Історія Луганська
Дата | Подія чи стан |
---|---|
До початку 18-го століття | Терени майбутнього Луганського, як і всього Середнього Подінців'я, знаходилися під котролем кримських та ногайських татар. Сіверський Донець ділив Подінців'я на лівобережне — ногайське та правобережне — кримське, із якого нині й розташоване місто Луганське. Перебування кримських татар у Середньому Подінців'ї мало, як мирний, господарський, так і військовий характер. На цих землях були кочовища кримських татар, де вони влітку випасали худобу. Так само через Дике Поле пролягали сакми — військові дороги кримських татар. У середній течії Сіверського Дінця були численні татарські перевози і перелази, якими татари доправлялися на Русь. На початку 18 століття кримських татар було остаточно витіснено з території Середнього Подінців'я. Відтоді запоріжці складають більшість населення цих земель. Хоча окремі їхні поселення були закладені ще в 17 столітті. |
Середина 18-го століття | Існують козацькі запорізькі поселення Кам'яний Брід, Вергунка та інші. Землі перебувають у складі Кальміюської паланки Запорізької Січі, на ці території поширювалася влада гетьмана Кирила Розумовського. |
1752 | На противагу кримським татарам та запорозьким козакам землі на схід від Бахмуту відторгаються царським урядом під військові поселення для вихідців із Балкан на чолі з Шевичем та — Слов'яносербію, серед шанців якої і Кам'яний Брід, і Вергунка. |
1775—1783 | Слов'яносербію передають у підпорядкування Азовської губернії. |
1790 | Запрошеному на російську службу шотландському інженерові Карлу Гаскойну було доручено провести розвідку покладів руд та кам'яного вугілля в районі Слов'яносербії. Гаскойн виконав доручення й запевнив владу, що знайдені копальні залізної руди й кам'яного вугілля обіцяють величезну кількість цих мінералів найліпшої якості. |
14 листопада 1795 | Виходить дозвіл на заснування першого на півдні імперії , зі створенням якого найчастіше й пов'язують заснування міста Луганська. І вже за рік Карл Гаскойн розпочинає спорудження заводу. Села Кам'яний Брід (1755) та були першими населеними пунктами, що прийняли будівельників і робітників Луганського ливарного заводу. |
1797 | Селище, що втворилося довкіл заводу, отримало назву Луганський завод або просто Луганське. Робітники і спеціалісти залучалися зі внутрішніх російських губерній, частково з закордону. Кістяком були майстрові з Олонецького та Ліпецького заводів, а також кваліфіковані працівники Олександрівського гарматного заводу, теслі й мулярі з Ярославської губернії. Весь основний адміністративно-технічний персонал складався з запрошених Гаскойном англійців. |
4 жовтня 1800 | Перша домна на Луганському ливарногарматному заводі видала чавун. Це була перша доменна піч в Україні. |
1812 | Під час російсько-французької війни завод був одних із головних постачальників гармат і боєприпасів російській армії. |
Початок 19-го ст. | Вигідне географічне розташування на шляхові між центральними губерніями Російської імперії та портовими містами — Ростовом і Таганрогом сприяло розвиткові торгівлі. Довкруж заводу виникають торговельно-ремеслові заклади. Відкравається перша навчальна установа — професійна гірнича школа. |
1844 | Крамар нагороджений медаллю «За корисне розведення картоплі в Луганському заводі». Завдяки йому в регіоні почали повсюдно вирощувати цю культуру. |
Кінець 1850-х | У місті діє 10 сало- та 2 воскотопних заводи, 2 свічкарні, а також шкірні і миловарні, 3 маслобійних, 8 цегляних і черепичних підприємств, 17 млинів. |
1867 | На 10239 мешканців Луганського заводу 389 купців. Функійонувало 108 великих і маленьких крамниць. |
1870-ті | Відкриття залізниці Луганське—Дебальцеве. |
3 вересня 1882 | Кам'яний Брід та Луганський Завод було об'єднано в єдине місто Луганське, яке стало новим центром Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. |
1887 | Луганський ливарний завод закрито. І тільки у 1895 на його основі почав роботу Луганський патронний завод, а століттям згодом і , перенесений потім до Києва. |
Жовтень 1893 | У театрі купця з великим успіхов проходили гастролі української трупи за участю відомої акторки. Було зіграно п'єсу «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського. |
Березень 1918 | Місто належе до Половецької землі УНР, утворена 2-4 березня 1918 законом про адміністративно-територіальний поділ України. Земський центр — місто Бахмут. |
1926 | Населення міста — 77 тис. осіб. |
31 жовтня 1931 | випущено перший в СРСР важкий вантажний паротяг серії «Фелікс Дзержинський» |
1 травня 1934 | Пущено перший трамвай. |
1935 | На цей рік із 25 шкіл у Луганську нараховується 22 україномовні і 3 російськомовні. |
5 листопада 1935 | Перейменоване на Ворошиловград на честь неоднозначного радянського військовика Климента Ворошилова. |
3 червня 1938 | Місто стало обласним центром. |
17 липня 1942 — | Перебуває під німецькою націонал-соціалістичною владою. Цей нетривалий період позначився відродженням української культури в місті, зокрема й відновленням назви міста — Луганськ. Головною міською газетою стало україномовне «Нове життя» під редакторством , до війни — професора Ворошиловградського педінституту. Він був також завербований Євгеном Стаховим та очолив Луганський обласний провід ОУН. Мережу організації було розгорнуто по всій області. Відновлено україномовне навчання — шкільна освіта в місті на цей час переведена на українську мову. Також діяла капела бандуристів та інші творчі гурти. Задля недопущення епідемії відкрито станцію швидкої допомоги, кілька лікарень та диспансерів. Після взяття міста Червоною Армією цих діячів (в тому числі Максима Бернацького) було засуджено до страти. Тим не менш, втрати мешканців міста від німецької влади оцінюють в 3100 смертей, ще близько 10 000 виїхало на працю до Німеччини.[] |
1956 | У місті мешкало понад 250 тис. осіб. |
5 березня 1958 | Після зміцнення Микити Хрущова на партійній верхівці та розправи над сталіністським «Антипартійним угрупованням», до якого входив і Климент Ворошилов, місту повернуто назву Луганськ. Це відбувалося під ініціативою Микити Хрущова не називати міста іменами живих діячів, що стосувалося значною мірою і Ворошилова, ім'я якого носили на той час Алчевське, Усурійське та Ставропіль та який за спогадами сина Хрущова найбільше й опирався цьому рішенню. Такі ж зміни стосувалися і Ворошиловградської області, яка стала Луганською, а також однієї з вулиць Луганська (Ворошиловграда), яка носила ім'я Ворошилова. За спогадами очевидців за одну ніч усі таблички було замінено на «вулиця Жовтнева», пам'ятник Ворошилову в парку поспіхом демонтовано. |
1964 | Введено зручну систему нумерації міських маршрутів залежно від виду транспорту. Відтак трамваї отримали марки починаючи з № 1, тролейбуси з № 51, а автобуси з № 101. Незважаючи на занепад електротранспорту, цей порядок зберігається і досі, та практично не має аналогів у інших містах України. |
5 січня 1970 | За влади Леоніда Брєжнєва перейменоване на Ворошиловград, область — на Ворошиловградську, уже після смерті Климента Ворошилова (†1969). |
1972 | Футбольний клуб «Зоря» став чемпіоном СРСР з футболу. Це був перший чемпіон СРСР із міста, яке не було столицею республіки. |
1972 | Стався умисний таран літака Ан-2 компанії Аерофлот з чотириповерховим житловим будинком, в результаті чого загинув льотчик Тимофій Шовкунов. |
4 травня 1990 | Місту повернена назва Луганськ, області — Луганська. |
1993 | У місті існує лише одна україномовна школа, змішаних — 6, переважна більшість — російськомовні. |
1998 | Населення міста становить 528,4 тис. люд. |
24 серпня 1998 | У сквері Героїв Великої Вітчизняної війни відбувся розгін гірняків краснодонських шахт ім. Баракова, «Дуванна», «Краснодарська-Південна» і «Суходольська-Східна», що пікетували Луганську облдержадміністрацію протягом 156 днів з вимогою погасити заборгованість із зарплати за 2,5 роки. Уперше в незалежній Україні проти учасників мирної акції були застосовані спецзасоби: кийки і сльозогінний газ. Унаслідок сутички постраждало 22 шахтаря, 12 працівників «Беркута» і 3 співробітники міліції. |
14 грудня 1998 | У сквері Героїв Великої Вітчизняної війни на знак протесту проти дій влади і знущань з боку адміністрації шахти ім. Баракова, яка заборгувала зарплату з 1996 року, доведений до відчаю гірняк (Олександр Михалевич) здійснив акт самоспалення. 17 грудня вся заборгованість була погашена. Щорічно, 24 серпня і 14 грудня, відзначається день пам'яті подій 1998 року. |
2001 | Згідно з Переписом-2001 населення міста становить 463 тис. люд. |
21 вересня 2007 | Залізничну станцію «Луганськ» електрифіковано (ділянка Дебальцеве-Луганськ) |
18 серпня 2014 | В ході війни на сході України українській війська увійшли до міста з метою його звільнення від проросійських терористів. До цього місто знаходилось у багатоденній блокаді та потерпало від гуманітарної та енергетичної кризи. |
Див. також
Джерела
- Ежегодникъ-Справочникъ Славяносербскаго Уѣзднаго Зѣмства за 1914 годъ.
- Сім місяців Нового життя
- Протокол допроса обвиняемого Бернацкого Максима Ивановича
- Про школи [ 15 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Історія України — Субтельний Орест. Українізація [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)
Документи
- Постанова Президії Ворошиловградської міської ради від 11.11.1935 «Про перейменування м. Луганська на місто Ворошиловград»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.3.1958 «Про перейменування Ворошиловградської області і міста Ворошиловград»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.1.1970 «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18.12.1971 «Про нагородження міста Ворошиловграда орденом Жовтневої Революції»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.5.1990 «Про перейменування міста Ворошиловграда та Ворошиловградської області»
Примітки
- Архівована копія. оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 27 серпня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 27 серпня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 8 серпня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (рос.). AirDisaster.Ru. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 1 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 29 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2009. Процитовано 29 вересня 2011.
- Українські війська увійшли у Луганськ. Еспресо TV. 18 серпня 2014. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Luganska Data Podiya chi stan Do pochatku 18 go stolittya Tereni majbutnogo Luganskogo yak i vsogo Serednogo Podinciv ya znahodilisya pid kotrolem krimskih ta nogajskih tatar Siverskij Donec diliv Podinciv ya na livoberezhne nogajske ta pravoberezhne krimske iz yakogo nini j roztashovane misto Luganske Perebuvannya krimskih tatar u Serednomu Podinciv yi malo yak mirnij gospodarskij tak i vijskovij harakter Na cih zemlyah buli kochovisha krimskih tatar de voni vlitku vipasali hudobu Tak samo cherez Dike Pole prolyagali sakmi vijskovi dorogi krimskih tatar U serednij techiyi Siverskogo Dincya buli chislenni tatarski perevozi i perelazi yakimi tatari dopravlyalisya na Rus Na pochatku 18 stolittya krimskih tatar bulo ostatochno vitisneno z teritoriyi Serednogo Podinciv ya Vidtodi zaporizhci skladayut bilshist naselennya cih zemel Hocha okremi yihni poselennya buli zakladeni she v 17 stolitti Seredina 18 go stolittya Isnuyut kozacki zaporizki poselennya Kam yanij Brid Vergunka ta inshi Zemli perebuvayut u skladi Kalmiyuskoyi palanki Zaporizkoyi Sichi na ci teritoriyi poshiryuvalasya vlada getmana Kirila Rozumovskogo 1752 Na protivagu krimskim tataram ta zaporozkim kozakam zemli na shid vid Bahmutu vidtorgayutsya carskim uryadom pid vijskovi poselennya dlya vihidciv iz Balkan na choli z Shevichem ta Slov yanoserbiyu sered shanciv yakoyi i Kam yanij Brid i Vergunka 1775 1783 Slov yanoserbiyu peredayut u pidporyadkuvannya Azovskoyi guberniyi 1790 Zaproshenomu na rosijsku sluzhbu shotlandskomu inzhenerovi Karlu Gaskojnu bulo dorucheno provesti rozvidku pokladiv rud ta kam yanogo vugillya v rajoni Slov yanoserbiyi Gaskojn vikonav doruchennya j zapevniv vladu sho znajdeni kopalni zaliznoyi rudi j kam yanogo vugillya obicyayut velicheznu kilkist cih mineraliv najlipshoyi yakosti 14 listopada 1795 Vihodit dozvil na zasnuvannya pershogo na pivdni imperiyi zi stvorennyam yakogo najchastishe j pov yazuyut zasnuvannya mista Luganska I vzhe za rik Karl Gaskojn rozpochinaye sporudzhennya zavodu Sela Kam yanij Brid 1755 ta buli pershimi naselenimi punktami sho prijnyali budivelnikiv i robitnikiv Luganskogo livarnogo zavodu 1797 Selishe sho vtvorilosya dovkil zavodu otrimalo nazvu Luganskij zavod abo prosto Luganske Robitniki i specialisti zaluchalisya zi vnutrishnih rosijskih gubernij chastkovo z zakordonu Kistyakom buli majstrovi z Oloneckogo ta Lipeckogo zavodiv a takozh kvalifikovani pracivniki Oleksandrivskogo garmatnogo zavodu tesli j mulyari z Yaroslavskoyi guberniyi Ves osnovnij administrativno tehnichnij personal skladavsya z zaproshenih Gaskojnom anglijciv 4 zhovtnya 1800 Persha domna na Luganskomu livarnogarmatnomu zavodi vidala chavun Ce bula persha domenna pich v Ukrayini 1812 Pid chas rosijsko francuzkoyi vijni zavod buv odnih iz golovnih postachalnikiv garmat i boyepripasiv rosijskij armiyi Pochatok 19 go st Vigidne geografichne roztashuvannya na shlyahovi mizh centralnimi guberniyami Rosijskoyi imperiyi ta portovimi mistami Rostovom i Taganrogom spriyalo rozvitkovi torgivli Dovkruzh zavodu vinikayut torgovelno remeslovi zakladi Vidkravayetsya persha navchalna ustanova profesijna girnicha shkola 1844 Kramar nagorodzhenij medallyu Za korisne rozvedennya kartopli v Luganskomu zavodi Zavdyaki jomu v regioni pochali povsyudno viroshuvati cyu kulturu Kinec 1850 h U misti diye 10 salo ta 2 voskotopnih zavodi 2 svichkarni a takozh shkirni i milovarni 3 maslobijnih 8 ceglyanih i cherepichnih pidpriyemstv 17 mliniv 1867 Na 10239 meshkanciv Luganskogo zavodu 389 kupciv Funkijonuvalo 108 velikih i malenkih kramnic 1870 ti Vidkrittya zaliznici Luganske Debalceve 3 veresnya 1882 Kam yanij Brid ta Luganskij Zavod bulo ob yednano v yedine misto Luganske yake stalo novim centrom Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi 1887 Luganskij livarnij zavod zakrito I tilki u 1895 na jogo osnovi pochav robotu Luganskij patronnij zavod a stolittyam zgodom i perenesenij potim do Kiyeva Zhovten 1893 U teatri kupcya z velikim uspihov prohodili gastroli ukrayinskoyi trupi za uchastyu vidomoyi aktorki Bulo zigrano p yesu Natalka Poltavka Ivana Kotlyarevskogo Berezen 1918 Misto nalezhe do Poloveckoyi zemli UNR utvorena 2 4 bereznya 1918 zakonom pro administrativno teritorialnij podil Ukrayini Zemskij centr misto Bahmut 1926 Naselennya mista 77 tis osib 31 zhovtnya 1931 vipusheno pershij v SRSR vazhkij vantazhnij parotyag seriyi Feliks Dzerzhinskij 1 travnya 1934 Pusheno pershij tramvaj 1935 Na cej rik iz 25 shkil u Lugansku narahovuyetsya 22 ukrayinomovni i 3 rosijskomovni 5 listopada 1935 Perejmenovane na Voroshilovgrad na chest neodnoznachnogo radyanskogo vijskovika Klimenta Voroshilova 3 chervnya 1938 Misto stalo oblasnim centrom 17 lipnya 1942 14 lyutogo 1943 Perebuvaye pid nimeckoyu nacional socialistichnoyu vladoyu Cej netrivalij period poznachivsya vidrodzhennyam ukrayinskoyi kulturi v misti zokrema j vidnovlennyam nazvi mista Lugansk Golovnoyu miskoyu gazetoyu stalo ukrayinomovne Nove zhittya pid redaktorstvom do vijni profesora Voroshilovgradskogo pedinstitutu Vin buv takozh zaverbovanij Yevgenom Stahovim ta ocholiv Luganskij oblasnij provid OUN Merezhu organizaciyi bulo rozgornuto po vsij oblasti Vidnovleno ukrayinomovne navchannya shkilna osvita v misti na cej chas perevedena na ukrayinsku movu Takozh diyala kapela banduristiv ta inshi tvorchi gurti Zadlya nedopushennya epidemiyi vidkrito stanciyu shvidkoyi dopomogi kilka likaren ta dispanseriv Pislya vzyattya mista Chervonoyu Armiyeyu cih diyachiv v tomu chisli Maksima Bernackogo bulo zasudzheno do strati Tim ne mensh vtrati meshkanciv mista vid nimeckoyi vladi ocinyuyut v 3100 smertej she blizko 10 000 viyihalo na pracyu do Nimechchini dzherelo 1956 U misti meshkalo ponad 250 tis osib 5 bereznya 1958 Pislya zmicnennya Mikiti Hrushova na partijnij verhivci ta rozpravi nad stalinistskim Antipartijnim ugrupovannyam do yakogo vhodiv i Kliment Voroshilov mistu povernuto nazvu Lugansk Ce vidbuvalosya pid iniciativoyu Mikiti Hrushova ne nazivati mista imenami zhivih diyachiv sho stosuvalosya znachnoyu miroyu i Voroshilova im ya yakogo nosili na toj chas Alchevske Usurijske ta Stavropil ta yakij za spogadami sina Hrushova najbilshe j opiravsya comu rishennyu Taki zh zmini stosuvalisya i Voroshilovgradskoyi oblasti yaka stala Luganskoyu a takozh odniyeyi z vulic Luganska Voroshilovgrada yaka nosila im ya Voroshilova Za spogadami ochevidciv za odnu nich usi tablichki bulo zamineno na vulicya Zhovtneva pam yatnik Voroshilovu v parku pospihom demontovano 1964 Vvedeno zruchnu sistemu numeraciyi miskih marshrutiv zalezhno vid vidu transportu Vidtak tramvayi otrimali marki pochinayuchi z 1 trolejbusi z 51 a avtobusi z 101 Nezvazhayuchi na zanepad elektrotransportu cej poryadok zberigayetsya i dosi ta praktichno ne maye analogiv u inshih mistah Ukrayini 5 sichnya 1970 Za vladi Leonida Bryezhnyeva perejmenovane na Voroshilovgrad oblast na Voroshilovgradsku uzhe pislya smerti Klimenta Voroshilova 1969 1972 Futbolnij klub Zorya stav chempionom SRSR z futbolu Ce buv pershij chempion SRSR iz mista yake ne bulo stoliceyu respubliki 1972 Stavsya umisnij taran litaka An 2 kompaniyi Aeroflot z chotiripoverhovim zhitlovim budinkom v rezultati chogo zaginuv lotchik Timofij Shovkunov 4 travnya 1990 Mistu povernena nazva Lugansk oblasti Luganska 1993 U misti isnuye lishe odna ukrayinomovna shkola zmishanih 6 perevazhna bilshist rosijskomovni 1998 Naselennya mista stanovit 528 4 tis lyud 24 serpnya 1998 U skveri Geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vidbuvsya rozgin girnyakiv krasnodonskih shaht im Barakova Duvanna Krasnodarska Pivdenna i Suhodolska Shidna sho piketuvali Lugansku oblderzhadministraciyu protyagom 156 dniv z vimogoyu pogasiti zaborgovanist iz zarplati za 2 5 roki Upershe v nezalezhnij Ukrayini proti uchasnikiv mirnoyi akciyi buli zastosovani speczasobi kijki i slozoginnij gaz Unaslidok sutichki postrazhdalo 22 shahtarya 12 pracivnikiv Berkuta i 3 spivrobitniki miliciyi 14 grudnya 1998 U skveri Geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na znak protestu proti dij vladi i znushan z boku administraciyi shahti im Barakova yaka zaborguvala zarplatu z 1996 roku dovedenij do vidchayu girnyak Oleksandr Mihalevich zdijsniv akt samospalennya 17 grudnya vsya zaborgovanist bula pogashena Shorichno 24 serpnya i 14 grudnya vidznachayetsya den pam yati podij 1998 roku 2001 Zgidno z Perepisom 2001 naselennya mista stanovit 463 tis lyud 21 veresnya 2007 Zaliznichnu stanciyu Lugansk elektrifikovano dilyanka Debalceve Lugansk 18 serpnya 2014 V hodi vijni na shodi Ukrayini ukrayinskij vijska uvijshli do mista z metoyu jogo zvilnennya vid prorosijskih teroristiv Do cogo misto znahodilos u bagatodennij blokadi ta poterpalo vid gumanitarnoyi ta energetichnoyi krizi Div takozhStare misto Lugansk Kam yanij Brid Lugansk DzherelaEzhegodnik Spravochnik Slavyanoserbskago Uѣzdnago Zѣmstva za 1914 god Sim misyaciv Novogo zhittya Protokol doprosa obvinyaemogo Bernackogo Maksima Ivanovicha Pro shkoli 15 grudnya 2005 u Wayback Machine Istoriya Ukrayini Subtelnij Orest Ukrayinizaciya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Dokumenti Postanova Prezidiyi Voroshilovgradskoyi miskoyi radi vid 11 11 1935 Pro perejmenuvannya m Luganska na misto Voroshilovgrad Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 3 1958 Pro perejmenuvannya Voroshilovgradskoyi oblasti i mista Voroshilovgrad Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 1 1970 Pro perejmenuvannya mista Luganska i Luganskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 12 1971 Pro nagorodzhennya mista Voroshilovgrada ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 5 1990 Pro perejmenuvannya mista Voroshilovgrada ta Voroshilovgradskoyi oblasti PrimitkiArhivovana kopiya originalu za 24 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 27 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 27 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 8 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros AirDisaster Ru Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 1 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2011 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2011 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 grudnya 2009 Procitovano 29 veresnya 2011 Ukrayinski vijska uvijshli u Lugansk Espreso TV 18 serpnya 2014 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2022