Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Запоро́зька Сі́ч або Запорі́зька Сі́ч — укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра. Збереглися відомості про вісім Запорозьких Січей, які наслідували одна одну. Першим відомим кошовим отаманом Війська Запорізького був Остафій Дашкевич (поч. XVI ст.).
У сучасності термін Запорозька Січ також іноді вживається для позначення усієї території та устрою Війська Запорозького.
Устрій
Запорозька Січ була обведена високими валами з палісадом і зрубами, на які ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені — казарми, де мешкали запорожці. Козацька залога на Січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч (іноді її чисельність доходила до 10 тис.) озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, школа, господарські та військові споруди. Січова церква Покрови Пресвятої Богородиці і духовенство перебували під зверхністю (Києво-Межигірської архімандрії). Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя Запорозької Січі, де відбувалися Січові ради тощо. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці з власними товарами.
Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпацтва. На Запоріжжі панував не феодальний примус, а принцип найму. Панівну верству Запорозької Січі становили не феодали як привілейований стан, а власники рибних промислів, багаті скотарі й торговці, а пізніше, в міру розвитку землеробства та інших галузей господарства — власники великих зимівників, водяних млинів, чумацьких валок тощо.
Цим багатіям протистояла голота — безліч бідняків, позбавлених засобів виробництва і власного житла. Між цими двома протилежними класовими групами, перебував прошарок дрібних власників. Із середовища багатого козацтва виходила керівна верхівка — старшина, яка зосереджувала у своїх руках адміністративну владу і судову, керувала військом і розпоряджалася коштами. Вона представляла Запорозьку Січ у зносинах із зовнішнім світом. Усю старшину обирали на військовій козацькій раді, причому у виборах мало право брати участь усе козацтво. Однак, попри це, заможна верхівка в більшості випадків добивалася вигідних для себе ухвал козацької ради. Відзначаючи специфічні риси політичної організації запорозького козацтва, Січ називають «козацькою республікою». Запорозькі козаки становили товариство — громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, в якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів. Каралися також приведення на Січ жінок, пияцтво під час походів, кривда жінки, зухвалість до начальства тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книжок. Звичайно, купувати та дарувати книжки, могли дозволити собі лише заможні козаки.
Сухопутні і морські походи Запорозької Січі
Запорозька Січ здійснювала сухопутні і морські походи на поляків, османів і татар, московитів.
У сухопутних походах, які здійснювали в основному навесні, переважала кіннота.
Для морських походів обирали головно осінній час і здійснювали їх на морських суднах — чайках, що вміщували від 50 до 70 козаків. Крім чайок інколи використовували й більші кораблі. Попереду йшло судно Кошового отамана, на якому майорів отаманський стяг.
Кожен козак був добре озброєний: шабля, дві рушниці, шість фунтів пороху, достатня кількість куль, ядра для фальконетів, один (для орієнтування).
Історія
Виникнення
Першою літописною Січчю є Томаківська — саме про цей острів, на якому на той час ще розміщувався лише уход, писав Марцін Бельський:
здавна на ньому низові козаки мешкають, яко ж їм стоїть за найміцніший замок.
Достовірний опис Томаківки вже з укріпленням та козацькою радою початку 80-х років XVI ст. подав Бартош Папроцький, котрий розповів про поїздку на Запорожжя польського шляхтича Самуеля (Самійла) Зборовського. Першої половини 80-х, стосуються й перші згадки про дерев'яні січові укріплення — засіки, що їх будували козаки. Секретар папського нунція в Польщі Карло Гамберіні 1584 р. сповіщав:
«Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід»
Хортицька теорія
Частина істориків вказувала як на засновника, нібито «першої Хортицької січі» — Дмитра Вишневецького. Доводи проти цієї точки зору наступні:
- Історичні джерела засвідчують будову не «січі», а «замку»
- Вишневецький був одноосібним володарем, а не обраним отаманом
- Тогочасні літописці серед вояків Байди — козаків майже не згадують
- Один з листів Сигізмунда II Августа до Вишневецького свідчить у тому числі про антикозацьку спрямованість фортеці
Хронологія
Протягом існування Війська Низового, його осередками у різний час були 8 Запорозьких січей:
- Хортицька — 1556—1557 роки
- Томаківська — 70-80 роки XVI ст.
- Базавлуцька — 1593—1638 роки
- Микитинська — 1639—1652 роки
- Чортомлицька — 1652—1709 роки
- Кам'янська — 1709—1711, 1730—1734 роки
- Олешківська — 1711—1728 роки
- Нова (Підпільненська) Січ — 1734—1775 роки.
Знищення Запорозької Січі (1709)
Уряд царя Петра І розглядав Запорозьку Січ як один з осередків визвольної боротьби українського народу. Після переходу на бік шведів гетьмана Івана Мазепи та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана Костя Гордієнка, царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.
За наказом царського уряду 14 (25) травня 1709 р. Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою полковника Яковлева. Кошовий отаман Степаненко у листі гетьману Скоропадському писав:
Учинилось у насъ въ Сичѣ то, что по Галагановой и московской присягѣ, товариству нашему голову лупили, шею на плахахъ рубили, вѣшали и иныя тиранскія смерти задавали, и дѣлали то, чего и въ поганствѣ, за древнихъ мучителей не водилось: мертвыхъ изъ гробов многихъ не только изъ товариства, но и чернецовъ откапывали, головы имъ отсѣкали, шкуры лупили и вѣшали.
Після поразки шведської армії та українських козаків під командуванням гетьмана Мазепи під Полтавою, деякі запорожці пішли на південь й 1710 року заснували нову Січ, при впаданні в Дніпро річки Кам'янки (на Херсонщині). Однак за наказом Петра вона була зруйнована військами гетьмана Скоропадського й генерала Бутурліна. Запорожці відійшли ще далі й заснували Олешківську Січ у межах Османської імперії.
Частина запорожців, у тому числі кошовий Кость Гордієнко, брали участь у невдалому поході Пилипа Орлика на Правобережжя задля боротьби проти московської влади.
Відповідно до Прутської мирної угоди (1711) та Адріанопольської угоди (1713) Московська держава відмовлялась від зазіхань на Правобережну Україну і Запоріжжя та визнавала юрисдикцію Османської імперії над Запорозькою Січчю. Запорозькі козаки (Олешківська Січ) знаходились під владою Османської імперії до 1734 року.
Почавши підготовку до війни з Кримським ханством і Османською імперією, царський уряд знову запросив козаків повернутися на Запоріжжя. В березні 1734 року, запорожці заснували на річці Підпільній (рукаві Дніпра), поблизу колишньої Старої Січі, так звану Нову Січ. Влітку 1734 року був підписаний Лубенський договір, що закріплював владу Російської імперії на території Війська Запорозького Низового.
Ліквідація Запорозької Січі (1775)
Останній період (1734–1775 рр.) в історії Запорозької Січі позначився з одного боку, помітним економічним піднесенням Запоріжжя, з другого — поступовим занепадом автономії Запорозької Січі і тих порядків, які були властиві їй у ранній період. Посилення феодально-кріпосницького і національного гніту в центральних районах України і відносний спокій на російсько-кримських кордонах сприяли народній колонізації Запоріжжя. В 70-х роках 18 ст. населення Запоріжжя становило, ймовірно, 100 тис. чоловік. У зв'язку з цим ускладнилося й управління краєм. Саме тоді склався адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя на 8 паланок (округів). Відбулися зміни і в економіці Запорозької Січі, що полягали насамперед у розширенні землеробства, якого раніше майже не було, в подальшому розвитку скотарства і промислів. У сільському господарстві значне місце посідали зимівники, де успішно розвивалося скотарство, конярство, вівчарство та землеробство. Робочу силу великих зимівників становили наймити. Основна кількість населення зосереджувалася, однак, не в зимівниках, а в слободах. Земля вважалася власністю всього війська і Кіш відводив її власникам зимівників і слобідським громадам. Населення слобід виконувало різні повинності. Головною повинністю козака, була військова служба на власний кошт. Посполитих звільняли від військової служби, але натомість вони відбували багато інших повинностей на користь війська і сплачували грошові податки. Найману працю широко застосовували і на промислах — рибних, соляних, у чумацтві тощо. Заможне козацтво всіляко обмежувало повноваження військової ради, прагнуло замінити її Радою старшини і «значного товариства». За Нової Січі, козацтво почало відокремлюватися від посполитих, перетворюватися на верству, головним обов'язком якої було відбування військової служби, а привілеєм (для більшості в основному тільки формальним) — участь у самоврядуванні, передусім у військовій раді.
Для нагляду за діями кошової старшини, біля Січі 1735 року було збудовано Новосіченський ретраншемент і поставлено військову залогу. Вживалися заходи для перевірки козацьких компутів (списків) і впровадження паспортів. На кордонах Запоріжжя за наказом імператорського уряду, збудовано систему укріплених ліній і засновано військові поселення Нову Сербію (1752 р.) і Слов'яно-Сербію (1753 р.). Після ліквідації гетьманства (1764 р.) Запорозька Січ лишалася єдиним українським краєм, де ще зберігалася автономія. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 р. кордони Російської імперії відсунулися до гирла Південного Бугу, і Запорозька Січ втрачала значення форпосту в боротьбі проти османсько-татарської агресії. Крім того, імператорський уряд пригадуючи участь січовиків у кривавому повстанні на Правобережжі в 1768 році, відомішому як Коліївщина, побоювався нових заворушень. Тим більше, Омелян Пугачов у 1774 р. під час бунту збирався йти на возз'єднання з запоріжцями, відчуваючи моральну підтримку з їхнього боку. Після придушення бунту, для багатьох учасників цього повстання, Запоріжжя стало надійним прихистком.
У квітні 1775 року Г. Потьомкін виступив на засіданні імператорського уряду з проєктом ліквідації Запорозької Січі. На початку червня 1775 р. імператорські війська на чолі з генералом П. Текелієм, що поверталися з османського фронту, та генерала Федора Чорби, що був викликаний для цього з придушення повстання О. Пугачова, оточили Запорозьку Січ 4-5 (15-16) червня 1775 р. Не маючи достатніх сил боронитися, кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Разом із старшиною його було заарештовано і на пропозицію Потьомкіна заслано за рішенням імператорського суду на 25 років до Соловецького монастиря, де він помер на 113 році життя 1803 року. Запорозьке військо було проголошено розпущеним. Землі Запорозької Січі імператорський уряд почав роздавати поміщикам, а козаків закріпачувати. Це спричинило втечу 5 тисяч запорожців на підвладні Османській імперії землі в гирлі Дунаю, де вони заснували Задунайську Січ.
Персоналії
- Остафій Дашкевич (1470—1536) — козацький шляхтич. Староста черкаський, канівський та кричівський. Частиною істориків згадується як організатор козацьких загонів, засновник та перший кошовий отаман (в деяких документах згадується як гетьман) Війська Запорізького (1508).
- Дмитро «Байда» Вишневе́цький (р. н. невід.— 1563/1564, Стамбул) — українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів, козацький ватажок, гетьман. Урядник Польського Королівства (староста канівський і черкаський). Власник маєтків у містечку Вишнівець Кременецького повіту. Збудований ним замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорозької Січі.
Запорозька Січ у художніх творах
Див. також
Примітки
- Запорізька (не Запорозька) Січ [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Пономарів О. Д. Культура слова: мовностилістичні поради / Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 240 с. — С. 24–25.
- Сечь ист. Січ, -і; Запорожская /~чь Запорізька Січ // [[https://web.archive.org/web/20191106080355/http://chtyvo.org.ua/authors/Holovaschuk_Serhii/Ros-ukr_slovnyk_t3_pro-Ya/ Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Російсько-український словник : [в 3 т.]] / АН УССР, Ин-т языковедения им. А. А. Потебни; редкол.: И. К. Белодед (председатель) [и др.]. - Киев : Наук. думка, 1969. – Т. 3: Про-Я / ред. тома: С. И. Головащук [и др.]. – 1969. – 727 c. – C. 270.
- // Українська радянська енциклопедія: в 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 4: Електрод — Кантаридин. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1979. — 558 с. — С. 206—209.
- Маркевич Н. История Малой России. Период вторый. — Глава II.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- Д. І. Яворницький Історія запорізьких козаків. Львів. 1990.
- Яворницкий Д. І. Исторія запорозьких козаків, у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1991. — Т. 3.// Глава Пятнадцатая, стр. 328., з посиланням на архів МЗС, малоросійські справи, 1710 р. №3
- Мицик Ю. А. Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович / В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України // Енциклопедія історії України. — К : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 518-519.
Джерела та література
- В. О. Щербак. Запорозька Січ [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 270. — .
- Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Намогильні хрести запорозьких козаків. / відп. редактор — І. В. Сапожников. — Одеса, 1998 (укр., рус.).
- Самійло Величко. Літопис [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Сапожников І. В. Запорозька Військова Покровська церква. 2003. [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Смолій В. А. (відп. ред.) «Історія українського козацтва: Нариси у 2-х томах». Том I ст. 532—601 в/д «Києво-Могилянська академія», 2007
Довідники
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000 .
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993 . [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання
- Січ Запорізька // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1749-1751. — 1000 екз.
- В.Голобуцький «Запорозьке козацтво» [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Апанович О. Запорозька січ // Малий словник історії України / Ред. кол.: В. Смолій, В. Верстюк, С. Віднянський та ін. — К.: Либідь, 1997. — 464 с. — С. 158—159.
- Козацтво XV—XXI ст. [ 3 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- «Козацькі січі. Нариси з історії українського козацтва XVI—XVIII ст.» Відп. ред. В. Смолій. 1998[недоступне посилання з липня 2019]
- Медицина по-козацьки [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Архів Запорозької Січі: опис матеріалів / Центр. архів. упр. УСРР, Археол. коміс. — Київ: б. в., 1931. — XIX, 167, 3 с. [ 4 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Эварницкий Д. И. По следам запорожцев. СПб, 1898
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaporo zka Si ch abo Zapori zka Si ch ukriplenij oseredok nereyestrovogo Vijska Zaporozkogo Nizovogo drugoyi polovini XVI kincya XVIII stolittya sho buv roztashovanij za porogami Dnipra Zbereglisya vidomosti pro visim Zaporozkih Sichej yaki nasliduvali odna odnu Pershim vidomim koshovim otamanom Vijska Zaporizkogo buv Ostafij Dashkevich poch XVI st Gerb Vijska Zaporozkogo z litopisu Grigoriya Grabyanki sho prisvyativ jomu pisnyu staroukr U suchasnosti termin Zaporozka Sich takozh inodi vzhivayetsya dlya poznachennya usiyeyi teritoriyi ta ustroyu Vijska Zaporozkogo UstrijMaket Zaporozkoyi Sichi Istorichnij muzej 1616 roku zaporozhci na chajkah pid provodom getmana Petra Sagajdachnogo znishuyut osmanskij flot i zahoplyuyut Kafu Zaporozka Sich bula obvedena visokimi valami z palisadom i zrubami na yaki stavilisya garmati Mizh valami bula shiroka plosha na krayu yakoyi stoyali kureni kazarmi de meshkali zaporozhci Kozacka zaloga na Sichi sho zvalasya takozh koshem narahovuvala kilka tisyach inodi yiyi chiselnist dohodila do 10 tis ozbroyenih kozakiv Na ploshi mistilasya cerkva budinki starshini shkola gospodarski ta vijskovi sporudi Sichova cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici i duhovenstvo perebuvali pid zverhnistyu Kiyevo Mezhigirskoyi arhimandriyi Plosha bilya cerkvi bula centrom suspilno politichnogo zhittya Zaporozkoyi Sichi de vidbuvalisya Sichovi radi tosho Poza valami buv Sichovij bazar kudi priyizhdzhali kupci z vlasnimi tovarami Sichoviki prodavali tut produkti svoyeyi praci ribalstva i mislivstva Na Sichi ne bulo ni feodalnoyi vlasnosti na zemlyu ni kripactva Na Zaporizhzhi panuvav ne feodalnij primus a princip najmu Panivnu verstvu Zaporozkoyi Sichi stanovili ne feodali yak privilejovanij stan a vlasniki ribnih promisliv bagati skotari j torgovci a piznishe v miru rozvitku zemlerobstva ta inshih galuzej gospodarstva vlasniki velikih zimivnikiv vodyanih mliniv chumackih valok tosho Cim bagatiyam protistoyala golota bezlich bidnyakiv pozbavlenih zasobiv virobnictva i vlasnogo zhitla Mizh cimi dvoma protilezhnimi klasovimi grupami perebuvav prosharok dribnih vlasnikiv Iz seredovisha bagatogo kozactva vihodila kerivna verhivka starshina yaka zoseredzhuvala u svoyih rukah administrativnu vladu i sudovu keruvala vijskom i rozporyadzhalasya koshtami Vona predstavlyala Zaporozku Sich u znosinah iz zovnishnim svitom Usyu starshinu obirali na vijskovij kozackij radi prichomu u viborah malo pravo brati uchast use kozactvo Odnak popri ce zamozhna verhivka v bilshosti vipadkiv dobivalasya vigidnih dlya sebe uhval kozackoyi radi Vidznachayuchi specifichni risi politichnoyi organizaciyi zaporozkogo kozactva Sich nazivayut kozackoyu respublikoyu Zaporozki kozaki stanovili tovaristvo gromadu yaka podilyalasya na kureni Najvishim organom vladi na Sichi bula vijskova kozacka rada v yakij brali uchast usi kozaki Rada obirala koshovogo otamana kozacku starshinu spilno virishuvala najvazhlivishi pitannya Na Zaporozkij Sichi diyav kozackij vijskovij sud yakij neshadno karav za vbivstvo tovarisha kradizhki u pobratimiv Karalisya takozh privedennya na Sich zhinok piyactvo pid chas pohodiv krivda zhinki zuhvalist do nachalstva tosho Na Zaporizhzhi pri cerkvah diyali shkoli de diti kozakiv navchalisya pisma cerkovnogo chitannya spivu ta muziki She odnim pokaznikom rozvitku kulturi na Sichi bulo shanoblive stavlennya zaporizhciv do knizhok Zvichajno kupuvati ta daruvati knizhki mogli dozvoliti sobi lishe zamozhni kozaki Suhoputni i morski pohodi Zaporozkoyi Sichi Dokladnishe Morski pohodi zaporozkih kozakiv Suhoputni pohodi zaporozkih kozakiv ta Kozacki pohodi v Moldovu Zaporozka Sich zdijsnyuvala suhoputni i morski pohodi na polyakiv osmaniv i tatar moskovitiv U suhoputnih pohodah yaki zdijsnyuvali v osnovnomu navesni perevazhala kinnota Dlya morskih pohodiv obirali golovno osinnij chas i zdijsnyuvali yih na morskih sudnah chajkah sho vmishuvali vid 50 do 70 kozakiv Krim chajok inkoli vikoristovuvali j bilshi korabli Poperedu jshlo sudno Koshovogo otamana na yakomu majoriv otamanskij styag Kozhen kozak buv dobre ozbroyenij shablya dvi rushnici shist funtiv porohu dostatnya kilkist kul yadra dlya falkonetiv odin dlya oriyentuvannya IstoriyaViniknennya Pershoyu litopisnoyu Sichchyu ye Tomakivska same pro cej ostriv na yakomu na toj chas she rozmishuvavsya lishe uhod pisav Marcin Belskij zdavna na nomu nizovi kozaki meshkayut yako zh yim stoyit za najmicnishij zamok Dostovirnij opis Tomakivki vzhe z ukriplennyam ta kozackoyu radoyu pochatku 80 h rokiv XVI st podav Bartosh Paprockij kotrij rozpoviv pro poyizdku na Zaporozhzhya polskogo shlyahticha Samuelya Samijla Zborovskogo Pershoyi polovini 80 h stosuyutsya j pershi zgadki pro derev yani sichovi ukriplennya zasiki sho yih buduvali kozaki Sekretar papskogo nunciya v Polshi Karlo Gamberini 1584 r spovishav Dereva tam bagato i voni kozaki tak umiyut boroniti sebe zasikami sho j zimoyu yak Dnipro zmerzne ne boyatsya niyakogo voroga dlya bilshoyi pevnosti virubayut navkolo lid Horticka teoriya Chastina istorikiv vkazuvala yak na zasnovnika nibito pershoyi Hortickoyi sichi Dmitra Vishneveckogo Dovodi proti ciyeyi tochki zoru nastupni Istorichni dzherela zasvidchuyut budovu ne sichi a zamku Vishneveckij buv odnoosibnim volodarem a ne obranim otamanom Togochasni litopisci sered voyakiv Bajdi kozakiv majzhe ne zgaduyut Odin z listiv Sigizmunda II Avgusta do Vishneveckogo svidchit u tomu chisli pro antikozacku spryamovanist forteci Hronologiya Miscya roztashuvannya Zaporozkih sichej Protyagom isnuvannya Vijska Nizovogo jogo oseredkami u riznij chas buli 8 Zaporozkih sichej Horticka 1556 1557 roki Tomakivska 70 80 roki XVI st Bazavlucka 1593 1638 roki Mikitinska 1639 1652 roki Chortomlicka 1652 1709 roki Kam yanska 1709 1711 1730 1734 roki Oleshkivska 1711 1728 roki Nova Pidpilnenska Sich 1734 1775 roki Znishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 Dokladnishe Znishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 Uryad carya Petra I rozglyadav Zaporozku Sich yak odin z oseredkiv vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu Pislya perehodu na bik shvediv getmana Ivana Mazepi ta chastini zaporozkoyi starshini j kozakiv pid provodom koshovogo otamana Kostya Gordiyenka carskij uryad zvinuvativ use zaporozke kozactvo v zradi Za nakazom carskogo uryadu 14 25 travnya 1709 r Zaporozku Sich bulo zrujnovano vijskami pid orudoyu polkovnika Yakovleva Koshovij otaman Stepanenko u listi getmanu Skoropadskomu pisav Uchinilos u nas v Sichѣ to chto po Galaganovoj i moskovskoj prisyagѣ tovaristvu nashemu golovu lupili sheyu na plahah rubili vѣshali i inyya tiranskiya smerti zadavali i dѣlali to chego i v poganstvѣ za drevnih muchitelej ne vodilos mertvyh iz grobov mnogih ne tolko iz tovaristva no i chernecov otkapyvali golovy im otsѣkali shkury lupili i vѣshali Pislya porazki shvedskoyi armiyi ta ukrayinskih kozakiv pid komanduvannyam getmana Mazepi pid Poltavoyu deyaki zaporozhci pishli na pivden j 1710 roku zasnuvali novu Sich pri vpadanni v Dnipro richki Kam yanki na Hersonshini Odnak za nakazom Petra vona bula zrujnovana vijskami getmana Skoropadskogo j generala Buturlina Zaporozhci vidijshli she dali j zasnuvali Oleshkivsku Sich u mezhah Osmanskoyi imperiyi Chastina zaporozhciv u tomu chisli koshovij Kost Gordiyenko brali uchast u nevdalomu pohodi Pilipa Orlika na Pravoberezhzhya zadlya borotbi proti moskovskoyi vladi Vidpovidno do Prutskoyi mirnoyi ugodi 1711 ta Adrianopolskoyi ugodi 1713 Moskovska derzhava vidmovlyalas vid zazihan na Pravoberezhnu Ukrayinu i Zaporizhzhya ta viznavala yurisdikciyu Osmanskoyi imperiyi nad Zaporozkoyu Sichchyu Zaporozki kozaki Oleshkivska Sich znahodilis pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi do 1734 roku Pochavshi pidgotovku do vijni z Krimskim hanstvom i Osmanskoyu imperiyeyu carskij uryad znovu zaprosiv kozakiv povernutisya na Zaporizhzhya V berezni 1734 roku zaporozhci zasnuvali na richci Pidpilnij rukavi Dnipra poblizu kolishnoyi Staroyi Sichi tak zvanu Novu Sich Vlitku 1734 roku buv pidpisanij Lubenskij dogovir sho zakriplyuvav vladu Rosijskoyi imperiyi na teritoriyi Vijska Zaporozkogo Nizovogo Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 Dokladnishe Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 Kinec Zaporozkoyi Sichi 1751 1775 Ostannij period 1734 1775 rr v istoriyi Zaporozkoyi Sichi poznachivsya z odnogo boku pomitnim ekonomichnim pidnesennyam Zaporizhzhya z drugogo postupovim zanepadom avtonomiyi Zaporozkoyi Sichi i tih poryadkiv yaki buli vlastivi yij u rannij period Posilennya feodalno kriposnickogo i nacionalnogo gnitu v centralnih rajonah Ukrayini i vidnosnij spokij na rosijsko krimskih kordonah spriyali narodnij kolonizaciyi Zaporizhzhya V 70 h rokah 18 st naselennya Zaporizhzhya stanovilo jmovirno 100 tis cholovik U zv yazku z cim uskladnilosya j upravlinnya krayem Same todi sklavsya administrativno teritorialnij podil Zaporizhzhya na 8 palanok okrugiv Vidbulisya zmini i v ekonomici Zaporozkoyi Sichi sho polyagali nasampered u rozshirenni zemlerobstva yakogo ranishe majzhe ne bulo v podalshomu rozvitku skotarstva i promisliv U silskomu gospodarstvi znachne misce posidali zimivniki de uspishno rozvivalosya skotarstvo konyarstvo vivcharstvo ta zemlerobstvo Robochu silu velikih zimivnikiv stanovili najmiti Osnovna kilkist naselennya zoseredzhuvalasya odnak ne v zimivnikah a v slobodah Zemlya vvazhalasya vlasnistyu vsogo vijska i Kish vidvodiv yiyi vlasnikam zimivnikiv i slobidskim gromadam Naselennya slobid vikonuvalo rizni povinnosti Golovnoyu povinnistyu kozaka bula vijskova sluzhba na vlasnij kosht Pospolitih zvilnyali vid vijskovoyi sluzhbi ale natomist voni vidbuvali bagato inshih povinnostej na korist vijska i splachuvali groshovi podatki Najmanu pracyu shiroko zastosovuvali i na promislah ribnih solyanih u chumactvi tosho Zamozhne kozactvo vsilyako obmezhuvalo povnovazhennya vijskovoyi radi pragnulo zaminiti yiyi Radoyu starshini i znachnogo tovaristva Za Novoyi Sichi kozactvo pochalo vidokremlyuvatisya vid pospolitih peretvoryuvatisya na verstvu golovnim obov yazkom yakoyi bulo vidbuvannya vijskovoyi sluzhbi a privileyem dlya bilshosti v osnovnomu tilki formalnim uchast u samovryaduvanni peredusim u vijskovij radi Dlya naglyadu za diyami koshovoyi starshini bilya Sichi 1735 roku bulo zbudovano Novosichenskij retranshement i postavleno vijskovu zalogu Vzhivalisya zahodi dlya perevirki kozackih komputiv spiskiv i vprovadzhennya pasportiv Na kordonah Zaporizhzhya za nakazom imperatorskogo uryadu zbudovano sistemu ukriplenih linij i zasnovano vijskovi poselennya Novu Serbiyu 1752 r i Slov yano Serbiyu 1753 r Pislya likvidaciyi getmanstva 1764 r Zaporozka Sich lishalasya yedinim ukrayinskim krayem de she zberigalasya avtonomiya Za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 r kordoni Rosijskoyi imperiyi vidsunulisya do girla Pivdennogo Bugu i Zaporozka Sich vtrachala znachennya forpostu v borotbi proti osmansko tatarskoyi agresiyi Krim togo imperatorskij uryad prigaduyuchi uchast sichovikiv u krivavomu povstanni na Pravoberezhzhi v 1768 roci vidomishomu yak Koliyivshina poboyuvavsya novih zavorushen Tim bilshe Omelyan Pugachov u 1774 r pid chas buntu zbiravsya jti na vozz yednannya z zaporizhcyami vidchuvayuchi moralnu pidtrimku z yihnogo boku Pislya pridushennya buntu dlya bagatoh uchasnikiv cogo povstannya Zaporizhzhya stalo nadijnim prihistkom U kvitni 1775 roku G Potomkin vistupiv na zasidanni imperatorskogo uryadu z proyektom likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi Na pochatku chervnya 1775 r imperatorski vijska na choli z generalom P Tekeliyem sho povertalisya z osmanskogo frontu ta generala Fedora Chorbi sho buv viklikanij dlya cogo z pridushennya povstannya O Pugachova otochili Zaporozku Sich 4 5 15 16 chervnya 1775 r Ne mayuchi dostatnih sil boronitisya koshovij otaman Petro Ivanovich Kalnishevskij zmushenij buv zdati fortecyu bez boyu Razom iz starshinoyu jogo bulo zaareshtovano i na propoziciyu Potomkina zaslano za rishennyam imperatorskogo sudu na 25 rokiv do Soloveckogo monastirya de vin pomer na 113 roci zhittya 1803 roku Zaporozke vijsko bulo progolosheno rozpushenim Zemli Zaporozkoyi Sichi imperatorskij uryad pochav rozdavati pomishikam a kozakiv zakripachuvati Ce sprichinilo vtechu 5 tisyach zaporozhciv na pidvladni Osmanskij imperiyi zemli v girli Dunayu de voni zasnuvali Zadunajsku Sich PersonaliyiOstafij Dashkevich 1470 1536 kozackij shlyahtich Starosta cherkaskij kanivskij ta krichivskij Chastinoyu istorikiv zgaduyetsya yak organizator kozackih zagoniv zasnovnik ta pershij koshovij otaman v deyakih dokumentah zgaduyetsya yak getman Vijska Zaporizkogo 1508 Dmitro Bajda Vishneve ckij r n nevid 1563 1564 Stambul ukrayinsko litovskij magnat na Volini knyaz gerbu Koribut z dinastiyi Gediminovichiv kozackij vatazhok getman Uryadnik Polskogo Korolivstva starosta kanivskij i cherkaskij Vlasnik mayetkiv u mistechku Vishnivec Kremeneckogo povitu Zbudovanij nim zamok na ostrovi Mala Horticya vvazhayetsya prototipom Zaporozkoyi Sichi Zaporozka Sich u hudozhnih tvorahZaporizka sich film 1911 Doroga na Sich film Div takozhVolnosti Vijska Zaporozkogo Odyag zaporizkih kozakiv Licar iz samopalom 500 littya Zaporozkogo kozactva Spisok zaporozkih poselen Kozacka korogvaPrimitkiZaporizka ne Zaporozka Sich 5 listopada 2019 u Wayback Machine Ponomariv O D Kultura slova movnostilistichni poradi Navch posibnik 2 ge vid stereotip K Libid 2001 240 s S 24 25 Sech ist Sich i Zaporozhskaya ch Zaporizka Sich https web archive org web 20191106080355 http chtyvo org ua authors Holovaschuk Serhii Ros ukr slovnyk t3 pro Ya Arhivovano6 listopada 2019 u Wayback Machine Rosijsko ukrayinskij slovnik v 3 t AN USSR In t yazykovedeniya im A A Potebni redkol I K Beloded predsedatel i dr Kiev Nauk dumka 1969 T 3 Pro Ya red toma S I Golovashuk i dr 1969 727 c C 270 Ukrayinska radyanska enciklopediya v 12 ti t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid T 4 Elektrod Kantaridin K Golov red URE 1979 558 s S 206 209 Markevich N Istoriya Maloj Rossii Period vtoryj Glava II resource history org ua Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 D I Yavornickij Istoriya zaporizkih kozakiv Lviv 1990 Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah K Nauk dumka 1991 T 3 Glava Pyatnadcataya str 328 z posilannyam na arhiv MZS malorosijski spravi 1710 r 3 Micik Yu A Vishneveckij Bajda Dmitro Ivanovich V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 S 518 519 Dzherela ta literaturaV O Sherbak Zaporozka Sich 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 270 ISBN 966 00 0610 1 Dmitro Yavornickij Istoriya zaporizkih kozakiv 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine Namogilni hresti zaporozkih kozakiv vidp redaktor I V Sapozhnikov Odesa 1998 ukr rus Samijlo Velichko Litopis 9 sichnya 2008 u Wayback Machine Sapozhnikov I V Zaporozka Vijskova Pokrovska cerkva 2003 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Smolij V A vidp red Istoriya ukrayinskogo kozactva Narisi u 2 h tomah Tom I st 532 601 v d Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 Dovidniki Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaSich Zaporizka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1749 1751 1000 ekz V Golobuckij Zaporozke kozactvo 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Apanovich O Zaporozka sich Malij slovnik istoriyi Ukrayini Red kol V Smolij V Verstyuk S Vidnyanskij ta in K Libid 1997 464 s S 158 159 Kozactvo XV XXI st 3 kvitnya 2010 u Wayback Machine Kozacki sichi Narisi z istoriyi ukrayinskogo kozactva XVI XVIII st Vidp red V Smolij 1998 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Medicina po kozacki 22 grudnya 2019 u Wayback Machine Arhiv Zaporozkoyi Sichi opis materialiv Centr arhiv upr USRR Arheol komis Kiyiv b v 1931 XIX 167 3 s 4 lyutogo 2022 u Wayback Machine Evarnickij D I Po sledam zaporozhcev SPb 1898