Еріугена

Стаття є частиною циклу про схоластику

Джерела Біблія | Євангеліє Античні учені: Аристотель | Евклід | Птолемей | Платон Отці Церкви: Августин Аврелій | Діонісій Ареопагіт | Іван Дамаскін | Боецій

Течії Томізм | Скотизм | Концептуалізм | Номіналізм | Реалізм | Августинізм | Аверроїзм

Схоластики Рання схоластика: Рабан Мавр | Ноткер Німецький | Гуго Сен-Вікторський | Алкуїн | Йоан Скот Еріугена | Аделард Батський | Іоанн Росцелін | П'єр Абеляр | | Іоанн Солсберійський | | Амальрік із Бена | Петро Даміані | Ансельм Кентерберійський | Бонавентура | Беренгар Турський | Гійом із Шампо | | Петро Ломбардський Середня схоластика: Альберт Великий | Тома Аквінський | Дунс Скот | Августин Блаженний | Аверроес | Вітело | | | Вінсент із Бове | Жан Жандунський | Роджер Бекон | Роберт Гросетест | Олександр Гельський | Єгидій Римський | Роберт Кілвордбі | Раймунд Луллій | Марсилій Падуанський Пізня схоластика: | | Микола Кузанський | Жан Буридан | Нікола Орезмський | | Вільям Оккам | Данте | |

Проблематика Проблема Всемогутності | Проблема існування | Дискусія про універсалії | Логіка | Переісточення | Проблема істини | (Вчення про двоїсту істину) | Проблема єдності та множинності (Екземпляризм) | Проблема напередвизначеності | Догматичне богослов'я | Проблема пізнання (^[en] | Принцип бритви Оккама) |

Школи Шартрська школа | Саламанкська школа | ^[en]

Дискурс Філософія Середньовіччя

^[en] Цей шаблон:

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Йо́ан Скот Еріуге́на (Johannes Scotus Eriugena; 810-877) — ірландський філософ часів формування схоластики. Представляє освітницьку тенденцію в середньовічній філософії.

Еріугена переклав на латину знамениті «Ареопагітики» і коментарі до них візантійського мислителя Максима Сповідника.

У відомому трактаті «Про розділення природи» Еріугена змальовує світовий космічний процес, який починається (у неоплатоністській манері) з «першої природи», представленої абсолютною «божественною єдністю». Остання породжує еманацію («другу природу») — божественний Розум, Логос, «син Божий». «Розділення природи», яке починається на цьому рівні, представлене тут безтілесними родовими та видовими ідеями. «Третя природа» — світ конкретних чуттєвих предметів. Одиничне, індивідуальне є «нестійким буттям», яке неминуче гине, повертаючись у божественну першооснову — це «четверта природа», що непомітно знову перетворюється у «першу».

Центральним у космічному процесі, по суті, виявляється людство, людина. Принаймні саме її гріхопадіння призводить до роздріблення буття на одиничне, а необхідність спокути визначає повернення до божественної єдності «четвертої природи». Еріугена вважає, що найважливішим шляхом пізнання істини є шлях пізнання і любові до людської природи.

Література

• Йоган Скот Еріугена // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Еріуґена // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Головне про філософів: Еріугена [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Культурного центру «Новий Акрополь»
• Г.І. Волинка, В.І. Гусєв, Н.Г. Мозгова, І.В. Огородник, Ю.О. Федів. Історія філософії в її зв'язку з освітою. — Київ : Каравела, 2006. — .