Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва при Ідіставі́зо — велика битва між силами вторгнення римлян у Германію під командуванням Германіка і союзом германських племен під проводом Армінія. Битва ознаменувала закінчення трирічної кампанії Германіка. Основне джерело — «Аннали» Тацита, написані через 100 років після походу Германіка.
| Битва при Ідіставізо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Римсько-германські війни | |||||||
 Ідіставізо, 1895 | |||||||
| Координати: 52°11′24″ пн. ш. 9°01′14″ сх. д. / 52.1900036000277723° пн. ш. 9.02065830002777780° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Римська імперія | Германці | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Германік Флав Харіовальда† | Арміній Інгвіомер | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 8 легіонів 2 Преторіанські когорти Ауксилії галлів і германців | 45000-50000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| Мінімальні | Високі | ||||||
Передумови
В I столітті до н. е. римляни почали експансію на землі германських племен. За часів Октавіана Августа полководцями Нероном Клавдієм Друзом і Тиберієм Клавдієм Нероном (майбутнім імператором) була проведена масштабна кампанія з підкорення Германії. Під кінець I століття до н. е. римляни контролювали територію аж до Ельби (лат. Albis), де була утворена нова провінція. В 6 році спалахнуло небезпечне для Рима повстання в Паннонії, і значна кількість римських військ з Германії була перекинута на його придушення. Скориставшись цим, германці перейшли в наступ і в 9 році під командуванням вождя херусків Армінія завдали нищівної поразки римлянам у Тевтобурзькому Лісі. Август відмовився від ідеї завоювання Германії та відвів війська за Рейн. Однак за його приємника Тиберія, син Нерона Клавдія Друза Германік декілька разів вдирався з великими силами на територію Германії з метою відновлення престижу Рима й ослаблення ворожих племен.
Кампанія 16 року була ретельно підготовлена і мала на меті розгром херусків. Римляни побудували 1000 транспортних суден, на котрих армія дісталася через Північне море гирла Емса (лат. Amisia), а потім пішла суходолом вверх по річці, обходячи Тевтобурзький ліс. З верхів'я Емса Германік попрямував до Везера (лат. Visurgis), де на іншому березі його вже чекали Арміній та його дядько Інгвіомер разом з ополченням германських племен під егідою херусків.
Поле бою
Тацит описує Ідіставізо (лат. campus Idistaviso) як рівнину на березі Везера, між річкою і пагорбами, яка має криві обриси. Історики припускають, що долина Ідіставізо знаходилась вище сучасного Мюндена, неподалік Вестфальських воріт. Назва «Ідіставізо» пояснюється в гіпотезі Якоба Грімма як «Долина дів».
Сили сторін
Римляни йшли в такому бойовому порядку: спереду ауксилії галлів і германців, за ними лучники; потім 4 легіона (Legio I Germanica, Legio V Alaudae, Legio XX Valeria Victrix і Legio XXI Rapax) та Германік з 2 преторіанськими когортами і відбірною кіннотою; далі стільки ж легіонів (Legio II Augusta, Legio XIII Gemina, Legio XIV Gemina, Legio XVI Gallica) і легкоозброєні воїни разом з лучниками на конях та когортами союзників. Таким чином, загальну кількість римської армії оцінюють приблизно в 74—80 тисяч чоловік. Достовірних даних про чисельність війська Армінія немає; Джон Веррі оцінює його в 40—50 тисяч воїнів, разом з невеликою кількістю кінноти.
Хід битви
Спершу, для розвідки боєм, Германік приказав перейти річку вбрід лише кавалерії під командуванням Луція Стертінія і центуріона першого маніпула Емілія. Загін союзних римлянам батавів херуски заманили в засідку, вождь батавів Харіовальда і багато знатних воїнів були вбиті, проте решту врятували вершники Стертінія та Емілія, які вчасно прийшли на допомогу. Після перетину Везера, Германік почув від дезертира місце, яке вибрав Арміній для битви, і що вночі германці планують напасти на римський табір. І дійсно, після півночі був напад на табір римлян, але германці були змушені відступити незабаром після того, як дізналися, що когорти легіонерів розміщені за першим колом оборони.
Підготовка
Тієї ж ночі Германіку приснився сон; йому снилося, що приносячи жертву, він забризкав свою претексту священною кров'ю і отримав з рук своєї бабки Августи іншу, ще гарнішу. Окрилений цим знаменням і закріпивши його ауспіціями, він скликає військову нараду і доповідає як слід діяти в майбутній битві. Промова полководця підбадьорила воїнів, і був поданий знак до початку бою. Римляни прийняли симетричне формування відносно фронту атаки, щоб уникнути нападу з-за спини, де був ліс і за яким було важко передбачити можливість пастки. В іншому таборі, Арміній та інші германські вожді не переставали переконувати своїх соплемінників, що немає іншого виходу як дати бій римлянам і відстояти свою свободу. Основні сили германців розташувалися на галявинах, у лісі та зайняли узлісся. Лише херуски готувалися завдати удару з пагорбів.
Атака
Херуски, на чолі з Армінієм, першими пішли в наступ на римські позиції, як пише Тацит:
"Побачивши натовпи херусків, які стрімко подалися вперед, Германік віддає наказ найвідважнішим вершникам напасти на них із флангу, а Стертинієві з рештою кінноти обійти ворога і вдарити на нього з тилу; сам він мав у слушну мить надати їм підтримку. Тим часом увагу полководця привернуло гарне передвістя: восьмеро орлів пролетіли в напрямку до лісу і опустилися там. Побачивши це, він вигукнув, звертаючись до воїнів, щоб вони пішли слідом за римськими птахами, споконвічними покровителями легіонів. Назустріч херускам спрямовуються піхотинці, і одночасно їх тил і фланги тіснить вислана заздалегідь кіннота. І дивна річ! Два загони ворогів пустилися навтіки, ті, що були в лісі, - на відкрите поле, а ті, що стояли на полі, - в ліс. Херусків, що знаходилися між ними, римляни тіснили з пагорбів; серед ворогів був помітний Арміній, який словом, прикладом у бою, стійкістю у перенесенні ран закликав їх не відступати. І він пробився би крізь лучників і прорвався, якби йому не перегородили шлях когорти ретів, і галлів. Скориставшись всією своєю силою і швидкістю коня, він все ж пробився, вимазавши собі обличчя своєю кров’ю, аби залишитися невпізнанним. Дехто переказує, що , які билися серед римських допоміжних військ, впізнали його, але дали йому втекти. Така ж доблесть або хитрість врятувала й Інгвіомера (дядька Армінія); інші ж були перебиті. Більшість намагалася переплисти Візургій і загинула від пущених в них стріл і дротиків або у вирі річки, насамкінець — у юрбі втікачів, або від обвалів берегів під їхньою вагою. Деякі, під час ганебної втечі піднімалися на верхівки дерев і ховалися там між гілок, і були добиті заради забави лучниками, інші були розчавлені поваленими деревами. Це була велика перемога і майже не коштувала нам крові. З п'ятої години дня і до ночі наші рубали ворогів; все на відстані десяти тисяч кроків було всіяне їх трупами і зброєю".
Воїни на полі бою прославляли Тиберія-імператора і після спорудження насипу поставили на ньому захоплену зброю у вигляді трофея з написом, в якому були перелічені переможені племена.
Результати
Не стільки втрати і поразка, скільки вигляд цього насипу сповнив германців смутком і люттю. Тож вони, щойно вирішивши покинути свої поселення і податися за Ельбу, прагнули знову повернутися до боротьби за втрачену свободу, всі ті, хто міг носити зброю: від молодих до старих. Багато хто з різних племен вирішив приєднатися до германських військ і взяти участь у нападі на римлян.
Битва у Вала ангріваріїв
Арміній і германські вожді вибрали місце для зіткнення з римською армією: закрита територія між річкою Везер і лісами, навколо якої було велике болото, яке, у свою чергу, оточував ліс, за винятком одного боку, де ангріварії побудували великі вали, які відділили їх від сусідніх херусків.
Хід бою
Піхота германців розташувалася по всьому валу, в той час як кавалерія була прихована в сусідніх лісах для того, щоб зайти в тил легіонам, як тільки вони, пройшовши ліс, опиняться перед валом. Германік дізнався від своїх інформаторів про ворожі плани і розділив піхоту на дві групи: перша мала атакувати позиції противника у лісі, а друга - зайняти вал. Легіони, які наступали рівниною не мали особливих проблем, а ті хто мав захопити вал зазнавали постійних втрат під ударами ворогів зверху. Германік, помітивши труднощі, які виникли вздовж ангріварської стіни, вирішив відвести легіони, для уникнення постійних втрат, і просунув лінії лучників і пращників. Під густим вогнем римських стріл і каміння, германці зазнавали важких втрат. Незабаром, римські бойові машини почали вести вогонь дротиками і стрілами, щоб остаточно розбити захисників стіни. Далі послідувала атака легіонів. Ангріварський вал був взятий і Германік, разом з преторіанськими когортами, особисто очолив атаку на рівнинах у лісі, де битва була особливо жорстокою і кривавою. Наявність болота перешкоджала відступу германців, тоді як річка і гірська місцевість ускладнювали будь-який римський відступ; обидві сторони повинні були перемогти задля того, щоб вижити. Боротьба була запеклою і германці проявили велику завзятість, але римляни переважали завдяки своїй дисципліні, озброєнню і тактичній згуртованості. Легіонери вишикувані в щільному утворенні, захищеному великими щитами, завдавали тяжких ушкоджень германцям гладіусами, що викликало страшні рани на грудях ворожих воїнів. Германці не могли ефективно використовувати свої довгі списи через відсутність простору і не могли протистояти важкоозброєній піхоті противника. Арміній, змучений боєм і потерпаючи від ран, почав тікати з поля бою, так само як Інгвіомер. Германік, навпаки, зняв шолом, щоб бути впізнаним усіма, закликав легіонерів до розправи. Він наказав не брати полонених, мотивуючи це тим, що тільки винищення германців закінчить війну. Наприкінці дня він відкликав з поля бою легіон, для того щоб побудувати табір, а інші продовжили різанину до темряви. Після перемоги, римляни насипали курган з написом: «Армія Цезаря Тиберія, після того, як підкорила племена між Рейном і Ельбою, присвятила цей пам'ятник Марсу, Юпітеру і Августу». Разом з тим, Германік наказав Стертінію виступити проти ангріваріїв, задля впевненості в їхній покірності Риму. Ті, в свою чергу, смиренно прийняли мир на умовах римлян.
Наслідки
Після вдалої літньої кампанії, Германік вирішив відправити деяку частину своїх легіонів суходолом у зимові табори, сам він посадив більшу частину війська на кораблі й відправився по Емсу в Північне море. Коли кораблі дійшли до моря, здійнялася сильна буря, яка знищила велику кількість кораблів римлян. Діставшись землі хавків, Германік наказав уцілілим воїнам на кораблях продивитись навколишні острови у пошуку загублених у бурі солдат. Завдяки цьому немало воїнів врятували, деяких повернули союзні Риму ангріварії. Чутки про загибель римського флоту відновили войовничий дух германців і це змусило Германіка діяти рішуче. Він наказав Гаю Сілію виступити проти хаттів зі змішаною армією в 3 000 кавалеристів і 33 000 піхотинців і спустошити їхню територію, а сам, з більшою армією, продовжив похід проти інших племен. Потім Германік відправив своїх солдат за Рейн на зиму. Як стверджує Тацит, німецькі племена розглядали питання заключення миру і кампанія наступного літа припинила б війну. Однак Тиберій порадив Германіку повернутися до Риму, пишучи йому, що «здобувши перемоги у великих масштабах, він повинен пам'ятати і ті втрати, які завдали вітри і хвилі, і котрі, хоч і не через провини генерала, були ще тяжкішими і шокуючими», і «після того, як помста Рима була виконана, [германці] можуть бути залишені». В обмін на повернення, Германіку був призначений повноправний тріумф.
В культурі
- У сюжеті роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита» Понтій Пілат брав участь в битві при Ідіставізо, на чолі турми, і врятував оточеного германцями центуріона (Марка Крисобоя).
- Деяка битва, котра датується 16 роком н. е., фігурує в кліпі «Deutschland» німецької рок-групи «Rammstein».
Цікаві факти
- Німецький історик Г. Дельбрюк відкидав історичність опису битви при Ідіставізо у Тацита і відносив цей епізод «Анналів» до області патріотичного домислу, припускаючи лише факт невеликої сутички.
- У рядах римських допоміжних військ був рідний брат Армінія — Флав (лат. Flavus).
Примітки
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 9—10.
- Всиновлений з приказу Августа Тиберієм після смерті батька.
- Мухтасипов И. Н. (15 апреля 2007 г.). . Римская слава. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 25 травня 2019..
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 12.
- Дандо-Коллинз С. Легионы Рима. Полная история всех легионов Римской империи. — М. : Центрполиграф, 2013. — 640 с. — 2500 прим. — .
- Вэрри Дж. Войны античности от Греко-персидских войн до падения Рима. Иллюстрированная история. — М. : Эксмо, 2004. — 224 с. — .
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 14.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 15.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 17.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 18.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 19.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 20.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 21.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 22.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 24.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 25.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 26.
- Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории. — М. : Наука, Государственное военное издательство, 2001. — Т. II. — 352 с. — (Историческая библиотека) — 1000 прим. — .
Література
- Публій Корнелій Тацит. Аннали, II, 6—26 [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.];
- Діон Кассій. Римська історія LVI-LVIII.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pri Idistavi zo velika bitva mizh silami vtorgnennya rimlyan u Germaniyu pid komanduvannyam Germanika i soyuzom germanskih plemen pid provodom Arminiya Bitva oznamenuvala zakinchennya tririchnoyi kampaniyi Germanika Osnovne dzherelo Annali Tacita napisani cherez 100 rokiv pislya pohodu Germanika Bitva pri Idistavizo Rimsko germanski vijni Idistavizo 1895 Idistavizo 1895 Koordinati 52 11 24 pn sh 9 01 14 sh d 52 1900036000277723 pn sh 9 02065830002777780 sh d 52 1900036000277723 9 02065830002777780 Data 16 Misce Dolina Idistavizo bilya richki Vezer Germaniya Rezultat Peremoga rimlyan Storoni Rimska imperiya Germanci Komanduvachi Germanik Flav Hariovalda Arminij Ingviomer Vijskovi sili 8 legioniv 2 Pretorianski kogorti Auksiliyi galliv i germanciv 45000 50000 Vtrati Minimalni VisokiPeredumoviPohid Germanika v 16 roci V I stolitti do n e rimlyani pochali ekspansiyu na zemli germanskih plemen Za chasiv Oktaviana Avgusta polkovodcyami Neronom Klavdiyem Druzom i Tiberiyem Klavdiyem Neronom majbutnim imperatorom bula provedena masshtabna kampaniya z pidkorennya Germaniyi Pid kinec I stolittya do n e rimlyani kontrolyuvali teritoriyu azh do Elbi lat Albis de bula utvorena nova provinciya V 6 roci spalahnulo nebezpechne dlya Rima povstannya v Pannoniyi i znachna kilkist rimskih vijsk z Germaniyi bula perekinuta na jogo pridushennya Skoristavshis cim germanci perejshli v nastup i v 9 roci pid komanduvannyam vozhdya heruskiv Arminiya zavdali nishivnoyi porazki rimlyanam u Tevtoburzkomu Lisi Avgust vidmovivsya vid ideyi zavoyuvannya Germaniyi ta vidviv vijska za Rejn Odnak za jogo priyemnika Tiberiya sin Nerona Klavdiya Druza Germanik dekilka raziv vdiravsya z velikimi silami na teritoriyu Germaniyi z metoyu vidnovlennya prestizhu Rima j oslablennya vorozhih plemen Kampaniya 16 roku bula retelno pidgotovlena i mala na meti rozgrom heruskiv Rimlyani pobuduvali 1000 transportnih suden na kotrih armiya distalasya cherez Pivnichne more girla Emsa lat Amisia a potim pishla suhodolom vverh po richci obhodyachi Tevtoburzkij lis Z verhiv ya Emsa Germanik popryamuvav do Vezera lat Visurgis de na inshomu berezi jogo vzhe chekali Arminij ta jogo dyadko Ingviomer razom z opolchennyam germanskih plemen pid egidoyu heruskiv Pole boyuTacit opisuye Idistavizo lat campus Idistaviso yak rivninu na berezi Vezera mizh richkoyu i pagorbami yaka maye krivi obrisi Istoriki pripuskayut sho dolina Idistavizo znahodilas vishe suchasnogo Myundena nepodalik Vestfalskih vorit Nazva Idistavizo poyasnyuyetsya v gipotezi Yakoba Grimma yak Dolina div Sili storinRimlyani jshli v takomu bojovomu poryadku speredu auksiliyi galliv i germanciv za nimi luchniki potim 4 legiona Legio I Germanica Legio V Alaudae Legio XX Valeria Victrix i Legio XXI Rapax ta Germanik z 2 pretorianskimi kogortami i vidbirnoyu kinnotoyu dali stilki zh legioniv Legio II Augusta Legio XIII Gemina Legio XIV Gemina Legio XVI Gallica i legkoozbroyeni voyini razom z luchnikami na konyah ta kogortami soyuznikiv Takim chinom zagalnu kilkist rimskoyi armiyi ocinyuyut priblizno v 74 80 tisyach cholovik Dostovirnih danih pro chiselnist vijska Arminiya nemaye Dzhon Verri ocinyuye jogo v 40 50 tisyach voyiniv razom z nevelikoyu kilkistyu kinnoti Hid bitviSpershu dlya rozvidki boyem Germanik prikazav perejti richku vbrid lishe kavaleriyi pid komanduvannyam Luciya Stertiniya i centuriona pershogo manipula Emiliya Zagin soyuznih rimlyanam bataviv heruski zamanili v zasidku vozhd bataviv Hariovalda i bagato znatnih voyiniv buli vbiti prote reshtu vryatuvali vershniki Stertiniya ta Emiliya yaki vchasno prijshli na dopomogu Pislya peretinu Vezera Germanik pochuv vid dezertira misce yake vibrav Arminij dlya bitvi i sho vnochi germanci planuyut napasti na rimskij tabir I dijsno pislya pivnochi buv napad na tabir rimlyan ale germanci buli zmusheni vidstupiti nezabarom pislya togo yak diznalisya sho kogorti legioneriv rozmisheni za pershim kolom oboroni Pidgotovka Tiyeyi zh nochi Germaniku prisnivsya son jomu snilosya sho prinosyachi zhertvu vin zabrizkav svoyu pretekstu svyashennoyu krov yu i otrimav z ruk svoyeyi babki Avgusti inshu she garnishu Okrilenij cim znamennyam i zakripivshi jogo auspiciyami vin sklikaye vijskovu naradu i dopovidaye yak slid diyati v majbutnij bitvi Promova polkovodcya pidbadorila voyiniv i buv podanij znak do pochatku boyu Rimlyani prijnyali simetrichne formuvannya vidnosno frontu ataki shob uniknuti napadu z za spini de buv lis i za yakim bulo vazhko peredbachiti mozhlivist pastki V inshomu tabori Arminij ta inshi germanski vozhdi ne perestavali perekonuvati svoyih sopleminnikiv sho nemaye inshogo vihodu yak dati bij rimlyanam i vidstoyati svoyu svobodu Osnovni sili germanciv roztashuvalisya na galyavinah u lisi ta zajnyali uzlissya Lishe heruski gotuvalisya zavdati udaru z pagorbiv Ataka Heruski na choli z Arminiyem pershimi pishli v nastup na rimski poziciyi yak pishe Tacit Shema bitvi Pobachivshi natovpi heruskiv yaki strimko podalisya vpered Germanik viddaye nakaz najvidvazhnishim vershnikam napasti na nih iz flangu a Stertiniyevi z reshtoyu kinnoti obijti voroga i vdariti na nogo z tilu sam vin mav u slushnu mit nadati yim pidtrimku Tim chasom uvagu polkovodcya privernulo garne peredvistya vosmero orliv proletili v napryamku do lisu i opustilisya tam Pobachivshi ce vin viguknuv zvertayuchis do voyiniv shob voni pishli slidom za rimskimi ptahami spokonvichnimi pokrovitelyami legioniv Nazustrich heruskam spryamovuyutsya pihotinci i odnochasno yih til i flangi tisnit vislana zazdalegid kinnota I divna rich Dva zagoni vorogiv pustilisya navtiki ti sho buli v lisi na vidkrite pole a ti sho stoyali na poli v lis Heruskiv sho znahodilisya mizh nimi rimlyani tisnili z pagorbiv sered vorogiv buv pomitnij Arminij yakij slovom prikladom u boyu stijkistyu u perenesenni ran zaklikav yih ne vidstupati I vin probivsya bi kriz luchnikiv i prorvavsya yakbi jomu ne peregorodili shlyah kogorti retiv i galliv Skoristavshis vsiyeyu svoyeyu siloyu i shvidkistyu konya vin vse zh probivsya vimazavshi sobi oblichchya svoyeyu krov yu abi zalishitisya nevpiznannim Dehto perekazuye sho yaki bilisya sered rimskih dopomizhnih vijsk vpiznali jogo ale dali jomu vtekti Taka zh doblest abo hitrist vryatuvala j Ingviomera dyadka Arminiya inshi zh buli perebiti Bilshist namagalasya pereplisti Vizurgij i zaginula vid pushenih v nih stril i drotikiv abo u viri richki nasamkinec u yurbi vtikachiv abo vid obvaliv beregiv pid yihnoyu vagoyu Deyaki pid chas ganebnoyi vtechi pidnimalisya na verhivki derev i hovalisya tam mizh gilok i buli dobiti zaradi zabavi luchnikami inshi buli rozchavleni povalenimi derevami Ce bula velika peremoga i majzhe ne koshtuvala nam krovi Z p yatoyi godini dnya i do nochi nashi rubali vorogiv vse na vidstani desyati tisyach krokiv bulo vsiyane yih trupami i zbroyeyu Voyini na poli boyu proslavlyali Tiberiya imperatora i pislya sporudzhennya nasipu postavili na nomu zahoplenu zbroyu u viglyadi trofeya z napisom v yakomu buli perelicheni peremozheni plemena RezultatiNe stilki vtrati i porazka skilki viglyad cogo nasipu spovniv germanciv smutkom i lyuttyu Tozh voni shojno virishivshi pokinuti svoyi poselennya i podatisya za Elbu pragnuli znovu povernutisya do borotbi za vtrachenu svobodu vsi ti hto mig nositi zbroyu vid molodih do starih Bagato hto z riznih plemen virishiv priyednatisya do germanskih vijsk i vzyati uchast u napadi na rimlyan Bitva u Vala angrivariyiv Arminij i germanski vozhdi vibrali misce dlya zitknennya z rimskoyu armiyeyu zakrita teritoriya mizh richkoyu Vezer i lisami navkolo yakoyi bulo velike boloto yake u svoyu chergu otochuvav lis za vinyatkom odnogo boku de angrivariyi pobuduvali veliki vali yaki viddilili yih vid susidnih heruskiv Bitva u Vala angrivariyiv Hid boyu Pihota germanciv roztashuvalasya po vsomu valu v toj chas yak kavaleriya bula prihovana v susidnih lisah dlya togo shob zajti v til legionam yak tilki voni projshovshi lis opinyatsya pered valom Germanik diznavsya vid svoyih informatoriv pro vorozhi plani i rozdiliv pihotu na dvi grupi persha mala atakuvati poziciyi protivnika u lisi a druga zajnyati val Legioni yaki nastupali rivninoyu ne mali osoblivih problem a ti hto mav zahopiti val zaznavali postijnih vtrat pid udarami vorogiv zverhu Germanik pomitivshi trudnoshi yaki vinikli vzdovzh angrivarskoyi stini virishiv vidvesti legioni dlya uniknennya postijnih vtrat i prosunuv liniyi luchnikiv i prashnikiv Pid gustim vognem rimskih stril i kaminnya germanci zaznavali vazhkih vtrat Nezabarom rimski bojovi mashini pochali vesti vogon drotikami i strilami shob ostatochno rozbiti zahisnikiv stini Dali posliduvala ataka legioniv Angrivarskij val buv vzyatij i Germanik razom z pretorianskimi kogortami osobisto ocholiv ataku na rivninah u lisi de bitva bula osoblivo zhorstokoyu i krivavoyu Nayavnist bolota pereshkodzhala vidstupu germanciv todi yak richka i girska miscevist uskladnyuvali bud yakij rimskij vidstup obidvi storoni povinni buli peremogti zadlya togo shob vizhiti Borotba bula zapekloyu i germanci proyavili veliku zavzyatist ale rimlyani perevazhali zavdyaki svoyij disciplini ozbroyennyu i taktichnij zgurtovanosti Legioneri vishikuvani v shilnomu utvorenni zahishenomu velikimi shitami zavdavali tyazhkih ushkodzhen germancyam gladiusami sho viklikalo strashni rani na grudyah vorozhih voyiniv Germanci ne mogli efektivno vikoristovuvati svoyi dovgi spisi cherez vidsutnist prostoru i ne mogli protistoyati vazhkoozbroyenij pihoti protivnika Arminij zmuchenij boyem i poterpayuchi vid ran pochav tikati z polya boyu tak samo yak Ingviomer Germanik navpaki znyav sholom shob buti vpiznanim usima zaklikav legioneriv do rozpravi Vin nakazav ne brati polonenih motivuyuchi ce tim sho tilki vinishennya germanciv zakinchit vijnu Naprikinci dnya vin vidklikav z polya boyu legion dlya togo shob pobuduvati tabir a inshi prodovzhili rizaninu do temryavi Pislya peremogi rimlyani nasipali kurgan z napisom Armiya Cezarya Tiberiya pislya togo yak pidkorila plemena mizh Rejnom i Elboyu prisvyatila cej pam yatnik Marsu Yupiteru i Avgustu Razom z tim Germanik nakazav Stertiniyu vistupiti proti angrivariyiv zadlya vpevnenosti v yihnij pokirnosti Rimu Ti v svoyu chergu smirenno prijnyali mir na umovah rimlyan NaslidkiPislya vdaloyi litnoyi kampaniyi Germanik virishiv vidpraviti deyaku chastinu svoyih legioniv suhodolom u zimovi tabori sam vin posadiv bilshu chastinu vijska na korabli j vidpravivsya po Emsu v Pivnichne more Koli korabli dijshli do morya zdijnyalasya silna burya yaka znishila veliku kilkist korabliv rimlyan Distavshis zemli havkiv Germanik nakazav ucililim voyinam na korablyah prodivitis navkolishni ostrovi u poshuku zagublenih u buri soldat Zavdyaki comu nemalo voyiniv vryatuvali deyakih povernuli soyuzni Rimu angrivariyi Chutki pro zagibel rimskogo flotu vidnovili vojovnichij duh germanciv i ce zmusilo Germanika diyati rishuche Vin nakazav Gayu Siliyu vistupiti proti hattiv zi zmishanoyu armiyeyu v 3 000 kavaleristiv i 33 000 pihotinciv i spustoshiti yihnyu teritoriyu a sam z bilshoyu armiyeyu prodovzhiv pohid proti inshih plemen Potim Germanik vidpraviv svoyih soldat za Rejn na zimu Yak stverdzhuye Tacit nimecki plemena rozglyadali pitannya zaklyuchennya miru i kampaniya nastupnogo lita pripinila b vijnu Odnak Tiberij poradiv Germaniku povernutisya do Rimu pishuchi jomu sho zdobuvshi peremogi u velikih masshtabah vin povinen pam yatati i ti vtrati yaki zavdali vitri i hvili i kotri hoch i ne cherez provini generala buli she tyazhkishimi i shokuyuchimi i pislya togo yak pomsta Rima bula vikonana germanci mozhut buti zalisheni V obmin na povernennya Germaniku buv priznachenij povnopravnij triumf V kulturiU syuzheti romanu M O Bulgakova Majster i Margarita Pontij Pilat brav uchast v bitvi pri Idistavizo na choli turmi i vryatuvav otochenogo germancyami centuriona Marka Krisoboya Deyaka bitva kotra datuyetsya 16 rokom n e figuruye v klipi Deutschland nimeckoyi rok grupi Rammstein Cikavi faktiNimeckij istorik G Delbryuk vidkidav istorichnist opisu bitvi pri Idistavizo u Tacita i vidnosiv cej epizod Annaliv do oblasti patriotichnogo domislu pripuskayuchi lishe fakt nevelikoyi sutichki U ryadah rimskih dopomizhnih vijsk buv ridnij brat Arminiya Flav lat Flavus PrimitkiPublij Kornelij Tacit Annali II 9 10 Vsinovlenij z prikazu Avgusta Tiberiyem pislya smerti batka Muhtasipov I N 15 aprelya 2007 g Rimskaya slava Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 25 travnya 2019 Publij Kornelij Tacit Annali II 12 Dando Kollinz S Legiony Rima Polnaya istoriya vseh legionov Rimskoj imperii M Centrpoligraf 2013 640 s 2500 prim ISBN 978 5 227 04005 3 Verri Dzh Vojny antichnosti ot Greko persidskih vojn do padeniya Rima Illyustrirovannaya istoriya M Eksmo 2004 224 s ISBN 5 699 04128 1 Publij Kornelij Tacit Annali II 14 Publij Kornelij Tacit Annali II 15 Publij Kornelij Tacit Annali II 17 Publij Kornelij Tacit Annali II 18 Publij Kornelij Tacit Annali II 19 Publij Kornelij Tacit Annali II 20 Publij Kornelij Tacit Annali II 21 Publij Kornelij Tacit Annali II 22 Publij Kornelij Tacit Annali II 24 Publij Kornelij Tacit Annali II 25 Publij Kornelij Tacit Annali II 26 Delbryuk G Istoriya voennogo iskusstva v ramkah politicheskoj istorii M Nauka Gosudarstvennoe voennoe izdatelstvo 2001 T II 352 s Istoricheskaya biblioteka 1000 prim ISBN 5 02 028225 1 LiteraturaPublij Kornelij Tacit Annali II 6 26 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dion Kassij Rimska istoriya LVI LVIII