Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільге́льм I (нім. Wilhelm I.; 22 березня 1797 — 9 березня 1888) — перший німецький імператор (1871—1888), сьомий прусський король (1861—1888). Маркграф бранденбурзький (1861—1888). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Другий син прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Молодший брат короля Фрідріха-Вільгельма IV. Батько імператора Фрідріха III, дід останнього німецького імператора Вільгельма II. Дядько російського царя Олександра ІІ. Учасник Наполеонівських війн (1814—1815), зокрема битви при Ватерлоо. Успішно придушив революційні виступи Берліні (1848). Принц-регент при своєму братові (1858—1861). Президент Північнонімецького союзу (1867—1871). За допомоги канцлера Отто фон Бісмарка завершив об'єднання Німеччини (1871). Коронувався імператором у Версальському палаці, де було проголошено створення Німецької імперії (1871). Підтримував мілітарно-консервативний курс канцлера за винятком його антикатолицької політики. Після замахів на своє життя схвалив прийняття законів проти соціалістів (1878). Був популярним серед більшості німців за свою побутову простоту і суворість, вважався уособленням «старої Пруссії». Помер у Берліні. Похований у Шарлоттенбурзькому палаці. Прізвисько — «картечний принц» (нім. Kartätschenprinz; за використання артилерії у придушенні революції).
| Вільгельм I нім. Wilhelm I. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 18 січня 1871 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коронація: | 18 січня 1871 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | започатковано | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 січня 1861 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Фрідріх-Вільгельм IV | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | нім. Wilhelm I. Friedrich Ludwig von Hohenzollern | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: | 22 березня 1797 Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: | 9 березня 1888 (90 років) Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | d[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Пруссія і Німецька імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія: | Прусська унія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід: | Гогенцоллерни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Фрідріх-Вільгельм III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Луїза (королева Пруссії) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шлюб: | Августа Саксен-Веймар-Ейзенахська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти: | Фрідріх III і Луїза Прусська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Молоді роки
Другий син Фрідріха-Вільгельма III, Вільгельм не вважався потенційним спадкоємцем престолу, тому здобув посередню освіту. Він служив в армії з 1814, бився проти Наполеона, і був, як про нього говорили, дуже хоробрим солдатом. Він також став чудовим дипломатом, беручи участь в дипломатичних місіях після 1815. У 1848 він успішно придушив повстання проти його старшого брата короля Фрідріха-Вільгельма IV.
Принц-регент
У 1857 Фрідріх-Вільгельм IV переніс інсульт і до кінця життя був розумово недієздатний. У січні 1858 Вільгельм став принцом-регентом свого брата.
Король і Кайзер
2 січня 1861 Фрідріх-Вільгельм IV помер і Вільгельм зійшов на трон як Вільгельм I Прусський.
Він успадкував конфлікт між королем і ліберальним парламентом. Його вважали політично за нейтральну людину, оскільки він втручався в політику менше, ніж його брат. Проте, він знайшов консервативне вирішення конфлікту: призначив Отто фон Бісмарка прем'єр-міністром. Згідно з прусською конституцією, прем'єр-міністр підкорявся суто королю, а не парламенту. Бісмарк сприймав роботу на цій посаді як васальний обов'язок щодо сеньйора. Проте саме Бісмарк реально управляв політикою, як внутрішньою, так і зовнішньою.
Після Франко-прусської війни Вільгельм був оголошений німецьким імператором у Франції 18 січня 1871 в Версалі, в палаці Людовіка XIV.
Після цієї церемонії Північнонімецький союз (1867–1871) був перетворений в Німецьку Імперію (нім. Deutsches Reich, «Німецький Райх», 1871–1945).
Імперія була федеральною; імператор був головою держави і президентом (першим серед рівних) федеральних монархів (королі Баварії, Вюртемберґа, Саксонії, великі герцоґи Бадена і Гессена та ін., у тому числі сенати вільних міст Гамбурґа і Бремена). Вільгельм прийняв титул «Німецький імператор» неохоче, він волів би іменуватися «Імператором Німеччини», але цей титул не діяв на федеральних монархів.
У своїх мемуарах Бісмарк описував Вільгельма як старомодного, ввічливого джентльмена, прусського офіцера, з хорошим відчуттям здорового глузду, але таким, що піддається «жіночому впливу».
Сім'я
У 1829 році Вільгельм одружився із Августою Саксен-Веймар-Ейзенахською (1811–1890), дочкою великого герцога і великої княгині Марії Павлівни. У цьому союзі народилося двоє дітей:
- Фрідріх III (1831–1888), наступний король Пруссії;
- Луїза (1838–1923), в 1856 році вийшла заміж за Фрідріха I, великого герцога Баденського.
Нагороди
Німецькі держави
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (1 січня 1807)
- ланцюг (1815)
- Орден Червоного орла, великий хрест з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест з ланцюгом
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест
- 2-го класу (1813)
- 1-го класу (1870)
- Pour le Mérite
- орден (27 липня 1849)
- дубове листя (4 серпня 1866)
- великий хрест (11 листопада 1866)
- Великий хрест Залізного хреста (16 червня 1871)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1826)
- (1840)
- Орден Вірності (Баден) (1836)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1836)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (1949)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1836)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (12 вересня 1870)
- , великий хрест (27 червня 1838)
- , великий хрест з мечами (4 листопада 1849)
- (15 березня 1871)
- Орден Рутової корони (1840)
- Військовий орден Святого Генріха, великий хрест (1870)
- Орден Святого Губерта (1842)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
Інші держави і доми
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
- орден (24 грудня 1928)
- мечі (1870)
- , великий хрест (Асканії; 31 травня 1841)
- (Гессен-Кассель; 5 вересня 1841)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (травень 1846)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
- орден (16 травня 1850)
- мечі (31 грудня 1870)
- Орден Золотого лева Нассау (травень 1858)
- , великий хрест (Герцогство Брауншвейг-Люнебург)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу
- Орден Святого Георгія
- 4-го ступеня (3 серпня 1814)
- 1-го ступеня (26 листопада 1869)
- Орден Андрія Первозванного (20 червня 1817)
- Орден Святого Олександра Невського (20 червня 1817)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (20 червня 1817)
- Орден Святого Володимира 1-го ступеня (30 серпня 1834)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1835)
- Військовий орден Марії Терезії, великий хрест
- Орден Серафимів (8 січня 1847)
- Орден Карла XIII (1 грудня 1853)
- Вищий орден Святого Благовіщення (3 вересня 1850)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (3 вересня 1850)
- Орден Золотого руна (22 березня 1853)
- , великий хрест
- Орден Лазні, почесний великий хрест (1 січня 1857)
- Орден Підв'язки (12 квітня 1861)
- Золота медаль «За військову доблесть» (Італія) (1866)
- Орден Корони Італії, великий хрест
- Орден Південного Хреста, великий хрест
- Хрест Дона Педро I, великий хрест
- Орден Віллема, великий хрест
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Святого Януарія
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест
- Орден Вежі й Меча, великий хрест
Інші держави
- Орден Білого Орла (Королівство Польське; 1829)
- Орден Слона (Данія; 27 лютого 1841)
- Орден Леопольда I, великий хрест з ланцюгом (Бельгія; 27 квітня 1851)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; 14 травня 1857)
- , великий хрест з ланцюгом (; 1865)
- , великий хрест (Гавайське королівство; 1876)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 8 квітня 1879)
- (Сіам; 1 вересня 1887)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- , великий хрест (Князівство Сербія)
Пам'ять
Жодному іншому монарху не було споруджено так багато пам'ятників, як Вільгельму I. Перша кінна статуя тоді ще тільки короля Пруссії Вільгельма була створена берлінським скульптором Фрідріхом Драке в 1867 г . Прусський інститут пам'ятників нарахував 63 скульптурних статуї, що зображують кайзера на коні, 231 — стоїть, 5 — сидячим і 126 бюстів Вільгельма I
У 1873—1874 рр. німецька китобійна експедиція на судні Grönland, капітаном якого був Едуард Даллман зазначила на мапі Антарктики цілий архіпелаг островів, який отримав ім’я Кайзера Вільгельма (Wilhelm Archipelago). В цьому архіпелагу знаходяться Аргентинські острови, де розміщена УАС "Академік Вернадський".
Примітки
- Mausoleum Charlottenburg: Königin Luises Tempel für die Ewigkeit
- Feldhahn, Ulrich. Die preußischen Könige und Kaiser. Lindenber: Kunstverlag Josef Fink, 2011. S. 24–26.
- Парнікоза, Іван. Цикл статей "Українська Антарктика" Вивчення району Аргентинських островів-півострова Київ. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 16.06.2024.
Джерела
- Wilhelm Jordan: Kaiser Wilhelm I. Frankfurt/Main 1896.
- Erich Marcks. Wilhelm I // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1897, Band 42, S. 517–692.
- Franz Herre: Kaiser Wilhelm I. Der letzte Preuße. Köln 1980.
- Wilhelm Treue (Hrsg.): Drei deutsche Kaiser. Wilhelm I. — Friedrich III. -Wilhelm II.; ihr Leben und ihre Zeit.. Ploetz, Freiburg [u. a.] 1987, .
- Karl Heinz Börner: Wilhelm I. Deutscher Kaiser und König von Preußen. Eine Biographie. Akademie Verlag, Berlin 1984.
- Dieter Leuthold (Hrsg.): Ein Bremer «rettet» den Kaiser. Die Flucht des Prinzen Wilhelm im Jahre 1848 aus Berlin, nach den Erinnerungen von August Oelrichs. Hauschild Verlag, Bremen 1998.
- Guntram Schulze-Wegener: Wilhelm I. Deutscher Kaiser, König von Preußen, Nationaler Mythos. Mittler, Hamburg 2015, .
- Christian Schwochert: Kaiser Wilhelm I, Berlin 2015,
- Röhl John C. G. Young Wilhelm: The Kaiser's Early Life, 1859—1888 (1998)
- Steinberg, Jonathan. Bismarck: A Life (2011)
Література
- В. І. Головченко. Вільгельм І // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм I (німецький імператор)
- Бібліографія. Wilhelm I. // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Вільгельм I // Цифрова бібліотека Німеччини
- Dorlis Blume: Wilhelm I.. Tabellarischer Lebenslauf im LeMO (Stiftung Deutsches Historisches Museum und Haus der Geschichte)
- Zeitgenössische Literatur zur Hundertjahrfeier Kaiser Wilhelm I.
- Preußen-Chronik [ 12 червня 2017 у Wayback Machine.] — ARD Sendereihe im Preußenjahr 2001 über Wilhelm I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vilgelm Vilge lm I nim Wilhelm I 22 bereznya 1797 17970322 9 bereznya 1888 pershij nimeckij imperator 1871 1888 somij prusskij korol 1861 1888 Markgraf brandenburzkij 1861 1888 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Berlini Prussiya Drugij sin prusskogo korolya Fridriha Vilgelma III Molodshij brat korolya Fridriha Vilgelma IV Batko imperatora Fridriha III did ostannogo nimeckogo imperatora Vilgelma II Dyadko rosijskogo carya Oleksandra II Uchasnik Napoleonivskih vijn 1814 1815 zokrema bitvi pri Vaterloo Uspishno pridushiv revolyucijni vistupi Berlini 1848 Princ regent pri svoyemu bratovi 1858 1861 Prezident Pivnichnonimeckogo soyuzu 1867 1871 Za dopomogi kanclera Otto fon Bismarka zavershiv ob yednannya Nimechchini 1871 Koronuvavsya imperatorom u Versalskomu palaci de bulo progolosheno stvorennya Nimeckoyi imperiyi 1871 Pidtrimuvav militarno konservativnij kurs kanclera za vinyatkom jogo antikatolickoyi politiki Pislya zamahiv na svoye zhittya shvaliv prijnyattya zakoniv proti socialistiv 1878 Buv populyarnim sered bilshosti nimciv za svoyu pobutovu prostotu i suvorist vvazhavsya uosoblennyam staroyi Prussiyi Pomer u Berlini Pohovanij u Sharlottenburzkomu palaci Prizvisko kartechnij princ nim Kartatschenprinz za vikoristannya artileriyi u pridushenni revolyuciyi Vilgelm I nim Wilhelm I Vilgelm INimeckij imperator18 sichnya 1871 9 bereznya 1888Koronaciya 18 sichnya 1871Poperednik zapochatkovanoNastupnik Fridrih IIIKorol Prussiyi2 sichnya 1861 9 bereznya 1888Poperednik Fridrih Vilgelm IVNastupnik Fridrih III Im ya pri narodzhenni nim Wilhelm I Friedrich Ludwig von HohenzollernNarodzhennya 22 bereznya 1797 1797 03 22 Berlin PrussiyaSmert 9 bereznya 1888 1888 03 09 90 rokiv Berlin PrussiyaPohovannya d 1 Krayina Korolivstvo Prussiya i Nimecka imperiyaReligiya Prusska uniyaRid GogencollerniBatko Fridrih Vilgelm IIIMati Luyiza koroleva Prussiyi Shlyub Avgusta Saksen Vejmar EjzenahskaDiti Fridrih III i Luyiza PrusskaAvtograf Nagorodi Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij komandor ordena domu GogencollernivZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Velikij hrest Pour le MeriteVelikij hrest Zaliznogo hresta Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla FridrihaVelikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Orden Lyudviga Gessen Orden Filippa Velikodushnogo Hrest Za vijskovi zaslugi Gessen Orden Rutovoyi koroniVelikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Orden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana JozefaVelikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Kavaler Velikogo hresta ordena SpasitelyaOrden Genriha Leva Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Kavaler ordena Karla XIIIVishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler ordena Zolotogo runaLicar Velikogo hresta velmishanovnogo ordena Lazni Orden Pidv yazkiKavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni ItaliyiLicar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo levaOrden Svyatogo YanuariyaOrden Bilogo orlaOrden Slona Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionuOrden Korolivskogo domu Chakri Velikij hrest ordena domu Saksen ErnestineOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Drugij sin Fridriha Vilgelma III Vilgelm ne vvazhavsya potencijnim spadkoyemcem prestolu tomu zdobuv poserednyu osvitu Vin sluzhiv v armiyi z 1814 bivsya proti Napoleona i buv yak pro nogo govorili duzhe horobrim soldatom Vin takozh stav chudovim diplomatom beruchi uchast v diplomatichnih misiyah pislya 1815 U 1848 vin uspishno pridushiv povstannya proti jogo starshogo brata korolya Fridriha Vilgelma IV Princ regent U 1857 Fridrih Vilgelm IV perenis insult i do kincya zhittya buv rozumovo nediyezdatnij U sichni 1858 Vilgelm stav princom regentom svogo brata Korol i Kajzer 2 sichnya 1861 Fridrih Vilgelm IV pomer i Vilgelm zijshov na tron yak Vilgelm I Prusskij Vin uspadkuvav konflikt mizh korolem i liberalnim parlamentom Jogo vvazhali politichno za nejtralnu lyudinu oskilki vin vtruchavsya v politiku menshe nizh jogo brat Prote vin znajshov konservativne virishennya konfliktu priznachiv Otto fon Bismarka prem yer ministrom Zgidno z prusskoyu konstituciyeyu prem yer ministr pidkoryavsya suto korolyu a ne parlamentu Bismark sprijmav robotu na cij posadi yak vasalnij obov yazok shodo senjora Prote same Bismark realno upravlyav politikoyu yak vnutrishnoyu tak i zovnishnoyu Pislya Franko prusskoyi vijni Vilgelm buv ogoloshenij nimeckim imperatorom u Franciyi 18 sichnya 1871 v Versali v palaci Lyudovika XIV Pislya ciyeyi ceremoniyi Pivnichnonimeckij soyuz 1867 1871 buv peretvorenij v Nimecku Imperiyu nim Deutsches Reich Nimeckij Rajh 1871 1945 Imperiya bula federalnoyu imperator buv golovoyu derzhavi i prezidentom pershim sered rivnih federalnih monarhiv koroli Bavariyi Vyurtemberga Saksoniyi veliki gercogi Badena i Gessena ta in u tomu chisli senati vilnih mist Gamburga i Bremena Vilgelm prijnyav titul Nimeckij imperator neohoche vin voliv bi imenuvatisya Imperatorom Nimechchini ale cej titul ne diyav na federalnih monarhiv U svoyih memuarah Bismark opisuvav Vilgelma yak staromodnogo vvichlivogo dzhentlmena prusskogo oficera z horoshim vidchuttyam zdorovogo gluzdu ale takim sho piddayetsya zhinochomu vplivu Sim yaU 1829 roci Vilgelm odruzhivsya iz Avgustoyu Saksen Vejmar Ejzenahskoyu 1811 1890 dochkoyu velikogo gercoga i velikoyi knyagini Mariyi Pavlivni U comu soyuzi narodilosya dvoye ditej Fridrih III 1831 1888 nastupnij korol Prussiyi Luyiza 1838 1923 v 1856 roci vijshla zamizh za Fridriha I velikogo gercoga Badenskogo NagorodiNimecki derzhavi Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom orden 1 sichnya 1807 lancyug 1815 Orden Chervonogo orla velikij hrest z mechami Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest z lancyugom Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu 1813 1 go klasu 1870 Pour le Merite orden 27 lipnya 1849 dubove listya 4 serpnya 1866 velikij hrest 11 listopada 1866 Velikij hrest Zaliznogo hresta 16 chervnya 1871 Korolivstvo Gannover Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest 1826 1840 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1836 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1836 Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha velikij hrest 1949 Korolivstvo Vyurtemberg Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1836 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg velikij hrest 12 veresnya 1870 Gessen Darmshtadt velikij hrest 27 chervnya 1838 velikij hrest z mechami 4 listopada 1849 15 bereznya 1871 Korolivstvo Saksoniya Orden Rutovoyi koroni 1840 Vijskovij orden Svyatogo Genriha velikij hrest 1870 Korolivstvo Bavariya Orden Svyatogo Guberta 1842 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrestInshi derzhavi i domi Orden Bilogo Sokola velikij hrest z mechami Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske orden 24 grudnya 1928 mechi 1870 velikij hrest Askaniyi 31 travnya 1841 Gessen Kassel 5 veresnya 1841 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest traven 1846 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu i mechami Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske orden 16 travnya 1850 mechi 31 grudnya 1870 Orden Zolotogo leva Nassau traven 1858 velikij hrest Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 1 go klasuRosijska imperiya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 3 serpnya 1814 1 go stupenya 26 listopada 1869 Orden Andriya Pervozvannogo 20 chervnya 1817 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 20 chervnya 1817 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 20 chervnya 1817 Orden Svyatogo Volodimira 1 go stupenya 30 serpnya 1834 Avstrijska imperiya Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1835 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi velikij hrestShvedsko norvezka uniya Orden Serafimiv 8 sichnya 1847 Orden Karla XIII 1 grudnya 1853 Sardinske korolivstvo Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 3 veresnya 1850 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 3 veresnya 1850 Ispaniya Orden Zolotogo runa 22 bereznya 1853 velikij hrestBritanska imperiya Orden Lazni pochesnij velikij hrest 1 sichnya 1857 Orden Pidv yazki 12 kvitnya 1861 Korolivstvo Italiya Zolota medal Za vijskovu doblest Italiya 1866 Orden Koroni Italiyi velikij hrestBrazilska imperiya Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Hrest Dona Pedro I velikij hrestNiderlandi Orden Villema velikij hrest Orden Niderlandskogo leva velikij hrestKorolivstvo Oboh Sicilij Orden Svyatogo Yanuariya Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrestPortugalske korolivstvo Orden Vezhi j Mecha velikij hrestInshi derzhavi Orden Bilogo Orla Korolivstvo Polske 1829 Orden Slona Daniya 27 lyutogo 1841 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 27 kvitnya 1851 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Druga francuzka imperiya 14 travnya 1857 velikij hrest z lancyugom 1865 velikij hrest Gavajske korolivstvo 1876 Orden hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya 8 kvitnya 1879 Siam 1 veresnya 1887 Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo velikij hrest Knyazivstvo Serbiya Pam yatPam yatnik Vilgelmu I pered robota 1894 rik pislya Drugoyi svitovoyi vijni pereplavlenij Zhodnomu inshomu monarhu ne bulo sporudzheno tak bagato pam yatnikiv yak Vilgelmu I Persha kinna statuya todi she tilki korolya Prussiyi Vilgelma bula stvorena berlinskim skulptorom Fridrihom Drake v 1867 g Prusskij institut pam yatnikiv narahuvav 63 skulpturnih statuyi sho zobrazhuyut kajzera na koni 231 stoyit 5 sidyachim i 126 byustiv Vilgelma I Monument Kiffgojzer U 1873 1874 rr nimecka kitobijna ekspediciya na sudni Gronland kapitanom yakogo buv Eduard Dallman zaznachila na mapi Antarktiki cilij arhipelag ostroviv yakij otrimav im ya Kajzera Vilgelma Wilhelm Archipelago V comu arhipelagu znahodyatsya Argentinski ostrovi de rozmishena UAS Akademik Vernadskij PrimitkiMausoleum Charlottenburg Konigin Luises Tempel fur die Ewigkeit Feldhahn Ulrich Die preussischen Konige und Kaiser Lindenber Kunstverlag Josef Fink 2011 S 24 26 Parnikoza Ivan Cikl statej Ukrayinska Antarktika Vivchennya rajonu Argentinskih ostroviv pivostrova Kiyiv Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 16 06 2024 DzherelaWilhelm Jordan Kaiser Wilhelm I Frankfurt Main 1896 Erich Marcks Wilhelm I Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1897 Band 42 S 517 692 Franz Herre Kaiser Wilhelm I Der letzte Preusse Koln 1980 Wilhelm Treue Hrsg Drei deutsche Kaiser Wilhelm I Friedrich III Wilhelm II ihr Leben und ihre Zeit Ploetz Freiburg u a 1987 ISBN 3 87640 192 5 Karl Heinz Borner Wilhelm I Deutscher Kaiser und Konig von Preussen Eine Biographie Akademie Verlag Berlin 1984 Dieter Leuthold Hrsg Ein Bremer rettet den Kaiser Die Flucht des Prinzen Wilhelm im Jahre 1848 aus Berlin nach den Erinnerungen von August Oelrichs Hauschild Verlag Bremen 1998 Guntram Schulze Wegener Wilhelm I Deutscher Kaiser Konig von Preussen Nationaler Mythos Mittler Hamburg 2015 ISBN 978 3 8132 0964 8 Christian Schwochert Kaiser Wilhelm I Berlin 2015 ISBN 978 1 5118 8283 5 Rohl John C G Young Wilhelm The Kaiser s Early Life 1859 1888 1998 Steinberg Jonathan Bismarck A Life 2011 LiteraturaV I Golovchenko Vilgelm I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilgelm I nimeckij imperator Bibliografiya Wilhelm I Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Vilgelm I Cifrova biblioteka Nimechchini Dorlis Blume Wilhelm I Tabellarischer Lebenslauf im LeMO Stiftung Deutsches Historisches Museum und Haus der Geschichte Zeitgenossische Literatur zur Hundertjahrfeier Kaiser Wilhelm I Preussen Chronik 12 chervnya 2017 u Wayback Machine ARD Sendereihe im Preussenjahr 2001 uber Wilhelm I