Гвоздика — пряність, бруньки вічнозеленого дерева з родини миртових.
Гвоздика | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
Родина: | Миртові (Myrtaceae) |
Рід: | Syzygium |
Вид: | Гвоздика (S. aromaticum) |
Біноміальна назва | |
Syzygium aromaticum | |
Синоніми | |
Caryophyllus aromaticus L. |
Природна будова
Крона велика, пірамідальна, заввишки 12 м. Листки широколанцетні, м'ясисті, темно-зеленого кольору. Листкорозміщення супротивне. Квітки маленькі, з пурпуровою чашечкою, білі чи рожеві, зібрані на кінцівках гілок у складну напівпарасольку. Плоди — ягоди, які містять одну чи дві насінини. Цвіте двічі на рік.
Історія
Батьківщиною гвоздичного дерева є Молуккські острови. Використовувати гвоздику як пряність місцеві мешканці почали ще у III тисячолітті до н. е. У II тисячолітті навколишні острови були заселені малайцями, але Молукки навала оминула. Прибульці вважали за краще вимінювати гвоздику у тубільців на зерно та інші харчі. Малайці також перепродували гвоздику до Індокитаю та Індії, а звідти вона потрапляла на Близький Схід. Посуд з обугленими бутонами гвоздики, датованими кінцем XVIII ст. до н. е,. був знайдений, зокрема, у місті на березі Євфрату, відомому в давнину храмом бога Дагона.
З IV ст. до н. е. гвоздику почали використовувати і в Китаї.
У Стародавній Греції та Стародавньому Римі про гвоздику не знали. Але залишилися відомості про те, що римський імператор Константин приніс в дар римському папі Сільвестру 150 фунтів цієї прянощі. Козьма Індикоплов, візантійський письменник і мандрівник VI сторіччя, який відвідував Індію, називав гвоздику «райським деревом». До Александрії Єгипетської — великого торговельного центру, зокрема й прянощами, гвоздику завозили арабські купці.
Вже з IX ст гвоздика стає модною пряністю у заможних родинах середньовічної Європи. За часів Данте деякі флорентійські вельможі смажили м'ясо на вугіллі з її бутонів. Ще популярнішою гвоздика стала під час епідемії «Чорної смерті», адже летючі речовини, що ній містяться, і справді здатні відганяти бліх — носіїв чумної бактерії.
Першим європейцем, хто побачив, як росте гвоздичне дерево, був венеціанській купець й мандрівник Марко Поло.
На початку XVI ст. контроль над Молуккськими островами намагалися встановити португальці. Вони укладали з місцевими султанами угоди, за якими могли будувати на островах фортеці-факторії, а увесь врожай прянощів тубільці були зобов'язані продавати лише португальцям. Проте володарі островів Тідоре і Тернате продовжували торгувати гвоздикою з яванцями та малайцями, а ті перепродавали її мусульманським купцям. Португальцям це не подобалося. За будь-якої нагоди вони відбирали товари у продавців або ж покупців.
У 1521 році до Молукк дісталася іспанська експедиція на чолі з Хуаном Елькано. Йому вдалося вивезти на батьківщину 381 мішки гвоздики, куплені на Тернате. Стривожені португальці поквапилися захопити Тернате і збудували на острові свою фортецю. У 1525 році іспанці спробували здобути хоча б Тідоре, але невдало. Остаточно відмовилися від претензій на Молукки вони в 1534 році — за шалені «відкупні» у 350 тисяч золотих.
У 1564 році на Тернате спалахнуло повстання тубільців. Острів кілька разів переходив з рук у руки і зрештою таки звільнився від влади португальців. Проте на початку XVII ст. на островах з'явилися інші колонізатори — голландці. Вони вигнали португальців з Молукк і уклали власні монопольні договори про закупівлю усієї гвоздики, що вирощувалася у володіннях місцевих султанів. З часом їм вдалося перетворити Молукки на справжні колонії, на яких гвоздику вирощували під щільним наглядом європейців. Щоб запобігти падінню цін, в 1760 році навіть спалили одразу чотири тисячі тонн гвоздики, кориці та мускатного горіху, які зберігали в Амстердамі.
Проте у 1770 році французи викрали насіння гвоздики й перевезли його на острова Реюньйон та Маврикій, де заклали гвоздичні плантації. Голландська монополія була зруйнована.
У 1812 році гвоздику почали вирощувати на островах Занзібар і Пемба, які в ті часи належали султану Омана. З часом оманці запровадили правило, за яким кожний, хто мав землю на острові, був зобов'язаний вирощувати прянощі — так, щоб на кожну кокосову пальму припадало щонайменше три гвоздичних дерева. Того, хто відмовлявся, позбавляли землі. Для роботи на занзібарських плантаціях, а також на Сейшелах, Маврикії і Реюньйоні, вивозили тисячі африканських рабів. Проте, як тільки кількість гвоздики на світовому ринку перевищила попит — ціни на неї стрімко покотилися донизу. А з ними занепала і занзібарська «гвоздична імперія».
Втім, Занзибар та Пембу і зараз часто називають «островами спецій» — так само, які і Молукки. А гвоздика залишається одним з головних джерел прибутків місцевих мешканців.
Збирання
Сировину отримують із дерев, які сягають шести—дванадцятирічного віку. Коли квіткові бруньки, які ще не розпустилися, починають червоніти, їх збирають і сушать на сонці чи в сушарках, доки вони не набудуть коричневого кольору. Форма бруньки нагадує цвях, звідкіля й отримала свою назву. Висушені бруньки мають сильний запах і пекучий, пряний смак.
Хімічні властивості
Бруньки гвоздики містять велику кількість ефірної олії, до складу якої входить евгенол, , а також дубильні речовини, органічні кислоти (олеанолова кислота), слиз, жири.
Застосування
Завдяки тому, що гвоздика має сильний аромат і гострий смак, її використовують як пряність. Гвоздику додають у лікери, гарячі напої, фруктові соки та компоти. Страви з червонокачанної капусти, м'яса, дичини, маринованих грибів, оселедця, ароматизованих гвоздикою, набувають особливого смаку. Використовують гвоздику при виготовленні туалетного мила, парфумів.
Перевірка якості
Потрібно кілька бутонів гвоздики покласти у воду: якщо вони потонуть або будуть плавати у вертикальному положенні — це значить, що гвоздика має гарну якість, якщо ж бутони будуть плавати у горизонтальному положенні, то це означає, що гвоздика втратила свій аромат.
Примітки
- Craven, L.A.; Biffin, E. (2010). An infrageneric classification of Syzygium (Myrtaceae). Blumea - Biodiversity, Evolution and Biogeography of Plants. 55: 94–99.
- Гвоздика (пряність): інформація на сайті GRIN
- Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.16-19
- Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.58-60
- Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.131-135, 147, 168
- Мустафін О. Hot Story. Неймовірні пригоди прянощів у світі людей. Х., 2018, с.178-182
Література
- Л. Г. Крецу, Л. Г. Домашенко, М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — с. 220.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gvozdika Gvozdika pryanist brunki vichnozelenogo dereva z rodini mirtovih Gvozdika Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Mirtocviti Myrtales Rodina Mirtovi Myrtaceae Rid Syzygium Vid Gvozdika S aromaticum Binomialna nazva Syzygium aromaticum L Merr amp L M Perry Sinonimi Caryophyllus aromaticus L Eugenia aromatica L Baill Eugenia caryophyllata Thunb Eugenia caryophyllus Spreng Bullock amp S G Harrison Jambosa sect EusyzygiumPrirodna budovaKrona velika piramidalna zavvishki 12 m Listki shirokolancetni m yasisti temno zelenogo koloru Listkorozmishennya suprotivne Kvitki malenki z purpurovoyu chashechkoyu bili chi rozhevi zibrani na kincivkah gilok u skladnu napivparasolku Plodi yagodi yaki mistyat odnu chi dvi nasinini Cvite dvichi na rik IstoriyaGvozdichne derevo v Munduk Bali Indoneziya Batkivshinoyu gvozdichnogo dereva ye Molukkski ostrovi Vikoristovuvati gvozdiku yak pryanist miscevi meshkanci pochali she u III tisyacholitti do n e U II tisyacholitti navkolishni ostrovi buli zaseleni malajcyami ale Molukki navala ominula Pribulci vvazhali za krashe viminyuvati gvozdiku u tubilciv na zerno ta inshi harchi Malajci takozh pereproduvali gvozdiku do Indokitayu ta Indiyi a zvidti vona potraplyala na Blizkij Shid Posud z obuglenimi butonami gvozdiki datovanimi kincem XVIII st do n e buv znajdenij zokrema u misti na berezi Yevfratu vidomomu v davninu hramom boga Dagona Z IV st do n e gvozdiku pochali vikoristovuvati i v Kitayi U Starodavnij Greciyi ta Starodavnomu Rimi pro gvozdiku ne znali Ale zalishilisya vidomosti pro te sho rimskij imperator Konstantin prinis v dar rimskomu papi Silvestru 150 funtiv ciyeyi pryanoshi Kozma Indikoplov vizantijskij pismennik i mandrivnik VI storichchya yakij vidviduvav Indiyu nazivav gvozdiku rajskim derevom Do Aleksandriyi Yegipetskoyi velikogo torgovelnogo centru zokrema j pryanoshami gvozdiku zavozili arabski kupci Vzhe z IX st gvozdika staye modnoyu pryanistyu u zamozhnih rodinah serednovichnoyi Yevropi Za chasiv Dante deyaki florentijski velmozhi smazhili m yaso na vugilli z yiyi butoniv She populyarnishoyu gvozdika stala pid chas epidemiyi Chornoyi smerti adzhe letyuchi rechovini sho nij mistyatsya i spravdi zdatni vidganyati blih nosiyiv chumnoyi bakteriyi Pershim yevropejcem hto pobachiv yak roste gvozdichne derevo buv venecianskij kupec j mandrivnik Marko Polo Na pochatku XVI st kontrol nad Molukkskimi ostrovami namagalisya vstanoviti portugalci Voni ukladali z miscevimi sultanami ugodi za yakimi mogli buduvati na ostrovah forteci faktoriyi a uves vrozhaj pryanoshiv tubilci buli zobov yazani prodavati lishe portugalcyam Prote volodari ostroviv Tidore i Ternate prodovzhuvali torguvati gvozdikoyu z yavancyami ta malajcyami a ti pereprodavali yiyi musulmanskim kupcyam Portugalcyam ce ne podobalosya Za bud yakoyi nagodi voni vidbirali tovari u prodavciv abo zh pokupciv U 1521 roci do Molukk distalasya ispanska ekspediciya na choli z Huanom Elkano Jomu vdalosya vivezti na batkivshinu 381 mishki gvozdiki kupleni na Ternate Strivozheni portugalci pokvapilisya zahopiti Ternate i zbuduvali na ostrovi svoyu fortecyu U 1525 roci ispanci sprobuvali zdobuti hocha b Tidore ale nevdalo Ostatochno vidmovilisya vid pretenzij na Molukki voni v 1534 roci za shaleni vidkupni u 350 tisyach zolotih U 1564 roci na Ternate spalahnulo povstannya tubilciv Ostriv kilka raziv perehodiv z ruk u ruki i zreshtoyu taki zvilnivsya vid vladi portugalciv Prote na pochatku XVII st na ostrovah z yavilisya inshi kolonizatori gollandci Voni vignali portugalciv z Molukk i uklali vlasni monopolni dogovori pro zakupivlyu usiyeyi gvozdiki sho viroshuvalasya u volodinnyah miscevih sultaniv Z chasom yim vdalosya peretvoriti Molukki na spravzhni koloniyi na yakih gvozdiku viroshuvali pid shilnim naglyadom yevropejciv Shob zapobigti padinnyu cin v 1760 roci navit spalili odrazu chotiri tisyachi tonn gvozdiki korici ta muskatnogo gorihu yaki zberigali v Amsterdami Prote u 1770 roci francuzi vikrali nasinnya gvozdiki j perevezli jogo na ostrova Reyunjon ta Mavrikij de zaklali gvozdichni plantaciyi Gollandska monopoliya bula zrujnovana U 1812 roci gvozdiku pochali viroshuvati na ostrovah Zanzibar i Pemba yaki v ti chasi nalezhali sultanu Omana Z chasom omanci zaprovadili pravilo za yakim kozhnij hto mav zemlyu na ostrovi buv zobov yazanij viroshuvati pryanoshi tak shob na kozhnu kokosovu palmu pripadalo shonajmenshe tri gvozdichnih dereva Togo hto vidmovlyavsya pozbavlyali zemli Dlya roboti na zanzibarskih plantaciyah a takozh na Sejshelah Mavrikiyi i Reyunjoni vivozili tisyachi afrikanskih rabiv Prote yak tilki kilkist gvozdiki na svitovomu rinku perevishila popit cini na neyi strimko pokotilisya donizu A z nimi zanepala i zanzibarska gvozdichna imperiya Vtim Zanzibar ta Pembu i zaraz chasto nazivayut ostrovami specij tak samo yaki i Molukki A gvozdika zalishayetsya odnim z golovnih dzherel pributkiv miscevih meshkanciv ZbirannyaBrunki gvozdiki Sirovinu otrimuyut iz derev yaki syagayut shesti dvanadcyatirichnogo viku Koli kvitkovi brunki yaki she ne rozpustilisya pochinayut chervoniti yih zbirayut i sushat na sonci chi v susharkah doki voni ne nabudut korichnevogo koloru Forma brunki nagaduye cvyah zvidkilya j otrimala svoyu nazvu Visusheni brunki mayut silnij zapah i pekuchij pryanij smak Himichni vlastivostiBrunki gvozdiki mistyat veliku kilkist efirnoyi oliyi do skladu yakoyi vhodit evgenol a takozh dubilni rechovini organichni kisloti oleanolova kislota sliz zhiri ZastosuvannyaZavdyaki tomu sho gvozdika maye silnij aromat i gostrij smak yiyi vikoristovuyut yak pryanist Gvozdiku dodayut u likeri garyachi napoyi fruktovi soki ta kompoti Stravi z chervonokachannoyi kapusti m yasa dichini marinovanih gribiv oseledcya aromatizovanih gvozdikoyu nabuvayut osoblivogo smaku Vikoristovuyut gvozdiku pri vigotovlenni tualetnogo mila parfumiv Perevirka yakostiPotribno kilka butoniv gvozdiki poklasti u vodu yaksho voni potonut abo budut plavati u vertikalnomu polozhenni ce znachit sho gvozdika maye garnu yakist yaksho zh butoni budut plavati u gorizontalnomu polozhenni to ce oznachaye sho gvozdika vtratila svij aromat PrimitkiCraven L A Biffin E 2010 An infrageneric classification of Syzygium Myrtaceae Blumea Biodiversity Evolution and Biogeography of Plants 55 94 99 Gvozdika pryanist informaciya na sajti GRIN Mustafin O Hot Story Nejmovirni prigodi pryanoshiv u sviti lyudej H 2018 s 16 19 Mustafin O Hot Story Nejmovirni prigodi pryanoshiv u sviti lyudej H 2018 s 58 60 Mustafin O Hot Story Nejmovirni prigodi pryanoshiv u sviti lyudej H 2018 s 131 135 147 168 Mustafin O Hot Story Nejmovirni prigodi pryanoshiv u sviti lyudej H 2018 s 178 182LiteraturaL G Krecu L G Domashenko M D Sokolov Mir pishevyh rastenij Kishinev Timpul 1989 s 220