Було запропоновано цю статтю або розділ з Азербайджанська залізниця, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з листопада 2017. |
Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська залізниця» (азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC) — офіційне найменування залізниць Азербайджану, керівним органом якого є Управління Азербайджанської державної залізниці (азерб. Azәrbaycan Dövlәt Dәmir Yolu İdarəsi). Компанія створена влітку 2009 року на базі Азербайджанської державної залізниці, функціонально замінивши її.
ADY | |
---|---|
Тип | залізнична компанія і підприємство |
Форма власності | закрите акціонерне товариство |
Статус | діюча |
Повна назва | Азербайджанська залізниця |
Засновано | 2009 |
Штаб-квартира | Баку |
Роки функціонування | 1991 (33 роки) — понині |
Країна | Азербайджан |
Продукція | залізниця |
Телеграфний код | АЗ |
Залізничний код приписки (Чисельний код) | 057 |
Експлуатаційна довжина колій | 2918 км (2009) |
Ширина колії | 1520 мм |
Сайт | . |
Азербайджанська державна залізниця у Вікісховищі |
Технічні показники, інфраструктура, організація управління, структура
До 1991 року Азербайджанська залізниця організаційно складалася з трьох відділень (Бакинське, Гянджинське та Нахічеванське). Після здобуття Азербайджаном незалежності, й відокремлення його залізниць від структури МШС СРСР, було проведено реформи з організації структури: Так із трьох відділень, два (Бакинське і Гянджинське) ліквідовано й передані в пряме управління служби руху. З іншого боку замість раніше існуючих головних управлінь служб локомотивного, вагонного господарства, служби перевезень пасажирів, було створено виробничі об'єднання (ВО), до яких і перепідпорядковувалась інфраструктура, яка раніше належала службам. Так всі локомотивні депо, були введені у правовий склад ВО «Локомотив». Особливістю і позитивною властивістю даних реформ, служила ліквідація, існуючих раніше дублюючих одне одного органів.
- Загальна довжина залізниць — 2125 км[]
- з них двоколійні — 800 км
- розгорнута довжина — 2995 км
- Електрифіковано (=3 кВ) — 1278 км
- Обладнані автоматичним блокуванням — 1600 км.
Рухомий склад
На Азербайджанській залізниці експлуатується рухомий склад наступних серій:
Проєкти
Розвиток швидкістного руху
Проєктом передбачається створення швидкісного руху від Баку до Беюк-Кясика (на кордоні з Грузією) з перспективою створення спільного швидкісного коридору Азербайджан — Грузія — Туреччина. За підсумками міжнародного тендера, ТЕО проєкту проведено південнокорейськими компаніями, які й виборили перемоги у тендері проєктування. Передбачається три вида виконання проєкту, будівництво окремої швидкісної лінії Баку — Беюк-Кясика, будівництво додаткових колій цього разу на вже існуючій лінії Баку — Беюк-Кясик, та модернізацію існуючої лінії Баку — Беюк-Кясик для швидкісного руху. Проєкту будівництва окремої лінії було відмовленно, як надмірно вартістним та нерентабельним. У результаті перемовин і консультувань, вибір найімовірніше впаде на третій варіант, що передбачає модернізацію існуючих залізниць для швидкісного руху. За цим проєктом, наявна швидкість пасажирських поїздів на лінії буде складати 120 км/год, згодом 160 км/год, й у остаточному підсумку понад 200 км/год. Проєктом передбачається розвиток швидкісного руху із залученням до нього залізниць Грузії і Туреччини, до створення єдиного міжнародного швидкісного коридору, з Кавказу до Європи. У далекій перспективі, зі збільшенням пасажирообігу, передбачається також збільшення швидкісті руху до 300 км/год, з будівництвом додаткової залізниці.
У проєкті передбачається задіяти маршрут Баку — державний кордон Грузії, завдовжки 503 км.
Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс
За цим проєктом повинні бути з'єднані залізниця Азербайджану із залізницями Грузії і Туреччини. У проєкті, здійснення якого почалося з 2007 року, має бути побудована залізниця від станції Ахалкалакі у країні, до залізничної станції у місті Карс. Приблизна вартість проєкту оцінюється у 800 млн доларів США, витрати взяли порівну Азербайджан, шляхом надання кредиту Грузії, і Туреччині. Азербайджан по мінімальної відсоткової ставці надав кредит Грузії для будівництва ділянки від Ахалкалакі до кордону з Туреччиною. За власний кошт Азербайджан проводить реконструкцію ділянки Марнеулі — Ахалкалакі. На початковій стадії залізницею планується перевозити до 10 млн т вантажів, з подальшим збільшенням вантажообігу до 25 млн т у найближчій перспективі. Проєкт є також частиною більш грандіозного проєкту із з'єднання залізниць Південного Кавказу з Європою через Туреччину. За програмою розвитку залізниць Туреччини, будується підводний залізничний тунель під протокою Босфор в Стамбулі, що забезпечить пряме сполучення із загальноєвропейською мережею залізниць. Також у контексті проєкту планується, будівництво залізниці з Карса в Нахічеваньську Автономну Республіку. В перспективі, з виконанням проєктів швидкісного сполучення, проєкт Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс стане частиною залізничного швидкісного коридору Європа — Кавказ — Азія.
Північ — Південь
У 2000 році між Росією, Індією та Іраном було укладено угоду про міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь». Азербайджан долучився до цього проєкту у 2005 році. Цей транспортний коридор є сукупністю транспортно-інформаційних магістралей від Індії і Оману через море, потім через Іран, Каспійський регіон, до Росії і в зворотному напрямку. За розрахунками експертів, пропускна здатність МТК «Північ — Південь» становитиме на початковому етапі до 10 млн тонн вантажів на рік.
Існує декілька маршрутів прямування вантажів за допомогою різних видів транспорту, так звана «західна гілка»: напрямок Астрахань — Махачкала — , надалі територією Азербайджану з виходом до Ірану через прикордонне місто Астара. Або від Самура територіями Азербайджану й Вірменії із виходом до Ірану через прикордонну станцію Джульфа.
В Азербайджані проєкт передбачає будівництво прикордонного мосту Астара (Іран) — Астара (Азербайджан), прикордонної станції, 8,5 км колій, і навіть пункту зміни колісних пар і іншої інфраструктури в Азербайджані. На реалізацію проєкту Азербайджану потребує майже 21 млн доларів.
Див. також
Примітки
- Перелік залізниць СНД.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізниця Азербайджана |
- (азерб.).
- Офіційний сайт Міністерства транспорту Азербайджану. [ 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] (азерб.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Azerbajdzhanska zaliznicya ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z listopada 2017 Zakrite akcionerne tovaristvo Azerbajdzhanska zaliznicya azerb Azerbaycan Demir Yollari Qapali Sehmdar Cemiyyeti ADY QSC oficijne najmenuvannya zaliznic Azerbajdzhanu kerivnim organom yakogo ye Upravlinnya Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi zaliznici azerb Azәrbaycan Dovlәt Dәmir Yolu Idaresi Kompaniya stvorena vlitku 2009 roku na bazi Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi zaliznici funkcionalno zaminivshi yiyi Zakrite akcionerne tovaristvo Azerbajdzhanska zaliznicya azerb Azerbaycan Demir Yollari Qapali Sehmdar Cemiyyeti ADY QSCADYUpravlinnya Azerbajdzhanskoyi Derzhavnoyi zaliznici v BakuTipzaliznichna kompaniya i pidpriyemstvoForma vlasnostizakrite akcionerne tovaristvoStatusdiyuchaPovna nazvaAzerbajdzhanska zaliznicyaZasnovano2009Shtab kvartiraBakuRoki funkcionuvannya1991 33 roki poniniKrayina AzerbajdzhanProdukciyazaliznicyaTelegrafnij kodAZZaliznichnij kod pripiski Chiselnij kod 057Ekspluatacijna dovzhina kolij2918 km 2009 Shirina koliyi1520 mmSajt Azerbajdzhanska derzhavna zaliznicya u VikishovishiTehnichni pokazniki infrastruktura organizaciya upravlinnya strukturaDo 1991 roku Azerbajdzhanska zaliznicya organizacijno skladalasya z troh viddilen Bakinske Gyandzhinske ta Nahichevanske Pislya zdobuttya Azerbajdzhanom nezalezhnosti j vidokremlennya jogo zaliznic vid strukturi MShS SRSR bulo provedeno reformi z organizaciyi strukturi Tak iz troh viddilen dva Bakinske i Gyandzhinske likvidovano j peredani v pryame upravlinnya sluzhbi ruhu Z inshogo boku zamist ranishe isnuyuchih golovnih upravlin sluzhb lokomotivnogo vagonnogo gospodarstva sluzhbi perevezen pasazhiriv bulo stvoreno virobnichi ob yednannya VO do yakih i perepidporyadkovuvalas infrastruktura yaka ranishe nalezhala sluzhbam Tak vsi lokomotivni depo buli vvedeni u pravovij sklad VO Lokomotiv Osoblivistyu i pozitivnoyu vlastivistyu danih reform sluzhila likvidaciya isnuyuchih ranishe dublyuyuchih odne odnogo organiv Zagalna dovzhina zaliznic 2125 km dzherelo z nih dvokolijni 800 kmrozgornuta dovzhina 2995 km dd Elektrifikovano 3 kV 1278 km Obladnani avtomatichnim blokuvannyam 1600 km Ruhomij skladNa Azerbajdzhanskij zaliznici ekspluatuyetsya ruhomij sklad nastupnih serij elektrovozi VL8 VL23 VL11m VL10u E4s U ekspulataciyi perebuvali elektrovozi VL22m teplovozi magistralni TE3 2M62 2TE10m 3TE10m teplovozi manevrovi TEM2 TEM2u TEM2um ChME3 ChME3t Ranishe ekspulatuvalis TEM1 elektropoyizdi ER2 Ranishe ekspulatuvalis Sr3 ProyektiRozvitok shvidkistnogo ruhu Zaliznichnij vokzal Baku Pasazhirskij Proyektom peredbachayetsya stvorennya shvidkisnogo ruhu vid Baku do Beyuk Kyasika na kordoni z Gruziyeyu z perspektivoyu stvorennya spilnogo shvidkisnogo koridoru Azerbajdzhan Gruziya Turechchina Za pidsumkami mizhnarodnogo tendera TEO proyektu provedeno pivdennokorejskimi kompaniyami yaki j viborili peremogi u tenderi proyektuvannya Peredbachayetsya tri vida vikonannya proyektu budivnictvo okremoyi shvidkisnoyi liniyi Baku Beyuk Kyasika budivnictvo dodatkovih kolij cogo razu na vzhe isnuyuchij liniyi Baku Beyuk Kyasik ta modernizaciyu isnuyuchoyi liniyi Baku Beyuk Kyasik dlya shvidkisnogo ruhu Proyektu budivnictva okremoyi liniyi bulo vidmovlenno yak nadmirno vartistnim ta nerentabelnim U rezultati peremovin i konsultuvan vibir najimovirnishe vpade na tretij variant sho peredbachaye modernizaciyu isnuyuchih zaliznic dlya shvidkisnogo ruhu Za cim proyektom nayavna shvidkist pasazhirskih poyizdiv na liniyi bude skladati 120 km god zgodom 160 km god j u ostatochnomu pidsumku ponad 200 km god Proyektom peredbachayetsya rozvitok shvidkisnogo ruhu iz zaluchennyam do nogo zaliznic Gruziyi i Turechchini do stvorennya yedinogo mizhnarodnogo shvidkisnogo koridoru z Kavkazu do Yevropi U dalekij perspektivi zi zbilshennyam pasazhiroobigu peredbachayetsya takozh zbilshennya shvidkisti ruhu do 300 km god z budivnictvom dodatkovoyi zaliznici TRASEKA transportnij koridor Yevropa Kavkaz Aziya U proyekti peredbachayetsya zadiyati marshrut Baku derzhavnij kordon Gruziyi zavdovzhki 503 km Baku Tbilisi Ahalkalaki Kars Za cim proyektom povinni buti z yednani zaliznicya Azerbajdzhanu iz zaliznicyami Gruziyi i Turechchini U proyekti zdijsnennya yakogo pochalosya z 2007 roku maye buti pobudovana zaliznicya vid stanciyi Ahalkalaki u krayini do zaliznichnoyi stanciyi u misti Kars Priblizna vartist proyektu ocinyuyetsya u 800 mln dolariv SShA vitrati vzyali porivnu Azerbajdzhan shlyahom nadannya kreditu Gruziyi i Turechchini Azerbajdzhan po minimalnoyi vidsotkovoyi stavci nadav kredit Gruziyi dlya budivnictva dilyanki vid Ahalkalaki do kordonu z Turechchinoyu Za vlasnij kosht Azerbajdzhan provodit rekonstrukciyu dilyanki Marneuli Ahalkalaki Na pochatkovij stadiyi zalizniceyu planuyetsya perevoziti do 10 mln t vantazhiv z podalshim zbilshennyam vantazhoobigu do 25 mln t u najblizhchij perspektivi Proyekt ye takozh chastinoyu bilsh grandioznogo proyektu iz z yednannya zaliznic Pivdennogo Kavkazu z Yevropoyu cherez Turechchinu Za programoyu rozvitku zaliznic Turechchini buduyetsya pidvodnij zaliznichnij tunel pid protokoyu Bosfor v Stambuli sho zabezpechit pryame spoluchennya iz zagalnoyevropejskoyu merezheyu zaliznic Takozh u konteksti proyektu planuyetsya budivnictvo zaliznici z Karsa v Nahichevansku Avtonomnu Respubliku V perspektivi z vikonannyam proyektiv shvidkisnogo spoluchennya proyekt Baku Tbilisi Ahalkalaki Kars stane chastinoyu zaliznichnogo shvidkisnogo koridoru Yevropa Kavkaz Aziya Pivnich Pivden U 2000 roci mizh Rosiyeyu Indiyeyu ta Iranom bulo ukladeno ugodu pro mizhnarodnij transportnij koridor Pivnich Pivden Azerbajdzhan doluchivsya do cogo proyektu u 2005 roci Cej transportnij koridor ye sukupnistyu transportno informacijnih magistralej vid Indiyi i Omanu cherez more potim cherez Iran Kaspijskij region do Rosiyi i v zvorotnomu napryamku Za rozrahunkami ekspertiv propuskna zdatnist MTK Pivnich Pivden stanovitime na pochatkovomu etapi do 10 mln tonn vantazhiv na rik Isnuye dekilka marshrutiv pryamuvannya vantazhiv za dopomogoyu riznih vidiv transportu tak zvana zahidna gilka napryamok Astrahan Mahachkala nadali teritoriyeyu Azerbajdzhanu z vihodom do Iranu cherez prikordonne misto Astara Abo vid Samura teritoriyami Azerbajdzhanu j Virmeniyi iz vihodom do Iranu cherez prikordonnu stanciyu Dzhulfa V Azerbajdzhani proyekt peredbachaye budivnictvo prikordonnogo mostu Astara Iran Astara Azerbajdzhan prikordonnoyi stanciyi 8 5 km kolij i navit punktu zmini kolisnih par i inshoyi infrastrukturi v Azerbajdzhani Na realizaciyu proyektu Azerbajdzhanu potrebuye majzhe 21 mln dolariv Div takozhZaliznichnij transport Azerbajdzhanu Azerbajdzhanska zaliznicya Zaliznicya Baku Tbilisi Kars Vuzkokolijni zaliznici Azerbajdzhanu Zakavkazka zaliznicyaPrimitkiPerelik zaliznic SND DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zaliznicya Azerbajdzhana azerb Oficijnij sajt Ministerstva transportu Azerbajdzhanu 2 lyutogo 2018 u Wayback Machine azerb angl