Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tulipa altaica (укр. Тюльпан алтайський) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.
| Tulipa altaica | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Тюльпан (Tulipa) |
| Підрід: | |
| Вид: | T. altaica |
| Біноміальна назва | |
| Tulipa altaica | |
| Синоніми | |
| Tulipa gesneriana var. lutea Regel | |
Історія
Відкрив цей вид Петер-Симон Паллас, який вперше зібрав його на Алтаї (гора ) наприкінці 1770-х років. Офіційний опис виду був опублікований німецьким ботаніком Куртом Шпренгелєм в 1825 році.
Опис
Цибулина яйцеподібна, до 2,5 см в діаметрі, з тонкошкірястими, бурими лусками, з внутрішньої сторони по всій поверхні волосистими. Стебло у верхній частині запушене, 10-40 см заввишки. Листків — 3-4 шт., зазвичай відігнуті, трохи розставлені, сизі, по краю хрящоподібні і хвилясті, нижній лист ланцетовий або довгастий, до 4 см завдовжки. Квітка поодинока, чашоподібно-лілейна, частки оцвітини жовтуваті або жовті, 2,5-5 см завдовжки, загострені, зовнішні зовні зеленуваті, брудно-фіолетові або червонуваті, довгасті, внутрішні обернено довгасті. Тичинки в 2 — 2,5 рази коротше оцвітини. Тичинкові нитки жовті, голі. Пильовики жовті, в 1,5 — 2 рази довші за нитки. Зав'язь трохи коротша за тичинки, з майже сидячим рильцем. Плід — коробочка 1,5 — 2 см завширшки, 2 — 4 см завдовжки. Кількість нормально розвинених насінин — до 165. Розмноження насіннєве і вегетативне.
Цвіте з кінця квітня до кінця другої декади травня, плодоносить в червні.
Близький середньоазійський вид Tulipa schrenkii (укр. тюльпан Шренка) відрізняється червоними частками оцвітини, різко звуженими в коротке загострення, і голим у верхній частині (під квіткою) стеблом.
Екологія
Поширення
Ареал охоплює Середню Азію і Західний Сибір. Країни поширення — Китай (Східний Туркестан), Росія (Алтайський край, Омська область), Казахстан, Киргизстан, Таджикистан. У Казахстані зустрічається в , на хребтах Південного Алтаю (Наримський, , ), в Тарбагатаї і у східній частині Казахського дрібносопочника (Східноказахстанська область).
Охоронні заходи
Вид занесений до і Росії.
Культивування
Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду Е. Л. Регелєм у 1870-х роках, з початку XX століття став відомий у Західній Європі. При цьому в культурі поширений мало. Успішно культивується в містах Південного Сибіру (Барнаул, Новосибірськ, Горно-Алтайськ) і Казахстану (Ріддер, Алмати).
Використання
Перспективний вид для ландшафтного озеленення та альпінаріїв. Має цінність через стійкість у відкритому ґрунті і доброю здатністю до вегетативного розмноження, а також різноманіттям габітуальних форм. Оригінальні низькорослі форми з великою квіткою і сильно хвилястими «кучерявим» листками.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- . Плантариум. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
Література
- Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
- , Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — 320 с. (рос.)
- Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
- Araceae — Orchidaceae // Флора Сибири / под ред. . — Новосибирск : Наука, 1987. — Т. 4. — 248 с. (рос.)
- Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)
Джерела
- . Дары Природы. Архів оригіналу за 01.12.2017. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
- . Энциклопедия декоративных садовых растений. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 28.11.2017. (рос.)
- [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. 28.11.2017. Архів оригіналу за 5 листопада 2018.
- . Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28.11.2017. (англ.)
- . U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28.11.2017. (англ.)
- (PDF). eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 28.11.2017.
Посилання
- Tulipa altaica. JSTOR. (англ.)
- . . Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulipa altaica ukr Tyulpan altajskij bagatorichna roslina rodu tyulpan rodini lilijnih Tulipa altaica Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Tyulpan Tulipa Pidrid Vid T altaica Binomialna nazva Tulipa altaica Pall ex Spreng Sinonimi Tulipa gesneriana var lutea RegelIstoriyaVidkriv cej vid Peter Simon Pallas yakij vpershe zibrav jogo na Altayi gora naprikinci 1770 h rokiv Oficijnij opis vidu buv opublikovanij nimeckim botanikom Kurtom Shprengelyem v 1825 roci OpisCibulina Cibulina yajcepodibna do 2 5 sm v diametri z tonkoshkiryastimi burimi luskami z vnutrishnoyi storoni po vsij poverhni volosistimi Steblo u verhnij chastini zapushene 10 40 sm zavvishki Listkiv 3 4 sht zazvichaj vidignuti trohi rozstavleni sizi po krayu hryashopodibni i hvilyasti nizhnij list lancetovij abo dovgastij do 4 sm zavdovzhki Kvitka poodinoka chashopodibno lilejna chastki ocvitini zhovtuvati abo zhovti 2 5 5 sm zavdovzhki zagostreni zovnishni zovni zelenuvati brudno fioletovi abo chervonuvati dovgasti vnutrishni oberneno dovgasti Tichinki v 2 2 5 razi korotshe ocvitini Tichinkovi nitki zhovti goli Piloviki zhovti v 1 5 2 razi dovshi za nitki Zav yaz trohi korotsha za tichinki z majzhe sidyachim rilcem Plid korobochka 1 5 2 sm zavshirshki 2 4 sm zavdovzhki Kilkist normalno rozvinenih nasinin do 165 Rozmnozhennya nasinnyeve i vegetativne Cvite z kincya kvitnya do kincya drugoyi dekadi travnya plodonosit v chervni Blizkij serednoazijskij vid Tulipa schrenkii ukr tyulpan Shrenka vidriznyayetsya chervonimi chastkami ocvitini rizko zvuzhenimi v korotke zagostrennya i golim u verhnij chastini pid kvitkoyu steblom EkologiyaZrostaye u stepah i na kam yanistih shilah nevelikih sopok PoshirennyaAreal ohoplyuye Serednyu Aziyu i Zahidnij Sibir Krayini poshirennya Kitaj Shidnij Turkestan Rosiya Altajskij kraj Omska oblast Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan U Kazahstani zustrichayetsya v na hrebtah Pivdennogo Altayu Narimskij v Tarbagatayi i u shidnij chastini Kazahskogo dribnosopochnika Shidnokazahstanska oblast Ohoronni zahodiVid zanesenij do i Rosiyi KultivuvannyaVpershe vvedenij v kulturu v Sankt Peterburzkomu botanichnomu sadu E L Regelyem u 1870 h rokah z pochatku XX stolittya stav vidomij u Zahidnij Yevropi Pri comu v kulturi poshirenij malo Uspishno kultivuyetsya v mistah Pivdennogo Sibiru Barnaul Novosibirsk Gorno Altajsk i Kazahstanu Ridder Almati VikoristannyaPerspektivnij vid dlya landshaftnogo ozelenennya ta alpinariyiv Maye cinnist cherez stijkist u vidkritomu grunti i dobroyu zdatnistyu do vegetativnogo rozmnozhennya a takozh riznomanittyam gabitualnih form Originalni nizkorosli formi z velikoyu kvitkoyu i silno hvilyastimi kucheryavim listkami Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Plantarium Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 28 11 2017 ros LiteraturaBochanceva Z Tyulpany Morfologiya citologiya i biologiya Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1962 408 s ros Kitaeva L A Nemchenko E P Dekorativnye rasteniya SSSR Moskva Mysl 1986 320 s ros Vvedenskij A I Rod 272 Tyulpan Tulipa Flora SSSR v 30 t V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1935 T IV S 320 464 ros Araceae Orchidaceae Flora Sibiri pod red Novosibirsk Nauka 1987 T 4 248 s ros Vvedenskij A I Kovalevskaya S S Rod Tulipa L Opredelitel rastenij Srednej Azii Tashkent FAN 1971 T 2 S S 94 109 ros Dzherela Dary Prirody Arhiv originalu za 01 12 2017 Procitovano 28 11 2017 ros Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 28 11 2017 ros Elektronnij katalog sudinnih roslin Azijskoyi Rosiyi Bioraznoobrazie zhivotnogo i rastitelnogo mira Sibiri ros Elektronnaya biblioteka Sibirskogo otdeleniya RAN 28 11 2017 Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Tropicos Missurijskij botanichnij sad Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 28 11 2017 angl U S National Plant Germplasm System Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 28 11 2017 angl PDF eFloras org angl Harvard University Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 28 11 2017 PosilannyaTulipa altaica JSTOR angl Moskovskij derzhavnij universitet imeni M V Lomonosova Arhiv originalu za 21 listopada 2018 ros