Географія Пакистану

Пакистан — південноазійська країна, що знаходиться на півдні континенту в долині Інду . Загальна площа країни 796 095 км² (36-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 770 875 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 220 км². Площа країни на ⅓ більша за площу території України, вдвічі більша за площу Каліфорнії.

Географія Пакистану
Географічне положення Пакистану
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Південна Азія
Координати	30°00′ пн. ш. 70°00′ сх. д. / 30.000° пн. ш. 70.000° сх. д. / 30.000; 70.000
Територія
Площа	796 095 км² ^(36-те)
• суходіл	96,9 %
• води	3,1 %
Морське узбережжя	1046 км
Державний кордон	7257 км
Рельєф
Тип	рівнинний (схід і південь), гористий (північ і захід)
Найвища точка	гора Чоґорі (8611 м)
Найнижча точка	Аравійське море (0 м)
Клімат
Тип	від субтропічного до субекваторіального
Внутрішні води
Найдовша річка	Інд (3180 км)
Найбільше озеро	(250 км²)
Інше
Природні ресурси	родючі ґрунти, вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, кам'яна сіль, вапняки
Стихійні лиха	землетруси, повіді
Екологічні проблеми	забруднення вод, дефіцит прісної води, спустелювання

Географічне положення

Пакистан — південноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на північному заході — з Афганістаном (спільний кордон — 2670 км), на північному сході — з Китаєм (438 км), на сході — з Індією (3190 км), на заході — з Іраном (959 км). Загальна довжина державного кордону — 7257 км. Пакистан на півдні омивається водами Аравійського моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1046 км.

• Карта Пакистану від ООН (англ.)
• Порівняння розмірів території Пакистану та США
• Спірні території Кашміру

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Пакистану

Територія Пакистану лежить на кордоні двох літосферних плит, Євразійської та Індо-Австралійської, що проходить вздовж західного краю Індо-Гангської низовини.

• Кордони літосферних плит
• Раватський скид
• Зони сейсмічної небезпеки (англ.)

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Пакистану

Надра Пакистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, кам'яну сіль, вапняк.

Сейсмічність

Докладніше:

Див. також: Землетрус у Кашмірі (2005)

19 березня 2024 року, за повідомленням німецького дослідницького центру GFZ, у Пакистані стався помірний за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,5 балів за шкалою Ріхтера. Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 10 км. Про руйнування чи постраждалих внаслідок стихії - не повідомлялося.

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 900 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Чоґорі (К2, Годвін-Остен) (8611 м), це друга вершина у світі після Евересту. Друга найвища в країні вершина — гора Тірич-Мір. На більшій частині країни — гори систем Гіндукушу, Гімалаїв, Іранського нагір'я. На сході і південному-сході країни — рівнина в басейні річки Інд, на півдні, північному-сході та північному-заході — відроги Гімалаїв та гори Гіндукуш (висотою до 7690 м). На заході і південному-заході — Сулейманові гори, Макран та нагір'я Белуджистан.

• Рельєф Пакистану
• Гіпсометрична карта Пакистану
• Рельєф Пакистану
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Карта країни (англ.)

• Орографія Пакистану (англ.)
• Гора Чоґорі
• Сулейманові гори з космосу
• Карта гірських перевалів на півночі країни

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Північ Пакистану лежить у субтропічному кліматичному поясі, південь — у тропічному. Влітку на півночі переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На півдні та узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Пакистану (за Кеппеном)
• Пилова буря над Пакистаном
• Тропічний циклон над південним Пакистаном, 1999 рік

Пакистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 246,8 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 202 тис. км² зрошуваних земель.

• Сточище Інду, П'ятиріччя
• Річка Інд, верхня течія
• Річка Інд, нижня течія
• Дельта Інду з космосу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Аравійського моря Індійського океану. На заході, у Белуджистані, безстічні області солоних озер. Основні річки: Інд.

Озера

Докладніше:

• Озеро Манар з космосу
• Гребля Тарбела на річці Інд
• Гребля Тарбела з космосу

Болота

Докладніше:

Льодовики

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Пакистану (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,2 %,
  • орні землі — 27,6 %,
  • багаторічні насадження — 1,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 6,5 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
• інше — 62,7 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні південь країни (Белуджистан) належить до Середземноморської підобласті, а крайня північ (Кашмір) — до Голарктичної області; район Пенджабу належить до Індо-малайської області.

Див. також: , Птахи Пакистану та

Охорона природи

Докладніше:

• Карта природоохоронних територій

Пакистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD);
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC);
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції;
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD);
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD);
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів;
• Конвенції з міжнародного морського права;
• про запобігання забрудненню моря скиданням відходів;
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару;
• (MARPOL);
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: .

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті землетруси, особливо в горах на півночі й заході; повіді на Інді з липня по серпень.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення вод побутовими і промисловими стоками, стоками з сільськогосподарських полів;
• обмежені ресурси природних джерел питної води;
• знеліснення;
• ерозію ґрунтів;
• спустелювання.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Пакистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Південна Азія

Примітки

1. Pakistan, Geography. Factbook.
2. Атлас світу, 2005.
3. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
4. Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
5. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
6. Пакистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
7. У Пакистані стався землетрус. // Автор: Ольга Кацімон. 19.03.2024, 03:17
8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
9. ФГАМ, 1964.
10. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
11. Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Пакистан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н.,  Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Пакистан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
• (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Пакистану.
• Карти Пакистану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Pakistan : ( )[англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Пакистан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Пакистану.