Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алматинський державний природний заповідник — заповідник в Алматинській області Казахстану.
| каз. Алматы мемлекеттік табиғи қорығы | |
|---|---|
 | |
| 43°05′20″ пн. ш. 77°22′11″ сх. д. / 43.08894900002777462° пн. ш. 77.36984300002778525° сх. д.Координати: 43°05′20″ пн. ш. 77°22′11″ сх. д. / 43.08894900002777462° пн. ш. 77.36984300002778525° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Алматинська область |
| Водні об'єкти | річки , |
| Площа | 71 700 га |
| Засновано | 1931 |
| Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу МСГ РК |
| Вебсторінка | almaty-zapovednik.kz |
  Алматинський державний природний заповідник (Казахстан) | |
 Алматинський державний природний заповідник у Вікісховищі | |
Історія
Утворений 15 травня 1931 року в басейні і мав назву Мало-Алма-Атинський. Первісно його площа становила 15 000 га. У 1935 році площу заповідника збільшили до 40 000 га, а потім до 856 680 га, включивши до нього і з прилеглими горами. Відтоді він змінив назву на Алма-Атинський. У 1939 році окремі ділянки його території почали передаватися різним організаціям, а в 1951 році заповідник був ліквідований. Через 10 років — 31 липня 1961 року постановою № 524 заповідник був відновлений, але перемістився на території Чилікської, Табанкарагайської і Таучилікської лісових дач. У 1964 році заповідник був перенесений на сучасну територію — в басейн річок і .
До організації заповідника на гірських луках випасали худобу, на диких звірів і птахів велося полювання, заготовлювалася деревина. Більшість будинків в Алмати і передгірних селищах були побудовані з ялини Шренка. Все це призвело до значних змін природних комплексів. Після утворення заповідника природні комплекси стали відновлюватися. Так, на території, що охороняється майже зникла ерозія схилів, що утворювалася від випасу худоби, відновлюється рослинний покрив, збільшилась чисельність ялини, стала близькою до природної чисельність тварин.
Мета створення та наукова дяльність
Збереження і вивчення в природному стані і розвитку природних процесів, типових і унікальних екологічних систем, біологічного різноманіття та генофонду рослинного і тваринного світу Заілійського Алатау. На території заповідника в ущелині Правий Талгар розташована наукова база, де співробітники в період польових робіт проживають і проводять стаціонарні наукові дослідження. Моніторинг проводиться за такими розділами: «Ссавці», «Рослини», «Птахи», «Земноводні і плазуни», «Погода», «Календар природи», «Гідрологія». Науковці заповідника щорічно проводять облік чисельності птахів і звірів. За результатами науково-дослідних робіт публікуються наукові статті, пишуться науково-популярні статті. У 1967 році в заповіднику організований музей природи. Площа його — 120 м2. Експозиції розповідають про природу заповідника і прилеглих до нього територій. Тут демонструється понад 3000 експонатів, які представляють близько 2100 видів тварин.
Місцезнаходження та площа
Наразі Алматинський державний природний заповідник розташований в південно-західній частині Талгарського району Алматинської області в центральній частині Заілійського Алатау і лівого берега річки Ілі. Центральна садиба заповідника розташована в місті Талгар, в мікрорайоні Акку (Лебединка). За площею є одним і найбільших в Казахстані — 71 700 га. Протяжність заповідника з півночі на південь — 31 км, із заходу на схід — 34 км. Найвищий пік хребта — пік Талгар розташований на висоті 4978,8 метрів над рівнем моря. Територією заповідника протікають дві річки — Талгар і Іссик.
Клімат
Клімат північного схилу Заілійського Алатау підпорядкований закону висотної поясності. Тут спостерігається значна сонячна радіація і складний сезонний характер інсоляції. У середньогір'ї клімат помірно-континентальний, у високогір'ї — різко-континентальний, холодний, а в гляціально-нівальній зоні — клімат найбільш суворий, наближений до арктичного.
Середньорічна температура повітря в передгір'ях складає 8,9 °С, на висоті 3000 м над рівнем моря вона падає до 1,5 °С . Тривалість холодного періоду на передгірній рівнині становить понад 4 місяці, на висоті 1300—1400 метрів 3,5, а на висоті 3000 метрів — понад 7 місяців. Сніговий покрив утворюється в передгір'ях на початку грудня і тане вже в кінці першої декади березня. На великих висотах сніг тримається від середини жовтня до кінця травня.
Середня річна кількість атмосферних опадів — 843 мм, але вони розподілені нерівномірно за сезонами року. У весняно-літній період випадає близько 70 % річної кількості опадів, решта 30 % випадає в осінньо-зимовий період. Найбільше опадів випадає в середній частині гір, на висоті від 1500 до 2300 м над рівнем моря — 840—880 мм. У передгір'ях середньорічна кількість опадів становить 555 мм, а на висоті 2500-3000 м — 735—750 мм.
Природні об'єкти
Річки Талгар і Іссик, що беруть свій початок в льодовиках утворюють моренні і . Найбільше серед них — розташоване на висоті 3600 м над рівнем моря у верхів'ях річки Іссик. Його площа складає 46 300 квадратних метрів, а глибина — 25,5 м. У басейні цієї річки знаходяться ще два озера тектонічного походження — Іссик і . 7 липня 1963 року тут стався один з найбільших і руйнівних селевих потоків на території СРСР, потужність якого склала шість мільйонів кубічних метрів маси з каменів і бруду. В результаті прориву природної кам'яної греблі, озеро Іссик практично перестало існувати. За офіційними даними, опублікованими тоді у пресі, загинуло сто осіб, за неофіційними, жертв було набагато більше — від двох до трьох тисяч (докладніше див. Іссикський сель (1963)).
На території заповідника дуже багато льодовиків, які живлять всі великі річки та озера. Тільки на північній стороні Заілійського Алатау налічується 113 льодовиків. Найбільший з них — , розташований в басейні річки Талгар, має довжину майже 5 км. Він пульсує з періодичністю в 20-24 роки. Льодовий язик розтріскується на численні блоки і швидко просувається вниз.
Є в заповіднику і термальні джерела, наприклад, в зоні підземних розломів басейну річки Талгар (1850 м над рівнем моря). Води джерел радонові і натрієві.
Флора
Рослинний світ заповідника налічує близько 1 100 видів вищих рослин. Понад 50 видів є рідкісними, а 26 з них занесені до Червоної книги Казахстану. У нижньому поясі гір зростають абрикоса, , , дуже рідко — , , . На степових південних схилах зустрічаються Tulipa kolpakowskiana, Tulipa ostrowskiana, дуже рідко — і . В середньому поясі зростають , дуже рідко — , , , , , . Найрідкісніші червонокнижні види зустрічаються у важкодоступних високогір'ях заповідника: — у верхів'ях , — в околицях озера і на околицях і , — на старих моренах Іссика і Чиліка. Ранньою весною зацвітають і , трохи пізніше — тюльпани, , , півоні], Ixiolirion. На початку літа зацвітають вовчі лапи, жовтеці, анемони, фіалки, незабудки, орлики. Ще пізніше починають цвісти айстри, злинки, тирличі, нечуйвітери.
У верхів'ях річки Іссик вперше були зібрані й описані рідкісні ендеміки — і . У долині цієї річки знайдена смородина виду , що має великі і дуже ароматні плоди. На лугових схилах річки Талгар зростає , в долині Талгара і верхів'ях Чиліка — Veronica alatavica.
Фауна
У заповіднику можна зустріти 64 види ссавців і близько 200 видів птахів. У пустельно-степовій частині мешкають джейран і архар. Однак взимку ці тварини відчувають тут дефіцит їжі і відкочовують в інші місця. У гірській частині зустрічаються сарна, олень благородний, свиня дика. Однак ці тварини тут нечислені через гибокий сніг і брак корму вщимку. Значно поширеніший козел сибірський, який мешкає в субальпійській і альпійській зонах, біля верхньої межі лісу, в зоні відкритих скель і кам'янистих розсипів, проте досить часто спускаються в зону лісу. Взимку, коли снігу дуже багато, копитні гірського району іноді мігрують за межі заповідника, на південні схили гір, де або взагалі не буває снігу, або він швидко тає. Із птахів у лісах мешкають: шишкар ялиновий, горіхівка, щеврик лісовий, підкоришники, гаїчка гірська, золотомушка жовточуба, Phoenicurus frontalis, тинівка чорногорла, сич волохатий, дятел трипалий, сова яструбина, сова вухата, крук і пугач звичайний. У долинах річок зустрічаються: пронурок, очеретянка садова, кропив'янка сіра, синьошийка, аренга велика, Phylloscopus griseolus. В альпійському і субальпійському мешкають: стінолаз, коструба арчева, сікорчик тибетський, Luscinia calliope, горихвістка чорна, Phoenicurus erythronotus, Phoenicurus erythrogastrus, Carpodacus rhodochlamys, щеврик гірський, галка, галка червонодзьоба, в'юрок, Gallinago solitaria і інші. Також мешкають в заповіднику ягнятник, улар гімалайський, кеклик азійський, тетерук, фазан звичайний. Плазуни представлені алайським асімблефаром, щитомордником звичайним і жабою озерною.
Точне число видів безхребетних невідомо, але їх вже виявлено близько 2000 видів з 8 класів. Денних метеликів тут мешкає не менше 135 видів. З ряду жуків відомо 252 види турунів, 102 види листоїдів; з перетинчастокрилих — 110 видів бджолиних, 33 види мурашок, 97 видів крабронідів. Загальна чисельність видів комах оцінюється приблизно у 6 тисяч. З них до включено лише 12 видів. Це бабки — , дозорець-імператор, красуня діва; прямокрилі — дибка степова; рівнокрилі бабки — ; жуки — , Chilocorus bipustulatus, , ; денні метелики — , , і .
З інших безхребетних до червонокнижних відносяться 4 види черевоногих наземних молюсків.
Див. також
Джерела
- . Журнал «Ветер странствий». Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 09.11.2020. (рос.)
- . Национальные парки и заповедники Казахстана. Архів оригіналу за 24.04.2019. Процитовано 09.11.2020. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almatinskij derzhavnij prirodnij zapovidnik zapovidnik v Almatinskij oblasti Kazahstanu Almatinskij derzhavnij prirodnij zapovidnikkaz Almaty memlekettik tabigi korygy43 05 20 pn sh 77 22 11 sh d 43 08894900002777462 pn sh 77 36984300002778525 sh d 43 08894900002777462 77 36984300002778525 Koordinati 43 05 20 pn sh 77 22 11 sh d 43 08894900002777462 pn sh 77 36984300002778525 sh d 43 08894900002777462 77 36984300002778525Krayina KazahstanRoztashuvannyaAlmatinska oblastVodni ob yektirichki Plosha71 700 gaZasnovano1931OperatorKomitet lisovogo gospodarstva ta tvarinnogo svitu MSG RKVebstorinkaalmaty zapovednik kzAlmatinskij derzhavnij prirodnij zapovidnik Kazahstan Almatinskij derzhavnij prirodnij zapovidnik u VikishovishiIstoriyaUtvorenij 15 travnya 1931 roku v basejni i mav nazvu Malo Alma Atinskij Pervisno jogo plosha stanovila 15 000 ga U 1935 roci ploshu zapovidnika zbilshili do 40 000 ga a potim do 856 680 ga vklyuchivshi do nogo i z prileglimi gorami Vidtodi vin zminiv nazvu na Alma Atinskij U 1939 roci okremi dilyanki jogo teritoriyi pochali peredavatisya riznim organizaciyam a v 1951 roci zapovidnik buv likvidovanij Cherez 10 rokiv 31 lipnya 1961 roku postanovoyu 524 zapovidnik buv vidnovlenij ale peremistivsya na teritoriyi Chilikskoyi Tabankaragajskoyi i Tauchilikskoyi lisovih dach U 1964 roci zapovidnik buv perenesenij na suchasnu teritoriyu v basejn richok i Do organizaciyi zapovidnika na girskih lukah vipasali hudobu na dikih zviriv i ptahiv velosya polyuvannya zagotovlyuvalasya derevina Bilshist budinkiv v Almati i peredgirnih selishah buli pobudovani z yalini Shrenka Vse ce prizvelo do znachnih zmin prirodnih kompleksiv Pislya utvorennya zapovidnika prirodni kompleksi stali vidnovlyuvatisya Tak na teritoriyi sho ohoronyayetsya majzhe znikla eroziya shiliv sho utvoryuvalasya vid vipasu hudobi vidnovlyuyetsya roslinnij pokriv zbilshilas chiselnist yalini stala blizkoyu do prirodnoyi chiselnist tvarin Meta stvorennya ta naukova dyalnistZberezhennya i vivchennya v prirodnomu stani i rozvitku prirodnih procesiv tipovih i unikalnih ekologichnih sistem biologichnogo riznomanittya ta genofondu roslinnogo i tvarinnogo svitu Zailijskogo Alatau Na teritoriyi zapovidnika v ushelini Pravij Talgar roztashovana naukova baza de spivrobitniki v period polovih robit prozhivayut i provodyat stacionarni naukovi doslidzhennya Monitoring provoditsya za takimi rozdilami Ssavci Roslini Ptahi Zemnovodni i plazuni Pogoda Kalendar prirodi Gidrologiya Naukovci zapovidnika shorichno provodyat oblik chiselnosti ptahiv i zviriv Za rezultatami naukovo doslidnih robit publikuyutsya naukovi statti pishutsya naukovo populyarni statti U 1967 roci v zapovidniku organizovanij muzej prirodi Plosha jogo 120 m2 Ekspoziciyi rozpovidayut pro prirodu zapovidnika i prileglih do nogo teritorij Tut demonstruyetsya ponad 3000 eksponativ yaki predstavlyayut blizko 2100 vidiv tvarin Misceznahodzhennya ta ploshaNarazi Almatinskij derzhavnij prirodnij zapovidnik roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini Talgarskogo rajonu Almatinskoyi oblasti v centralnij chastini Zailijskogo Alatau i livogo berega richki Ili Centralna sadiba zapovidnika roztashovana v misti Talgar v mikrorajoni Akku Lebedinka Za plosheyu ye odnim i najbilshih v Kazahstani 71 700 ga Protyazhnist zapovidnika z pivnochi na pivden 31 km iz zahodu na shid 34 km Najvishij pik hrebta pik Talgar roztashovanij na visoti 4978 8 metriv nad rivnem morya Teritoriyeyu zapovidnika protikayut dvi richki Talgar i Issik KlimatKlimat pivnichnogo shilu Zailijskogo Alatau pidporyadkovanij zakonu visotnoyi poyasnosti Tut sposterigayetsya znachna sonyachna radiaciya i skladnij sezonnij harakter insolyaciyi U serednogir yi klimat pomirno kontinentalnij u visokogir yi rizko kontinentalnij holodnij a v glyacialno nivalnij zoni klimat najbilsh suvorij nablizhenij do arktichnogo Serednorichna temperatura povitrya v peredgir yah skladaye 8 9 S na visoti 3000 m nad rivnem morya vona padaye do 1 5 S Trivalist holodnogo periodu na peredgirnij rivnini stanovit ponad 4 misyaci na visoti 1300 1400 metriv 3 5 a na visoti 3000 metriv ponad 7 misyaciv Snigovij pokriv utvoryuyetsya v peredgir yah na pochatku grudnya i tane vzhe v kinci pershoyi dekadi bereznya Na velikih visotah snig trimayetsya vid seredini zhovtnya do kincya travnya Serednya richna kilkist atmosfernih opadiv 843 mm ale voni rozpodileni nerivnomirno za sezonami roku U vesnyano litnij period vipadaye blizko 70 richnoyi kilkosti opadiv reshta 30 vipadaye v osinno zimovij period Najbilshe opadiv vipadaye v serednij chastini gir na visoti vid 1500 do 2300 m nad rivnem morya 840 880 mm U peredgir yah serednorichna kilkist opadiv stanovit 555 mm a na visoti 2500 3000 m 735 750 mm Prirodni ob yektiOzero Issik Richki Talgar i Issik sho berut svij pochatok v lodovikah utvoryuyut morenni i Najbilshe sered nih roztashovane na visoti 3600 m nad rivnem morya u verhiv yah richki Issik Jogo plosha skladaye 46 300 kvadratnih metriv a glibina 25 5 m U basejni ciyeyi richki znahodyatsya she dva ozera tektonichnogo pohodzhennya Issik i 7 lipnya 1963 roku tut stavsya odin z najbilshih i rujnivnih selevih potokiv na teritoriyi SRSR potuzhnist yakogo sklala shist miljoniv kubichnih metriv masi z kameniv i brudu V rezultati prorivu prirodnoyi kam yanoyi grebli ozero Issik praktichno perestalo isnuvati Za oficijnimi danimi opublikovanimi todi u presi zaginulo sto osib za neoficijnimi zhertv bulo nabagato bilshe vid dvoh do troh tisyach dokladnishe div Issikskij sel 1963 Na teritoriyi zapovidnika duzhe bagato lodovikiv yaki zhivlyat vsi veliki richki ta ozera Tilki na pivnichnij storoni Zailijskogo Alatau nalichuyetsya 113 lodovikiv Najbilshij z nih roztashovanij v basejni richki Talgar maye dovzhinu majzhe 5 km Vin pulsuye z periodichnistyu v 20 24 roki Lodovij yazik roztriskuyetsya na chislenni bloki i shvidko prosuvayetsya vniz Ye v zapovidniku i termalni dzherela napriklad v zoni pidzemnih rozlomiv basejnu richki Talgar 1850 m nad rivnem morya Vodi dzherel radonovi i natriyevi FloraTulipa kolpakowskiana Roslinnij svit zapovidnika nalichuye blizko 1 100 vidiv vishih roslin Ponad 50 vidiv ye ridkisnimi a 26 z nih zaneseni do Chervonoyi knigi Kazahstanu U nizhnomu poyasi gir zrostayut abrikosa duzhe ridko Na stepovih pivdennih shilah zustrichayutsya Tulipa kolpakowskiana Tulipa ostrowskiana duzhe ridko i V serednomu poyasi zrostayut duzhe ridko Najridkisnishi chervonoknizhni vidi zustrichayutsya u vazhkodostupnih visokogir yah zapovidnika u verhiv yah v okolicyah ozera i na okolicyah i na starih morenah Issika i Chilika Rannoyu vesnoyu zacvitayut i trohi piznishe tyulpani pivoni Ixiolirion Na pochatku lita zacvitayut vovchi lapi zhovteci anemoni fialki nezabudki orliki She piznishe pochinayut cvisti ajstri zlinki tirlichi nechujviteri U verhiv yah richki Issik vpershe buli zibrani j opisani ridkisni endemiki i U dolini ciyeyi richki znajdena smorodina vidu sho maye veliki i duzhe aromatni plodi Na lugovih shilah richki Talgar zrostaye v dolini Talgara i verhiv yah Chilika Veronica alatavica FaunaKozel sibirskij Sikorchik tibetskij U zapovidniku mozhna zustriti 64 vidi ssavciv i blizko 200 vidiv ptahiv U pustelno stepovij chastini meshkayut dzhejran i arhar Odnak vzimku ci tvarini vidchuvayut tut deficit yizhi i vidkochovuyut v inshi miscya U girskij chastini zustrichayutsya sarna olen blagorodnij svinya dika Odnak ci tvarini tut nechisleni cherez gibokij snig i brak kormu vshimku Znachno poshirenishij kozel sibirskij yakij meshkaye v subalpijskij i alpijskij zonah bilya verhnoyi mezhi lisu v zoni vidkritih skel i kam yanistih rozsipiv prote dosit chasto spuskayutsya v zonu lisu Vzimku koli snigu duzhe bagato kopitni girskogo rajonu inodi migruyut za mezhi zapovidnika na pivdenni shili gir de abo vzagali ne buvaye snigu abo vin shvidko taye Iz ptahiv u lisah meshkayut shishkar yalinovij gorihivka shevrik lisovij pidkorishniki gayichka girska zolotomushka zhovtochuba Phoenicurus frontalis tinivka chornogorla sich volohatij dyatel tripalij sova yastrubina sova vuhata kruk i pugach zvichajnij U dolinah richok zustrichayutsya pronurok ocheretyanka sadova kropiv yanka sira sinoshijka arenga velika Phylloscopus griseolus V alpijskomu i subalpijskomu meshkayut stinolaz kostruba archeva sikorchik tibetskij Luscinia calliope gorihvistka chorna Phoenicurus erythronotus Phoenicurus erythrogastrus Carpodacus rhodochlamys shevrik girskij galka galka chervonodzoba v yurok Gallinago solitaria i inshi Takozh meshkayut v zapovidniku yagnyatnik ular gimalajskij keklik azijskij teteruk fazan zvichajnij Plazuni predstavleni alajskim asimblefarom shitomordnikom zvichajnim i zhaboyu ozernoyu Tochne chislo vidiv bezhrebetnih nevidomo ale yih vzhe viyavleno blizko 2000 vidiv z 8 klasiv Dennih metelikiv tut meshkaye ne menshe 135 vidiv Z ryadu zhukiv vidomo 252 vidi turuniv 102 vidi listoyidiv z peretinchastokrilih 110 vidiv bdzholinih 33 vidi murashok 97 vidiv krabronidiv Zagalna chiselnist vidiv komah ocinyuyetsya priblizno u 6 tisyach Z nih do vklyucheno lishe 12 vidiv Ce babki dozorec imperator krasunya diva pryamokrili dibka stepova rivnokrili babki zhuki Chilocorus bipustulatus denni meteliki i Z inshih bezhrebetnih do chervonoknizhnih vidnosyatsya 4 vidi cherevonogih nazemnih molyuskiv Div takozhSpisok zapovidnikiv KazahstanuDzherela Zhurnal Veter stranstvij Arhiv originalu za 04 08 2020 Procitovano 09 11 2020 ros Nacionalnye parki i zapovedniki Kazahstana Arhiv originalu za 24 04 2019 Procitovano 09 11 2020 ros