Богемське королі́вство (лат. Regnum Bohemiae; нім. Königreich Böhmen), знане також як Че́ське королі́вство (чеськ. České království; лат. Regnum Czechorum) — в 1198—1918 роках монархічна держава в Центральній Європі. Розташовувалася на території сучасної Чехії та сусідніх держав. Окрім Богемії контролювало Моравію, Сілезію, Лужицю; мало також володіння в Саксонії, Брандебурзі та Баварії. Виникло на основі чеського Богемського князівства ХІІ століття. У 1212—1806 роках перебувало у складі Священної Римської імперії (з 1348 року як коронна земля, а з 1356 — як курфюрство); згодом була коронною землею Австрійської імперії (1804—1867) та Цислейтанської частини Австро-Угорщини (1867—1918). Керувалася королями з різних династій: чеськими Перемисловичами, польськими Ягеллонами, німецькими Люксембургами, Віттельсбахами, Габсбургами, які одночасно були імператорами Священної Римської імперії. Столиця розташовувалася в Празі, що також була столицею імперії в XIV і XVI—XVII століттях. Основне населення міст становили німці та юдеї, а сіл — чехи. До Гуситських воєн та Реформації панівною релігією було католицьке християнство; згодом більшість населення перейшла в протестантизм (чеські брати, лютерани). Офіційними мовами були латина, чеська (до 1627) і німецька. 1918 року, після Першої Світової війни, стало базою для появи Чехословацької республіки.
Богемське королівство чеськ. České království лат. Regnum Bohemiae нім. Königreich Böhmen | |||||
| |||||
| |||||
Богемія в складі Священної Римської імперії | |||||
Столиця | Прага | ||||
Релігії | Римо-Католицька Церква Гусизм Лютеранство | ||||
Форма правління | Монархія | ||||
Король | |||||
- 1198–1230 | Оттокар I Пшемисл (перший) | ||||
- 1916–1918 | Карл III (останній) | ||||
Історія | |||||
- Вратислав Пшемисл — перший титулований король Богемії | 1085 | ||||
- Заснування королівства | 26 вересня, 1212 | ||||
- Король Іоанн I Люксембурзький | 31 серпня, 1310 | ||||
- Карл IV | 5 квітня, 1355 | ||||
- Утворення курфюрства | 25 грудня, 1356 | ||||
- Король Фердинанд I Габсбург | 16 грудня, 1526 | ||||
- Руйнація Австро-Угорської імперії | 31 жовтня, 1918 | ||||
|
Назва
- Боге́мське королі́вство (лат. Regnum Bohemiae; нім. Königreich Böhmen) — традиційна назва у більшості мов.
- Че́ське королі́вство (чеськ. České království), або Королі́вство че́хів (лат. Regnum Czechorum) — чеська назва.
- Богемія (лат. Bohemia; нім. Böhmen) — коротка назва; власне Богемія була лише центральною землею королівства, до якого також належали Моравія і Сілезія.
- Чехія — коротка чеська назва.
Історія
У складі Священної Римської імперії
У 1212—1806 роках Богемське королівство перебувало у складі Священної Римської імперії. З 1348 року воно мало статус коронної землі, а з 1356 — королівства-курфюрства.
Формально засновано в 1212 Золотою сицилійською буллою виданою майбутнім імператором Фрідріхом II королю Богемії Пржемислу Оттокару I. Королівство стало частиною Священної Римської імперії, пізніше частиною Австрійської імперії. Було скасовано в 1918, разом з падінням Австро-Угорщини. Чехія все ще використовує символи Богемського королівства (лев, Празький град, королівську корону тощо).
- У роках 1419 — 1434 роках країну спустошили гуситські війни — збройний релігійний конфлікт між гуситами (радикальні таборити, помірковані чашники) і католиками. Війни закінчилися поразкою радикальних гуситів, поверненням чашників до лона Католицької церкви із визнанням їхнього особливого обряду.
У складі Австійської імперії та Австро-Угорщини
У 1804—1867 роках Богемське королівство було коронною землею Австрійської імперії.
У 1867—1918 роках Богемське королівство було коронною землею Цислейтанської частини Австро-Угорщини.
Після поразки Австо-Угорщини у Першій світовій війні на чеських землях Богемського королівство постала Чехословаччина.
- Богемія
1273 - Богемія
1301 - Богемія
1419—1437 - Богемія
1419—1437 - Богемія
1618 - Богемія
1914
Адміністративний поділ
Землі
Королівство Богемія входила до складу земель Богемської корони разом з:
- Моравська марка — здобута богемськими правителями після битви на річці Лех у 955, перейшла до Польського королівства у 999, і відвойована Бржетиславом I в 1019/1029 (невизначена дата);
- Ерцгерцогство Австрія — в 1251, Герцогство Штирія в 1261, Егерланд в 1266, Герцогство Каринтія з і в 1269 і марка Фріулі в 1272, ці надбанні землі Пржемисл Оттокар II втратив після поразки у битві на Моравському полі у 1278.
- Лужиця
- Верхня Лужиця — включена Яном Люксембурзьким у 1319 (Бауцен) і 1329 (Герліц)
- Нижня Лужиця (Лужицька марка) — придбані Карлом IV у Отто V в 1367.
- Фердинанд II втратив Лужицю на користь Саксонії у 1635, згідно з Празьким миром
- Сілезькі герцогства були набуті в 1335, згідно з Тренчинським договором між Яном Люксембурзьким і королем Польщі Казимиром III. Марія Терезія втратила Сілезію в 1742, на користь короля Фрідріха II Прусського, за винятком Австрійської Сілезії.
- Північна частина Верхнього Пфальцу («Нова Богемія»), була приєднана Карлом IV в 1355. Його син Вацлав IV втратив цей край в 1400, на користь Руперта Німецького.
- Маркграфство Бранденбург було отримане Карлом IV від князя Отто V Баварського в 1373. Карл, син Сигизмунда I Люксембурга, втратив Бранденбург в 1415, на користь Фридриха I.
За царювання останнього Пржемисловича і за часів владарювання Люксембургів, особливо після царювання Карла IV, прийняття Золотої булли в 1356 і придбання Бранденбурзького курфюрства, Королівство Богемія була наймогутнішою державою в Священній Римській Імперії. Таким чином, землі Богемської корони не входили в Імперські округи, встановлених у 1500 Імперською реформою.
Міста
- Прага, Куттенберг (Кутна Гора), Ольмюц (Оломоуць)
Державний устрій
Королі
Керувалася королями з різних династій: чеськими Перемисловичами, польськими Ягеллонами, німецькими Люксембургами, Віттельсбахами, Габсбургами, які одночасно були імператорами Священної Римської імперії.
З 1356 року богемські королі були імперськими виборщиками і верховними чашниками імператора Священної Римської імперії.
Сейм
- Богемський маршалок — голова Сейму.
Релігія
Освіта
Головним центром освітнього життя Богемії був Празький університет, заснований 1348 року королем Карлом IV.
У культурі
Відео-ігри
Бібліографія
- Königreich Böhmen. In: Meyers Großes Konversations-Lexikon. 6. Auflage. Band 3, Bibliographisches Institut, Leipzig/Wien 1905, S. 147–158.
- Pánek, Jaroslav; Tůma Oldřich; et al. (2009). A History of the Czech lands. Prague: Karolinum Press. .
- Agnew, Hugh LeCaine (2004). The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown. Stanford: Hoover Institution Press. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богемське королівство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bogemiya znachennya Bogemske koroli vstvo lat Regnum Bohemiae nim Konigreich Bohmen znane takozh yak Che ske koroli vstvo chesk Ceske kralovstvi lat Regnum Czechorum v 1198 1918 rokah monarhichna derzhava v Centralnij Yevropi Roztashovuvalasya na teritoriyi suchasnoyi Chehiyi ta susidnih derzhav Okrim Bogemiyi kontrolyuvalo Moraviyu Sileziyu Luzhicyu malo takozh volodinnya v Saksoniyi Brandeburzi ta Bavariyi Viniklo na osnovi cheskogo Bogemskogo knyazivstva HII stolittya U 1212 1806 rokah perebuvalo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1348 roku yak koronna zemlya a z 1356 yak kurfyurstvo zgodom bula koronnoyu zemleyu Avstrijskoyi imperiyi 1804 1867 ta Cislejtanskoyi chastini Avstro Ugorshini 1867 1918 Keruvalasya korolyami z riznih dinastij cheskimi Peremislovichami polskimi Yagellonami nimeckimi Lyuksemburgami Vittelsbahami Gabsburgami yaki odnochasno buli imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Stolicya roztashovuvalasya v Prazi sho takozh bula stoliceyu imperiyi v XIV i XVI XVII stolittyah Osnovne naselennya mist stanovili nimci ta yudeyi a sil chehi Do Gusitskih voyen ta Reformaciyi panivnoyu religiyeyu bulo katolicke hristiyanstvo zgodom bilshist naselennya perejshla v protestantizm cheski brati lyuterani Oficijnimi movami buli latina cheska do 1627 i nimecka 1918 roku pislya Pershoyi Svitovoyi vijni stalo bazoyu dlya poyavi Chehoslovackoyi respubliki Bogemske korolivstvo chesk Ceske kralovstvi lat Regnum Bohemiae nim Konigreich Bohmen 1198 1918 Prapor Gerb Bogemiyi istorichni kordoni na kartiBogemiya v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Stolicya Praga Religiyi Rimo Katolicka Cerkva Gusizm Lyuteranstvo Forma pravlinnya Monarhiya Korol 1198 1230 Ottokar I Pshemisl pershij 1916 1918 Karl III ostannij Istoriya Vratislav Pshemisl pershij titulovanij korol Bogemiyi 1085 Zasnuvannya korolivstva 26 veresnya 1212 Korol Ioann I Lyuksemburzkij 31 serpnya 1310 Karl IV 5 kvitnya 1355 Utvorennya kurfyurstva 25 grudnya 1356 Korol Ferdinand I Gabsburg 16 grudnya 1526 Rujnaciya Avstro Ugorskoyi imperiyi 31 zhovtnya 1918 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bogemske korolivstvoNazvaBoge mske koroli vstvo lat Regnum Bohemiae nim Konigreich Bohmen tradicijna nazva u bilshosti mov Che ske koroli vstvo chesk Ceske kralovstvi abo Koroli vstvo che hiv lat Regnum Czechorum cheska nazva Bogemiya lat Bohemia nim Bohmen korotka nazva vlasne Bogemiya bula lishe centralnoyu zemleyu korolivstva do yakogo takozh nalezhali Moraviya i Sileziya Chehiya korotka cheska nazva IstoriyaU skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Dokladnishe Gusitski vijni U 1212 1806 rokah Bogemske korolivstvo perebuvalo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Z 1348 roku vono malo status koronnoyi zemli a z 1356 korolivstva kurfyurstva Formalno zasnovano v 1212 Zolotoyu sicilijskoyu bulloyu vidanoyu majbutnim imperatorom Fridrihom II korolyu Bogemiyi Przhemislu Ottokaru I Korolivstvo stalo chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi piznishe chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi Bulo skasovano v 1918 razom z padinnyam Avstro Ugorshini Chehiya vse she vikoristovuye simvoli Bogemskogo korolivstva lev Prazkij grad korolivsku koronu tosho U rokah 1419 1434 rokah krayinu spustoshili gusitski vijni zbrojnij religijnij konflikt mizh gusitami radikalni taboriti pomirkovani chashniki i katolikami Vijni zakinchilisya porazkoyu radikalnih gusitiv povernennyam chashnikiv do lona Katolickoyi cerkvi iz viznannyam yihnogo osoblivogo obryadu U skladi Avstijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorshini U 1804 1867 rokah Bogemske korolivstvo bulo koronnoyu zemleyu Avstrijskoyi imperiyi U 1867 1918 rokah Bogemske korolivstvo bulo koronnoyu zemleyu Cislejtanskoyi chastini Avstro Ugorshini Pislya porazki Avsto Ugorshini u Pershij svitovij vijni na cheskih zemlyah Bogemskogo korolivstvo postala Chehoslovachchina Bogemiya 1273 Bogemiya 1301 Bogemiya 1419 1437 Bogemiya 1419 1437 Bogemiya 1618 Bogemiya 1914Administrativnij podilZemli Dokladnishe Zemli Bogemskoyi Koroni Korolivstvo Bogemiya vhodila do skladu zemel Bogemskoyi koroni razom z Moravska marka zdobuta bogemskimi pravitelyami pislya bitvi na richci Leh u 955 perejshla do Polskogo korolivstva u 999 i vidvojovana Brzhetislavom I v 1019 1029 neviznachena data Ercgercogstvo Avstriya v 1251 Gercogstvo Shtiriya v 1261 Egerland v 1266 Gercogstvo Karintiya z i v 1269 i marka Friuli v 1272 ci nadbanni zemli Przhemisl Ottokar II vtrativ pislya porazki u bitvi na Moravskomu poli u 1278 Luzhicya Verhnya Luzhicya vklyuchena Yanom Lyuksemburzkim u 1319 Baucen i 1329 Gerlic Nizhnya Luzhicya Luzhicka marka pridbani Karlom IV u Otto V v 1367 Ferdinand II vtrativ Luzhicyu na korist Saksoniyi u 1635 zgidno z Prazkim mirom Silezki gercogstva buli nabuti v 1335 zgidno z Trenchinskim dogovorom mizh Yanom Lyuksemburzkim i korolem Polshi Kazimirom III Mariya Tereziya vtratila Sileziyu v 1742 na korist korolya Fridriha II Prusskogo za vinyatkom Avstrijskoyi Sileziyi Pivnichna chastina Verhnogo Pfalcu Nova Bogemiya bula priyednana Karlom IV v 1355 Jogo sin Vaclav IV vtrativ cej kraj v 1400 na korist Ruperta Nimeckogo Markgrafstvo Brandenburg bulo otrimane Karlom IV vid knyazya Otto V Bavarskogo v 1373 Karl sin Sigizmunda I Lyuksemburga vtrativ Brandenburg v 1415 na korist Fridriha I Za caryuvannya ostannogo Przhemislovicha i za chasiv vladaryuvannya Lyuksemburgiv osoblivo pislya caryuvannya Karla IV prijnyattya Zolotoyi bulli v 1356 i pridbannya Brandenburzkogo kurfyurstva Korolivstvo Bogemiya bula najmogutnishoyu derzhavoyu v Svyashennij Rimskij Imperiyi Takim chinom zemli Bogemskoyi koroni ne vhodili v Imperski okrugi vstanovlenih u 1500 Imperskoyu reformoyu Bogemiya Moraviya Verhnya Luzhicya Nizhnya Luzhicya Sileziya Mista Praga Kuttenberg Kutna Gora Olmyuc Olomouc Derzhavnij ustrijKoroli Dokladnishe Koroli Bogemiyi Keruvalasya korolyami z riznih dinastij cheskimi Peremislovichami polskimi Yagellonami nimeckimi Lyuksemburgami Vittelsbahami Gabsburgami yaki odnochasno buli imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Z 1356 roku bogemski koroli buli imperskimi viborshikami i verhovnimi chashnikami imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sejm Bogemskij marshalok golova Sejmu ReligiyaKatolicka cerkva v Chehiyi Sazavskij monastir GusitiOsvitaGolovnim centrom osvitnogo zhittya Bogemiyi buv Prazkij universitet zasnovanij 1348 roku korolem Karlom IV U kulturiVideo igri 2018 Kingdom Come DeliveranceBibliografiyaKonigreich Bohmen In Meyers Grosses Konversations Lexikon 6 Auflage Band 3 Bibliographisches Institut Leipzig Wien 1905 S 147 158 Panek Jaroslav Tuma Oldrich et al 2009 A History of the Czech lands Prague Karolinum Press ISBN 978 80 246 1645 2 Agnew Hugh LeCaine 2004 The Czechs and the Lands of the Bohemian Crown Stanford Hoover Institution Press ISBN 0 8179 4492 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bogemske korolivstvo