Legio I Germanica

Legio I Germanica (I Германський легіон) — римський легіон.

Legio I Germanica
На службі	48 до н. е. — 70
Країна	Римська імперія
Вид	Сухопутні війська
Тип	Легіон
Чисельність	3500 осіб та допоміжні сили
Талісман	бик
Почесні найменування	Битва при Фарсалі
Командування
Визначні командувачі	Друз Старший, Германік, Луцій Ноній Аспренат
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

Було створено Гаєм Юлієм Цезарем у 48 році до н. е. під час громадянської війни з Гнеєм Помпеєм Великим. Того ж року звитяжно бився при Фарсалі. У 43 році до н. е. під орудою Гая Вібія Панси брав участь у битві при Галльському Форумі проти Марка Антонія. У 41 році до н. е. зміцнений Октавіаном Августом, а у 36 році до н. е. брав участь у війні проти Секста Помпея.

Між 30 та 16 роками легіон знаходився у Тарраконській Іспанії, перебуваючи у Колонії Юлії Гемелл (сучасне м. Ацці). Після цього з 29 року до н. е. до 19 року н. е. цей легіон брав участь у тривалих війнах з підкорення Марком Агріппою кантабрійських племен. Окремі частини перебували в Італії, Іспанії та Мавретанії. У 17 році до н. е. вони поєдналися в Іспанії.

У 16 році до н. е. було перебазовано до Германії з табором у Монгутіаку (сучасне м. Майнц). Того ж року брав участь у походах Друза Старшого проти германців. У 6 році н. е. був у складі військ Тиберія, що готувався атакувати держави маркоманів з царем Марободом.

З 9 до 13 року стояв табором у провінції Нижня Германія разом з легіонами V, XX і XXI, на теориторії племені убіїв у м. Ара Убіорум (сучасне м. Кельн), де їх зібрав Цеціна для походу проти германців. У 13 році разом з іншими римськими легіонами у Германії було підпорядковано Германіку.

Під час перебування Legio I Germanica в Ара Убіорум надішла звістка про смерть імператора Октавіана Августа та отримання влади Тиберієм. Тоді легіон підняв бунт проти останнього, підтримуючи Германіка. Втім цей легіон було швидко заспокоєно. У 15 році він брав участь у поході проти германських племенем хаттів та бруктеров. У 16 році був учасником військової кампанії у Германії та відзначився у битві при Ідіставізо.

У 21 році брав участь на чолі з Торкватом Новеллієм Аттіком у придушенні повстань галльських племен андекаврів та туронів. У 35 році перебазовано до Колонії Августи (сучасне м. Кельн).

Після цього до 68 року відомостей про легіон немає. В цей момент легіон стояв табором у Бонні. Він був першим, що визнав Вітеллія, що спричинив приєднання всіх інших легіонів Нижньої Германії. Половина особового складу Legio I Germanica вирушила до Італії під командою легата Фабія Валента та вступила в битву при Кремоні. Після цього вони були розсіяні в Іллірику разом з іншими військами Вітеллія. Інша половини легіону, що залишилася в Германії, була спрямована проти Гая Юлія Цивіліса. Проте зазнав поразки від батавів, потім здійснив марш на чолі з Гордеоніем, своїм начальником, проти Цивіліса, і на Майнц на чолі з Вокулой. Після вбивства останнього вони долучилися до Галльської імперії і проголосили вірність узурпаторові Цивілісу, але швидко від нього відступили до медіоматрікам і там приєдналися до армії Квінта Петіллія Церіала, з яким рушили проти батавів. Але у битві при Треворумі (сучасний Трир) легіон зазнав невдачі. Під час реорганізації Веспасіана у 70 році легіон було ліквідовано, його залишки приєднані до (Legio VII Gemina).

Джерела

• Emil Ritterling: Legio (I). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XII,2, Stuttgart 1925, Sp. 1376–1380.
• Parker, H. M. D. (1993). The Roman Legions. New York: Barnes & Noble. .
• Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093