Ізя́славський райо́н — колишній район на північному заході Хмельницької області. Центр — місто Ізяслав.
Ізяславський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Хмельницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Хмельницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 6822100000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
Населення: | ▼ 42 665 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1250 км² | ||||
Густота: | 34,13 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3852 | ||||
Поштові індекси: | 30300—30375 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Ізяслав | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 29 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 91 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | Ізяславська РДА Ізяславська районна рада | ||||
Адреса: | 30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ізяславський район у Вікісховищі |
Площа району становить 1,3 тис. км². Населення — 44 тис. мешканців (2017). Територія району належить до Волинської землі.
19 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія
Ізяславський район розташований у межах Волинської височини.
За характером рельєфу район являє собою слабо хвилясту рівнину. Корисні копалини: торф, крейда, вапняки, глина, піски. Гідрографічна мережа Ізяславського району (річки Горинь, Хомора) досить розвинена і належить до басейну Дніпра.
Межує на північному заході з Рівненською областю (Острозький район, Острозька міськрада), на півночі з Нетішинською міськрадою, на північному сході зі Славутським, на сході із Шепетівським, на південному сході зі Старокостянтинівським, на півдні із Красилівським, на південному заході з Теофіпольським, на заході з Білогірським районами Хмельницької області.
Рівненська область (Острозький район) | Нетішин Славутський район | |
Білогірський район | Шепетівський район | |
Теофіпольський район | Красилівський район | Старокостянтинівський район |
Територією району течуть річки Горинь, Вілія, Хомора, Гнилий Ріг та інші, тут знаходиться озеро Святе. Через район проходять залізничні лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і два територіальні автомобільні шляхи: Т 2313 — із заходу на схід і Т 1804 — із півночі на південь.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Мале Полісся (частина).
Ботанічні заказники
Гідрологічні заказники
Гнилий Ріг, Михельський (загальнодержавного значення), М'якотівський, Сахнівський, Сохужинецький, Урочище «Клиновецьке», Хоморські заплави, Шекеринецький.
Загальнозоологічні заказники
Ландшафтні заказники
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Віковий бук, , Дуб черешчатий, , Михельська Дача І, Михельська Дача ІІ, Плужнянська Дача.
Гідрологічні пам'ятки природи
Озеро Святе (загальнодержавного значення).
Зоологічні пам'ятки природи
Комплексні пам'ятки природи
Заповідні урочища
Адамове займисько, , Круглик, Радошівське.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Історія
За даними археологічних досліджень перші поселення на території сучасного Ізяслава і району існували з часів пізнього палеоліту.
До наших днів у районному центрі збереглися чудові але майже повністю зруйновані пам'ятки архітектури: такі як замок князів Заславських (XV ст.), Костел Івана Хрестителя (XVI ст.), монастирський комплекс оо. Бернардинів (XVII ст.), палацовий комплекс князів Санґушків (XVII ст.), торговельний будинок (XIX ст.).
Ізяславський район був утворений Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року на території створеної Шепетівської округи і в склад якого увійшли Білогородська, Заславська і Михнівська волості. 1930 року Шепетівська округа була ліквідована, а 1932 року район увійшов до складу утвореної Вінницької області. 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої увійшов і Ізяславський район. 16 січня 1954 року Кам'янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку. Сучасного територіально-адміністративного складу Ізяславський район набув 23 вересня 1959 року, після ліквідації Плужненського району і включення північної частини його території до складу Ізяславського району.
19 липня 2020 року Ізяславський район, внаслідок адміністративно-територіальної реформи в Україні, було ліквідовано. Територія району ввійшла до складу новоутвореного Шепетівського району
Адміністративний поділ
До складу району входило 1 місто і 91 село, які були об'єднані в 1 міську і 29 сільських рад.
Економіка
Основними галузевими напрямками Ізяславського району є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, , широко розвинута інфраструктура лісового та лісопереробного господарства.
Промисловими підприємствами району виробляються хлібобулочні вироби, ліс переробляється на будівельні матеріали і сировину для виготовлення целюлозно-паперової продукції.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 25 942 | 5107 | 3797 | 8115 | 5821 | 3000 | 102 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 28 557 | 4984 | 3013 | 6907 | 6829 | 6331 | 493 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 52173 | 95,72 % |
росіяни | 1336 | 2,45 % |
поляки | 681 | 1,25 % |
білоруси | 93 | 0,17 % |
молдовани | 37 | 0,07 % |
інші | 184 | 0,34 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 52868 | 97,00 % |
російська | 1508 | 2,77 % |
білоруська | 39 | 0,07 % |
молдовська | 15 | 0,03 % |
польська | 13 | 0,02 % |
інші | 61 | 0,11 % |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ізяславського району було створено 76 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,45 % (проголосували 24 851 із 35 785 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,74 % (13 604 виборців); Юлія Тимошенко — 19,78 % (4 915 виборців), Олег Ляшко — 11,39 % (2 830 виборців), Анатолій Гриценко — 3,30 % (819 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,33 %.
Персоналії
На території району народились такі визначні постаті України:
- народний артист України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка Василь Зінкевич із села Васьківці;
- письменник, член Спілки письменників України Василь Кравчук з села Кіндратки;
- міністр транспорту та зв'язку України Георгій Кірпа з села Клубівка;
- двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат України двох скликань, заслужений працівник сільського господарства України, почесний академік Української академії аграрних наук Плютинський Володимир Антонович з села Борисів;
- Герої Радянського Союзу: Бортник Роман Йосипович і Тимощук Дмитро Іванович із села Плужне, Захарчук Микола Максимович із села Влашанівка, Делегей Микола Купріянович із села Комини, Онищук Олег Петрович із села Путринці (детальніше дивись статтю Герої Радянського Союзу та кавалери Ордена Слави Хмельницької області);
- професор, почесний ректор Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету Анатолій Копилов з Ізяслава;
- начальник Київського військового ліцею, генерал-лейтенант з села Припутні.
Міжнародна співпраця
Громади партнери:
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
- Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 559, 561—562.
- Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2011.
- Державний архів Хмельницької області (ДАХО). — Ф. Р. — 335 — оп. 1, спр. 627 — арк. 26
- Червоний Кордон. — № 222 (2407) за 24 вересня 1937 р.
- Радянське Поділля. — № 188 (8325) за 25 вересня 1959 р.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Хмельницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-19 у Wayback Machine.]
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-12 у Wayback Machine.]
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
- Підписано угоду про співпрацю між Заславщиною і польською Островеччиною. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2012. [Архівовано 2013-09-25 у Wayback Machine.]
Посилання
- Офіційний сайт Ізяславської районної державної адміністрації
- Офіційний сайт Ізяславської районної ради [Архівовано 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Інформація про Ізяславський район на сайті Хмельницької обласної ради
- Село — не люди[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izya slavskij rajo n kolishnij rajon na pivnichnomu zahodi Hmelnickoyi oblasti Centr misto Izyaslav Izyaslavskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Hmelnicka oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Kod KOATUU 6822100000 Utvorenij 7 bereznya 1923 Likvidovanij 19 lipnya 2020 Naselennya 42 665 01 01 2019 Plosha 1250 km Gustota 34 13 osib km Tel kod 380 3852 Poshtovi indeksi 30300 30375 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Izyaslav Miski radi 1 Silski radi 29 Mista 1 Sela 91 Mapa rajonu Rajonna vlada Vebstorinka Izyaslavska RDA Izyaslavska rajonna rada Adresa 30300 Hmelnicka obl Izyaslavskij r n m Izyaslav vul Grushevskogo 5 Mapa Izyaslavskij rajon u Vikishovishi Plosha rajonu stanovit 1 3 tis km Naselennya 44 tis meshkanciv 2017 Teritoriya rajonu nalezhit do Volinskoyi zemli 19 lipnya 2020 roku bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi 1 Zmist 1 Geografiya 2 Prirodno zapovidnij fond 2 1 Nacionalni prirodni parki 2 2 Botanichni zakazniki 2 3 Gidrologichni zakazniki 2 4 Zagalnozoologichni zakazniki 2 5 Landshaftni zakazniki 2 6 Ornitologichni zakazniki 2 7 Botanichni pam yatki prirodi 2 8 Gidrologichni pam yatki prirodi 2 9 Zoologichni pam yatki prirodi 2 10 Kompleksni pam yatki prirodi 2 11 Zapovidni urochisha 2 12 Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva 3 Istoriya 4 Administrativnij podil 5 Ekonomika 6 Naselennya 7 Politika 8 Personaliyi 9 Mizhnarodna spivpracya 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaGeografiyared Izyaslavskij rajon roztashovanij u mezhah Volinskoyi visochini Za harakterom relyefu rajon yavlyaye soboyu slabo hvilyastu rivninu Korisni kopalini torf krejda vapnyaki glina piski Gidrografichna merezha Izyaslavskogo rajonu richki Gorin Homora dosit rozvinena i nalezhit do basejnu Dnipra Mezhuye na pivnichnomu zahodi z Rivnenskoyu oblastyu Ostrozkij rajon Ostrozka miskrada na pivnochi z Netishinskoyu miskradoyu na pivnichnomu shodi zi Slavutskim na shodi iz Shepetivskim na pivdennomu shodi zi Starokostyantinivskim na pivdni iz Krasilivskim na pivdennomu zahodi z Teofipolskim na zahodi z Bilogirskim rajonami Hmelnickoyi oblasti Rivnenska oblast Ostrozkij rajon Netishin Slavutskij rajon Bilogirskij rajon nbsp Shepetivskij rajon Teofipolskij rajon Krasilivskij rajon Starokostyantinivskij rajon Teritoriyeyu rajonu techut richki Gorin Viliya Homora Gnilij Rig ta inshi tut znahoditsya ozero Svyate Cherez rajon prohodyat zaliznichni liniyi Shepetivka Podilska Ternopil i Shepetivka Podilska Starokostyantiniv 1 i dva teritorialni avtomobilni shlyahi T 2313 iz zahodu na shid i T 1804 iz pivnochi na pivden Prirodno zapovidnij fondred Nacionalni prirodni parkired Male Polissya chastina Botanichni zakaznikired Konvaliya travneva Travnevij Gidrologichni zakaznikired Gnilij Rig Mihelskij zagalnoderzhavnogo znachennya M yakotivskij Sahnivskij Sohuzhineckij Urochishe Klinovecke Homorski zaplavi Shekerineckij Zagalnozoologichni zakaznikired Lyutarskij Landshaftni zakaznikired Mislyatinskij Ornitologichni zakaznikired Pluzhnyanskij Botanichni pam yatki prirodired Vikovij buk Dub zvichajnij Dub chereshchatij Kashtan kinskij Mihelska Dacha I Mihelska Dacha II Pluzhnyanska Dacha Gidrologichni pam yatki prirodired Ozero Svyate zagalnoderzhavnogo znachennya Zoologichni pam yatki prirodired Pluzhnyanska Kompleksni pam yatki prirodired Urochishe Zholobi Zapovidni urochishared Adamove zajmisko Gajok Kruglik Radoshivske Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectvared Pluzhnyanskij Istoriyared Za danimi arheologichnih doslidzhen pershi poselennya na teritoriyi suchasnogo Izyaslava i rajonu isnuvali z chasiv piznogo paleolitu Do nashih dniv u rajonnomu centri zbereglisya chudovi ale majzhe povnistyu zrujnovani pam yatki arhitekturi taki yak zamok knyaziv Zaslavskih XV st Kostel Ivana Hrestitelya XVI st monastirskij kompleks oo Bernardiniv XVII st palacovij kompleks knyaziv Sangushkiv XVII st torgovelnij budinok XIX st Izyaslavskij rajon buv utvorenij Postanovoyu VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku na teritoriyi stvorenoyi Shepetivskoyi okrugi i v sklad yakogo uvijshli Bilogorodska Zaslavska i Mihnivska volosti 2 3 1930 roku Shepetivska okruga bula likvidovana a 1932 roku rajon uvijshov do skladu utvorenoyi Vinnickoyi oblasti 4 3 22 veresnya 1937 roku bula utvorena Kam yanec Podilska oblast do skladu yakoyi uvijshov i Izyaslavskij rajon 5 3 16 sichnya 1954 roku Kam yanec Podilska oblast bula perejmenovana na Hmelnicku Suchasnogo teritorialno administrativnogo skladu Izyaslavskij rajon nabuv 23 veresnya 1959 roku pislya likvidaciyi Pluzhnenskogo rajonu i vklyuchennya pivnichnoyi chastini jogo teritoriyi do skladu Izyaslavskogo rajonu 6 3 19 lipnya 2020 roku Izyaslavskij rajon vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini bulo likvidovano Teritoriya rajonu vvijshla do skladu novoutvorenogo Shepetivskogo rajonu 1 Administrativnij podilred Do skladu rajonu vhodilo 1 misto i 91 selo yaki buli ob yednani v 1 misku i 29 silskih rad Ekonomikared Osnovnimi galuzevimi napryamkami Izyaslavskogo rajonu ye virobnictvo ta pererobka silskogospodarskoyi produkciyi produkciyi tvarinnictva shiroko rozvinuta infrastruktura lisovogo ta lisopererobnogo gospodarstva Promislovimi pidpriyemstvami rajonu viroblyayutsya hlibobulochni virobi lis pereroblyayetsya na budivelni materiali i sirovinu dlya vigotovlennya celyulozno paperovoyi produkciyi Naselennyared Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 7 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 25 942 5107 3797 8115 5821 3000 102 Zhinki 28 557 4984 3013 6907 6829 6331 493 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 102 85 493 212 80 84 730 602 75 79 1557 1108 70 74 2209 1078 65 69 1835 1574 60 64 2242 1162 55 59 1375 1476 50 54 1607 1609 45 49 1605 2105 40 44 1809 2120 35 39 1671 1979 30 34 1695 1911 25 29 1732 1841 20 24 1452 1956 15 20 1561 2088 10 14 1951 1680 5 9 1791 1339 0 4 1242 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 8 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 52173 95 72 rosiyani 1336 2 45 polyaki 681 1 25 bilorusi 93 0 17 moldovani 37 0 07 inshi 184 0 34 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 8 Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 52868 97 00 rosijska 1508 2 77 biloruska 39 0 07 moldovska 15 0 03 polska 13 0 02 inshi 61 0 11 Politikared 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Izyaslavskogo rajonu bulo stvoreno 76 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 69 45 progolosuvali 24 851 iz 35 785 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 54 74 13 604 viborciv Yuliya Timoshenko 19 78 4 915 viborciv Oleg Lyashko 11 39 2 830 viborciv Anatolij Gricenko 3 30 819 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 33 9 Personaliyired Na teritoriyi rajonu narodilis taki viznachni postati Ukrayini narodnij artist Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi imeni T G Shevchenka Vasil Zinkevich iz sela Vaskivci pismennik chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Vasil Kravchuk z sela Kindratki ministr transportu ta zv yazku Ukrayini Georgij Kirpa z sela Klubivka dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci narodnij deputat Ukrayini dvoh sklikan zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini pochesnij akademik Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Plyutinskij Volodimir Antonovich z sela Borisiv Geroyi Radyanskogo Soyuzu Bortnik Roman Josipovich i Timoshuk Dmitro Ivanovich iz sela Pluzhne Zaharchuk Mikola Maksimovich iz sela Vlashanivka Delegej Mikola Kupriyanovich iz sela Komini Onishuk Oleg Petrovich iz sela Putrinci detalnishe divis stattyu Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta kavaleri Ordena Slavi Hmelnickoyi oblasti profesor pochesnij rektor Kam yanec Podilskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Anatolij Kopilov z Izyaslava nachalnik Kiyivskogo vijskovogo liceyu general lejtenant Leonid Vasilovich Kravchuk z sela Priputni Mizhnarodna spivpracyared Gromadi partneri nbsp Ostrovskij povit Polsha 10 Div takozhred Zaslavshina Zaslavskij povit Pam yatki istoriyi Izyaslavskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Izyaslavskogo rajonuPrimitkired a b Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv zakon rada gov ua Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 30 listopada 2020 Zbirnik uzakonen URSR 1923 18 19 S 559 561 562 a b v g Administrativno teritoriyalnij podil Zaslavshini naprikinci XVIII pochatku HHI st Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2011 Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti DAHO F R 335 op 1 spr 627 ark 26 Chervonij Kordon 222 2407 za 24 veresnya 1937 r Radyanske Podillya 188 8325 za 25 veresnya 1959 r Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Hmelnicka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Arhivovano 2021 10 19 u Wayback Machine a b Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2018 Arhivovano 2018 02 12 u Wayback Machine ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 15 bereznya 2016 Pidpisano ugodu pro spivpracyu mizh Zaslavshinoyu i polskoyu Ostrovechchinoyu Arhiv originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2012 Arhivovano 2013 09 25 u Wayback Machine Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Izyaslavskij rajon Oficijnij sajt Izyaslavskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Oficijnij sajt Izyaslavskoyi rajonnoyi radi Arhivovano 20 bereznya 2019 u Wayback Machine Informaciya pro Izyaslavskij rajon na sajti Hmelnickoyi oblasnoyi radi Selo ne lyudi nedostupne posilannya z chervnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izyaslavskij rajon amp oldid 44129484