Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт Гаррі Декстер Вайт англ Harry Dexter White Гаррі Декстер Уайт 9 ж

Гаррі Декстер Вайт

Гаррі Декстер Вайт
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт.

Гаррі Декстер Вайт (англ. Harry Dexter White, Гаррі Декстер Уайт; 9 жовтня 1892 — 16 серпня 1948) — американський економіст, представник міністерства фінансів США на Бреттон-Вудській конференції. Зокрема, Вайт був автором проєкту створення Міжнародного Валютного Фонду через тиждень після атаки на Перл-Гарбор, а також брав участь в свторенні Світового Банку — основних установ Вашингтонського консенсусу. Вайт давав свідчення та захищав свою репутацію перед Комісією з розслідування антиамериканської діяльності в серпні 1948 року. Через три дні після дачі свідчень Вайт помер від серцевого нападу в літньому будинку в Фіц Вільям, штат Нью-Гемпшир. Декілька джерел інформації, зокрема архівні документи ФБР та СРСР, вказують на те, що він передавав секретні дані Радянському Союзу.

Гаррі Декстер Вайт
image
Народився 29 жовтня 1892(1892-10-29)[1]
Бостон, США
Помер 16 серпня 1948(1948-08-16)[1][2][3] (55 років)
Фіцвільям, Чешир, Нью-Гемпшир, США
Країна image США
Діяльність економіст, політик
Alma mater Гарвардський університет, Стенфордський університет і Колумбійський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник d
Знання мов англійська[4]
Заклад d
У шлюбі з d

Молодість

Народився в Бостоні, штат Массачусетс, був сьомою, найменшою дитиною в родині єврейсько-литовських емігрантів, Джозефа Вайта та Сари Магілевськи, які оселились в США в 1885 році. В 1917 році він вступив до лав армії США, отримав звання лейтенанта, служив у Франції в не-бойових загонах, протягом Першої світової війни. У віці 30 років вступив до Колумбійського університету, потім перейшов до Стенфордського університету, де отримав перший науковий ступінь з економіки. Після захисту Ph.D. з економіки в Гарвардському університеті у віці 38 років, Вайт викладав чотири роки в , в Епплтоні, штат Вісконсин. Видавництво Гарвардського університету надрукувало його дисертацію в 1933 році під назвою «Французькі національні рахунки, 1880-1913 рр.» (англ. The French International Accounts, 1880–1913).

Відділ валютних досліджень

Вайт був відданим інтернаціоналістом, всю свою енергію він присвятив збереженню Великого Альянсу союзників у Другій світовій війні, та збереженню миру через торгівлю. Він вірив в те, що потужні, багатосторонні інститути могли уникнути помилок Версальських угод та запобігти виникненню нової світової економічної депресії. Будучі головою Відділу валютних досліджень, який мав незалежні джерела фінансування, Вайт міг брати на роботу персонал ігноруючи звичайні правила для державних службовців та оминаючи перевірку в органах державної безпеки.

Міністерство фінансів

В 1934 Джейкоб Вайнер, професор Чиказького універстету, який працював в Міністерстві фінансів, запропонував Вайту роботу.

Після атаки на Перл-Гарбор в грудні 1941 року, Вайт був призначений помічником міністра фінансів Генрі Моргентау (молодшого), аби бути посередником між Державним департаментом та Міністерством з усіх питань міжнародних відносин. Також на нього була покладена відповідальність за «керування та роботи Стабілізаційного валютного фонду без права зміни робочих процедур.» Згодом, Вайт став відповідальним за справи міждержавних відносин в міністерстві, де мав доступ до великої кількості конфіденційної інформації про стан економіки США та її військових союзників.

За словами сина Моргентау, Вайт був основним творцем плану Моргентау. Повоєнний план Моргентау, у варіанті Вайта, полягав у виведенні всієї промисловості з Німеччині, розпуску її збройних сил, та перетворення її на аграрну країну, усуваючи більшу частину німецької економіки та здатність протистояти зовнішній агресії. Варіант плану, який ставив на меті перетворити Німеччину на «країну в основному хліборобів та пастухів», був підписаний Президентом США Франкліном Делано Рузвельтом та Британським прем'єр-міністром Вінстоном Черчиллем на другій у вересні 1944 року. Однак, працівник відділу Вайта з доступом до деталей плану передав його пресі, а Вайт передав копію плану радянській розвідці. Протести громадськості примусили Рузвельта публічно зректися цих намірів. Нацисти та Йозеф Геббельс дуже зраділи викриттю, скористались планом Моргентау для пропаганди та піднесенню бойового духу військових, придушенню критичних голосів проти війни у Німеччині, та зірвали можливий сепаратний мир з Заходом. Дії Вайта також допомогли Радянському Союзові, фактично гарантуючи, що Нацисти, або їхні наступники, не укладатимуть сепаратний мир з Заходом. Однак, Моргентау все ж таки вдалось вплинути на остаточну окупаційну політику, в тому числі, завдяки окупаційній директиві JCS 1067, яка діяла до літа 1947 року та забороняла будь-які спроби економічного відновлення в Німеччині. В доповіді про стан справ в Німеччині через два роки окупації, колишній Президент США Герберт Гувер в березні 1947 року відзначив:

image Існує ілюзія, що Нова Німеччина, яка залишилась після анексії, може бути зведена до «країни пастухів». Це неможливо зробити, якщо не знищити або кудись прибрати 25 000 000 чоловік. image

Руйнування важкої промисловості на заході Німеччини, узгоджене на Потсдамській конференції, тривало до 1951 року.

Вайт був головним представником США на конференції у Бреттон Вудсі в 1944 році, та, за свідченнями, домінував на конференції та нав'язав своє бачення, попри заперечення представника Британії Джона Мейнарда Кейнса. По завершенню Війни, Вайт був наближений до процесу створення так званих Бреттон Вудських установ — Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку. Ці інститути мали запобігти відтворенню деяких економічних проблем, які трапились після Першої світової війни. Вже наприкінці листопада 1945 року Вайт підтримував поліпшення відносин з Радянським Союзом. Пізніше, Вайт став директором та представником США у МВФ.

В червні 1947 року Вайт несподівано йде у відставку, та звільняє свій кабінет того ж дня.

Звинувачення в шпигунстві

2 вересня 1939 року, наступного дня після вторгнення нацистів до Польщі та менше, ніж два тижні після підписання пакту Молотова — Ріббентропа, помічник державного секретаря та радник Президента Рузвельта з внутрішньої безпеки зустрівся завдяки журналісту з радянським агентом-метунцем . В зроблених вечорі замітках про зустріч, Левайн перелічив імена, зокрема, він записав «містер Вайт». Замітки Берлі про зустріч згадок про Вайта не містять. Берлі написав меморандум на 4 сторінках, та передав його Президенту, котрий відкинув ідею шпигунських кіл в своєму оточенні як «абсурдну». Директор ФБР, Джон Едгар Гувер, відкидав викриття Чемберса як «історію, гіпотезу, чи умовивід» ще в 1942 році.

20 березня 1945 року офіцер з безпеки Державного департаменту допитав Чемберса. В його замітках записано, що Чемберс назвав Вайта «взагалі агентом, але слабким», котрий допоміг багатьом учасникам комуністичного підпілля знайти роботу в Міністерстві фінансів.

7 листопада 1945 року, радянська шпигунка-кур'єр перекинулась на бік США та розповіла слідчим Федерального бюро розслідувань, що в кінці 1942 або на початку 1943 року вона дізналась від радянських шпигунів та , що одним з джерел державних документів, які вони фотографували та передавали нею куратору від НКВС Якову Голосу був Гаррі Декстер Вайт.

Наступного дня, директор ФБР Джон Едгар Гувер відправив лист кур'єром раднику з військових питань Президента Трумена, генералу Гаррі Ваугхану, повідомляючи, що «деякі наймані урядом США працівники передають інформацію та дані стороннім особам, які, в свою чергу, передають цю інформацію агентам розвідки Радянського Союзу.» Лист назвав з десяток названих Бентлі підозрюваних, другим в списку був Гаррі Декстер Вайт.

ФБР проаналізувало надані Бентлі відомості та результати проведених на їх основі розслідувань названих нею підозрюваних, включно з Вайтом, та видало доповідь «Радянська розвідка в США» (англ. Soviet Espionage in the United States), яка була відправлена 4 грудня 1945 року до Білого Дому, Генеральному прокурору та Державному департаменту. Через шість тижнів, 23 січня 1946 року, Трумен номінував Вайта на посаду директора відділу США в Міжнародному валютному фонді. У відповідь, ФБР надіслало меморандум на 28 сторінках присвячений особисто Вайту та його контактам, який був отриманий в Білому Домі 4 лютого 1946 року. Номінація Вайта була затверджена в Сенаті 6 лютого 1946 року.

Через шість років, Трумен свідчитиме, що Вайт був «одразу відокремлений від урядової служби» після отримання цієї інформації — спочатку від Міністерства фінансів, а потім від МВФ. Вайт все ще працював в МВФ 19 червня 1947 року — більш ніж два роки після того, як ФБР поставило Білий Дім до відома про його діяльність — коли він несподівано пішов у відставку (звільнивши свій кабінет того ж дня), після того, як Генеральний прокурор наказав Федеральному великому журі розслідувати звинувачення Бентлі.

31 липня 1948 року Бентлі розповіла комісії з розслідування антиамериканської діяльності, що Вайт брав участь в шпигунстві на користь Радянського Союзу протягом Другої світової війни, та передавав таємні документи Казначаейства агентам радянської розвідки. Бентлі заявила, що колеги Вайта передавали їй інформацію від нього. В свідченнях, даних в 1953 році, Бентлі заявила, що Вайт відповідальний за передачу радянським агентам друкарських кліше, які Міністерство фінансів використовувало для друку союзницьких військових марок в окупованій Німеччині, що дозволило Радянському Союзу друкувати гроші з надлишком, підігріваючи чорний ринок та роздмухуючи інфляцію по всій окупованій Німеччині, завдавши США збитків на чверть мільярда доларів.

Бентлі написала в 1951 році, в автобіографії що вона була «здатна влаштувати із допомогою Гаррі Декстера Вайта передачу кліше Міністерством фінансів США Радянському Союзу». Бентлі досі не згадувала цей епізод в свідченнях, які вона дала ФБР, комітетам, великим журі, та прокурорам, і на той час не були відомі докази того, що Бентлі мала будь-яку роль в передачі. Дехто ставив під сумнів роль Гаррі Декстера Вайта в ній.

В свідченнях, даних 1953 року на комісії, очолюваній Джозефом Маккарті, вона розповіла, що виконувала вказівки, отримані від резидента НКВС у Нью-Йорку (котрий діяв під іменем «Білл»), коли передала повідомлення через та Гаррі Вайту аби «натиснути в справі передачі кліше до Радянського Союзу».

Це єдиний випадок, коли біограф Катрин Олмстед дійшла висновку, що Бентлі казала неправду про свою роль, пославшись на думку історика Брюса Крейга про те, що «вся ця “схема” — суцільна фабрикація».

Але згодом свідчення Бентлі були повністю підтверджені довідкою, знайденою через 50 років в Радянських архівах. В довідці, , начальник американського відділу НКВС (на який працювала Бентлі), посилається на доповідь з Нью-Йорка (де знаходилась Бентлі) від 14 квітня 1944 року (коли Бентлі вела групу Сільвермастера), що «згідно з нашими вказівками» Бентлі отримала через Сільвермастера «позитивне рішення Міністерства фінансів передати Радянському Союзу кліше для друку німецьких окупаційних марок».

, колишній агент радянської розвідки, дав свідчення 3 серпня про співпрацію з Вайтом в секретному апараті комуністичного підпілля до 1938 року. Чемберс представив документи, які зберіглись в нього ще з часів, коли він був кур'єром радянського шпигунського кола в США. Серед них були рукописні нотатки, які, за його словами, дав йому Вайт. Міністерство фінансів підтвердило, що документ містив надсекретні матеріали Державного департаменту, а лабораторія ФБР встановила, що він був написаний рукою Вайта. Чемберс заявив, однак, що Вайт був найменш продуктивним з його контактів.

Дженнер, Мак-Карті, Мойніхан

Очолювана сенатором Вільямом Дженнером комісія провела розслідування проблеми перевищення повноважень не-обраними високопосдавцями, зокрема, Вайтом. Частина доповіді присвячена перегляду політики адміністрації Президента Рузвельта у відносинах з Китаєм, і була надрукована як «Щоденник Моргентау». В доповіді йшлося, що:

image зосередження прибічників комунізму в Міністерстві фінансів, та особливо у відділі монетарних досліджень, тепер повністю зафіксовано. Вайт був першим директором відділу; його наступниками були Франк Кое та . Також з відділом монетарних досліджень були Вільям Людвіг Ульман, Ірвінг Каплан, та . Було встановлено, що Вайт, Кое, Глассер, Каплан та Перло є учасниками комуністичної змови... image

Комісія також заслухала свідчення спічрайтера Генрі Моргентау, Джонатана Мітчела, про те, що Вайт намагався переконати його в тому, що Радянський Союз створив систему, яка витіснить капіталізм та християнство.

В 1953 році сенатор Джозеф Маккарті та генеральний прокурор з адміністрації Ейзенхауера, Герберт Броунел (молодший), повідомили, що ФБР попередило адміністрацію Трумена про Вайта перед його призначенням до МВФ. Броунел поширив лист ФБР від 8 листопада 1945 року в Білий Дім з попередженням про Вайта та інших, та заявив, що Білий Дім отримував доповідь ФБР про «радянську розвідку в США», включно зі справою Вайта, за шість тижнів до висунення Вайта до МВФ.

Хоча і не заперечуючи відправку цього та інших попереджень Труману, сенатор Даніель Патрік Мойніхан в передмові до доповіді комісії 1997 року написав, що Труман не був поінформований про проєкт Венона. На підтримку цього твердження, він послався на офіційну, написану спільно АНБ та ЦРУ, історію проєкту Венона, що «не існує достовірних доказів» того, що Труман був поінформований про проєкт Венона.

Смерть

13 серпня 1948 року, Вайт давав свідчення Комісії з розслідування антиамериканської діяльності, де заявив, що не є комуністом. Одразу після дачі свідчень трапився серцевий напад. Він покинув Вашингтона та поїхав відпочити на ферму Фіцвільям, в Нью Хемпширі. Одразу по прибуттю в нього стався другий серцевий напад. Через два дні, 16 серпня 1948 року, у віці 55 років, Гаррі Вайт помер. Встановлена причина смерті була передозування дигіталісом (наперстянка).

Проєкт Венона

Докладніше: Проєкт «Венона»

Криптографи АНБ встановили, що Гаррі Декстер Вайт був джерелом інформації в розшифровках проєкту Венона під кодовими іменами «Адвокат», «Річард», та «Юрист». Через два роки після його смерті, в меморандумі від 15 жовтня 1950 року, завдяки доказам, отриманим на проєкті Венона, Вайт був ідентифікований як джерело інформації радянської розвідки під кодовим ім'ям «Юрист». Згодом, міністерство юстиції оприлюднило інформацію про існування проєкту Венона та про те, що в розшифрованих телеграмах Вайт має кодове ім'я «Юрист» та є джерелом розвідувальної інформації. В доповіді ФБР про Вайта йдеться:

image Вам вже надавались поради стосовно інформації отриманої від проєкту Венона про Юриста, який діяв протягом 1944 року. Згідно з інформацією, отриманою від проєкту Венона перед тим про Юриста, протягом квітня 1944 року він доповідав про розмови між тогочасним Державним секретарем Корделлом Каллом та віце-президентом . Він також доповідав про можливу подорож Уоллеса до Китаю. 5 серпня 1944 року він доповів радянським шпигунам, що був впевнений в перемозі Президента Рузвельта на виборах якщо не станеться якась приголомшлива військова поразка. Також він доповів, що висунення Трумана на посаду віце-президента мало забезпечити голоси консервативного крила демократичної партії. Також повідомлялось, що Юрист готовий до будь-якої самопожертви заради МДБ, але побоювався, що викриття його діяльності може спричинити скандал та вплинути на вибори. Також згадувалось, що він повернеться до Вашингтону 17 серпня 1944 року. Нова інформація, отримана від проєкту Венона, вказує, що Юрист та Моргентау мали подорожувати до Лондона та Нормандії, покинувши США 5 серпня 1944 року. image

Кодове ім'я було підтверджене завдяки документам, оприлюдненим радянським працівником архівів Василем Митрохіним. Гаррі Декстер Вайт спочатку мав кодове ім'я «КАСИР» а потім «ЮРИСТ».

Іншим прикладом дій Вайта як агента впливу Радянського Союзу може служити зрив запропонованої позики у $200 мільйонів китайським націоналістам в 1943 році .

Інші розшифровки проєкту Венона дають додаткові докази проти Вайта, включно з його порадами про те, як і коли зустрічатись для передачі інформації його куратору. Документ №71 проєкту Венона містить записи розмов Вайта, де він зізнається в отриманні платні за роботу на Радянський Союз.

В 1997 році комісія сенату США дійшла висновку, що провина з Державного департаменту виглядає доведеною, як і Декстера Вайта з Міністерства фінансів.

Додаткові свідчення діяльності Вайта в ролі радянського агента були отримані з радянських архівів та офіцера КДБ . В книзі Алена Вайнстейна та Олександра Васильєва, «The Haunted Wood: Soviet Espionage in America — the Stalin Era», Васильєв, колишній радянський журналіст та офіцер КДБ, зробив огляд радянських архівних документів про діяльність Вайта на користь Радянського Союзу. Вайт допомагав , працівнику Міністерства фінансів та шпигуну НКВС, «в отриманні посад та кар'єрному росту в Міністерстві, знаючи про його зв'язки з комуністами». Через підтримку Вайта, Гласеру вдалось пройти перевірку ФБР. В грудні 1941 року Таємна служба передала Гаррі Вайту доповідь, вказавши на наявність доказів співпраці Глассера з комуністами. Вайт так і не відреагував на цю доповідь. Глассер залишився на службі в Міністерстві фінансів, та невдовзі став вербувати інших агентів, та готувати доповіді про персонал Міністерства та інших потенційних агентів для НКВС. Після вступу США в Другу світову війну, за погодженням Вайта, Глассер був переведений на вищі урядові посади.

Згідно з радянськими архівами, іншими кодовими іменами Вайта у МДБ були «Річард» та «Рід». Аби захистити своє джерело інформації, радянські розвідники змінили кодове ім'я Вайта.

Родина Вайта та його біографи досі вважають його невинним. Стефен Шлезінгер пише: «Серед істориків, єдиної думки про Вайта досі не існує, але багато схиляються до того, що він намагався допомогти Радянському Союзу, але не вважав свої дії шпигунством.» , після перегляду доказів, дійшов висновку, що:

image поєднання наївності, поверховості та неймовірної самовпевненості — разом з його біографією — пояснюють дії Вайта. Беззаперечно, він зрадив свою країну, оскільки передав національні секрети ворогу. Але немає жодних сумнівів в тому, що передаючи секретну інформацію Радянському Союзу, Вайт усвідомлював, що зраджує надану йому довіру, навіть якщо й не усвідомлював, що зраджує свою країну. image

Примітки

  • Svetlana Chervonnaya. . documentstalk.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 2011 03 20.
  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. . Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 6 грудня 2011.
  6. , and , Spies: The Rise and Fall of the KGB in America (New Haven: Yale University Press, 2009)
  7. R. Bruce Craig, Treasonable Doubt: The Harry Dexter White Spy Case,University Press of Kansas, 2004 p. 17
  8. , Time, 23 листопада 1953, архів оригіналу за 23 серпня 2013, процитовано 3 жовтня 2006
  9. Dietrich, John (2002), The Morgenthau Plan: Soviet Influence on American Postwar Policy, New York: Algora Publishing, с. 17, ISBN , OCLC 49355870
  10. Schecter, Jerrold; Leona Schecter (2002), Sacred Secrets: How Soviet Intelligence Operations Changed American History, Washington, DC: Brassey's, ISBN , OCLC 48375744
  11. Frederick H. Gareau "Morgenthau's Plan for Industrial Disarmament in Germany" The Western Political Quarterly, Vol. 14, No. 2 (Jun., 1961)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. Donald Markwell, John Maynard Keynes and International Relations: Economic Paths to War and Peace, Oxford University Press, 2006
  14. White, Harry Dexter. Untitled paper advocating "continued Peace and friendly relations with Russia". — Princeton University collection, 1945. — 30 листопада.
  15. . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 7 грудня 2011.
  16. John Earl Haynes and Harvey Klehr, Venona: Decoding Soviet Espionage in America [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.] (New Haven: Yale University Press, 1999), p.90-91
  17. Robert Skidelsky, John Maynard Keynes:Fighting for Britain, 1937-1946, Macmillan, London 2000 p.256
  18. Allan Weinstein, (New York: Alfred A. Knopf, 1978), , p. 346
  19. FBI file: Underground Soviet Espionage Organization (NKVD) in Agencies of the United States Government [Архівовано 18 липня 2012 у Archive.is], October 21, 1946, p. 78-79 (PDF pp. 86-87)
  20. Hoover to Vaughan, November 8, 1945, FBI Silvermaster file, Vol. 16 [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], PDF pp. 98 [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], 99 [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], 100 [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]. Cf. Robert Louis Benson and Michael Warner, eds., Venona: Soviet Espionage and the American Response, 1939-1957 (Washington, D.C.: National Security Agency/Central Intelligence Agency, 1996), Document 15, pp. 69 [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.], 70 [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.], 71 [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
  21. [1] [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], p. 47 (PDF p. 45)
  22. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  23. FBI memo: Harry Dexter White [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], PDF p. 54
  24. Harry Dexter White [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.], PDF pp. 24-52
  25. Robert Skidelsky, John Maynard Keynes: Fighting for Britain, 1937-1946, Macmillan, London 2000 p. 257
  26. Robert G. Whalen (12 грудня 1948). . The New York Times. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 7 грудня 2011.
  27. Elizabeth Bentley Deposition, FBI Silvermaster file (PDF), FBI's FOIA Website, 31 липня 1948, (PDF) оригіналу за 6 березня 2007, процитовано 3 жовтня 2006
  28. James C. Van Hook, "Treasonable Doubt: The Harry Dexter White Spy Case [ 23 серпня 2020 у Wayback Machine.]," Studies in Intelligence, Vol. 49, No. 1, 2005
  29. (24 лютого 2003), , , архів оригіналу за 6 березня 2008, процитовано 30 липня 2008, ... Bentley accused of providing stolen U.S. currency plates to the Soviets. (The plates were used to print unlimited amounts of occupation currency in the eastern zone of postwar Germany, sparking a black market and serious inflation throughout the occupied country.)
  30. Henry Morgenthau, The Morgenthau Diaries, Book 732, pp. 97-99.
  31. Bentley, 1951, с. 141
  32. Craig, R. Bruce (2004), Treasonable Doubt: The Harry Dexter White Spy Case, University Press of Kansas, с. 245, ISBN 
  33. Testimony of Elizabeth Bentley, S. Prt. 107-84 - Executive Sessions of the Senate Permanent Subcommittee on Investigations of the Committee on Government Operations (McCarthy Hearings 1953-54), Vol. 4 [ 1 листопада 2007 у Wayback Machine.], p. 3427
  34. Olmsted, 2002, с. 186
  35. Michael Warner, Red Spy Queen: A Biography of Elizabeth Bentley [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.], Studies in Intelligence, Vol. 47, No. 2, 2003
  36. John Earl Haynes and Harvey Klehr, Venona: Decoding Soviet Espionage in America [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.] (New Haven: Yale University Press, 1999), p.96
  37. Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin, The Sword and the Shield: The Mitrokhin Archive and the Secret History of the KGB (London: Basic Books, 1999) , p. 129
  38. (Olmstead, 2002, с. 45)
  39. Schecter, Jerrold L. (2003), Sacred Secrets: How Soviet Intelligence Operations Changed American History, Potomac Books, с. 122, ISBN 
  40. , 3 серпня 1948, архів оригіналу за 21 липня 2010, процитовано 3 жовтня 2006
  41. FBI Memorandum identifying Harry Dexter White as agent Jurist
  42. Chambers, Whittaker (1952), Witness, New York: Random House, с. 383—384, 414—416, 419—421, 429—432, 510—512, et al., ISBN , архів оригіналу за 5 грудня 2012, процитовано 7 грудня 2011 {{}}: Перевірте значення |authorlink= (); Перевірте значення |isbn=: довжина ()
  43. , Guide to the Records of the U.S. Senate at the National Archives (Record Group 46), The Center for Legislative Archives, архів оригіналу за 21 грудня 2011, процитовано 3 жовтня 2006
  44. , Time, 30 листопада 1953, архів оригіналу за 30 вересня 2007, процитовано 3 жовтня 2006
  45. (1997), (PDF), Moynihan Commission on Government Secrecy, архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2006, процитовано 3 жовтня 2006
  46. Robert Louis Benson and Michael Warner, eds., VENONA: Soviet Espionage and the American Response, 1939-1957 (Washington, D.C.: National Security Agency/Central Intelligence Agency, 1996), xxiv.
  47. , Time (magazine), 30 серпня 1948, архів оригіналу за 7 липня 2009, процитовано 30 липня 2008, Shortly after he had finished testifying before Congress, suffering from a bad heart, Harry White left Washington for a rest on his New Hampshire farm. He had just arrived there when he was stricken by another heart attack. Two days later, death came to Harry Dexter White, 56.
  48. Victor Nevasky, Letters From Readers[недоступне посилання]: "Harry Dexter White," Commentary, April 1988, p. 10 (Cf. David Rees, Harry Dexter White: A Study in Paradox (Coward, McCann & Geoghegan, 1973), )
  49. , in Washington Post, 18 серпня 1948, архів оригіналу за 25 травня 2011, процитовано 4 квітня 2008, Harry Dexter White, former Assistant Secretary of the Treasury accused of Soviet espionage activity during the current spy hearings at Washington, died unexpectedly at his Fitzwilliam, New Hampshire, summer home late yesterday, it was disclosed today.
  50. Willard Edwards, "Hiss spy paper linked to late treasury aid," Chicago Daily Tribune, 29 November 1949, pp. 1-2
  51. . Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 7 грудня 2011.
  52. . Архів оригіналу за 29 листопада 2007. Процитовано 29 листопада 2007.
  53. Robert J. Hanyok, "Eavesdropping on Hell: Historical Guide to Western Communications Intelligence and the Holocaust, 1939-1945" [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] (Washington, DC: Center for Cryptologic History, National Security Agency, 2005, 2nd Ed.), p. 119 (PDF page 124)
  54. FBI Memorandum identifying Harry Dexter White as agent Jurist, 16 жовтня 1950, архів оригіналу за 28 грудня 2019, процитовано 3 жовтня 2006
  55. Andrew, Christoper; (1999), The Sword and the Shield: The Mitrokhin Archive and the Secret History of the KGB, New York: Basic Books, с. 106, ISBN 
  56. Robert Skidelsky, John Maynard Keynes:Fighting for Britain, 1937-1946, Macmillan, London 2000 p.261
  57. ; (2000), Venona: Decoding Soviet Espionage in America, New Haven: Yale University Press, с. 142—145, ISBN , OCLC 44694569
  58. FBI Documents of Historic Interest re Venona That Are Referenced in Daniel Moynihan's Book "Secrecy" (PDF), FBI's FOIA Website, с. 17, (PDF) оригіналу за 17 серпня 2000, процитовано 3 жовтня 2006
  59. (PDF), Report Of The Commission On Protecting And Reducing Government Secrecy, United States Government Printing Office, 1997, с. A—37, архів оригіналу (pdf) за 29 червня 2007, процитовано 3 жовтня 2006
  60. ; Alexander Vassiliev (1999), The Haunted Wood: Soviet Espionage in America--The Stalin Era, New York: Modern Library, ISBN , OCLC 43680047
  61. Schlesinger, Stephen E. (2004), Act of Creation: the Founding of the United Nations: A story of Superpowers, Secret Agents, Wartime Allies and Enemies, and Their Quest for a Peaceful World, Cambridge, MA: Westview, Perseus Books Group, с. 108, ISBN 
  62. , John Maynard Keynes:Fighting for Britain, 1937-1946, Macmillan, London 2000 p.265

Література

  • Evans, M. Stanton (Medford Stanton); Rommerstein, Herbert. (2012). Stalin's secret agents : the subversion of Roosevelt's governmen. New York: Threshold Editions. ISBN .

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajt Garri Dekster Vajt angl Harry Dexter White Garri Dekster Uajt 9 zhovtnya 1892 16 serpnya 1948 amerikanskij ekonomist predstavnik ministerstva finansiv SShA na Bretton Vudskij konferenciyi Zokrema Vajt buv avtorom proyektu stvorennya Mizhnarodnogo Valyutnogo Fondu cherez tizhden pislya ataki na Perl Garbor a takozh brav uchast v svtorenni Svitovogo Banku osnovnih ustanov Vashingtonskogo konsensusu Vajt davav svidchennya ta zahishav svoyu reputaciyu pered Komisiyeyu z rozsliduvannya antiamerikanskoyi diyalnosti v serpni 1948 roku Cherez tri dni pislya dachi svidchen Vajt pomer vid sercevogo napadu v litnomu budinku v Fic Vilyam shtat Nyu Gempshir Dekilka dzherel informaciyi zokrema arhivni dokumenti FBR ta SRSR vkazuyut na te sho vin peredavav sekretni dani Radyanskomu Soyuzu Garri Dekster VajtNarodivsya 29 zhovtnya 1892 1892 10 29 1 Boston SShAPomer 16 serpnya 1948 1948 08 16 1 2 3 55 rokiv Ficvilyam Cheshir Nyu Gempshir SShAKrayina SShADiyalnist ekonomist politikAlma mater Garvardskij universitet Stenfordskij universitet i Kolumbijskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik dZnannya mov anglijska 4 Zaklad dU shlyubi z d Mediafajli u VikishovishiMolodistNarodivsya v Bostoni shtat Massachusets buv somoyu najmenshoyu ditinoyu v rodini yevrejsko litovskih emigrantiv Dzhozefa Vajta ta Sari Magilevski yaki oselilis v SShA v 1885 roci V 1917 roci vin vstupiv do lav armiyi SShA otrimav zvannya lejtenanta sluzhiv u Franciyi v ne bojovih zagonah protyagom Pershoyi svitovoyi vijni U vici 30 rokiv vstupiv do Kolumbijskogo universitetu potim perejshov do Stenfordskogo universitetu de otrimav pershij naukovij stupin z ekonomiki Pislya zahistu Ph D z ekonomiki v Garvardskomu universiteti u vici 38 rokiv Vajt vikladav chotiri roki v v Eppltoni shtat Viskonsin Vidavnictvo Garvardskogo universitetu nadrukuvalo jogo disertaciyu v 1933 roci pid nazvoyu Francuzki nacionalni rahunki 1880 1913 rr angl The French International Accounts 1880 1913 Viddil valyutnih doslidzhenVajt buv viddanim internacionalistom vsyu svoyu energiyu vin prisvyativ zberezhennyu Velikogo Alyansu soyuznikiv u Drugij svitovij vijni ta zberezhennyu miru cherez torgivlyu Vin viriv v te sho potuzhni bagatostoronni instituti mogli uniknuti pomilok Versalskih ugod ta zapobigti viniknennyu novoyi svitovoyi ekonomichnoyi depresiyi Buduchi golovoyu Viddilu valyutnih doslidzhen yakij mav nezalezhni dzherela finansuvannya Vajt mig brati na robotu personal ignoruyuchi zvichajni pravila dlya derzhavnih sluzhbovciv ta ominayuchi perevirku v organah derzhavnoyi bezpeki Ministerstvo finansivV 1934 Dzhejkob Vajner profesor Chikazkogo universtetu yakij pracyuvav v Ministerstvi finansiv zaproponuvav Vajtu robotu Pislya ataki na Perl Garbor v grudni 1941 roku Vajt buv priznachenij pomichnikom ministra finansiv Genri Morgentau molodshogo abi buti poserednikom mizh Derzhavnim departamentom ta Ministerstvom z usih pitan mizhnarodnih vidnosin Takozh na nogo bula pokladena vidpovidalnist za keruvannya ta roboti Stabilizacijnogo valyutnogo fondu bez prava zmini robochih procedur Zgodom Vajt stav vidpovidalnim za spravi mizhderzhavnih vidnosin v ministerstvi de mav dostup do velikoyi kilkosti konfidencijnoyi informaciyi pro stan ekonomiki SShA ta yiyi vijskovih soyuznikiv Za slovami sina Morgentau Vajt buv osnovnim tvorcem planu Morgentau Povoyennij plan Morgentau u varianti Vajta polyagav u vivedenni vsiyeyi promislovosti z Nimechchini rozpusku yiyi zbrojnih sil ta peretvorennya yiyi na agrarnu krayinu usuvayuchi bilshu chastinu nimeckoyi ekonomiki ta zdatnist protistoyati zovnishnij agresiyi Variant planu yakij staviv na meti peretvoriti Nimechchinu na krayinu v osnovnomu hliborobiv ta pastuhiv buv pidpisanij Prezidentom SShA Franklinom Delano Ruzveltom ta Britanskim prem yer ministrom Vinstonom Cherchillem na drugij u veresni 1944 roku Odnak pracivnik viddilu Vajta z dostupom do detalej planu peredav jogo presi a Vajt peredav kopiyu planu radyanskij rozvidci Protesti gromadskosti primusili Ruzvelta publichno zrektisya cih namiriv Nacisti ta Jozef Gebbels duzhe zradili vikrittyu skoristalis planom Morgentau dlya propagandi ta pidnesennyu bojovogo duhu vijskovih pridushennyu kritichnih golosiv proti vijni u Nimechchini ta zirvali mozhlivij separatnij mir z Zahodom Diyi Vajta takozh dopomogli Radyanskomu Soyuzovi faktichno garantuyuchi sho Nacisti abo yihni nastupniki ne ukladatimut separatnij mir z Zahodom Odnak Morgentau vse zh taki vdalos vplinuti na ostatochnu okupacijnu politiku v tomu chisli zavdyaki okupacijnij direktivi JCS 1067 yaka diyala do lita 1947 roku ta zaboronyala bud yaki sprobi ekonomichnogo vidnovlennya v Nimechchini V dopovidi pro stan sprav v Nimechchini cherez dva roki okupaciyi kolishnij Prezident SShA Gerbert Guver v berezni 1947 roku vidznachiv Isnuye ilyuziya sho Nova Nimechchina yaka zalishilas pislya aneksiyi mozhe buti zvedena do krayini pastuhiv Ce nemozhlivo zrobiti yaksho ne znishiti abo kudis pribrati 25 000 000 cholovik Rujnuvannya vazhkoyi promislovosti na zahodi Nimechchini uzgodzhene na Potsdamskij konferenciyi trivalo do 1951 roku Vajt buv golovnim predstavnikom SShA na konferenciyi u Bretton Vudsi v 1944 roci ta za svidchennyami dominuvav na konferenciyi ta nav yazav svoye bachennya popri zaperechennya predstavnika Britaniyi Dzhona Mejnarda Kejnsa Po zavershennyu Vijni Vajt buv nablizhenij do procesu stvorennya tak zvanih Bretton Vudskih ustanov Mizhnarodnogo valyutnogo fondu MVF ta Svitovogo banku Ci instituti mali zapobigti vidtvorennyu deyakih ekonomichnih problem yaki trapilis pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vzhe naprikinci listopada 1945 roku Vajt pidtrimuvav polipshennya vidnosin z Radyanskim Soyuzom Piznishe Vajt stav direktorom ta predstavnikom SShA u MVF V chervni 1947 roku Vajt nespodivano jde u vidstavku ta zvilnyaye svij kabinet togo zh dnya Zvinuvachennya v shpigunstvi2 veresnya 1939 roku nastupnogo dnya pislya vtorgnennya nacistiv do Polshi ta menshe nizh dva tizhni pislya pidpisannya paktu Molotova Ribbentropa pomichnik derzhavnogo sekretarya ta radnik Prezidenta Ruzvelta z vnutrishnoyi bezpeki zustrivsya zavdyaki zhurnalistu z radyanskim agentom metuncem V zroblenih vechori zamitkah pro zustrich Levajn perelichiv imena zokrema vin zapisav mister Vajt Zamitki Berli pro zustrich zgadok pro Vajta ne mistyat Berli napisav memorandum na 4 storinkah ta peredav jogo Prezidentu kotrij vidkinuv ideyu shpigunskih kil v svoyemu otochenni yak absurdnu Direktor FBR Dzhon Edgar Guver vidkidav vikrittya Chembersa yak istoriyu gipotezu chi umovivid she v 1942 roci 20 bereznya 1945 roku oficer z bezpeki Derzhavnogo departamentu dopitav Chembersa V jogo zamitkah zapisano sho Chembers nazvav Vajta vzagali agentom ale slabkim kotrij dopomig bagatom uchasnikam komunistichnogo pidpillya znajti robotu v Ministerstvi finansiv 7 listopada 1945 roku radyanska shpigunka kur yer perekinulas na bik SShA ta rozpovila slidchim Federalnogo byuro rozsliduvan sho v kinci 1942 abo na pochatku 1943 roku vona diznalas vid radyanskih shpiguniv ta sho odnim z dzherel derzhavnih dokumentiv yaki voni fotografuvali ta peredavali neyu kuratoru vid NKVS Yakovu Golosu buv Garri Dekster Vajt Nastupnogo dnya direktor FBR Dzhon Edgar Guver vidpraviv list kur yerom radniku z vijskovih pitan Prezidenta Trumena generalu Garri Vaughanu povidomlyayuchi sho deyaki najmani uryadom SShA pracivniki peredayut informaciyu ta dani storonnim osobam yaki v svoyu chergu peredayut cyu informaciyu agentam rozvidki Radyanskogo Soyuzu List nazvav z desyatok nazvanih Bentli pidozryuvanih drugim v spisku buv Garri Dekster Vajt FBR proanalizuvalo nadani Bentli vidomosti ta rezultati provedenih na yih osnovi rozsliduvan nazvanih neyu pidozryuvanih vklyuchno z Vajtom ta vidalo dopovid Radyanska rozvidka v SShA angl Soviet Espionage in the United States yaka bula vidpravlena 4 grudnya 1945 roku do Bilogo Domu Generalnomu prokuroru ta Derzhavnomu departamentu Cherez shist tizhniv 23 sichnya 1946 roku Trumen nominuvav Vajta na posadu direktora viddilu SShA v Mizhnarodnomu valyutnomu fondi U vidpovid FBR nadislalo memorandum na 28 storinkah prisvyachenij osobisto Vajtu ta jogo kontaktam yakij buv otrimanij v Bilomu Domi 4 lyutogo 1946 roku Nominaciya Vajta bula zatverdzhena v Senati 6 lyutogo 1946 roku Cherez shist rokiv Trumen svidchitime sho Vajt buv odrazu vidokremlenij vid uryadovoyi sluzhbi pislya otrimannya ciyeyi informaciyi spochatku vid Ministerstva finansiv a potim vid MVF Vajt vse she pracyuvav v MVF 19 chervnya 1947 roku bilsh nizh dva roki pislya togo yak FBR postavilo Bilij Dim do vidoma pro jogo diyalnist koli vin nespodivano pishov u vidstavku zvilnivshi svij kabinet togo zh dnya pislya togo yak Generalnij prokuror nakazav Federalnomu velikomu zhuri rozsliduvati zvinuvachennya Bentli 31 lipnya 1948 roku Bentli rozpovila komisiyi z rozsliduvannya antiamerikanskoyi diyalnosti sho Vajt brav uchast v shpigunstvi na korist Radyanskogo Soyuzu protyagom Drugoyi svitovoyi vijni ta peredavav tayemni dokumenti Kaznachaejstva agentam radyanskoyi rozvidki Bentli zayavila sho kolegi Vajta peredavali yij informaciyu vid nogo V svidchennyah danih v 1953 roci Bentli zayavila sho Vajt vidpovidalnij za peredachu radyanskim agentam drukarskih klishe yaki Ministerstvo finansiv vikoristovuvalo dlya druku soyuznickih vijskovih marok v okupovanij Nimechchini sho dozvolilo Radyanskomu Soyuzu drukuvati groshi z nadlishkom pidigrivayuchi chornij rinok ta rozdmuhuyuchi inflyaciyu po vsij okupovanij Nimechchini zavdavshi SShA zbitkiv na chvert milyarda dolariv Bentli napisala v 1951 roci v avtobiografiyi sho vona bula zdatna vlashtuvati iz dopomogoyu Garri Dekstera Vajta peredachu klishe Ministerstvom finansiv SShA Radyanskomu Soyuzu Bentli dosi ne zgaduvala cej epizod v svidchennyah yaki vona dala FBR komitetam velikim zhuri ta prokuroram i na toj chas ne buli vidomi dokazi togo sho Bentli mala bud yaku rol v peredachi Dehto staviv pid sumniv rol Garri Dekstera Vajta v nij V svidchennyah danih 1953 roku na komisiyi ocholyuvanij Dzhozefom Makkarti vona rozpovila sho vikonuvala vkazivki otrimani vid rezidenta NKVS u Nyu Jorku kotrij diyav pid imenem Bill koli peredala povidomlennya cherez ta Garri Vajtu abi natisnuti v spravi peredachi klishe do Radyanskogo Soyuzu Ce yedinij vipadok koli biograf Katrin Olmsted dijshla visnovku sho Bentli kazala nepravdu pro svoyu rol poslavshis na dumku istorika Bryusa Krejga pro te sho vsya cya shema sucilna fabrikaciya Ale zgodom svidchennya Bentli buli povnistyu pidtverdzheni dovidkoyu znajdenoyu cherez 50 rokiv v Radyanskih arhivah V dovidci nachalnik amerikanskogo viddilu NKVS na yakij pracyuvala Bentli posilayetsya na dopovid z Nyu Jorka de znahodilas Bentli vid 14 kvitnya 1944 roku koli Bentli vela grupu Silvermastera sho zgidno z nashimi vkazivkami Bentli otrimala cherez Silvermastera pozitivne rishennya Ministerstva finansiv peredati Radyanskomu Soyuzu klishe dlya druku nimeckih okupacijnih marok kolishnij agent radyanskoyi rozvidki dav svidchennya 3 serpnya pro spivpraciyu z Vajtom v sekretnomu aparati komunistichnogo pidpillya do 1938 roku Chembers predstaviv dokumenti yaki zberiglis v nogo she z chasiv koli vin buv kur yerom radyanskogo shpigunskogo kola v SShA Sered nih buli rukopisni notatki yaki za jogo slovami dav jomu Vajt Ministerstvo finansiv pidtverdilo sho dokument mistiv nadsekretni materiali Derzhavnogo departamentu a laboratoriya FBR vstanovila sho vin buv napisanij rukoyu Vajta Chembers zayaviv odnak sho Vajt buv najmensh produktivnim z jogo kontaktiv Dzhenner Mak Karti Mojnihan Ocholyuvana senatorom Vilyamom Dzhennerom komisiya provela rozsliduvannya problemi perevishennya povnovazhen ne obranimi visokoposdavcyami zokrema Vajtom Chastina dopovidi prisvyachena pereglyadu politiki administraciyi Prezidenta Ruzvelta u vidnosinah z Kitayem i bula nadrukovana yak Shodennik Morgentau V dopovidi jshlosya sho zoseredzhennya pribichnikiv komunizmu v Ministerstvi finansiv ta osoblivo u viddili monetarnih doslidzhen teper povnistyu zafiksovano Vajt buv pershim direktorom viddilu jogo nastupnikami buli Frank Koe ta Takozh z viddilom monetarnih doslidzhen buli Vilyam Lyudvig Ulman Irving Kaplan ta Bulo vstanovleno sho Vajt Koe Glasser Kaplan ta Perlo ye uchasnikami komunistichnoyi zmovi Komisiya takozh zasluhala svidchennya spichrajtera Genri Morgentau Dzhonatana Mitchela pro te sho Vajt namagavsya perekonati jogo v tomu sho Radyanskij Soyuz stvoriv sistemu yaka vitisnit kapitalizm ta hristiyanstvo V 1953 roci senator Dzhozef Makkarti ta generalnij prokuror z administraciyi Ejzenhauera Gerbert Brounel molodshij povidomili sho FBR poperedilo administraciyu Trumena pro Vajta pered jogo priznachennyam do MVF Brounel poshiriv list FBR vid 8 listopada 1945 roku v Bilij Dim z poperedzhennyam pro Vajta ta inshih ta zayaviv sho Bilij Dim otrimuvav dopovid FBR pro radyansku rozvidku v SShA vklyuchno zi spravoyu Vajta za shist tizhniv do visunennya Vajta do MVF Hocha i ne zaperechuyuchi vidpravku cogo ta inshih poperedzhen Trumanu senator Daniel Patrik Mojnihan v peredmovi do dopovidi komisiyi 1997 roku napisav sho Truman ne buv poinformovanij pro proyekt Venona Na pidtrimku cogo tverdzhennya vin poslavsya na oficijnu napisanu spilno ANB ta CRU istoriyu proyektu Venona sho ne isnuye dostovirnih dokaziv togo sho Truman buv poinformovanij pro proyekt Venona Smert13 serpnya 1948 roku Vajt davav svidchennya Komisiyi z rozsliduvannya antiamerikanskoyi diyalnosti de zayaviv sho ne ye komunistom Odrazu pislya dachi svidchen trapivsya sercevij napad Vin pokinuv Vashingtona ta poyihav vidpochiti na fermu Ficvilyam v Nyu Hempshiri Odrazu po pributtyu v nogo stavsya drugij sercevij napad Cherez dva dni 16 serpnya 1948 roku u vici 55 rokiv Garri Vajt pomer Vstanovlena prichina smerti bula peredozuvannya digitalisom naperstyanka Proyekt VenonaDokladnishe Proyekt Venona Kriptografi ANB vstanovili sho Garri Dekster Vajt buv dzherelom informaciyi v rozshifrovkah proyektu Venona pid kodovimi imenami Advokat Richard ta Yurist Cherez dva roki pislya jogo smerti v memorandumi vid 15 zhovtnya 1950 roku zavdyaki dokazam otrimanim na proyekti Venona Vajt buv identifikovanij yak dzherelo informaciyi radyanskoyi rozvidki pid kodovim im yam Yurist Zgodom ministerstvo yusticiyi oprilyudnilo informaciyu pro isnuvannya proyektu Venona ta pro te sho v rozshifrovanih telegramah Vajt maye kodove im ya Yurist ta ye dzherelom rozviduvalnoyi informaciyi V dopovidi FBR pro Vajta jdetsya Vam vzhe nadavalis poradi stosovno informaciyi otrimanoyi vid proyektu Venona pro Yurista yakij diyav protyagom 1944 roku Zgidno z informaciyeyu otrimanoyu vid proyektu Venona pered tim pro Yurista protyagom kvitnya 1944 roku vin dopovidav pro rozmovi mizh togochasnim Derzhavnim sekretarem Kordellom Kallom ta vice prezidentom Vin takozh dopovidav pro mozhlivu podorozh Uollesa do Kitayu 5 serpnya 1944 roku vin dopoviv radyanskim shpigunam sho buv vpevnenij v peremozi Prezidenta Ruzvelta na viborah yaksho ne stanetsya yakas prigolomshliva vijskova porazka Takozh vin dopoviv sho visunennya Trumana na posadu vice prezidenta malo zabezpechiti golosi konservativnogo krila demokratichnoyi partiyi Takozh povidomlyalos sho Yurist gotovij do bud yakoyi samopozhertvi zaradi MDB ale poboyuvavsya sho vikrittya jogo diyalnosti mozhe sprichiniti skandal ta vplinuti na vibori Takozh zgaduvalos sho vin povernetsya do Vashingtonu 17 serpnya 1944 roku Nova informaciya otrimana vid proyektu Venona vkazuye sho Yurist ta Morgentau mali podorozhuvati do Londona ta Normandiyi pokinuvshi SShA 5 serpnya 1944 roku Kodove im ya bulo pidtverdzhene zavdyaki dokumentam oprilyudnenim radyanskim pracivnikom arhiviv Vasilem Mitrohinim Garri Dekster Vajt spochatku mav kodove im ya KASIR a potim YuRIST Inshim prikladom dij Vajta yak agenta vplivu Radyanskogo Soyuzu mozhe sluzhiti zriv zaproponovanoyi poziki u 200 miljoniv kitajskim nacionalistam v 1943 roci Inshi rozshifrovki proyektu Venona dayut dodatkovi dokazi proti Vajta vklyuchno z jogo poradami pro te yak i koli zustrichatis dlya peredachi informaciyi jogo kuratoru Dokument 71 proyektu Venona mistit zapisi rozmov Vajta de vin ziznayetsya v otrimanni platni za robotu na Radyanskij Soyuz V 1997 roci komisiya senatu SShA dijshla visnovku sho provina z Derzhavnogo departamentu viglyadaye dovedenoyu yak i Dekstera Vajta z Ministerstva finansiv Dodatkovi svidchennya diyalnosti Vajta v roli radyanskogo agenta buli otrimani z radyanskih arhiviv ta oficera KDB V knizi Alena Vajnstejna ta Oleksandra Vasilyeva The Haunted Wood Soviet Espionage in America the Stalin Era Vasilyev kolishnij radyanskij zhurnalist ta oficer KDB zrobiv oglyad radyanskih arhivnih dokumentiv pro diyalnist Vajta na korist Radyanskogo Soyuzu Vajt dopomagav pracivniku Ministerstva finansiv ta shpigunu NKVS v otrimanni posad ta kar yernomu rostu v Ministerstvi znayuchi pro jogo zv yazki z komunistami Cherez pidtrimku Vajta Glaseru vdalos projti perevirku FBR V grudni 1941 roku Tayemna sluzhba peredala Garri Vajtu dopovid vkazavshi na nayavnist dokaziv spivpraci Glassera z komunistami Vajt tak i ne vidreaguvav na cyu dopovid Glasser zalishivsya na sluzhbi v Ministerstvi finansiv ta nevdovzi stav verbuvati inshih agentiv ta gotuvati dopovidi pro personal Ministerstva ta inshih potencijnih agentiv dlya NKVS Pislya vstupu SShA v Drugu svitovu vijnu za pogodzhennyam Vajta Glasser buv perevedenij na vishi uryadovi posadi Zgidno z radyanskimi arhivami inshimi kodovimi imenami Vajta u MDB buli Richard ta Rid Abi zahistiti svoye dzherelo informaciyi radyanski rozvidniki zminili kodove im ya Vajta Rodina Vajta ta jogo biografi dosi vvazhayut jogo nevinnim Stefen Shlezinger pishe Sered istorikiv yedinoyi dumki pro Vajta dosi ne isnuye ale bagato shilyayutsya do togo sho vin namagavsya dopomogti Radyanskomu Soyuzu ale ne vvazhav svoyi diyi shpigunstvom pislya pereglyadu dokaziv dijshov visnovku sho poyednannya nayivnosti poverhovosti ta nejmovirnoyi samovpevnenosti razom z jogo biografiyeyu poyasnyuyut diyi Vajta Bezzaperechno vin zradiv svoyu krayinu oskilki peredav nacionalni sekreti vorogu Ale nemaye zhodnih sumniviv v tomu sho peredayuchi sekretnu informaciyu Radyanskomu Soyuzu Vajt usvidomlyuvav sho zradzhuye nadanu jomu doviru navit yaksho j ne usvidomlyuvav sho zradzhuye svoyu krayinu PrimitkiSvetlana Chervonnaya documentstalk com Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2011 Procitovano 2011 03 20 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2011 and Spies The Rise and Fall of the KGB in America New Haven Yale University Press 2009 R Bruce Craig Treasonable Doubt The Harry Dexter White Spy Case University Press of Kansas 2004 p 17 ISBN 978 0 7006 1311 3 Time 23 listopada 1953 arhiv originalu za 23 serpnya 2013 procitovano 3 zhovtnya 2006 Dietrich John 2002 The Morgenthau Plan Soviet Influence on American Postwar Policy New York Algora Publishing s 17 ISBN 1 892941 90 2 OCLC 49355870 Schecter Jerrold Leona Schecter 2002 Sacred Secrets How Soviet Intelligence Operations Changed American History Washington DC Brassey s ISBN 1 57488 327 5 OCLC 48375744 Frederick H Gareau Morgenthau s Plan for Industrial Disarmament in Germany The Western Political Quarterly Vol 14 No 2 Jun 1961 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Donald Markwell John Maynard Keynes and International Relations Economic Paths to War and Peace Oxford University Press 2006 White Harry Dexter Untitled paper advocating continued Peace and friendly relations with Russia Princeton University collection 1945 30 listopada Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2011 John Earl Haynes and Harvey Klehr Venona Decoding Soviet Espionage in America 26 chervnya 2014 u Wayback Machine New Haven Yale University Press 1999 p 90 91 Robert Skidelsky John Maynard Keynes Fighting for Britain 1937 1946 Macmillan London 2000 p 256 Allan Weinstein New York Alfred A Knopf 1978 ISBN 0 394 49546 2 p 346 FBI file Underground Soviet Espionage Organization NKVD in Agencies of the United States Government Arhivovano 18 lipnya 2012 u Archive is October 21 1946 p 78 79 PDF pp 86 87 Hoover to Vaughan November 8 1945 FBI Silvermaster file Vol 16 26 lipnya 2011 u Wayback Machine PDF pp 98 26 lipnya 2011 u Wayback Machine 99 26 lipnya 2011 u Wayback Machine 100 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Cf Robert Louis Benson and Michael Warner eds Venona Soviet Espionage and the American Response 1939 1957 Washington D C National Security Agency Central Intelligence Agency 1996 Document 15 pp 69 27 bereznya 2010 u Wayback Machine 70 27 bereznya 2010 u Wayback Machine 71 27 bereznya 2010 u Wayback Machine 1 26 lipnya 2011 u Wayback Machine p 47 PDF p 45 PDF Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2011 Procitovano 7 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya FBI memo Harry Dexter White 26 lipnya 2011 u Wayback Machine PDF p 54 Harry Dexter White 26 lipnya 2011 u Wayback Machine PDF pp 24 52 Robert Skidelsky John Maynard Keynes Fighting for Britain 1937 1946 Macmillan London 2000 p 257 Robert G Whalen 12 grudnya 1948 The New York Times Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 7 grudnya 2011 Elizabeth Bentley Deposition FBI Silvermaster file PDF FBI s FOIA Website 31 lipnya 1948 PDF originalu za 6 bereznya 2007 procitovano 3 zhovtnya 2006 James C Van Hook Treasonable Doubt The Harry Dexter White Spy Case 23 serpnya 2020 u Wayback Machine Studies in Intelligence Vol 49 No 1 2005 24 lyutogo 2003 arhiv originalu za 6 bereznya 2008 procitovano 30 lipnya 2008 Bentley accused of providing stolen U S currency plates to the Soviets The plates were used to print unlimited amounts of occupation currency in the eastern zone of postwar Germany sparking a black market and serious inflation throughout the occupied country Henry Morgenthau The Morgenthau Diaries Book 732 pp 97 99 Bentley 1951 s 141 Craig R Bruce 2004 Treasonable Doubt The Harry Dexter White Spy Case University Press of Kansas s 245 ISBN 0 7006 1311 0 Testimony of Elizabeth Bentley S Prt 107 84 Executive Sessions of the Senate Permanent Subcommittee on Investigations of the Committee on Government Operations McCarthy Hearings 1953 54 Vol 4 1 listopada 2007 u Wayback Machine p 3427 Olmsted 2002 s 186 Michael Warner Red Spy Queen A Biography of Elizabeth Bentley 1 serpnya 2020 u Wayback Machine Studies in Intelligence Vol 47 No 2 2003 John Earl Haynes and Harvey Klehr Venona Decoding Soviet Espionage in America 26 chervnya 2014 u Wayback Machine New Haven Yale University Press 1999 p 96 Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin The Sword and the Shield The Mitrokhin Archive and the Secret History of the KGB London Basic Books 1999 ISBN 978 0 465 00310 5 p 129 Olmstead 2002 s 45 Schecter Jerrold L 2003 Sacred Secrets How Soviet Intelligence Operations Changed American History Potomac Books s 122 ISBN 1574885227 3 serpnya 1948 arhiv originalu za 21 lipnya 2010 procitovano 3 zhovtnya 2006 FBI Memorandum identifying Harry Dexter White as agent Jurist Chambers Whittaker 1952 Witness New York Random House s 383 384 414 416 419 421 429 432 510 512 et al ISBN 52 5149 arhiv originalu za 5 grudnya 2012 procitovano 7 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya authorlink dovidka Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka Guide to the Records of the U S Senate at the National Archives Record Group 46 The Center for Legislative Archives arhiv originalu za 21 grudnya 2011 procitovano 3 zhovtnya 2006 Time 30 listopada 1953 arhiv originalu za 30 veresnya 2007 procitovano 3 zhovtnya 2006 1997 PDF Moynihan Commission on Government Secrecy arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2006 procitovano 3 zhovtnya 2006 Robert Louis Benson and Michael Warner eds VENONA Soviet Espionage and the American Response 1939 1957 Washington D C National Security Agency Central Intelligence Agency 1996 xxiv Time magazine 30 serpnya 1948 arhiv originalu za 7 lipnya 2009 procitovano 30 lipnya 2008 Shortly after he had finished testifying before Congress suffering from a bad heart Harry White left Washington for a rest on his New Hampshire farm He had just arrived there when he was stricken by another heart attack Two days later death came to Harry Dexter White 56 Victor Nevasky Letters From Readers nedostupne posilannya Harry Dexter White Commentary April 1988 p 10 Cf David Rees Harry Dexter White A Study in Paradox Coward McCann amp Geoghegan 1973 ISBN 978 0 698 10524 9 in Washington Post 18 serpnya 1948 arhiv originalu za 25 travnya 2011 procitovano 4 kvitnya 2008 Harry Dexter White former Assistant Secretary of the Treasury accused of Soviet espionage activity during the current spy hearings at Washington died unexpectedly at his Fitzwilliam New Hampshire summer home late yesterday it was disclosed today Willard Edwards Hiss spy paper linked to late treasury aid Chicago Daily Tribune 29 November 1949 pp 1 2 Arhiv originalu za 9 veresnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2011 Arhiv originalu za 29 listopada 2007 Procitovano 29 listopada 2007 Robert J Hanyok Eavesdropping on Hell Historical Guide to Western Communications Intelligence and the Holocaust 1939 1945 19 chervnya 2014 u Wayback Machine Washington DC Center for Cryptologic History National Security Agency 2005 2nd Ed p 119 PDF page 124 FBI Memorandum identifying Harry Dexter White as agent Jurist 16 zhovtnya 1950 arhiv originalu za 28 grudnya 2019 procitovano 3 zhovtnya 2006 Andrew Christoper 1999 The Sword and the Shield The Mitrokhin Archive and the Secret History of the KGB New York Basic Books s 106 ISBN 0 465 00310 9 Robert Skidelsky John Maynard Keynes Fighting for Britain 1937 1946 Macmillan London 2000 p 261 2000 Venona Decoding Soviet Espionage in America New Haven Yale University Press s 142 145 ISBN 0 300 08462 5 OCLC 44694569 FBI Documents of Historic Interest re Venona That Are Referenced in Daniel Moynihan s Book Secrecy PDF FBI s FOIA Website s 17 PDF originalu za 17 serpnya 2000 procitovano 3 zhovtnya 2006 PDF Report Of The Commission On Protecting And Reducing Government Secrecy United States Government Printing Office 1997 s A 37 arhiv originalu pdf za 29 chervnya 2007 procitovano 3 zhovtnya 2006 Alexander Vassiliev 1999 The Haunted Wood Soviet Espionage in America The Stalin Era New York Modern Library ISBN 0 375 75536 5 OCLC 43680047 Schlesinger Stephen E 2004 Act of Creation the Founding of the United Nations A story of Superpowers Secret Agents Wartime Allies and Enemies and Their Quest for a Peaceful World Cambridge MA Westview Perseus Books Group s 108 ISBN 0 8133 3275 3 John Maynard Keynes Fighting for Britain 1937 1946 Macmillan London 2000 p 265LiteraturaEvans M Stanton Medford Stanton Rommerstein Herbert 2012 Stalin s secret agents the subversion of Roosevelt s governmen New York Threshold Editions ISBN 978 1 4391 4768 9 Div takozhGarri Gopkins

Дата публікації:
Топ