Було запропоновано цю статтю або розділ з Азербайджанська Державна залізниця, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з листопада 2017. |
Азербайджанська залізниця була утворена в червні 1967 (раніше входила до складу Закавказької залізниці). Пролягала в основному територією Азербайджанської РСР (95 %). Межувала на півночі з Північно-Кавказькою залізницею (), на заході з Закавказькою залізницею (). На півдні проходила уздовж державного кордону СРСР з Іраном. Експлуатаційна довжина 1868 км (1 січня 1969). Будівництво почалося в кінці 70-х років 19 століття. У 1880 здана в експлуатацію , яка спочатку призначалася для вивезення нафти, але після будівництва нафтопроводів стала переважно пасажирською. У 1883 побудована , яка створила з раніше прокладеними лініями від Тбілісі до Батумі і Поті прямий залізничний зв'язок між портами Каспійського і Чорного морів; в 1900 — , що пов'язала райони Закавказзя з Північним Кавказом та іншими районами країни ; в 1908 — , що з'єднала прикордонну (з Іраном) станцію Джульфа з Єреваном та іншими пунктами Закавказзя. Для освоєння Дашкесанского залізорудного родовища і вивезення руди в 1950 побудована лінія . У складі дороги — перша в СРСР електрифікована лінія (1926). До 1968 електрифіковані напрямки
- та деякі інші лінії невеликої довжини.
У 1967 вантажообіг Азербайджанської залізниці становив 1,1 % від вантажообігу всієї мережі; на магістралях і була вельми висока. Азербайджанська залізниця відправляла за рік понад 30 млн т різних вантажів; найбільшу питому вагу мали нафтовантажі (42 %), потім залізна руда, цемент та інші будматеріали, хімічні і мінеральні добрива, метали і сільського господарства. У ввезення та транзит переважало вугілля, лісоматеріали, машини, обладнання, зерно, вантажі легкої промисловості.
Лінії, побудовані Радянською владою
Види сполучення перевезення
- транзит 27 %;
- ввезення 19 %;
- вивіз 28 %;
- місцеве сполучення 26 %.
Великі пункти відправлення та прибуття вантажів
- Баку
- Ашаги-Гюздак
- Сумгаїт
- Карадаг
- Кіровабад та ін
Зв'язки
Азербайджанська залізниця взаємодіяла з найбільшим на Каспійському морі портом з перевалки різних вантажів у Баку. Після здачі в експлуатацію поромної переправи Баку — Туркменбаші (колишн. Красноводськ) (1962) було створено прямий зв'язок районів Закавказзя з районами Середньої Азії.
Перевезення
Азербайджанська залізниця здійснювала як міжміські (Баку — Тбілісі, Баку — Єреван, Баку — Москва та ін), так і . Загальний пасажирообіг становив 0,6 % від пасажирообігу всієї мережі залізниць СРСР.
Джерела
Большой энциклопедический словарь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Azerbajdzhanska Derzhavna zaliznicya ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z listopada 2017 Azerbajdzhanska zaliznicya bula utvorena v chervni 1967 ranishe vhodila do skladu Zakavkazkoyi zaliznici Prolyagala v osnovnomu teritoriyeyu Azerbajdzhanskoyi RSR 95 Mezhuvala na pivnochi z Pivnichno Kavkazkoyu zalizniceyu na zahodi z Zakavkazkoyu zalizniceyu Na pivdni prohodila uzdovzh derzhavnogo kordonu SRSR z Iranom Ekspluatacijna dovzhina 1868 km 1 sichnya 1969 Budivnictvo pochalosya v kinci 70 h rokiv 19 stolittya U 1880 zdana v ekspluataciyu yaka spochatku priznachalasya dlya vivezennya nafti ale pislya budivnictva naftoprovodiv stala perevazhno pasazhirskoyu U 1883 pobudovana yaka stvorila z ranishe prokladenimi liniyami vid Tbilisi do Batumi i Poti pryamij zaliznichnij zv yazok mizh portami Kaspijskogo i Chornogo moriv v 1900 sho pov yazala rajoni Zakavkazzya z Pivnichnim Kavkazom ta inshimi rajonami krayini v 1908 sho z yednala prikordonnu z Iranom stanciyu Dzhulfa z Yerevanom ta inshimi punktami Zakavkazzya Dlya osvoyennya Dashkesanskogo zalizorudnogo rodovisha i vivezennya rudi v 1950 pobudovana liniya U skladi dorogi persha v SRSR elektrifikovana liniya 1926 Do 1968 elektrifikovani napryamki ta deyaki inshi liniyi nevelikoyi dovzhini U 1967 vantazhoobig Azerbajdzhanskoyi zaliznici stanoviv 1 1 vid vantazhoobigu vsiyeyi merezhi na magistralyah i bula velmi visoka Azerbajdzhanska zaliznicya vidpravlyala za rik ponad 30 mln t riznih vantazhiv najbilshu pitomu vagu mali naftovantazhi 42 potim zalizna ruda cement ta inshi budmateriali himichni i mineralni dobriva metali i silskogo gospodarstva U vvezennya ta tranzit perevazhalo vugillya lisomateriali mashini obladnannya zerno vantazhi legkoyi promislovosti Liniyi pobudovani Radyanskoyu vladoyu 1936 1941 skorotili shlyah mizh Baku i Yerevanom 1941 1941 1941 Vidi spoluchennya perevezennyatranzit 27 vvezennya 19 viviz 28 misceve spoluchennya 26 Veliki punkti vidpravlennya ta pributtya vantazhivBaku Ashagi Gyuzdak Sumgayit Karadag Kirovabad ta inZv yazkiAzerbajdzhanska zaliznicya vzayemodiyala z najbilshim na Kaspijskomu mori portom z perevalki riznih vantazhiv u Baku Pislya zdachi v ekspluataciyu poromnoyi perepravi Baku Turkmenbashi kolishn Krasnovodsk 1962 bulo stvoreno pryamij zv yazok rajoniv Zakavkazzya z rajonami Serednoyi Aziyi PerevezennyaAzerbajdzhanska zaliznicya zdijsnyuvala yak mizhmiski Baku Tbilisi Baku Yerevan Baku Moskva ta in tak i Zagalnij pasazhiroobig stanoviv 0 6 vid pasazhiroobigu vsiyeyi merezhi zaliznic SRSR DzherelaBolshoj enciklopedicheskij slovar