Великий Буялик (у 1923—2016 — Благо́єве) — село в Україні, в Березівському районі Одеської області. Адміністративний центр Великобуялицької сільської громади. Населення становить 1694 осіб.
село Великий Буялик | |
---|---|
Центр села | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Громада | Великобуялицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51020050010012726 |
Облікова картка | село Благоєве |
Основні дані | |
Засноване | 1802 |
Колишня назва | Кошкове, Благоєве, Благоївка |
Населення | 1694 осіб (2001) |
Площа | 5,308 км² |
Густота населення | 319,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67224 |
Телефонний код | +380 4854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°56′17″ пн. ш. 30°38′54″ сх. д. / 46.93806° пн. ш. 30.64833° сх. д.Координати: 46°56′17″ пн. ш. 30°38′54″ сх. д. / 46.93806° пн. ш. 30.64833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 20 м |
Водойми | р. Кошача |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Буялик, вул. Преображенська, 118 |
Карта | |
Великий Буялик | |
Великий Буялик | |
Мапа | |
Великий Буялик у Вікісховищі |
Топонім
Назву Великий Буялик було принесено з Болгарії. Топонім Буялик походить від тур.: боя «фарба», -лък- зі значенням місця скупчення, зосередження предметів або матерії — 'квітчасте' або 'забарвлене місце'. Інша назва села — Кошково — походить від назви річки Кошкова, на якій засноване село.
Історія
Засноване село в 1802 році переселенцями з Болгарії, яким після російсько-турецької війни 1787—1791 рр. дозволялося селитися в Новоросії і, зокрема, у Херсонській губернії.
Засновниками є:
- Тодор Бимбаш
- Иван Волков
- Петрович Господин
- Михайло Дука
- Никола Дихан
- Райко Ергиев
- Димитр Ергиев
- Кирю Жеко
- Иван Кою
- Иван Кирю
- Стоян Кирияз
- Яни Мавроди
- Димитр Михайлов
- Иван Михайлов
- Стойко Продан
- Якуб Прибилский
- Михаил Петелкаки
- Яни Станко
- Дончо Стоян
- Иван Стоян
- Стойко Стоян
- Стоян Стойко
- Илчо Тодор
На жовтень 1803 року в колонії було побудовано 45 кам'яних будинків. У наступні роки Одеська Контора іноземних поселенців всіляко допомагала колоністам в благоустрої.
Протягом ХІХ сторіччя населення Великого Буялика стімко зростало. Вже у 1821 році в колонії мелкало 1353 осіб. За переписом 1858 року число жителя збільшилася до 2207 осіб, а на початку 80-х населення, за рахунок природного приросту склала 3797 осіб.
Станом на 1886 у колонії Великий Буялик, центрі Велико-Буялицької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3329 осіб, налічувалось 547 дворових господарств, існували 26 лавок, відбувались торжки через 2 тижні по вівторках.
У липні 1919 року мешканці села Великий Буялик підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.
У 1923 році село перейменували на честь засновника Комуністичної партії Болгарії Димитра Благоева, ім'я якого надалі буде носити найбільший колгосп у селі.
З 28 квітня 1926 року до 5 лютого 1938 року був центром Благоєвського району, який відносився до болгарського національного району.
Згідно з переписом 17 грудня 1926 року у районі мешкало 15 639 чол., кількість рад — 15 листопада 1930 року 7 рад.
Населення села у 1933 році складало 6,4 тис. чол., району — 15,0 тис. чол., площа району — 510 км2, кількість сільрад — 8.
Футбольний клуб «Благо» — команда колгоспу ім. Благоева Іванівського району — брала участь у другому (1992/93) і третьому (1993/94) розіграшах Кубка України.
В Благоєвському дитячому будинку працював Мусін Василь Петрович (1911—1944) — лейтенант РА, Герой Радянського Союзу.
У травні 2016 року, Верховна Рада, спираючись на рекомендації Українського інституту національної пам'яті, у своїй постанові повернула селу його первісну, історичну назву Великий Буялик
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1901 особа, з яких 832 чоловіки та 1069 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1659 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 45,57 % |
російська | 22,02 % |
українська | 20,6 % |
румунська | 9,68 % |
вірменська | 0,65 % |
циганська | 0,47 % |
білоруська | 0,06 % |
гагаузька | 0,06 % |
польська | 0,06 % |
Відомі уродженці села
- Михайлов-Стоян Костянтин Іванович — оперний співак та засновник опери в Болгарії.
- Стойко Миколай Михайлович — українсько-французький астроном, директор Міжнародного бюро часу у Франції.
- Дихан Михайло Дмитрович — академік Балканської академії наук, доктор історичних наук, профессор, засновник та почесний голова Одеського болгарського культурно-поросвітницького товариства.
- Тодоров Михайло Дмитрович — український живописець, Заслужений діяч мистецтв УРСР.
Див. також
Примітки
- Сторінка:ЗЗ УРСР 1930.pdf/676 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 липня 2020.
- Колесник, Валентина Олександрівна (2011). До історії назв деяких болгарських сіл. ОРІДУ НАДУ.
- Історія міст і сіл УРСР, Т. 16, Одеська область,. с. стор 421.
- Контениус, Самуил Христианович. (2003). С.Х. Контениус об иностранной колонизации Южной России : Сборник документов, 1801 - 1829 гг. Одеса: Астропринт. с. 66.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- . kraeved.od.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
- (укр) . Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
Джерела
- Село Великий Буялик на сайті Верховної Ради України [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Великий Буялик | Історія — історико-краєзнавчий проект, присвячений історії села [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Великий Буялик — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Buyalik u 1923 2016 Blago yeve selo v Ukrayini v Berezivskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Velikobuyalickoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1694 osib selo Velikij BuyalikCentr selaCentr selaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Berezivskij rajonGromada Velikobuyalicka silska gromadaKod KATOTTG UA51020050010012726Oblikova kartka selo Blagoyeve Osnovni daniZasnovane 1802Kolishnya nazva Koshkove Blagoyeve BlagoyivkaNaselennya 1694 osib 2001 Plosha 5 308 km Gustota naselennya 319 14 osib km Poshtovij indeks 67224Telefonnij kod 380 4854Geografichni daniGeografichni koordinati 46 56 17 pn sh 30 38 54 sh d 46 93806 pn sh 30 64833 sh d 46 93806 30 64833 Koordinati 46 56 17 pn sh 30 38 54 sh d 46 93806 pn sh 30 64833 sh d 46 93806 30 64833Serednya visota nad rivnem morya 20 mVodojmi r KoshachaMisceva vladaAdresa radi 67224 Odeska obl Berezivskij r n s Velikij Buyalik vul Preobrazhenska 118KartaVelikij BuyalikVelikij BuyalikMapa Velikij Buyalik u VikishovishiToponimNazvu Velikij Buyalik bulo prineseno z Bolgariyi Toponim Buyalik pohodit vid tur boya farba lk zi znachennyam miscya skupchennya zoseredzhennya predmetiv abo materiyi kvitchaste abo zabarvlene misce Insha nazva sela Koshkovo pohodit vid nazvi richki Koshkova na yakij zasnovane selo IstoriyaZasnovane selo v 1802 roci pereselencyami z Bolgariyi yakim pislya rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rr dozvolyalosya selitisya v Novorosiyi i zokrema u Hersonskij guberniyi Pam yatnik zasnovnikam sela Velikij Buyalik Zasnovnikami ye Todor Bimbash Ivan Volkov Petrovich Gospodin Mihajlo Duka Nikola Dihan Rajko Ergiev Dimitr Ergiev Kiryu Zheko Ivan Koyu Ivan Kiryu Stoyan KiriyazYani Mavrodi Dimitr MihajlovIvan Mihajlov Stojko Prodan Yakub Pribilskij Mihail Petelkaki Yani Stanko Doncho Stoyan Ivan Stoyan Stojko Stoyan Stoyan Stojko Ilcho Todor Na zhovten 1803 roku v koloniyi bulo pobudovano 45 kam yanih budinkiv U nastupni roki Odeska Kontora inozemnih poselenciv vsilyako dopomagala kolonistam v blagoustroyi Protyagom HIH storichchya naselennya Velikogo Buyalika stimko zrostalo Vzhe u 1821 roci v koloniyi melkalo 1353 osib Za perepisom 1858 roku chislo zhitelya zbilshilasya do 2207 osib a na pochatku 80 h naselennya za rahunok prirodnogo prirostu sklala 3797 osib Stanom na 1886 u koloniyi Velikij Buyalik centri Veliko Buyalickoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 3329 osib nalichuvalos 547 dvorovih gospodarstv isnuvali 26 lavok vidbuvalis torzhki cherez 2 tizhni po vivtorkah U lipni 1919 roku meshkanci sela Velikij Buyalik pidtrimali antibilshovicke povstannya ukrayinskih selyan ta nimeckih kolonistiv viklikane prodrozkladkoyu ta nasilnickoyu mobilizaciyeyu do Chervonoyi armiyi U 1923 roci selo perejmenuvali na chest zasnovnika Komunistichnoyi partiyi Bolgariyi Dimitra Blagoeva im ya yakogo nadali bude nositi najbilshij kolgosp u seli Z 28 kvitnya 1926 roku do 5 lyutogo 1938 roku buv centrom Blagoyevskogo rajonu yakij vidnosivsya do bolgarskogo nacionalnogo rajonu Zgidno z perepisom 17 grudnya 1926 roku u rajoni meshkalo 15 639 chol kilkist rad 15 listopada 1930 roku 7 rad Naselennya sela u 1933 roci skladalo 6 4 tis chol rajonu 15 0 tis chol plosha rajonu 510 km2 kilkist silrad 8 Futbolnij klub Blago komanda kolgospu im Blagoeva Ivanivskogo rajonu brala uchast u drugomu 1992 93 i tretomu 1993 94 rozigrashah Kubka Ukrayini V Blagoyevskomu dityachomu budinku pracyuvav Musin Vasil Petrovich 1911 1944 lejtenant RA Geroj Radyanskogo Soyuzu U travni 2016 roku Verhovna Rada spirayuchis na rekomendaciyi Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati u svoyij postanovi povernula selu jogo pervisnu istorichnu nazvu Velikij BuyalikNaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 1901 osoba z yakih 832 choloviki ta 1069 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1659 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 45 57 rosijska 22 02 ukrayinska 20 6 rumunska 9 68 virmenska 0 65 ciganska 0 47 biloruska 0 06 gagauzka 0 06 polska 0 06 Vidomi urodzhenci selaMihajlov Stoyan Kostyantin Ivanovich opernij spivak ta zasnovnik operi v Bolgariyi Stojko Mikolaj Mihajlovich ukrayinsko francuzkij astronom direktor Mizhnarodnogo byuro chasu u Franciyi Dihan Mihajlo Dmitrovich akademik Balkanskoyi akademiyi nauk doktor istorichnih nauk professor zasnovnik ta pochesnij golova Odeskogo bolgarskogo kulturno porosvitnickogo tovaristva Todorov Mihajlo Dmitrovich ukrayinskij zhivopisec Zasluzhenij diyach mistectv URSR Div takozhMalij Buyalik Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiStorinka ZZ URSR 1930 pdf 676 Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 17 lipnya 2020 Kolesnik Valentina Oleksandrivna 2011 Do istoriyi nazv deyakih bolgarskih sil ORIDU NADU Istoriya mist i sil URSR T 16 Odeska oblast s stor 421 Kontenius Samuil Hristianovich 2003 S H Kontenius ob inostrannoj kolonizacii Yuzhnoj Rossii Sbornik dokumentov 1801 1829 gg Odesa Astroprint s 66 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 204 kraeved od ua Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2020 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 18 lipnya 2020 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 18 lipnya 2020 ukr Arhiv originalu za 17 listopada 2015 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2019 DzherelaSelo Velikij Buyalik na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Velikij Buyalik Istoriya istoriko krayeznavchij proekt prisvyachenij istoriyi sela 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Velikij Buyalik Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi