Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Долар До лар США або Америка нський до лар англ United States dolla

Дол. США

Дол. США
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Долар.

До́лар США або Америка́нський до́лар (англ. United States dollar, US dollar, American dollar; код: USD, символ: $) — офіційна валюта Сполучених Штатів Америки та деяких інших країн. Поділяється на 100 центів (¢). В обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 25, 50 центів і 1 долар та банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 доларів. Правом емісії володіє Федеральна резервна система, яка виконує в США функції центрального банку.

Долар США
англ. United States dollar
image
Банкноти долара США
Держава(и)image США (країна-емітент),
а також:
image Еквадор
image Зімбабве
image Маршаллові Острови
image Палау
image Панама
image Сальвадор
image Східний Тимор
image Федеративні Штати Мікронезії
Банкноти$1, $2, $5, $10, $20, $50, $100
Монети1¢, 5¢, 10¢, 25¢, $½, $1
Символ$
Літерний кодUSD
Цифровий код840
Центральний банкФедеральна резервна система
Вебсайтwww.federalreserve.gov
Валютні курси
1 EUR = 1,082 USD (10 липня 2024)
1 GBP = 1,281 USD (10 липня 2024)
1 UAH = 0,02456 USD (10 липня 2024)
Інфляція3,4 % (2023)
image Долар США у Вікісховищі

Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюють в американських доларах.

Символ

image
Символ долара
Докладніше: Символ долара

Символом долара є перекреслена вертикальною лінією латинська буква «S». Він виник у XVIII ст. внаслідок еволюції написання абревіатури «ps» — позначення монет песо Іспанської імперії, що мали широке поширення на Американському континенті з XVI до XIX століття. Літери «p» і «s» з часом стали писатися поверх один одного і перетворилися на символ «$».

Інша популярна теорія пояснює походження символу від Герба Іспанії, який карбували на іспанських монетах. Він містить в собі елементи у вигляді двох Геркулесових стовпів які переплітає смужка тканини у формі літери «S».

Символ долара зазвичай пишуть перед сумою, наприклад $200, без пробілу між символом і цифрами. Символ цента (¢) — після, наприклад 25¢.

Етимологія

Див. також: Долар

У 1518 році в Богемії почали карбувати срібні монети під назвою «йоахимсталер» (нім. Joachimsthaler), названих на честь містечка Йоахимсталь (дослівно з німецької — «Долина св. Йоакима»), де добували срібло. Назва йоахимсталер пізніше була скорочена до «талер» (нім. Thaler). Популярність монети призвела до поширення терміну в інших європейських мовах, зокрема італійською воно стало вимовлятися як «tallero», угорською «tallér», данською та шведською «daler», норвезькою «dalar» або «daler», нідерландською «daler» або «daalder», англійською «dollar». Зокрема у 1575 році в Нідерландах почали карбувати монету Левендальдер (нід. Leeuwen-daalder, у перекладі «Левовий талер»). Левендальдер був типовим срібним талером, єдиною його відмінністю було зображення стоячого на задніх лапах лева — звідки й назва монети. Левендальдер був популярним засобом платежу в північноамериканській колонії Нові Нідерланди і перебував в обігу у Тринадцятьох колоніях протягом XVII та початку XVIII століть. В англомовних спільнотах нідерландську монету, за оригінальною англійською назвою талера — «dollar», називали Левовим доларом (англ. Lion dollar). За словами етимологів, в сучасній американській англійській вимова слова «dollar» є наближеною до вимови слова «daler» нідерландською мовою XVII-го ст.

За аналогією з левовим доларом, іспанські песо, що були спеціально випущені для іспанських колоній в Америці та на Філіппінах — ідентичні за вагою і формою монети номіналом 8 реалів, називали у північноамериканських британських колоніях іспанськими доларами. До середини XVIII ст. іспанські долари витіснили з обігу нідерландські. Зрештою, у 1775 році таку назву отримала перша американська офіційна валюта.

У розмовній мові існують різні псевдоніми для іменування долара США. Серед найпоширеніших — бакс (-и), грінбек, зелений, та ін. Термін бакс (множина бакси, англ. buck, bucks) датують XVIII ст. Можливо, він походить від англійського слова Buckskin, що в перекладі означає Шкіра оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі колоністів з корінними індіанцями. Грінбек та зелений походить з XIX століття, коли були випущені банкноти для фінансування витрат Півночі під час Громадянської війни. Усі вони були надруковані зеленим кольором на звороті (back side). Пізніше Казначейство США (US Treasury) перейняло цю традицію, і зелений колір досі переважає в оформленні банкнот долара США. Інколи банкноти окремих номіналів називають за прізвищами або іменами персон зображених на них. Як, наприклад, Бенджамін або Франклін, коли мають на увазі 100 доларову купюру, Грант — 50-ти доларову, Джексон — 20-ти доларову тощо. Свої розмовні назви мають і монети долара США.

У франкомовних середовищах долар США іноді називають «піастром». Піастрами називали грошові одиниці у французьких колоніях в Південно-Східній Азії, і саме така назва американського долара була вжита у франкомовному тексті офіційного договору з Купівлі Луїзіани в 1803 році. Іменування долара США «піастром» дотепер поширене серед носіїв кажунського діалекту французької мови та франкомовних жителів в регіоні Нова Англія. Також піастр як сленгова назва американської валюти використовують франкомовні жителі Карибських островів, найбільше на Гаїті.

Історія

Протягом XVII та на початку XVIII століть найпоширенішими монетами на території Тринадцяти колоній були іспанські песо (поділялися на 8 реалів), які часто називали доларами і які широко використовувалися в іспанських колоніях в Америці в XVI—XIX століттях. Голландський левендальдер був популярним засобом платежу в колонії Нові Нідерланди (територія сучасного Нью-Йорка) і також був в обігу в англійських колоніях протягом XVII та на початку XVIII століть.

image
Реверс банкноти в 1/3 континентального долара (1776)

Внаслідок Американської революції (1775—1783), Тринадцять колоній отримали незалежність. Після звільнення від британського монетарного регулювання, новоутворенні штати, для фінансування потреб війни, почали випускати свої паперові гроші: номіналом 5 шилінгів у Джорджії, 6 шилінгів у штатах Коннектикут, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд, Вірджинія, 7 1⁄2 шилінга у Делавер, Меріленд, Нью-Джерсі, Пенсільванія, 8 шилінгів в Нью-Йорку і Північній Кароліні та 32 1⁄2 шилінга у Південній Кароліні. Континентальний конгрес також випускав свої банкноти — Континентальні долари, номіновані в іспанських доларах. Континентальні долари сильно знецінилися під час Війни за незалежність. Основною причиною цьому було неузгодження монетарної політики між Конгресом та штатами, які продовжували випускати свої грошові знаки. Зрештою він був замінений на срібний долар за курсом 1 срібний долар = 1000 континентальних доларів.

Долар США вперше був визначений у 1792 році спеціальним Монетним Актом (англ. Coinage Act) яким вартість долара встановлювалася на рівні іспанського долара. Перші монети були викарбувані Монетним двором США (заснований тим же Актом) і були схожими за вагою і вмістом срібла до іспанських доларів що карбувалися в Мексиці та Перу, тобто 371 і 4⁄16 грана чистого або 416 гран (27 грамів) стандартного срібла. Одиниця «іґл» (англ. eagle, в перекладі «орел», дорівнювала 10 доларам) встановлювалася на рівні 247 і 4⁄8 або 270 гран (17 грамів) золота (в залежності від його чистоти). Тобто тоді у США був встановлений біметалізм (фіксована вартість золота та срібла). Вартість на рівні 371 грана походить від рішення Александера Гамілтона зробити одиницю американської валюти рівною зношеній монеті іспанського песо. Нові незношені іспанські монети зазвичай мали вагу 377 гран.

Іспанські долари, американські срібні долари та мексиканські срібні песо перебували в обігу паралельно до видання ще одного Монетного Акту (Coinage Act of 1857) у 1857 році яким постановлялося що єдиною законною грошовою одиницею є долар США. Рання американська валюта не містила портретів персон як це є на сучасних монетах та банкнотах (на початку XX ст. було дозволено розміщувати портрети осіб, але лише померлих). Цей принцип був свідомо прийнятий тодішнім урядом на противагу європейській практиці розміщування портретів монархів.

Спочатку в США не існувало центрального банку і кожен комерційний банк випускав свої банкноти (схожа система по сьогодні існує в Гонконгу та частково у Великій Британії). Першою інституцією з функціями центрального банку став Банк Північної Америки, заснований у 1781 році. У 1783 він був проданий у приватні руки і припинив функціонувати як центральний. У 1791 році Александером Гамілтоном був заснований Перший банк США який також виконував функції центрального банку. Його статут не був поновлений у 1811 році. У 1816 був заснований Другий банк США, але і його статут не був поновлений у 1836, значною мірою через критику президента Ендрю Джексона. З 1837 по 1862 роки у США існувала ера вільного банкінгу коли знову емісійними центрами банкнот виступали лише комерційні банки. Протягом XIX століття Казначейство США випускало також так звані «Казначейські банкноти» (Treasury Note), боргові цінні папери, якими Уряд США залучав фінансування для Англо-американської війни (1812—1815). Пізніше вони знову випускалися під час фінансових криз 1837 та 1857 років і для фінансування Американо-мексиканської війни (1846—1848) та Громадянської війни (1861—1865). Під час Громадянської війни (а саме з серпня 1861 по квітень 1862) Казначейство випускало також так звані «Банкноти на вимогу» (англ. Demand Note) номіналами 5, 10 та 20 доларів. Ними уряд Півночі оплачував різноманітні військові витрати включаючи зарплату працівникам та військовим. «Банкноти на вимогу» стали першими повноцінними державними банкнотами (на відмінно від попередніх боргових паперів та приватних банкнот) які отримали широкий обіг. Саме від них походить одна з розмовних назв долара США — грінбек (англ. greenback, що можна перекласти як зелені спини), оскільки вони друкувалися зеленою фарбою на звороті (back side). На аверсі (лицьовій стороні) зображення друкувалися одночасно чорною та зеленою фарбами. Пізніше Казначейство США перейняло цю традицію і зелений колір досі переважає в оформленні банкнот долара США. Під час війни урядом Півдня (Конфедерації) випускався Долар Конфедеративних Штатів Америки.

image
Банкноти «United States Note» (Банкнота Сполучених Штатів) номіналом 20 та 10 доларів 1880 року друку.

У 1862 та 1863 роках були випущені Акти про Національний банк (National Bank Act) якими Конгрес заснував систему національних банків що мали перебрати на себе випуск єдиної американської валюти. Спочатку випускалися різні типи банкнот: «Банкноти Сполучених Штатів» (United States Note, з 1862 по 1971), «Банкноти Національного Банку» (National Bank Note, з 1875 по 1935), «Банкноти Федерального Резервного Банку» (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934) а також срібні та золоті сертифікати. Через ряд фінансових потрясінь наприкінці XIX та на початку XX століть, у США велися дискусії про реформування системи національних банків яка могла б вести більш уніфіковану фінансову політику. Результатом стало прийняття у 1913 році «Акту про Федеральний резерв» (Federal Reserve Act) яким була створена існуюча по сьогодні Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'єднала приватні національні банки та державний компонент (в особі Казначейства США) у виробленні єдиної фінансової політики. Членами Федеральної резервної системи стали 12 регіональних Федеральних резервних банків які власне і є емісійними центрами «Банкнот Федерального Резерву» (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США які поступово замінили інші типи банкнот.

У 1900 році був виданий Акт яким скасовувалась система біметалізму і вводився Золотий стандарт — прив'язка долара США до золота (втім срібні монети ще продовжували випускати до 1970 року). Вартість 1 долара була встановлена на рівні 23,22 грана (1,505 грам) золота або $20,67 за 1 тройську унцію золота. Золотий стандарт переривався двічі протягом Першої світової війни (1914—1918), перший раз повністю, другий для іноземного обміну. На початку війни американські компанії мали великі борги перед європейськими кредиторами які погашали золотом. Через призупинення золотого стандарту в європейських країнах обмінний курс американського долара до, наприклад, британського фунта стерлінгів був вищим від номінального золотого паритету. Це викликало великий відтік золота з США що тривав до 31 липня 1914 коли Нью-Йоркська фондова біржа закрилася і дія золотого стандарту призупинилася. Для захисту обмінного курсу долара, Казначейство США уповноважило банки в екстреному порядку випустити нову валюту, а новостворена Федеральна резервна система організувала фонд для забезпечення виплат іноземним кредиторам. Ці зусилля принесли успіх і в листопаді того ж року нові банкноти були відкликані з обігу. Золотий стандарт був відновлений в грудні 1914 коли Нью-Йоркська біржа знову запрацювала. До тих пір поки США залишалися нейтральними у війні, вона була єдиною країною що зберігала золотий стандарт — без обмежень в експорті та імпорті з 1915 по 1917 рік. Зі вступом Сполучених Штатів у війну (6 квітня 1917) на боці країн-членів Антанти, президент Вудро Вільсон заборонив експорт золота, тим самим призупинивши золотий стандарт для іноземного обміну. Після війни європейські країни поступово поверталися до своїх золотих стандартів, хоч і в дещо зміненому вигляді. Перша світова війна стала першим кроком до становлення долара США як світової резервної валюти оскільки саме тоді американська економіка отримала великий поштовх до росту через збільшення експорту до союзницьких країн, а сама країна перетворилася з боржника на кредитора (див. (США в Першій світовій війні → Економіка США)).

Під час Великої депресії в більшості країн був припинений золотий стандарт. ФРС, для збереження стандарту у США, була змушена підняти процентні ставки, що підвищувало і без того не малий економічний тиск на банки. Після того як банківська паніка стала більш вираженою на початку 1933, люди почали скуповувати золоті монети, позаяк недовіра до банків породила недовіру до паперових грошей що в свою чергу викликало погіршення дефляції та збіднення золотовалютних резервів. Для боротьби з цим, Конгрес та президент Франклін Рузвельт пройняли ряд Актів та Указів щодо впровадження політики рефляції. Серед них було призупинення золотого стандарту за винятком іноземного обміну, скасування функції золота як універсального законного засобу сплати боргів і заборона приватної власності на значні обсяги золотих монет. Указом встановлювалася примусова скупка у населення золота, за винятком певного дозволеного мінімуму, за ціною $20,67 за 1 тройську унцію. У 1934 році долар було девальвовано до $35 за унцію золота.

Друга світова війна спустошила європейські та азійські економіки, залишивши економіку Сполучених Штатів відносно недоторканою. Під час війни європейські уряди переправляли свої запаси золота у США та Канаду для їх захищеності перед вторгненням військ країн Осі. Значна їх частина була витрачена на покупку американських військових засобів, що дозволило цій країні накопичити великі резерви золота. Це надавало Сполученим Штатам значну економічну та політичну силу після війни. Під час Другої світової війни на банкнотах долара що були в обігу на Гаваях робилася спеціальна надпечатка. Планувалося що в разі окупації Гаваї японцями такі банкноти мали бути оголошені недійсними. Також під час війни нацисти планували проведення таємної спецоперації «Бернхард», метою якої було підірвати економіку Великої Британії та США шляхом випуску в обіг великої кількості фальшивих банкнот фунта стерлінгів та долара США.

image
Американський та британський економісти Гаррі Декстер Вайт і Джон Мейнард Кейнс були головами делегацій своїх країн на Бреттон-Вудській конференції і зробили великий внесок у розробку післявоєнної моделі валютних відносин у світі.

Заснована у 1944 році Бреттон-Вудська система закріпила статус долара США як світової резервної валюти. За умовами системи, країни Західної Європи, а також Канада, Японія та Австралія зобов'язалися прив'язати курси своїх валют до американського долара, а США взяла на себе обов'язок обмінювати долари США на золото за курсом $35 за унцію. Дана система була покликана врегулювати обмінні курси валют що було необхідно для відбудови післявоєнних економік. Для підтримки цієї системи були засновані Міжнародний валютний фонд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що сьогодні входить до Групи Світового банку.

Поки Бреттон-Вудська система приходила в дію, європейські країни стикнулися з дефіцитом долара для імпорту товарів з США. У 1948 році Конгрес прийняв «План Маршалла» — програму економічної допомоги Європі після Другої світової війни. План передбачав надання Європі 12 мільярдів доларів (близько 100 млрд за цінами 2018 року) для імпорту з США продуктів харчування, промислового устаткування, палива, одягу, сировини, тощо. Це допомогло зберегти та відродити європейський економічний потенціал створивши джерела самозабезпечення та можливості для вже самостійного платоспроможного імпорту з США. В підсумку, План Маршалла забезпечив довготривалий позитивний ефект і для американської економіки через збільшення експорту в Європу. Схожа програма допомоги від Сполучених Штатів існувала також для Японії. Цікаво що перед Планом Маршала існував деструктивний План Моргентау — програма з деіндустріалізації окупованої Німеччини для недопущення можливого відродження її військового потенціалу у майбутньому.

З відновленням повоєнних економік зростала й грошова маса у світі. У 1959 році кількість доларів що перебувала в обігу у світі перевищувала резерви золота у США (за встановленим Бреттон-Вудською системою курсу в $35 за унцію). Це створило ризики для відтоку золота зі США оскільки все більше країн зверталися за обміном своїх доларів на золото, при продовженні цієї тенденції в перспективі Сполченні Штати взагалі могли вичерпати свої резерви що означало б крах Бреттон-Вудської системи. Для недопущення цього, 1 листопада 1961 року США та 7 європейських країн уклали угоду про створення «Лондонського пулу золота» (англ. London Gold Pool) у якому США забезпечили 50 % резервів, решту — європейські країни. Тобто тоді підтримка стабільних курсів в межах Бреттон-Вудської системи перейшла на забезпечення від мононаціонального американського золотого запасу до міжнародного. Це підтримало систему на деякий час. Через збільшення подальшого попиту на золото, девальвацію Банком Англії фунта в листопаді 1967 та викликаний цим вихід Франції з угоди, Лондонський пул золота розпався в березні 1968. Після цього США офіційно визнали політику дворівневого ринку: офіційного — для іноземних урядів за ціною $35 за унцію та приватного, де золото торгувалося за ринковими цінами. Уряд США заявив що припинить продавати золото іноземним урядам які торгують ним на приватному ринку, але це все одно створювало великі ризики зловживань для учасників ринку які могли купувати золото за нижчими цінами на урядовому ринку і продавати його за вищими на приватному. Зрештою 15 серпня 1971 року, на тлі певних економічних факторів (зростання інфляції під час В'єтнамської війни, девальвації інших валют, зокрема фунта стерлінгів), президент Річард Ніксон видав указ про скасування прив'язки долара США до золота (золотого стандарту). Ця подія увійшла в історію під назвою «Ніксонівський шок» (англ. Nixon shock). Вона ознаменувала перехід долара та інших провідних валют від фіксованого режиму обмінного курсу до плаваючого, тобто ринкового визначення вартості валют. У 1976 році нова реальність була затверджена як Ямайська валютна система яка існує по сьогодні. По суті з 1971 року золото перейшло з грошової одиниці в товар, а долари та інші валюти стали фіатними грошима. Після скасування золотого стандарту, ціни на золото сильно виросли — до майже $200 за унцію у 1975 та $800 у 1980. Після переходу на плаваючий курс, а також на тлі зростання інфляції у Великій Британії, долар США остаточно утвердився як основна резервна валюта світу. Так за даними МВФ, якщо у 1965 на долар США припадало 72 % світових валютних резервів, а на фунт стерлінгів, який був на другому місці, 25 %, то у 1975 році на долар припадало 84 %, на німецьку марку, яка піднялась на друге місце, 6 %, на фунт 3 %.

Протягом десятиліть американський долар залишається основною резервною валютою у світі. Ним зазвичай номінуються ціни на міжнародних біржах на такі найпоширеніші за обсягом торгівлі товари як нафта, промислові метали, сільськогосподарські сировини, золото, тощо. На початку 1990-х, після падіння Залізної завіси, долар США поширився в країнах східного блоку як на державному рівні від таких організацій як Міжнародний валютний фонд або Світовий банк — для допомоги переведення економік на ринкову систему так і серед населення як засіб заощадження в посткомуністичній нестабільності. Він досі зберігає поширеність серед населення і компаній як одиниця розрахунків або засіб заощадження, зокрема в Україні. Довгий час валютний курс української гривні має різні рівні прив'язки до американського долара.

За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, у світі, станом на липень 2013 року, в обігу готівкою перебувало 1,2 трильйона доларів.

Монети

Докладніше: Монети США

Монетний Акт (Coinage Act) від 1792 року постановив, що долар США, на відміну від іспанського долара який поділявся на 8 реалів, буде приведений до десяткової системи числення. Було встановлено такі розмінні одиниці як «міль» (множина «мільс», англ. mill, mills, символ ₥) який дорівнював 1⁄1000 долара, «цент» (cent, ¢) — 1⁄100 долара, «дайм» (dime) — 1⁄10 долара та «іґл» (eagle, в перекладі «орел») — 10 доларів. На практиці лише «цент» використовується як розмінна одиниця долара. «Дайм» вживається для іменування монети в 10 центів, «міль» та «іґл» взагалі не відомі більшості американців, хоча мільси іноді використовуються для, наприклад, зборів податків або цін на бензин (ціни на бензин у США зазвичай вказуються в форматі $X.XX9 за 1 галон, тобто відображаються напркл. як $3.599 або частіше $3.59​9⁄10).

Монети долара США карбуються з 1792 року. Усі вони досі залишаються законними платіжними засобами. Хоча, звичайно, боністична вартість старих монет значно перевищує їх номінальну тому вони перебувають в обігу хіба що між колекціонерами. З 1934 року, випускаються обігові монети номіналами лише в 1, 5, 10, 25, 50 центів та 1 долар. Останні два номінали випускаються обмеженим тиражем тому в обігу зустрічаються рідко. Раніше випускались також номінали в 1⁄2, 2, 3, 20, центів та 2,50, 3, 5, 10 і 20 доларів. Усі монети карбуються в Монетному дворі США (United States Mint). Випускаються також різноманітні пам'ятні монети долара США.

Подібно до банкнот, в США часто вживаються розмовні назви монет американського долара, як, наприклад, квотер (англ. quarter, в перекладі четвертак) коли мають на увазі монету в 25 центів, дайм (dime, 1⁄10 долара) — 10 центів, нікель (nickel, це була одна з перших монет виготовлена не з дорогоцінних металів, а зі звичайних, зокрема нікелю) — 5 центів та пенні (penny, назва походить від розмінної одиниці британського фунта) — 1 цент.

Монети американського долара мають широкий обіг лише у США та у кількох країнах з доларизованим грошовим обігом. Деякі країни (Східний Тимор, Еквадор, Панама) що офіційно прийняли долар США, використовуючи його банкноти продовжують карбувати свої монети.

Випуск припинений

Зображення
(аверс/реверс) 		Номінал
(розмовна назва) 		Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм) 		Маса
(гр) 		Гурт Гравер
imageimage Один цент
«Голова індіанця» 		1859–1909 95 % Cu, 5 % Zn Голова індіанця Номінал
дубовий вінок 		19 3,11 Гладкий Джеймс Лонгекр
imageimage Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)» 		1909–1958 95 % Cu, 5 % Zn Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски 		19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
imageimage Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)» 		1943 Сталь Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски 		19 2,7 Гладкий Віктор Бреннер
imageimage Один цент
«Меморіал Лінкольна» 		1959–2009 97.5 % Zn, 2,5 % Cu Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
Френк Гаспарро
imageimage П'ять центів
«Свобода» 		1883–1913 75 % Cu, 25 % Ni Голова Свободи Номінал
дубовий вінок 		21,21 5 Гладкий Чарльз Барб'є
imageimage П'ять центів
«Індіанець» 		1913–1938 75 % Cu, 25 % Ni Голова індіанця Бізон 21,21 5 Гладкий Джеймс Фрейзер
imageimage Дайм
«Барб'є» 		1892–1916 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Номінал
вінок з агрокультур 		17,91 2,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
imageimage Дайм
«Меркурій» 		1916–1945 90 % Ag, 10 % Cu Меркурій Пучок стріл
оливкова гілка 		17,91 2,5 Рубчастий Адольф Вайнман
imageimage Чверть долара
«Барб'є» 		1892–1916 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Герб США 24,3 6,25 Рубчастий Чарльз Барб'є
imageimage Чверть долара
«Свобода, що стоїть» 		1916–1930 90 % Ag, 10 % Cu Фігура Свободи Орел 24,3 6,25 Рубчастий Герман Макнейл
Пів долара
«Барб'є» 		1892–1915 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Герб США 30,6 12,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
imageimage Пів долара
«Свобода, що йде» 		1916–1947 90 % Ag, 10 % Cu Фігура Свободи Орел 30,6 12,5 Рубчастий Адольф Вайнман
imageimage Пів долара
«Франклін» 		1947–1963 90 % Ag, 10 % Cu Бенджамін Франклін Дзвін 30,6 12,5 Рубчастий Джон Сіннок
imageimage Один долар
«Морган» 		1878–1904, 1921 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Орел,
лавровий вінок 		38,1 26,73 Рубчастий Джордж Морган
imageimage Один долар
«Мирний» 		1921–1935 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Орел,
промені сонця 		38,1 26,73 Рубчастий Антоніо де Франчізі
imageimage Один долар
«Ейзенхауер» 		1971–1978 75 % Cu, 25 % Ni
79 % Cu-Ni, 21 % Ag 		Дуайт Ейзенхауер Орел,
місячний пейзаж 		38,1 22,68
24,59 		Рубчастий Френк Гаспарро
imageimage Один долар
«Сюзан Ентоні» 		1979–1981, 1999 91,67 % Cu, 8,33 % Ni Портрет Сьюзен Ентоні Орел,
місячний пейзаж 		26,5 8,1 Рубчастий Френк Гаспарро
imageimage 2,5 долара
«Голова індіанця» 		1908–1916, 1929 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 18 4,18 Рубчастий Белла Пратт
imageimage П'ять доларів
«Голова індіанця» 		1908–1916, 1929 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 18 21,6 Рубчастий Белла Пратт
imageimage Десять доларів
«Голова індіанця»
«Орел
Сент-Годенса» 		1907–1933 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 26,92 16,718 Рубчастий Огастес Сент-Годенс
imageimage Двадцять доларів
«Голова Свободи»
«Подвійний орел» 		1849–1907 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 34,1 33,431 Рубчастий Джеймс Лонгекр
imageimage Двадцять доларів
«Сент-Годенс»
«Подвійний орел
Сент-Годенса» 		1907–1933 90 % Au, 10 % Cu Постать Свободи
на фоні променів сонця 		Орел
на фоні променів сонця 		34,1 33,431 Рубчастий Огастес Сент-Годенс

Випускаються по сьогодні

Зображення
(аверс/реверс) 		Номінал
(розмовна назва) 		Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм) 		Маса
(гр) 		Гурт Гравер
image Один цент
«пенні» 		2010–до сьогодні 97.5 % Zn, 2,5 % Cu Авраам Лінкольн Щит, що символізує об'єднану державу 19 2,50 Гладкий Віктор Бреннер,
Лінделл Басс
imageimage П'ять центів
«нікель» 		1938–до сьогодні 1938-: 75 % Cu, 25 % Ni
1942-1945: 56 % Cu, 35 % Ag, 9 % Mn 		Томас Джефферсон Садиба Монтічелло 21,21 5 Гладкий Фелікс Шлаг
imageimage Десять центів
«дайм» 		1946–до сьогодні 1946-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni 		Франклін Рузвельт Смолоскип,
оливкова,
дубова гілка 		17,91 2,5 Рубчастий Джон Сіннок
imageimage Чверть долара
«квотер» 		1932–до сьогодні 1932-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni 		Джордж Вашингтон Орел,
пучок стріл,
оливкові гілки 		24,3 6,25
5,67 		Рубчастий Джон Фланеган
imageimage Півдолара
«халф»
(обмежений випуск) 		1964–до сьогодні 1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-1970: 60 % Cu, 40 % Ag
1971-: 90 % Cu, 10 % Ni 		Джон Кеннеді Герб США 30,6 12,5
11,34 		Рубчастий Гілрой Робертс,
Френк Гаспарро
Один долар
«Сакагавея»
(обмежений випуск) 		1979—1981, 1999-до сьогодні 88,5 % Cu, 6 % Zn, 3,5 % Mn, 2 % Ni Сакагавея Різні, в залежності від року випуску 26,5 8,1 літери і зірки Гленна Гудейкер

Банкноти

image
Штаб-квартира Федеральної резервної системи у Вашингтоні (2004)

У 1913 році була створена, існуюча по сьогодні, Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'єднала приватні національні банки та державний компонент (в особі Казначейства США) у виробленні єдиної фінансової політики. Членами Федеральної резервної системи є 12 регіональних Федеральних резервних банків які є емісійними центрами «Банкнот Федерального Резерву» (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США які поступово замінили інші типи банкнот. Раніше були банкноти таких типів як «Банкноти Сполучених Штатів» (United States Note, з 1862 по 1971), «Банкноти Національного Банку» (National Bank Note, з 1875 по 1935) та «Банкноти Федерального Резервного Банку» (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934). Кожен з банків має свої літерні та цифрові коди які зазначаються на випущених ними банкнотах. Перша серія Банкнот Федерального Резерву була випущена у 1914 році і включала такі номінали як 5, 10, 20, 50 та 100 доларів. У 1918 були випущені банкноти в 500, 1000, 5000 та 10 000 доларів. Дані великі номінали використовувалися в основному лише в міжбанківських розрахунках. Вони ще були перевипущені у серіях 1928 та 1934 років, але з 1969 стали вилучатися через впровадження електронних банківських платежів. У 1963 Казначейство США впровадило випуск 1-доларової банкноти, а у 1973 2-доларової, остання, однак, друкується обмеженим тиражем тому в обігу зустрічається рідко.

Протягом усієї історії дизайн Банкнот Федерального Резерву особливо не змінювався. На усіх них продовжують друкувати зображення переважно чорною фарбою на аверсі та зеленою на звороті. Найбільші зміни відбулися в серіях 1928 (зменшення розміру банкнот), 1996 (збільшення розміру портретів, загальна світліша тональність) та 2004—2009 років (ще більш світла тональність в номіналах 5, 10, 20 доларів, зникнення овального обрамлення портретів, червоні смуги прапора США на аверсі 50-ти доларів, яскравий напис номіналу на звороті 100-доларової купюри та нові візуальні елементи захисту). Незмінними з початку їх випуску залишаються банкноти в 1 та 2 долари. Серед спільних елементів що присутні на усіх банкнотах є печатки ФРС та Казначейства по обидва боки від портретів (на 1- та 2-доларових купюрах зліва від портретів є печатки Федеральних резервних банків що їх випустили) та надпис «In God We Trust» (В Бога Ми Віримо). Банкноти останньої серії мають такі елементи захисту від підробок як водяний знак, захисна стрічка, «Сузір'я Євріона», друк номіналу що змінює колір при різних кутах зору, тощо. У 2013 році в обіг була введена нового дизайну 100-доларова банкнота (серії 2009) в якій появилися такі помітні елементи захисту як вплетена «3D стрічка», із зображенням Дзвону Свободи що змінюється написом «100», та зображення чорнильниці що змінює колір при зміні кута зору. Усі банкноти друкуються Бюром Гравіювання і Друку (Bureau of Engraving and Printing) на папері що виробляється фабрикою Crane Currency (м. Бостон) і який складається з бавовни (75 %) та льону (25 %).

Нижче в таблицях наведенні зображення Банкнот Федерального Резерву (Federal Reserve Note) починаючи з серії 1928 року.

Випуск припинений

Серії 1928—1995
Зображення Номінал Опис Дата випуску
Аверс Реверс Аверс Реверс першого останнього
image image $5 Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 1928 1995
image image $10 Александер Гамілтон Міністерство фінансів США
image image $20 Ендрю Джексон Білий дім
image image $50 Улісс Грант Капітолій 1993
image image $100 Бенджамін Франклін Індепенденс-холл
image image $500 Вільям Мак-Кінлі Напис «Five Hundred Dollars» 1934
image image $1000 Гровер Клівленд Напис «One Thousand Dollars»
image image $5000 Джеймс Медісон Напис «Five Thousand Dollars»
image image $10 000 [en] Напис «Ten Thousand Dollars»
Серії 1996—2006
Зображення Номінал Опис Дата випуску
Аверс Реверс Аверс Реверс першого останнього
image image 5 доларів Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 1999 2006
image image 10 доларів Александер Гамілтон Міністерство фінансів США 2003
image image 20 доларів Ендрю Джексон Білий дім 1996 2001
image image 50 доларів Улісс Грант Капітолій
image image 100 доларів Бенджамін Франклін Індепенденс-холл 2006

Випускаються по сьогодні

Зображення Номінал Розміри (мм) Основний
колір		 Опис
Аверс Реверс Аверс Реверс Дата
image image 1 долар 156 × 66,3 чорно-зелений Джордж Вашингтон Велика печатка 1963–до сьогодні
image image 2 долари
(обмежений випуск) 		156 × 66,3 чорно-зелений Томас Джефферсон Декларація незалежності США 1976–до сьогодні
image image 5 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 2006–до сьогодні
image image 10 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Александер Гамілтон Міністерство фінансів США 2004–до сьогодні
image image 20 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Ендрю Джексон Білий дім 2004–до сьогодні
image image 50 доларів 156 × 66,3 чорно-зелений Улісс Грант Капітолій 2004–до сьогодні
image image 100 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-синій Бенджамін Франклін Індепенденс-холл 2009–до сьогодні
Емісійні центри банкнот долара США
Номер округу Літерний код Місцезнаходження центру Федеральний резервний банк
1 A Бостон Федеральний резервний банк Бостона
2 B Нью-Йорк Федеральний резервний банк Нью-Йорка
3 C Філадельфія Федеральний резервний банк Філадельфії
4 D Клівленд Федеральний резервний банк Клівленда
5 E Ричмонд Федеральний резервний банк Ричмонда
6 F Атланта Федеральний резервний банк Атланти
7 G Чикаго Федеральний резервний банк Чикаго
8 H Сент-Луїс Федеральний резервний банк Сент-Луїса
9 I Міннеаполіс Федеральний резервний банк Міннеаполіса
10 J Канзас-Сіті Федеральний резервний банк Канзас-Сіті
11 K Даллас Федеральний резервний банк Далласа
12 L Сан-Франциско Федеральний резервний банк Сан-Франциско

Долар США як світова резервна валюта

Див. також: Резервна валюта

Після Другої світової війни Долар США став основною резервною валютою у світі. Це пояснюється домінуючою роллю американської економіки і політичної системи як найбільшої і однієї з найрозвиненіших та найстабільніших в світі. Дане становище було закріплене Бреттон-Вудською валютною системою.

На американський долар стабільно припадає більше половини світових національних золотовалютних запасів. У 1980-х роках, з піднесенням економік Німеччини та Японії, побутувала думка що дойчмарка і єна будуть конкурувати з доларом як резервні валюти і поділять світ на три валютні блоки. Однак з початку 1990-х поширеність єни у світі почала падати через неочікувану рецесію японської економіки, а дойчмарка з 1999 була замінена на євро. З 2002 року після введення готівкового євро спостерігалася тенденція до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанків диверсифікувати свої резерви. Однак з 2008 після глобальної фінансової кризи ця тенденція сповільнилася, оскільки долар вважався більш стабільною валютою-сховищем.

Серед факторів які підтримують статус американського долара як основної резервної валюти у світі економісти називають розмір національної економіки (за розміром номінального ВВП Економіка США є найбільшою у світі), важливість економіки у міжнародній торгівлі (США є одним з найбільших експортерів та імпортерів товарів і послуг у світі), розмір, розвиненість та відкритість фінансових ринків, конвертованість валюти, прив'язування до неї валютних курсів інших валют (станом на 2019 рік до долара США прив'язані курси більше 20 валют) та макроекономічна політика в країні.

На початок XXI століття долар США займає перше місце у світі за об'ємами торгівлі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,58 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,50 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Китайський юань 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Канадський долар 2,38 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,96 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,47 % 3,09 % 2,66 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Валютний курс

image
Графік «Індексу долара» (1967—2015)

Незважаючи на статус основної резервної валюти у світі, долар США, однак, не є «найтвердішою» за валютним курсом серед інших головних валют. Так загалом з 1960 по 2020 рік він зміцнів відносно британського фунта на 105 %, австралійського долара на 45 % та канадського долара на 33 %, однак ослаб відносно японської єни на 71 % та швейцарського франка на 79 %. Відносно євро з 1999 (коли він був запроваджений) по 2020 рік, американський долар ослаб на 4 %. Відносно валют-попередників євро таких як французький франк та німецька марка, долар США, з 1960 по 1998 рік, зміцнів на 14 % відносно франка, але ослаб на 59 % відносно марки.

Так званий «Індекс долара», який розраховує вартість долара США відносно шести валют основних торговельних партнерів США, з 1967 по 2020 рік знизився на 31 відсотковий пункт (з 120 до 89). Загалом протягом усього цього часу індекс плавно знижувався хоч і мав значні хвилі зростання. Примітно що основні хвилі зростання індексу припадають на регіональні (неамериканські) фінансові кризи, такі як Боргова криза латиноамериканських країн (1980-ті рр.), Азійська фінансова криза (1997) або Європейська боргова криза (2014—2015), під час яких відповідні регіональні валюти знецінювалися що в свою чергу породжувало попит на резервні валюти, в основному на долар США. Натомість Глобальна фінансова криза 2008 року, яка почалася саме з США, особливо на індекс долара не вплинула. Це можна пояснити тим що хоч дана криза й почалася з США, згодом вона поширилася майже на увесь світ.

image
image
image
Графіки валютного курсу долара США по відношенню до євро (з 1999 р.), британського фунта та японської єни (обидва з 1990)
(на перших двох — к-сть доларів за один євро та фунт відповідно, на третьому — к-сть єн за один долар)
Поточний обмінний курс USD
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH

Див. також

Примітки

  1. Consumer Price Index: 2023 in review bls.gov, процитовано: 10.04.2024
  2. Top 8 Most Tradable Currencies [ 6 січня 2016 у Wayback Machine.] investopedia.com, November 14, 2015
  3. Чому саме долар став світовою валютою [ 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] BBC, 10 квітня 2009
  4. Florian Cajori ([1929]1993). A History of Mathematical Notations [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (Vol. 2). New York: Dover, 15–29.
  5. National Geographic. June 2002. p. 1. Ask US.
  6. . Coins.lakdiva.org. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
  7. . etymologiebank.nl. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
  8. . Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  9. . Littleton Coin Company. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  10. Newman, Eric P. (1990). The Early Paper Money of America (вид. 3). Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 17. ISBN .
  11. Wright, Robert E. (2008). One Nation Under Debt: Hamilton, Jefferson, and the History of What We Owe. New York, New York: McGraw-Hill. с. 50–52. ISBN .
  12. Mint, U.S. . U.S. treasury. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 1 липня 2019.
  13. . Legal Information Institute. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  14. Matt Soniak (22 липня 2011). . Mental Floss. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  15. 31 U.S. Code § 5115. United States currency notes [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Кодекс Сполучених Штатів
  16. banks; nature of obligation; redemption. Title 12. [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Кодекс Сполучених Штатів
  17. Crabbe, Leland (June 1989). . Federal Reserve Bulletin. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  18. Bernanke, Ben (2 березня 2004). . At the H. Parker Willis Lecture in Economic Policy, Washington and Lee University, Lexington, Virginia. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 1 липня 2019.
  19. Tassava, Christopher. . Economic History Association. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 1 липня 2019.
  20. Rockoff, Hugh (1998). The economics of World War II. New York: Cambridge University press. с. 117. ISBN .
  21. Meier, Gerald (1974). . New York: Oxford University Press. с. 38. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  22. Eichengreen, Barry (2011). Exorbitant Privilege; The Rise and Fall of the Dollar. New York: Oxford University press. с. 44–49. ISBN .
  23. Mayer, Martin (February 1981). The Fate of the Dollar. New York: Signet. с. 4. ISBN .
  24. . history.state.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2016.
  25. Gold prices [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.] fxtop.com
  26. World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves [ 13 червня 2019 у Wayback Machine.] Міжнародний валютний фонд
  27. Рівень доларизації в Україні вдвічі вищий за природній — НБУ [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 11 квітня 2019
  28. . Федеральний резервний банк Нью-Йорка. July 2013. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 23 травня 2016.
  29. (PDF). Department of the Treasury. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
  30. Нова 100-доларова купюра з'явиться в обігу сьогодні [ 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] РБК-Україна, 08.10.2013
  31. An Historical Perspective on the Reserve Currency Status of the U.S. Dollar [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] Казначейство США, процитовано: 01.07.2019
  32. Графік валютного курсу долара США відносно євро та інших валют за роками fxtop.com
  33. U.S. Dollar Index [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.] marketwatch.com

Посилання

Долар США
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Портал
image Цитати у Вікіцитатах?
image Долар США у Вікісховищі?
  • Федеральна резервна система США [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Історичні та поточні банкноти Сполучених Штатів [ 6 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)
  • Чому саме долар став світовою валютою [ 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] BBC, 10.04.2009
  • Як долар став світовою резервною валютою: цікаві факти [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] 24 Канал

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dolar Do lar SShA abo Amerika nskij do lar angl United States dollar US dollar American dollar kod USD simvol oficijna valyuta Spoluchenih Shtativ Ameriki ta deyakih inshih krayin Podilyayetsya na 100 centiv V obigu perebuvayut moneti nominalom 1 5 10 25 50 centiv i 1 dolar ta banknoti v 1 2 5 10 20 50 i 100 dolariv Pravom emisiyi volodiye Federalna rezervna sistema yaka vikonuye v SShA funkciyi centralnogo banku Dolar SShA angl United States dollarBanknoti dolara SShADerzhava i SShA krayina emitent a takozh Ekvador Zimbabve Marshallovi Ostrovi Palau Panama Salvador Shidnij Timor Federativni Shtati MikroneziyiBanknoti 1 2 5 10 20 50 100Moneti1 5 10 25 1Simvol Liternij kodUSDCifrovij kod840Centralnij bankFederalna rezervna sistemaVebsajtwww federalreserve govValyutni kursi1 EUR 1 082 USD 10 lipnya 2024 1 GBP 1 281 USD 10 lipnya 2024 1 UAH 0 02456 USD 10 lipnya 2024 Inflyaciya3 4 2023 Dolar SShA u Vikishovishi Dolar SShA ye osnovnoyu rezervnoyu ta najposhirenishoyu valyutoyu u sviti Na nogo pripadaye do dvoh tretin svitovih nacionalnih valyutnih zapasiv Takozh vid 40 do 60 finansovih operacij u sviti obchislyuyut v amerikanskih dolarah SimvolSimvol dolaraDokladnishe Simvol dolara Simvolom dolara ye perekreslena vertikalnoyu liniyeyu latinska bukva S Vin vinik u XVIII st vnaslidok evolyuciyi napisannya abreviaturi ps poznachennya monet peso Ispanskoyi imperiyi sho mali shiroke poshirennya na Amerikanskomu kontinenti z XVI do XIX stolittya Literi p i s z chasom stali pisatisya poverh odin odnogo i peretvorilisya na simvol Insha populyarna teoriya poyasnyuye pohodzhennya simvolu vid Gerba Ispaniyi yakij karbuvali na ispanskih monetah Vin mistit v sobi elementi u viglyadi dvoh Gerkulesovih stovpiv yaki pereplitaye smuzhka tkanini u formi literi S Simvol dolara zazvichaj pishut pered sumoyu napriklad 200 bez probilu mizh simvolom i ciframi Simvol centa pislya napriklad 25 EtimologiyaDiv takozh Dolar U 1518 roci v Bogemiyi pochali karbuvati sribni moneti pid nazvoyu joahimstaler nim Joachimsthaler nazvanih na chest mistechka Joahimstal doslivno z nimeckoyi Dolina sv Joakima de dobuvali sriblo Nazva joahimstaler piznishe bula skorochena do taler nim Thaler Populyarnist moneti prizvela do poshirennya terminu v inshih yevropejskih movah zokrema italijskoyu vono stalo vimovlyatisya yak tallero ugorskoyu taller danskoyu ta shvedskoyu daler norvezkoyu dalar abo daler niderlandskoyu daler abo daalder anglijskoyu dollar Zokrema u 1575 roci v Niderlandah pochali karbuvati monetu Levendalder nid Leeuwen daalder u perekladi Levovij taler Levendalder buv tipovim sribnim talerom yedinoyu jogo vidminnistyu bulo zobrazhennya stoyachogo na zadnih lapah leva zvidki j nazva moneti Levendalder buv populyarnim zasobom platezhu v pivnichnoamerikanskij koloniyi Novi Niderlandi i perebuvav v obigu u Trinadcyatoh koloniyah protyagom XVII ta pochatku XVIII stolit V anglomovnih spilnotah niderlandsku monetu za originalnoyu anglijskoyu nazvoyu talera dollar nazivali Levovim dolarom angl Lion dollar Za slovami etimologiv v suchasnij amerikanskij anglijskij vimova slova dollar ye nablizhenoyu do vimovi slova daler niderlandskoyu movoyu XVII go st Za analogiyeyu z levovim dolarom ispanski peso sho buli specialno vipusheni dlya ispanskih kolonij v Americi ta na Filippinah identichni za vagoyu i formoyu moneti nominalom 8 realiv nazivali u pivnichnoamerikanskih britanskih koloniyah ispanskimi dolarami Do seredini XVIII st ispanski dolari vitisnili z obigu niderlandski Zreshtoyu u 1775 roci taku nazvu otrimala persha amerikanska oficijna valyuta U rozmovnij movi isnuyut rizni psevdonimi dlya imenuvannya dolara SShA Sered najposhirenishih baks i grinbek zelenij ta in Termin baks mnozhina baksi angl buck bucks datuyut XVIII st Mozhlivo vin pohodit vid anglijskogo slova Buckskin sho v perekladi oznachaye Shkira olenya Ci shkuri buli odnim z golovnih predmetiv torgivli kolonistiv z korinnimi indiancyami Grinbek ta zelenij pohodit z XIX stolittya koli buli vipusheni banknoti dlya finansuvannya vitrat Pivnochi pid chas Gromadyanskoyi vijni Usi voni buli nadrukovani zelenim kolorom na zvoroti back side Piznishe Kaznachejstvo SShA US Treasury perejnyalo cyu tradiciyu i zelenij kolir dosi perevazhaye v oformlenni banknot dolara SShA Inkoli banknoti okremih nominaliv nazivayut za prizvishami abo imenami person zobrazhenih na nih Yak napriklad Bendzhamin abo Franklin koli mayut na uvazi 100 dolarovu kupyuru Grant 50 ti dolarovu Dzhekson 20 ti dolarovu tosho Svoyi rozmovni nazvi mayut i moneti dolara SShA U frankomovnih seredovishah dolar SShA inodi nazivayut piastrom Piastrami nazivali groshovi odinici u francuzkih koloniyah v Pivdenno Shidnij Aziyi i same taka nazva amerikanskogo dolara bula vzhita u frankomovnomu teksti oficijnogo dogovoru z Kupivli Luyiziani v 1803 roci Imenuvannya dolara SShA piastrom doteper poshirene sered nosiyiv kazhunskogo dialektu francuzkoyi movi ta frankomovnih zhiteliv v regioni Nova Angliya Takozh piastr yak slengova nazva amerikanskoyi valyuti vikoristovuyut frankomovni zhiteli Karibskih ostroviv najbilshe na Gayiti IstoriyaProtyagom XVII ta na pochatku XVIII stolit najposhirenishimi monetami na teritoriyi Trinadcyati kolonij buli ispanski peso podilyalisya na 8 realiv yaki chasto nazivali dolarami i yaki shiroko vikoristovuvalisya v ispanskih koloniyah v Americi v XVI XIX stolittyah Gollandskij levendalder buv populyarnim zasobom platezhu v koloniyi Novi Niderlandi teritoriya suchasnogo Nyu Jorka i takozh buv v obigu v anglijskih koloniyah protyagom XVII ta na pochatku XVIII stolit Revers banknoti v 1 3 kontinentalnogo dolara 1776 Vnaslidok Amerikanskoyi revolyuciyi 1775 1783 Trinadcyat kolonij otrimali nezalezhnist Pislya zvilnennya vid britanskogo monetarnogo regulyuvannya novoutvorenni shtati dlya finansuvannya potreb vijni pochali vipuskati svoyi paperovi groshi nominalom 5 shilingiv u Dzhordzhiyi 6 shilingiv u shtatah Konnektikut Massachusets Nyu Gempshir Rod Ajlend Virdzhiniya 7 1 2 shilinga u Delaver Merilend Nyu Dzhersi Pensilvaniya 8 shilingiv v Nyu Jorku i Pivnichnij Karolini ta 32 1 2 shilinga u Pivdennij Karolini Kontinentalnij kongres takozh vipuskav svoyi banknoti Kontinentalni dolari nominovani v ispanskih dolarah Kontinentalni dolari silno znecinilisya pid chas Vijni za nezalezhnist Osnovnoyu prichinoyu comu bulo neuzgodzhennya monetarnoyi politiki mizh Kongresom ta shtatami yaki prodovzhuvali vipuskati svoyi groshovi znaki Zreshtoyu vin buv zaminenij na sribnij dolar za kursom 1 sribnij dolar 1000 kontinentalnih dolariv Dolar SShA vpershe buv viznachenij u 1792 roci specialnim Monetnim Aktom angl Coinage Act yakim vartist dolara vstanovlyuvalasya na rivni ispanskogo dolara Pershi moneti buli vikarbuvani Monetnim dvorom SShA zasnovanij tim zhe Aktom i buli shozhimi za vagoyu i vmistom sribla do ispanskih dolariv sho karbuvalisya v Meksici ta Peru tobto 371 i 4 16 grana chistogo abo 416 gran 27 gramiv standartnogo sribla Odinicya igl angl eagle v perekladi orel dorivnyuvala 10 dolaram vstanovlyuvalasya na rivni 247 i 4 8 abo 270 gran 17 gramiv zolota v zalezhnosti vid jogo chistoti Tobto todi u SShA buv vstanovlenij bimetalizm fiksovana vartist zolota ta sribla Vartist na rivni 371 grana pohodit vid rishennya Aleksandera Gamiltona zrobiti odinicyu amerikanskoyi valyuti rivnoyu znoshenij moneti ispanskogo peso Novi neznosheni ispanski moneti zazvichaj mali vagu 377 gran Ispanski dolari amerikanski sribni dolari ta meksikanski sribni peso perebuvali v obigu paralelno do vidannya she odnogo Monetnogo Aktu Coinage Act of 1857 u 1857 roci yakim postanovlyalosya sho yedinoyu zakonnoyu groshovoyu odiniceyu ye dolar SShA Rannya amerikanska valyuta ne mistila portretiv person yak ce ye na suchasnih monetah ta banknotah na pochatku XX st bulo dozvoleno rozmishuvati portreti osib ale lishe pomerlih Cej princip buv svidomo prijnyatij todishnim uryadom na protivagu yevropejskij praktici rozmishuvannya portretiv monarhiv Spochatku v SShA ne isnuvalo centralnogo banku i kozhen komercijnij bank vipuskav svoyi banknoti shozha sistema po sogodni isnuye v Gonkongu ta chastkovo u Velikij Britaniyi Pershoyu instituciyeyu z funkciyami centralnogo banku stav Bank Pivnichnoyi Ameriki zasnovanij u 1781 roci U 1783 vin buv prodanij u privatni ruki i pripiniv funkcionuvati yak centralnij U 1791 roci Aleksanderom Gamiltonom buv zasnovanij Pershij bank SShA yakij takozh vikonuvav funkciyi centralnogo banku Jogo statut ne buv ponovlenij u 1811 roci U 1816 buv zasnovanij Drugij bank SShA ale i jogo statut ne buv ponovlenij u 1836 znachnoyu miroyu cherez kritiku prezidenta Endryu Dzheksona Z 1837 po 1862 roki u SShA isnuvala era vilnogo bankingu koli znovu emisijnimi centrami banknot vistupali lishe komercijni banki Protyagom XIX stolittya Kaznachejstvo SShA vipuskalo takozh tak zvani Kaznachejski banknoti Treasury Note borgovi cinni paperi yakimi Uryad SShA zaluchav finansuvannya dlya Anglo amerikanskoyi vijni 1812 1815 Piznishe voni znovu vipuskalisya pid chas finansovih kriz 1837 ta 1857 rokiv i dlya finansuvannya Amerikano meksikanskoyi vijni 1846 1848 ta Gromadyanskoyi vijni 1861 1865 Pid chas Gromadyanskoyi vijni a same z serpnya 1861 po kviten 1862 Kaznachejstvo vipuskalo takozh tak zvani Banknoti na vimogu angl Demand Note nominalami 5 10 ta 20 dolariv Nimi uryad Pivnochi oplachuvav riznomanitni vijskovi vitrati vklyuchayuchi zarplatu pracivnikam ta vijskovim Banknoti na vimogu stali pershimi povnocinnimi derzhavnimi banknotami na vidminno vid poperednih borgovih paperiv ta privatnih banknot yaki otrimali shirokij obig Same vid nih pohodit odna z rozmovnih nazv dolara SShA grinbek angl greenback sho mozhna pereklasti yak zeleni spini oskilki voni drukuvalisya zelenoyu farboyu na zvoroti back side Na aversi licovij storoni zobrazhennya drukuvalisya odnochasno chornoyu ta zelenoyu farbami Piznishe Kaznachejstvo SShA perejnyalo cyu tradiciyu i zelenij kolir dosi perevazhaye v oformlenni banknot dolara SShA Pid chas vijni uryadom Pivdnya Konfederaciyi vipuskavsya Dolar Konfederativnih Shtativ Ameriki Banknoti United States Note Banknota Spoluchenih Shtativ nominalom 20 ta 10 dolariv 1880 roku druku U 1862 ta 1863 rokah buli vipusheni Akti pro Nacionalnij bank National Bank Act yakimi Kongres zasnuvav sistemu nacionalnih bankiv sho mali perebrati na sebe vipusk yedinoyi amerikanskoyi valyuti Spochatku vipuskalisya rizni tipi banknot Banknoti Spoluchenih Shtativ United States Note z 1862 po 1971 Banknoti Nacionalnogo Banku National Bank Note z 1875 po 1935 Banknoti Federalnogo Rezervnogo Banku Federal Reserve Bank Note z 1915 po 1934 a takozh sribni ta zoloti sertifikati Cherez ryad finansovih potryasin naprikinci XIX ta na pochatku XX stolit u SShA velisya diskusiyi pro reformuvannya sistemi nacionalnih bankiv yaka mogla b vesti bilsh unifikovanu finansovu politiku Rezultatom stalo prijnyattya u 1913 roci Aktu pro Federalnij rezerv Federal Reserve Act yakim bula stvorena isnuyucha po sogodni Federalna rezervna sistema FRS struktura yaka ob yednala privatni nacionalni banki ta derzhavnij komponent v osobi Kaznachejstva SShA u viroblenni yedinoyi finansovoyi politiki Chlenami Federalnoyi rezervnoyi sistemi stali 12 regionalnih Federalnih rezervnih bankiv yaki vlasne i ye emisijnimi centrami Banknot Federalnogo Rezervu Federal Reserve Note suchasnih banknot dolara SShA yaki postupovo zaminili inshi tipi banknot U 1900 roci buv vidanij Akt yakim skasovuvalas sistema bimetalizmu i vvodivsya Zolotij standart priv yazka dolara SShA do zolota vtim sribni moneti she prodovzhuvali vipuskati do 1970 roku Vartist 1 dolara bula vstanovlena na rivni 23 22 grana 1 505 gram zolota abo 20 67 za 1 trojsku unciyu zolota Zolotij standart pererivavsya dvichi protyagom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 pershij raz povnistyu drugij dlya inozemnogo obminu Na pochatku vijni amerikanski kompaniyi mali veliki borgi pered yevropejskimi kreditorami yaki pogashali zolotom Cherez prizupinennya zolotogo standartu v yevropejskih krayinah obminnij kurs amerikanskogo dolara do napriklad britanskogo funta sterlingiv buv vishim vid nominalnogo zolotogo paritetu Ce viklikalo velikij vidtik zolota z SShA sho trivav do 31 lipnya 1914 koli Nyu Jorkska fondova birzha zakrilasya i diya zolotogo standartu prizupinilasya Dlya zahistu obminnogo kursu dolara Kaznachejstvo SShA upovnovazhilo banki v ekstrenomu poryadku vipustiti novu valyutu a novostvorena Federalna rezervna sistema organizuvala fond dlya zabezpechennya viplat inozemnim kreditoram Ci zusillya prinesli uspih i v listopadi togo zh roku novi banknoti buli vidklikani z obigu Zolotij standart buv vidnovlenij v grudni 1914 koli Nyu Jorkska birzha znovu zapracyuvala Do tih pir poki SShA zalishalisya nejtralnimi u vijni vona bula yedinoyu krayinoyu sho zberigala zolotij standart bez obmezhen v eksporti ta importi z 1915 po 1917 rik Zi vstupom Spoluchenih Shtativ u vijnu 6 kvitnya 1917 na boci krayin chleniv Antanti prezident Vudro Vilson zaboroniv eksport zolota tim samim prizupinivshi zolotij standart dlya inozemnogo obminu Pislya vijni yevropejski krayini postupovo povertalisya do svoyih zolotih standartiv hoch i v desho zminenomu viglyadi Persha svitova vijna stala pershim krokom do stanovlennya dolara SShA yak svitovoyi rezervnoyi valyuti oskilki same todi amerikanska ekonomika otrimala velikij poshtovh do rostu cherez zbilshennya eksportu do soyuznickih krayin a sama krayina peretvorilasya z borzhnika na kreditora div SShA v Pershij svitovij vijni Ekonomika SShA Pid chas Velikoyi depresiyi v bilshosti krayin buv pripinenij zolotij standart FRS dlya zberezhennya standartu u SShA bula zmushena pidnyati procentni stavki sho pidvishuvalo i bez togo ne malij ekonomichnij tisk na banki Pislya togo yak bankivska panika stala bilsh virazhenoyu na pochatku 1933 lyudi pochali skupovuvati zoloti moneti pozayak nedovira do bankiv porodila nedoviru do paperovih groshej sho v svoyu chergu viklikalo pogirshennya deflyaciyi ta zbidnennya zolotovalyutnih rezerviv Dlya borotbi z cim Kongres ta prezident Franklin Ruzvelt projnyali ryad Aktiv ta Ukaziv shodo vprovadzhennya politiki reflyaciyi Sered nih bulo prizupinennya zolotogo standartu za vinyatkom inozemnogo obminu skasuvannya funkciyi zolota yak universalnogo zakonnogo zasobu splati borgiv i zaborona privatnoyi vlasnosti na znachni obsyagi zolotih monet Ukazom vstanovlyuvalasya primusova skupka u naselennya zolota za vinyatkom pevnogo dozvolenogo minimumu za cinoyu 20 67 za 1 trojsku unciyu U 1934 roci dolar bulo devalvovano do 35 za unciyu zolota Druga svitova vijna spustoshila yevropejski ta azijski ekonomiki zalishivshi ekonomiku Spoluchenih Shtativ vidnosno nedotorkanoyu Pid chas vijni yevropejski uryadi perepravlyali svoyi zapasi zolota u SShA ta Kanadu dlya yih zahishenosti pered vtorgnennyam vijsk krayin Osi Znachna yih chastina bula vitrachena na pokupku amerikanskih vijskovih zasobiv sho dozvolilo cij krayini nakopichiti veliki rezervi zolota Ce nadavalo Spoluchenim Shtatam znachnu ekonomichnu ta politichnu silu pislya vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na banknotah dolara sho buli v obigu na Gavayah robilasya specialna nadpechatka Planuvalosya sho v razi okupaciyi Gavayi yaponcyami taki banknoti mali buti ogolosheni nedijsnimi Takozh pid chas vijni nacisti planuvali provedennya tayemnoyi specoperaciyi Bernhard metoyu yakoyi bulo pidirvati ekonomiku Velikoyi Britaniyi ta SShA shlyahom vipusku v obig velikoyi kilkosti falshivih banknot funta sterlingiv ta dolara SShA Amerikanskij ta britanskij ekonomisti Garri Dekster Vajt i Dzhon Mejnard Kejns buli golovami delegacij svoyih krayin na Bretton Vudskij konferenciyi i zrobili velikij vnesok u rozrobku pislyavoyennoyi modeli valyutnih vidnosin u sviti Zasnovana u 1944 roci Bretton Vudska sistema zakripila status dolara SShA yak svitovoyi rezervnoyi valyuti Za umovami sistemi krayini Zahidnoyi Yevropi a takozh Kanada Yaponiya ta Avstraliya zobov yazalisya priv yazati kursi svoyih valyut do amerikanskogo dolara a SShA vzyala na sebe obov yazok obminyuvati dolari SShA na zoloto za kursom 35 za unciyu Dana sistema bula poklikana vregulyuvati obminni kursi valyut sho bulo neobhidno dlya vidbudovi pislyavoyennih ekonomik Dlya pidtrimki ciyeyi sistemi buli zasnovani Mizhnarodnij valyutnij fond ta Mizhnarodnij bank rekonstrukciyi ta rozvitku sho sogodni vhodit do Grupi Svitovogo banku Poki Bretton Vudska sistema prihodila v diyu yevropejski krayini stiknulisya z deficitom dolara dlya importu tovariv z SShA U 1948 roci Kongres prijnyav Plan Marshalla programu ekonomichnoyi dopomogi Yevropi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Plan peredbachav nadannya Yevropi 12 milyardiv dolariv blizko 100 mlrd za cinami 2018 roku dlya importu z SShA produktiv harchuvannya promislovogo ustatkuvannya paliva odyagu sirovini tosho Ce dopomoglo zberegti ta vidroditi yevropejskij ekonomichnij potencial stvorivshi dzherela samozabezpechennya ta mozhlivosti dlya vzhe samostijnogo platospromozhnogo importu z SShA V pidsumku Plan Marshalla zabezpechiv dovgotrivalij pozitivnij efekt i dlya amerikanskoyi ekonomiki cherez zbilshennya eksportu v Yevropu Shozha programa dopomogi vid Spoluchenih Shtativ isnuvala takozh dlya Yaponiyi Cikavo sho pered Planom Marshala isnuvav destruktivnij Plan Morgentau programa z deindustrializaciyi okupovanoyi Nimechchini dlya nedopushennya mozhlivogo vidrodzhennya yiyi vijskovogo potencialu u majbutnomu Z vidnovlennyam povoyennih ekonomik zrostala j groshova masa u sviti U 1959 roci kilkist dolariv sho perebuvala v obigu u sviti perevishuvala rezervi zolota u SShA za vstanovlenim Bretton Vudskoyu sistemoyu kursu v 35 za unciyu Ce stvorilo riziki dlya vidtoku zolota zi SShA oskilki vse bilshe krayin zvertalisya za obminom svoyih dolariv na zoloto pri prodovzhenni ciyeyi tendenciyi v perspektivi Spolchenni Shtati vzagali mogli vicherpati svoyi rezervi sho oznachalo b krah Bretton Vudskoyi sistemi Dlya nedopushennya cogo 1 listopada 1961 roku SShA ta 7 yevropejskih krayin uklali ugodu pro stvorennya Londonskogo pulu zolota angl London Gold Pool u yakomu SShA zabezpechili 50 rezerviv reshtu yevropejski krayini Tobto todi pidtrimka stabilnih kursiv v mezhah Bretton Vudskoyi sistemi perejshla na zabezpechennya vid mononacionalnogo amerikanskogo zolotogo zapasu do mizhnarodnogo Ce pidtrimalo sistemu na deyakij chas Cherez zbilshennya podalshogo popitu na zoloto devalvaciyu Bankom Angliyi funta v listopadi 1967 ta viklikanij cim vihid Franciyi z ugodi Londonskij pul zolota rozpavsya v berezni 1968 Pislya cogo SShA oficijno viznali politiku dvorivnevogo rinku oficijnogo dlya inozemnih uryadiv za cinoyu 35 za unciyu ta privatnogo de zoloto torguvalosya za rinkovimi cinami Uryad SShA zayaviv sho pripinit prodavati zoloto inozemnim uryadam yaki torguyut nim na privatnomu rinku ale ce vse odno stvoryuvalo veliki riziki zlovzhivan dlya uchasnikiv rinku yaki mogli kupuvati zoloto za nizhchimi cinami na uryadovomu rinku i prodavati jogo za vishimi na privatnomu Zreshtoyu 15 serpnya 1971 roku na tli pevnih ekonomichnih faktoriv zrostannya inflyaciyi pid chas V yetnamskoyi vijni devalvaciyi inshih valyut zokrema funta sterlingiv prezident Richard Nikson vidav ukaz pro skasuvannya priv yazki dolara SShA do zolota zolotogo standartu Cya podiya uvijshla v istoriyu pid nazvoyu Niksonivskij shok angl Nixon shock Vona oznamenuvala perehid dolara ta inshih providnih valyut vid fiksovanogo rezhimu obminnogo kursu do plavayuchogo tobto rinkovogo viznachennya vartosti valyut U 1976 roci nova realnist bula zatverdzhena yak Yamajska valyutna sistema yaka isnuye po sogodni Po suti z 1971 roku zoloto perejshlo z groshovoyi odinici v tovar a dolari ta inshi valyuti stali fiatnimi groshima Pislya skasuvannya zolotogo standartu cini na zoloto silno virosli do majzhe 200 za unciyu u 1975 ta 800 u 1980 Pislya perehodu na plavayuchij kurs a takozh na tli zrostannya inflyaciyi u Velikij Britaniyi dolar SShA ostatochno utverdivsya yak osnovna rezervna valyuta svitu Tak za danimi MVF yaksho u 1965 na dolar SShA pripadalo 72 svitovih valyutnih rezerviv a na funt sterlingiv yakij buv na drugomu misci 25 to u 1975 roci na dolar pripadalo 84 na nimecku marku yaka pidnyalas na druge misce 6 na funt 3 Protyagom desyatilit amerikanskij dolar zalishayetsya osnovnoyu rezervnoyu valyutoyu u sviti Nim zazvichaj nominuyutsya cini na mizhnarodnih birzhah na taki najposhirenishi za obsyagom torgivli tovari yak nafta promislovi metali silskogospodarski sirovini zoloto tosho Na pochatku 1990 h pislya padinnya Zaliznoyi zavisi dolar SShA poshirivsya v krayinah shidnogo bloku yak na derzhavnomu rivni vid takih organizacij yak Mizhnarodnij valyutnij fond abo Svitovij bank dlya dopomogi perevedennya ekonomik na rinkovu sistemu tak i sered naselennya yak zasib zaoshadzhennya v postkomunistichnij nestabilnosti Vin dosi zberigaye poshirenist sered naselennya i kompanij yak odinicya rozrahunkiv abo zasib zaoshadzhennya zokrema v Ukrayini Dovgij chas valyutnij kurs ukrayinskoyi grivni maye rizni rivni priv yazki do amerikanskogo dolara Za danimi Federalnogo rezervnogo banku Nyu Jorka u sviti stanom na lipen 2013 roku v obigu gotivkoyu perebuvalo 1 2 triljona dolariv MonetiDokladnishe Moneti SShA Monetnij Akt Coinage Act vid 1792 roku postanoviv sho dolar SShA na vidminu vid ispanskogo dolara yakij podilyavsya na 8 realiv bude privedenij do desyatkovoyi sistemi chislennya Bulo vstanovleno taki rozminni odinici yak mil mnozhina mils angl mill mills simvol yakij dorivnyuvav 1 1000 dolara cent cent 1 100 dolara dajm dime 1 10 dolara ta igl eagle v perekladi orel 10 dolariv Na praktici lishe cent vikoristovuyetsya yak rozminna odinicya dolara Dajm vzhivayetsya dlya imenuvannya moneti v 10 centiv mil ta igl vzagali ne vidomi bilshosti amerikanciv hocha milsi inodi vikoristovuyutsya dlya napriklad zboriv podatkiv abo cin na benzin cini na benzin u SShA zazvichaj vkazuyutsya v formati X XX9 za 1 galon tobto vidobrazhayutsya naprkl yak 3 599 abo chastishe 3 59 9 10 Moneti dolara SShA karbuyutsya z 1792 roku Usi voni dosi zalishayutsya zakonnimi platizhnimi zasobami Hocha zvichajno bonistichna vartist starih monet znachno perevishuye yih nominalnu tomu voni perebuvayut v obigu hiba sho mizh kolekcionerami Z 1934 roku vipuskayutsya obigovi moneti nominalami lishe v 1 5 10 25 50 centiv ta 1 dolar Ostanni dva nominali vipuskayutsya obmezhenim tirazhem tomu v obigu zustrichayutsya ridko Ranishe vipuskalis takozh nominali v 1 2 2 3 20 centiv ta 2 50 3 5 10 i 20 dolariv Usi moneti karbuyutsya v Monetnomu dvori SShA United States Mint Vipuskayutsya takozh riznomanitni pam yatni moneti dolara SShA Podibno do banknot v SShA chasto vzhivayutsya rozmovni nazvi monet amerikanskogo dolara yak napriklad kvoter angl quarter v perekladi chetvertak koli mayut na uvazi monetu v 25 centiv dajm dime 1 10 dolara 10 centiv nikel nickel ce bula odna z pershih monet vigotovlena ne z dorogocinnih metaliv a zi zvichajnih zokrema nikelyu 5 centiv ta penni penny nazva pohodit vid rozminnoyi odinici britanskogo funta 1 cent Moneti amerikanskogo dolara mayut shirokij obig lishe u SShA ta u kilkoh krayinah z dolarizovanim groshovim obigom Deyaki krayini Shidnij Timor Ekvador Panama sho oficijno prijnyali dolar SShA vikoristovuyuchi jogo banknoti prodovzhuyut karbuvati svoyi moneti Vipusk pripinenij Zobrazhennya avers revers Nominal rozmovna nazva Data vipusku Metal Avers Revers Diametr mm Masa gr Gurt GraverOdin cent Golova indiancya 1859 1909 95 Cu 5 Zn Golova indiancya Nominal dubovij vinok 19 3 11 Gladkij Dzhejms LongekrOdin cent Linkoln Pshenichnij cent 1909 1958 95 Cu 5 Zn Avraam Linkoln Nominal pshenichni koloski 19 3 11 Gladkij Viktor BrennerOdin cent Linkoln Pshenichnij cent 1943 Stal Avraam Linkoln Nominal pshenichni koloski 19 2 7 Gladkij Viktor BrennerOdin cent Memorial Linkolna 1959 2009 97 5 Zn 2 5 Cu Avraam Linkoln Memorial Linkolna 19 3 11 Gladkij Viktor Brenner Frenk GasparroP yat centiv Svoboda 1883 1913 75 Cu 25 Ni Golova Svobodi Nominal dubovij vinok 21 21 5 Gladkij Charlz Barb yeP yat centiv Indianec 1913 1938 75 Cu 25 Ni Golova indiancya Bizon 21 21 5 Gladkij Dzhejms FrejzerDajm Barb ye 1892 1916 90 Ag 10 Cu Golova Svobodi Nominal vinok z agrokultur 17 91 2 5 Rubchastij Charlz Barb yeDajm Merkurij 1916 1945 90 Ag 10 Cu Merkurij Puchok stril olivkova gilka 17 91 2 5 Rubchastij Adolf VajnmanChvert dolara Barb ye 1892 1916 90 Ag 10 Cu Golova Svobodi Gerb SShA 24 3 6 25 Rubchastij Charlz Barb yeChvert dolara Svoboda sho stoyit 1916 1930 90 Ag 10 Cu Figura Svobodi Orel 24 3 6 25 Rubchastij German MaknejlPiv dolara Barb ye 1892 1915 90 Ag 10 Cu Golova Svobodi Gerb SShA 30 6 12 5 Rubchastij Charlz Barb yePiv dolara Svoboda sho jde 1916 1947 90 Ag 10 Cu Figura Svobodi Orel 30 6 12 5 Rubchastij Adolf VajnmanPiv dolara Franklin 1947 1963 90 Ag 10 Cu Bendzhamin Franklin Dzvin 30 6 12 5 Rubchastij Dzhon SinnokOdin dolar Morgan 1878 1904 1921 90 Ag 10 Cu Golova Svobodi Orel lavrovij vinok 38 1 26 73 Rubchastij Dzhordzh MorganOdin dolar Mirnij 1921 1935 90 Ag 10 Cu Golova Svobodi Orel promeni soncya 38 1 26 73 Rubchastij Antonio de FranchiziOdin dolar Ejzenhauer 1971 1978 75 Cu 25 Ni 79 Cu Ni 21 Ag Duajt Ejzenhauer Orel misyachnij pejzazh 38 1 22 68 24 59 Rubchastij Frenk GasparroOdin dolar Syuzan Entoni 1979 1981 1999 91 67 Cu 8 33 Ni Portret Syuzen Entoni Orel misyachnij pejzazh 26 5 8 1 Rubchastij Frenk Gasparro2 5 dolara Golova indiancya 1908 1916 1929 90 Au 10 Cu Golova indiancya Orel 18 4 18 Rubchastij Bella PrattP yat dolariv Golova indiancya 1908 1916 1929 90 Au 10 Cu Golova indiancya Orel 18 21 6 Rubchastij Bella PrattDesyat dolariv Golova indiancya Orel Sent Godensa 1907 1933 90 Au 10 Cu Golova indiancya Orel 26 92 16 718 Rubchastij Ogastes Sent GodensDvadcyat dolariv Golova Svobodi Podvijnij orel 1849 1907 90 Au 10 Cu Golova indiancya Orel 34 1 33 431 Rubchastij Dzhejms LongekrDvadcyat dolariv Sent Godens Podvijnij orel Sent Godensa 1907 1933 90 Au 10 Cu Postat Svobodi na foni promeniv soncya Orel na foni promeniv soncya 34 1 33 431 Rubchastij Ogastes Sent GodensVipuskayutsya po sogodni Zobrazhennya avers revers Nominal rozmovna nazva Data vipusku Metal Avers Revers Diametr mm Masa gr Gurt GraverOdin cent penni 2010 do sogodni 97 5 Zn 2 5 Cu Avraam Linkoln Shit sho simvolizuye ob yednanu derzhavu 19 2 50 Gladkij Viktor Brenner Lindell BassP yat centiv nikel 1938 do sogodni 1938 75 Cu 25 Ni 1942 1945 56 Cu 35 Ag 9 Mn Tomas Dzhefferson Sadiba Montichello 21 21 5 Gladkij Feliks ShlagDesyat centiv dajm 1946 do sogodni 1946 1964 90 Ag 10 Cu 1965 75 Cu 25 Ni Franklin Ruzvelt Smoloskip olivkova dubova gilka 17 91 2 5 Rubchastij Dzhon SinnokChvert dolara kvoter 1932 do sogodni 1932 1964 90 Ag 10 Cu 1965 75 Cu 25 Ni Dzhordzh Vashington Orel puchok stril olivkovi gilki 24 3 6 25 5 67 Rubchastij Dzhon FlaneganPivdolara half obmezhenij vipusk 1964 do sogodni 1964 90 Ag 10 Cu 1965 1970 60 Cu 40 Ag 1971 90 Cu 10 Ni Dzhon Kennedi Gerb SShA 30 6 12 5 11 34 Rubchastij Gilroj Roberts Frenk GasparroOdin dolar Sakagaveya obmezhenij vipusk 1979 1981 1999 do sogodni 88 5 Cu 6 Zn 3 5 Mn 2 Ni Sakagaveya Rizni v zalezhnosti vid roku vipusku 26 5 8 1 literi i zirki Glenna GudejkerBanknotiShtab kvartira Federalnoyi rezervnoyi sistemi u Vashingtoni 2004 U 1913 roci bula stvorena isnuyucha po sogodni Federalna rezervna sistema FRS struktura yaka ob yednala privatni nacionalni banki ta derzhavnij komponent v osobi Kaznachejstva SShA u viroblenni yedinoyi finansovoyi politiki Chlenami Federalnoyi rezervnoyi sistemi ye 12 regionalnih Federalnih rezervnih bankiv yaki ye emisijnimi centrami Banknot Federalnogo Rezervu Federal Reserve Note suchasnih banknot dolara SShA yaki postupovo zaminili inshi tipi banknot Ranishe buli banknoti takih tipiv yak Banknoti Spoluchenih Shtativ United States Note z 1862 po 1971 Banknoti Nacionalnogo Banku National Bank Note z 1875 po 1935 ta Banknoti Federalnogo Rezervnogo Banku Federal Reserve Bank Note z 1915 po 1934 Kozhen z bankiv maye svoyi literni ta cifrovi kodi yaki zaznachayutsya na vipushenih nimi banknotah Persha seriya Banknot Federalnogo Rezervu bula vipushena u 1914 roci i vklyuchala taki nominali yak 5 10 20 50 ta 100 dolariv U 1918 buli vipusheni banknoti v 500 1000 5000 ta 10 000 dolariv Dani veliki nominali vikoristovuvalisya v osnovnomu lishe v mizhbankivskih rozrahunkah Voni she buli perevipusheni u seriyah 1928 ta 1934 rokiv ale z 1969 stali viluchatisya cherez vprovadzhennya elektronnih bankivskih platezhiv U 1963 Kaznachejstvo SShA vprovadilo vipusk 1 dolarovoyi banknoti a u 1973 2 dolarovoyi ostannya odnak drukuyetsya obmezhenim tirazhem tomu v obigu zustrichayetsya ridko Protyagom usiyeyi istoriyi dizajn Banknot Federalnogo Rezervu osoblivo ne zminyuvavsya Na usih nih prodovzhuyut drukuvati zobrazhennya perevazhno chornoyu farboyu na aversi ta zelenoyu na zvoroti Najbilshi zmini vidbulisya v seriyah 1928 zmenshennya rozmiru banknot 1996 zbilshennya rozmiru portretiv zagalna svitlisha tonalnist ta 2004 2009 rokiv she bilsh svitla tonalnist v nominalah 5 10 20 dolariv zniknennya ovalnogo obramlennya portretiv chervoni smugi prapora SShA na aversi 50 ti dolariv yaskravij napis nominalu na zvoroti 100 dolarovoyi kupyuri ta novi vizualni elementi zahistu Nezminnimi z pochatku yih vipusku zalishayutsya banknoti v 1 ta 2 dolari Sered spilnih elementiv sho prisutni na usih banknotah ye pechatki FRS ta Kaznachejstva po obidva boki vid portretiv na 1 ta 2 dolarovih kupyurah zliva vid portretiv ye pechatki Federalnih rezervnih bankiv sho yih vipustili ta nadpis In God We Trust V Boga Mi Virimo Banknoti ostannoyi seriyi mayut taki elementi zahistu vid pidrobok yak vodyanij znak zahisna strichka Suzir ya Yevriona druk nominalu sho zminyuye kolir pri riznih kutah zoru tosho U 2013 roci v obig bula vvedena novogo dizajnu 100 dolarova banknota seriyi 2009 v yakij poyavilisya taki pomitni elementi zahistu yak vpletena 3D strichka iz zobrazhennyam Dzvonu Svobodi sho zminyuyetsya napisom 100 ta zobrazhennya chornilnici sho zminyuye kolir pri zmini kuta zoru Usi banknoti drukuyutsya Byurom Graviyuvannya i Druku Bureau of Engraving and Printing na paperi sho viroblyayetsya fabrikoyu Crane Currency m Boston i yakij skladayetsya z bavovni 75 ta lonu 25 Nizhche v tablicyah navedenni zobrazhennya Banknot Federalnogo Rezervu Federal Reserve Note pochinayuchi z seriyi 1928 roku Vipusk pripinenij Seriyi 1928 1995Zobrazhennya Nominal Opis Data vipuskuAvers Revers Avers Revers pershogo ostannogo 5 Avraam Linkoln Memorial Linkolna 1928 1995 10 Aleksander Gamilton Ministerstvo finansiv SShA 20 Endryu Dzhekson Bilij dim 50 Uliss Grant Kapitolij 1993 100 Bendzhamin Franklin Independens holl 500 Vilyam Mak Kinli Napis Five Hundred Dollars 1934 1000 Grover Klivlend Napis One Thousand Dollars 5000 Dzhejms Medison Napis Five Thousand Dollars 10 000 en Napis Ten Thousand Dollars Seriyi 1996 2006Zobrazhennya Nominal Opis Data vipuskuAvers Revers Avers Revers pershogo ostannogo5 dolariv Avraam Linkoln Memorial Linkolna 1999 200610 dolariv Aleksander Gamilton Ministerstvo finansiv SShA 200320 dolariv Endryu Dzhekson Bilij dim 1996 200150 dolariv Uliss Grant Kapitolij100 dolariv Bendzhamin Franklin Independens holl 2006Vipuskayutsya po sogodni Zobrazhennya Nominal Rozmiri mm Osnovnij kolir OpisAvers Revers Avers Revers Data1 dolar 156 66 3 chorno zelenij Dzhordzh Vashington Velika pechatka 1963 do sogodni2 dolari obmezhenij vipusk 156 66 3 chorno zelenij Tomas Dzhefferson Deklaraciya nezalezhnosti SShA 1976 do sogodni5 dolariv 156 66 3 chorno zeleno zhovtij Avraam Linkoln Memorial Linkolna 2006 do sogodni10 dolariv 156 66 3 chorno zeleno zhovtij Aleksander Gamilton Ministerstvo finansiv SShA 2004 do sogodni20 dolariv 156 66 3 chorno zeleno zhovtij Endryu Dzhekson Bilij dim 2004 do sogodni50 dolariv 156 66 3 chorno zelenij Uliss Grant Kapitolij 2004 do sogodni100 dolariv 156 66 3 chorno zeleno sinij Bendzhamin Franklin Independens holl 2009 do sogodniEmisijni centri banknot dolara SShA Nomer okrugu Liternij kod Misceznahodzhennya centru Federalnij rezervnij bank1 A Boston Federalnij rezervnij bank Bostona2 B Nyu Jork Federalnij rezervnij bank Nyu Jorka3 C Filadelfiya Federalnij rezervnij bank Filadelfiyi4 D Klivlend Federalnij rezervnij bank Klivlenda5 E Richmond Federalnij rezervnij bank Richmonda6 F Atlanta Federalnij rezervnij bank Atlanti7 G Chikago Federalnij rezervnij bank Chikago8 H Sent Luyis Federalnij rezervnij bank Sent Luyisa9 I Minneapolis Federalnij rezervnij bank Minneapolisa10 J Kanzas Siti Federalnij rezervnij bank Kanzas Siti11 K Dallas Federalnij rezervnij bank Dallasa12 L San Francisko Federalnij rezervnij bank San FranciskoDolar SShA yak svitova rezervna valyutaDiv takozh Rezervna valyuta Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dolar SShA stav osnovnoyu rezervnoyu valyutoyu u sviti Ce poyasnyuyetsya dominuyuchoyu rollyu amerikanskoyi ekonomiki i politichnoyi sistemi yak najbilshoyi i odniyeyi z najrozvinenishih ta najstabilnishih v sviti Dane stanovishe bulo zakriplene Bretton Vudskoyu valyutnoyu sistemoyu Na amerikanskij dolar stabilno pripadaye bilshe polovini svitovih nacionalnih zolotovalyutnih zapasiv U 1980 h rokah z pidnesennyam ekonomik Nimechchini ta Yaponiyi pobutuvala dumka sho dojchmarka i yena budut konkuruvati z dolarom yak rezervni valyuti i podilyat svit na tri valyutni bloki Odnak z pochatku 1990 h poshirenist yeni u sviti pochala padati cherez neochikuvanu recesiyu yaponskoyi ekonomiki a dojchmarka z 1999 bula zaminena na yevro Z 2002 roku pislya vvedennya gotivkovogo yevro sposterigalasya tendenciya do znizhennya chastki nakopichen v amerikanskih dolarah sho bulo viklikano bazhannyam centrobankiv diversifikuvati svoyi rezervi Odnak z 2008 pislya globalnoyi finansovoyi krizi cya tendenciya spovilnilasya oskilki dolar vvazhavsya bilsh stabilnoyu valyutoyu shovishem Sered faktoriv yaki pidtrimuyut status amerikanskogo dolara yak osnovnoyi rezervnoyi valyuti u sviti ekonomisti nazivayut rozmir nacionalnoyi ekonomiki za rozmirom nominalnogo VVP Ekonomika SShA ye najbilshoyu u sviti vazhlivist ekonomiki u mizhnarodnij torgivli SShA ye odnim z najbilshih eksporteriv ta importeriv tovariv i poslug u sviti rozmir rozvinenist ta vidkritist finansovih rinkiv konvertovanist valyuti priv yazuvannya do neyi valyutnih kursiv inshih valyut stanom na 2019 rik do dolara SShA priv yazani kursi bilshe 20 valyut ta makroekonomichna politika v krayini Na pochatok XXI stolittya dolar SShA zajmaye pershe misce u sviti za ob yemami torgivli Na nogo pripadaye do dvoh tretin svitovih nacionalnih valyutnih zapasiv Takozh vid 40 do 60 finansovih operacij u sviti obchislyuyutsya v amerikanskih dolarah Rozpodil za valyutami oficijnih valyutnih rezerviv u sviti 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970Dolar SShA 58 58 58 80 58 92 60 75 61 76 62 73 65 36 65 75 65 17 61 28 61 50 62 69 62 24 62 15 63 77 63 87 65 04 66 51 65 51 65 45 66 50 71 51 71 13 71 01 69 28 65 10 61 98 58 96 65 8 68 5 68 4 67 2 76 6 78 6 77 2 Yevro 20 37 20 59 21 29 20 59 20 67 20 17 19 14 19 15 21 21 24 21 24 07 24 44 25 76 27 70 26 21 26 13 24 99 23 89 24 68 25 03 23 65 19 18 18 29 17 90 Nimecka marka 13 79 14 48 14 67 15 75 12 1 11 2 12 4 14 8 8 8 4 6 1 9 Yaponska yena 5 50 5 52 6 03 5 87 5 19 4 90 3 95 3 75 3 55 3 82 4 09 3 61 3 66 2 90 3 47 3 18 3 46 3 96 4 28 4 42 4 94 5 04 6 06 6 37 6 24 5 77 6 71 6 77 5 4 4 7 4 6 4 3 2 1 0 1 Britanskij funt 4 90 4 81 4 73 4 64 4 43 4 54 4 35 4 72 3 70 3 99 4 04 3 84 3 94 4 25 4 22 4 82 4 52 3 75 3 49 2 86 2 92 2 70 2 75 2 89 2 66 2 58 2 68 2 11 2 8 2 6 2 4 2 9 1 9 7 1 10 4 Kitajskij yuan 2 61 2 80 2 29 1 94 1 89 1 23 1 08 Kanadskij dolar 2 38 2 38 2 08 1 86 1 84 2 03 1 94 1 78 1 75 1 83 1 43 Avstralijskij dolar 1 96 1 84 1 83 1 70 1 63 1 80 1 69 1 77 1 60 1 82 1 46 Francuzkij frank 1 62 1 44 1 85 2 35 1 0 1 1 1 3 1 7 1 6 0 9 1 1 Shvejcarskij frank 0 23 0 17 0 17 0 15 0 14 0 18 0 16 0 27 0 24 0 27 0 21 0 08 0 13 0 12 0 14 0 16 0 17 0 15 0 17 0 23 0 41 0 25 0 27 0 23 0 33 0 35 0 30 0 33 2 0 2 3 2 7 3 2 2 2 1 0 0 7 Niderlandskij gulden 0 27 0 35 0 24 0 32 Inshi 3 47 3 09 2 66 2 51 2 45 2 43 2 33 2 82 2 78 2 78 3 20 5 33 4 27 2 88 2 20 1 83 1 81 1 74 1 87 2 01 1 58 1 31 1 49 1 60 4 50 3 86 4 48 4 87 10 9 9 6 8 2 5 9 6 8 7 7 8 7 Dzherela World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Mizhnarodnij valyutnij fond 1995 2022 The evolution of reserve currency diversification December 1986 Bank mizhnarodnih rozrahunkiv 1970 1984 Valyutnij kursGrafik Indeksu dolara 1967 2015 Nezvazhayuchi na status osnovnoyi rezervnoyi valyuti u sviti dolar SShA odnak ne ye najtverdishoyu za valyutnim kursom sered inshih golovnih valyut Tak zagalom z 1960 po 2020 rik vin zmicniv vidnosno britanskogo funta na 105 avstralijskogo dolara na 45 ta kanadskogo dolara na 33 odnak oslab vidnosno yaponskoyi yeni na 71 ta shvejcarskogo franka na 79 Vidnosno yevro z 1999 koli vin buv zaprovadzhenij po 2020 rik amerikanskij dolar oslab na 4 Vidnosno valyut poperednikiv yevro takih yak francuzkij frank ta nimecka marka dolar SShA z 1960 po 1998 rik zmicniv na 14 vidnosno franka ale oslab na 59 vidnosno marki Tak zvanij Indeks dolara yakij rozrahovuye vartist dolara SShA vidnosno shesti valyut osnovnih torgovelnih partneriv SShA z 1967 po 2020 rik znizivsya na 31 vidsotkovij punkt z 120 do 89 Zagalom protyagom usogo cogo chasu indeks plavno znizhuvavsya hoch i mav znachni hvili zrostannya Primitno sho osnovni hvili zrostannya indeksu pripadayut na regionalni neamerikanski finansovi krizi taki yak Borgova kriza latinoamerikanskih krayin 1980 ti rr Azijska finansova kriza 1997 abo Yevropejska borgova kriza 2014 2015 pid chas yakih vidpovidni regionalni valyuti znecinyuvalisya sho v svoyu chergu porodzhuvalo popit na rezervni valyuti v osnovnomu na dolar SShA Natomist Globalna finansova kriza 2008 roku yaka pochalasya same z SShA osoblivo na indeks dolara ne vplinula Ce mozhna poyasniti tim sho hoch dana kriza j pochalasya z SShA zgodom vona poshirilasya majzhe na uves svit Grafiki valyutnogo kursu dolara SShA po vidnoshennyu do yevro z 1999 r britanskogo funta ta yaponskoyi yeni obidva z 1990 na pershih dvoh k st dolariv za odin yevro ta funt vidpovidno na tretomu k st yen za odin dolar Potochnij obminnij kurs USDNa Minfin com ua ukr AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAHNa XE com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAHNa fxtop com angl AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAHDiv takozhEkonomika SShA Dolarizaciya Spisok person zobrazhenih na banknotah SShAPrimitkiConsumer Price Index 2023 in review bls gov procitovano 10 04 2024 Top 8 Most Tradable Currencies 6 sichnya 2016 u Wayback Machine investopedia com November 14 2015 Chomu same dolar stav svitovoyu valyutoyu 23 kvitnya 2015 u Wayback Machine BBC 10 kvitnya 2009 Florian Cajori 1929 1993 A History of Mathematical Notations 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Vol 2 New York Dover 15 29 ISBN 0 486 67766 4 National Geographic June 2002 p 1 Ask US Coins lakdiva org Arhiv originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2018 etymologiebank nl Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Online Etymology Dictionary Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Littleton Coin Company Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Newman Eric P 1990 The Early Paper Money of America vid 3 Iola Wisconsin Krause Publications s 17 ISBN 0 87341 120 X Wright Robert E 2008 One Nation Under Debt Hamilton Jefferson and the History of What We Owe New York New York McGraw Hill s 50 52 ISBN 978 0 07 154393 4 Mint U S U S treasury Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 1 lipnya 2019 Legal Information Institute Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2013 Matt Soniak 22 lipnya 2011 Mental Floss Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 31 U S Code 5115 United States currency notes 27 chervnya 2019 u Wayback Machine Kodeks Spoluchenih Shtativ banks nature of obligation redemption Title 12 27 chervnya 2019 u Wayback Machine Kodeks Spoluchenih Shtativ Crabbe Leland June 1989 Federal Reserve Bulletin Arhiv originalu za 27 chervnya 2019 Procitovano 1 lipnya 2019 Bernanke Ben 2 bereznya 2004 At the H Parker Willis Lecture in Economic Policy Washington and Lee University Lexington Virginia Arhiv originalu za 30 serpnya 2009 Procitovano 1 lipnya 2019 Tassava Christopher Economic History Association Arhiv originalu za 11 travnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2019 Rockoff Hugh 1998 The economics of World War II New York Cambridge University press s 117 ISBN 978 0521785037 Meier Gerald 1974 New York Oxford University Press s 38 ISBN 9780195030105 Arhiv originalu za 28 chervnya 2019 Procitovano 1 lipnya 2019 Eichengreen Barry 2011 Exorbitant Privilege The Rise and Fall of the Dollar New York Oxford University press s 44 49 ISBN 0199931097 Mayer Martin February 1981 The Fate of the Dollar New York Signet s 4 ISBN 978 0451096128 history state gov Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2016 Gold prices 7 bereznya 2019 u Wayback Machine fxtop com World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves 13 chervnya 2019 u Wayback Machine Mizhnarodnij valyutnij fond Riven dolarizaciyi v Ukrayini vdvichi vishij za prirodnij NBU 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine UNIAN 11 kvitnya 2019 Federalnij rezervnij bank Nyu Jorka July 2013 Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 23 travnya 2016 PDF Department of the Treasury Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Nova 100 dolarova kupyura z yavitsya v obigu sogodni 17 lyutogo 2022 u Wayback Machine RBK Ukrayina 08 10 2013 An Historical Perspective on the Reserve Currency Status of the U S Dollar 12 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kaznachejstvo SShA procitovano 01 07 2019 Grafik valyutnogo kursu dolara SShA vidnosno yevro ta inshih valyut za rokami fxtop com U S Dollar Index 19 sichnya 2019 u Wayback Machine marketwatch comPosilannyaDolar SShA u sestrinskih VikiproyektahPortal SShA Portal Ekonomika Citati u Vikicitatah Dolar SShA u Vikishovishi Federalna rezervna sistema SShA 23 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Istorichni ta potochni banknoti Spoluchenih Shtativ 6 travnya 2018 u Wayback Machine angl nim fr Chomu same dolar stav svitovoyu valyutoyu 23 kvitnya 2015 u Wayback Machine BBC 10 04 2009 Yak dolar stav svitovoyu rezervnoyu valyutoyu cikavi fakti 7 serpnya 2020 u Wayback Machine 24 Kanal

Дата публікації:
Топ