Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тюльпа н Шре нка Tulipa schrenkii вид багаторічних рослин родини лілійних Занесений до Червоної книги України Один із на

Tulipa schrenkii

Tulipa schrenkii

Тюльпа́н Шре́нка (Tulipa schrenkii) — вид багаторічних рослин родини лілійних. Занесений до Червоної книги України. Один із найстаріших культурних тюльпанів, на основі якого виведено багато сортів.

Tulipa suaveolens
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Вид:
Tulipa suaveolens (T. suaveolens)
Біноміальна назва
Tulipa suaveolens
Roth, 1794

Опис

Трав'яниста рослина 10-40 см заввишки (окремі особини можуть не перевищувати 3-6 см) та 1,5-38 см завширшки, геофіт, ефемероїд. Цибулини завширшки 2,5-3 см, яйцеподібні з бурими тонкошкірястими, з внутрішнього боку притиснутоволосистими оболонками. Стебла голі або у верхній частині опушені, їх верхня частина нерідко має червонувате забарвлення. Листків 2-4, вони широколанцетні, сизі, по краю хвилясті, зазвичай зісподу опушені, завдовжки 3-20 см, завширшки 0,9-6,4 (в середньому 3-4) см, завтовшки 0,2-0,8 см.

Квітки 2,5-7 см завдовжки, поодинокі, зі слабким ароматом. Колір пелюсток найчастіше вогняно-червоний, рідше — жовтий, білий, бузково-рожевий, трапляються строкаті особини. Біля основи кожної пелюстки помітна жовта або чорна пляма. Кінці пелюсток можуть бути гострими або заокругленими. Тичинки жовті або чорні. Плід — коробочка до 20-40 мм завдовжки і до 20 мм завширшки.

Екологія та поширення

Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу звичайним і південним чорноземам, каштановим ґрунтам. Зростає у степах, напівпустелях, на степових солонцях, відслоненнях вапняків і крейди. В гірських районах підіймається до висоти 600 м над рівнем моря.

Цвітіння відбувається у квітні-травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням та вегетативно (цибулинами).

Ареал простягається від Північного Причорномор'я і пониззя Дону через Кавказ, Закавказзя, захід Ірану до Західного Казахстану, Центральної Азії, Західного Сибіру, Китаю. В Україні трапляється в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях, особливо численний в Криму.

Статус виду

Українські популяції потерпають від збирання квітів для букетів, викопування цибулин, надмірного випасання худоби, розорювання степів. Як вид, що знаходиться на північно-західній межі ареалу, тюльпан Шренка охороняється в заповідниках «Асканія-Нова», Луганському, Українському степовому, Карадазькому, Чорноморському, а також в Азово-Сиваському національному парку.

Застосування

Завдяки яскравому забарвленню серед дикорослих тюльпанів цей вид є одним з найгарніших. Він також одним з найперших введений у культуру. Сталося це в околицях міста Кафа (сучасна Феодосія). Звідси «вогняні» тюльпани були завезені в Османську імперію, де набули великої популярності. Наприклад, за часів правління султана Селіма II (1574 р.) з Кафи було вивезено 300 000 цибулин тюльпанів Шренка для прикрашення саду палацу Топкапи.

Після того, як з культурою тюльпанів познайомилися голландці, рослину почали широко використовувати для гібридизації з іншими видами. Таким чином, наприкінці XVI ст. на основі тюльпану Шренка було виведено перші культурні сорти, зокрема 'Дюк ван Толь', який вважається класичним. В сучасній селекції тюльпанів вид відіграє важливу роль. Сорти, виведені на основі тюльпану Шренка, відносять переважно до класу Тріумф (клас 3). Крім того, в межах класу 15 культивують і дикі форми цієї рослини.

Систематика

Вперше вид описаний Альбрехтом Вільгельмом Ротом в 1794 році під назвою Tulipa suaveolens (лат. «тюльпан запашний»). Сучасну назву рослина дістала від Едуарда Регеля в 1873 році. Німецький ботанік назвав вид на честь мандрівника , який доклав багато зусиль для дослідження Казахстану і Киргизії.

Тривалий час обидві старовинні назви вважалися тотожними, втім сучасні систематики схиляються до думки, що синонімом тюльпана Шренка слід вважати Tulipa gesneriana subsp. schrenkii (Regel) Nyman.

Див. також

Джерела

  1. The Plant List.(англ.)
  2. / Кашин А. С., Петрова Н. А., Шилова И. В. // Ежемесячный научный журнал. — 2014. — № 3. — С. 40. (рос.)
  3. Anna Pavord 1999. The tulip. London, Bloomsbury, 25, 41, 138.(англ.)
  4. Труды Санкт-Петербургского ботанического сада (1873).(лат.)

Посилання

Тюльпан Шренка в Червоній книзі України. — Переглянуто 7 вересня 2015 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tyulpa n Shre nka Tulipa schrenkii vid bagatorichnih roslin rodini lilijnih Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Odin iz najstarishih kulturnih tyulpaniv na osnovi yakogo vivedeno bagato sortiv Tulipa suaveolens Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina Lilioideae Triba Lilieae Rid Tyulpan Tulipa Vid Tulipa suaveolens T suaveolens Binomialna nazva Tulipa suaveolens Roth 1794OpisTrav yanista roslina 10 40 sm zavvishki okremi osobini mozhut ne perevishuvati 3 6 sm ta 1 5 38 sm zavshirshki geofit efemeroyid Cibulini zavshirshki 2 5 3 sm yajcepodibni z burimi tonkoshkiryastimi z vnutrishnogo boku pritisnutovolosistimi obolonkami Stebla goli abo u verhnij chastini opusheni yih verhnya chastina neridko maye chervonuvate zabarvlennya Listkiv 2 4 voni shirokolancetni sizi po krayu hvilyasti zazvichaj zispodu opusheni zavdovzhki 3 20 sm zavshirshki 0 9 6 4 v serednomu 3 4 sm zavtovshki 0 2 0 8 sm Kvitki 2 5 7 sm zavdovzhki poodinoki zi slabkim aromatom Kolir pelyustok najchastishe vognyano chervonij ridshe zhovtij bilij buzkovo rozhevij traplyayutsya strokati osobini Bilya osnovi kozhnoyi pelyustki pomitna zhovta abo chorna plyama Kinci pelyustok mozhut buti gostrimi abo zaokruglenimi Tichinki zhovti abo chorni Plid korobochka do 20 40 mm zavdovzhki i do 20 mm zavshirshki Ekologiya ta poshirennyaRoslina svitlolyubna posuhostijka viddaye perevagu zvichajnim i pivdennim chornozemam kashtanovim gruntam Zrostaye u stepah napivpustelyah na stepovih soloncyah vidslonennyah vapnyakiv i krejdi V girskih rajonah pidijmayetsya do visoti 600 m nad rivnem morya Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni travni plodonosit u chervni lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno cibulinami Areal prostyagayetsya vid Pivnichnogo Prichornomor ya i ponizzya Donu cherez Kavkaz Zakavkazzya zahid Iranu do Zahidnogo Kazahstanu Centralnoyi Aziyi Zahidnogo Sibiru Kitayu V Ukrayini traplyayetsya v Odeskij Mikolayivskij Hersonskij Zaporizkij Doneckij Dnipropetrovskij Luganskij oblastyah osoblivo chislennij v Krimu Status viduUkrayinski populyaciyi poterpayut vid zbirannya kvitiv dlya buketiv vikopuvannya cibulin nadmirnogo vipasannya hudobi rozoryuvannya stepiv Yak vid sho znahoditsya na pivnichno zahidnij mezhi arealu tyulpan Shrenka ohoronyayetsya v zapovidnikah Askaniya Nova Luganskomu Ukrayinskomu stepovomu Karadazkomu Chornomorskomu a takozh v Azovo Sivaskomu nacionalnomu parku ZastosuvannyaZavdyaki yaskravomu zabarvlennyu sered dikoroslih tyulpaniv cej vid ye odnim z najgarnishih Vin takozh odnim z najpershih vvedenij u kulturu Stalosya ce v okolicyah mista Kafa suchasna Feodosiya Zvidsi vognyani tyulpani buli zavezeni v Osmansku imperiyu de nabuli velikoyi populyarnosti Napriklad za chasiv pravlinnya sultana Selima II 1574 r z Kafi bulo vivezeno 300 000 cibulin tyulpaniv Shrenka dlya prikrashennya sadu palacu Topkapi Pislya togo yak z kulturoyu tyulpaniv poznajomilisya gollandci roslinu pochali shiroko vikoristovuvati dlya gibridizaciyi z inshimi vidami Takim chinom naprikinci XVI st na osnovi tyulpanu Shrenka bulo vivedeno pershi kulturni sorti zokrema Dyuk van Tol yakij vvazhayetsya klasichnim V suchasnij selekciyi tyulpaniv vid vidigraye vazhlivu rol Sorti vivedeni na osnovi tyulpanu Shrenka vidnosyat perevazhno do klasu Triumf klas 3 Krim togo v mezhah klasu 15 kultivuyut i diki formi ciyeyi roslini SistematikaVpershe vid opisanij Albrehtom Vilgelmom Rotom v 1794 roci pid nazvoyu Tulipa suaveolens lat tyulpan zapashnij Suchasnu nazvu roslina distala vid Eduarda Regelya v 1873 roci Nimeckij botanik nazvav vid na chest mandrivnika yakij doklav bagato zusil dlya doslidzhennya Kazahstanu i Kirgiziyi Trivalij chas obidvi starovinni nazvi vvazhalisya totozhnimi vtim suchasni sistematiki shilyayutsya do dumki sho sinonimom tyulpana Shrenka slid vvazhati Tulipa gesneriana subsp schrenkii Regel Nyman Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanDzherelaThe Plant List angl Kashin A S Petrova N A Shilova I V Ezhemesyachnyj nauchnyj zhurnal 2014 3 S 40 ros Anna Pavord 1999 The tulip London Bloomsbury 25 41 138 angl Trudy Sankt Peterburgskogo botanicheskogo sada 1873 lat PosilannyaTyulpan Shrenka v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 7 veresnya 2015 r

Дата публікації:
Топ