Назва міста Харків походить, імовірно, від річки Харків, хоча російський історик Микола Аристов пов'язує Харків з давнім половецьким поселенням Шарукань в околиці сучасного Харкова. Слід відкинути, як продукт народної етимології, й переказ, за яким назва Харків походить від одного з перших поселенців — козака Харка. Археологічні розкопи на території Харкова доводять, що тут було поселення вже за бронзової доби у 2 тисячолітті до Хр.; є також знахідки зі скіфського (6-3 ст. ст. до Хр.) та сарматського (2-1 ст. ст. до Хр.) періодів; в околицях Харкова знайдено ранньо-слов'янські сліди Черняхівської культури (2-6 ст.) та слов'янське городище Донецьке з княжої доби. Проте, в 12-17 ст. теперішня територія Харкова належала до Дикого Поля, що його опановували половці, а згодом татари.
XVII-XVIII століття
Формально Харківщина належала з початку 17 ст. Московському царству, але тут не було жодної влади й осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи зі служилих людей, будували укріплення й оборонні лінії проти кримських татар та ногайців: «білгородська», «ізюмська» та «українська» лінії. Поставали перші поселення — слободи з російських поселенців, а ще численніші українські поселення втікачів з Гетьманщини й Правобережжя. У середині 17 ст. вони заснували ряд українських поселень на Харківщині (див. Слобідська Україна).
1655 року ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача оселилася поблизу харківського укріплення. 1654–1655 pp. вважають датою заснування Харкова (Д. Багалій). Козаки збудували оселю довкола фортеці, що вже існувала раніше на височині між р. Харковом і Лопанню, оточеній лісами і болотами. Московський воєвода Селіфонтов поширив на них свою владу, але у внутрішні справи козацьких поселенців не втручався, і вони рядили свої справи за «черкаським звичаєм». Українські поселенці допомогли збудувати нове укріплення та несли оборонну військову службу. 1655 р. в Харкові жило бл. 600 служилих людей, а всього населення бл. 2000. Назагал Харків у 17 ст. був військово-оборонним форпостом та хліборобським містом. Частина мешканців займалася ремеслом і торгівлею і жила на території укріплення, але більшість оселялася в слободах навколо укріплення й займалася хліборобством. Селяни мали право користуватися землею, займалися ремеслами і зберігали козацькі вольності.
У 1660—1662 роках добудовано нове приміське укріплення, а в старій фортеці постали нові військові (башти, брами, порохівня) й адміністративні («государев» двір й ін.) споруди та церкви. У 1670-х pp. фортеця занепала і почала називатися Старим містом, а острогом звалося нове укріплення, побудоване за воєводи Сухотіна. Харків збільшувався навколо фортеці, а його міська територія на початку 18 ст. поширювалася за pp. Лопань і Харків.
За російсько-шведської війни, у зв'язку з виступом І. Мазепи й заворушенням донських козаків, Петро І доручив розбудувати харківське укріплення. 1724 року Харків уже нараховував 61 вулицю і 1300 дворів.
Царський уряд почав також накладати додаткові грошові й службові обов'язки на населення, зокрема на козаків-підпомічників, поступово обмежено вибір козацької старшини. Внаслідок призначення царського бригадира при козацькому полку та втручання військового начальства полкова старшина зазнала обмежень. Повинності козаків на користь царської армії ставали щораз важчими.
1732 року була спроба замінити слобідські козацькі полки на армійські. Заснований у 1659—1660 роках Харківський полк як адміністративно-військова одиниця належав до найбільших у Слобідській Україні. 1732 року він нараховував 135 осель, у яких жило 75 000 мешканців, у тому числі 5870 козаків. У складі полку було 18 сотень.
Через малу кількість некозацького (російського) населення на території полку 1706 року тимчасово ліквідовано воєводське управління, а влада полкової старшини поширилася на все населення.
Бувши полковим містом, Харків став адміністративним осередком; тут діяли полкова канцелярія і суд. Старшину обирали на козацьких радах, але її затверджував царський уряд. До видатних полковників належали І. Сірко, І. Шидловський тощо. Харків був осідком полку майже ціле століття (до 1765 р.).
Життя в давньому Харкові відзначалося його оборонно-піонерським характером і положенням на степовому пограниччі. Це поступово змінювалося в міру того, як кордон російської держави посувався на південь. Але татари ще іноді нападали на Харків і підміські поселення, грабуючи їхніх мешканців.
Харків'яни брали участь у російських походах на Крим, Азовське море та у Північній війні, як і в російсько-польських конфліктах. Участь у цих війнах серйозно підірвала силу Харківського полку і матеріально ослабила харків'ян. Населення також потерпіло від пожежі 1733 р. та від чуми (1733, 1741).
У подібному стані були й інші полкові осередки Слобожанщини. Але Харків почав серед них вибиватися на передове місце не так своїм адміністративним і військовим значенням, як завдяки вигідному економічному і торговельному положенню. Водночас місто почало грати провідну культурну роль у прикордонні. У 18 ст. розрослися харківські ярмарки (4 рази на рік). Сюди привозили товари з балтійських портів і центр. районів Росії, з Криму, Херсону, Києва, Польщі, Сілезії, Молдавії та нім. м.
1726 р. білгородський єпископ Є. Тихорський перетворив монастирську школу в Харкові на колегію, яка до заснування Харківського Університету була найвідомішим навчальним закладом Слобожанщини; одночасно поставали початкові і середні школи.
1765 року царський уряд скасував полкову самоуправу Харкова, козацьке населення перетворилося у своїй масі на військ. поселенців, і на нього накладено різні податки й інші повинності. З 5 слобідських полків утворено адміністративно-територіальну одиницю — губернію з осідком у Харкові.
1780–1796 — замінено губернію на Харківське намісництво, потім знов на Слобідсько-Українську, а з 1836 р. — на Харківську губернію. Якийсь час, крім губернатора, резидували в X. і генерал-губернатори, які очолювали кілька губерній: Харківську, Полтавську і Чернігівську.
1885 тимчасове генерал-губернаторство скасовано.
Населення Харкова далі диференціювалося. Частина козацької старшини перейшла в стан російського дворянства, а рядове козацтво було закріпачене; у місті далі зростала верства ремісників і торгівців, поставали цехи.
Під наглядом губернатора і намісника Харків поступово розбудовувався; за шаблонами рос. міськ. будівництва, визначуваними з Петербургу, зведено ряд урядових та приватних міщанських і торг. будинків. На території укріпленого м. збудовано Покровський монастирський собор (1689, зберігся досі), губернаторський будинок (1766 — 77), кам'яний корпус «присутствених місць» (будівництво розпочато 1785), Успенський кафедральний собор (1783) з дзвіницею і забудуваннями. На кін. 18 ст. в X. було 10 церков, у тому ч. 4 дерев'яні. Значний вклад у розбудову X. вніс архітектор П. Ярославський.
XIX — початок XX ст.
1799 постала окрема Харківська єпархія. Після суд. реформи 1867 X. став осідком суд. округи з окремою суд. палатою. З суспільнокульт. погляду переломовою подією в іст. X. було заснування 1805 заходами В. Каразина й укр. дворянства Харківського Університету, що змінив провінційне м. півд. Росії на важливий сх.-укр. осв. центр. При університеті застосувалися наук. установи, поставали нові вид., активізувалося культ. життя. У 19 ст. засновано у X. 4 хлоп'ячі гімназії та кілька дівочих сер. шкіл. 1873 відкрито ветер. інститут, що розвинувся з сер. ветер. школи, 1885 — Технологічний Інститут, в 1916 — . На другу половину 19 ст. припадає відкриття ряду фахових шкіл: торг., технічної, залізничної, музичної, рисувальної, земської акушерської тощо.
Харків мав міське самоврядування. До 1870 членів міської думи обирали за становим порядком, а пізніше за майновим цензом. Розбудова міста тривала далі; зведено будинки: дворянського зібрання (1815 — 20, архітект Є. Васильєв), кадетського корпусу (1825 — 28), дзвіницю Успенського собору (архітект А. Тон), міський театр (1840 — 43), ряд торгових і приватних будинків. У стилі будівництва далі переважала приписана так звана «губернська архітектура». У другій половині 19 ст. споруджено корпус технологічного інституту (1879 — 85), будинок міської думи (1885).
У 1890-х pp. низку будинків збудував архітект О. Бекетов. З'явився стиль модерн, (теперішній мед. інститут, купецький банк, житлові будинки). Архітект К. Жуков збудував в укр. стилі будинок школи живопису і малювання (1913). Проте впорядкування м. було занедбане. До 1830 вулиці не були забруковані і в дощову погоду робилися непроїжджими. Харків мав славу «брудного міста». Потім вулиці почали мостити бруківкою; під кінець 19 ст. майже всі вони були забруковані. Вода з річок X. не була придатна до пиття, а водогін закінчено щойно 1881. 1912 — 13 поширено водогін і побудовано водонапірну башту для центр. вулиць; другорядні вулиці й окраїни м. користувалися .. колодязями. Щойно 1912 почали будувати каналізацію. Газове освітлення застосовано в 1880-х pp., а з 1898, почавши від окраїн м., — електричне. 1882 відкрито кінну залізницю, т. зв. конку, власником якої було з 1886 бельгійське акційне товариство; 1906 прокладено першу трамвайну лінію. Першу залізницю доведено до X. 1869, відтак прокладено через X. лінії: X. — Ростов і X. — Київ (1873), X. — Лозова і X. — Полтава (1875), X. — Балашов і X. — Вовчанське (1899).
Невпинно зростало ч. населення X., з 1800 до 1917 воно збільшилося в 30 разів: 1801 бл. 10 тис., 1837 — 23, 1861 — 50, 1881 — 128, 1901 — 198, 1917 — 297. Зростання ч. меш. відбувалося не так у висліді природного приросту, як завдяки приєднанню до X. підміськ. осель та допливу нових меш., зокрема робітників. Крім ремесла і домашнього промислу, зростала промисловість. Уже 1810 почали діяти міделиварні та металообробні майстерні; 1820 відкрито фабрику сірників, а 1835 чавунно-міделиварний зав. В 1855 діяли в X. такі підприємства: 2 міделиварні, 2 чавуннолйварні, 3 шкіряні, 4 вовномийні, 2 миловарні, 5 свічкових, 10 каретних, 3 цегельні, 5 тютюнових, 2 воскобійні, 3 ватні, одна кахельня, вирібня шроту, олійня. На всіх підприємствах працювало разом понад 2000 робітників. За 1871 — 1900 pp. ч. фабрик і зав. зросло з 79 до 259, серед яких переважали машинобудів. і металообробні (бл. 60). Ч. робітників 1900 доходило до 12 000. З великих промислових закладів постав зав. с.-г. машинобудування (теперішній Харківський зав. транспортного машинобудування ім. В. Малишева); у 1900-х pp. були збудовані чавуноливарний та машинобудів. (завод М. Ф.фон-Дітмара, теперішній «Світло шахтаря»); за першої світової війни перенесено з Риги до X. Рос. балтицький електромех. зав. (сучасний Харківський електромех. ім. 50-річчя Жовтневої революції),. 1904 в X. було понад 1 200 пром. підприємств з бл. 17 000 робітників, 13 чавуноливарних і машинобудів., 8 цегельно-черепичних і кахлевих, 12 миловарних, 4 свічкових, 5 кондитерських, 5 тютюнових, 3 броварні, 4 деревообробні, 4 вовномийні, 2 млини, 26 друкарень, З олійних фарб і лаків та ін. Крім того, були сотні кустарних підприємств. Число усіх робітників доходило 40 — 45 000, у тому числі 28 000 ремісників.
17 квітня 1872 в перший день Великодня, на Михайлівській площі Харкова відбулися масові заворушення, викликані невдалими розпорядженнями пристава 2-ї ділянки Харкова Шмельова. Він, щоб втихомирити натовп п'яних людей, наказав їздити по площі пожежному обозу. А від отриманих ударів померло кілька людей. Заворушення вляглися тільки через три дні, за активної участі архієпископа і губернатора. На згадку про цю подію на Михайлівській площі в 1899 р. було закладено будівлю судових установлень, яку відкрили у вересні 1902 р.
Лікувальних установ у X. було обмаль: 1878 — 4 лікарні, 1904 — 8, усіх лікарів у м. 390: Кредитно-фінансових установ (банків) 1901 було 13, з 1867 постійно діяла в X. біржа. Завдяки розбудові транспорту й торг. використанню Чорного й Азовського м. X. став важливим центром півдня Рос. Імперії.
Збільшення пром. робітництва відбувалося за рахунок приїжджих, гол. з неукр. губ. Рос. пролетаріат переважав над укр., як також торг. й ремісничий стан та класа урядовців і різночинців були в більшості неукр.
Українське життя Харкова розвивалося переважно в осв., земських і кооп. установах. У 1820-х pp. Харків був поважним осередком укр. культ. відродження (Харківська школа романтиків); тут з'явилися перші видання з мовознавства, етнографії, історії, літературні твори народною мовою. 1812 почав виходити перший пресовий орган в Україні під Росією, «Харьковскій Еженедѣльникъ», а 1816 — сатиричний журнал «Харьковскій Демокритъ», в якому деякі твори друкувалися українською мовою; тоді ж почав з'являтися «Украинскій Вѣстникъ», 1817—1818 виходили «Украинскія извЂстія» А. Вербицького та «Украинскій Домоводъ» Ф. Пильгера; 1824—1825 видавався при Харківському Університеті «Украинскій Журналъ». У Харкові працювали культ. діячі і письм. укр. відродження: Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Петренко, О. Корсун, А. Метлинський, історик М. Костомаров та ін.; з'явилися неперіодичні зб. "Украинскій Альманахъ (1831), "Украинскій Сборникъ (1838), «Утренняя ЗвЂзда» (1839) і «Молодикъ» (3 кн., 1843 — 44). З періодичної преси почали з'являтися в Харкові російські газети, які приділяли увагу й українським справам: «Харьковскія губерниальныя вѣдомости» (з 1838), «Єпархиальныя вЂдомости» (1866), «Харьковъ» (1877—1880), З 1880 А. Йозефович видавав впливову газету у відносно ліберальному дусі «Южный край»; з 1898 виходив «Харьковскій листокъ». Разом періодичних видань у Харкові на початку 20 ст. було 19.
Початок театрального життя в Харкові датується кінцем 18 ст., але щойно 1842 збудовано окремий будинок для театру, заснованого 1790. У 1816 — 21 у Харкові виступав М. Щепкин(також і в укр. п'єсах І. Котляревського), з 1832 І. Дрейсіг, а згодом К. Соленик. 1870 почалися оперні вистави. У 1880 — 90-х pp. у Харкові виступали зі своїми трупами діячі укр. театру М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та ін. На початку 20 ст. Г. Хоткевич організував робочий театр. На переломі 19 і 20 ст. у Харкові роблено перші спроби в ділянці кіна; хронікальні фільми робив А. Федецький, а художні О. Олексіенко. Тут працювали українські мистці: Д. Безперчий, С. Васильківський, М. Ткаченко, Марія Раєвська-Іванова, П. Любченко, М. Беркос, М. Самокиша та інші.
Загально-російські опозиційні рухи знаходили відгомін і в Харкові. У 1850-х pp. тут діяла група активної антирежимно наставленої інтелігенції, що оформилася у так зване Харківсько-Київське таємне товариство, пізніше діяли народники, гуртки «Земля і воля», «Нар. воля». Були відкриті (з ініціативи X. Алчевської) недільні школи. У ділянках осв., госп. і суспільній працювали земства і кооперація; зокрема 1878 відбувся таємний земський з'їзд. З 1890-х pp. активізувалися марксистські соц. гуртки, а згодом РСДРП; особливо популярними серед робітництва за революції 1905 року були меншовики, вони організували страйки, сутички з поліцією, демонстрації. Українська національна інтелігенція гуртувалася навколо харківської громади (П. Лобко, О. Потебня, В. Мова, Ф. Павловський тощо). У 1906 — 16 pp. у Харкові діяв Клуб ім. Г. Квітки-Основ'яненка, згодом перетворений на «Просвіту». При «Союзбанку» існувало кооп. видавництво, що видавало книжки українською мовою. Багато спричинилися до розбудови м. укр. роди з кра традицією: — Донець-Захаржевські, Шидловські, Алчевські та ін. У X. працював адвокат М. Міхновський, який 1900 на таємних зборах студентської громади оголосив свою програму «Самостійна Україна». Там таки закладено початки Рев. Української Партії (РУП). 1906 у Харкові виходив часопис українською мовою «Поради». У кінці 19 — на початку 20 ст. в Харкові працювали визначні вчені, культ.гром. діячі і письм.: Д. Багалій (ректор університету і голова міської ради), М. Сумцов, І. Білоконський, Іван Манжура, Павло Грабовський, Борис Грінченко й інші.
Українські визвольні змагання
Влада у Харкові під час революції була в руках Тимчасового уряду та демократичних установ — губернатора комісара, міські думи, земств. Окремо творилися робочі ради, в яких переважали неукраїнські елементи, що намагалися перебрати владу в свої руки революційним шляхом, особливо після листопада 1917. Українці Харкова, репрезентовані в Українській Центральній Раді, гуртувалися в громадьскіх і культурні товариствах, головне з метою впливати на міські справи й українське населення провінції. У Харкові засновано Українську губернаторську раду, скликано з'їзди сел та представників «Просвіти» Слобожанщини й створено товариство «Рідна Школа». У Харкові з'являлися 1917—1918 тижневик «Рідне Слово», соціально-дем. газета «Робітник» (тричі на тиждень) та щоденник соціальному напряму «Нова Громада». У двох перших універсалах Української Центральної Ради не говорилося ясно, чи її автономна влада поширюється й на Харків, 3й універсал поширив її формально і на Харківщину без визначення кордонів. • У Харкові перебували й українізовані полки. Згідно спогадів М.Чеботаріва найбоєздатнішим з них був 2-й Український полк, створений шляхом Українізації 280го піхотного, який нараховував 2500 багнетів. Але близькість Росії, у якій владу перебрали більшовики, і Донбасу, де фактично вони захопили владу також, та слабість поміркованих українських і російських сил вирішили долю Харкова. Вже з кінця листопада 1917 до Харкова прибули червоногвардійці з Росії та збольшевизовані матроси з Прибалтики. Вони у спілці з місцевими більшовиками роззброїли 13.12. війська Центральної Ради та російські антибільшовитьскі сили; 24—25 грудня відбувся у Харкові з'їзд рад, який проголосив себе всеукраїнським та обрав радянський уряд України т. зв. Нар. секретаріат на чолі з Є. Медведєвим. Ось як про ці події згадує британський історик Роберт Конквест в своїй праці «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»:
16-18 грудня 1917 p. в Києві відбувся з'їзд Рад, на якому більшовики одержали тільки 11 % голосів. Тоді їхні делегати переїхали до Харкова, щойно зайнятого Червоною армією, і скликали там свій з'їзд Рад. Серед його делегатів переважали росіяни. 25 грудня 1917 p. з'їзд заявив про створення “радянського уряду” на чолі з Ю. Коцюбинським. 22 січня 1918 p. Центральна Рада проголосила Україну незалежною суверенною республікою, однак 12 лютого харківський маріонетковий уряд увійшов до Києва слідом за Червовою армією, а Центральна Рада переїхала до Житомира. |
Після Берестейського миру німецька армія й українські війська (серед ін. запор. полк під проводом П. Болбочана) 19. 4. 1918 звільнили X. від більшовиків. За гетьманської влади губерніальним старостою в Харкові був Петро Заліський. Серед ін. тоді створено гімназію ім. Б. Грінченка, дир. якої був М. Плевако, українізовано кілька ін. шкіл. Уряд закрив опозиційну газ. «Нар. діло». У листопаді 1918 короткочасно владу в Харкові захопили війська Директорії УНР, але 3.1.1919 місто знов опанували більшовики, і тут діяв сов. уряд України до 25.6, коли місто зайняли рос. білі війська ген. А. Денікіна, які перебували тут до 11.12.1919. Після перемоги червоних над Денікіном до X. повернувся третій укр. сов. уряд, і Харків став столицею УСРР.
Радянський період
У Харкові знайшли свій осідок Всеукр. Центр. Виконавчий Комітет і Рада нар. комісарів, центр. органи КП(б)У, профспілок, сов. респ. організацій. Працювали центр. кооп. установи: Українбанк, «Сіль. Господар», «Добробут», Українкустарспілка та ін. З кін. 1920-и.х pp. їх обмежено в діяльності і на поч. 1930-х pp. закрито. На поч. 1920-х pp. були відкриті деякі чужоземні дипломатичні місії та консульства. УАПЦ очолював архієп. О. Ярещенко (1923 — 26). В Харкові з 1921 з'являлися «Вісті ВУЦВК», українізовано високі школи (Інститут Нар. Освіти, Інститут Нар. господарства, Ком. Університет ім Артєма й ін.). У зв'язку з частою реорганізацією високого шкільництва змінювалося ч. вищих шкіл: на поч. 1920-х pp. їх було бл. 10, у 1930 — 23 інститути, 1940 — 36 (понад 30 тис. студентів). 1926 реорганізовано давній технологічний інститут і на базі його факультетів створено окремі самостійні інститути: машинобудів., хіміко-технологічний, електро-техн. та ін. Лише після другої світової війни ці інститути об'єднано і створено Харківський Політехн. Інститут. 1932 відновлено університет. З 1920 року діяла в Харкові українська школа червоних старшин, яку закрито з розгромом українізації на початку 1930-х років.
З наукових установ працювали в Харкові:
- Наук. Комітет України,
- Сіль.-Госп. Наук. Комітет України,
- Іст. Архів,
- Центр. Статистичне Управління України,
- Центр. Архівне Управління УРСР,
- Всеукр. Агрономічне Товариство,
- Всеукр. Наук. Асоціація Сходознавства,
- Укр. Асоціація Марксо-Ленінських Інститутів та ін.
Цінну українознавчу працю провадили Укр. Наук. Досл. Інститут Географії та Картографії. Н.-Д. кафедра Історії України, Інститут Літератури ім. Т. Шевченка тощо. З 1920 діяли музеї: Харківський Всеукр. Іст. Музей, Музей Слобідської України ім. Г. Сковороди, Харк. Художній Музей. Працювали видавництва: Держ. Видавництво України, «Пролетарій», «Радянський селянин», кооперативні видавництва «Книгоспілка» і «Рух» (згодом ліквідовані). Широку діяльність розвинула Укр. Книжкова Палата.
Тут постали літературні і мистецькі об'єднання «Плуг», «Гарт», «Вапліте», ВУСПП, Пролітфронт та ін. Після ліквідації літературних організацій (1932) у Харкові створено 1934 єдину Спілку радянських письменників України. 1930 тут відбулася міжнародна конференція рев. письменників. Існувала низка мист. об'єднань.
З театрів діяли: Харківський Театр Юного Глядача (заснований 1920), Укр. Драматичний Театр ім. І. Франка (1923 — 26, згодом переведений до Києва), Харківський Держ. Укр. Акад. Театр Опери та Балету (українізований 1925), перенесений з Києва «Березіль» (1926 — 33), Харківський Червонозаводський Держ. Укр. Драм. Театр (1927 — 33), рос. Драматичний театр (1933); на противагу «Березолеві» засновано колами Всеукр. Спілки Пролет. Письм. Харківський Держ. Театр Революції під керівництвом М. Терещенка, що протривав у 1931 — 37 pp. У 1940 в X. було 14 театрів, у тому ч. кілька аматорських.
За радянських часів столичний Харків далі розбудовувався інтенсивніше від інших міст. Новим центром Харкова стала площа Дзержинського з комплексом будівель Держпрому (1925—1929; архітекти С. Серафімов, С. Кравець і М. Фельчер). На площі Повстання 1933—1938 постав палац культури електро-мех. зав. (будинок Червонозаводського театру з фресками М. Бойчука, В. Седляра й І. Падалки, пізніше знищеними); 1930—1934 збудовано кол. будинок проектів (нині університетський) та кол. будинок кооперації. Тоді ж збудовано нові та реконструйовано ряд старих зав.; закладено житлові комплекси «Новий побут», «Червоний промінь» і студентське м-ко. Тоді ж таки продовжено трамвайні лінії, впроваджено автобуси і тролейбуси. Після відбудови зруйнованої не так за війни, як за революції промисловості почалася прискорена індустріалізація Харкова. 1931 дав першу продукцію Харківський тракторний зав., згодом верстатобудів. (1933), турбінний (1934) та ін. Збільшили продукцію довоєнні: електромех., металообробний, траспортного машинобудування та ін. зав. 1930 почала діяти Харківська районна електростанція, що давала електроенергію підприємствам м. Одночасно з новими забудовами Харкова руйновано також іст.-культ. споруди. У 1930-х pp. зруйновано Миколаївський собор (УАПЦ), церкви — Мироносицьку, Дмитріївську та Різдва Христового (церква-фортеця з козачих часів) та ін.
Факт того, що Харків був столицею України, помітно позначився на українізації міста. Щойно розгром української культури в 1930-х pp., голод, чистки і перенесення столиці до Києва (1934) змінили становище Харкова, і він значно втратив з свого укр. характеру кін. 20-х — поч. 30-х pp.
Друга світова війна
Під час другої світової війни Харків був значно зруйнований. Радянська влада перед наступом німецьких військ частину заводів й установ евакуювала, інші зруйнувала. Німецька армійська група генерала К. Р. Рундштедта вступила до Харкова 25.10.1941. Бувши в прифронтовій зоні, Харків лишився під безпосереднім військовим управлінням. У місті діяла Міська управа (гол. ректор Політехнічного Інституту О. Крамаренко, якого пізніше німці розстріляли за неефективність врядування та за підозрою у саботажі; головою міста (обербургомістром) у 1942 став адвокат О. Семененко), почали творитися госп. установи (міський банк, обласна споживча спілка тощо), «Просвіта» (гол. В. Дубровський), діяло націоналістичне підпілля, як також Громадський Комітет (гол. В. Доленко), виходила газета «Нова Україна», та журнал «Літ. Засів». До відновленої УАПЦ 1942—1944 приєднався митрополит Т. Будловський.
Упродовж 22-місячної окупації Харкова німцями цивільне життя не унормувалося, населення терпіло від голоду і холоду; число мешканців Харкова зменшилося до 160 000. Німці розстрілювали і вішали запідозрених у співпраці з радянськими партизанами та націоналістичних діячів. Перший радянський наступ на Харків відбувся у лютому 1943, і місто було короткий час у сов. руках. Під час нової німецької окупації міським головою спочатку був відомий хімік П. Козакевич, але вже за короткий час влада перейшла до військової адміністрації, багато жителів було виселено. 23.08.1943 був встановлений червоний прапор на будівлю Держпрому, в цей день видано наказ про звільнення міста, що вплинуло на відзначання Дня звільнення міста 23 серпня. Остаточно війська генерала І. Конєва здобули Харків 30.08.1943 р.
Післявоєнні роки
Відбудова знищеного Харкова почалася ще за війни і тривала за наступних років, одночасно з реконструкцією й розростанням міста. Відбудовано ряд заводів, стали до ладу нові. Відновлено і поширено житловий фонд побудовою нових кварталів (Салтівка, Павлове Поле, Рогань, Олексіївка, Холодна Гора, Червона Баварія). За повоєнного часу покращав благоустрій міста: розпочато газифікацію приватних помешкань (проведено газ з Шебелинки), прокладено новий водогін з Краснопавлівки, збільшено трамвайні (тепер 33) маршрути, тролейбусні (36) і автобусні лінії (понад 50); річки змеліоровані. 1975 відкрито, метрополітен (1978 розпочато другу лінію) довжиною 18 км з 13 станціями (заплановано 3 лінії, разом 43 станції). Поширено торговельну мережу, освітні заклади та установи охорони здоров'я: відкрито кілька санаторіїв, будинків відпочинку в околицях Харкова. 1976 у Харкові діяло 70 лікарень з близько 60000 ліжок; лікарів — близько 7 000.
1980 Харків мав понад 2500 вулиць і провулків та 26 площ; серед них площі Дзержинського, Радянської України, Р. Люксембург, М. Тевелева, Повстання, Театральна, Залізнична; є кілька впорядкованих набережних. Харків тепер добре озеленене місто, має 110 парків і скверів; найбільші — Центральний парк ім М. Горького, сад ім. Шевченка, парк Артема, Лісопарк, Ботанічний сад.
Зросла роль Харкова як транспортного центру, з нього розходяться залізниці у 8 напрямах; найбільша станція — «Південна». Харків сполучений авіалініями з рядом міст України, СНД і Європи. Сучасний аеропорт збудовано 1954 року. Приміська і міжміська автобусна мережа має 290 маршрутів.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
У середині 1990-х років були затверджені прапор та герб Харкова, перейменована низка вулиць та інших об'єктів. У 1995 році була відкрита перша ділянка Олексіївської лінії метро, почалося будівництво нових храмів, з'явилися нові пам'ятки, дельфінарій та були реконструйовані численні об'єкти інфраструктури. Місто розпочало активну міжнародну співпрацю, отримавши велику кількість нових міст-побратимів, першим з яких за часи незалежності, 14 червня 1993 року став китайський Тяньцзінь.
У 2011 році Харків був визнаний найкращим містом України за рівнем життя разом з Київом. У 2012 року Харків був одним з міст, які приймали Чемпіонат Європи з футболу: на стадіоні «Металіст» відбулося 3 матчі Групи В.
У 2013 році, під час Революції гідності, протестувальники за євроінтеграцію України 19 листопада зібралися на площі Свободи. Наступного дня протест перемістився до пам'ятника Тарасу Шевченку. Після того, як 22 лютого 2014 року президента Віктора Януковича було усунуто з посади, він мав намір приїхати до Харкова, щоб очолити з'їзд депутатів обласних рад від «Партії регіонів», але відмовився від цієї ідеї. 23 лютого у Харкові починаються виступи сепаратистів та їх сутички з Євромайданом. У квітні проросійські провокатори незаконно намагаються проголосити так звану «Харківську народну республіку». У травні подальші спроби проросійських сил йдуть на спад. 28 вересня 2014 року у Харкові відбувається повалення пам'ятника Леніну.
Російсько-українська війна
24 лютого 2022 року, близько 5:00 (UTC+2) російські окупанти почали обстріли Харкова. Вночі проти 26 лютого були випадки прориву оборони; кілька ворожих танків зайшли у Харків, були знищені і контроль відновлено українськими військами.
Надвечір 25 лютого росіянами було завдано удар по обласній дитячій лікарні та Центру служби крові (що знаходяться на вулиці Клочківській) реактивним снарядом з касетною бойовою частиною. Загинув один чоловік, який чекав на свою чергу стати донором крові. Голова Харківської ОДА повідомив: кидаючи посеред дороги ворожу техніку, українським військам здаються групи по 5-10 осіб. Як тільки бачать хоча б одного представника ЗСУ — здаються. Для окупантів була створено ілюзію, що місто майже кинуте напризволяще та стане легкою здобиччю. Після цього окупантам дозволили зайти вглиб міста і почали ліквідовувати. У Харкові проводиться зачистка від російських ДРГ і військових, які потрапили до міста. Внаслідок боїв російські окупаційні війська втратити кілька автомобілів Тигр та понесли серйозні втрати в живій силі. Українські війська втратили один БТР-4. 28 лютого українські військові знищили російських окупантів та їхню техніку під час оборони Харкова. Втрати ворога — 15 вбитих, 4 полонених. В пообідню пору Харків зазнав масованого удару «Градами» — десятки загиблих і сотні поранених; серед загиблих — 3 дітей. 1 березня росіяни завдали ракетного удару по Майдану Свободи. Постраждало 6 людей, серед них — дитина. Була частково зруйнована будівля облдержадміністрації. З-під завалів врятували шестеро осіб, поранення отримали близько 20, загинули 29. Постраждали й сусідні будівлі, в тому числі консульство Словенії та Державний інститут з проектування підприємств коксохімічної промисловості. Стріляли з російського Бєлгорода, з стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-22, який випустив по Харкову 16 ракет класу «повітря-поверхня». Вранці 2 березня російські окупаційні війська вдарили по корпусу економічного факультету Харківського національного університету (будівлю зруйновано, на місці масштабна пожежа) і сусідній будівлі обласного управління поліції та СБУ. Загинуло 4 поліціянтів. Одна крилата ракета влучила у будівлю міської ради. Ракетним ударом був частково зруйнований і сусідній Палац праці. При цьому постраждала розташована неподалік наукова бібліотека університету імені Каразіна. Російський снаряд влучив в Успенський собор, де укривалися від ворога люди; пошкоджені обстрілами Антоніївська церква та церква Жон Мироносиць. Також окупанти завдали ракетного удару по дитячому майданчику.
Обстріли Харкова продовжилися. Організація Об'єднаних Націй заявила, що отримала докази використання Росією касетних боєприпасів у Вугледарі та Харкові. Сили спеціальних операцій ЗСУ в Чугуївському районі знищили колону військової техніки окупанта. За інформацією Штабу оборони, серед знищеної техніки окупанта — танки, бойові машини та паливозаправники. Російські окупаційні війська обстріляли будівлю спортивного комплексу «Акварена», поруч з яким немає жодного військового об'єкта.
Станом на початок квітня 2022 року група документаторів Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» зафіксувала понад 200 частково або повністю знищених об'єктів цивільної інфраструктури у Харкові. Крім постійних несистемних обстрілів житлових кварталів, до яких може добити зброя РФ, від яких найбільше постраждали спальні райони Харкова, є також і цільове свідоме знищення певних типів цивільної інфраструктури (в тому числі — із використанням крилатих ракет), зокрема:
- Системи постачання газу, води, електрики та тепла, особливо розподільчі пункти, як то трансформаторні будки та підстанції, відділення водоканалу, магістральні газопроводи, лінії електропередачі в житлових кварталах.
- Заправки та системи зберігання палива (нафтосховища). Інші складські приміщення
- Транспортні депо для транспорту всіх типів. Так, наприклад, значних руйнувань зазнало Салтівське трамвайне депо.
- Підрозділи і підстанції рятувальних служб.
- Рейки — трамвайні, залізничні, лінії живлення електротранспорту.
- Супермаркети і ринки від найбільших до найменших.
- Телекомунікаційна інфраструктура.
- Навчальні заклади всіх типів — від дитсадків до університетів. Будинки культури та дитячої творчості.
- Адміністративні будівлі всіх типів.
- Місця видачі гуманітарної допомоги
- Пам'ятки історії, культури та меморіали.
Були зафіксовані випадки повторних ударів по об'єктах, якщо не їх не було знищено з першого разу.
Примітки
- Онлайн-версія книги «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»
- Харьков и Киев признаны лучшими городами в Украине. Харківська міська рада (рос.). Процитовано 18 серпня 2011.
- Як Революція Гідності змінила Харків. Kharkiv Today (ua) . Процитовано 18 серпня 2011.
- . Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- Imogen Piper, Joe Dyke (12 квітня 2022). . Airwars. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- . Kharkiv Today. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . Укрінформ. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Внаслідок обстрілу обладміністрації у Харкові загинув студент Політеху. Суспільне. 1 квітня 2022. оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- . Українська правда. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюgx_2022_05_09
не вказано текст - . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Росіяни задіяли стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-22 для удару по Харкову [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]. zaxid.net, 1 березня 2022.
- В Харкові обстріляли обласне управління поліції та Національний Університет імені Каразіна [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]. prm.ua, 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- Университетская библиотека в центре Харькова пострадала от бомбежки (ФОТО). KharkivToday. 3 березня 2022. оригіналу за 1 травня 2022.
- Пережив Другу світову: російський снаряд влучив в Успенський собор Харкова, де були люди [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]. 24tv.ua. 2 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюdess_2022_03_25
не вказано текст - . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- В ООН заявили, що отримали докази використання Росією касетних боєприпасів у Харкові [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]. 24tv.ua. 11 березня 2022.
- ООН має докази використання Росією касетних бомб в Україні [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]. www.dw.com. 11 березня 2022.
- На Харківщині українські військові знищили танки окупантів [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. glavcom.ua. 11 березня 2022.
- Росія обстріляла будівлю спорткомплексу «Акварена» у Харкові [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]. suspilne.media. 11 березня 2022.
- Кладовище трамваїв: на що росіяни перетворили Салтівське депо. Укрінформ. 20 червня 2022.
- Наталія Зубар, Сергій Петров (7 квітня 2022). . Майдан. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
Див. також
Література
- Карпов В. Харьковская старина. X. 1900;
- Гусев А. Харьков, его прошлое и настоящее. X. 1902;
- Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І — II, X. 1905, 1912;
- Альбовский Е. Харьковские казаки. П. 1914;
- Іволгін І. Старий Харків. 1920.
- Історія міста Харкова XX століття. — Х., 2004.
- Таранушенко С. Старі хати Харкова. X. 1922;
- Галкин К. Холодногорский централ. 1937;
- Окладочной Р. Социалистический Харьков. X. 1951;
- Глобенко М. Харкову минуло 300 років, ж. Вісник, ч. 3, 1955;
- Михайлик О. Харкову — 300 років. X. 1956;
- Касьянов О. Харків. Історикоархітектурний нарис. К. 1956;
- Дяченко М., Росін С., Рябко В. Харків. X. 1957;
- АН УРСР Історія сіл і міст УРСР. Харківська область К. 1967;
- Данилов В. Харків. К. 1963;
- Дяченко И. Улицы и площади Харькова. X 1974;
- Харковский Метрополитен. X. 1975;
- Семененко О. Харків, Харків… Нью-Йорк 1976;
- Андреева Г., Олейник В. Знакомьтесь — Харьков. X. 1979;
- Сокіл В. Дещо про повоєнний літ.-мист. Харків, ж. Сучасність, чч. 7 — 8, 1983.
Посилання
- Донесение харьковского воеводы о непослушании черкас 1657 г.; Описание г. Харькова 1663 г.; Описание г. Харькова 1670 г.; Из описания г. Харькова 1673 г. Из описания г. Харькова 1675 г. // Багалей Д.И. Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерний. Том 1 / Издание Историко-филологического Общества, состоящего при Императорск. Харьковском университете. — Харьков: Типография К. Л. Счасни, 1886. — С. 21—23; 38—41; 41—43.(рос. дореф.)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nazva mista Harkiv pohodit imovirno vid richki Harkiv hocha rosijskij istorik Mikola Aristov pov yazuye Harkiv z davnim poloveckim poselennyam Sharukan v okolici suchasnogo Harkova Slid vidkinuti yak produkt narodnoyi etimologiyi j perekaz za yakim nazva Harkiv pohodit vid odnogo z pershih poselenciv kozaka Harka Arheologichni rozkopi na teritoriyi Harkova dovodyat sho tut bulo poselennya vzhe za bronzovoyi dobi u 2 tisyacholitti do Hr ye takozh znahidki zi skifskogo 6 3 st st do Hr ta sarmatskogo 2 1 st st do Hr periodiv v okolicyah Harkova znajdeno ranno slov yanski slidi Chernyahivskoyi kulturi 2 6 st ta slov yanske gorodishe Donecke z knyazhoyi dobi Prote v 12 17 st teperishnya teritoriya Harkova nalezhala do Dikogo Polya sho jogo opanovuvali polovci a zgodom tatari XVII XVIII stolittyaMapa polkiv Slobidskoyi Ukrayini v 1764 mu Bilim kolorom suchasni kordoniDokument 1654 roku na pidstavi yakogo vedetsya litochislennya mista HarkovaDokladnishe Slobidska Ukrayina Formalno Harkivshina nalezhala z pochatku 17 st Moskovskomu carstvu ale tut ne bulo zhodnoyi vladi j osilogo naselennya Moskovski cari rozsilali storozhu j rozviduvalni grupi zi sluzhilih lyudej buduvali ukriplennya j oboronni liniyi proti krimskih tatar ta nogajciv bilgorodska izyumska ta ukrayinska liniyi Postavali pershi poselennya slobodi z rosijskih poselenciv a she chislennishi ukrayinski poselennya vtikachiv z Getmanshini j Pravoberezhzhya U seredini 17 st voni zasnuvali ryad ukrayinskih poselen na Harkivshini div Slobidska Ukrayina 1655 roku vataga ukrayinskih kozakiv pid provodom osadchogo I Karkacha oselilasya poblizu harkivskogo ukriplennya 1654 1655 pp vvazhayut datoyu zasnuvannya Harkova D Bagalij Kozaki zbuduvali oselyu dovkola forteci sho vzhe isnuvala ranishe na visochini mizh r Harkovom i Lopannyu otochenij lisami i bolotami Moskovskij voyevoda Selifontov poshiriv na nih svoyu vladu ale u vnutrishni spravi kozackih poselenciv ne vtruchavsya i voni ryadili svoyi spravi za cherkaskim zvichayem Ukrayinski poselenci dopomogli zbuduvati nove ukriplennya ta nesli oboronnu vijskovu sluzhbu 1655 r v Harkovi zhilo bl 600 sluzhilih lyudej a vsogo naselennya bl 2000 Nazagal Harkiv u 17 st buv vijskovo oboronnim forpostom ta hliborobskim mistom Chastina meshkanciv zajmalasya remeslom i torgivleyu i zhila na teritoriyi ukriplennya ale bilshist oselyalasya v slobodah navkolo ukriplennya j zajmalasya hliborobstvom Selyani mali pravo koristuvatisya zemleyu zajmalisya remeslami i zberigali kozacki volnosti U 1660 1662 rokah dobudovano nove primiske ukriplennya a v starij forteci postali novi vijskovi bashti brami porohivnya j administrativni gosudarev dvir j in sporudi ta cerkvi U 1670 h pp fortecya zanepala i pochala nazivatisya Starim mistom a ostrogom zvalosya nove ukriplennya pobudovane za voyevodi Suhotina Harkiv zbilshuvavsya navkolo forteci a jogo miska teritoriya na pochatku 18 st poshiryuvalasya za pp Lopan i Harkiv Za rosijsko shvedskoyi vijni u zv yazku z vistupom I Mazepi j zavorushennyam donskih kozakiv Petro I doruchiv rozbuduvati harkivske ukriplennya 1724 roku Harkiv uzhe narahovuvav 61 vulicyu i 1300 dvoriv Carskij uryad pochav takozh nakladati dodatkovi groshovi j sluzhbovi obov yazki na naselennya zokrema na kozakiv pidpomichnikiv postupovo obmezheno vibir kozackoyi starshini Vnaslidok priznachennya carskogo brigadira pri kozackomu polku ta vtruchannya vijskovogo nachalstva polkova starshina zaznala obmezhen Povinnosti kozakiv na korist carskoyi armiyi stavali shoraz vazhchimi 1732 roku bula sproba zaminiti slobidski kozacki polki na armijski Zasnovanij u 1659 1660 rokah Harkivskij polk yak administrativno vijskova odinicya nalezhav do najbilshih u Slobidskij Ukrayini 1732 roku vin narahovuvav 135 osel u yakih zhilo 75 000 meshkanciv u tomu chisli 5870 kozakiv U skladi polku bulo 18 soten Cherez malu kilkist nekozackogo rosijskogo naselennya na teritoriyi polku 1706 roku timchasovo likvidovano voyevodske upravlinnya a vlada polkovoyi starshini poshirilasya na vse naselennya Buvshi polkovim mistom Harkiv stav administrativnim oseredkom tut diyali polkova kancelyariya i sud Starshinu obirali na kozackih radah ale yiyi zatverdzhuvav carskij uryad Do vidatnih polkovnikiv nalezhali I Sirko I Shidlovskij tosho Harkiv buv osidkom polku majzhe cile stolittya do 1765 r Zhittya v davnomu Harkovi vidznachalosya jogo oboronno pionerskim harakterom i polozhennyam na stepovomu pogranichchi Ce postupovo zminyuvalosya v miru togo yak kordon rosijskoyi derzhavi posuvavsya na pivden Ale tatari she inodi napadali na Harkiv i pidmiski poselennya grabuyuchi yihnih meshkanciv Harkiv yani brali uchast u rosijskih pohodah na Krim Azovske more ta u Pivnichnij vijni yak i v rosijsko polskih konfliktah Uchast u cih vijnah serjozno pidirvala silu Harkivskogo polku i materialno oslabila harkiv yan Naselennya takozh poterpilo vid pozhezhi 1733 r ta vid chumi 1733 1741 U podibnomu stani buli j inshi polkovi oseredki Slobozhanshini Ale Harkiv pochav sered nih vibivatisya na peredove misce ne tak svoyim administrativnim i vijskovim znachennyam yak zavdyaki vigidnomu ekonomichnomu i torgovelnomu polozhennyu Vodnochas misto pochalo grati providnu kulturnu rol u prikordonni U 18 st rozroslisya harkivski yarmarki 4 razi na rik Syudi privozili tovari z baltijskih portiv i centr rajoniv Rosiyi z Krimu Hersonu Kiyeva Polshi Sileziyi Moldaviyi ta nim m 1726 r bilgorodskij yepiskop Ye Tihorskij peretvoriv monastirsku shkolu v Harkovi na kolegiyu yaka do zasnuvannya Harkivskogo Universitetu bula najvidomishim navchalnim zakladom Slobozhanshini odnochasno postavali pochatkovi i seredni shkoli 1765 roku carskij uryad skasuvav polkovu samoupravu Harkova kozacke naselennya peretvorilosya u svoyij masi na vijsk poselenciv i na nogo nakladeno rizni podatki j inshi povinnosti Z 5 slobidskih polkiv utvoreno administrativno teritorialnu odinicyu guberniyu z osidkom u Harkovi 1780 1796 zamineno guberniyu na Harkivske namisnictvo potim znov na Slobidsko Ukrayinsku a z 1836 r na Harkivsku guberniyu Yakijs chas krim gubernatora reziduvali v X i general gubernatori yaki ocholyuvali kilka gubernij Harkivsku Poltavsku i Chernigivsku Dokladnishe Harkivska guberniya 1885 timchasove general gubernatorstvo skasovano Naselennya Harkova dali diferenciyuvalosya Chastina kozackoyi starshini perejshla v stan rosijskogo dvoryanstva a ryadove kozactvo bulo zakripachene u misti dali zrostala verstva remisnikiv i torgivciv postavali cehi Pid naglyadom gubernatora i namisnika Harkiv postupovo rozbudovuvavsya za shablonami ros misk budivnictva viznachuvanimi z Peterburgu zvedeno ryad uryadovih ta privatnih mishanskih i torg budinkiv Na teritoriyi ukriplenogo m zbudovano Pokrovskij monastirskij sobor 1689 zberigsya dosi gubernatorskij budinok 1766 77 kam yanij korpus prisutstvenih misc budivnictvo rozpochato 1785 Uspenskij kafedralnij sobor 1783 z dzviniceyu i zabuduvannyami Na kin 18 st v X bulo 10 cerkov u tomu ch 4 derev yani Znachnij vklad u rozbudovu X vnis arhitektor P Yaroslavskij Mapa Harkova 1787 rokuXIX pochatok XX st 1799 postala okrema Harkivska yeparhiya Pislya sud reformi 1867 X stav osidkom sud okrugi z okremoyu sud palatoyu Z suspilnokult poglyadu perelomovoyu podiyeyu v ist X bulo zasnuvannya 1805 zahodami V Karazina j ukr dvoryanstva Harkivskogo Universitetu sho zminiv provincijne m pivd Rosiyi na vazhlivij sh ukr osv centr Pri universiteti zastosuvalisya nauk ustanovi postavali novi vid aktivizuvalosya kult zhittya U 19 st zasnovano u X 4 hlop yachi gimnaziyi ta kilka divochih ser shkil 1873 vidkrito veter institut sho rozvinuvsya z ser veter shkoli 1885 Tehnologichnij Institut v 1916 Na drugu polovinu 19 st pripadaye vidkrittya ryadu fahovih shkil torg tehnichnoyi zaliznichnoyi muzichnoyi risuvalnoyi zemskoyi akusherskoyi tosho Harkiv mav miske samovryaduvannya Do 1870 chleniv miskoyi dumi obirali za stanovim poryadkom a piznishe za majnovim cenzom Rozbudova mista trivala dali zvedeno budinki dvoryanskogo zibrannya 1815 20 arhitekt Ye Vasilyev kadetskogo korpusu 1825 28 dzvinicyu Uspenskogo soboru arhitekt A Ton miskij teatr 1840 43 ryad torgovih i privatnih budinkiv U stili budivnictva dali perevazhala pripisana tak zvana gubernska arhitektura U drugij polovini 19 st sporudzheno korpus tehnologichnogo institutu 1879 85 budinok miskoyi dumi 1885 Mikolayivskij majdan u 1840 h rokahCentr Harkova u 1840 h rokahMapa Harkova 1804 rokuMapa Harkova 1817 rokuMapa Harkova 1822 rokuMapa Harkova 1822 1827 rr Viyizd pozhezhnogo obozu na lyudej na Mihajlivskomu majdani Harkova 17 kvitnya 1872 r Mapa Harkova 1854 rokuMapa Harkova ta navkolishnih poselen 1863 rokuMapa Harkova 1866 rokuMapa Harkova 1876 rokuMapa Harkova 1887 rokuMapa Harkova 1903 rokuMapa Harkova 1914 roku U 1890 h pp nizku budinkiv zbuduvav arhitekt O Beketov Z yavivsya stil modern teperishnij med institut kupeckij bank zhitlovi budinki Arhitekt K Zhukov zbuduvav v ukr stili budinok shkoli zhivopisu i malyuvannya 1913 Prote vporyadkuvannya m bulo zanedbane Do 1830 vulici ne buli zabrukovani i v doshovu pogodu robilisya neproyizhdzhimi Harkiv mav slavu brudnogo mista Potim vulici pochali mostiti brukivkoyu pid kinec 19 st majzhe vsi voni buli zabrukovani Voda z richok X ne bula pridatna do pittya a vodogin zakincheno shojno 1881 1912 13 poshireno vodogin i pobudovano vodonapirnu bashtu dlya centr vulic drugoryadni vulici j okrayini m koristuvalisya kolodyazyami Shojno 1912 pochali buduvati kanalizaciyu Gazove osvitlennya zastosovano v 1880 h pp a z 1898 pochavshi vid okrayin m elektrichne 1882 vidkrito kinnu zaliznicyu t zv konku vlasnikom yakoyi bulo z 1886 belgijske akcijne tovaristvo 1906 prokladeno pershu tramvajnu liniyu Pershu zaliznicyu dovedeno do X 1869 vidtak prokladeno cherez X liniyi X Rostov i X Kiyiv 1873 X Lozova i X Poltava 1875 X Balashov i X Vovchanske 1899 Nevpinno zrostalo ch naselennya X z 1800 do 1917 vono zbilshilosya v 30 raziv 1801 bl 10 tis 1837 23 1861 50 1881 128 1901 198 1917 297 Zrostannya ch mesh vidbuvalosya ne tak u vislidi prirodnogo prirostu yak zavdyaki priyednannyu do X pidmisk osel ta doplivu novih mesh zokrema robitnikiv Krim remesla i domashnogo promislu zrostala promislovist Uzhe 1810 pochali diyati midelivarni ta metaloobrobni majsterni 1820 vidkrito fabriku sirnikiv a 1835 chavunno midelivarnij zav V 1855 diyali v X taki pidpriyemstva 2 midelivarni 2 chavunnoljvarni 3 shkiryani 4 vovnomijni 2 milovarni 5 svichkovih 10 karetnih 3 cegelni 5 tyutyunovih 2 voskobijni 3 vatni odna kahelnya viribnya shrotu olijnya Na vsih pidpriyemstvah pracyuvalo razom ponad 2000 robitnikiv Za 1871 1900 pp ch fabrik i zav zroslo z 79 do 259 sered yakih perevazhali mashinobudiv i metaloobrobni bl 60 Ch robitnikiv 1900 dohodilo do 12 000 Z velikih promislovih zakladiv postav zav s g mashinobuduvannya teperishnij Harkivskij zav transportnogo mashinobuduvannya im V Malisheva u 1900 h pp buli zbudovani chavunolivarnij ta mashinobudiv zavod M F fon Ditmara teperishnij Svitlo shahtarya za pershoyi svitovoyi vijni pereneseno z Rigi do X Ros baltickij elektromeh zav suchasnij Harkivskij elektromeh im 50 richchya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1904 v X bulo ponad 1 200 prom pidpriyemstv z bl 17 000 robitnikiv 13 chavunolivarnih i mashinobudiv 8 cegelno cherepichnih i kahlevih 12 milovarnih 4 svichkovih 5 konditerskih 5 tyutyunovih 3 brovarni 4 derevoobrobni 4 vovnomijni 2 mlini 26 drukaren Z olijnih farb i lakiv ta in Krim togo buli sotni kustarnih pidpriyemstv Chislo usih robitnikiv dohodilo 40 45 000 u tomu chisli 28 000 remisnikiv 17 kvitnya 1872 v pershij den Velikodnya na Mihajlivskij ploshi Harkova vidbulisya masovi zavorushennya viklikani nevdalimi rozporyadzhennyami pristava 2 yi dilyanki Harkova Shmelova Vin shob vtihomiriti natovp p yanih lyudej nakazav yizditi po ploshi pozhezhnomu obozu A vid otrimanih udariv pomerlo kilka lyudej Zavorushennya vlyaglisya tilki cherez tri dni za aktivnoyi uchasti arhiyepiskopa i gubernatora Na zgadku pro cyu podiyu na Mihajlivskij ploshi v 1899 r bulo zakladeno budivlyu sudovih ustanovlen yaku vidkrili u veresni 1902 r Likuvalnih ustanov u X bulo obmal 1878 4 likarni 1904 8 usih likariv u m 390 Kreditno finansovih ustanov bankiv 1901 bulo 13 z 1867 postijno diyala v X birzha Zavdyaki rozbudovi transportu j torg vikoristannyu Chornogo j Azovskogo m X stav vazhlivim centrom pivdnya Ros Imperiyi Zbilshennya prom robitnictva vidbuvalosya za rahunok priyizhdzhih gol z neukr gub Ros proletariat perevazhav nad ukr yak takozh torg j remisnichij stan ta klasa uryadovciv i riznochinciv buli v bilshosti neukr Ukrayinske zhittya Harkova rozvivalosya perevazhno v osv zemskih i koop ustanovah U 1820 h pp Harkiv buv povazhnim oseredkom ukr kult vidrodzhennya Harkivska shkola romantikiv tut z yavilisya pershi vidannya z movoznavstva etnografiyi istoriyi literaturni tvori narodnoyu movoyu 1812 pochav vihoditi pershij presovij organ v Ukrayini pid Rosiyeyu Harkovskij Ezhenedѣlnik a 1816 satirichnij zhurnal Harkovskij Demokrit v yakomu deyaki tvori drukuvalisya ukrayinskoyu movoyu todi zh pochav z yavlyatisya Ukrainskij Vѣstnik 1817 1818 vihodili Ukrainskiya izvЂstiya A Verbickogo ta Ukrainskij Domovod F Pilgera 1824 1825 vidavavsya pri Harkivskomu Universiteti Ukrainskij Zhurnal U Harkovi pracyuvali kult diyachi i pism ukr vidrodzhennya G Kvitka Osnov yanenko P Gulak Artemovskij L Borovikovskij M Petrenko O Korsun A Metlinskij istorik M Kostomarov ta in z yavilisya neperiodichni zb Ukrainskij Almanah 1831 Ukrainskij Sbornik 1838 Utrennyaya ZvЂzda 1839 i Molodik 3 kn 1843 44 Z periodichnoyi presi pochali z yavlyatisya v Harkovi rosijski gazeti yaki pridilyali uvagu j ukrayinskim spravam Harkovskiya gubernialnyya vѣdomosti z 1838 Yeparhialnyya vЂdomosti 1866 Harkov 1877 1880 Z 1880 A Jozefovich vidavav vplivovu gazetu u vidnosno liberalnomu dusi Yuzhnyj kraj z 1898 vihodiv Harkovskij listok Razom periodichnih vidan u Harkovi na pochatku 20 st bulo 19 Pochatok teatralnogo zhittya v Harkovi datuyetsya kincem 18 st ale shojno 1842 zbudovano okremij budinok dlya teatru zasnovanogo 1790 U 1816 21 u Harkovi vistupav M Shepkin takozh i v ukr p yesah I Kotlyarevskogo z 1832 I Drejsig a zgodom K Solenik 1870 pochalisya operni vistavi U 1880 90 h pp u Harkovi vistupali zi svoyimi trupami diyachi ukr teatru M Kropivnickij M Sadovskij P Saksaganskij M Zankovecka ta in Na pochatku 20 st G Hotkevich organizuvav robochij teatr Na perelomi 19 i 20 st u Harkovi robleno pershi sprobi v dilyanci kina hronikalni filmi robiv A Fedeckij a hudozhni O Oleksienko Tut pracyuvali ukrayinski mistci D Bezperchij S Vasilkivskij M Tkachenko Mariya Rayevska Ivanova P Lyubchenko M Berkos M Samokisha ta inshi Zagalno rosijski opozicijni ruhi znahodili vidgomin i v Harkovi U 1850 h pp tut diyala grupa aktivnoyi antirezhimno nastavlenoyi inteligenciyi sho oformilasya u tak zvane Harkivsko Kiyivske tayemne tovaristvo piznishe diyali narodniki gurtki Zemlya i volya Nar volya Buli vidkriti z iniciativi X Alchevskoyi nedilni shkoli U dilyankah osv gosp i suspilnij pracyuvali zemstva i kooperaciya zokrema 1878 vidbuvsya tayemnij zemskij z yizd Z 1890 h pp aktivizuvalisya marksistski soc gurtki a zgodom RSDRP osoblivo populyarnimi sered robitnictva za revolyuciyi 1905 roku buli menshoviki voni organizuvali strajki sutichki z policiyeyu demonstraciyi Ukrayinska nacionalna inteligenciya gurtuvalasya navkolo harkivskoyi gromadi P Lobko O Potebnya V Mova F Pavlovskij tosho U 1906 16 pp u Harkovi diyav Klub im G Kvitki Osnov yanenka zgodom peretvorenij na Prosvitu Pri Soyuzbanku isnuvalo koop vidavnictvo sho vidavalo knizhki ukrayinskoyu movoyu Bagato sprichinilisya do rozbudovi m ukr rodi z kra tradiciyeyu Donec Zaharzhevski Shidlovski Alchevski ta in U X pracyuvav advokat M Mihnovskij yakij 1900 na tayemnih zborah studentskoyi gromadi ogolosiv svoyu programu Samostijna Ukrayina Tam taki zakladeno pochatki Rev Ukrayinskoyi Partiyi RUP 1906 u Harkovi vihodiv chasopis ukrayinskoyu movoyu Poradi U kinci 19 na pochatku 20 st v Harkovi pracyuvali viznachni vcheni kult grom diyachi i pism D Bagalij rektor universitetu i golova miskoyi radi M Sumcov I Bilokonskij Ivan Manzhura Pavlo Grabovskij Boris Grinchenko j inshi Ukrayinski vizvolni zmagannyaRadyansko uenerivska vijna Vlada u Harkovi pid chas revolyuciyi bula v rukah Timchasovogo uryadu ta demokratichnih ustanov gubernatora komisara miski dumi zemstv Okremo tvorilisya robochi radi v yakih perevazhali neukrayinski elementi sho namagalisya perebrati vladu v svoyi ruki revolyucijnim shlyahom osoblivo pislya listopada 1917 Ukrayinci Harkova reprezentovani v Ukrayinskij Centralnij Radi gurtuvalisya v gromadskih i kulturni tovaristvah golovne z metoyu vplivati na miski spravi j ukrayinske naselennya provinciyi U Harkovi zasnovano Ukrayinsku gubernatorsku radu sklikano z yizdi sel ta predstavnikiv Prosviti Slobozhanshini j stvoreno tovaristvo Ridna Shkola U Harkovi z yavlyalisya 1917 1918 tizhnevik Ridne Slovo socialno dem gazeta Robitnik trichi na tizhden ta shodennik socialnomu napryamu Nova Gromada U dvoh pershih universalah Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ne govorilosya yasno chi yiyi avtonomna vlada poshiryuyetsya j na Harkiv 3j universal poshiriv yiyi formalno i na Harkivshinu bez viznachennya kordoniv U Harkovi perebuvali j ukrayinizovani polki Zgidno spogadiv M Chebotariva najboyezdatnishim z nih buv 2 j Ukrayinskij polk stvorenij shlyahom Ukrayinizaciyi 280go pihotnogo yakij narahovuvav 2500 bagnetiv Ale blizkist Rosiyi u yakij vladu perebrali bilshoviki i Donbasu de faktichno voni zahopili vladu takozh ta slabist pomirkovanih ukrayinskih i rosijskih sil virishili dolyu Harkova Vzhe z kincya listopada 1917 do Harkova pribuli chervonogvardijci z Rosiyi ta zbolshevizovani matrosi z Pribaltiki Voni u spilci z miscevimi bilshovikami rozzbroyili 13 12 vijska Centralnoyi Radi ta rosijski antibilshovitski sili 24 25 grudnya vidbuvsya u Harkovi z yizd rad yakij progolosiv sebe vseukrayinskim ta obrav radyanskij uryad Ukrayini t zv Nar sekretariat na choli z Ye Medvedyevim Os yak pro ci podiyi zgaduye britanskij istorik Robert Konkvest v svoyij praci Zhniva skorboti radyanska kolektivizaciya i golodomor 16 18 grudnya 1917 p v Kiyevi vidbuvsya z yizd Rad na yakomu bilshoviki oderzhali tilki 11 golosiv Todi yihni delegati pereyihali do Harkova shojno zajnyatogo Chervonoyu armiyeyu i sklikali tam svij z yizd Rad Sered jogo delegativ perevazhali rosiyani 25 grudnya 1917 p z yizd zayaviv pro stvorennya radyanskogo uryadu na choli z Yu Kocyubinskim 22 sichnya 1918 p Centralna Rada progolosila Ukrayinu nezalezhnoyu suverennoyu respublikoyu odnak 12 lyutogo harkivskij marionetkovij uryad uvijshov do Kiyeva slidom za Chervovoyu armiyeyu a Centralna Rada pereyihala do Zhitomira Pislya Berestejskogo miru nimecka armiya j ukrayinski vijska sered in zapor polk pid provodom P Bolbochana 19 4 1918 zvilnili X vid bilshovikiv Za getmanskoyi vladi gubernialnim starostoyu v Harkovi buv Petro Zaliskij Sered in todi stvoreno gimnaziyu im B Grinchenka dir yakoyi buv M Plevako ukrayinizovano kilka in shkil Uryad zakriv opozicijnu gaz Nar dilo U listopadi 1918 korotkochasno vladu v Harkovi zahopili vijska Direktoriyi UNR ale 3 1 1919 misto znov opanuvali bilshoviki i tut diyav sov uryad Ukrayini do 25 6 koli misto zajnyali ros bili vijska gen A Denikina yaki perebuvali tut do 11 12 1919 Pislya peremogi chervonih nad Denikinom do X povernuvsya tretij ukr sov uryad i Harkiv stav stoliceyu USRR Radyanskij periodRadyanska Ukrayina U Harkovi znajshli svij osidok Vseukr Centr Vikonavchij Komitet i Rada nar komisariv centr organi KP b U profspilok sov resp organizacij Pracyuvali centr koop ustanovi Ukrayinbank Sil Gospodar Dobrobut Ukrayinkustarspilka ta in Z kin 1920 i h pp yih obmezheno v diyalnosti i na poch 1930 h pp zakrito Na poch 1920 h pp buli vidkriti deyaki chuzhozemni diplomatichni misiyi ta konsulstva UAPC ocholyuvav arhiyep O Yareshenko 1923 26 V Harkovi z 1921 z yavlyalisya Visti VUCVK ukrayinizovano visoki shkoli Institut Nar Osviti Institut Nar gospodarstva Kom Universitet im Artyema j in U zv yazku z chastoyu reorganizaciyeyu visokogo shkilnictva zminyuvalosya ch vishih shkil na poch 1920 h pp yih bulo bl 10 u 1930 23 instituti 1940 36 ponad 30 tis studentiv 1926 reorganizovano davnij tehnologichnij institut i na bazi jogo fakultetiv stvoreno okremi samostijni instituti mashinobudiv himiko tehnologichnij elektro tehn ta in Lishe pislya drugoyi svitovoyi vijni ci instituti ob yednano i stvoreno Harkivskij Politehn Institut 1932 vidnovleno universitet Z 1920 roku diyala v Harkovi ukrayinska shkola chervonih starshin yaku zakrito z rozgromom ukrayinizaciyi na pochatku 1930 h rokiv Patent vidanij Harkivskoyu Miskoyu Upravoyu u 1942 rociZvorotna storona patenta Z naukovih ustanov pracyuvali v Harkovi Nauk Komitet Ukrayini Sil Gosp Nauk Komitet Ukrayini Ist Arhiv Centr Statistichne Upravlinnya Ukrayini Centr Arhivne Upravlinnya URSR Vseukr Agronomichne Tovaristvo Vseukr Nauk Asociaciya Shodoznavstva Ukr Asociaciya Markso Leninskih Institutiv ta in Cinnu ukrayinoznavchu pracyu provadili Ukr Nauk Dosl Institut Geografiyi ta Kartografiyi N D kafedra Istoriyi Ukrayini Institut Literaturi im T Shevchenka tosho Z 1920 diyali muzeyi Harkivskij Vseukr Ist Muzej Muzej Slobidskoyi Ukrayini im G Skovorodi Hark Hudozhnij Muzej Pracyuvali vidavnictva Derzh Vidavnictvo Ukrayini Proletarij Radyanskij selyanin kooperativni vidavnictva Knigospilka i Ruh zgodom likvidovani Shiroku diyalnist rozvinula Ukr Knizhkova Palata Tut postali literaturni i mistecki ob yednannya Plug Gart Vaplite VUSPP Prolitfront ta in Pislya likvidaciyi literaturnih organizacij 1932 u Harkovi stvoreno 1934 yedinu Spilku radyanskih pismennikiv Ukrayini 1930 tut vidbulasya mizhnarodna konferenciya rev pismennikiv Isnuvala nizka mist ob yednan Z teatriv diyali Harkivskij Teatr Yunogo Glyadacha zasnovanij 1920 Ukr Dramatichnij Teatr im I Franka 1923 26 zgodom perevedenij do Kiyeva Harkivskij Derzh Ukr Akad Teatr Operi ta Baletu ukrayinizovanij 1925 perenesenij z Kiyeva Berezil 1926 33 Harkivskij Chervonozavodskij Derzh Ukr Dram Teatr 1927 33 ros Dramatichnij teatr 1933 na protivagu Berezolevi zasnovano kolami Vseukr Spilki Prolet Pism Harkivskij Derzh Teatr Revolyuciyi pid kerivnictvom M Tereshenka sho protrivav u 1931 37 pp U 1940 v X bulo 14 teatriv u tomu ch kilka amatorskih Za radyanskih chasiv stolichnij Harkiv dali rozbudovuvavsya intensivnishe vid inshih mist Novim centrom Harkova stala plosha Dzerzhinskogo z kompleksom budivel Derzhpromu 1925 1929 arhitekti S Serafimov S Kravec i M Felcher Na ploshi Povstannya 1933 1938 postav palac kulturi elektro meh zav budinok Chervonozavodskogo teatru z freskami M Bojchuka V Sedlyara j I Padalki piznishe znishenimi 1930 1934 zbudovano kol budinok proektiv nini universitetskij ta kol budinok kooperaciyi Todi zh zbudovano novi ta rekonstrujovano ryad starih zav zakladeno zhitlovi kompleksi Novij pobut Chervonij promin i studentske m ko Todi zh taki prodovzheno tramvajni liniyi vprovadzheno avtobusi i trolejbusi Pislya vidbudovi zrujnovanoyi ne tak za vijni yak za revolyuciyi promislovosti pochalasya priskorena industrializaciya Harkova 1931 dav pershu produkciyu Harkivskij traktornij zav zgodom verstatobudiv 1933 turbinnij 1934 ta in Zbilshili produkciyu dovoyenni elektromeh metaloobrobnij trasportnogo mashinobuduvannya ta in zav 1930 pochala diyati Harkivska rajonna elektrostanciya sho davala elektroenergiyu pidpriyemstvam m Odnochasno z novimi zabudovami Harkova rujnovano takozh ist kult sporudi U 1930 h pp zrujnovano Mikolayivskij sobor UAPC cerkvi Mironosicku Dmitriyivsku ta Rizdva Hristovogo cerkva fortecya z kozachih chasiv ta in Fakt togo sho Harkiv buv stoliceyu Ukrayini pomitno poznachivsya na ukrayinizaciyi mista Shojno rozgrom ukrayinskoyi kulturi v 1930 h pp golod chistki i perenesennya stolici do Kiyeva 1934 zminili stanovishe Harkova i vin znachno vtrativ z svogo ukr harakteru kin 20 h poch 30 h pp Druga svitova vijna Dokladnishe Nimecka okupaciya Harkova Pid chas drugoyi svitovoyi vijni Harkiv buv znachno zrujnovanij Radyanska vlada pered nastupom nimeckih vijsk chastinu zavodiv j ustanov evakuyuvala inshi zrujnuvala Nimecka armijska grupa generala K R Rundshtedta vstupila do Harkova 25 10 1941 Buvshi v prifrontovij zoni Harkiv lishivsya pid bezposerednim vijskovim upravlinnyam U misti diyala Miska uprava gol rektor Politehnichnogo Institutu O Kramarenko yakogo piznishe nimci rozstrilyali za neefektivnist vryaduvannya ta za pidozroyu u sabotazhi golovoyu mista oberburgomistrom u 1942 stav advokat O Semenenko pochali tvoritisya gosp ustanovi miskij bank oblasna spozhivcha spilka tosho Prosvita gol V Dubrovskij diyalo nacionalistichne pidpillya yak takozh Gromadskij Komitet gol V Dolenko vihodila gazeta Nova Ukrayina ta zhurnal Lit Zasiv Do vidnovlenoyi UAPC 1942 1944 priyednavsya mitropolit T Budlovskij Uprodovzh 22 misyachnoyi okupaciyi Harkova nimcyami civilne zhittya ne unormuvalosya naselennya terpilo vid golodu i holodu chislo meshkanciv Harkova zmenshilosya do 160 000 Nimci rozstrilyuvali i vishali zapidozrenih u spivpraci z radyanskimi partizanami ta nacionalistichnih diyachiv Pershij radyanskij nastup na Harkiv vidbuvsya u lyutomu 1943 i misto bulo korotkij chas u sov rukah Pid chas novoyi nimeckoyi okupaciyi miskim golovoyu spochatku buv vidomij himik P Kozakevich ale vzhe za korotkij chas vlada perejshla do vijskovoyi administraciyi bagato zhiteliv bulo viseleno 23 08 1943 buv vstanovlenij chervonij prapor na budivlyu Derzhpromu v cej den vidano nakaz pro zvilnennya mista sho vplinulo na vidznachannya Dnya zvilnennya mista 23 serpnya Ostatochno vijska generala I Konyeva zdobuli Harkiv 30 08 1943 r Pislyavoyenni roki Vidbudova znishenogo Harkova pochalasya she za vijni i trivala za nastupnih rokiv odnochasno z rekonstrukciyeyu j rozrostannyam mista Vidbudovano ryad zavodiv stali do ladu novi Vidnovleno i poshireno zhitlovij fond pobudovoyu novih kvartaliv Saltivka Pavlove Pole Rogan Oleksiyivka Holodna Gora Chervona Bavariya Za povoyennogo chasu pokrashav blagoustrij mista rozpochato gazifikaciyu privatnih pomeshkan provedeno gaz z Shebelinki prokladeno novij vodogin z Krasnopavlivki zbilsheno tramvajni teper 33 marshruti trolejbusni 36 i avtobusni liniyi ponad 50 richki zmeliorovani 1975 vidkrito metropoliten 1978 rozpochato drugu liniyu dovzhinoyu 18 km z 13 stanciyami zaplanovano 3 liniyi razom 43 stanciyi Poshireno torgovelnu merezhu osvitni zakladi ta ustanovi ohoroni zdorov ya vidkrito kilka sanatoriyiv budinkiv vidpochinku v okolicyah Harkova 1976 u Harkovi diyalo 70 likaren z blizko 60000 lizhok likariv blizko 7 000 1980 Harkiv mav ponad 2500 vulic i provulkiv ta 26 plosh sered nih ploshi Dzerzhinskogo Radyanskoyi Ukrayini R Lyuksemburg M Teveleva Povstannya Teatralna Zaliznichna ye kilka vporyadkovanih naberezhnih Harkiv teper dobre ozelenene misto maye 110 parkiv i skveriv najbilshi Centralnij park im M Gorkogo sad im Shevchenka park Artema Lisopark Botanichnij sad Zrosla rol Harkova yak transportnogo centru z nogo rozhodyatsya zaliznici u 8 napryamah najbilsha stanciya Pivdenna Harkiv spoluchenij avialiniyami z ryadom mist Ukrayini SND i Yevropi Suchasnij aeroport zbudovano 1954 roku Primiska i mizhmiska avtobusna merezha maye 290 marshrutiv Nezalezhna UkrayinaKinec HH pochatok HHI stolittya U seredini 1990 h rokiv buli zatverdzheni prapor ta gerb Harkova perejmenovana nizka vulic ta inshih ob yektiv U 1995 roci bula vidkrita persha dilyanka Oleksiyivskoyi liniyi metro pochalosya budivnictvo novih hramiv z yavilisya novi pam yatki delfinarij ta buli rekonstrujovani chislenni ob yekti infrastrukturi Misto rozpochalo aktivnu mizhnarodnu spivpracyu otrimavshi veliku kilkist novih mist pobratimiv pershim z yakih za chasi nezalezhnosti 14 chervnya 1993 roku stav kitajskij Tyanczin U 2011 roci Harkiv buv viznanij najkrashim mistom Ukrayini za rivnem zhittya razom z Kiyivom U 2012 roku Harkiv buv odnim z mist yaki prijmali Chempionat Yevropi z futbolu na stadioni Metalist vidbulosya 3 matchi Grupi V U 2013 roci pid chas Revolyuciyi gidnosti protestuvalniki za yevrointegraciyu Ukrayini 19 listopada zibralisya na ploshi Svobodi Nastupnogo dnya protest peremistivsya do pam yatnika Tarasu Shevchenku Pislya togo yak 22 lyutogo 2014 roku prezidenta Viktora Yanukovicha bulo usunuto z posadi vin mav namir priyihati do Harkova shob ocholiti z yizd deputativ oblasnih rad vid Partiyi regioniv ale vidmovivsya vid ciyeyi ideyi 23 lyutogo u Harkovi pochinayutsya vistupi separatistiv ta yih sutichki z Yevromajdanom U kvitni prorosijski provokatori nezakonno namagayutsya progolositi tak zvanu Harkivsku narodnu respubliku U travni podalshi sprobi prorosijskih sil jdut na spad 28 veresnya 2014 roku u Harkovi vidbuvayetsya povalennya pam yatnika Leninu Rosijsko ukrayinska vijna Stanciya metro Geroyiv praci peretvorena na bomboshovishe 24 02 2022 Zhitlovij budinok u Harkovi poshkodzhenij 26 02 2022 vid obstriliv rosiyan 24 lyutogo 2022 roku blizko 5 00 UTC 2 rosijski okupanti pochali obstrili Harkova Vnochi proti 26 lyutogo buli vipadki prorivu oboroni kilka vorozhih tankiv zajshli u Harkiv buli znisheni i kontrol vidnovleno ukrayinskimi vijskami Nadvechir 25 lyutogo rosiyanami bulo zavdano udar po oblasnij dityachij likarni ta Centru sluzhbi krovi sho znahodyatsya na vulici Klochkivskij reaktivnim snaryadom z kasetnoyu bojovoyu chastinoyu Zaginuv odin cholovik yakij chekav na svoyu chergu stati donorom krovi Golova Harkivskoyi ODA povidomiv kidayuchi posered dorogi vorozhu tehniku ukrayinskim vijskam zdayutsya grupi po 5 10 osib Yak tilki bachat hocha b odnogo predstavnika ZSU zdayutsya Dlya okupantiv bula stvoreno ilyuziyu sho misto majzhe kinute naprizvolyashe ta stane legkoyu zdobichchyu Pislya cogo okupantam dozvolili zajti vglib mista i pochali likvidovuvati U Harkovi provoditsya zachistka vid rosijskih DRG i vijskovih yaki potrapili do mista Vnaslidok boyiv rosijski okupacijni vijska vtratiti kilka avtomobiliv Tigr ta ponesli serjozni vtrati v zhivij sili Ukrayinski vijska vtratili odin BTR 4 28 lyutogo ukrayinski vijskovi znishili rosijskih okupantiv ta yihnyu tehniku pid chas oboroni Harkova Vtrati voroga 15 vbitih 4 polonenih V poobidnyu poru Harkiv zaznav masovanogo udaru Gradami desyatki zagiblih i sotni poranenih sered zagiblih 3 ditej 1 bereznya rosiyani zavdali raketnogo udaru po Majdanu Svobodi Postrazhdalo 6 lyudej sered nih ditina Bula chastkovo zrujnovana budivlya oblderzhadministraciyi Z pid zavaliv vryatuvali shestero osib poranennya otrimali blizko 20 zaginuli 29 Postrazhdali j susidni budivli v tomu chisli konsulstvo Sloveniyi ta Derzhavnij institut z proektuvannya pidpriyemstv koksohimichnoyi promislovosti Strilyali z rosijskogo Byelgoroda z strategichnogo bombarduvalnika raketonoscya Tu 22 yakij vipustiv po Harkovu 16 raket klasu povitrya poverhnya Vranci 2 bereznya rosijski okupacijni vijska vdarili po korpusu ekonomichnogo fakultetu Harkivskogo nacionalnogo universitetu budivlyu zrujnovano na misci masshtabna pozhezha i susidnij budivli oblasnogo upravlinnya policiyi ta SBU Zaginulo 4 policiyantiv Odna krilata raketa vluchila u budivlyu miskoyi radi Raketnim udarom buv chastkovo zrujnovanij i susidnij Palac praci Pri comu postrazhdala roztashovana nepodalik naukova biblioteka universitetu imeni Karazina Rosijskij snaryad vluchiv v Uspenskij sobor de ukrivalisya vid voroga lyudi poshkodzheni obstrilami Antoniyivska cerkva ta cerkva Zhon Mironosic Takozh okupanti zavdali raketnogo udaru po dityachomu majdanchiku Obstrili Harkova prodovzhilisya Organizaciya Ob yednanih Nacij zayavila sho otrimala dokazi vikoristannya Rosiyeyu kasetnih boyepripasiv u Vugledari ta Harkovi Sili specialnih operacij ZSU v Chuguyivskomu rajoni znishili kolonu vijskovoyi tehniki okupanta Za informaciyeyu Shtabu oboroni sered znishenoyi tehniki okupanta tanki bojovi mashini ta palivozapravniki Rosijski okupacijni vijska obstrilyali budivlyu sportivnogo kompleksu Akvarena poruch z yakim nemaye zhodnogo vijskovogo ob yekta Stanom na pochatok kvitnya 2022 roku grupa dokumentatoriv Informacijnogo centru Majdan Monitoring zafiksuvala ponad 200 chastkovo abo povnistyu znishenih ob yektiv civilnoyi infrastrukturi u Harkovi Krim postijnih nesistemnih obstriliv zhitlovih kvartaliv do yakih mozhe dobiti zbroya RF vid yakih najbilshe postrazhdali spalni rajoni Harkova ye takozh i cilove svidome znishennya pevnih tipiv civilnoyi infrastrukturi v tomu chisli iz vikoristannyam krilatih raket zokrema Sistemi postachannya gazu vodi elektriki ta tepla osoblivo rozpodilchi punkti yak to transformatorni budki ta pidstanciyi viddilennya vodokanalu magistralni gazoprovodi liniyi elektroperedachi v zhitlovih kvartalah Zapravki ta sistemi zberigannya paliva naftoshovisha Inshi skladski primishennya Transportni depo dlya transportu vsih tipiv Tak napriklad znachnih rujnuvan zaznalo Saltivske tramvajne depo Pidrozdili i pidstanciyi ryatuvalnih sluzhb Rejki tramvajni zaliznichni liniyi zhivlennya elektrotransportu Supermarketi i rinki vid najbilshih do najmenshih Telekomunikacijna infrastruktura Navchalni zakladi vsih tipiv vid ditsadkiv do universitetiv Budinki kulturi ta dityachoyi tvorchosti Administrativni budivli vsih tipiv Miscya vidachi gumanitarnoyi dopomogi Pam yatki istoriyi kulturi ta memoriali Buli zafiksovani vipadki povtornih udariv po ob yektah yaksho ne yih ne bulo znisheno z pershogo razu PrimitkiOnlajn versiya knigi Zhniva skorboti radyanska kolektivizaciya i golodomor Harkov i Kiev priznany luchshimi gorodami v Ukraine Harkivska miska rada ros Procitovano 18 serpnya 2011 Yak Revolyuciya Gidnosti zminila Harkiv Kharkiv Today ua Procitovano 18 serpnya 2011 Gazeta ua 7 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Imogen Piper Joe Dyke 12 kvitnya 2022 Airwars Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Kharkiv Today 25 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 www unian ua ukr Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Ukrinform 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Vnaslidok obstrilu obladministraciyi u Harkovi zaginuv student Politehu Suspilne 1 kvitnya 2022 originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 Ukrayinska pravda 1 bereznya 2022 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu gx 2022 05 09 ne vkazano tekst Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Rosiyani zadiyali strategichnij bombarduvalnik raketonosec Tu 22 dlya udaru po Harkovu 1 bereznya 2022 u Wayback Machine zaxid net 1 bereznya 2022 V Harkovi obstrilyali oblasne upravlinnya policiyi ta Nacionalnij Universitet imeni Karazina 2 bereznya 2022 u Wayback Machine prm ua 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 Universitetskaya biblioteka v centre Harkova postradala ot bombezhki FOTO KharkivToday 3 bereznya 2022 originalu za 1 travnya 2022 Perezhiv Drugu svitovu rosijskij snaryad vluchiv v Uspenskij sobor Harkova de buli lyudi 2 bereznya 2022 u Wayback Machine 24tv ua 2 bereznya 2022 Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu dess 2022 03 25 ne vkazano tekst RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 V OON zayavili sho otrimali dokazi vikoristannya Rosiyeyu kasetnih boyepripasiv u Harkovi 11 bereznya 2022 u Wayback Machine 24tv ua 11 bereznya 2022 OON maye dokazi vikoristannya Rosiyeyu kasetnih bomb v Ukrayini 11 bereznya 2022 u Wayback Machine www dw com 11 bereznya 2022 Na Harkivshini ukrayinski vijskovi znishili tanki okupantiv 13 bereznya 2022 u Wayback Machine glavcom ua 11 bereznya 2022 Rosiya obstrilyala budivlyu sportkompleksu Akvarena u Harkovi 11 bereznya 2022 u Wayback Machine suspilne media 11 bereznya 2022 Kladovishe tramvayiv na sho rosiyani peretvorili Saltivske depo Ukrinform 20 chervnya 2022 Nataliya Zubar Sergij Petrov 7 kvitnya 2022 Majdan Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Div takozhIstoriya mista Harkova XX storichchya Generalna okruga HarkivLiteraturaKarpov V Harkovskaya starina X 1900 Gusev A Harkov ego proshloe i nastoyashee X 1902 Bagalej D Miller D Istoriya goroda Harkova za 250 let sushestvovaniya s 1655 p tt I II X 1905 1912 Albovskij E Harkovskie kazaki P 1914 Ivolgin I Starij Harkiv 1920 Istoriya mista Harkova XX stolittya H 2004 Taranushenko S Stari hati Harkova X 1922 Galkin K Holodnogorskij central 1937 Okladochnoj R Socialisticheskij Harkov X 1951 Globenko M Harkovu minulo 300 rokiv zh Visnik ch 3 1955 Mihajlik O Harkovu 300 rokiv X 1956 Kasyanov O Harkiv Istorikoarhitekturnij naris K 1956 Dyachenko M Rosin S Ryabko V Harkiv X 1957 AN URSR Istoriya sil i mist URSR Harkivska oblast K 1967 Danilov V Harkiv K 1963 Dyachenko I Ulicy i ploshadi Harkova X 1974 Harkovskij Metropoliten X 1975 Semenenko O Harkiv Harkiv Nyu Jork 1976 Andreeva G Olejnik V Znakomtes Harkov X 1979 Sokil V Desho pro povoyennij lit mist Harkiv zh Suchasnist chch 7 8 1983 PosilannyaDonesenie harkovskogo voevody o neposlushanii cherkas 1657 g Opisanie g Harkova 1663 g Opisanie g Harkova 1670 g Iz opisaniya g Harkova 1673 g Iz opisaniya g Harkova 1675 g Bagalej D I Materialy dlya istorii kolonizacii i byta Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gubernij Tom 1 Izdanie Istoriko filologicheskogo Obshestva sostoyashego pri Imperatorsk Harkovskom universitete Harkov Tipografiya K L Schasni 1886 S 21 23 38 41 41 43 ros doref Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2011