Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Енергобло́к — майже автономна частина теплової або атомної електричної станції, що являє собою технологічний комплекс для виробництва електроенергії, і включає різне устаткування, наприклад: паровий котел або ядерний реактор, турбіну, турбогенератор, трансформатор, допоміжне тепломеханічне та електричне обладнання, паропроводи і трубопроводи живильної води та інше.
| Енергоблок | |
|---|---|
 |
Загальні відомості
Теплові електростанції за типом теплової схеми поділяються на блочні і неблочні (секційні, централізовані, секційно-централізовані). Всі атомні електростанції — блочні.
Блочним — називають компонування електростанції з енергоблоків. Проектні рішення для здійснення такого компонування називають блокуванням. Основна його необхідність полягає у виборі теплової схеми електростанції.
У блочних електростанцій відсутні зв'язки між різними паротурбінними установками, які є в її складі. Принцип блочності поширюється як на теплову та електричну схеми електростанції, так і на будівельну її частину.
Блочне компонування має ряд значних переваг перед неблочним, останнє застосовується зазвичай лише для ТЕС, у яких відсутній АЕС завжди будують блочними.
Особливості блочних станцій
При блочнній схемі все основне і допоміжне обладнання різних паротурбінних установок у складі станції не має технологічних зв'язків між собою. Спільними є лише допоміжні лінії, які служать для пускових операцій, підведення додаткової води та інших цілей. При неблочній схемі (ТЕС з поперечними зв'язками) пара від всіх парових котлів надходить до загального паропровода, а з нього розподіляється по турбінах, таким чином можна використовувати пару від всіх котлів для живлення будь-якої турбіни. Лінії, по яких живильна вода подається в котли, також мають поперечні зв'язки.
Блочні ТЕС дешевші за неблочні тому, що при такому компонуванні спрощується схема трубопроводів і скорочується кількість арматури. Також спрощується управління окремими агрегатами, полегшується автоматизація технологічних процесів. При цьому під час експлуатації робота одного блоку не позначається на роботі інших. А у випадку розширення електростанції наступні блоки можуть мати іншу потужність і технологічні параметри, що дає можливість з часом встановлювати на такій електростанції потужніше обладнання на більш високих параметрах і підвищувати таким чином техніко-економічні показники станції. При цьому налагодження та освоєння нового обладнання не буде впливати на роботу раніше встановлених агрегатів.
Блокування також застосовують з метою скорочення генерального плану і протяжності інженерних комунікацій. Для цього основні та допоміжні будівлі і споруди максимально щільно (за технологічної можливості) компонують в окремі великі будівлі. Таким чином збільшується щільність забудови промислового майданчика і, як наслідок, досягається високий коефіцієнт використання території і скорочення кількості обладнання, зниження в ньому енергетичних втрат. Блокування споруд також значно покращує умови для експлуатаційного обслуговування.
Однак для нормальної експлуатації блочних ТЕС, надійність їх обладнання повинна бути значно вищою, ніж неблочних, так як в блоках немає резервних котлів. На блочних ТЕС не можна використовувати так званий «прихований резерв», який широко використовується на неблочних (при перевищенні можливої продуктивності котла над необхідною для даної турбіни витратою, частина пари перепускается на іншу).
Застосування
Для паротурбінних установок з блочна схема є майже єдино можливою, тому що неблочна в цьому випадку надзвичайно ускладниться.
Промисловий перегрів пари використовується зазвичай на великих конденсаційних електростанціях з початковим тиском пари вище 12,7 МПа і теплоелектроцентралях з початковим тиском 23,5 МПа, такі станції будуються блочними. Також зводяться блочними всі атомні електростанції.
Теплові електростанції без регульованих відборів пари з початковим тиском менше 8,8 МПа і з регульованими відборами пари при початковому тиску менше 12,7 МПа працюють за циклами без проміжного перегріву пари, такі станції зазвичай будують неблочними.
Моноблоки та дубль-блоки
Якщо паровий котел енергоблоку ТЕС постачає паром одну турбіну, його називають моноблоком. У разі постачання турбіни парою від двох котлів — дубль-блоком. Схема з дубль-блоками дає деяке підвищення можливості аварійного . На ранньому етапі розвитку теплоенергетики частіше будувалися дубль-блоки, однак така схема не виправдала себе економічно і в наш час[] майже не використовується, сучасні енергоблоки ТЕС не зважаючи на велику потужність будують моноблочними.
На АЕС здвоєні енергоблоки також застосовуються — більшість АЕС з реакторами ВВЕР-440 мали спільну споруду на два реактори, однак вони мали здвоєння лише в будівельній частині, теплова та електричні схеми таких установок є моноблочними. Прикладом дубль-блоку є 1 і 2 блоки Рівненської АЕС. Так як створити потужний реактор для параметрів, що застосовуються на АЕС, значно простіше, ніж турбіну, в блоці з одним реактором на багатьох АЕС, що будувалися на ранньому етапі розвитку ядерної енергетики, працювали 2-3 турбіни. Сучасні енергоблоки АЕС будують моноблочними з однією турбіною.
Примітки
- Л. С. Стерман, С. А. Тевлін, А. Т. Шарков. Теплові та атомні електростанції / Під ред. Л.С.Стермана. — 2-ге вид., випр. і доп. — М. : «Энергоиздат», 1982. — С. 25-26. — 456 с.
- Під загальною редакцією чл.-кор РАН Є.В.Аметистова. Том 1 під ред. проф. А.Д.Трухнія. // Основи сучасної енергетики. У 2-х томах. — М. : Видавничий дім МЕІ, 2008. — С. 36. — 472 с. — .
- Котел-турбіна блок [ 30 січня 2011 у Wayback Machine.] — стаття з Великої радянської енциклопедії.
- Блочна теплова електростанція [ 29 грудня 2010 у Wayback Machine.] — стаття з Великої радянської енциклопедії.
- Л. М. Воронін. Особливості проектування та спорудження АЕС. — М. : «Атоміздат», 1980. — С. 67-76. — 192 с.
- І. П. Купцов, Ю. Р. Іоффе. Проектування і будівництво теплових електростанцій. — 3-є вид., переробл. і доп. — М. : «Енергоатоміздат», 1985. — С. 42. — 408 с.
- В.Д.Буров, Є.В.Дорохов, Д.П.Єлізаров, В.Ф.Жидких, Є.Т.Ільїн, Г.П.Кисельов, В.М.Лавигін, В.Д.Рожнатовскій, А.С.Сідлов, С.Г.Тішин, С.В.Цанев. Теплові електричні станції / під ред. В.М.Лавигіна, А.С.Сідлова, С.В.Цанева. — 3-е изд. — Видавничий дім МЕІ, 2009. — С. 248. — 466 с. — .
- А.Е.Гельтман, Д.М.Будняцький, Л.Є.Апатовський. Блочні конденсаційні електростанції великої потужності (параметри і теплові схеми) / Під ред. А.Е.Гельтмана. — М.-Л. : Енергія, 1964. — С. 53-55. — 404 с.
- В.Я.Рижкін. Теплові електричні станції / Під ред. В.Я.Гіршфельда. — 3-є вид., перероб. і доп. — М. : «Енергоатоміздат», 1987. — С. 12-13. — 328 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Energoblo k majzhe avtonomna chastina teplovoyi abo atomnoyi elektrichnoyi stanciyi sho yavlyaye soboyu tehnologichnij kompleks dlya virobnictva elektroenergiyi i vklyuchaye rizne ustatkuvannya napriklad parovij kotel abo yadernij reaktor turbinu turbogenerator transformator dopomizhne teplomehanichne ta elektrichne obladnannya paroprovodi i truboprovodi zhivilnoyi vodi ta inshe EnergoblokEnergoblok AES Emsland Nimechchina z vodo vodyanim reaktoromZagalni vidomostiTeplovi elektrostanciyi za tipom teplovoyi shemi podilyayutsya na blochni i neblochni sekcijni centralizovani sekcijno centralizovani Vsi atomni elektrostanciyi blochni Blochnim nazivayut komponuvannya elektrostanciyi z energoblokiv Proektni rishennya dlya zdijsnennya takogo komponuvannya nazivayut blokuvannyam Osnovna jogo neobhidnist polyagaye u vibori teplovoyi shemi elektrostanciyi U blochnih elektrostancij vidsutni zv yazki mizh riznimi paroturbinnimi ustanovkami yaki ye v yiyi skladi Princip blochnosti poshiryuyetsya yak na teplovu ta elektrichnu shemi elektrostanciyi tak i na budivelnu yiyi chastinu Blochne komponuvannya maye ryad znachnih perevag pered neblochnim ostannye zastosovuyetsya zazvichaj lishe dlya TES u yakih vidsutnij AES zavzhdi buduyut blochnimi Osoblivosti blochnih stancijDva suchasnih energobloki vugilnoyi v Nimechchini Shist energoblokiv Zaporizkoyi AES Ukrayina Pri blochnnij shemi vse osnovne i dopomizhne obladnannya riznih paroturbinnih ustanovok u skladi stanciyi ne maye tehnologichnih zv yazkiv mizh soboyu Spilnimi ye lishe dopomizhni liniyi yaki sluzhat dlya puskovih operacij pidvedennya dodatkovoyi vodi ta inshih cilej Pri neblochnij shemi TES z poperechnimi zv yazkami para vid vsih parovih kotliv nadhodit do zagalnogo paroprovoda a z nogo rozpodilyayetsya po turbinah takim chinom mozhna vikoristovuvati paru vid vsih kotliv dlya zhivlennya bud yakoyi turbini Liniyi po yakih zhivilna voda podayetsya v kotli takozh mayut poperechni zv yazki Blochni TES deshevshi za neblochni tomu sho pri takomu komponuvanni sproshuyetsya shema truboprovodiv i skorochuyetsya kilkist armaturi Takozh sproshuyetsya upravlinnya okremimi agregatami polegshuyetsya avtomatizaciya tehnologichnih procesiv Pri comu pid chas ekspluataciyi robota odnogo bloku ne poznachayetsya na roboti inshih A u vipadku rozshirennya elektrostanciyi nastupni bloki mozhut mati inshu potuzhnist i tehnologichni parametri sho daye mozhlivist z chasom vstanovlyuvati na takij elektrostanciyi potuzhnishe obladnannya na bilsh visokih parametrah i pidvishuvati takim chinom tehniko ekonomichni pokazniki stanciyi Pri comu nalagodzhennya ta osvoyennya novogo obladnannya ne bude vplivati na robotu ranishe vstanovlenih agregativ Blokuvannya takozh zastosovuyut z metoyu skorochennya generalnogo planu i protyazhnosti inzhenernih komunikacij Dlya cogo osnovni ta dopomizhni budivli i sporudi maksimalno shilno za tehnologichnoyi mozhlivosti komponuyut v okremi veliki budivli Takim chinom zbilshuyetsya shilnist zabudovi promislovogo majdanchika i yak naslidok dosyagayetsya visokij koeficiyent vikoristannya teritoriyi i skorochennya kilkosti obladnannya znizhennya v nomu energetichnih vtrat Blokuvannya sporud takozh znachno pokrashuye umovi dlya ekspluatacijnogo obslugovuvannya Odnak dlya normalnoyi ekspluataciyi blochnih TES nadijnist yih obladnannya povinna buti znachno vishoyu nizh neblochnih tak yak v blokah nemaye rezervnih kotliv Na blochnih TES ne mozhna vikoristovuvati tak zvanij prihovanij rezerv yakij shiroko vikoristovuyetsya na neblochnih pri perevishenni mozhlivoyi produktivnosti kotla nad neobhidnoyu dlya danoyi turbini vitratoyu chastina pari perepuskaetsya na inshu ZastosuvannyaDlya paroturbinnih ustanovok z blochna shema ye majzhe yedino mozhlivoyu tomu sho neblochna v comu vipadku nadzvichajno uskladnitsya Promislovij peregriv pari vikoristovuyetsya zazvichaj na velikih kondensacijnih elektrostanciyah z pochatkovim tiskom pari vishe 12 7 MPa i teploelektrocentralyah z pochatkovim tiskom 23 5 MPa taki stanciyi buduyutsya blochnimi Takozh zvodyatsya blochnimi vsi atomni elektrostanciyi Teplovi elektrostanciyi bez regulovanih vidboriv pari z pochatkovim tiskom menshe 8 8 MPa i z regulovanimi vidborami pari pri pochatkovomu tisku menshe 12 7 MPa pracyuyut za ciklami bez promizhnogo peregrivu pari taki stanciyi zazvichaj buduyut neblochnimi Monobloki ta dubl blokiYaksho parovij kotel energobloku TES postachaye parom odnu turbinu jogo nazivayut monoblokom U razi postachannya turbini paroyu vid dvoh kotliv dubl blokom Shema z dubl blokami daye deyake pidvishennya mozhlivosti avarijnogo Na rannomu etapi rozvitku teploenergetiki chastishe buduvalisya dubl bloki odnak taka shema ne vipravdala sebe ekonomichno i v nash chas koli majzhe ne vikoristovuyetsya suchasni energobloki TES ne zvazhayuchi na veliku potuzhnist buduyut monoblochnimi Na AES zdvoyeni energobloki takozh zastosovuyutsya bilshist AES z reaktorami VVER 440 mali spilnu sporudu na dva reaktori odnak voni mali zdvoyennya lishe v budivelnij chastini teplova ta elektrichni shemi takih ustanovok ye monoblochnimi Prikladom dubl bloku ye 1 i 2 bloki Rivnenskoyi AES Tak yak stvoriti potuzhnij reaktor dlya parametriv sho zastosovuyutsya na AES znachno prostishe nizh turbinu v bloci z odnim reaktorom na bagatoh AES sho buduvalisya na rannomu etapi rozvitku yadernoyi energetiki pracyuvali 2 3 turbini Suchasni energobloki AES buduyut monoblochnimi z odniyeyu turbinoyu PrimitkiL S Sterman S A Tevlin A T Sharkov Teplovi ta atomni elektrostanciyi Pid red L S Stermana 2 ge vid vipr i dop M Energoizdat 1982 S 25 26 456 s Pid zagalnoyu redakciyeyu chl kor RAN Ye V Ametistova Tom 1 pid red prof A D Truhniya Osnovi suchasnoyi energetiki U 2 h tomah M Vidavnichij dim MEI 2008 S 36 472 s ISBN 978 5 383 00162 2 Kotel turbina blok 30 sichnya 2011 u Wayback Machine stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Blochna teplova elektrostanciya 29 grudnya 2010 u Wayback Machine stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi L M Voronin Osoblivosti proektuvannya ta sporudzhennya AES M Atomizdat 1980 S 67 76 192 s I P Kupcov Yu R Ioffe Proektuvannya i budivnictvo teplovih elektrostancij 3 ye vid pererobl i dop M Energoatomizdat 1985 S 42 408 s V D Burov Ye V Dorohov D P Yelizarov V F Zhidkih Ye T Ilyin G P Kiselov V M Lavigin V D Rozhnatovskij A S Sidlov S G Tishin S V Canev Teplovi elektrichni stanciyi pid red V M Lavigina A S Sidlova S V Caneva 3 e izd Vidavnichij dim MEI 2009 S 248 466 s ISBN 978 5 383 00404 3 A E Geltman D M Budnyackij L Ye Apatovskij Blochni kondensacijni elektrostanciyi velikoyi potuzhnosti parametri i teplovi shemi Pid red A E Geltmana M L Energiya 1964 S 53 55 404 s V Ya Rizhkin Teplovi elektrichni stanciyi Pid red V Ya Girshfelda 3 ye vid pererob i dop M Energoatomizdat 1987 S 12 13 328 s