Афганістан — центральноазійська країна, що лежить у глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 652 230 км² (41-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 652 230 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу території України.
Географія Афганістану | |
---|---|
Географічне положення Афганістану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 33°00′ пн. ш. 65°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 65.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 652 230 км² (41-ше) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 5987 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Ношак (7485 м) |
Найнижча точка | Аму-Дар'я (258 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Гільменд (1150 км) |
Найбільше озеро | Водосховище. Каджакі (2 мільярди кубічних метрів км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, тальк, барит, сірка, залізні руди, кам'яна сіль, коштовне каміння, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | землетруси, повіді, посухи |
Екологічні проблеми | деградація земель, , спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, Афганістан (пушту افغانستان). Назва країни походить від етноніма афгані та перського стан — країна, як назва території, що заселена афганцями. Або ж від санскритського виразу Упа Гана Стан — земля об'єднаних племен. Уперше зустрічається в XIV столітті.
Історія дослідження території
Географічне положення
Афганістан — центральноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході з Китаєм (спільний кордон — 91 км); на заході з Іраном (921 км); на півдні й сході з Пакистаном (2670 км); на півночі з Таджикистаном (1357 км), Туркменістаном (804 км), Узбекистаном (144 км). Загальна довжина державного кордону — 5987 км. Афганістан не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Геологія
- Поклади мінеральної сировини (окситан.)
Корисні копалини
Надра Афганістану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, мідь, хроміти, тальк, барит, сірку, свинець, цинк, залізну руду, кам'яну сіль, коштовне каміння.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 1884 м; найнижча точка — уріз води Аму-Дар'ї (258 м); найвища точка — гора Ношак (7485 м). Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У північно-західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Хазараджат (до 5143 м). На сході й південному сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке (понад 2000 м).
Рівнини займають головним чином південно-західні і крайні північні райони Афганістану (близько 20 % території). На південно-західних рівнинах — пустелі: піщана — Регістан, переважно глиняста — Дашті-Марго (Дашті-Маркох).
- Рельєф Афганістану
- Гіпсометрична карта Афганістану
- Рельєф Афганістану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Хребет Гіндукуш
- Гора Нушак
- Перевал Саланг
- Долина Баміан
- Долина Аргандабу
Клімат
Територія Афганістану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Клімат більшості районів Афганістану різко континентальний, сухий, з великим коливанням річних і добових температур. У горах бувають суворі зими, коли сніг тримається 7—8 місяців. Літо в горах прохолодне. На рівнинах зима м'яка, літо жарке. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, пересічні температури січня 0…+5°C, липня від +25…+30 °C, можливе випадіння снігу. Опадів випадає мало: в більшій частині Афганістану середня річна кількість — 350 мм на сході, в горах — близько 800 мм, в пустелях — менше 100 мм.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Афганістану (за Кеппеном)
- Сніг у горах провінції Пактія
- Пилова буря в Дашті-Марго
Афганістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 65,33 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 32080 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Афганістану
- Водосховище Каджакі
- Озера у центральній частині країни
Річки
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Найважливіші річки: Амудар'я (протікає на кордоні з Таджикистаном, Пяндж, Мургаб, Геріруд, Гільменд, Кабул.
- Сточище Гільменду
- Річкові басейни приток Гільменду
- Річка Гільменд
- Річка Амудар'я на кордоні з Узбекистаном
- Злиття річок Кабул і Кунар
Озера
Найбільші озера: Абі-Істада.
Солончаки
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Афганістану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
- орні землі — 11,9 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 46 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
- інше — 39,8 %.
- Долини північного Афганістану
- Долини центрального Афганістану
- Сади мигдалю південного Афганістану
- Долини західного Афганістану
- Плантації опійного маку на південному-заході
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Середземноморської підобласті, гори північного сходу й хребет Гіндукуш — до .
Охорона природи
Афганістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо:
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- руйнівні землетруси у Гіндукуші;
- повіді;
- посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- обмежені ресурси природних джерел питної води;
- недостатні технологічні запаси питної води;
- деградацію земель;
- ;
- знеліснення (велика частина лісів, що залишилися вирубуються на паливо і будівельні матеріали);
- спустелювання;
- забруднення повітря і вод.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Афганістану можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Гіндукуш. Крайня південна область Центральноазійської гірської країни, що займає північно-східну частина країни. Морфоструктурно це високий глибово-складчастий гірський хребет. Помірний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних постійно вологих приокеанічних лісів і альпійських лук високогір'їв на заході; субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центральній частині; субтропічних пустель високогір'їв на сході.
- Центральні гори. Північні окраїнні гори східної області Іранської нагірної країни. Морфоструктурно це середньовисотні й високі глибово-складчасті гори гімалайсько-альпійської системи — , , , , Паропаміз. Субтропічний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних рідколісь і степів високогір'їв, субтропічних степів і пустель високогір'їв.
- Південно-східні плоскогір'я. Займає південно-східну частину Афганістану. Східна область Іранської нагірної країни (Центрально-Іранське плоскогір'я). Морфоструктурно це середньовисотні складчасті плоскогір'я — Сістан, Регістан. Засолені ґрунти області внутрішнього епізодичного стоку. Субтропічний посушливий клімат. Ландшафти субтропічних лісів, степів і лук високогір'їв на заході; субтропічних пустель і напівпустель, субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центрі й на сході. Оази.
Див. також
Примітки
- Afghanistan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океані, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Афганістан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Афганістану |
- Вікісховище : Атлас Афганістану.
- Топографічна карта Афганістану 1:300 000. [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Карти Афганістану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Afghanistan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Афганістан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Афганістану.
- (англ.) Ben Geman. Afghanistan Faces Challenges in Developing 'Viable Resources'. // Greenwire. — 2006. — Березень. з джерела 12 січня 2009. Процитовано 30 травня 2010.
- (англ.) Assessment of Undiscovered Petroleum Resources of Northern Afghanistan, 2006 // U.S. Geological Survey. — 2006. з джерела 20 червня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
- (англ.) Afghanistan: Natural Resources and Energy // Institute for Afghan Studies Assessment on Resources. — 2001. з джерела 26 липня 2011. Процитовано 30 травня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afganistan centralnoazijska krayina sho lezhit u glibini kontinentu j ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 652 230 km 41 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 652 230 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini trohi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Geografiya AfganistanuGeografichne polozhennya AfganistanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenna AziyaKoordinati 33 00 pn sh 65 00 sh d 33 000 pn sh 65 000 sh d 33 000 65 000TeritoriyaPlosha 652 230 km 41 she suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 5987 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Noshak 7485 m Najnizhcha tochka Amu Dar ya 258 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Gilmend 1150 km Najbilshe ozero Vodoshovishe Kadzhaki 2 milyardi kubichnih metriv km InshePrirodni resursi vuglevodni kam yane vugillya rudi kolorovih metaliv talk barit sirka zalizni rudi kam yana sil koshtovne kaminnya rodyuchi gruntiStihijni liha zemletrusi povidi posuhiEkologichni problemi degradaciya zemel spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Islamska Respublika Afganistan Afganistan pushtu افغانستان Nazva krayini pohodit vid etnonima afgani ta perskogo stan krayina yak nazva teritoriyi sho zaselena afgancyami Abo zh vid sanskritskogo virazu Upa Gana Stan zemlya ob yednanih plemen Upershe zustrichayetsya v XIV stolitti Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Afganistanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Afganistanu ta SShA Afganistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnichnomu shodi z Kitayem spilnij kordon 91 km na zahodi z Iranom 921 km na pivdni j shodi z Pakistanom 2670 km na pivnochi z Tadzhikistanom 1357 km Turkmenistanom 804 km Uzbekistanom 144 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5987 km Afganistan ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 4 5 2 5 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Afganistanu Pokladi mineralnoyi sirovini oksitan Div takozh Gidrogeologiya Afganistanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Afganistanu Nadra Afganistanu bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu kam yane vugillya mid hromiti talk barit sirku svinec cink zaliznu rudu kam yanu sil koshtovne kaminnya Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Afganistanu Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 1884 m najnizhcha tochka uriz vodi Amu Dar yi 258 m najvisha tochka gora Noshak 7485 m Visoki gori ta ploskogir ya zajmayut majzhe 80 teritoriyi Afganistanu Pivnichno shidnu chastinu krayini peretinaye Gindukush odna z najbilshih girskih sistem svitu visotoyu ponad 7000 m U pivnichno zahidnih rajonah Afganistanu prostyagayutsya hrebti Paropamizu do 4231 m Mizh nimi i Gindukushem skladna sistema Hazaradzhat do 5143 m Na shodi j pivdennomu shodi Sulejmanovi gori Mizh vidrogami Gindukushu i Sulejmanovimi gorami roztashovane shiroke ponad 2000 m Rivnini zajmayut golovnim chinom pivdenno zahidni i krajni pivnichni rajoni Afganistanu blizko 20 teritoriyi Na pivdenno zahidnih rivninah pusteli pishana Registan perevazhno glinyasta Dashti Margo Dashti Markoh Relyef Afganistanu Gipsometrichna karta Afganistanu Relyef Afganistanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Hrebet Gindukush Gora Nushak Pereval Salang Dolina Bamian Dolina ArgandabuKlimatDokladnishe Teritoriya Afganistanu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Klimat bilshosti rajoniv Afganistanu rizko kontinentalnij suhij z velikim kolivannyam richnih i dobovih temperatur U gorah buvayut suvori zimi koli snig trimayetsya 7 8 misyaciv Lito v gorah proholodne Na rivninah zima m yaka lito zharke Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv peresichni temperaturi sichnya 0 5 C lipnya vid 25 30 C mozhlive vipadinnya snigu Opadiv vipadaye malo v bilshij chastini Afganistanu serednya richna kilkist 350 mm na shodi v gorah blizko 800 mm v pustelyah menshe 100 mm Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Afganistanu za Keppenom Snig u gorah provinciyi Paktiya Pilova burya v Dashti Margo Afganistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 65 33 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 32080 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Afganistanu Vodoshovishe Kadzhaki Ozera u centralnij chastini krayini Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi Najvazhlivishi richki Amudar ya protikaye na kordoni z Tadzhikistanom Pyandzh Murgab Gerirud Gilmend Kabul Stochishe Gilmendu Richkovi basejni pritok Gilmendu Richka Gilmend Richka Amudar ya na kordoni z Uzbekistanom Zlittya richok Kabul i Kunar Ozera Dokladnishe Najbilshi ozera Abi Istada Solonchaki Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Afganistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 58 1 orni zemli 11 9 bagatorichni nasadzhennya 0 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 46 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 2 1 inshe 39 8 Dolini pivnichnogo Afganistanu Dolini centralnogo Afganistanu Sadi migdalyu pivdennogo Afganistanu Dolini zahidnogo Afganistanu Plantaciyi opijnogo maku na pivdennomu zahodi Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti rivninni pustelni teritoriyi zahodu do Seredzemnomorskoyi pidoblasti gori pivnichnogo shodu j hrebet Gindukush do Div takozh Ptahi Afganistanu taOhorona prirodiDokladnishe Afganistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha rujnivni zemletrusi u Gindukushi povidi posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi nedostatni tehnologichni zapasi pitnoyi vodi degradaciyu zemel znelisnennya velika chastina lisiv sho zalishilisya virubuyutsya na palivo i budivelni materiali spustelyuvannya zabrudnennya povitrya i vod Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Afganistanu mozhna rozdiliti na 3 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Gindukush Krajnya pivdenna oblast Centralnoazijskoyi girskoyi krayini sho zajmaye pivnichno shidnu chastina krayini Morfostrukturno ce visokij glibovo skladchastij girskij hrebet Pomirnij sezonno posushlivij klimat Landshafti subtropichnih postijno vologih priokeanichnih lisiv i alpijskih luk visokogir yiv na zahodi subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv u centralnij chastini subtropichnih pustel visokogir yiv na shodi Centralni gori Pivnichni okrayinni gori shidnoyi oblasti Iranskoyi nagirnoyi krayini Morfostrukturno ce serednovisotni j visoki glibovo skladchasti gori gimalajsko alpijskoyi sistemi Paropamiz Subtropichnij sezonno posushlivij klimat Landshafti subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv subtropichnih stepiv i pustel visokogir yiv Pivdenno shidni ploskogir ya Zajmaye pivdenno shidnu chastinu Afganistanu Shidna oblast Iranskoyi nagirnoyi krayini Centralno Iranske ploskogir ya Morfostrukturno ce serednovisotni skladchasti ploskogir ya Sistan Registan Zasoleni grunti oblasti vnutrishnogo epizodichnogo stoku Subtropichnij posushlivij klimat Landshafti subtropichnih lisiv stepiv i luk visokogir yiv na zahodi subtropichnih pustel i napivpustel subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv u centri j na shodi Oazi Div takozh Ekoregioni AfganistanuDiv takozhCentralna AziyaPrimitkiAfghanistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Afganistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeani 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Afganistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Afganistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Afganistanu Vikishovishe Atlas Afganistanu Topografichna karta Afganistanu 1 300 000 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Karti Afganistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Afghanistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Afganistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Afganistanu angl Ben Geman Afghanistan Faces Challenges in Developing Viable Resources Greenwire 2006 Berezen z dzherela 12 sichnya 2009 Procitovano 30 travnya 2010 angl Assessment of Undiscovered Petroleum Resources of Northern Afghanistan 2006 U S Geological Survey 2006 z dzherela 20 chervnya 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl Afghanistan Natural Resources and Energy Institute for Afghan Studies Assessment on Resources 2001 z dzherela 26 lipnya 2011 Procitovano 30 travnya 2010