Дмитрівка — селище в Україні, Чернігівській області, Ніжинському районі. Центр Дмитрівської селищної громади.
селище Дмитрівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернігівська область | ||||
Район | Ніжинський район | ||||
Громада | Дмитрівська селищна громада | ||||
Рада | Дмитрівська селищна рада | ||||
Облікова картка | Картка ВР | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1647 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 4.0 км² | ||||
Населення | ▼ 2090 (01.01.2022) | ||||
Поштовий індекс | 16572 | ||||
Телефонний код | +380 4635 | ||||
Географічні координати | 50°56′15″ пн. ш. 32°57′03″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 32.95083° сх. д.Координати: 50°56′15″ пн. ш. 32°57′03″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 32.95083° сх. д. | ||||
Водойма | річки: Ромен, Хвощова
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Рубанка | ||||
До станції: | 0 км | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 28 км | ||||
- залізницею: | 36 км | ||||
- автошляхами: | 36 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 132 км | ||||
- залізницею: | 140 км | ||||
- автошляхами: | 140 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18 | ||||
Карта | |||||
Дмитрівка | |||||
Дмитрівка | |||||
Дмитрівка у Вікісховищі |
Географічне положення
Селище міського типу Дмитрівка розташоване півдні Бахмацького району на березі притоки Сули річки Ромен, за 36 км від районного центру — міста Бахмач на залізничній лінії Бахмач—Ромодан між станціями Григорівка (13 км) та (12 км). На півдні межує із селом Щуча Гребля, на сході з селом Рябухи та селом Красний Колядин Талалаївського району, на півночі — з селом Гайворон та на заході з селом Рубанка.
Дмитрівка розташована в лісостеповій зоні помірного помірно-континентального клімату.
Символіка
Герб
Герб смт Дмитрівки являє собою синій щит, у якому срібний лівий перев'яз, рівношироко скошений двома чорними тонкими перев'язами, посередині щита срібна постать св. Димитрія Солунського (герб є промовистим) зі списом у руці, із золотим німбом та в золотому плащі; вгорі праворуч — золотий хрест із розширеними раменами. Щит обрамовано декоративним картушем та увінчано срібною мурованою короною.
Прапор
Квадратне полотнище синього кольору, розділене з нижнього краю від древка по діагоналі поперемінно трьома білими (завширшки в 1/6 сторони полотнища) і двома чорними (завширшки в 1/8 сторони полотнища) смугами, у верхньому полі від древка жовтий хрест із розширеними раменами.
Пояснення символіки герба та прапора
У щиті постать св. Димитрія Солунського як відображення назви поселення (імовірно, Димитрій — це ім'я засновника поселення). За висновками вчених літописний «Град Димитров», згаданий у Іпатіївському літописі під 1183 роком — це стародавнє городище поблизу сучасної Дмитрівки. Тому цей факт відображено у вигляді святого покровителя громади. Золотий козацький хрест — символ історичної приналежності Дмитрівки до Красноколядинської сотні Прилуцького полку. Три срібні смуги символізують річки Ромен, Хвощова і Баскакова, на берегах яких виникла Дмитрівка. Дві чорні смуги між ними є символом залізниці, що свого часу стала важливим чинником економічного розвитку Дмитрівки.
Прапор смт Дмитрівки містить основні символи герба селища.
Історія
Літописні відомості
Вчені припускають, що літописний «Град Димитров», згаданий у Іпатіївському літописі під 1183 роком — стародавнє городище поблизу сучасної Дмитрівки. Літопис Руський згадує про це так:
У рік 6691-й (1183-й) місяця лютого, у двадцять і третій день, у другу неділю посту, прийшли ізмаїльтяни, безбожні половці на Русь пустошити, до города Дмитрова, з окаянним Кончаком і Глібом Тирійовичем. Але через Боже заступництво і не було від них шкоди... |
Від заснування до 1917 року
Офіційно вважається, що Дмитрівка заснована 1647 року. Село виникло на острові, який утворювали річки Ромен та Хвощова і струмок, назва якого невідома. Нині цей район села називається Заромен. Ймовірно спочатку заселення Дмитрівки йшло із-за річки Ромен з боку села Красний Колядин (літописне місто Глебль). Містечко Дмитрів входило, чи ймовірно сформувалося, при створенні Посульської оборонної лінії. Село позначене на карті Боплана від 1648 р.. (Якщо вже була позначена, то заснована значно раніше 1647 р.)
З 1649 у складі Красноколядинської сотні Прилуцького полку. У роки Північної війни в Дмитрівці зупинялись на нічліг гетьман України Іван Мазепа і шведський король Карл XII.
За участь у війні проти Московії Дмитрівка та інші навколишні села, як і гетьманська столиця Батурин, зазнали масового винищення населення. Це видно на основі аналізу поширених прізвищ у селі до та після Північної війни.
З 1740 року входила до Самборського старостату. У 1761 році в селі налічувалось козаків — 361, казенних селян — 1, поміщицьких селян — 220. У часи пізньої Гетьманщини Дмитрівка активно розвивалася, конкуруючи з сотенним центром — містечком Голінка. В 1777 р., згідно "Ісповєдальной вєдомості" в селі мешкало 530 осіб чоловічої статі та 416 жіночої, віком від новонароджених, до стариків. Всього - 946 жителів. У 1780 році в Дмитрівці діяла Свято-Троїцька православна церква, було два священики — отці Іоанн Світильський і Феодор Злотницький.
Жителі села були мобілізовані до російської армії під час війни 1812 року. Списки ополченців з числа селян (дані по козакам відсутні) можна прочитати за посиланням:
Згідно "ревізських сказок", які зберігаються у Чернігівському обласному архіві, з 1835 по 1845 рр. Дмитрівка входила до Голінської волості.
У наступні сто років кількість населення змінилася: у 1866 році в селі було 156 дворів, 1362 жителі. Швидке зростання села почалося після скасування кріпацтва, і особливо з початком будівництва (Лібаво — Роменської залізниці). На 1897 рік село налічувало 2366 жителів.
В енциклопедичному словнику «Малоросія» значилося, що у 19 верстах від Талалаївки знаходиться станція Лібаво-Роменської залізниці Дмитрівка, названа так за ім'ям найближчого до неї волостного села Конотопського повіту Дмитрівки (близько 1700 мешканців). Майже єдиною вантажною операцією станції було відвантаження збіжжя, якого відвантажувалося у напрямку Лібави протягом року близько 1,3 мільйона пудів.
1880 року в селі збудували нову церкву. Навпроти неї була збудована земську школу й будинки для вчителів. У той же період почалася забудова сучасного центру, району старого кладовища, району сучасного вокзалу, пожежної частини, намітилися сучасні вулиці. Промисловість була представлена вітряними й водяними млинами, кузнями, олійнями, чинбарнями.
Після будівництва залізниці необхідно було вирішити питання будівництва мосту через р.Ромен. Він мав зв"язати надійною дорогою Дмитрівку як товарну станцію і села навколо Красного Колядина, звідки на станцію привозили збіжжя та худобу на продаж. Будівництво мосту почалося 1885 року із засідання Конотопського повітового зібрання. Фактично закінчилося 1903 року.
На кінець XIX століття навколо села виникло багато хуторів: Склярів, Котлярів хутір, Чубатий, Решотки та інші.
На початку XX століття у Дмитрівці з'явились перші підприємства. У 1905 році у Дмитрівці було збудовано паровий вальцьовий млин — найбільший на той час в Україні, а у 1906 році в селі Щуча Гребля — цукровий завод, ще один паровий млин і цегельний завод біля Романкової греблі.
Перед революцією 1917 року в Дмитрівці було 597 дворів, 3518 жителів, в тому числі понад 200 жидів (євреїв), які мали на місці сучасного парку та в районі нинішньої пожежної частини, сучасного центру свій маленький квартал з синагогою. В селі працювало 8 крамниць, 2 лісоторгових склади з бригадами теслів, фабрика з виробництва сухарів для армії, цукеркова фабрика, цегельний завод, парові млини, цукрозавод, залізнична станція, заїжджий двір, дрібні підприємства, шинки, розливний пункт Роменського пивзаводу, маленькі майстерні в будинках євреїв — шапкарів, шевців, перукарів, чоботарів тощо.
Доба визвольних змагань і міжвоєнний період
У 1917–1920 роках влада в селі часто переходила «з рук в руки», прихильники нової щораз карали і знищували попередників. У 1917 році Дмитрівка — у складі УНР. 15 січня 1918 року загони московських й петроградських більшовиків та полк Червоного козацтва розбили під Бахмачем значні військові частини Центральної Ради й захопили владу. У травні 1918-го влада перейшла до військ гетьмана Скоропадського. На початку січня 1919 року наступ на лівобережну Україну розпочала Українська радянська армія Антонова-Овсієнка. В першій декаді січня у Дмитрівку увійшли частини 1-ї дивізії 1-ї армії Українського фронту РККА. Черговий раз село «перейшло з рук в руки» в серпні 1919 року, цього разу вже денікінцям генерала Бредова, коли Добровольча армія Денікіна розпочала похід на Москву. Крах загального наступу армії Денікіна на Москву привів не лише до тотального відступу білих, але і до перелому в усій Громадянській війні. В середині жовтня 1919 року розпочався контрнаступ Південного фронту Червоної армії. В кінці жовтня почався наступ 12-ї радянської армії на Чернігівщині. Втретє і остаточно в радянська влада в Дмитрівці встановилася у листопаді 1919 року.
За час війни занепали дрібна торгівля і дрібні виробництва, зруйновано артилерійським вогнем цукрозавод. У 1920-х роках дмитрівці вели збройну боротьбу з загонами комуністів, які грабували людей. На чолі народних месників були загони Марусі та отамана Клітки. Діяли і кримінальні банди, на зразок розбійників Лялі.
В 1923–1941 та 1943–1962 роках Дмитрівка — центр Дмитрівського району у складі, відповідно, Конотопської округи та Чернігівської області.
У 1929 в селі, на основі господарств розкуркулених і висланих до Сибіру господарств Буланого і Чоботька, створено перший колгосп. У наступні роки створюються нові колгоспи, почалося методичне знищення хуторів.
У 1940 році в селі збудували маслозавод, сушарку для зерна, почали будувати шосе Дмитрівка — Бахмач.
Голодомор 1932-33
З ранньої весни 1932 у Дмитрівці комуністи організували голод. Неврожаю в колгоспах і на присадибних ділянках не було, але «ударні» хлібозаготівлі, примусова колективізація, розкуркулення та насильницьке вилучення продуктів харчування у селян, що часто набувало варварських форм, призвели до масового голоду. За свідченнями очевидців масштабного голоду в селі не було, однак спеціально виділений їздовий, регулярно звозив померлих на кладовище з базарної площі села… Люди чинили організований опір колективізації, підтримували повстанські загони (зокрема, антирадянський загін Червоні козаки). У травні 1932 року селяни розгромили млин у селі Рубанка, де комуністи зберігали награбоване зерно. Багато людей від недоїдання та вживання в їжу — (макухи, висівок, кори) а з настанням весни — (листя дерев, трави, та квітів) — тяжко хворіли і помирали. Ще гіршим становище було, очевидно, на Полтавщині, бо саме звідти до Дмитрівки приходили, часто з дітьми, сотні нещасних людей. Їхні бездиханні тіла можна було побачити на вулицях, біля залізничної станції, біля церкви, на базарній площі, а часто і на польових дорогах. Від голоду, дуже часто стали відбуватися крадіжки харчів. Знайшовши щось їстівне, злодії зразу ж його з'їдали, а через якусь годину мучилися страшними шлунковими болями, інколи помирали. Тим хто працював у полі, у Дмитрівці готували примітивні страви. Були випадки «бунтів», коли колгоспники відмовлялися їхати в поле, поки їх не нагодують, але такі «бунти» придушували міліціонери, котрі приїздили з райцентру і забрали «бунтівників»[]. При всьому тому, голод в селі не набрав таких жахливих масштабів, як це було в інших місцевостях…
Друга світова війна
Село Дмитрівка дуже скоро опинилось у прифронтовій смузі, місцева залізнична станція неодноразово зазнавало нальотів німецької авіації. Особливо руйнівним був напад у серпні 1941 року станція зазнала удару німецької авіації, близько двадцяти «Юнкерсів-87» у супроводі восьми винищувачів «Мессершміт», в результаті якого було знищено три ешелони з боєприпасами і продовольством сталінської армії. В перший день нальоту було успішно зруйновано колію з обох боків залізничної станції, яку, втім, за кілька годин відновили, та обстріляно з кулеметів залізничні ешелони. Наступного дня по ешелонах було завдано бомбового удару, який їх практично повністю знищив. Артилерійські снаряди, набої, консервовані продукти вибухами бомб, та здетонованих боєприпасів, було розкидало на величезній території.
Після початку наступу німецької армії у селі провели мобілізацію до сталінської армії. І розпочали евакуацію матеріальних цінностей. Що не могли вивезти — знищували на очах у голодних дмитрівців.
11-15 вересня війська 2-ї танкової групи Гудеріана в перерізали залізницю Ніжин — Конотоп — Брянськ. Ешелони, якими була забита залізниця від станції Рубанка майже до Ромен були знищені самими радянськими саперами. 14 вересня 1941 року до Дмитрівки вступили німці, В бою за село вони втратили значно більше бойової техніки, ніж Червона Армія. Проте західніше, в ярах біля Ярошівки і далі на захід, у полон була змушена здатися величезна кількість червоноармійців. Через село Дмитрівка величезними колонами проходили військовополонені червоноармійці у напрямку Конотопа, де створили табір військовополонених.
Під час окупації у селі квартирувала айнзатцгрупа Ваффен-СС. Нею було спочатку розстріляно євреїв, згодом активістів радянської влади. Точна кількість розстріляних і місце їх поховання невідомі. На території сучасного хлібоприймального підприємства німці влаштували склад своєї розбитої техніки, частину якої розібрали селяни для потреб власного господарства.
Колгоспну систему господарства німці вирішили не чіпати до закінчення війни, назвали її «общинною». З перебоями працювала початкова школа, пекарня. Відновлене церковне богослужіння в Дмитрівській Свято-Троїцькій церкві. Працював клуб, та гуртки художньої самодіяльності при ньому. Німці відновили роботу залізниці, розширили й модернізували залізничну станцію. 1943 року в селі був німецький шпиталь. У селі діяла поліція, в 1942—1943 роках дислокувався охоронний підрозділ з колишніх військовополонених і підрозділ РОА. Навесні 1943 німці почали евакуювати молодих людей на роботи до Німеччини. Всього з Дмитрівки поїхало 47 чоловік, чим порятувалися від мобілізації до сталінського війська.
14 вересня 1943 року Дмитрівкую захопили війська 60-ї армії СССР під командуванням генерал-майора . У боях за Дмитрівку і Щучу Греблю загинули 97 солдатів.
Всього в часи Другої світової війни загинули щонайменше 458 жителів села, забраних у сталінську армію. Станом на 2010 відомо про 764 доведених до загибелі дмитрівчан, однак, і ця цифра не може вважатися точною…
В пам'ять про загиблих у Дмитрівці споруджено обеліск. Встановлено також пам'ятник танкістам (сталінська важка самохідно-артилерійська установка ІСУ-152).
Післявоєнний період і до наших днів роки
Після повернення комуністів у Дмитрівці поновили колгоспну сваволю. Життя в повоєнні роки було дуже важким. Не вистачало харчів, для отримання хліба видавались картки. З присадибної ділянки селяни мусили платити нереальні податки, навіть за фруктові дерева і ягідні кущі.
Видавалася районна газета «Колгоспник Дмитрівщини». Відновила роботу середня школа. Через саботаж української освіти з боку сталіністів, учні не мали жодних зошитів, писали на газетах, аркушах старих книг; опалення і освітлення в школі не було взагалі. По війні у селі залишилось багато зброї, вибухівки, боєприпасів. Непоодинокі були випадки коли діти підривалися на закинутих складах боєприпасів довкола села — до цього комуністам було байдуже.
На початку 1950-х років у селі з'явилась електрика, яку з перебоями давала місцева дизельна електростанція.
З 1950-х років почали укрупнення колгоспів — всі існуючі в селі об'єднали в один. У цей же час у Дмитрівці почали масову вербовку молодих дівчат для робіт на чайних плантаціях у Абхазії. За свідченням Марії Коваленко (1935 р.н.), це був шанс утекти з колгоспного рабства і почати нове життя. В такий спосіб у Абхазії утворилася ціла дмитрівська колонія, члени якої вийшли заміж за грузинів, росіян та абхазів, а на початку 1990-х стали жертвами російсько-грузинської війни.
У середині 1980-х років став колгоспом-мільйонером. Село в цей період доволі динамічно розвивалось: збудовано два цегельні заводи, харчокомбінат, овочесушильний завод, інкубатор, новий залізничний вокзал, модернізовано МТС, яка стала «Сільгосптехнікою», та маслозавод; створено міжколгоспну будівельну організацію, побудовано нову лікарню на 100 ліжок, в якій працював висококваліфікований персонал, робились хірургічні операції.
У 1958 році Дмитрівка отримала статус селища міського типу. А у грудні 1962 року Дмитрівський район було ліквідовано — Дмитрівська селищна рада включена до Бахмацького району.
У 1980 році отримала нове приміщення школа на 634 місця, збудовано пошту, нові магазини, розпочато будівництво нового клубу, яке завершилось у 1995 році. Однак, у 1980-х років ліквідовано міжколгоспну будівельну організацію, інкубатор, побуткомбінат. В 1990 році була розібрана церква, однак, уже наступного року розпочалась її відбудова.
У 1987–1990 роках у Дмитрівці, як і у всій країні, почалась товарна криза. Після розпаду СРСР були закриті цегельні заводи, сушильний, маслозавод, харчокомбінат, «Сільгоспхімію». Пізніше зруйновано тваринницькі ферми, хлібопекарню, «Сільгосптехніку».
На сьогодні у селищі працюють магазини приватних підприємців, хлібоприймальне підприємство і завод при ньому, молокоприймальне підприємство, приватна пилорама. Є поштове відділення. Коштом жителів в селі проведено центральний водогін.
Діють Дмитрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний заклад «Сонечко». При школі працює дитячий зразковий ансамбль «Веселі ложкарі». Також діє дитяча бібліотека яка заснована у 1949 році. 2017 р. почав роботу реорганізований шкільний музей Дмитрівської ЗОШ
У 2020 р. Дмитрівка стала центром ОТГ (об"єднаної територіальної громади), куди увійшли села Гайворон, Голінка, Рубанка, Терешиха та Кропивне. Дмитрівка, як і увесь колишній Бахмацький район, увійшла до Ніжинського району.
Новітня російсько-українська війна
1 лютого 2015 — у Дмитрівці поховали капітана ЗСУ Олександра Пащенка (1982 — 32 роки), учасника війни з путінською Росією, випускника місцевої школи. Жителі селища надають допомогу учасникам війни. Учні школи виготовили маскувальні сітки, за допомоги місцевих підприємств налагодили виробництво пічок, які передали військовим.
У березні 2015 р. з лав ЗСУ демобілізовано Білецького Євгена, Киричка Дмитра, Харченка Олега. Решта земляків продовжують службу і беруть участь у боях з окупантами.
Восени 2015 року з лав ЗСУ демобілізовано Жованика Віктора, учасника боїв за Донецький аеропорт, відзначеного урядовими нагородами.
Взимку 2015 року старший лейтенант 128-ї бригади Роман Жованик під час Дебальцівських подій провів найрезультативніший бій російсько-української війни і відправив у Москву російського комбрига Алмаза. Роман Жованик народився і мешкає у Дмитрівці, нині приватний підприємець.
2016 р. демобілізовано Голованя Сергія, Клименчука Юрія, Яреська Олександра, нагороджено Стахнюка Ігоря, який був поранений в зоні АТО. Державні на народні нагороди отримали також Віктор Жованик, Олександр Углач, Євген Козлов, Юрій Садовий.
1905-16 | 2011 |
---|---|
|
|
Кількість жителів: 3518 | Кількість жителів: 2630 |
Населення
Національний склад представлений переважно українцями, конфесійний склад — християнами.
Чисельність населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|
4753 | 4008 | 3929 | 2804 | 2316 | 2090 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська мова | російська |
---|---|
98,35 % | 1,58 % |
Визначні пам'ятки
В селі розташована Свято-Троїцька церква УПЦ (МП). Пам'ятники землякам, що загинули в часи Другої світової війни, і радянським танкістам.
У 1987 році, передбачаючи в майбутньому значне підвищення цін, житель села Юрій Григорович Солдатов свої кошти, накопичені на ощадній книжці (4800 карбованців), вклав у будівництво. Зараз «Замок Солдатова» є однією з визначних пам'яток селища.
Відомі люди
Серед найвідоміших уродженців села Дмитрівка:
. Білецький Арсен Іванович (1900 - н/д) - козак 6-ї технічної сотні армії УНР
- Савченко Трохим Архипович (1899—1921) — воїн армії УНР, учасник Другого зимового походу;
- Яценко Павло Васильович (1920—1993) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу ;
- Здесенко Юрій Георгійович (1943—2004) — український фізик, член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2016, посмертно);
- Данилець Володимир Віталійович (нар. 1960) — народний артист України, артист естради та гуморист;
- Пащенко Олександр Михайлович (1982 — 2015) — капітан Збройних сил України, загинув під час російсько-української війни;
- Прохорський Василь Петрович (*4 травня 1980, Щуча Гребля. — †18 лютого 2014, Київ) — активіст Євромайдану, волонтер Медичної служби, Герой України (посмертно). Загинув під час штурму Євромайдану спецпідрозділами «Беркут»;
- Актуалії З початком окупації Криму та російською агресією на Донбасі до лав ЗСУ було мобілізовано жителів селища, частина з них брала участь у боях з окупантами. Отримали поранення Козлов Євген, Воронов Андрій, Жованик Роман, Жованик Віктор, Стахнюк Ігор, Ілляшенко Павло, Углач Олександр.
Галерея
- Розлив
Також
Посилання
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дмитрівка (селище) |
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- Малецький, Олександр Малецький (22.06.2018). Політ на МДП над р.Ромен (українська) . Процитовано 22.06.2018.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 4 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 4 жовтня 2013.
- Ляскоронський, Василь (1897). История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII ст (російська) . Київ: Київ,Тип. И. И. Чоколова,.
- Киричок Б. Г. Нариси з історії Дмитрівки. — Харків : Харківська книжкова фабрика «Глобус», 2005. — С. 17.
- Балашов, Балашов С. (13 жовтня 2017). (українська) . Бахмацька незалежна газета "Порадник". Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- З відомости Ічанської протопопії про церкви, правлячих священнослужителів, їхніх дітей та окремо («особо») не визначених до причту церковників та їхніх дітей. 1780 р. 127.1020.4852. Арк. 102.
- Балашов С., Балашов С. (7 Травня, 2020). Суспільство ФАНЕРНИЙ ВЕРСАЛЬ І БЕРЛІН «НАТУРАЛЬНИЙ» (українська) . Чернігів, Хвиля Десни. Процитовано 7 Травня, 2020.
- Як у Дмитрівц, біл Бахмача, міст будували, Хвиля Десни 24 вересня 2017
- Телеграма Дмитрівського райкому КП(б)У до обкому КП(б)У про розгром млина у с. Рубанка [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Офіційний вебпортал Державної архівної служби України. Документи Держархіву Чернігівської області. Ф. П-46, оп. 1, спр. 116, арк. 18.
- Ковтуняк И. М. 18 гвардейский стрелковый Станиславо-Будапештский краснознаменный корпус. Очерк боевого пути. — М., 1983.
- Євтушенко М. І. Книга пам'яті смт. Дмитрівка. — Ніжин, 2010.
- Музей Дмитрівської ЗОШ
- Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- Подобєд, Павло (2017). З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків армії УНР (українська) . Івано - Франківськ: місто нв. с. 167. ISBN .
Джерела та література
- Я. В. Верменич. Дмитрівка [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 404. — .
- В. О. Рябовол. Дмитрівка [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — .
- Киричок Б. Г. Нариси з історії Дмитрівки. — Харків : Харківська книжкова фабрика «Глобус», 2005. — С. 17.
- Євтушенко М. І. Книга пам'яті смт. Дмитрівка. — Ніжин, 2010.
- Прохорський Василь Петрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dmitrivka Dmitrivka selishe v Ukrayini Chernigivskij oblasti Nizhinskomu rajoni Centr Dmitrivskoyi selishnoyi gromadi selishe Dmitrivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Dmitrivska selishna gromada Rada Dmitrivska selishna rada Oblikova kartka Kartka VR Osnovni dani Zasnovano 1647 Status iz 2024 roku Plosha 4 0 km Naselennya 2090 01 01 2022 Poshtovij indeks 16572 Telefonnij kod 380 4635 Geografichni koordinati 50 56 15 pn sh 32 57 03 sh d 50 93750 pn sh 32 95083 sh d 50 93750 32 95083 Koordinati 50 56 15 pn sh 32 57 03 sh d 50 93750 pn sh 32 95083 sh d 50 93750 32 95083 Vodojma richki Romen Hvoshova Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Rubanka Do stanciyi 0 km Do rajcentru fizichna 28 km zalizniceyu 36 km avtoshlyahami 36 km Do obl centru fizichna 132 km zalizniceyu 140 km avtoshlyahami 140 km Selishna vlada Adresa 16572 Chernigivska obl Nizhinskij rajon smt Dmitrivka vul Nezalezhnosti bud 18 Karta Dmitrivka Dmitrivka Dmitrivka u Vikishovishi Shkola klub s rada Dmitrivka 05 05 2020 r Geografichne polozhennyaStarorichishe r Romen ta suchasna melioraciya Foto z MDP 28 04 2018 roku Selishe miskogo tipu Dmitrivka roztashovane pivdni Bahmackogo rajonu na berezi pritoki Suli richki Romen za 36 km vid rajonnogo centru mista Bahmach na zaliznichnij liniyi Bahmach Romodan mizh stanciyami Grigorivka 13 km ta 12 km Na pivdni mezhuye iz selom Shucha Greblya na shodi z selom Ryabuhi ta selom Krasnij Kolyadin Talalayivskogo rajonu na pivnochi z selom Gajvoron ta na zahodi z selom Rubanka Dmitrivka roztashovana v lisostepovij zoni pomirnogo pomirno kontinentalnogo klimatu SimvolikaGerb Gerb smt Dmitrivki yavlyaye soboyu sinij shit u yakomu sribnij livij perev yaz rivnoshiroko skoshenij dvoma chornimi tonkimi perev yazami poseredini shita sribna postat sv Dimitriya Solunskogo gerb ye promovistim zi spisom u ruci iz zolotim nimbom ta v zolotomu plashi vgori pravoruch zolotij hrest iz rozshirenimi ramenami Shit obramovano dekorativnim kartushem ta uvinchano sribnoyu murovanoyu koronoyu Prapor Kvadratne polotnishe sinogo koloru rozdilene z nizhnogo krayu vid drevka po diagonali popereminno troma bilimi zavshirshki v 1 6 storoni polotnisha i dvoma chornimi zavshirshki v 1 8 storoni polotnisha smugami u verhnomu poli vid drevka zhovtij hrest iz rozshirenimi ramenami Poyasnennya simvoliki gerba ta prapora U shiti postat sv Dimitriya Solunskogo yak vidobrazhennya nazvi poselennya imovirno Dimitrij ce im ya zasnovnika poselennya Za visnovkami vchenih litopisnij Grad Dimitrov zgadanij u Ipatiyivskomu litopisi pid 1183 rokom ce starodavnye gorodishe poblizu suchasnoyi Dmitrivki Tomu cej fakt vidobrazheno u viglyadi svyatogo pokrovitelya gromadi Zolotij kozackij hrest simvol istorichnoyi prinalezhnosti Dmitrivki do Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku Tri sribni smugi simvolizuyut richki Romen Hvoshova i Baskakova na beregah yakih vinikla Dmitrivka Dvi chorni smugi mizh nimi ye simvolom zaliznici sho svogo chasu stala vazhlivim chinnikom ekonomichnogo rozvitku Dmitrivki Prapor smt Dmitrivki mistit osnovni simvoli gerba selisha IstoriyaLitopisni vidomosti Vcheni pripuskayut sho litopisnij Grad Dimitrov zgadanij u Ipatiyivskomu litopisi pid 1183 rokom starodavnye gorodishe poblizu suchasnoyi Dmitrivki Litopis Ruskij zgaduye pro ce tak U rik 6691 j 1183 j misyacya lyutogo u dvadcyat i tretij den u drugu nedilyu postu prijshli izmayiltyani bezbozhni polovci na Rus pustoshiti do goroda Dmitrova z okayannim Konchakom i Glibom Tirijovichem Ale cherez Bozhe zastupnictvo i ne bulo vid nih shkodi Vid zasnuvannya do 1917 roku Oficijno vvazhayetsya sho Dmitrivka zasnovana 1647 roku Selo viniklo na ostrovi yakij utvoryuvali richki Romen ta Hvoshova i strumok nazva yakogo nevidoma Nini cej rajon sela nazivayetsya Zaromen Jmovirno spochatku zaselennya Dmitrivki jshlo iz za richki Romen z boku sela Krasnij Kolyadin litopisne misto Glebl Mistechko Dmitriv vhodilo chi jmovirno sformuvalosya pri stvorenni Posulskoyi oboronnoyi liniyi Selo poznachene na karti Boplana vid 1648 r Yaksho vzhe bula poznachena to zasnovana znachno ranishe 1647 r Z 1649 u skladi Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku U roki Pivnichnoyi vijni v Dmitrivci zupinyalis na nichlig getman Ukrayini Ivan Mazepa i shvedskij korol Karl XII Za uchast u vijni proti Moskoviyi Dmitrivka ta inshi navkolishni sela yak i getmanska stolicya Baturin zaznali masovogo vinishennya naselennya Ce vidno na osnovi analizu poshirenih prizvish u seli do ta pislya Pivnichnoyi vijni Dmitrivka na karti F F Shuberta 1859 roku Z 1740 roku vhodila do Samborskogo starostatu U 1761 roci v seli nalichuvalos kozakiv 361 kazennih selyan 1 pomishickih selyan 220 U chasi piznoyi Getmanshini Dmitrivka aktivno rozvivalasya konkuruyuchi z sotennim centrom mistechkom Golinka V 1777 r zgidno Ispovyedalnoj vyedomosti v seli meshkalo 530 osib cholovichoyi stati ta 416 zhinochoyi vikom vid novonarodzhenih do starikiv Vsogo 946 zhiteliv U 1780 roci v Dmitrivci diyala Svyato Troyicka pravoslavna cerkva bulo dva svyasheniki otci Ioann Svitilskij i Feodor Zlotnickij Zhiteli sela buli mobilizovani do rosijskoyi armiyi pid chas vijni 1812 roku Spiski opolchenciv z chisla selyan dani po kozakam vidsutni mozhna prochitati za posilannyam Zgidno revizskih skazok yaki zberigayutsya u Chernigivskomu oblasnomu arhivi z 1835 po 1845 rr Dmitrivka vhodila do Golinskoyi volosti U nastupni sto rokiv kilkist naselennya zminilasya u 1866 roci v seli bulo 156 dvoriv 1362 zhiteli Shvidke zrostannya sela pochalosya pislya skasuvannya kripactva i osoblivo z pochatkom budivnictva Libavo Romenskoyi zaliznici Na 1897 rik selo nalichuvalo 2366 zhiteliv V enciklopedichnomu slovniku Malorosiya znachilosya sho u 19 verstah vid Talalayivki znahoditsya stanciya Libavo Romenskoyi zaliznici Dmitrivka nazvana tak za im yam najblizhchogo do neyi volostnogo sela Konotopskogo povitu Dmitrivki blizko 1700 meshkanciv Majzhe yedinoyu vantazhnoyu operaciyeyu stanciyi bulo vidvantazhennya zbizhzhya yakogo vidvantazhuvalosya u napryamku Libavi protyagom roku blizko 1 3 miljona pudiv 1880 roku v seli zbuduvali novu cerkvu Navproti neyi bula zbudovana zemsku shkolu j budinki dlya vchiteliv U toj zhe period pochalasya zabudova suchasnogo centru rajonu starogo kladovisha rajonu suchasnogo vokzalu pozhezhnoyi chastini namitilisya suchasni vulici Promislovist bula predstavlena vitryanimi j vodyanimi mlinami kuznyami olijnyami chinbarnyami Pislya budivnictva zaliznici neobhidno bulo virishiti pitannya budivnictva mostu cherez r Romen Vin mav zv yazati nadijnoyu dorogoyu Dmitrivku yak tovarnu stanciyu i sela navkolo Krasnogo Kolyadina zvidki na stanciyu privozili zbizhzhya ta hudobu na prodazh Budivnictvo mostu pochalosya 1885 roku iz zasidannya Konotopskogo povitovogo zibrannya Faktichno zakinchilosya 1903 roku Na kinec XIX stolittya navkolo sela viniklo bagato hutoriv Sklyariv Kotlyariv hutir Chubatij Reshotki ta inshi Na pochatku XX stolittya u Dmitrivci z yavilis pershi pidpriyemstva U 1905 roci u Dmitrivci bulo zbudovano parovij valcovij mlin najbilshij na toj chas v Ukrayini a u 1906 roci v seli Shucha Greblya cukrovij zavod she odin parovij mlin i cegelnij zavod bilya Romankovoyi grebli Dmitrivka 1913 r na zemlemirskomu plani Konotopskogo povitu Pered revolyuciyeyu 1917 roku v Dmitrivci bulo 597 dvoriv 3518 zhiteliv v tomu chisli ponad 200 zhidiv yevreyiv yaki mali na misci suchasnogo parku ta v rajoni ninishnoyi pozhezhnoyi chastini suchasnogo centru svij malenkij kvartal z sinagogoyu V seli pracyuvalo 8 kramnic 2 lisotorgovih skladi z brigadami tesliv fabrika z virobnictva suhariv dlya armiyi cukerkova fabrika cegelnij zavod parovi mlini cukrozavod zaliznichna stanciya zayizhdzhij dvir dribni pidpriyemstva shinki rozlivnij punkt Romenskogo pivzavodu malenki majsterni v budinkah yevreyiv shapkariv shevciv perukariv chobotariv tosho Doba vizvolnih zmagan i mizhvoyennij period U 1917 1920 rokah vlada v seli chasto perehodila z ruk v ruki prihilniki novoyi shoraz karali i znishuvali poperednikiv U 1917 roci Dmitrivka u skladi UNR 15 sichnya 1918 roku zagoni moskovskih j petrogradskih bilshovikiv ta polk Chervonogo kozactva rozbili pid Bahmachem znachni vijskovi chastini Centralnoyi Radi j zahopili vladu U travni 1918 go vlada perejshla do vijsk getmana Skoropadskogo Na pochatku sichnya 1919 roku nastup na livoberezhnu Ukrayinu rozpochala Ukrayinska radyanska armiya Antonova Ovsiyenka V pershij dekadi sichnya u Dmitrivku uvijshli chastini 1 yi diviziyi 1 yi armiyi Ukrayinskogo frontu RKKA Chergovij raz selo perejshlo z ruk v ruki v serpni 1919 roku cogo razu vzhe denikincyam generala Bredova koli Dobrovolcha armiya Denikina rozpochala pohid na Moskvu Krah zagalnogo nastupu armiyi Denikina na Moskvu priviv ne lishe do totalnogo vidstupu bilih ale i do perelomu v usij Gromadyanskij vijni V seredini zhovtnya 1919 roku rozpochavsya kontrnastup Pivdennogo frontu Chervonoyi armiyi V kinci zhovtnya pochavsya nastup 12 yi radyanskoyi armiyi na Chernigivshini Vtretye i ostatochno v radyanska vlada v Dmitrivci vstanovilasya u listopadi 1919 roku Za chas vijni zanepali dribna torgivlya i dribni virobnictva zrujnovano artilerijskim vognem cukrozavod U 1920 h rokah dmitrivci veli zbrojnu borotbu z zagonami komunistiv yaki grabuvali lyudej Na choli narodnih mesnikiv buli zagoni Marusi ta otamana Klitki Diyali i kriminalni bandi na zrazok rozbijnikiv Lyali V 1923 1941 ta 1943 1962 rokah Dmitrivka centr Dmitrivskogo rajonu u skladi vidpovidno Konotopskoyi okrugi ta Chernigivskoyi oblasti U 1929 v seli na osnovi gospodarstv rozkurkulenih i vislanih do Sibiru gospodarstv Bulanogo i Chobotka stvoreno pershij kolgosp U nastupni roki stvoryuyutsya novi kolgospi pochalosya metodichne znishennya hutoriv U 1940 roci v seli zbuduvali maslozavod susharku dlya zerna pochali buduvati shose Dmitrivka Bahmach Golodomor 1932 33 Z rannoyi vesni 1932 u Dmitrivci komunisti organizuvali golod Nevrozhayu v kolgospah i na prisadibnih dilyankah ne bulo ale udarni hlibozagotivli primusova kolektivizaciya rozkurkulennya ta nasilnicke viluchennya produktiv harchuvannya u selyan sho chasto nabuvalo varvarskih form prizveli do masovogo golodu Za svidchennyami ochevidciv masshtabnogo golodu v seli ne bulo odnak specialno vidilenij yizdovij regulyarno zvoziv pomerlih na kladovishe z bazarnoyi ploshi sela Lyudi chinili organizovanij opir kolektivizaciyi pidtrimuvali povstanski zagoni zokrema antiradyanskij zagin Chervoni kozaki U travni 1932 roku selyani rozgromili mlin u seli Rubanka de komunisti zberigali nagrabovane zerno Bagato lyudej vid nedoyidannya ta vzhivannya v yizhu makuhi visivok kori a z nastannyam vesni listya derev travi ta kvitiv tyazhko hvorili i pomirali She girshim stanovishe bulo ochevidno na Poltavshini bo same zvidti do Dmitrivki prihodili chasto z ditmi sotni neshasnih lyudej Yihni bezdihanni tila mozhna bulo pobachiti na vulicyah bilya zaliznichnoyi stanciyi bilya cerkvi na bazarnij ploshi a chasto i na polovih dorogah Vid golodu duzhe chasto stali vidbuvatisya kradizhki harchiv Znajshovshi shos yistivne zlodiyi zrazu zh jogo z yidali a cherez yakus godinu muchilisya strashnimi shlunkovimi bolyami inkoli pomirali Tim hto pracyuvav u poli u Dmitrivci gotuvali primitivni stravi Buli vipadki buntiv koli kolgospniki vidmovlyalisya yihati v pole poki yih ne nagoduyut ale taki bunti pridushuvali milicioneri kotri priyizdili z rajcentru i zabrali buntivnikiv dzherelo Pri vsomu tomu golod v seli ne nabrav takih zhahlivih masshtabiv yak ce bulo v inshih miscevostyah Druga svitova vijna 1943 Dmitrivka na karti nimeckogo generalnogo shtabu Selo Dmitrivka duzhe skoro opinilos u prifrontovij smuzi misceva zaliznichna stanciya neodnorazovo zaznavalo nalotiv nimeckoyi aviaciyi Osoblivo rujnivnim buv napad u serpni 1941 roku stanciya zaznala udaru nimeckoyi aviaciyi blizko dvadcyati Yunkersiv 87 u suprovodi vosmi vinishuvachiv Messershmit v rezultati yakogo bulo znisheno tri esheloni z boyepripasami i prodovolstvom stalinskoyi armiyi V pershij den nalotu bulo uspishno zrujnovano koliyu z oboh bokiv zaliznichnoyi stanciyi yaku vtim za kilka godin vidnovili ta obstrilyano z kulemetiv zaliznichni esheloni Nastupnogo dnya po eshelonah bulo zavdano bombovogo udaru yakij yih praktichno povnistyu znishiv Artilerijski snaryadi naboyi konservovani produkti vibuhami bomb ta zdetonovanih boyepripasiv bulo rozkidalo na velicheznij teritoriyi Pislya pochatku nastupu nimeckoyi armiyi u seli proveli mobilizaciyu do stalinskoyi armiyi I rozpochali evakuaciyu materialnih cinnostej Sho ne mogli vivezti znishuvali na ochah u golodnih dmitrivciv Starij vokzal s Dmitrivka 1943r 11 15 veresnya vijska 2 yi tankovoyi grupi Guderiana v pererizali zaliznicyu Nizhin Konotop Bryansk Esheloni yakimi bula zabita zaliznicya vid stanciyi Rubanka majzhe do Romen buli znisheni samimi radyanskimi saperami 14 veresnya 1941 roku do Dmitrivki vstupili nimci V boyu za selo voni vtratili znachno bilshe bojovoyi tehniki nizh Chervona Armiya Prote zahidnishe v yarah bilya Yaroshivki i dali na zahid u polon bula zmushena zdatisya velichezna kilkist chervonoarmijciv Cherez selo Dmitrivka velicheznimi kolonami prohodili vijskovopoloneni chervonoarmijci u napryamku Konotopa de stvorili tabir vijskovopolonenih AKT rozstrilyani pid chas DSV Pid chas okupaciyi u seli kvartiruvala ajnzatcgrupa Vaffen SS Neyu bulo spochatku rozstrilyano yevreyiv zgodom aktivistiv radyanskoyi vladi Tochna kilkist rozstrilyanih i misce yih pohovannya nevidomi Na teritoriyi suchasnogo hliboprijmalnogo pidpriyemstva nimci vlashtuvali sklad svoyeyi rozbitoyi tehniki chastinu yakoyi rozibrali selyani dlya potreb vlasnogo gospodarstva Kolgospnu sistemu gospodarstva nimci virishili ne chipati do zakinchennya vijni nazvali yiyi obshinnoyu Z pereboyami pracyuvala pochatkova shkola pekarnya Vidnovlene cerkovne bogosluzhinnya v Dmitrivskij Svyato Troyickij cerkvi Pracyuvav klub ta gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti pri nomu Nimci vidnovili robotu zaliznici rozshirili j modernizuvali zaliznichnu stanciyu 1943 roku v seli buv nimeckij shpital U seli diyala policiya v 1942 1943 rokah dislokuvavsya ohoronnij pidrozdil z kolishnih vijskovopolonenih i pidrozdil ROA Navesni 1943 nimci pochali evakuyuvati molodih lyudej na roboti do Nimechchini Vsogo z Dmitrivki poyihalo 47 cholovik chim poryatuvalisya vid mobilizaciyi do stalinskogo vijska 14 veresnya 1943 roku Dmitrivkuyu zahopili vijska 60 yi armiyi SSSR pid komanduvannyam general majora U boyah za Dmitrivku i Shuchu Greblyu zaginuli 97 soldativ Vsogo v chasi Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli shonajmenshe 458 zhiteliv sela zabranih u stalinsku armiyu Stanom na 2010 vidomo pro 764 dovedenih do zagibeli dmitrivchan odnak i cya cifra ne mozhe vvazhatisya tochnoyu V pam yat pro zagiblih u Dmitrivci sporudzheno obelisk Vstanovleno takozh pam yatnik tankistam stalinska vazhka samohidno artilerijska ustanovka ISU 152 Pislyavoyennij period i do nashih dniv roki Dmitrivka u XX storichchi Pislya povernennya komunistiv u Dmitrivci ponovili kolgospnu svavolyu Zhittya v povoyenni roki bulo duzhe vazhkim Ne vistachalo harchiv dlya otrimannya hliba vidavalis kartki Z prisadibnoyi dilyanki selyani musili platiti nerealni podatki navit za fruktovi dereva i yagidni kushi Vidavalasya rajonna gazeta Kolgospnik Dmitrivshini Vidnovila robotu serednya shkola Cherez sabotazh ukrayinskoyi osviti z boku stalinistiv uchni ne mali zhodnih zoshitiv pisali na gazetah arkushah starih knig opalennya i osvitlennya v shkoli ne bulo vzagali Po vijni u seli zalishilos bagato zbroyi vibuhivki boyepripasiv Nepoodinoki buli vipadki koli diti pidrivalisya na zakinutih skladah boyepripasiv dovkola sela do cogo komunistam bulo bajduzhe Na pochatku 1950 h rokiv u seli z yavilas elektrika yaku z pereboyami davala misceva dizelna elektrostanciya Z 1950 h rokiv pochali ukrupnennya kolgospiv vsi isnuyuchi v seli ob yednali v odin U cej zhe chas u Dmitrivci pochali masovu verbovku molodih divchat dlya robit na chajnih plantaciyah u Abhaziyi Za svidchennyam Mariyi Kovalenko 1935 r n ce buv shans utekti z kolgospnogo rabstva i pochati nove zhittya V takij sposib u Abhaziyi utvorilasya cila dmitrivska koloniya chleni yakoyi vijshli zamizh za gruziniv rosiyan ta abhaziv a na pochatku 1990 h stali zhertvami rosijsko gruzinskoyi vijni U seredini 1980 h rokiv stav kolgospom miljonerom Selo v cej period dovoli dinamichno rozvivalos zbudovano dva cegelni zavodi harchokombinat ovochesushilnij zavod inkubator novij zaliznichnij vokzal modernizovano MTS yaka stala Silgosptehnikoyu ta maslozavod stvoreno mizhkolgospnu budivelnu organizaciyu pobudovano novu likarnyu na 100 lizhok v yakij pracyuvav visokokvalifikovanij personal robilis hirurgichni operaciyi U 1958 roci Dmitrivka otrimala status selisha miskogo tipu A u grudni 1962 roku Dmitrivskij rajon bulo likvidovano Dmitrivska selishna rada vklyuchena do Bahmackogo rajonu U 1980 roci otrimala nove primishennya shkola na 634 miscya zbudovano poshtu novi magazini rozpochato budivnictvo novogo klubu yake zavershilos u 1995 roci Odnak u 1980 h rokiv likvidovano mizhkolgospnu budivelnu organizaciyu inkubator pobutkombinat V 1990 roci bula rozibrana cerkva odnak uzhe nastupnogo roku rozpochalas yiyi vidbudova U 1987 1990 rokah u Dmitrivci yak i u vsij krayini pochalas tovarna kriza Pislya rozpadu SRSR buli zakriti cegelni zavodi sushilnij maslozavod harchokombinat Silgosphimiyu Piznishe zrujnovano tvarinnicki fermi hlibopekarnyu Silgosptehniku Centr Dmitrivka Obelisk poshta magazini 05 05 2020 r Na sogodni u selishi pracyuyut magazini privatnih pidpriyemciv hliboprijmalne pidpriyemstvo i zavod pri nomu molokoprijmalne pidpriyemstvo privatna pilorama Ye poshtove viddilennya Koshtom zhiteliv v seli provedeno centralnij vodogin Dmitrivske ZPP 05 05 2020 r Diyut Dmitrivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij zaklad Sonechko Pri shkoli pracyuye dityachij zrazkovij ansambl Veseli lozhkari Takozh diye dityacha biblioteka yaka zasnovana u 1949 roci 2017 r pochav robotu reorganizovanij shkilnij muzej Dmitrivskoyi ZOSh U 2020 r Dmitrivka stala centrom OTG ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi kudi uvijshli sela Gajvoron Golinka Rubanka Tereshiha ta Kropivne Dmitrivka yak i uves kolishnij Bahmackij rajon uvijshla do Nizhinskogo rajonu Novitnya rosijsko ukrayinska vijna 1 lyutogo 2015 u Dmitrivci pohovali kapitana ZSU Oleksandra Pashenka 1982 32 roki uchasnika vijni z putinskoyu Rosiyeyu vipusknika miscevoyi shkoli Zhiteli selisha nadayut dopomogu uchasnikam vijni Uchni shkoli vigotovili maskuvalni sitki za dopomogi miscevih pidpriyemstv nalagodili virobnictvo pichok yaki peredali vijskovim U berezni 2015 r z lav ZSU demobilizovano Bileckogo Yevgena Kirichka Dmitra Harchenka Olega Reshta zemlyakiv prodovzhuyut sluzhbu i berut uchast u boyah z okupantami Voseni 2015 roku z lav ZSU demobilizovano Zhovanika Viktora uchasnika boyiv za Doneckij aeroport vidznachenogo uryadovimi nagorodami Vzimku 2015 roku starshij lejtenant 128 yi brigadi Roman Zhovanik pid chas Debalcivskih podij proviv najrezultativnishij bij rosijsko ukrayinskoyi vijni i vidpraviv u Moskvu rosijskogo kombriga Almaza Roman Zhovanik narodivsya i meshkaye u Dmitrivci nini privatnij pidpriyemec 2016 r demobilizovano Golovanya Sergiya Klimenchuka Yuriya Yareska Oleksandra nagorodzheno Stahnyuka Igorya yakij buv poranenij v zoni ATO Derzhavni na narodni nagorodi otrimali takozh Viktor Zhovanik Oleksandr Uglach Yevgen Kozlov Yurij Sadovij Porivnyalna tablicya stanu sela u 2011 i 1905 1916 rokah 1905 16 2011 Cukrovij zavod 1 Cegelni zavodi 2 Lisotorgovi skladi 2 Fabrika z virobnictva suhariv 1 Cukerkova fabrika 1 Parovij valcovij mlin 1 Magaziniv 8 Shkola 1 Poshta 1 Hliboprijmalne pidpriyemstvo 1 Pilorama 1 Ptahoferma 1 Molokoprijmalne pidpriyemstvo 1 Magaziniv 16 Shkola 1 Poshta 1 Dityachij sadok 1 Kilkist zhiteliv 3518 Kilkist zhiteliv 2630NaselennyaNacionalnij sklad predstavlenij perevazhno ukrayincyami konfesijnij sklad hristiyanami Chiselnist naselennya 1959 1979 1989 2001 2016 2022 4753 4008 3929 2804 2316 2090 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska 98 35 1 58 Viznachni pam yatkiV seli roztashovana Svyato Troyicka cerkva UPC MP Pam yatniki zemlyakam sho zaginuli v chasi Drugoyi svitovoyi vijni i radyanskim tankistam U 1987 roci peredbachayuchi v majbutnomu znachne pidvishennya cin zhitel sela Yurij Grigorovich Soldatov svoyi koshti nakopicheni na oshadnij knizhci 4800 karbovanciv vklav u budivnictvo Zaraz Zamok Soldatova ye odniyeyu z viznachnih pam yatok selisha Vidomi lyudiSered najvidomishih urodzhenciv sela Dmitrivka Bileckij Arsen Ivanovich 1900 n d kozak 6 yi tehnichnoyi sotni armiyi UNR Savchenko Trohim Arhipovich 1899 1921 voyin armiyi UNR uchasnik Drugogo zimovogo pohodu Yacenko Pavlo Vasilovich 1920 1993 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Zdesenko Yurij Georgijovich 1943 2004 ukrayinskij fizik chlen korespondent NAN Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2016 posmertno Danilec Volodimir Vitalijovich nar 1960 narodnij artist Ukrayini artist estradi ta gumorist Pashenko Oleksandr Mihajlovich 1982 2015 kapitan Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Prohorskij Vasil Petrovich 4 travnya 1980 Shucha Greblya 18 lyutogo 2014 Kiyiv aktivist Yevromajdanu volonter Medichnoyi sluzhbi Geroj Ukrayini posmertno Zaginuv pid chas shturmu Yevromajdanu specpidrozdilami Berkut Aktualiyi Z pochatkom okupaciyi Krimu ta rosijskoyu agresiyeyu na Donbasi do lav ZSU bulo mobilizovano zhiteliv selisha chastina z nih brala uchast u boyah z okupantami Otrimali poranennya Kozlov Yevgen Voronov Andrij Zhovanik Roman Zhovanik Viktor Stahnyuk Igor Illyashenko Pavlo Uglach Oleksandr Bilij mist Pristan misce na r Romen de bula chovnova pristan do provedennya meliorativnih robit GalereyaStavki Kuryatnik ta Marushkiv Rubanski kar yeri vodojmi na misci dobuvannya torfu po richci Hvoshova RomankOva greblya greblya kolishnogo vodyanogo mlina na richci Hvoshova Viyizd z Dmitrivki u bik s Zajmishe Nasip zaliznici cherez riku Hvoshova narodna nazva Ko a tlavan Dmitrivka ZPP vokzal klub shkola Stavok kolishnogo cukrovogo zavodu s Shucha Greblya Dmitrivska s rada suchasna nazva Utyatnik vid ptahofermi pri nomu RozlivTakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PosilannyaBank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ukr Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dmitrivka selishe Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Maleckij Oleksandr Maleckij 22 06 2018 Polit na MDP nad r Romen ukrayinska Procitovano 22 06 2018 Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Lyaskoronskij Vasil 1897 Istoriya Pereyaslavskoj zemli s drevnejshih vremen do poloviny XIII st rosijska Kiyiv Kiyiv Tip I I Chokolova Kirichok B G Narisi z istoriyi Dmitrivki Harkiv Harkivska knizhkova fabrika Globus 2005 S 17 Balashov Balashov S 13 zhovtnya 2017 ukrayinska Bahmacka nezalezhna gazeta Poradnik Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2017 Z vidomosti Ichanskoyi protopopiyi pro cerkvi pravlyachih svyashennosluzhiteliv yihnih ditej ta okremo osobo ne viznachenih do prichtu cerkovnikiv ta yihnih ditej 1780 r 127 1020 4852 Ark 102 Balashov S Balashov S 7 Travnya 2020 Suspilstvo FANERNIJ VERSAL I BERLIN NATURALNIJ ukrayinska Chernigiv Hvilya Desni Procitovano 7 Travnya 2020 Yak u Dmitrivc bil Bahmacha mist buduvali Hvilya Desni 24 veresnya 2017 Telegrama Dmitrivskogo rajkomu KP b U do obkomu KP b U pro rozgrom mlina u s Rubanka 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Oficijnij vebportal Derzhavnoyi arhivnoyi sluzhbi Ukrayini Dokumenti Derzharhivu Chernigivskoyi oblasti F P 46 op 1 spr 116 ark 18 Kovtunyak I M 18 gvardejskij strelkovyj Stanislavo Budapeshtskij krasnoznamennyj korpus Ocherk boevogo puti M 1983 Yevtushenko M I Kniga pam yati smt Dmitrivka Nizhin 2010 Muzej Dmitrivskoyi ZOSh Cenzor NET Cenzor NET ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 Podobyed Pavlo 2017 Z pid Konotopa do Arizoni nevigadani istoriyi voyakiv armiyi UNR ukrayinska Ivano Frankivsk misto nv s 167 ISBN 978 966 428 496 4 Dzherela ta literaturaYa V Vermenich Dmitrivka 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 404 ISBN 966 00 0405 2 V O Ryabovol Dmitrivka 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Kirichok B G Narisi z istoriyi Dmitrivki Harkiv Harkivska knizhkova fabrika Globus 2005 S 17 Yevtushenko M I Kniga pam yati smt Dmitrivka Nizhin 2010 Prohorskij Vasil Petrovich