Пакистан — південноазійська країна, що знаходиться на півдні континенту в долині Інду . Загальна площа країни 796 095 км² (36-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 770 875 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 220 км². Площа країни на ⅓ більша за площу території України, вдвічі більша за площу Каліфорнії.
Географія Пакистану | |
---|---|
Географічне положення Пакистану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 30°00′ пн. ш. 70°00′ сх. д. / 30.000° пн. ш. 70.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 796 095 км² (36-те) |
• суходіл | 96,9 % |
• води | 3,1 % |
Морське узбережжя | 1046 км |
Державний кордон | 7257 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний (схід і південь), гористий (північ і захід) |
Найвища точка | гора Чоґорі (8611 м) |
Найнижча точка | Аравійське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | від субтропічного до субекваторіального |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Інд (3180 км) |
Найбільше озеро | (250 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | родючі ґрунти, вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, кам'яна сіль, вапняки |
Стихійні лиха | землетруси, повіді |
Екологічні проблеми | забруднення вод, дефіцит прісної води, спустелювання |
Географічне положення
Пакистан — південноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на північному заході — з Афганістаном (спільний кордон — 2670 км), на північному сході — з Китаєм (438 км), на сході — з Індією (3190 км), на заході — з Іраном (959 км). Загальна довжина державного кордону — 7257 км. Пакистан на півдні омивається водами Аравійського моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1046 км.
- Карта Пакистану від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Пакистану та США
- Спірні території Кашміру
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Геологія
Територія Пакистану лежить на кордоні двох літосферних плит, Євразійської та Індо-Австралійської, що проходить вздовж західного краю Індо-Гангської низовини.
- Кордони літосферних плит
- Раватський скид
- Зони сейсмічної небезпеки (англ.)
Корисні копалини
Надра Пакистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, кам'яну сіль, вапняк.
Сейсмічність
19 березня 2024 року, за повідомленням німецького дослідницького центру GFZ, у Пакистані стався помірний за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,5 балів за шкалою Ріхтера. Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 10 км. Про руйнування чи постраждалих внаслідок стихії - не повідомлялося.
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 900 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Чоґорі (К2, Годвін-Остен) (8611 м), це друга вершина у світі після Евересту. Друга найвища в країні вершина — гора Тірич-Мір. На більшій частині країни — гори систем Гіндукушу, Гімалаїв, Іранського нагір'я. На сході і південному-сході країни — рівнина в басейні річки Інд, на півдні, північному-сході та північному-заході — відроги Гімалаїв та гори Гіндукуш (висотою до 7690 м). На заході і південному-заході — Сулейманові гори, Макран та нагір'я Белуджистан.
- Рельєф Пакистану
- Гіпсометрична карта Пакистану
- Рельєф Пакистану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Орографія Пакистану (англ.)
- Гора Чоґорі
- Сулейманові гори з космосу
- Карта гірських перевалів на півночі країни
Узбережжя
Острови
Клімат
Північ Пакистану лежить у субтропічному кліматичному поясі, південь — у тропічному. Влітку на півночі переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На півдні та узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Пакистану (за Кеппеном)
- Пилова буря над Пакистаном
- Тропічний циклон над південним Пакистаном, 1999 рік
Пакистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 246,8 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 202 тис. км² зрошуваних земель.
- Сточище Інду, П'ятиріччя
- Річка Інд, верхня течія
- Річка Інд, нижня течія
- Дельта Інду з космосу
Річки
Річки країни належать басейну Аравійського моря Індійського океану. На заході, у Белуджистані, безстічні області солоних озер. Основні річки: Інд.
Озера
- Озеро Манар з космосу
- Гребля Тарбела на річці Інд
- Гребля Тарбела з космосу
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Пакистану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,2 %,
- орні землі — 27,6 %,
- багаторічні насадження — 1,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 6,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
- інше — 62,7 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні південь країни (Белуджистан) належить до Середземноморської підобласті, а крайня північ (Кашмір) — до Голарктичної області; район Пенджабу належить до Індо-малайської області.
Охорона природи
- Карта природоохоронних територій
Пакистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD);
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC);
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції;
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD);
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD);
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів;
- Конвенції з міжнародного морського права;
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів;
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару;
- (MARPOL);
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті землетруси, особливо в горах на півночі й заході; повіді на Інді з липня по серпень.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод побутовими і промисловими стоками, стоками з сільськогосподарських полів;
- обмежені ресурси природних джерел питної води;
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Пакистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Pakistan, Geography. Factbook.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Пакистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- У Пакистані стався землетрус. // Автор: Ольга Кацімон. 19.03.2024, 03:17
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Пакистан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Пакистан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Пакистану |
- Вікісховище : Атлас Пакистану.
- Карти Пакистану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Pakistan : ( )[англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Пакистан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Пакистану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pakistan pivdennoazijska krayina sho znahoditsya na pivdni kontinentu v dolini Indu Zagalna plosha krayini 796 095 km 36 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 770 875 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 25 220 km Plosha krayini na bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini vdvichi bilsha za ploshu Kaliforniyi Geografiya PakistanuGeografichne polozhennya PakistanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenna AziyaKoordinati 30 00 pn sh 70 00 sh d 30 000 pn sh 70 000 sh d 30 000 70 000TeritoriyaPlosha 796 095 km 36 te suhodil 96 9 vodi 3 1 Morske uzberezhzhya 1046 kmDerzhavnij kordon 7257 kmRelyefTip rivninnij shid i pivden goristij pivnich i zahid Najvisha tochka gora Chogori 8611 m Najnizhcha tochka Aravijske more 0 m KlimatTip vid subtropichnogo do subekvatorialnogoVnutrishni vodiNajdovsha richka Ind 3180 km Najbilshe ozero 250 km InshePrirodni resursi rodyuchi grunti vuglevodni kam yane vugillya zalizni rudi rudi kolorovih metaliv kam yana sil vapnyakiStihijni liha zemletrusi povidiEkologichni problemi zabrudnennya vod deficit prisnoyi vodi spustelyuvannyaGeografichne polozhennyaPakistan pivdennoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnichnomu zahodi z Afganistanom spilnij kordon 2670 km na pivnichnomu shodi z Kitayem 438 km na shodi z Indiyeyu 3190 km na zahodi z Iranom 959 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 7257 km Pakistan na pivdni omivayetsya vodami Aravijskogo morya Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1046 km Karta Pakistanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Pakistanu ta SShA Spirni teritoriyi Kashmiru Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 3 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Pakistanu Teritoriya Pakistanu lezhit na kordoni dvoh litosfernih plit Yevrazijskoyi ta Indo Avstralijskoyi sho prohodit vzdovzh zahidnogo krayu Indo Gangskoyi nizovini Kordoni litosfernih plit Ravatskij skid Zoni sejsmichnoyi nebezpeki angl Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Pakistanu Nadra Pakistanu bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu kam yane vugillya zaliznu rudu mid kam yanu sil vapnyak Sejsmichnist Dokladnishe Div takozh Zemletrus u Kashmiri 2005 19 bereznya 2024 roku za povidomlennyam nimeckogo doslidnickogo centru GFZ u Pakistani stavsya pomirnij za shkaloyu intensivnosti MSK 64 zemletrus magnitudoyu 5 5 baliv za shkaloyu Rihtera Gipocentr zemletrusu znahodivsya na glibini 10 km Pro rujnuvannya chi postrazhdalih vnaslidok stihiyi ne povidomlyalosya Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 900 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Chogori K2 Godvin Osten 8611 m ce druga vershina u sviti pislya Everestu Druga najvisha v krayini vershina gora Tirich Mir Na bilshij chastini krayini gori sistem Gindukushu Gimalayiv Iranskogo nagir ya Na shodi i pivdennomu shodi krayini rivnina v basejni richki Ind na pivdni pivnichnomu shodi ta pivnichnomu zahodi vidrogi Gimalayiv ta gori Gindukush visotoyu do 7690 m Na zahodi i pivdennomu zahodi Sulejmanovi gori Makran ta nagir ya Beludzhistan Relyef Pakistanu Gipsometrichna karta Pakistanu Relyef Pakistanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Orografiya Pakistanu angl Gora Chogori Sulejmanovi gori z kosmosu Karta girskih perevaliv na pivnochi krayini Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Pivnich Pakistanu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi pivden u tropichnomu Vlitku na pivnochi perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Na pivdni ta uzberezhzhi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri U teplij sezon z moriv ta okeaniv mozhut nadhoditi shtormi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Pakistanu za Keppenom Pilova burya nad Pakistanom Tropichnij ciklon nad pivdennim Pakistanom 1999 rik Pakistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 246 8 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 202 tis km zroshuvanih zemel Stochishe Indu P yatirichchya Richka Ind verhnya techiya Richka Ind nizhnya techiya Delta Indu z kosmosu Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Aravijskogo morya Indijskogo okeanu Na zahodi u Beludzhistani bezstichni oblasti solonih ozer Osnovni richki Ind Ozera Dokladnishe Ozero Manar z kosmosu Greblya Tarbela na richci Ind Greblya Tarbela z kosmosu Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Pakistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 35 2 orni zemli 27 6 bagatorichni nasadzhennya 1 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 6 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 2 1 inshe 62 7 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni pivden krayini Beludzhistan nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti a krajnya pivnich Kashmir do Golarktichnoyi oblasti rajon Pendzhabu nalezhit do Indo malajskoyi oblasti Div takozh Ptahi Pakistanu taOhorona prirodiDokladnishe Karta prirodoohoronnih teritorij Pakistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha chasti zemletrusi osoblivo v gorah na pivnochi j zahodi povidi na Indi z lipnya po serpen Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod pobutovimi i promislovimi stokami stokami z silskogospodarskih poliv obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi znelisnennya eroziyu gruntiv spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Pakistanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivdenna AziyaPrimitkiPakistan Geography Factbook Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Pakistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X U Pakistani stavsya zemletrus Avtor Olga Kacimon 19 03 2024 03 17 Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Pakistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pakistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Pakistanu Vikishovishe Atlas Pakistanu Karti Pakistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Pakistan angl arh 27 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Pakistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Pakistanu