Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вара ш місто в Рівненській області України центр Вараського району і Вараської міської громади Населення становить 41 71

Кузнецовськ

Кузнецовськ

Вара́ш — місто в Рівненській області України, центр Вараського району і Вараської міської громади. Населення становить 41 711 осіб (2022).

Вараш
image image
Герб Вараша Прапор Вараша
image
image
image
image
image
image
Рівненська АЕС, Спасо-Преображенський собор, річка Стир, композиція "Пробудження", палац культури ім. Лесі Українки, Майдан Незалежності
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Рівненська область
Район Вараський район
Громада Вараська громада
Засноване 1577 як Вараш,

1973 як сучасне поселення

Перша згадка 1577 (447 років)
Колишня назва Кузнецовськ (15.03.1977—19.05.2016)
Статус міста від 1984 року
Поділ міста 7 мікрорайонів, РАЕС
Населення ▼ 41 711 (01.01.2022)
 - повне ▼ 41 711 (01.01.2022)
Площа 11.31 км²[1]
Густота населення 3817,8 осіб/км²
Поштові індекси 34400
Телефонний код +380-3636
Координати 51°20′40″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 25.85083° сх. д. / 51.34444; 25.85083Координати: 51°20′40″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 51.34444° пн. ш. 25.85083° сх. д. / 51.34444; 25.85083
Висота над рівнем моря 167 м (середня висота)
Хомецька Гора — 210,6 м
Водойма річка Стир
Назва мешканців вараша́нин
вараша́нка
вараша́ни
День міста друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Рафалівка
До станції 7 км
До обл./респ. центру
 - фізична 82 км
 - залізницею 150 км
 - автошляхами 156 км
До Києва
 - фізична 340 км
 - залізницею 360 км
 - автошляхами 370 км
Міська влада
Адреса м. Вараш, Рівненська область, Майдан Незалежності, 1
Вебсторінка varash.rv.gov.ua

image Вараш у Вікісховищі

Мапа
image
image
Вараш
image
image
Вараш

Місто розташоване в північній течії річки Стир, однойменний зупинний пункт залізниці — за 7 км від залізничної станції Рафалівка на лінії Ковель—Сарни, за 156 км від Рівного. Місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Раніше називалося на честь радянського розвідника, співробітника НКВС, Героя Радянського Союзу М. І. Кузнецова — Кузнецо́вськ.

Засноване в 1973 році на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1577 року. Статус міста з 1984 року. 19 травня 2016 року депутатами Верховної Ради України прийнято постанову про перейменування окремих населених пунктів та районів, зокрема Кузнецовська.

Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція.

Назва

Походження назви села Вараш, яке й дало сучасну назву містові залишається невідомим. У документах XVI — початку XVII століття село називалося Гвараш. У царські часи село писалося Вараж або Вараш, Варяж або Гваряж). Є 4 версії походження назви міста:

  1. від «гвар» — шум, говір: запозичення з польської (gwar — говір, gwarzyć — балакати) або словацької (hvarec — говорити) мов, ці слова своєю чергою походять від праслов'янського gvar-, govor-, що зберігається в українському слові «говорити» (Етимологічний словник української мови). В документах кінця XVI — початку XVII століття село згадується винятково як Гвараш.
  2. з іранських мов: іран. Вараш — авест. Веретрагна, бог війни та перемоги, «той, що руйнує перешкоди», крім іранізму вараш серед місцевих топонімів спостерігаються ще щонайменше три назви іраномовного походження: річка Стир, села Сопа́чів та Собі́щиці
  3. зі слов'янських мов: варажб — давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє.
  4. з угорських мов: város від слова вара — сторожа (варта), варош — замок, укріплене місто. У народних переказах є версія про те, що тут, нібито, було угорське поселення. Старий вараський художник Андрій Пашко згадував, що на межі Вараша із Старою Рафалівкою був маєток угорського правителя. Останнім нагадуванням про це був пам'ятник із написом «Ян Конарі».

Фізико-географічна характеристика

Геологія

Місто знаходиться на Волинсько-Подільській плиті, спостерігаються деякі нерівності земної поверхні, через що на території міста є дві вершини: гора Меслибниця (Північний мікрорайон), і гора Хомецька (санітарна зона РАЕС).

Ґрунти дерново-прихованопідзолисті піщані та глинисто-піщані (борові піски), біля ріки лучні.

Для населених пунктів біля річок велику загрозу становлять торф'яники, які влітку починають горіти. Біля Вараша також є торф'яники, і деколи над містом можна побачити густий дим, який раз у декілька років може закривати вид на Волинську область.

Місто разом з РАЕС було побудоване на карстових пустотах. Ще до спорудження електростанції у сусідніх селах спостерігалися провали ґрунту. В місті ведеться моніторинг за карстовими проявами. Гідрологічна ситуація з РАЕС не викликає побоювання після того, як в 1983 році довелося виконати великий обсяг робіт із бетонування карстових порожнин під першими трьома енергоблоками, а четвертий спорудити на міцних палях.

Клімат

image
Стир взимку

У місті помірно-континентальний клімат з м'якою зимою та теплим літом. Перший місяць зими відносно теплий, з частими відлигами, сніговий покрив встановлюється на початку-середині січня і тримається до початку березня (у 2018 році аномальні морози зберегли сніг до квітня), весна тепла, заморозки дуже рідко. Червень дещо прохолодний та дощовий, серпень — спекотний та посушливий, липень містить ознаки першого та останнього літніх місяців. Осінь волога та туманна — тепла сонячна погода тримається до середини вересня. Жовтень вологий та туманний, листопад — прохолодний з частими зливами. Перший сніг випадає у середині-кінці листопада.

Середньорічна кількість опадів складає 622 мм.

Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік складає 1073 годин, що є достатньо низьким результатом порівняно з показниками інших областей України.

У Вараші переважають Західні вітри, приносячи багато вологи та тепла, і саме вони зумовлюють відносно м'яку зиму.

Клімат Вараша
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C 		8,4 11,2 22,4 27,5 30,1 36,4 39,6 39,5 31 27,4 17,9 15,6 39,6
Середній максимум, °C −2,4 −1,2 3,5 12,4 19,1 22,7 23,8 23 18,3 11,9 5,0 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,4 −4,3 −0,1 7,5 13,6 17,3 18,4 17,6 13,3 7,8 2,4 −2,5 8,1
Середній мінімум, °C −8,3 −7,4 −3,7 2,7 8,1 11,9 13,1 12,2 8,3 3,8 −0,1 −4,9 7,8
Абсолютний
мінімум, °C 		−31,9 −26,5 −23,2 −6,7 −3 2,3 6,1 5,7 −1,2 −6 −25,6 −23 −31,9
Норма опадів, мм 33 29 27 39 57 78 79 64 55 42 40 37 622
Днів з дощем 11 12 9 8 10 8 9 8 7 8 11 12 113
Вологість повітря, % 86 83 77 69 68 66 69 73 75 81 87 87 77
Джерело: climate-data.org

Географія

Вараш розміщений на річці Стир, за 8 км від залізничної станції Рафалівка. Площа міста — 11,31 км².

Відстань залізницею до Рівного — 150 км, фізична відстань до Києва — 323,2 км.

Сусідні населені пункти:

Історія

Перша згадка. Під владою Речі Посполитої

Перше поселення на місці Вараша виникло ще в кам'яну добу. Про це свідчать знайдені тут кам'яні знаряддя праці — ножі, наконечники, сокири.

Перша письмова згадка про Вараш датується 1577 роком. У цей час село Hwarąsz (Гваронш) належало князю Михайлу Чорторийському та адміністративно належало до Чорторийської волості Луцького повіту Волинського Воєводства Малопольської провінції Речі Посполитої. Із села князь сплачував податок з 11 димів (домогосподарств).

1582 р. — після смерті Михайла Чорторийського у 1582 році Гвараш переходить до його сина Юрія Чорторийського.

1583 р. — село Hwarasz (Гвараш) у Юрія Чорторийського орендував шляхтич Ян Гнівош з Олексова та сплачував податок з 21 диму, 14 полів, 6 комор, 1 водяного млина й 1 священника. Наявність священника дозволяє припустити, що в той час у Вараші існувала церква.

1589 р. — Ян Гнівош передає права від сіл маєтку Чорторийського (які до цього були в оренді його брата, королівського секретаря Балтазара Гнівоша) поміщику Яну Харлинському, а саме двору Собіщиці з селами Бабкою, Сопачевом, Мульчицями й з двором Мордвиновим, Гварашем і з селом Колодії.

1592 р. — Гвараш згадується у скарзі купців зі Слуцька і Пінська, які везли по річці Стир товари на ярмарок у Луцьк, на поміщика Яна Харленського.

1597 р. — зафіксовано повідомлення про втечу підданих Яна Протасовича-Могиленського з с. Могильне Пінського повіту до орендованого Остафієм Єло-Малинським села Гвараш Чорторийської волості .

1598 р. — ще одне повідомлення про втечу підданих Яна Протасовича-Могиленського з с. Могильне до Гвараша, що належав Юрію Чорторийському.

1601 р. — Юрій Чорторийський продає Юрію Кирдею Мильському кілька маєтків, серед яких було і село Гвараш. Відзначається, що перед цим маєтки перебували в заставному володінні Остафія Єло-Малинського.

1606 р. — Юрій Кирдей Мильський дарує куплені в князя Юрія Чорторийського маєтки (у тому числі Гвараш) своїй дружині Теодорі Чапличівні-Шпановській.

1607 р. — Теодора Чапличівна передає Гвараш і ще 6 довколишніх сіл в оренду Маєру Давидовичу.

1608 р. — Теодора Чапличівна дарує Гвараш своєму новому чоловіку князю Юрію Вишневецькому. Необхідно відзначити, що це остання згадка, в якій назва села вказується як Гвараш. Надалі в документах буква "Г" з назви зникає назавжди.

1619 р. — Вараш згадується у зв’язку з конфліктом ігумена Мульчицького монастиря Авраамія Мацієвича з орендарем Олександром Пацом, який «наєхал сам моцно гвалтом, єдучи з облаву з слугами, козаками и стрелцами … на церков державы єго млсти пана Петра Долгерта села Вараш». Отже, у Вараші здавна існувала церква.

1628 р. — Петро Дольґєрд передає Вараш і навколишні села в орендне володіння Миколаю Завиші, каштеляну вітебському.

1629 р. — згідно з подимним реєстром Вараш налічував 69 димів (домогосподарств), що на той час відповідало населенню близько 450 осіб. Варашем і навколишніми селами володів белзький воєвода Рафал Лещинський з Лешна, а орендатором Вараша і ще 11 ближніх сіл був Петро Дольґєрд.

1636 р. — після смерті Рафала Лещинського власником Вараша стає його син Андрій Лещинський, дерптський воєвода.

1647 р. — Вараш згадується у зв’язку зі скаргами шляхтича Веспасіана Беневського та Андрія Лещинського один на одного.

1651 р. — після смерті Андрія Лещинського Вараш переходить у спадок його сину Самуелю Лещинському.

Під час Хмельниччини Вараш і навколишні села сильно занепадають, про що свідчить значне зменшення кількості домогосподарств, з яких збирався податок:

  • у 1649 р. – з 40 димів, (одні піддані повмирали, інші порозходилися, деякі хати спалені),
  • у 1650 р. – з 30 димів (інші спустошено і спалено козаками й татарами),,
  • у 1653 р. – з 11 димів,,
  • у 1654 р. – лише з 4 димів.

1653 р., грудень – один з найбільших набігів татар на Колківську, Чорторийську і Собіщицьку волості (до якої входить Вараш), Самуель Лещинський повідомляв Луцький гродський уряд про те, що татари 2 тижні спустошували землю і понад чотирьох тисяч людей забрали у неволю.

1662 р. – згідно з подимним реєстром з Вараша збирався податок з 10 димів, що свідчить про поступове відродження села після зазнаних спустошень.

1676 р. – помирає бездітний Самуель Лещинський, хто з цього часу був власником Вараша достеменно не відомо.

1679 р. – згідно з подимним реєстром платниками податку з Вараша значаться Войцех Сасін Барціковський та Мацей Долановський.

1765 р. – згідно з переписом єврейського населення Волині у Вараші проживало 3 євреїв.

1775 р. – згідно з подимним реєстром з села сплачувався податок з 49 димів.

1776 р. – У Вараші побудовано хрестовокупольний, давньоруського типу Михайлівський храм,. Окремі дослідники стверджують, що тут знаходились унікальні ікони, які, однак, не збереглися.

1778 р. – згідно з черговим переписом єврейського населення Волині у Вараші проживало 2 євреїв.

У складі Російської імперії

1795 р. – за третім поділом Польщі року Волинь і Полісся входять до складу Російської імперії. За новим адміністративно-територіальним поділом Вараш належить Луцького повіту Волинської губернії.

1799 р. – згідно з інвентаризаційним документом Михайлівського храму Вараша настоятелем парафії у Вараші був священник Никифор Никифорович Жижкевич. На той час у селі було 39 дворів та проживало 140 осіб чоловічої статі та 137 жіночої.

1800 р. – село Вараш вперше з'являється на топографічній карті (карта Волинської губернії з Атласу Російської імперії).

1859 р. – в цей час Вараш – казенне (державне) село, нараховувалося 34 двори, в яких проживало 163 чоловіки та 186 жінок . В цей час Вараш адміністративно відносився до 4 стану (з центром у Володимирці) Луцького повіту.

1860 р. – Вараш належить до церковного приходу села Полонне. Прихожани з Вараша (341 особа) належали до відомств:
- казенного: чоловічої статі – 154, жіночої статі – 165;
- військового: чоловічої статі – 7, жіночої статі – 15.

1866 р. – у Вараші нараховується 34 двори, проживає 165 чоловіків та 186 жінок .

1867 р. – у селі 38 дворів.

1875 р. – згідно з топографічною картою у Вараші було 64 двори, більшість з яких знаходилися північніше Михайлівського храму.

1885 р. – Вараш – державне село, входить до Рафалівської волості. У селі 58 дворів, 481 мешканець.

1892 р. – зафіксована документальна згадка про Михайлівський храм. Сама церква дерев’яна, на кам’яному фундаменті, з такою ж дзвіницею.

1897 р. - згідно з переписом населення у Вараші проживало 617 осіб (311 чоловіків та 306 жінок), 616 з них були православними.

1900 р. – у Вараші 89 дворів, проживає 655 осіб .

1906 р. – у Вараші нараховується 103 двори, а населення села становить 767 осіб.

1909 р. – у селі нараховується 102 двори.

В роки Першої світової війни поблизу Вараша проходила лінія фронту. Розмежування позицій військ проходило по лінії с. Острів – с. Полонне – с. Вараш – північніше с. Костюхнівка – західніше с. Рудка. 4-6 липня 1916 року, під час Брусиловського прориву, на цій ділянці велися наступальні бої російської армії.

Міжвоєнний період

Після Першої світової війни Вараш був у складі УНР, а з 1921 року увійшов до складу ґміни Рафалівка Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. У 1930 році Сарненський повіт приєднано до Волинського воєводства

1921 р. – у Вараші 122 двори, мешкало 740 осіб (379 чоловіків та 361 жінка). 738 осіб - «русини», православні, 2 осіб – євреї (юдеї).

1924 р. – у Вараші нараховується 125 дворів .

image
Містечко Рафалівка та село Вараш на карті 1924 року

Церковним старостою Свято-Михайлівської церкви з 1933 року був Кирило Федорович Герасимчук.

У 1939 році навколишні території були окуповані СРСР, а з липня 1941 року німецькими військами. За час окупації були вивезені до Німеччини на примусові роботи 4 чоловіки.

Під радянською владою

З початку 1944 року, після повторного встановлення радянської влади, Вараш належить до Рафалівського району Ровенської області. Призвані в ряди Червоної армії у 1944 році — 17 осіб; у 1945 році — 6 осіб.

Люди в у післявоєнний час жили бідно. Доводилося відбудовувати зруйноване господарство. Багато помешкань згоріло під час пожеж. Початкова школа була розташована у хатах Зіновія Пашка, Микити Пашка, Корнія Федінчика.

В роки Другої світової війни й після її закінчення у районі Вараша діяли повстанські загони. Для ослаблення повстанського підпілля 21 жовтня 1947 році урядом СРСР було проведено каральну операцію «Захід», внаслідок якої з Рафалівського району до Казахстану та віддалених районів Сибіру було виселено 374 особи (104 сім’ї) – членів родин учасників ОУН та УПА. Виселення торкнулося і сімей з Вараша. Крім того, під час операції у Вараші було захоплено 2 членів боївки «Верба» - Володимира Яковича Романчука на прізвисько «Дуб» та Федора Кириловича Федича на прізвисько «Кора».

За даними Погосподарських книг №1 та №2, які зберігаються в архівному відділі міськвиконкому, до Варашівської сільської ради в 1947—1949 роках крім села Вараш входило ще п'ять хуторів: Останець, Дебра, Приборовок, Бабки та Залопоче. Першим головою сільської ради був Пашко Олександр Максимович. У селі Вараш діяла початкова школа, тому письменними були половина жителів села і хуторів - 446 осіб. З них 89 осіб — старші 30 років, 357 осіб до 30 років, у тому числі діти, про що можна дізнатися з Погосподарських книг. У 1947 році на території Варашівської сільської ради проживало 897 чоловік. За 1947—1949 роки на території сільської ради народилося 42 людини, померло 24 жителі (з них шестеро дітей до 3-х років).


У листопаді 1948 року в Старій Рафалівці було створено колгосп ім. Дзержинського, однак вступати до нього мешканці Вараша неохоче. Так станом на початок 1950 року у колгоспі перебувало лише 70 дворів з наявних 175. Так само не поспішала вступати молодь у комсомол: у 1950 році в селі було понад 200 осіб молоді, серед них лише 3 комсомольців.

1959 р. – Рафалівський район увійшов до складу Володимирецького.

10 лютого 1961 р. відбулася остання служба у Свято-Михайлівському храмі. Після цього храм був закритий радянською владою, пам'ятка поліського зодчества руйнувалася, ікони не збереглися. Залишки церкви ще встигли побачити перші будівники РАЕС. Люди не могли без болю спостерігати, як занепадає пам'ятка поліського зодчества, але ніхто не міг нічого вдіяти: влада не бажала церкви. Лише у дев'яностих роках на цьому місці виріс новий храм.

15 березня 1973 року указом Президії Верховної Ради УРСР було затверджено проєкт повної перебудови Вараша.

1973—2000

  • 25 травня 1973 — міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив перший символічний кілок на місці, де має бути споруджена атомна електростанція. 10 серпня 1973  почалося будівництво станції і, одночасно, міста
  • 14 листопада 1973 — наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений Володимир Олександрович Коровкін, який керував нею упродовж 29 років
  • 1974 рік:
    • відкрито перший магазин і їдальню
    • введено в дію першу артезіанську свердловину
    • за два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою, і 56 учнів — дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, — вступили в її класи
    • запрацювала ЛЕП-35
    • здано в експлуатацію першу котельню селища
    • 30 грудня — перший житловий будинок № 6 з газовими плитами
  • лютий 1975 — відкрито перший магазин «Берізка», пізніше — їдальня «Лісова пісня»
  • 16 листопада 1975 — введено в дію перший дитячий садок
  • серпень 1976 — закладено перший кубометр бетону до фундаменту РАЕС
  • 30 грудня 1976 — здано котел на ПРК — перший промисловий об'єкт РАЕС
  • 15 березня 1977 — Указом Президії Верховної Ради Української РСР новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування селище Кузнецовськ
  • січень 1978 — в селищі проживають 5,5 тис. мешканців, серед яких — 690 школярі;
  • 1978 — відкрито дитячий садок № 2; введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини; колектив дільниці тресту «Південтеплоенергомонтаж» починає складати турбіну
  • початок 1979 — доставлено корпус реактора
  • 1979 — введено в дію міські очисні споруди в селі Стара Рафалівка; в селищі Кузнецовськ відкриваються нові об'єкти: вводяться нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкривається нова лікарня
  • грудень 1979 — проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК
  • 22 грудня 1980 — здійснено пуск першого енергоблоку
  • 1980–1981 — у посилених темпах проходить будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього
  • 22 грудня 1981 — включено турбогенератор № 3
  • 30 грудня 1981 — включено турбогенератор № 4; введено в дію другий енергоблок станції потужністю 440 тис. кВт
  • 4 лютого 1982 — укладено перший кубометр бетону в реакторне відділення третього енергоблоку
  • 1980–1986 — побудовані дитячі садки № 4, 5, 6, 7, школи № 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр «Полісся» та ряд інших об'єктів, виросли нові житлові масиви міста
  • 1984 — Кузнецовськ отримує статус міста
  • 1985 — затверджено генеральний план міста — Маєвська В.
  • 10 серпня 1986 — закладено фундамент четвертого енергоблоку
  • 22 грудня 1986 — введено в дію третій енергоблок потужністю 1 млн кВт
  • 1987 — здано в експлуатацію готель з рестораном
  • 1989 — відкрито школу № 4
  • 1992 — відкрито школу № 5; введено в експлуатацію водозабірну споруду питної води в селі Бабка; відкрито Палац культури
  • 1999 — створено перший заклад нового типу — Кузнецовську (нині Вараську) гімназію

2000-ні

  • 29 січня 2001 — Кузнецовська міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор міста
  • 2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 38 830 осіб
  • 2004 — до пуску 4-го енергоблоку РАЕС за сприяння НАЕК «Енергоатом» в місті добудовано Свято-Преображенський собор і завершено благоустрій його території, проведено реконструкцію палацу культури, стадіону, інформаційного центру «Полісся», введено в експлуатацію 6,5 тис. квадратних метрів житла
  • 26 вересня 2004 — після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока № 4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності
  • 10 жовтня 2004 — в об'єднану енергосистему України було включено 4-ий енергоблок РАЕС
  • 21 грудня 2015 — за участю керівництва держави було урочисто введено в дію повітряну лінію електропередачі «Рівненська АЕС — Підстанція «Київська»»
  • 3 червня 2016 — Верховна Рада України повернула місту історичну назву — Вараш
  • 9 жовтня 2016 — архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон у Вараші звершив чин освячення храму на честь святих великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
  • 6 квітня 2017 — на сесії міської ради місцеві обранці прийняли рішення про перейменування Кузнецовської міської ради у Вараську міську раду, виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на виконавчий комітет Вараської міської ради
  • 1 листопада 2018 — утворено Вараську об'єднану територіальну громаду у межах Вараської міської та Заболоттівської сільської рад.
  • 3 листопада 2018 — в місті відкрили перший торгово-розважальний комплекс «Orange Plaza».
  • 25 жовтня 2020 року — утворено Вараський район (з Вараської міської ради, Володимирецького та Зарічненського районів); до складу Вараської міської громади додалися ще 6 сільських рад.

Населення

Чисельність

За даними перепису 2001 року в місті проживало 38,9 тисяч чоловік. З часу заснування населення міста швидко зростало, незважаючи на загальну по країні тенденцію до скорочення населення.

Населення міста становить 42 350 осіб (2019). Станом на 1 жовтня 2020 року у Вараші проживало 42 230 осіб.

Графік зміни населення Вараша:

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 90,86 %
росіяни 7,62 %
інші/не вказали 1,52 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 90,42 %
російська 9,27 %
інші/не вказали 0,31 %

Вік

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 594 5108 3492 7307 3324 350 13
Жінки 20 048 4696 3519 7797 3257 745 34


Промисловість

Провідне місце в соціально-економічному розвитку міста належить Рівненській атомній електростанції, що входить як структурний підрозділ до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенерувальної компанії «Енергоатом» (м. Київ). У місті працює молокозавод та хлібзавод «Скиба» (до 2018 року — «Рум'янець»), який розширює виробництво. У проєктах — відновлення роботи асфальтобетонного заводу та заводу залізобетонних конструкцій, добудова пивзаводу.

Мікрорайони

Місто поділяється на 7 мікрорайонів, РАЕС та промислову зону.[]

Через те, що Вараш був збудований відносно недавно, він є класичним прикладом пізнього соціалістичного стилю міської забудови.

Список мікрорайонів (від найстаріших до наймолодших):

  • Будівельників — житловий масив між Парковою, Енергетиків вулицями та проспектом імені Тараса Шевченка. Переважна забудова — панельні п'ятиповерхівки. Два ліцеї та п'ять дитячих садків.
  • Енергетиків — міська зона обслуговування між Комунальною, Тепличною та Енергетиків вулицями. В мікрорайоні знаходяться міський автовокзал, ринок «Південний», пожежна та поліцейська частини, багатопрофільна лікарня.
  • Незалежності — квартал між Набережною вулицею та Майданом Незалежності, у якому зосереджена більшість адміністративних будівель міста. Не житловий. У мікрорайоні: міська рада, центральне відділення пошти, РАГС, однозірковий готель «Вараш», інформаційний центр «Полісся», торгово-розважальний центр «Orange Plaza», Михайлівська церква ПЦУ, універмаг «Гранд-Базар».
  • Перемоги — житловий масив між Рівненською, Соборною, Лісовою вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Мікрорайон спорту та розвитку молоді. Містить у собі спортивний комплекс «Ізотоп», Палац Культури, професійно-технічне училище № 12, навчально-тренувальний центр ВП РАЕС, центр дитячої та юнацької творчості. Один ліцей та дитсадочок.
  • Вараш — суто дев'ятиповерховий житловий масив між Набережною, Героїв Майдану вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Найгустонаселеніший та найлюдніший мікрорайон Вараша. Містить недобудовану безкоштовну дитячу поліклініку та Пенсійний Фонд України. Три ліцеї та чотири дитсадочки.
  • Ювілейний — квартал між Старорафалівською, Колгоспною, Боровця та Соборною вулицями. Ринок «Північний» та 7 багатоквартирних будинків. Більша частина мікрорайону — пустир. Генпланом передбачена забудова житловими будинками та школою.
  • Північний — квартал між Старорафалівською, Боровця, Рівненською та Соборною вулицями. Містить одну з найголовніших пам'яток міста — Спасо-Преображенський кафедральний собор. Житловий комплекс «Оберіг», недобудований «Дім Милосердя», центр комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, та приватний сектор.

Засоби масової інформації

  • Газета «Вараш-INFO»
  • Газета «Енергія»
  • Рекламно-інформаційна газета «Полісся Бізнес Інфо»
  • Рекламно-інформаційна газета «Міський майдан»
  • Рекламно-інформаційна газета «Вітрина міста»
  • Телеканал «Енергоатом»
  • Інтернет-портал «varash.info»
  • Радіомовлення ВП «Рівненська АЕС»
  • Телеканал «Рівне-Атом»

Органи влади

Докладніше: Вараська міська рада

Місцеві органи влади представлені Вараською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова — Мензул Олександр Павлович. Виконавчий комітет очолює міський голова.

До міської ради входить 34 депутати.

Символіка

Докладніше: Герб Вараша та Прапор Вараша

Вараш — одне з небагатьох міст світу, на гербі яких зображена атомна електростанція. Автор герба та прапора — художник Максимчук Сергій Ігорович.

Місто-побратим

imageЛовійса, Фінляндія (2023)

Відомі люди

Народилися або жили і працювали в місті:

Галерея

  • image
    Пам'ятник Мирному атому
  • image
    Палац культури
  • image
    Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
  • image
    Готель «Вараш»
  • image
    Святомихайлівська церква (Православна церква України)
  • image
    Преображенський собор
    (Православна церква України)
  • image
    Житлові будинки
  • image
    Вечірній Вараш.
  • image
    В центрі міста (2021 р.)

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  2. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  3. З розкладу п.№ 6318 Ковель-Сарни [ 6 травня 2015 у Wayback Machine.] (див. розклад по ст. Рафалівка[недоступне посилання з червня 2019]).
  4. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  5. . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
  6. Стара Волинь і Волинське Полісся (словник), Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року — 2-томна енциклопедія-довідник, видана у 1984—1986 роках Товариством «Волинь» у Канаді. С.156.
  7. Тищенко К. М. Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. — С.44.
  8. АТТИЛА. Свод исторических и народных преданий А.Вельтмана і Новітні дослідження С.Піддубного.— Київ: ФОП Стебеляк, 2020.— С.73.— .
  9. . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  10. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  11. . Архів оригіналу за 17.06.2016. Процитовано 26.12.2014.
  12. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  14. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  15. . Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  16. . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2022. Процитовано 9 жовтня 2020.
  18. . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  19. Україна перед Визвольною війною 1648-1654 рр. Збірка документів (1639-1648 рр). Київ, 1946 с. Документи № 55, 56, с. 122-125
  20. . Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 9 жовтня 2020.
  21. Архивъ юго-западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-губернаторѣ. Часть Седьмая, Том ІІ. Акты о заселеніи юго-западной Россіи». Глава «Данныя, извлеченныя изъ присяжныхъ показаній о количестве дымовъ въ городахъ и селыхъ, подлежавшихъ оплате подымнаго во время войнъ Хмельницкаго», 1890, с. 438
  22. . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 9 жовтня 2020.
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022. Процитовано 11 жовтня 2020.
  24. Magazin für die neue Historie und Geographie. Angelegt von D. Anton Friedrich Büsching. T. XXII. Halle – 1788, с. 341
  25. Державний архів Волинської області, ф.35, опис 5, спр.252, арк. 131
  26. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.
  27. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2008. Процитовано 20 грудня 2021.
  28. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.
  29. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  30. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  31. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  32. . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  33. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2021.
  34. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  35. . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.
  36. . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  37. . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  38. . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  39. . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  40. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  41. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 12 жовтня 2020.
  42. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1977 — № 13 — с. 127.
  43. Архієпископ Іларіон освятив храм у Вараші. Архівовано.
  44. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 60. (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
  45. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  46. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  47. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  48. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  49. . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 листопада 2020.
  50. Вараш і Ловійса підписали угоду про побратимство. decentralization.gov.ua. Процитовано 9 травня 2023.
  51. . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  52. . Львівський Національний Академічний театр опери та балету (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вараш
  • Офіційний сайт міської ради та виконавчого комітету [ 31 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 лютого 2017.
  • Портал міста Вараша [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • Історична довідка та мапа Вараша [ 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  • (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)
  • Верховна Рада України. Про перейменування у Вараш [ 19 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • Новини Вараша. Школа сьогодні [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vara sh misto v Rivnenskij oblasti Ukrayini centr Varaskogo rajonu i Varaskoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 41 711 osib 2022 Varash Gerb Varasha Prapor Varasha Rivnenska AES Spaso Preobrazhenskij sobor richka Stir kompoziciya Probudzhennya palac kulturi im Lesi Ukrayinki Majdan Nezalezhnosti Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Rivnenska oblast Rajon Varaskij rajon Gromada Varaska gromada Zasnovane 1577 yak Varash 1973 yak suchasne poselennya Persha zgadka 1577 447 rokiv Kolishnya nazva Kuznecovsk 15 03 1977 19 05 2016 Status mista vid 1984 roku Podil mista 7 mikrorajoniv RAES Naselennya 41 711 01 01 2022 povne 41 711 01 01 2022 Plosha 11 31 km 1 Gustota naselennya 3817 8 osib km Poshtovi indeksi 34400 Telefonnij kod 380 3636 Koordinati 51 20 40 pn sh 25 51 03 sh d 51 34444 pn sh 25 85083 sh d 51 34444 25 85083 Koordinati 51 20 40 pn sh 25 51 03 sh d 51 34444 pn sh 25 85083 sh d 51 34444 25 85083 Visota nad rivnem morya 167 m serednya visota Homecka Gora 210 6 m Vodojma richka Stir Nazva meshkanciv varasha nin varasha nka varasha ni Den mista druga nedilya veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Rafalivka Do stanciyi 7 km Do obl resp centru fizichna 82 km zalizniceyu 150 km avtoshlyahami 156 km Do Kiyeva fizichna 340 km zalizniceyu 360 km avtoshlyahami 370 km Miska vlada Adresa m Varash Rivnenska oblast Majdan Nezalezhnosti 1 Vebstorinka varash rv gov ua Varash u Vikishovishi Mapa Varash Varash Misto roztashovane v pivnichnij techiyi richki Stir odnojmennij zupinnij punkt zaliznici za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rafalivka na liniyi Kovel Sarni za 156 km vid Rivnogo Misto suputnik Rivnenskoyi atomnoyi elektrostanciyi Ranishe nazivalosya na chest radyanskogo rozvidnika spivrobitnika NKVS Geroya Radyanskogo Soyuzu M I Kuznecova Kuzneco vsk Zasnovane v 1973 roci na misci kolishnogo sela Varash yake zgaduyetsya u dokumentah z 1577 roku Status mista z 1984 roku 19 travnya 2016 roku deputatami Verhovnoyi Radi Ukrayini prijnyato postanovu pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv zokrema Kuznecovska Varash odne z nebagatoh mist svitu na gerbi yakogo zobrazhena atomna elektrostanciya NazvaPohodzhennya nazvi sela Varash yake j dalo suchasnu nazvu mistovi zalishayetsya nevidomim U dokumentah XVI pochatku XVII stolittya selo nazivalosya Gvarash U carski chasi selo pisalosya Varazh abo Varash Varyazh abo Gvaryazh Ye 4 versiyi pohodzhennya nazvi mista vid gvar shum govir zapozichennya z polskoyi gwar govir gwarzyc balakati abo slovackoyi hvarec govoriti mov ci slova svoyeyu chergoyu pohodyat vid praslov yanskogo gvar govor sho zberigayetsya v ukrayinskomu slovi govoriti Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V dokumentah kincya XVI pochatku XVII stolittya selo zgaduyetsya vinyatkovo yak Gvarash z iranskih mov iran Varash avest Veretragna bog vijni ta peremogi toj sho rujnuye pereshkodi krim iranizmu varash sered miscevih toponimiv sposterigayutsya she shonajmenshe tri nazvi iranomovnogo pohodzhennya richka Stir sela Sopa chiv ta Sobi shici zi slov yanskih mov varazhb davnya nazva volhviv na Polissi Za perekazami volhvi mali zdatnist vplivati na sili prirodi zcilyati hvorih prorokuvati majbutnye z ugorskih mov varos vid slova vara storozha varta varosh zamok ukriplene misto U narodnih perekazah ye versiya pro te sho tut nibito bulo ugorske poselennya Starij varaskij hudozhnik Andrij Pashko zgaduvav sho na mezhi Varasha iz Staroyu Rafalivkoyu buv mayetok ugorskogo pravitelya Ostannim nagaduvannyam pro ce buv pam yatnik iz napisom Yan Konari Fiziko geografichna harakteristikaGeologiya Misto znahoditsya na Volinsko Podilskij pliti sposterigayutsya deyaki nerivnosti zemnoyi poverhni cherez sho na teritoriyi mista ye dvi vershini gora Meslibnicya Pivnichnij mikrorajon i gora Homecka sanitarna zona RAES Grunti dernovo prihovanopidzolisti pishani ta glinisto pishani borovi piski bilya riki luchni Dlya naselenih punktiv bilya richok veliku zagrozu stanovlyat torf yaniki yaki vlitku pochinayut goriti Bilya Varasha takozh ye torf yaniki i dekoli nad mistom mozhna pobachiti gustij dim yakij raz u dekilka rokiv mozhe zakrivati vid na Volinsku oblast Misto razom z RAES bulo pobudovane na karstovih pustotah She do sporudzhennya elektrostanciyi u susidnih selah sposterigalisya provali gruntu V misti vedetsya monitoring za karstovimi proyavami Gidrologichna situaciya z RAES ne viklikaye poboyuvannya pislya togo yak v 1983 roci dovelosya vikonati velikij obsyag robit iz betonuvannya karstovih porozhnin pid pershimi troma energoblokami a chetvertij sporuditi na micnih palyah Klimat Stir vzimku U misti pomirno kontinentalnij klimat z m yakoyu zimoyu ta teplim litom Pershij misyac zimi vidnosno teplij z chastimi vidligami snigovij pokriv vstanovlyuyetsya na pochatku seredini sichnya i trimayetsya do pochatku bereznya u 2018 roci anomalni morozi zberegli snig do kvitnya vesna tepla zamorozki duzhe ridko Cherven desho proholodnij ta doshovij serpen spekotnij ta posushlivij lipen mistit oznaki pershogo ta ostannogo litnih misyaciv Osin vologa ta tumanna tepla sonyachna pogoda trimayetsya do seredini veresnya Zhovten vologij ta tumannij listopad proholodnij z chastimi zlivami Pershij snig vipadaye u seredini kinci listopada Serednorichna kilkist opadiv skladaye 622 mm Sumarna trivalist sonyachnogo syajva za rik skladaye 1073 godin sho ye dostatno nizkim rezultatom porivnyano z pokaznikami inshih oblastej Ukrayini U Varashi perevazhayut Zahidni vitri prinosyachi bagato vologi ta tepla i same voni zumovlyuyut vidnosno m yaku zimu Klimat Varasha Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 8 4 11 2 22 4 27 5 30 1 36 4 39 6 39 5 31 27 4 17 9 15 6 39 6 Serednij maksimum C 2 4 1 2 3 5 12 4 19 1 22 7 23 8 23 18 3 11 9 5 0 0 0 11 3 Serednya temperatura C 5 4 4 3 0 1 7 5 13 6 17 3 18 4 17 6 13 3 7 8 2 4 2 5 8 1 Serednij minimum C 8 3 7 4 3 7 2 7 8 1 11 9 13 1 12 2 8 3 3 8 0 1 4 9 7 8 Absolyutnij minimum C 31 9 26 5 23 2 6 7 3 2 3 6 1 5 7 1 2 6 25 6 23 31 9 Norma opadiv mm 33 29 27 39 57 78 79 64 55 42 40 37 622 Dniv z doshem 11 12 9 8 10 8 9 8 7 8 11 12 113 Vologist povitrya 86 83 77 69 68 66 69 73 75 81 87 87 77 Dzherelo climate data org Geografiya Varash rozmishenij na richci Stir za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rafalivka Plosha mista 11 31 km Vidstan zalizniceyu do Rivnogo 150 km fizichna vidstan do Kiyeva 323 2 km Susidni naseleni punkti Berezina Galuziya Kolodiyi Bilska Volya Sobishici Stara Rafalivka Sopachiv Polovli Babka Lyubahi Prilisne Kostyuhnivka Vovchick Novi Pidcarevichi Pn Chudlya Ostrivci Suhovolya Lozki Zh Varash Sh Pd Mala Vedmezhka Lisove Pidgattya Cmini Hryask Chartorijsk Zabolottya Rafalivka Ostriv BalahovichiIstoriyaPersha zgadka Pid vladoyu Rechi Pospolitoyi Pershe poselennya na misci Varasha viniklo she v kam yanu dobu Pro ce svidchat znajdeni tut kam yani znaryaddya praci nozhi nakonechniki sokiri Persha pismova zgadka pro Varash datuyetsya 1577 rokom U cej chas selo Hwarasz Gvaronsh nalezhalo knyazyu Mihajlu Chortorijskomu ta administrativno nalezhalo do Chortorijskoyi volosti Luckogo povitu Volinskogo Voyevodstva Malopolskoyi provinciyi Rechi Pospolitoyi Iz sela knyaz splachuvav podatok z 11 dimiv domogospodarstv 1582 r pislya smerti Mihajla Chortorijskogo u 1582 roci Gvarash perehodit do jogo sina Yuriya Chortorijskogo 1583 r selo Hwarasz Gvarash u Yuriya Chortorijskogo orenduvav shlyahtich Yan Gnivosh z Oleksova ta splachuvav podatok z 21 dimu 14 poliv 6 komor 1 vodyanogo mlina j 1 svyashennika Nayavnist svyashennika dozvolyaye pripustiti sho v toj chas u Varashi isnuvala cerkva 1589 r Yan Gnivosh peredaye prava vid sil mayetku Chortorijskogo yaki do cogo buli v orendi jogo brata korolivskogo sekretarya Baltazara Gnivosha pomishiku Yanu Harlinskomu a same dvoru Sobishici z selami Babkoyu Sopachevom Mulchicyami j z dvorom Mordvinovim Gvarashem i z selom Kolodiyi 1592 r Gvarash zgaduyetsya u skarzi kupciv zi Slucka i Pinska yaki vezli po richci Stir tovari na yarmarok u Luck na pomishika Yana Harlenskogo 1597 r zafiksovano povidomlennya pro vtechu piddanih Yana Protasovicha Mogilenskogo z s Mogilne Pinskogo povitu do orendovanogo Ostafiyem Yelo Malinskim sela Gvarash Chortorijskoyi volosti 1598 r she odne povidomlennya pro vtechu piddanih Yana Protasovicha Mogilenskogo z s Mogilne do Gvarasha sho nalezhav Yuriyu Chortorijskomu 1601 r Yurij Chortorijskij prodaye Yuriyu Kirdeyu Milskomu kilka mayetkiv sered yakih bulo i selo Gvarash Vidznachayetsya sho pered cim mayetki perebuvali v zastavnomu volodinni Ostafiya Yelo Malinskogo 1606 r Yurij Kirdej Milskij daruye kupleni v knyazya Yuriya Chortorijskogo mayetki u tomu chisli Gvarash svoyij druzhini Teodori Chaplichivni Shpanovskij 1607 r Teodora Chaplichivna peredaye Gvarash i she 6 dovkolishnih sil v orendu Mayeru Davidovichu 1608 r Teodora Chaplichivna daruye Gvarash svoyemu novomu choloviku knyazyu Yuriyu Vishneveckomu Neobhidno vidznachiti sho ce ostannya zgadka v yakij nazva sela vkazuyetsya yak Gvarash Nadali v dokumentah bukva G z nazvi znikaye nazavzhdi 1619 r Varash zgaduyetsya u zv yazku z konfliktom igumena Mulchickogo monastirya Avraamiya Maciyevicha z orendarem Oleksandrom Pacom yakij nayehal sam mocno gvaltom yeduchi z oblavu z slugami kozakami i strelcami na cerkov derzhavy yego mlsti pana Petra Dolgerta sela Varash Otzhe u Varashi zdavna isnuvala cerkva 1628 r Petro Dolgyerd peredaye Varash i navkolishni sela v orendne volodinnya Mikolayu Zavishi kashtelyanu vitebskomu 1629 r zgidno z podimnim reyestrom Varash nalichuvav 69 dimiv domogospodarstv sho na toj chas vidpovidalo naselennyu blizko 450 osib Varashem i navkolishnimi selami volodiv belzkij voyevoda Rafal Leshinskij z Leshna a orendatorom Varasha i she 11 blizhnih sil buv Petro Dolgyerd 1636 r pislya smerti Rafala Leshinskogo vlasnikom Varasha staye jogo sin Andrij Leshinskij derptskij voyevoda 1647 r Varash zgaduyetsya u zv yazku zi skargami shlyahticha Vespasiana Benevskogo ta Andriya Leshinskogo odin na odnogo 1651 r pislya smerti Andriya Leshinskogo Varash perehodit u spadok jogo sinu Samuelyu Leshinskomu Pid chas Hmelnichchini Varash i navkolishni sela silno zanepadayut pro sho svidchit znachne zmenshennya kilkosti domogospodarstv z yakih zbiravsya podatok u 1649 r z 40 dimiv odni piddani povmirali inshi porozhodilisya deyaki hati spaleni u 1650 r z 30 dimiv inshi spustosheno i spaleno kozakami j tatarami u 1653 r z 11 dimiv u 1654 r lishe z 4 dimiv 1653 r gruden odin z najbilshih nabigiv tatar na Kolkivsku Chortorijsku i Sobishicku volosti do yakoyi vhodit Varash Samuel Leshinskij povidomlyav Luckij grodskij uryad pro te sho tatari 2 tizhni spustoshuvali zemlyu i ponad chotiroh tisyach lyudej zabrali u nevolyu 1662 r zgidno z podimnim reyestrom z Varasha zbiravsya podatok z 10 dimiv sho svidchit pro postupove vidrodzhennya sela pislya zaznanih spustoshen 1676 r pomiraye bezditnij Samuel Leshinskij hto z cogo chasu buv vlasnikom Varasha dostemenno ne vidomo 1679 r zgidno z podimnim reyestrom platnikami podatku z Varasha znachatsya Vojceh Sasin Barcikovskij ta Macej Dolanovskij 1765 r zgidno z perepisom yevrejskogo naselennya Volini u Varashi prozhivalo 3 yevreyiv 1775 r zgidno z podimnim reyestrom z sela splachuvavsya podatok z 49 dimiv 1776 r U Varashi pobudovano hrestovokupolnij davnoruskogo tipu Mihajlivskij hram Okremi doslidniki stverdzhuyut sho tut znahodilis unikalni ikoni yaki odnak ne zbereglisya 1778 r zgidno z chergovim perepisom yevrejskogo naselennya Volini u Varashi prozhivalo 2 yevreyiv U skladi Rosijskoyi imperiyi 1795 r za tretim podilom Polshi roku Volin i Polissya vhodyat do skladu Rosijskoyi imperiyi Za novim administrativno teritorialnim podilom Varash nalezhit Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi 1799 r zgidno z inventarizacijnim dokumentom Mihajlivskogo hramu Varasha nastoyatelem parafiyi u Varashi buv svyashennik Nikifor Nikiforovich Zhizhkevich Na toj chas u seli bulo 39 dvoriv ta prozhivalo 140 osib cholovichoyi stati ta 137 zhinochoyi 1800 r selo Varash vpershe z yavlyayetsya na topografichnij karti karta Volinskoyi guberniyi z Atlasu Rosijskoyi imperiyi 1859 r v cej chas Varash kazenne derzhavne selo narahovuvalosya 34 dvori v yakih prozhivalo 163 choloviki ta 186 zhinok V cej chas Varash administrativno vidnosivsya do 4 stanu z centrom u Volodimirci Luckogo povitu 1860 r Varash nalezhit do cerkovnogo prihodu sela Polonne Prihozhani z Varasha 341 osoba nalezhali do vidomstv kazennogo cholovichoyi stati 154 zhinochoyi stati 165 vijskovogo cholovichoyi stati 7 zhinochoyi stati 15 1866 r u Varashi narahovuyetsya 34 dvori prozhivaye 165 cholovikiv ta 186 zhinok 1867 r u seli 38 dvoriv 1875 r zgidno z topografichnoyu kartoyu u Varashi bulo 64 dvori bilshist z yakih znahodilisya pivnichnishe Mihajlivskogo hramu 1885 r Varash derzhavne selo vhodit do Rafalivskoyi volosti U seli 58 dvoriv 481 meshkanec 1892 r zafiksovana dokumentalna zgadka pro Mihajlivskij hram Sama cerkva derev yana na kam yanomu fundamenti z takoyu zh dzviniceyu 1897 r zgidno z perepisom naselennya u Varashi prozhivalo 617 osib 311 cholovikiv ta 306 zhinok 616 z nih buli pravoslavnimi 1900 r u Varashi 89 dvoriv prozhivaye 655 osib 1906 r u Varashi narahovuyetsya 103 dvori a naselennya sela stanovit 767 osib 1909 r u seli narahovuyetsya 102 dvori V roki Pershoyi svitovoyi vijni poblizu Varasha prohodila liniya frontu Rozmezhuvannya pozicij vijsk prohodilo po liniyi s Ostriv s Polonne s Varash pivnichnishe s Kostyuhnivka zahidnishe s Rudka 4 6 lipnya 1916 roku pid chas Brusilovskogo prorivu na cij dilyanci velisya nastupalni boyi rosijskoyi armiyi Mizhvoyennij period Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Varash buv u skladi UNR a z 1921 roku uvijshov do skladu gmini Rafalivka Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki U 1930 roci Sarnenskij povit priyednano do Volinskogo voyevodstva 1921 r u Varashi 122 dvori meshkalo 740 osib 379 cholovikiv ta 361 zhinka 738 osib rusini pravoslavni 2 osib yevreyi yudeyi 1924 r u Varashi narahovuyetsya 125 dvoriv Mistechko Rafalivka ta selo Varash na karti 1924 roku Cerkovnim starostoyu Svyato Mihajlivskoyi cerkvi z 1933 roku buv Kirilo Fedorovich Gerasimchuk U 1939 roci navkolishni teritoriyi buli okupovani SRSR a z lipnya 1941 roku nimeckimi vijskami Za chas okupaciyi buli vivezeni do Nimechchini na primusovi roboti 4 choloviki Pid radyanskoyu vladoyu Z pochatku 1944 roku pislya povtornogo vstanovlennya radyanskoyi vladi Varash nalezhit do Rafalivskogo rajonu Rovenskoyi oblasti Prizvani v ryadi Chervonoyi armiyi u 1944 roci 17 osib u 1945 roci 6 osib Lyudi v u pislyavoyennij chas zhili bidno Dovodilosya vidbudovuvati zrujnovane gospodarstvo Bagato pomeshkan zgorilo pid chas pozhezh Pochatkova shkola bula roztashovana u hatah Zinoviya Pashka Mikiti Pashka Korniya Fedinchika V roki Drugoyi svitovoyi vijni j pislya yiyi zakinchennya u rajoni Varasha diyali povstanski zagoni Dlya oslablennya povstanskogo pidpillya 21 zhovtnya 1947 roci uryadom SRSR bulo provedeno karalnu operaciyu Zahid vnaslidok yakoyi z Rafalivskogo rajonu do Kazahstanu ta viddalenih rajoniv Sibiru bulo viseleno 374 osobi 104 sim yi chleniv rodin uchasnikiv OUN ta UPA Viselennya torknulosya i simej z Varasha Krim togo pid chas operaciyi u Varashi bulo zahopleno 2 chleniv boyivki Verba Volodimira Yakovicha Romanchuka na prizvisko Dub ta Fedora Kirilovicha Fedicha na prizvisko Kora Za danimi Pogospodarskih knig 1 ta 2 yaki zberigayutsya v arhivnomu viddili miskvikonkomu do Varashivskoyi silskoyi radi v 1947 1949 rokah krim sela Varash vhodilo she p yat hutoriv Ostanec Debra Priborovok Babki ta Zalopoche Pershim golovoyu silskoyi radi buv Pashko Oleksandr Maksimovich U seli Varash diyala pochatkova shkola tomu pismennimi buli polovina zhiteliv sela i hutoriv 446 osib Z nih 89 osib starshi 30 rokiv 357 osib do 30 rokiv u tomu chisli diti pro sho mozhna diznatisya z Pogospodarskih knig U 1947 roci na teritoriyi Varashivskoyi silskoyi radi prozhivalo 897 cholovik Za 1947 1949 roki na teritoriyi silskoyi radi narodilosya 42 lyudini pomerlo 24 zhiteli z nih shestero ditej do 3 h rokiv U listopadi 1948 roku v Starij Rafalivci bulo stvoreno kolgosp im Dzerzhinskogo odnak vstupati do nogo meshkanci Varasha neohoche Tak stanom na pochatok 1950 roku u kolgospi perebuvalo lishe 70 dvoriv z nayavnih 175 Tak samo ne pospishala vstupati molod u komsomol u 1950 roci v seli bulo ponad 200 osib molodi sered nih lishe 3 komsomolciv 1959 r Rafalivskij rajon uvijshov do skladu Volodimireckogo 10 lyutogo 1961 r vidbulasya ostannya sluzhba u Svyato Mihajlivskomu hrami Pislya cogo hram buv zakritij radyanskoyu vladoyu pam yatka poliskogo zodchestva rujnuvalasya ikoni ne zbereglisya Zalishki cerkvi she vstigli pobachiti pershi budivniki RAES Lyudi ne mogli bez bolyu sposterigati yak zanepadaye pam yatka poliskogo zodchestva ale nihto ne mig nichogo vdiyati vlada ne bazhala cerkvi Lishe u dev yanostih rokah na comu misci viris novij hram 15 bereznya 1973 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR bulo zatverdzheno proyekt povnoyi perebudovi Varasha 1973 2000 25 travnya 1973 ministr energetiki ta elektrifikaciyi Petro Neporozhnij zabiv pershij simvolichnij kilok na misci de maye buti sporudzhena atomna elektrostanciya 10 serpnya 1973 pochalosya budivnictvo stanciyi i odnochasno mista 14 listopada 1973 nakazom ministra energetiki i elektrifikaciyi direktorom Zahidno Ukrayinskoyi atomnoyi elektrostanciyi priznachenij Volodimir Oleksandrovich Korovkin yakij keruvav neyu uprodovzh 29 rokiv 1974 rik vidkrito pershij magazin i yidalnyu vvedeno v diyu pershu arteziansku sverdlovinu za dva misyaci pobudovano i zdano v ekspluataciyu primishennya muzichnoyi shkoli yaka stala na pevnij chas zagalnoosvitnoyu i 56 uchniv ditej budivelnikiv yaki she kvartiruvali v susidnih selah vstupili v yiyi klasi zapracyuvala LEP 35 zdano v ekspluataciyu pershu kotelnyu selisha 30 grudnya pershij zhitlovij budinok 6 z gazovimi plitami lyutij 1975 vidkrito pershij magazin Berizka piznishe yidalnya Lisova pisnya 16 listopada 1975 vvedeno v diyu pershij dityachij sadok serpen 1976 zakladeno pershij kubometr betonu do fundamentu RAES 30 grudnya 1976 zdano kotel na PRK pershij promislovij ob yekt RAES 15 bereznya 1977 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR novozbudovanomu naselenomu punktu Volodimireckogo rajonu bulo prisvoyeno najmenuvannya selishe Kuznecovsk sichen 1978 v selishi prozhivayut 5 5 tis meshkanciv sered yakih 690 shkolyari 1978 vidkrito dityachij sadok 2 vvedeno v diyu kompleks sporud mediko sanitarnoyi chastini kolektiv dilnici trestu Pivdenteploenergomontazh pochinaye skladati turbinu pochatok 1979 dostavleno korpus reaktora 1979 vvedeno v diyu miski ochisni sporudi v seli Stara Rafalivka v selishi Kuznecovsk vidkrivayutsya novi ob yekti vvodyatsya novi zhitlovi budinki dityachij sadok 3 vidkrivayetsya nova likarnya gruden 1979 provedeno probnij pusk pershogo turbogeneratora vid PRK 22 grudnya 1980 zdijsneno pusk pershogo energobloku 1980 1981 u posilenih tempah prohodit budivnictvo drugogo energobloku rozpochato budivnictvo tretogo 22 grudnya 1981 vklyucheno turbogenerator 3 30 grudnya 1981 vklyucheno turbogenerator 4 vvedeno v diyu drugij energoblok stanciyi potuzhnistyu 440 tis kVt 4 lyutogo 1982 ukladeno pershij kubometr betonu v reaktorne viddilennya tretogo energobloku 1980 1986 pobudovani dityachi sadki 4 5 6 7 shkoli 1 2 3 profesijno tehnichne uchilishe profilaktorij yidalni magazini kinoteatr Polissya ta ryad inshih ob yektiv virosli novi zhitlovi masivi mista 1984 Kuznecovsk otrimuye status mista 1985 zatverdzheno generalnij plan mista Mayevska V 10 serpnya 1986 zakladeno fundament chetvertogo energobloku 22 grudnya 1986 vvedeno v diyu tretij energoblok potuzhnistyu 1 mln kVt 1987 zdano v ekspluataciyu gotel z restoranom 1989 vidkrito shkolu 4 1992 vidkrito shkolu 5 vvedeno v ekspluataciyu vodozabirnu sporudu pitnoyi vodi v seli Babka vidkrito Palac kulturi 1999 stvoreno pershij zaklad novogo tipu Kuznecovsku nini Varasku gimnaziyu 2000 ni 29 sichnya 2001 Kuznecovska miska rada svoyim rishennyam zatverdila suchasnij gerb i prapor mista 2002 za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v misti prozhivayut 38 830 osib 2004 do pusku 4 go energobloku RAES za spriyannya NAEK Energoatom v misti dobudovano Svyato Preobrazhenskij sobor i zaversheno blagoustrij jogo teritoriyi provedeno rekonstrukciyu palacu kulturi stadionu informacijnogo centru Polissya vvedeno v ekspluataciyu 6 5 tis kvadratnih metriv zhitla 26 veresnya 2004 pislya provedennya kompleksu pidgotovchih robit zgidno z programoyu fizichnogo pusku reaktor bloka 4 uspishno bulo vivedeno na minimalno kontrolovanij riven potuzhnosti 10 zhovtnya 2004 v ob yednanu energosistemu Ukrayini bulo vklyucheno 4 ij energoblok RAES 21 grudnya 2015 za uchastyu kerivnictva derzhavi bulo urochisto vvedeno v diyu povitryanu liniyu elektroperedachi Rivnenska AES Pidstanciya Kiyivska 3 chervnya 2016 Verhovna Rada Ukrayini povernula mistu istorichnu nazvu Varash 9 zhovtnya 2016 arhiyepiskop Rivnenskij i Ostrozkij Ilarion u Varashi zvershiv chin osvyachennya hramu na chest svyatih velikomuchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yih Sofiyi 6 kvitnya 2017 na sesiyi miskoyi radi miscevi obranci prijnyali rishennya pro perejmenuvannya Kuznecovskoyi miskoyi radi u Varasku misku radu vikonavchogo komitetu Kuznecovskoyi miskoyi radi na vikonavchij komitet Varaskoyi miskoyi radi 1 listopada 2018 utvoreno Varasku ob yednanu teritorialnu gromadu u mezhah Varaskoyi miskoyi ta Zabolottivskoyi silskoyi rad 3 listopada 2018 v misti vidkrili pershij torgovo rozvazhalnij kompleks Orange Plaza 25 zhovtnya 2020 roku utvoreno Varaskij rajon z Varaskoyi miskoyi radi Volodimireckogo ta Zarichnenskogo rajoniv do skladu Varaskoyi miskoyi gromadi dodalisya she 6 silskih rad NaselennyaChiselnist Za danimi perepisu 2001 roku v misti prozhivalo 38 9 tisyach cholovik Z chasu zasnuvannya naselennya mista shvidko zrostalo nezvazhayuchi na zagalnu po krayini tendenciyu do skorochennya naselennya Naselennya mista stanovit 42 350 osib 2019 Stanom na 1 zhovtnya 2020 roku u Varashi prozhivalo 42 230 osib Grafik zmini naselennya Varasha Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 90 86 rosiyani 7 62 inshi ne vkazali 1 52 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 90 42 rosijska 9 27 inshi ne vkazali 0 31 Vik Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 19 594 5108 3492 7307 3324 350 13 Zhinki 20 048 4696 3519 7797 3257 745 34 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 13 85 34 20 80 84 66 52 75 79 184 122 70 74 259 156 65 69 236 318 60 64 415 317 55 59 349 984 50 54 875 1705 45 49 1618 2321 40 44 2627 1815 35 39 2019 1411 30 34 1470 1760 25 29 1681 1668 20 24 1757 1824 15 20 1762 2068 10 14 1872 1631 5 9 1536 1409 0 4 1288 PromislovistProvidne misce v socialno ekonomichnomu rozvitku mista nalezhit Rivnenskij atomnij elektrostanciyi sho vhodit yak strukturnij pidrozdil do skladu derzhavnogo pidpriyemstva Nacionalnoyi atomnoyi energogeneruvalnoyi kompaniyi Energoatom m Kiyiv U misti pracyuye molokozavod ta hlibzavod Skiba do 2018 roku Rum yanec yakij rozshiryuye virobnictvo U proyektah vidnovlennya roboti asfaltobetonnogo zavodu ta zavodu zalizobetonnih konstrukcij dobudova pivzavodu MikrorajoniMisto podilyayetsya na 7 mikrorajoniv RAES ta promislovu zonu dzherelo Cherez te sho Varash buv zbudovanij vidnosno nedavno vin ye klasichnim prikladom piznogo socialistichnogo stilyu miskoyi zabudovi Spisok mikrorajoniv vid najstarishih do najmolodshih Budivelnikiv zhitlovij masiv mizh Parkovoyu Energetikiv vulicyami ta prospektom imeni Tarasa Shevchenka Perevazhna zabudova panelni p yatipoverhivki Dva liceyi ta p yat dityachih sadkiv Energetikiv miska zona obslugovuvannya mizh Komunalnoyu Teplichnoyu ta Energetikiv vulicyami V mikrorajoni znahodyatsya miskij avtovokzal rinok Pivdennij pozhezhna ta policejska chastini bagatoprofilna likarnya Nezalezhnosti kvartal mizh Naberezhnoyu vuliceyu ta Majdanom Nezalezhnosti u yakomu zoseredzhena bilshist administrativnih budivel mista Ne zhitlovij U mikrorajoni miska rada centralne viddilennya poshti RAGS odnozirkovij gotel Varash informacijnij centr Polissya torgovo rozvazhalnij centr Orange Plaza Mihajlivska cerkva PCU univermag Grand Bazar Peremogi zhitlovij masiv mizh Rivnenskoyu Sobornoyu Lisovoyu vulicyami ta bulvarom imeni Lesi Ukrayinki Mikrorajon sportu ta rozvitku molodi Mistit u sobi sportivnij kompleks Izotop Palac Kulturi profesijno tehnichne uchilishe 12 navchalno trenuvalnij centr VP RAES centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Odin licej ta ditsadochok Varash suto dev yatipoverhovij zhitlovij masiv mizh Naberezhnoyu Geroyiv Majdanu vulicyami ta bulvarom imeni Lesi Ukrayinki Najgustonaselenishij ta najlyudnishij mikrorajon Varasha Mistit nedobudovanu bezkoshtovnu dityachu polikliniku ta Pensijnij Fond Ukrayini Tri liceyi ta chotiri ditsadochki Yuvilejnij kvartal mizh Starorafalivskoyu Kolgospnoyu Borovcya ta Sobornoyu vulicyami Rinok Pivnichnij ta 7 bagatokvartirnih budinkiv Bilsha chastina mikrorajonu pustir Genplanom peredbachena zabudova zhitlovimi budinkami ta shkoloyu Pivnichnij kvartal mizh Starorafalivskoyu Borovcya Rivnenskoyu ta Sobornoyu vulicyami Mistit odnu z najgolovnishih pam yatok mista Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor Zhitlovij kompleks Oberig nedobudovanij Dim Miloserdya centr kompleksnoyi reabilitaciyi invalidiv ta ditej invalidiv ta privatnij sektor Zasobi masovoyi informaciyiGazeta Varash INFO Gazeta Energiya Reklamno informacijna gazeta Polissya Biznes Info Reklamno informacijna gazeta Miskij majdan Reklamno informacijna gazeta Vitrina mista Telekanal Energoatom Internet portal varash info Radiomovlennya VP Rivnenska AES Telekanal Rivne Atom Organi vladiDokladnishe Varaska miska rada Miscevi organi vladi predstavleni Varaskoyu miskoyu radoyu yaka vhodit do skladu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Miskij golova Menzul Oleksandr Pavlovich Vikonavchij komitet ocholyuye miskij golova Do miskoyi radi vhodit 34 deputati Politichna partiya Za Majbutnye 7 Politichna partiya Yevropejska Solidarnist 6 Politichna partiya Propoziciya 6 Politichna partiya Sluga narodu 5 Politichna partiya Golos 4 Politichna partiya Sila Lyudej 3 Politichna partiya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 3SimvolikaDokladnishe Gerb Varasha ta Prapor Varasha Varash odne z nebagatoh mist svitu na gerbi yakih zobrazhena atomna elektrostanciya Avtor gerba ta prapora hudozhnik Maksimchuk Sergij Igorovich Misto pobratimLovijsa Finlyandiya 2023 Vidomi lyudiNarodilisya abo zhili i pracyuvali v misti Golodyuk Oleg Yurijovich nar 1988 ukrayinskij futbolist pivzahisnik klubu Karpati Lviv Mayevska Valentina Grigorivna 1929 1992 profesorka arhitekturi zasluzhena arhitektorka Ukrayini avtorka generalnogo planu mista Mar yanin Volodimir Grigorovich 1940 2000 ukrayinskij pismennik zhurnalist Kolosinska Nina Mikolayivna lejtenant medichnoyi sluzhbi Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni sho vidznachilasya u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci direktorka Varaskogo miskogo centru socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodi zasluzhena pracivnicya socialnoyi sferi Ukrayini 2019 1988 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sasko Maksim Romanovich nar 1992 vidatnij ukrayinskij pianist laureat mizhnarodnih konkursiv GalereyaPam yatnik Mirnomu atomu Palac kulturi Pam yatnik zhertvam Chornobilskoyi katastrofi Gotel Varash Svyatomihajlivska cerkva Pravoslavna cerkva Ukrayini Preobrazhenskij sobor Pravoslavna cerkva Ukrayini Zhitlovi budinki Vechirnij Varash V centri mista 2021 r Div takozhRivnenska AES Rivnenska oblast Mista Ukrayini Miska publichna biblioteka m Varash Gerb Varasha Prapor VarashaPrimitki Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Z rozkladu p 6318 Kovel Sarni 6 travnya 2015 u Wayback Machine div rozklad po st Rafalivka nedostupne posilannya z chervnya 2019 http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 21 travnya 2016 Procitovano 21 travnya 2016 Stara Volin i Volinske Polissya slovnik Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku 2 tomna enciklopediya dovidnik vidana u 1984 1986 rokah Tovaristvom Volin u Kanadi S 156 Tishenko K M Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil Mandrivec 2010 S 44 ATTILA Svod istoricheskih i narodnyh predanij A Veltmana i Novitni doslidzhennya S Piddubnogo Kiyiv FOP Stebelyak 2020 S 73 ISBN 978 966 1635 76 9 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 17 06 2016 Procitovano 26 12 2014 Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 28 chervnya 2016 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Ukrayina pered Vizvolnoyu vijnoyu 1648 1654 rr Zbirka dokumentiv 1639 1648 rr Kiyiv 1946 s Dokumenti 55 56 s 122 125 Arhiv originalu za 10 listopada 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Arhiv yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj kommissieyu dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom General gubernatorѣ Chast Sedmaya Tom II Akty o zaselenii yugo zapadnoj Rossii Glava Dannyya izvlechennyya iz prisyazhnyh pokazanij o kolichestve dymov v gorodah i selyh podlezhavshih oplate podymnago vo vremya vojn Hmelnickago 1890 s 438 Arhiv originalu za 1 sichnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 bereznya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Magazin fur die neue Historie und Geographie Angelegt von D Anton Friedrich Busching T XXII Halle 1788 s 341 Derzhavnij arhiv Volinskoyi oblasti f 35 opis 5 spr 252 ark 131 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2008 Procitovano 20 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 11 sichnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1977 13 s 127 Arhiyepiskop Ilarion osvyativ hram u Varashi Arhivovano Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF Kiyiv Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini 2019 s 60 PDF originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Rivnenska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 17 listopada 2020 Varash i Lovijsa pidpisali ugodu pro pobratimstvo decentralization gov ua Procitovano 9 travnya 2023 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 16 travnya 2020 Lvivskij Nacionalnij Akademichnij teatr operi ta baletu ukr Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Varash Oficijnij sajt miskoyi radi ta vikonavchogo komitetu 31 grudnya 2018 u Wayback Machine Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Portal mista Varasha 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine Istorichna dovidka ta mapa Varasha 30 listopada 2010 u Wayback Machine ros ros ros Verhovna Rada Ukrayini Pro perejmenuvannya u Varash 19 travnya 2016 u Wayback Machine Novini Varasha Shkola sogodni 18 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ