Вірменія — західноазійська країна, що знаходиться на Південному Кавказі й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 29 743 км² (143-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 203 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 540 км². Площа країни трохи менша ніж площа Дніпропетровської області України.
Географія Вірменії | |
---|---|
Географічне положення Вірменії | |
Географічне положення | |
Континент | Азія / Європа |
Регіон | Кавказ |
Координати | 40°00′ пн. ш. 45°00′ сх. д. / 40.000° пн. ш. 45.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 29 743 км² (143-тє) |
• суходіл | 95,5 % |
• води | 4,5 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 1570 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Араґац (4090 м) |
Найнижча точка | річка Дебед (400 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Аракс 994 км ( км) |
Найбільше озеро | озеро Севан (1240 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | золото, руди кольорових металів, боксити |
Стихійні лиха | землетруси, посухи |
Екологічні проблеми | забруднення ґрунтів, знеліснення, забруднення вод |
Назва
Офіційна назва — Республіка Вірменія, Вірменія (вірм. Հայաստան — Айястан). Екзонім Вірменія уперше зафіксований у давньоперському Бегістунському написі 515 року до н. е. поблизу Керманшаха як Арміна. Давні греки називали країну Арменіа (дав.-гр. Αρμενία), уперше така назва зафіксована у Гекатея Мілетського і Ксенофонта. Згідно з історією Мовсеса Хоренаці, вірменська назва країни, Айастан походить від імені легендарного , легендарного пращура вірменського народу, що є потомком біблійного Ноя, Арменія від його нащадка — Арама. Інша версія виводить назву країни від народу мінаїв (minni або mannaeans), що мешкали в районі гори Арарат. А префікс ar- означає приналежність, тобто Армінні — Земля мінаїв. Грузинська назва країни, Сомхеті (груз. სომხეთი), на думку сучасних дослідників, походить від Сохмі, назви давньої землі, розташованої згідно з ассирійськими і урартськими документами у верхів'ях Євфрату. Після падіння Урарту і мідійського вторгнення, відбулося подальше злиття різних племен, таким чином топоніми Айя, Арміні і Сохмі стали синонімами.
Історія дослідження території
Географічне положення
Вірменія — західноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході і південному заході (Нахчиван) — з Азербайджаном (спільний кордон — 996 км), на північному заході — з Грузією (219 км), на південному сході — з Іраном (44 км), на південному заході — з Туреччиною (311 км). Загальна довжина державного кордону — 1570 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
- Карта Вірменії від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Вірменії та США
- Південний Кавказ
Крайні пункти
Час
Геологія
- Тектонічні розломи Вірменії
- Вулкан Порак
- Базальтові формації
Корисні копалини
Надра Вірменії багаті на ряд корисних копалин: золото, мідь, молібден, цинк, боксити.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Вірменія — гірська країна, близько 70 % площі республіки лежить вище 1500 м над рівнем моря. Середні висоти — 1792 м; найнижча точка — уріз води річки Дебед (400 м); найвища точка — гора Араґац (4090 м). Країна займає північно-східну частину Вірменського нагір'я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовими масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка — гора Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія знаходиться в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами.
- Рельєф Вірменії
- Рельєф Вірменії
- Гіпсометрична карта Вірменії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гора Арагац
- На вершині Арагацу
- Височини Вірменії
- Зангезурський хребет
Клімат
Територія Вірменії лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На Вірменському нагір'ї середня зимова температура 0 °C, середня літня температура перевищує +25 °C. Середня величина атмосферних опадів від 250 мм на річок в низинах (долина річки Аракс), до 800 мм на рік у горах.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Вірменії (за Кеппеном)
Вірменія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 7,77 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2740 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Вірменії
- Річкові басейни Вірменії
- Сточище Араксу, притоки Кури
- Річка Аракс
- Річка Дебед
Річки
Річки країни належать безстічним областям Каспійського моря і озера Севан. Найбільші річки країни: Раздан, Аракс, Дебед, Агстев, Арпа, Воротан, Ахурян, Трту, Ахавно.
Озера
Найбільше озеро країни — Севан.
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Вірменії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 59,7 %,
- орні землі — 15,8 %,
- багаторічні насадження — 1,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 42 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %;
- інше — 31,2 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі і Середземноморської підобласті Голарктичної області.
Охорона природи
Вірменія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди:
- 1998 року про стійкі органічні забруднювачі Конвенції про транскордонне забруднення повітря.
Створені національні парки: Аревік, Озеро Арпі, Діліжанський національний парк, Севанський національний парк.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: іноді відбуваються руйнівні землетруси (Спітакський землетрус 1988 року); посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення ґрунтів токсичними хімікатами (ДДТ);
- енергетична криза 1990-х призвела до швидких темпів знеліснення заради деревини на паливо;
- забруднення вод річок Раздан і Арас;
- зниження рівня озера Севан, через водовідбір на потреби ГЕС і побутове водопостачання;
- перезапуск Мецаморської АЕС в сейсмічно активному регіоні несе потенційну загрозу радіоактивного забруднення.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Вірменії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Armenia, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Вірменія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Вірменія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Армения // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Вірменії |
- Вікісховище : Атлас Вірменії.
- Карти Вірменії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Armenia : ( )[англ.] : [арх. 31 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Вірменію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Вірменії.
- (рос.) Стан поверхневих і підземних вод Вірменії. [ 29 лютого 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmeniya zahidnoazijska krayina sho znahoditsya na Pivdennomu Kavkazi j ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 29 743 km 143 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 28 203 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 540 km Plosha krayini trohi mensha nizh plosha Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini Geografiya VirmeniyiGeografichne polozhennya VirmeniyiGeografichne polozhennyaKontinent Aziya YevropaRegion KavkazKoordinati 40 00 pn sh 45 00 sh d 40 000 pn sh 45 000 sh d 40 000 45 000TeritoriyaPlosha 29 743 km 143 tye suhodil 95 5 vodi 4 5 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 1570 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Aragac 4090 m Najnizhcha tochka richka Debed 400 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Araks 994 km km Najbilshe ozero ozero Sevan 1240 km km InshePrirodni resursi zoloto rudi kolorovih metaliv boksitiStihijni liha zemletrusi posuhiEkologichni problemi zabrudnennya gruntiv znelisnennya zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Respublika Virmeniya Virmeniya virm Հայաստան Ajyastan Ekzonim Virmeniya upershe zafiksovanij u davnoperskomu Begistunskomu napisi 515 roku do n e poblizu Kermanshaha yak Armina Davni greki nazivali krayinu Armenia dav gr Armenia upershe taka nazva zafiksovana u Gekateya Miletskogo i Ksenofonta Zgidno z istoriyeyu Movsesa Horenaci virmenska nazva krayini Ajastan pohodit vid imeni legendarnogo legendarnogo prashura virmenskogo narodu sho ye potomkom biblijnogo Noya Armeniya vid jogo nashadka Arama Insha versiya vivodit nazvu krayini vid narodu minayiv minni abo mannaeans sho meshkali v rajoni gori Ararat A prefiks ar oznachaye prinalezhnist tobto Arminni Zemlya minayiv Gruzinska nazva krayini Somheti gruz სომხეთი na dumku suchasnih doslidnikiv pohodit vid Sohmi nazvi davnoyi zemli roztashovanoyi zgidno z assirijskimi i urartskimi dokumentami u verhiv yah Yevfratu Pislya padinnya Urartu i midijskogo vtorgnennya vidbulosya podalshe zlittya riznih plemen takim chinom toponimi Ajya Armini i Sohmi stali sinonimami Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaVirmeniya zahidnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na shodi i pivdennomu zahodi Nahchivan z Azerbajdzhanom spilnij kordon 996 km na pivnichnomu zahodi z Gruziyeyu 219 km na pivdennomu shodi z Iranom 44 km na pivdennomu zahodi z Turechchinoyu 311 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1570 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Karta Virmeniyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Virmeniyi ta SShA Pivdennij Kavkaz Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 4 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Virmeniyi Tektonichni rozlomi Virmeniyi Vulkan Porak Bazaltovi formaciyi Div takozh Gidrogeologiya Virmeniyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Virmeniyi Nadra Virmeniyi bagati na ryad korisnih kopalin zoloto mid molibden cink boksiti Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Virmeniyi Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Virmeniya girska krayina blizko 70 ploshi respubliki lezhit vishe 1500 m nad rivnem morya Seredni visoti 1792 m najnizhcha tochka uriz vodi richki Debed 400 m najvisha tochka gora Aragac 4090 m Krayina zajmaye pivnichno shidnu chastinu Virmenskogo nagir ya obramlenogo z pivnochi i shodu hrebtami Malogo Kavkazu U centralnij chastini krayini v subshirotnomu napryami prostyaglasya smuga vulkanichnih gir predstavlenih slabo rozchlenovanimi serednovisotnimi i visotnimi lavovimi plato ta shitovimi masivami U cij smuzi ye bezlich konusiv vimerlih vulkaniv Najvisha tochka gora Aragac 4090 m Na pivnochi i pivdennomu shodi perevazhayut serednovisotni gori Pivdenno Zahidna Virmeniya znahoditsya v mezhah ploskoyi Araratskoyi rivnini poverhnya yakoyi skladena alyuvialnimi i ozerno alyuvialnimi vidkladami Relyef Virmeniyi Relyef Virmeniyi Gipsometrichna karta Virmeniyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gora Aragac Na vershini Aragacu Visochini Virmeniyi Zangezurskij hrebetKlimatDokladnishe Teritoriya Virmeniyi lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Na Virmenskomu nagir yi serednya zimova temperatura 0 C serednya litnya temperatura perevishuye 25 C Serednya velichina atmosfernih opadiv vid 250 mm na richok v nizinah dolina richki Araks do 800 mm na rik u gorah Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Virmeniyi za Keppenom Virmeniya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 7 77 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 2740 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Virmeniyi Richkovi basejni Virmeniyi Stochishe Araksu pritoki Kuri Richka Araks Richka Debed Richki Dokladnishe Richki Virmeniyi Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Kaspijskogo morya i ozera Sevan Najbilshi richki krayini Razdan Araks Debed Agstev Arpa Vorotan Ahuryan Trtu Ahavno Ozera Dokladnishe Najbilshe ozero krayini Sevan Ozero Sevan Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Virmeniyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 59 7 orni zemli 15 8 bagatorichni nasadzhennya 1 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 42 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 9 1 inshe 31 2 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini lezhit na mezhi i Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ssavci Virmeniyi Ptahi Virmeniyi taOhorona prirodiDokladnishe Virmeniya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi 1998 roku pro stijki organichni zabrudnyuvachi Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya Stvoreni nacionalni parki Arevik Ozero Arpi Dilizhanskij nacionalnij park Sevanskij nacionalnij park Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha inodi vidbuvayutsya rujnivni zemletrusi Spitakskij zemletrus 1988 roku posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya gruntiv toksichnimi himikatami DDT energetichna kriza 1990 h prizvela do shvidkih tempiv znelisnennya zaradi derevini na palivo zabrudnennya vod richok Razdan i Aras znizhennya rivnya ozera Sevan cherez vodovidbir na potrebi GES i pobutove vodopostachannya perezapusk Mecamorskoyi AES v sejsmichno aktivnomu regioni nese potencijnu zagrozu radioaktivnogo zabrudnennya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Virmeniyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna Aziya Pivdennij Kavkaz Tyurkski toponimi u VirmeniyiPrimitkiArmenia Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Virmeniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Virmeniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Armeniya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Virmeniyi Vikishovishe Atlas Virmeniyi Karti Virmeniyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Armenia angl arh 31 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Virmeniyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Virmeniyi ros Stan poverhnevih i pidzemnih vod Virmeniyi 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine