Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Болгарин прізвище Болгари болг българи укр болгарин або заст укр бо

Болгарин

Болгарин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Болгарин (прізвище).

Болгари (болг. българи, укр. болгарин або заст. укр. бовгар у однині) — слов'яномовний народ, що належить до східної групи південних слов'ян Болгари — основне населення Болгарії, говорять болгарською мовою. Болгарська діаспора та болгари як національна меншина наявні в інших державах Європи, а також у США, Канаді тощо.

Болгари
image
Самоназва болг. българи
Кількість 7 млн
Ареал

image Болгарія:
6 000 000 (2011)
image США:
294 000
image Україна:
204 574 (2001)
image Німеччина:
185 000
image Іспанія:
151 000
image Велика Британія:
63 000
image Молдова:
52 000
image Італія:
47 000
image Греція:

41 000
image Росія:
24 000
image Нідерланди:
20 000
image Кіпр:
20 000
image Бельгія:
19 000
image Канада:
18 000
image Сербія:
13 000
image Австралія:
11 000
image Казахстан:
7300
image Туреччина:
7200
image Швеція:
6700
image Румунія:
6600
image Данія:
6200
image Угорщина:
6000
Раса європеоїди
Близькі до: інші південні слов'яни
Входить до південні слов'яни
Мова болгарська мова
Релігія православ'я
Ця стаття є частиною статей про народ
Болгари
image

Культура
Література • Музика
• Кіно
Танці • Кухня • •

Болгарська діаспора
 Республіка Македонія • Сербія •
• Угорщина • •
• •
Велика Британія • • Україна

Банатські болгари
Болгари Бессарабії
Помаки

Релігія
Православ'я • Іслам • Католицизм
Протестантизм

Мова
Болгарська та її діалекти

Інші статті
Болгарія • • Історія
Царі Болгарії

Цей шаблон:

Значна частина болгар працює в промисловості. Основне заняття сільського населення — землеробство (зокрема садівництво, виноградарство) і тваринництво. Традиційне народне житло — каркасні одно- і двоповерхові будинки. Національний одяг: у чоловіків — поверх тунікоподібної сорочки білі або чорні штани та куртка; у жінок — поверх довгої сорочки два фартухи типу української запаски, або сарафан типу російського, або розпашна сукня, або один фартух. Цей одяг витісняється міським. Побожні болгари — здебільшого православні; частина болгар, що живуть в Родопах (помаки),— мусульмани.

Походження і назва

Болгари походять від слов'янських племен (союз семи племен, сіверяни, смоляни тощо), які переважно з сучасних українських земель в 6 ст. заселили територію сучасної Болгарії, частково винищили, а частково змішалися з місцевим романізованим фракійським населенням

В 7—10 ст. східнобалканські слов'яни опинилися під владою тюркської (огурської) династії, яка походила з Великої Булгарії, і сприйняли принесену нею етнічну назву, але швидко асимілювали кочовиків-прибульців (булгар або протоболгар). Водночас основою сучасних болгар є змішане слов'яно-тракійська людність, тюркський елемент (змішаний із слов'янським та фракійським) відчувається здебільшого у Добруджі, куди більшість булгар виселилися задля оборони північно-східного кордону від інших тюрків.

Назва «булгари», зі свого боку, означає або «змішані огури» (могло йтися що про змішування всередині самих огурів, що і між огурами та сарматами), або «об'єднані огури», або ж, навпаки, «відокремлені», «бунтівники», що пов'язують їз здобуттям Великою Булгарією незалежності від сусідів.

Сучасні болгари поділяються на кілька етнічних груп: полянців, балканців, шопів, македонців, рупців, траків i добруджанців.

Мова

Докладніше: Болгарська мова та Болгарська мова в Україні

Болгарська мова — одна з південнослов'янських мов. Літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких знаходиться столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці. Поширена у Болгарії, де вона є офіційною мовою. Певна кількість носіїв також живуть в Північній Македонії, Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Сербії, Косово, Греції i Албанії.

image
Кукерський ритуал
image
Мартениці

Болгари в Україні

Докладніше: Болгари в Україні

За даними перепису 1989 року в Україні налічувалось 233,8 тисяч болгар, за переписом 2001 року — 204,6 тисяч. Більшість з них живе у західних районах Одеської і надазовських землях Запорізької областей. Етнічно мішані болгарські села є в Кіровоградській і Миколаївській областях.

На початку 20-х років 18 століття значна частина болгар входила до гусарських полків, сформованих із балканських вихідців, зокрема Сербського полку, який входив до Київського гарнізону. Після успішної участі у війнах з Османською імперією частина їх, переважно офіцери, які прийняли російське підданство, була поселена поблизу Бахмута

У 1752 році з'явилися компактні поселення болгар у долині річок Вись і Синюха — села Ольшанка, Добре та інші Бобринецького повіту Херсонської губернії. Вони входили до складу Бузького козацького війська, так званої Новосербії, а потім військових поселень Північного Причорномор'я.

Після царського маніфесту від 22 липня 1763 року із закликом до чужинців селитися в Росії невелика група болгар осіла під Києвом на землях Києво-Братського монастиря і на Чернігівщині. Так звані ніжинські «греки» переважно були болгарами, носіями православної (грецької) релігії. Вперше їх запросив до Ніжина у 1657 році Богдан Хмельницький і надав значні привілеї. У другій половині XVII століття вони утворили колонію — (засновник Христофор Дмітрієв), в майбутньому «грецький магістрат», який проіснував до 1873 року.

Наприкінці XVIII — перших десятиліттях XIX століття під час російсько-турецьких воєн болгари масами переселялися у Російську імперію, рятуючись від османських репресій щодо християнського населення. Вони заснували великі поселення у південній Бессарабії з центром у Болграді, в Одеському повіті, Криму і в передмісті Миколаєва (село Тирнівка). Значна кількість болгар до 90-х років XVIII століття увійшла до Бузького козацького війська і була розселена в околицях Бобринця і Вознесенська.

Інтенсивній колонізації болгар сприяло надання їм колоністських прав і різного роду заохочувальних заходів, особливо напередодні російсько-турецької війни 1787—1791 років. У 1809—1832 роках тільки на півдні Бессарабії було засновано 36 поселень. Переселення в першій полонині XIX століття відбулося із різних регіонів Болгарії і охопило кілька етапів:

  • з переселенців 1801—1805 років більшість становили східні фракійці — вихідці із південно-східної Болгарії. Вони поселилися на північ від Одеси (сучасні села Знам'янка, Великий Буялик, Кубанка, Іванове Лиманського району та інші);
  • у 1806—1812 роках переселення відбувалося передусім з північно-східної Болгарії, а також із району східної Стара-Планіни (так звані «туканці», мешканці сіл Нагірне, Владичень, Городнє, Баннівка, Кам'янка та інших) у Прутсько-Дністровському межиріччі;
  • наймасовіша хвиля болгарської еміграції 1828—1834 років відбулася за рахунок переселенців із округів Сливен, Ямбол і деяких районів Фракії.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  3. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  4. . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 2 грудня 2007.
  5. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  7. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  9. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  10. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  11. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  12. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  13. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  14. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  15. . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  16. . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  17. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  18. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  19. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  20. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  21. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  22. . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  23. . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  24. Тлумачення / значення слова "БОВГАР" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 22 травня 2023.
  25. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 10 квітня 2018.
  26. . Google Books. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 13 листопада 2011.
  27. Культурна близькість слов'янських націй [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.].
  28. Олексій Мустафін. Мандрівні державотворці. Еспресо. 2022-08-29.
  29. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  30. . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  31. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  32. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  33. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  34. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  35. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  36. Мільчев В. І. Болгарська еміграція до України у XVIII ст.//Південна Україна XVIII—XIX ст. — Зап. наук.-досл. лабор. історії Південної України ЗДУ,1998, № 3, стор. 115—116.

Джерела і література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Болгарські прислів'я
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Bulgarian language [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]. (in English)
  • Етнонаціональні процеси в Україні. Історія та сучасність. Київ, 2001, стор. 21-23. -1
  • Eremian, Suren. Reconstructed map of Central Asia from ‘Ashharatsuyts’. [ 29 лютого 2008 у Wayback Machine.]
  • Shirakatsi, Anania, The Geography of Ananias of Sirak (Asxarhacoyc): The Long and the Short Recensions. Introduction, Translation and Commentary by Robert H. Hewsen. Wiesbaden: Reichert Verlag, 1992. 467 pp.
  • Bakalov, Georgi. Little known facts of the history of ancient Bulgarians [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Science Magazine. Union of Scientists in Bulgaria. Vol. 15 (2005) Issue 1. (in Bulgarian)
  • Dobrev, Petar. Unknown Ancient Bulgaria. Sofia: Ivan Vazov Publishers, 2001. 158 pp. (in Bulgarian)

Посилання

Дослідження походження болгар

  • «Y-chromosomal diversity in Europe is clinal and influenced primarily by geography, rather than by language» [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.] (PDF), научно изследване

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bolgarin prizvishe Bolgari bolg blgari ukr bolgarin abo zast ukr bovgar u odnini slov yanomovnij narod sho nalezhit do shidnoyi grupi pivdennih slov yan Bolgari osnovne naselennya Bolgariyi govoryat bolgarskoyu movoyu Bolgarska diaspora ta bolgari yak nacionalna menshina nayavni v inshih derzhavah Yevropi a takozh u SShA Kanadi tosho BolgariSamonazva bolg blgariKilkist 7 mlnAreal Bolgariya 6 000 000 2011 SShA 294 000 Ukrayina 204 574 2001 Nimechchina 185 000 Ispaniya 151 000 Velika Britaniya 63 000 Moldova 52 000 Italiya 47 000 Greciya 41 000 Rosiya 24 000 Niderlandi 20 000 Kipr 20 000 Belgiya 19 000 Kanada 18 000 Serbiya 13 000 Avstraliya 11 000 Kazahstan 7300 Turechchina 7200 Shveciya 6700 Rumuniya 6600 Daniya 6200 Ugorshina 6000Rasa yevropeoyidiBlizki do inshi pivdenni slov yaniVhodit do pivdenni slov yaniMova bolgarska movaReligiya pravoslav yaCya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narod BolgariKultura Literatura Muzika Kino Tanci Kuhnya Bolgarska diaspora Respublika Makedoniya Serbiya Ugorshina Velika Britaniya Ukrayina Banatski bolgari Bolgari Bessarabiyi PomakiReligiya Pravoslav ya Islam Katolicizm ProtestantizmMova Bolgarska ta yiyi dialektiInshi statti Bolgariya Vidomi bolgari Istoriya Cari BolgariyiCej shablon pereglyanutiredaguvati Znachna chastina bolgar pracyuye v promislovosti Osnovne zanyattya silskogo naselennya zemlerobstvo zokrema sadivnictvo vinogradarstvo i tvarinnictvo Tradicijne narodne zhitlo karkasni odno i dvopoverhovi budinki Nacionalnij odyag u cholovikiv poverh tunikopodibnoyi sorochki bili abo chorni shtani ta kurtka u zhinok poverh dovgoyi sorochki dva fartuhi tipu ukrayinskoyi zapaski abo sarafan tipu rosijskogo abo rozpashna suknya abo odin fartuh Cej odyag vitisnyayetsya miskim Pobozhni bolgari zdebilshogo pravoslavni chastina bolgar sho zhivut v Rodopah pomaki musulmani Pohodzhennya i nazvaBolgari pohodyat vid slov yanskih plemen soyuz semi plemen siveryani smolyani tosho yaki perevazhno z suchasnih ukrayinskih zemel v 6 st zaselili teritoriyu suchasnoyi Bolgariyi chastkovo vinishili a chastkovo zmishalisya z miscevim romanizovanim frakijskim naselennyam V 7 10 st shidnobalkanski slov yani opinilisya pid vladoyu tyurkskoyi ogurskoyi dinastiyi yaka pohodila z Velikoyi Bulgariyi i sprijnyali prinesenu neyu etnichnu nazvu ale shvidko asimilyuvali kochovikiv pribulciv bulgar abo protobolgar Vodnochas osnovoyu suchasnih bolgar ye zmishane slov yano trakijska lyudnist tyurkskij element zmishanij iz slov yanskim ta frakijskim vidchuvayetsya zdebilshogo u Dobrudzhi kudi bilshist bulgar viselilisya zadlya oboroni pivnichno shidnogo kordonu vid inshih tyurkiv Nazva bulgari zi svogo boku oznachaye abo zmishani oguri moglo jtisya sho pro zmishuvannya vseredini samih oguriv sho i mizh ogurami ta sarmatami abo ob yednani oguri abo zh navpaki vidokremleni buntivniki sho pov yazuyut yiz zdobuttyam Velikoyu Bulgariyeyu nezalezhnosti vid susidiv Suchasni bolgari podilyayutsya na kilka etnichnih grup polyanciv balkanciv shopiv makedonciv rupciv trakiv i dobrudzhanciv MovaDokladnishe Bolgarska mova ta Bolgarska mova v Ukrayini Bolgarska mova odna z pivdennoslov yanskih mov Literaturna mova sformuvalasya na seredinu XIX stolittya na bazi pivnichno shidnih govirok U XX stolitti literaturna mova zaznala znachnogo vplivu zahidnih govirok na teritoriyi yakih znahoditsya stolicya Bolgariyi Sofiya Pisemnist na osnovi kirilici Poshirena u Bolgariyi de vona ye oficijnoyu movoyu Pevna kilkist nosiyiv takozh zhivut v Pivnichnij Makedoniyi Ukrayini Odeska oblast Moldovi Rumuniyi Serbiyi Kosovo Greciyi i Albaniyi Kukerskij ritualMarteniciBolgari v UkrayiniDokladnishe Bolgari v Ukrayini Za danimi perepisu 1989 roku v Ukrayini nalichuvalos 233 8 tisyach bolgar za perepisom 2001 roku 204 6 tisyach Bilshist z nih zhive u zahidnih rajonah Odeskoyi i nadazovskih zemlyah Zaporizkoyi oblastej Etnichno mishani bolgarski sela ye v Kirovogradskij i Mikolayivskij oblastyah Na pochatku 20 h rokiv 18 stolittya znachna chastina bolgar vhodila do gusarskih polkiv sformovanih iz balkanskih vihidciv zokrema Serbskogo polku yakij vhodiv do Kiyivskogo garnizonu Pislya uspishnoyi uchasti u vijnah z Osmanskoyu imperiyeyu chastina yih perevazhno oficeri yaki prijnyali rosijske piddanstvo bula poselena poblizu Bahmuta U 1752 roci z yavilisya kompaktni poselennya bolgar u dolini richok Vis i Sinyuha sela Olshanka Dobre ta inshi Bobrineckogo povitu Hersonskoyi guberniyi Voni vhodili do skladu Buzkogo kozackogo vijska tak zvanoyi Novoserbiyi a potim vijskovih poselen Pivnichnogo Prichornomor ya Pislya carskogo manifestu vid 22 lipnya 1763 roku iz zaklikom do chuzhinciv selitisya v Rosiyi nevelika grupa bolgar osila pid Kiyevom na zemlyah Kiyevo Bratskogo monastirya i na Chernigivshini Tak zvani nizhinski greki perevazhno buli bolgarami nosiyami pravoslavnoyi greckoyi religiyi Vpershe yih zaprosiv do Nizhina u 1657 roci Bogdan Hmelnickij i nadav znachni privileyi U drugij polovini XVII stolittya voni utvorili koloniyu zasnovnik Hristofor Dmitriyev v majbutnomu greckij magistrat yakij proisnuvav do 1873 roku Naprikinci XVIII pershih desyatilittyah XIX stolittya pid chas rosijsko tureckih voyen bolgari masami pereselyalisya u Rosijsku imperiyu ryatuyuchis vid osmanskih represij shodo hristiyanskogo naselennya Voni zasnuvali veliki poselennya u pivdennij Bessarabiyi z centrom u Bolgradi v Odeskomu poviti Krimu i v peredmisti Mikolayeva selo Tirnivka Znachna kilkist bolgar do 90 h rokiv XVIII stolittya uvijshla do Buzkogo kozackogo vijska i bula rozselena v okolicyah Bobrincya i Voznesenska Intensivnij kolonizaciyi bolgar spriyalo nadannya yim kolonistskih prav i riznogo rodu zaohochuvalnih zahodiv osoblivo naperedodni rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv U 1809 1832 rokah tilki na pivdni Bessarabiyi bulo zasnovano 36 poselen Pereselennya v pershij polonini XIX stolittya vidbulosya iz riznih regioniv Bolgariyi i ohopilo kilka etapiv z pereselenciv 1801 1805 rokiv bilshist stanovili shidni frakijci vihidci iz pivdenno shidnoyi Bolgariyi Voni poselilisya na pivnich vid Odesi suchasni sela Znam yanka Velikij Buyalik Kubanka Ivanove Limanskogo rajonu ta inshi u 1806 1812 rokah pereselennya vidbuvalosya peredusim z pivnichno shidnoyi Bolgariyi a takozh iz rajonu shidnoyi Stara Planini tak zvani tukanci meshkanci sil Nagirne Vladichen Gorodnye Bannivka Kam yanka ta inshih u Prutsko Dnistrovskomu mezhirichchi najmasovisha hvilya bolgarskoyi emigraciyi 1828 1834 rokiv vidbulasya za rahunok pereselenciv iz okrugiv Sliven Yambol i deyakih rajoniv Frakiyi Div takozhBolgarskij nacionalnij odyag Makedonski bolgari Bolgari v Pivnichnij MakedoniyiPrimitki Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 2 grudnya 2007 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Tlumachennya znachennya slova BOVGAR Slovnik ukrayinskoyi movi Slovnik Grinchenka hrinchenko com Procitovano 22 travnya 2023 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 10 kvitnya 2018 Google Books Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 13 listopada 2011 Kulturna blizkist slov yanskih nacij 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Oleksij Mustafin Mandrivni derzhavotvorci Espreso 2022 08 29 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Milchev V I Bolgarska emigraciya do Ukrayini u XVIII st Pivdenna Ukrayina XVIII XIX st Zap nauk dosl labor istoriyi Pivdennoyi Ukrayini ZDU 1998 3 stor 115 116 Dzherela i literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Bolgarski prisliv yaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bulgarian language 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine in English Etnonacionalni procesi v Ukrayini Istoriya ta suchasnist Kiyiv 2001 stor 21 23 ISBN 9666 522 122 1 Eremian Suren Reconstructed map of Central Asia from Ashharatsuyts 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine Shirakatsi Anania The Geography of Ananias of Sirak Asxarhacoyc The Long and the Short Recensions Introduction Translation and Commentary by Robert H Hewsen Wiesbaden Reichert Verlag 1992 467 pp ISBN 978 3 88226 485 2 Bakalov Georgi Little known facts of the history of ancient Bulgarians 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Science Magazine Union of Scientists in Bulgaria Vol 15 2005 Issue 1 in Bulgarian Dobrev Petar Unknown Ancient Bulgaria Sofia Ivan Vazov Publishers 2001 158 pp in Bulgarian ISBN 954 604 121 1PosilannyaPlahonin A G Bolgari dunajski 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Doslidzhennya pohodzhennya bolgar Y chromosomal diversity in Europe is clinal and influenced primarily by geography rather than by language 14 sichnya 2011 u Wayback Machine PDF nauchno izsledvane

Дата публікації:
Топ