Іссик (каз. Есік көлі) — озеро в Іссикській ущелині Заілійського Алатау, в Єнбекшиказахському районі Алматинської області за 40 кілометрів від Алмати.
Іссик | ||||
---|---|---|---|---|
43°15′11″ пн. ш. 77°29′04″ сх. д. / 43.2530555555837779° пн. ш. 77.484444444471776592° сх. д.Координати: 43°15′11″ пн. ш. 77°29′04″ сх. д. / 43.2530555555837779° пн. ш. 77.484444444471776592° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Казахстан[1], Російська імперія і СРСР | |||
Регіон | Казахстан[1] | |||
Прибережні країни | Казахстан | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Висота | 1800 м | |||
Глибина середня | 50 м | |||
Глибина макс. | 80 м | |||
Довжина | 1.85 км | |||
Ширина | 0.5 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | ||||
Витікають | ||||
Країни басейну | Казахстан | |||
Інше | ||||
Geonames | 1523738 | |||
Іссик (озеро) (Казахстан) | ||||
| ||||
Іссик у Вікісховищі |
Географія
Озеро Іссик розташовується на території і є однією з головних його пам'яток. Зі східного і південного боку озера прокладено межі Алматинского державного природного заповідника.
Геологія
Озеро утворилося приблизно у 8 тисячолітті до н. е. в результаті великого гірського обвалу, який створив природну греблю заввишки 300 метрів. Спочатку довжина озера Іссик складала 1 850 метрів, ширина — 500 метрів, глибина 50-80 метрів.
Історія
Мандрівник Петро Петрович Семенов-Тян-Шанський писав, що місцеві мешканці називали озеро Жасил-Коль. Його називали перлиною Заілійського Алатау, діамантом в гранітній оправі, казахстанською Ріцею.
Після прийняття навесні 1958 року постанови «Про забезпечення культурного відпочинку трудящих на озері Іссик» почався активний розвиток інфраструктури відпочинку на озері. Ущелиною до нього проклали шосе і побудували автовокзал з великою автостоянкою. З Алмати до озера можна було дістатися рейсовим автобусом, який у вихідні ходив щопівгодини.
На берегах озера був побудуваний двоповерховий готель на сто місць. Також з'явилися ресторан, павільйон фотографії, баня, перукарня, танцмайданчик. На самому озері відпочивальників катали на катерах, човнах, річковому трамвайчику. Вода в гірському озері була холодною, тому людей, що купалися було небагато, але за безпекою на воді стежили рятувальники. Люди переважно засмагали на прибережному піску, який зустрічався в окремих місцях. Неподалік озера розташовувались санаторії, туристичні бази та піонерський табір.
З 1959 року до 7 липня 1963 року відвідування озера Іссик входило в програму візиту високих гостей з Москви і зарубіжних країн, які приїжджали до Алмати. Зокрема, тут побували в'єтнамський лідер Хо Ші Мін, якого катали на озері на річковому трамвайчику в 1959 році, група американських губернаторів та інші гості. Любив приїжджати на озеро і глава Радянського Союзу тих часів Микита Хрущов.
Катастрофа 1963 року
7 липня 1963 року тут стався один з найбільших і руйнівних селевих потоків на території СРСР, потужність якого склала шість мільйонів кубічних метрів маси з каменів і бруду. В результаті прориву природної кам'яної греблі, озеро практично перестало існувати. Від озера Іссик залишилася невелика водойма з каламутною водою на місці найглибшої його частини. За офіційними даними, опублікованими тоді у пресі, загинуло сто осіб, за неофіційними, жертв було набагато більше — від двох до трьох тисяч.
Озеро після руйнування
Після трагедії Рада міністрів Казахської РСР доручила Казахській філії інституту Гідропроєкт розробити новий проєкт греблі в урочищі Медеу, конструкція якої була значно посилена. З дна озера екскаватори вичерпували те, що приніс туди сель. Самоскиди везли цю масу і укладали з неї нову греблю. Для регулювання рівня води в озері була споруджена система водоскидів. До 1973 року були створені селесховище і гребля, які зуміли стримати в липні того ж 1973 року натиск ще одного потужного селю.
До початку 1990-х років відновлювальні роботи на місці озера Іссик завершили. При цьому звели греблю наскрізного типу вище за течією Іссик, а також греблю з водоскидами в місці прориву озера в 1963 році. Озеро відновилося більше ніж наполовину.
Озеро Іссик — це не тільки туристичний об'єкт, в першу чергу це джерело питної та поливної води для жителів міста Єсік, дачних масивів, а також селянських господарств прилеглих сіл. Приток в озеро Іссик становить 4 кубометри в секунду, з яких на полив направляється 3,6 кубометра. При цьому потреба становить 7-8 кубометрів в секунду, тобто води в два рази менше, ніж потрібно.
У 2019 році на річці Іссик побудували ГЕС-1. Потужність станції становить 5 МВт. Потім в експлуатацію була введена ГЕС-2, проектується ГЕС-3. Але зараз робота гідроелектростанцій призупинена через занадто низький рівень води в озері. Причиною низького притогку в озеро Іссик є низька кількість опадів в зимовий період 2019—2020 року для формування гірських льодовиків, а також недостатня температура для активізації рясного танення льодовиків.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Джерела
- Олексій Азаров (06.07.2013). . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 29.11.2020. (рос.)
- . Forbes Kazakhstan. 07.07.2013. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 29.11.2020. (рос.)
- . BaigeNews.kz. 16.06.2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 29.11.2020. (рос.)
- . Экологическое общество «Зеленое спасение». Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 13.12.2020. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Issik Issik kaz Esik koli ozero v Issikskij ushelini Zailijskogo Alatau v Yenbekshikazahskomu rajoni Almatinskoyi oblasti za 40 kilometriv vid Almati IssikIssik43 15 11 pn sh 77 29 04 sh d 43 2530555555837779 pn sh 77 484444444471776592 sh d 43 2530555555837779 77 484444444471776592 Koordinati 43 15 11 pn sh 77 29 04 sh d 43 2530555555837779 pn sh 77 484444444471776592 sh d 43 2530555555837779 77 484444444471776592Roztashuvannya Krayina Kazahstan 1 Rosijska imperiya i SRSRRegion Kazahstan 1 Priberezhni krayini KazahstanGeologichni dani Rozmiri Visota 1800 mGlibina serednya 50 mGlibina maks 80 mDovzhina 1 85 kmShirina 0 5 kmVoda Basejn VlivayutsyaVitikayutKrayini basejnu KazahstanInshe Geonames 1523738 Issik ozero Kazahstan Issik u VikishovishiGeografiyaOzero Issik roztashovuyetsya na teritoriyi i ye odniyeyu z golovnih jogo pam yatok Zi shidnogo i pivdennogo boku ozera prokladeno mezhi Almatinskogo derzhavnogo prirodnogo zapovidnika GeologiyaOzero utvorilosya priblizno u 8 tisyacholitti do n e v rezultati velikogo girskogo obvalu yakij stvoriv prirodnu greblyu zavvishki 300 metriv Spochatku dovzhina ozera Issik skladala 1 850 metriv shirina 500 metriv glibina 50 80 metriv IstoriyaMandrivnik Petro Petrovich Semenov Tyan Shanskij pisav sho miscevi meshkanci nazivali ozero Zhasil Kol Jogo nazivali perlinoyu Zailijskogo Alatau diamantom v granitnij opravi kazahstanskoyu Riceyu Pislya prijnyattya navesni 1958 roku postanovi Pro zabezpechennya kulturnogo vidpochinku trudyashih na ozeri Issik pochavsya aktivnij rozvitok infrastrukturi vidpochinku na ozeri Ushelinoyu do nogo proklali shose i pobuduvali avtovokzal z velikoyu avtostoyankoyu Z Almati do ozera mozhna bulo distatisya rejsovim avtobusom yakij u vihidni hodiv shopivgodini Na beregah ozera buv pobuduvanij dvopoverhovij gotel na sto misc Takozh z yavilisya restoran paviljon fotografiyi banya perukarnya tancmajdanchik Na samomu ozeri vidpochivalnikiv katali na katerah chovnah richkovomu tramvajchiku Voda v girskomu ozeri bula holodnoyu tomu lyudej sho kupalisya bulo nebagato ale za bezpekoyu na vodi stezhili ryatuvalniki Lyudi perevazhno zasmagali na priberezhnomu pisku yakij zustrichavsya v okremih miscyah Nepodalik ozera roztashovuvalis sanatoriyi turistichni bazi ta pionerskij tabir Z 1959 roku do 7 lipnya 1963 roku vidviduvannya ozera Issik vhodilo v programu vizitu visokih gostej z Moskvi i zarubizhnih krayin yaki priyizhdzhali do Almati Zokrema tut pobuvali v yetnamskij lider Ho Shi Min yakogo katali na ozeri na richkovomu tramvajchiku v 1959 roci grupa amerikanskih gubernatoriv ta inshi gosti Lyubiv priyizhdzhati na ozero i glava Radyanskogo Soyuzu tih chasiv Mikita Hrushov Katastrofa 1963 roku Dokladnishe Issikskij sel 1963 7 lipnya 1963 roku tut stavsya odin z najbilshih i rujnivnih selevih potokiv na teritoriyi SRSR potuzhnist yakogo sklala shist miljoniv kubichnih metriv masi z kameniv i brudu V rezultati prorivu prirodnoyi kam yanoyi grebli ozero praktichno perestalo isnuvati Vid ozera Issik zalishilasya nevelika vodojma z kalamutnoyu vodoyu na misci najglibshoyi jogo chastini Za oficijnimi danimi opublikovanimi todi u presi zaginulo sto osib za neoficijnimi zhertv bulo nabagato bilshe vid dvoh do troh tisyach Ozero pislya rujnuvannya Pislya tragediyi Rada ministriv Kazahskoyi RSR doruchila Kazahskij filiyi institutu Gidroproyekt rozrobiti novij proyekt grebli v urochishi Medeu konstrukciya yakoyi bula znachno posilena Z dna ozera ekskavatori vicherpuvali te sho prinis tudi sel Samoskidi vezli cyu masu i ukladali z neyi novu greblyu Dlya regulyuvannya rivnya vodi v ozeri bula sporudzhena sistema vodoskidiv Do 1973 roku buli stvoreni seleshovishe i greblya yaki zumili strimati v lipni togo zh 1973 roku natisk she odnogo potuzhnogo selyu Do pochatku 1990 h rokiv vidnovlyuvalni roboti na misci ozera Issik zavershili Pri comu zveli greblyu naskriznogo tipu vishe za techiyeyu Issik a takozh greblyu z vodoskidami v misci prorivu ozera v 1963 roci Ozero vidnovilosya bilshe nizh napolovinu Ozero Issik ce ne tilki turistichnij ob yekt v pershu chergu ce dzherelo pitnoyi ta polivnoyi vodi dlya zhiteliv mista Yesik dachnih masiviv a takozh selyanskih gospodarstv prileglih sil Pritok v ozero Issik stanovit 4 kubometri v sekundu z yakih na poliv napravlyayetsya 3 6 kubometra Pri comu potreba stanovit 7 8 kubometriv v sekundu tobto vodi v dva razi menshe nizh potribno U 2019 roci na richci Issik pobuduvali GES 1 Potuzhnist stanciyi stanovit 5 MVt Potim v ekspluataciyu bula vvedena GES 2 proektuyetsya GES 3 Ale zaraz robota gidroelektrostancij prizupinena cherez zanadto nizkij riven vodi v ozeri Prichinoyu nizkogo pritogku v ozero Issik ye nizka kilkist opadiv v zimovij period 2019 2020 roku dlya formuvannya girskih lodovikiv a takozh nedostatnya temperatura dlya aktivizaciyi ryasnogo tanennya lodovikiv PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038DzherelaOleksij Azarov 06 07 2013 Radio Svoboda Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 29 11 2020 ros Forbes Kazakhstan 07 07 2013 Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 29 11 2020 ros BaigeNews kz 16 06 2020 Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 29 11 2020 ros Ekologicheskoe obshestvo Zelenoe spasenie Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2020 ros