмад ібн Ханбаль 6/8)
говорив: «У часи Посланника Аллаха ﷺ людина приносила в жертву вівцю за себе і членів своєї родини, і вони їли її м'ясо та роздавали деяке його кількість іншим, поки не стали люди тим самим хвалитися, і не сталося те, що ви бачите». ( 3147, 1541)
Анас ібн Малик говорив: «Посланник Аллаха ﷺ заколював двох баранів, і я заколюють двох баранів!» ( 2/119, 3/103)
Ібн Аббас говорив: «Не повинен приносити в жертву твоє жертовну тварину ніхто, крім мусульманина!» ( 9/284)
говорив: «Воістину, іноді я залишаю вчинення жертвопринесення, маючи можливість це зробити, побоюючись того, що мої сусіди подумають, що це є обов'язковою!» ( 8149)

У висловлюваннях ісламських правознавців

«Жертвопринесення — це сунна! І мені не подобається її залишення!» ( «аль-Умм» 2/221)
«Посланник Аллаха ﷺ здійснював жертвоприношення протягом усього свого життя, і невідомо, щоб він залишав його хоч раз. І він спонукав до вчинення жертвопринесення, і не слід мусульманину, що має достаток залишати його вчинення!» ( «аль-Ізтіскар» 15/163)
«воістину, заколювання жертовної тварини на день Жертвопринесення, є найкращим з діянь, оскільки кожне поклоніння має свою перевагу у встановлений час!» ( «Арідатуль-ахуазі» 4/13)
«Не досяг року баран може бути принесений в жертву, якщо є великим». ( «аль-Асар» 63)
«Умма одноголосна в тому, що верблюд, корова і коза не можуть приносити в жертву, якщо лише не досягнуть необхідного віку». ( «аль-Маджму» 8/394)
«Умма одноголосна в тому, що верблюда та корову не можна приносити в жертву більше, ніж від семи людина!» ( «аль-Істізкар» 15/190)
«У цих хадісах вказівку на те, що кастровані тварини ганене для святкового жертвопринесення. Але деякі вчені вважали це засуджувана через відсутність частини тіла у тварини. Однак це не є недоліком у тварини, оскільки кастрація робить м'ясо тварини хорошим та видаляє від нього поганий запах». ( «Мааліму-Ссунан» 2/197)
«одноголосно все в тому, що жертвопринесення не дозволено здійснювати перед сходом сонця в день жертвопринесення (10 Зуль-хіджа)!» ( «аль-Іджма» 78)
«Той, хто зробив жертвопринесення після заходу сонця останнього дня , у того немає Жертвопринесення!» ( «аль-Умм» 2/223)
«Верблюда можуть спільно принести в жертву десять осіб, якщо йдеться про жертвоприношення . Якщо ж йдеться про жертвоприношення , скоєне паломниками, то це можуть зробити лише семеро людей». ( «Найлюль-аутар» 5/137)
«Що стосується вівці, то вона може бути принесена в жертву лише від однієї людини!» ( «аль-Маджму» 8/399)
«Семеро можуть принести в жертву одного верблюда або корову як жертвопринесення Удхія. І немає різниці всі ці семеро з однієї родини або ж з різних сімей; бажає хтось із них просто м'яса або ж ріже тварина як жертвопринесення Удхія. Немає в цьому різниці, і це думка нашого (шафіїтського) мазхаба, також думка, Імама Ахмада та більшості вчених». ( «аль-Маджму» 8/372)
«Найкращим жертовною твариною є верблюд, оскільки він дорожче і в ньому більше м'яса!» ( «аль-Мугнії» 9/439)
«Рогатий баран є найкращим жертовним тваринам, і це думка Малік ібн Анаса та багатьох вчених». ( «аль-Істізкар» 15/136)
«маликіти взяли в довід це, оскільки Пророк Мухаммед ﷺ здійснював Жертвопринесення баранами, а також, оскільки Аллах вибрав барана, замінивши їм сина пророка Ібрахіма». ( «Іхкамуль-ахкам» 2/291)
«Тварин слід вести до місця заколювання м'яко та ховаючи від них ніж, дістаючи його лише безпосередньо під час заколювання». ( «Джаміуль-Улюм валь-хікам» 157)
«Не слід заколювати одна тварина в присутності іншого». ( «Шарх сахих Муслім» 13/93)
«Зійшлися вчені на тому, що тварина перед закланням слід покласти на лівий бік, оскільки це полегшує заколювання, бо він, таким чином, бере ніж у праву руку, а голову тварини в ліву». ( «Шарх сахих Муслім» 13/122)
«Якщо людина власноручно здійснить своє Жертвоприношення, це найкраще», сказав: «У цьому немає ніяких сумнівів, бо на це вказують хадіси. Але навіть якщо людина сама не ріже свою тварину, то бажано щоб він хоча б був присутній при заколювання його тваринного». ( «аль-Інсаф» 4/83)
«Якщо шкура жертовної тварини продається за дирхами для того, щоб це подати як милостиню, то це дозволено, оскільки в цьому таке ж наближення до Аллаха, як роздача шкури та м'яса цієї тварини». ( «Батйін аль-хакаик» 6/19)
«Дозволено давати невірному м'ясо жертовної тварини як милостиню (садака), але за умови, що цей невірний не є тим, хто воює з мусульманами. В іншому випадку йому не можна нічого давати!» ( «Фатава Ібн Усаймін» 2/663)

Святкування

Слід здійснити повне обмивання та одягнути чистий та святковий одяг.
Такбір — звеличення Аллаха словами « Аллаhа акбар, Аллаhа акбар, Аллаhа акбар ля ілаhа ілля Ллаh ва-Ллаh акбар, Аллаху акбар ва-ли-Ллаh-ль-хьамд. Аллаhа акбар, Аллаhа акбар, Аллаhа акбар. Аллаhа акбар кабіран ва-льхамду-лі-Ллаh касьіран ва-субхьана-Ллаh букратан ва-ас'іла ». Такбір слід повторювати під час ранкової прогулянки до храму.
Привітання мусульман словами «Такаббаль Аллаху Мінна ва мінкум» (нехай візьме Аллах від вас і від нас)
Змінити маршрут свого звичайного шляху до місця спільної молитви. передав, що Пророк Мухаммед звичайно змінював шлях в день Ід аль-Адха (, 986).
У цей день також прийнято здійснювати повне обмивання, заколювати овець і їсти баранину, роздавати милостиню (ділитися частуванням з баранини).

Хутба зазвичай починається з прославлення Аллаха та пророка Мухаммеда, потім роз'яснюється походження хаджу та значення обряду . Досвідчений часто наділяє проповідь у форму римованої прози.

Жертва

Докладніше: Курбан

Жертвою може бути баран, верблюд або корова.

Жертві повинно бути не менше півроку, вона повинна бути здорова і не мати ніяких недоліків. Якщо дозволяють кошти, то бажано принести в жертву одну вівцю або козу за людину, або корову (верблюда) — не більше ніж від семи осіб, але також можна принести в жертву одну вівцю (козу) за всю сім'ю. Звичай допускає принесення жертви за покійних, якщо вони заповідали зробити це.

Зазвичай шкури тварин віддаються в мечеть. М'ясо варять та з'їдають за спільною трапезою, на якій може бути присутнім будь-який мусульманин, на чолі столу зазвичай буває імам. У свято жертвопринесення слід обов'язково покуштувати різноманітні вишукані м'ясні страви, які готуються в різних країнах, у відповідності з місцевими смаками, застосовуючи різні спеції та ароматизатори; велика увага приділяється святковому оформленню столу, а також приготуванню численних солодощів. Близьким друзям та родичам в дні свята намагаються зробити подарунки. У такі дні після свята зазвичай наносять візити до рідних та близьких знайомих, оскільки відвідування в дні свята жертвопринесення вважається благословенним та бажаним.

Пророк Мухаммед закликав мусульман до здійснення жертвопринесення. Аїша передала слова пророка Мухаммеда: «Найулюбленіша справа людини для Аллаха в день жертвопринесення — це принесення жертви. В жертовна тварина буде на чаші добрих справ зі своїми рогами, шерстю та копитами. Кров, пролита у цей день, досягає свого місця перед Аллахом, перш ніж вона досягне землі. Так очищайте нею ваші душі».

Святкувати день жертвоприношення, навіть якщо це не відбувається в Мецці, починають з раннього ранку. На світанку мусульмани йдуть до мечеті до ранкової молитви, але перш бажано зробити ритуальне обмивання-гуслі, надіти новий та охайний одяг, по можливості змастити себе пахощами. Перед молитвою їсти не рекомендується. По закінченні ранкової молитви віруючі повертаються додому. Потім вони знову вирушають в мечеть або на спеціально відведену площадку (намазгах), де мулла або виголошує проповідь (хутбу).

Після святкової молитви мусульмани, які мають можливість принести жертву, роблять це.

Над жертвою будь-який пересічний мусульманин може вимовити коротку формулу: «Бісміллах, Аллах Акбар», тобто «В ім'я Аллаха, Аллах великий!» Перш ніж барана зарізати, його обов'язково валять на землю головою у бік Мекки.

У жертву можна принести барана, який досяг семи місяців (по шафіїтського мазхабу — повного року), бика або корову, що досягли повних двох років, верблюда, що досяг повних п'яти років. Бажано, щоб жертовна тварина була жирною, великою та красивою. У неї не повинно бути вад, які погано впливають на кількість та якість м'яса. Тому не можна приносити в жертву кульгавих, сліпих або хворих тварин. А також тварин, у яких зламано більше половини рога або відрізано більше половини вуха. Бажано використовувати третину м'яса для частування своєї родини, третину подарувати біднякам з числа сусідів та родичів, а третину роздати як милостиню тим, хто просить про це.

Також Ібн Аббас розповідав про жертвоприношення пророка: «Третину він залишав для родини, третину на частування бідних сусідів, і третину роздавав тим, хто просив». говорив: «Жертвопринесення та подарунки — третину для тебе, третину для родини, третину для бідних».

Не можна розплачуватися з м'ясником, який різав жертовну тварину, м'ясом. Але можна дати йому частину м'яса, якщо він бідний, або подарувати, але не як оплату. Той, хто приніс жертвоприношення, не може нічого продати з жертовної тварини, ні м'яса, ні шкури, але він може користуватися шкурою та іншими її частинами.

Дати свята за григоріанським календарем

Докладніше: Ісламський календар

Мусульманський календар складається з 12 місячних місяців та містить 354 дні, що на 10 або 11 днів менше сонячного року. З цієї причини дні мусульманських релігійних свят кожний рік зсуваються щодо григоріанського календаря.

1418 р. х.	1998	7 квітня
1419 р. х.	1999	27 березня
1420 р. х.	2000	16 березня
1421 р. х.	2001	5 березня
1422 р. х.	2002	23 лютого
1423 р. х.	2003	12 лютого

1424 р. х.	2004	1 лютого
1425 р. х.	2005	21 січня
1426 р. х.	2006	10 січня
1427 р. х.	2006	31 грудня
1428 р. х.	2007	20 грудня
1429 р. х.	2008	8 грудня

1430 р. х.	2009	27 листопада
1431 р. х.	2010	16 листопада
1432 р. х.	2011	6 листопада
1433 р. х.	2012	26 жовтня
1434 р. х.	2013	15 жовтня
1435 р. х.	2014	4 жовтня

1436 р. х.	2015	23 вересня
1437 р. х.	2016	11 вересня
1438 р. х.	2017	1 вересня
1439 р. х.	2018	21 серпня
1440 р. х.	2019	11 серпня
1441 р. х.	2020	31 липня

1442 р. х.	2022	9 червня
1443 р. х.	2023	28 червня (за підрахунками)
1444 р. х.	2024	16 червня (за підрахунками)
1445 р. х.	2025	6 червня (за підрахунками)

Курбан-байрам в Європі

В Азербайджані Курбан-байрам є офіційним святковим днем.

Курбан-байрам в Україні

Поздоровлення

Докладніше: Ід мубарак

У день жертвоприношення заведено ходити в гості та вітати один одного зі святом. Мусульмани традиційно вітають один одного словами:

'Ід мубарак (араб. عيد مبارك‎) — Благословенне свято!
'Іду-кум мубарак (араб. عيدكم مبارك‎) — Хай буде благословенне ваше свято!
'Ід аль-Ад'хьа мубарак (араб. عيد الأضحى مبارك‎) — Благословенне свято жертвопринесення!
Так'аббаля-Ллаh Мінна ва-мін-кум (араб. تقبل الله منا ومنكم‎) — Хай прийме Аллах від нас і від вас!
Так'аббаля-Ллаh Мінна ва-мін-кум с'аліхьу ль-а'маль (араб. تقبل الله منا ومنكم صالح الاعمال‎) — Хай прийме Аллах від нас і від вас праведні справи!

Протести проти проведення свята

Останнім часом святкування Курбан-байраму в деяких немусульманських країнах викликає негативне ставлення у правозахисних організацій, політиків, діячів культури та простих жителів, які побоюються за те, що споглядання смерті може негативно позначитися на психіці дітей, які бачать це. Невдоволення викликані способом забою, а також вибором місця для забою жертовних тварин.

У 2003 році радники уряду Великої Британії зажадали негайно заборонити застосування мусульманських та юдейських методів забою худоби. Обидва методи, власне, однакові: тварині перерізують горло та чекають, поки з нього не витече кров і воно не помре. На думку Farm Animal Welfare Council (консультативного органу, контролюючого використання, продаж, перевезення та забій худоби та інформуючого уряд Великої Британії про факти жорстокого поводження з тваринами) способи виробництва м'яса за мусульманськими законами та нормами кашрута є жорстокими, оскільки заподіюють сильні страждання вівцям, козам та великій рогатій худобі.
2006 у Росії після звернень мешканців у Москві було введено заборону на публічні жертвопринесення (кожній мечеті дозволено було забивати всього по одній тварині).

Примітки

Іслам: ЕС, 1991 та 87-88.
Удхия — это жертвоприношение, совершенное в утреннее время после восхода солнца (ад-Духа).
Атира — это жертвоприношение, которое совершали арабы-многобожники во времена невежества (джахилии) в последние десять дней месяца Раджаб. Это было дозволено в первые годы Ислама, однако затем это было отменено.
. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 15 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
У мусульман праздник Жертвоприношения [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Правда. Ру, 15.11.2010

Джерела та література

’Ід аль-Адха // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
Ю. А. Резван. Ид ал-Адха // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 88-89. — 315 с. : ил. — . (рос.)

Посилання

Курбан-байрам // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курбан-байрам

// Ісламський енциклопедичний словник (рос.)
Канонічний відділ islam.ru: Ід аль-Адха — головне свято мусульман [ 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Про жертвоприношення в Ісламі та положеннях, пов'язаних з ним [ 15 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Свято жертвопринесення [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
Адха Ісмаїла або Акеда Іцхака ?
Коротко у Курбанов
Правила жертвопринесення

Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEІслам:_ЕС199187-88-1] Іслам: ЕС, 1991 та 87-88.

[2] Удхия — это жертвоприношение, совершенное в утреннее время после восхода солнца (ад-Духа).

[3] Атира — это жертвоприношение, которое совершали арабы-многобожники во времена невежества (джахилии) в последние десять дней месяца Раджаб. Это было дозволено в первые годы Ислама, однако затем это было отменено.

[4] . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 15 жовтня 2013.

[5] . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.

[6] У мусульман праздник Жертвоприношения [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Правда. Ру, 15.11.2010