Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tulipa kolpakowskiana (укр. Тюльпан Колпаковського) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.
| Tulipa kolpakowskiana | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Тюльпан (Tulipa) |
| Вид: | T. kolpakowskiana |
| Біноміальна назва | |
| Tulipa kolpakowskiana | |
| Синоніми | |
| Tulipa aristata Regel | |
Історія
У 1877 році Едуард Регель описав цей вид за зразками, зібраними в околицях міста Вєрного (нині Алмати). Вид названий на честь (1819—1896), почесного члена Російського географічного товариства. Будучи губернатором Семирічинської (нині Алматинської) області, він багато сприяв експедиціям ботаніків, зокрема, А. Е. Регеля (сина Едуарда Регеля), .
Опис
Цибулина яйцеподібна, 1,5-3,5 см в діаметрі, з чорно-корічневими міцними, шкірястими покривними лусками, у верхівки притиснуто волосистими. Волоски опушення досить товсті і прямі. Стебло разом з квітконіжкою здіймається від поверхні ґрунту на 10 — 35 см. Листків — 3 штуки, стирчать догори, в жодної рослини на землі не лежать, відходять від стебла під кутом не більше 30-35°, вгорі дещо відхилені; розставлені один від одного по стеблу на 2-3 см, верхні меншого розміру, особливо за шириною, сизі, голі, по краю війчасті, трохи кучеряві, але сильно жолобчасті. Нижній лист ланцетовий (до 18 см завдовжки, 2,2 см завширшки), верхній — лінійний (13 см завдовжки, 0,7 см завширшки). Квітка жовта, одиночна, в бутоні різко никне до землі, перед цвітінням випрямляється; складена у вигляді подвійної чаші, зі слабким медовим ароматом весняних квітів. Зовнішні листочки оцвітини довгасто ромбічні, на верхівці відтягнуті в гострий кінчик (2-6 см завдовжки, 0,7-3 см завдовжки), по спинці зеленуваті, з жовтим фоном, що просвічує, сильно пом'якшеним сизим нальотом. Внутрішні листочки оцвітини обернено-довгасто-яйцеподібні або вузько-неправильно-ромбічні, в нижній половині подовжені, на вершині відтягнуті в довгий гострий кінчик, зовні жовті, більш золотисті до основи, з зеленуватою центральною жилкою, з внутрішньої поверхні жовті, але більш яскраві до основи. Тичинки в 2,5-3 рази коротші оцвітини і трохи довші зав'язі. Тичинкові нитки голі, яскраво-жовті, за довжиною рівні пильовикам (0,8 см завдовжки, 0,21 см завширшки). Пильовики жовті, але блідіші, ніж нитки, відразу відкриваються по всій довжині. Зав'язь зелена, яскрава, по ребрах темніша, рівна по всій довжині у вигляді товстенькою палички (1,35 см заввишки, 0,25-0,35 см завширшки), з майже сидячим кремовим рильцем. Його лопаті охоплюють зав'язь з боків. Плід — коробочка (4 см завдовжки, 1,5 см завширшки) у верхній частині в закритому стані довгаста, майже циліндрична, дещо розширена догори, особливо у відкритих коробочок. Плодоніжка тонка (0,25 см і тонше); до 28 см завдовжки. Насіння світло-коричневе, майже без облямівки, 0,45 см завдовжки і 0,3 см завширшки. Кількість нормально розвинених насіння до 180 штук. Розмноження насіннєве і вегетативне.
За морфологічними ознаками цей вид дуже схожий з Tulipa ostrowskiana (укр. тюльпан Островського). Відрізняється більш розставленими листками, що перевищують квітку, і жовтими, зрідка — червоними, однотонними, без плям листочками оцвітини.
Зацвітає з кінця першої декади квітня до травня. Плодоносить з початку червня до липня.
Екологія
Росте на глинистих, рідше щебнистих схилах степових і пустельних передгір'їв.
У природі нерідкі спонтанні гібриди з Tulipa ostrowskiana (укр. тюльпан Островського). Масиви таких гібридних популяцій дуже барвисті своєю строкатістю під час цвітіння. Рідше зустрічаються гібриди з Tulipa tetraphylla (укр. тюльпан чотирилистковий).
Поширення
Тюльпан Колпаковського — ендемічна рослина Середньої Азії. Ареал охоплює Алматинську і Жамбильську області Казахстану (Східна частина Джунгарського Алатау, Заілійський Алатау, , Киргизький хребет), суміжні райони Киргизстану і Східного Туркестану.
Охоронні заходи
Вид занесений до Червоних книг Казахстану і . Частина популяцій охороняється в Алматинському заповіднику, а також на території національних парків і .
Культивування
Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду. Стійкий при вирощуванні в південних регіонах колишнього СРСР, добре цвіте і плодоносить, дає самосів. При вирощуванні у північних регіонах потребує укриття на зиму. При вирощуванні з насіння перші особи зацвітають на 4-му році життя.
Використання
Перспективний для озеленення, цінується через добру здатність до вегетативного розмноження. У селекції не використовується.
Систематика
У деяких джерелах цей таксон вважається підвидом тюльпана алтайського (Tulipa altaica) — Tulipa altaica var. altaica.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- . Плантариум. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27.11.2017. (рос.)
- . U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 27.11.2017. (англ.)
Література
- Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
- , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — 320 с. (рос.)
- Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
- Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)
Джерела
- . Дары Природы. Архів оригіналу за 01.12.2017. Процитовано 27.11.2017. (рос.)
- . Энциклопедия декоративных садовых растений. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 27.11.2017. (рос.)
- . Асиенда.ру. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27.11.2017. (рос.)
- . Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27.11.2017. (англ.)
- . U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27.11.2017. (англ.)
- (PDF). eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 28.11.2017.
Посилання
- J. F. Veldkamp, B. J. M. Zonneveld. The infrageneric nomenclature of Tulipa (Liliaceae) // Plant Systematics and Evolution. — 2012. — № 298:87–92. — С. 87-92. — DOI:10.1007/s00606-011-0525-0. (англ.)
- Tulipa kolpakowskiana. JSTOR. (англ.)
- . . Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulipa kolpakowskiana ukr Tyulpan Kolpakovskogo bagatorichna roslina rodu tyulpan rodini lilijnih Tulipa kolpakowskianaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina LilioideaeTriba LilieaeRid Tyulpan Tulipa Vid T kolpakowskianaBinomialna nazvaTulipa kolpakowskiana Regel SinonimiTulipa aristata Regel Tulipa hoeltzeri Regel Tulipa triphylla Regel Tulipa triphylla var hoeltzeri RegelIstoriyaZagalnij viglyadCibulinaKvitka U 1877 roci Eduard Regel opisav cej vid za zrazkami zibranimi v okolicyah mista Vyernogo nini Almati Vid nazvanij na chest 1819 1896 pochesnogo chlena Rosijskogo geografichnogo tovaristva Buduchi gubernatorom Semirichinskoyi nini Almatinskoyi oblasti vin bagato spriyav ekspediciyam botanikiv zokrema A E Regelya sina Eduarda Regelya OpisCibulina yajcepodibna 1 5 3 5 sm v diametri z chorno korichnevimi micnimi shkiryastimi pokrivnimi luskami u verhivki pritisnuto volosistimi Voloski opushennya dosit tovsti i pryami Steblo razom z kvitkonizhkoyu zdijmayetsya vid poverhni gruntu na 10 35 sm Listkiv 3 shtuki stirchat dogori v zhodnoyi roslini na zemli ne lezhat vidhodyat vid stebla pid kutom ne bilshe 30 35 vgori desho vidhileni rozstavleni odin vid odnogo po steblu na 2 3 sm verhni menshogo rozmiru osoblivo za shirinoyu sizi goli po krayu vijchasti trohi kucheryavi ale silno zholobchasti Nizhnij list lancetovij do 18 sm zavdovzhki 2 2 sm zavshirshki verhnij linijnij 13 sm zavdovzhki 0 7 sm zavshirshki Kvitka zhovta odinochna v butoni rizko nikne do zemli pered cvitinnyam vipryamlyayetsya skladena u viglyadi podvijnoyi chashi zi slabkim medovim aromatom vesnyanih kvitiv Zovnishni listochki ocvitini dovgasto rombichni na verhivci vidtyagnuti v gostrij kinchik 2 6 sm zavdovzhki 0 7 3 sm zavdovzhki po spinci zelenuvati z zhovtim fonom sho prosvichuye silno pom yakshenim sizim nalotom Vnutrishni listochki ocvitini oberneno dovgasto yajcepodibni abo vuzko nepravilno rombichni v nizhnij polovini podovzheni na vershini vidtyagnuti v dovgij gostrij kinchik zovni zhovti bilsh zolotisti do osnovi z zelenuvatoyu centralnoyu zhilkoyu z vnutrishnoyi poverhni zhovti ale bilsh yaskravi do osnovi Tichinki v 2 5 3 razi korotshi ocvitini i trohi dovshi zav yazi Tichinkovi nitki goli yaskravo zhovti za dovzhinoyu rivni pilovikam 0 8 sm zavdovzhki 0 21 sm zavshirshki Piloviki zhovti ale blidishi nizh nitki vidrazu vidkrivayutsya po vsij dovzhini Zav yaz zelena yaskrava po rebrah temnisha rivna po vsij dovzhini u viglyadi tovstenkoyu palichki 1 35 sm zavvishki 0 25 0 35 sm zavshirshki z majzhe sidyachim kremovim rilcem Jogo lopati ohoplyuyut zav yaz z bokiv Plid korobochka 4 sm zavdovzhki 1 5 sm zavshirshki u verhnij chastini v zakritomu stani dovgasta majzhe cilindrichna desho rozshirena dogori osoblivo u vidkritih korobochok Plodonizhka tonka 0 25 sm i tonshe do 28 sm zavdovzhki Nasinnya svitlo korichneve majzhe bez oblyamivki 0 45 sm zavdovzhki i 0 3 sm zavshirshki Kilkist normalno rozvinenih nasinnya do 180 shtuk Rozmnozhennya nasinnyeve i vegetativne Za morfologichnimi oznakami cej vid duzhe shozhij z Tulipa ostrowskiana ukr tyulpan Ostrovskogo Vidriznyayetsya bilsh rozstavlenimi listkami sho perevishuyut kvitku i zhovtimi zridka chervonimi odnotonnimi bez plyam listochkami ocvitini Zacvitaye z kincya pershoyi dekadi kvitnya do travnya Plodonosit z pochatku chervnya do lipnya EkologiyaRoste na glinistih ridshe shebnistih shilah stepovih i pustelnih peredgir yiv U prirodi neridki spontanni gibridi z Tulipa ostrowskiana ukr tyulpan Ostrovskogo Masivi takih gibridnih populyacij duzhe barvisti svoyeyu strokatistyu pid chas cvitinnya Ridshe zustrichayutsya gibridi z Tulipa tetraphylla ukr tyulpan chotirilistkovij PoshirennyaTyulpan Kolpakovskogo endemichna roslina Serednoyi Aziyi Areal ohoplyuye Almatinsku i Zhambilsku oblasti Kazahstanu Shidna chastina Dzhungarskogo Alatau Zailijskij Alatau Kirgizkij hrebet sumizhni rajoni Kirgizstanu i Shidnogo Turkestanu Ohoronni zahodiVid zanesenij do Chervonih knig Kazahstanu i Chastina populyacij ohoronyayetsya v Almatinskomu zapovidniku a takozh na teritoriyi nacionalnih parkiv i KultivuvannyaVpershe vvedenij v kulturu v Sankt Peterburzkomu botanichnomu sadu Stijkij pri viroshuvanni v pivdennih regionah kolishnogo SRSR dobre cvite i plodonosit daye samosiv Pri viroshuvanni u pivnichnih regionah potrebuye ukrittya na zimu Pri viroshuvanni z nasinnya pershi osobi zacvitayut na 4 mu roci zhittya VikoristannyaPerspektivnij dlya ozelenennya cinuyetsya cherez dobru zdatnist do vegetativnogo rozmnozhennya U selekciyi ne vikoristovuyetsya SistematikaU deyakih dzherelah cej takson vvazhayetsya pidvidom tyulpana altajskogo Tulipa altaica Tulipa altaica var altaica Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Plantarium Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 27 11 2017 ros U S National Plant Germplasm System Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 27 11 2017 angl LiteraturaBochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 320 s ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherela Dary Prirody Arhiv originalu za 01 12 2017 Procitovano 27 11 2017 ros Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 27 11 2017 ros Asienda ru Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 27 11 2017 ros Tropicos Missurijskij botanichnij sad Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 11 2017 angl U S National Plant Germplasm System Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 11 2017 angl PDF eFloras org angl Harvard University Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 28 11 2017 PosilannyaJ F Veldkamp B J M Zonneveld The infrageneric nomenclature of Tulipa Liliaceae Plant Systematics and Evolution 2012 298 87 92 S 87 92 DOI 10 1007 s00606 011 0525 0 angl Tulipa kolpakowskiana JSTOR angl Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova Arhiv originalu za 21 listopada 2018 ros