Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бату рин історичне населене місце України у 1669 1708 та 1750 1764 роках резиденція гетьманів Лівобережної України Дем я

Історія Батурина

Історія Батурина

Бату́рин — історичне населене місце України, у 1669–1708 та 1750–1764 роках - резиденція гетьманів Лівобережної України Дем'яна Ігнатович, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Кирила Розумовського.

image
Батурин. Лубок XVIII cт.

На території міста розташовані пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, що формують Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».

Заснування міста

Існує "радянська енциклопедична версія" про те, що Батурин був заснований в 1575 році польським королем і великим князем Литовським Стефаном Баторієм і названий в його честь. Нібито невдовзі після його смерті (1586) Батурин запустів.

Цю легенду випустив у світ польський письменник Веспасіян Коховський (1633-1700), який справив значний вплив на українське історіописання. Від нього вона перекочувала в українські "хронічки" - в Літопис Самовидця, «Історію Русів»). Коховському "на слово" повірили М. Маркевич, М. Костомаров, Філарет (Гумілевський) та інші історики. Втім, не всі. О. Лазаревський наприкінці ХІХ ст. у своїх праця, присвячених Батурину, назвав часом його заснування першу половину XVII ст.

Про те, що заснування у XVI столітті Батурина Баторієм є легендою, довели археологічні дослідження. За увесь час роботи у місті Батуринської археологічної експедиції ЖОДНИХ матеріалів цього часу не знайдено. Таким чином, через 100 років версія О. Лазаревського підтвердилася - Батурин був заснований у 1625 р.

Назва

Назва Батурин не зустрічається в давньоруських літописах. Згадка 1625 р. «городища Батурин» в указі королівської канцелярії Речі Посполитої майже одночасно з літописними городищами Ніжин, Бахмач та ін., дозволяє припускати, що і Батурин зберіг свою первісну назву.

Найімовірніше, назва походить від руського діалектного «батура» — башта, вежа, або від тюркського імені Батур (Патур, Петер, Петро або за іншою версію Батир — богатир), серед носіїв якого є відомі князі-мурзи часів Золотої Орди.

Давнє заселення

image
Зал "Батурин стародавній» у Музеї археології Батурина.

У добу середньовіччя місто розвивалося навколо городища на високому, невеликому за площею (1,3 га) мисоподібному останці, відокремленому від плато ярами, валом і рукотворним ровом, де виявлено матеріали раннього залізного віку (юхнівська культура), ранньослов'янських київської і колочинської культур, сіверянські (роменська культура) і давньоруські старожитності XII — середини XIII ст.

В XIII ст. населений пункт постраждав від монголо-татарської навали.

XVII століття

image
Зображення Батуринської фортеці, Музей археології Батурина.

У 1625 р. на «городищі Батурин» поляки осадили місто - збудували Батуринську фортецю, навколо якої з'явилися неукріплені передмістя.

Докладніше: Батуринська фортеця

Місто швидко зростало і перетворювалося на ремісничо-торговий центр, у господарстві якого велику роль відігравала торгівля. 1643 р. Батурин отримав привілей на звільнення місцевих купців від мита на 20 років.

Під час Національної революції 1648—1676 (на початку літа 1648) Батурин перейшов під контроль Війська Запорозького. Він став центром сотні. 1654 Батурин «зі всіма угіддями і селами», згідно грамоти московського царя Олексія Михайловича, пожалуваний наказному гетьману І. Золотаренку. Велика пожежа, що спалахнула влітку 1655, завдала значної шкоди місту.

У 1663 в Батурині між представниками царського уряду та гетьманом Іваном Брюховецьким підписано Батуринські статті.

Перший гетьманський період (1669-1708)

image
Відбудовані гетьманські споруди на території Цитаделі Батуринської фортеці
image
На Цитаделі Батуринської фортеці

У 1669—1708 місто було офіційною резиденцією гетьманів Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Набуття специфічних столичних функцій вплинуло на вигляд Батурина та змінило життєвий устрій міста. Опорядилося місце проживання і перебування гетьмана, поновилися оборонні укріплення. З'явилася низка нових споруд, де розмістилися вищі органи влади і державного управління, гетьманська гвардія. Кілька разів на рік у Батурині збиралися старшинські ради. У часи функціонування у Батурині гетьманської резиденції значно збільшилася площа міської забудови. У межах укріплень та на передмісті збудовано кілька храмів (собор Живоначальної Трійці, церкви Покрови Пресвятої Богородиці, Воскресіння Христового, Св. Миколи, Введення Пресвятої Богородиці), жоден з яких не зберігся. Місто було значним торговим центром, розвивалося ремесло та млинарство. На початку XVIII ст. чисельність населення Батурина сягнула 10 тис. В останній чверті XVII ст. Батурин стає значним культурним центром. Осередком культури і духовності був Батуринський Миколо-Крупицький монастир, який розбудовували козацька старшина та гетьмани. Ігуменами обителі були відомі служителі православ'я Димитрій Ростовський (Туптало), Гедеон Одорський, Іларіон Мигура та ін.

image
Палац гетьмана Кирила Розумовського
image
Воскресенська церква (Батурин) — усипальниця К. Г. Розумовського

2 листопада 1708, після переходу І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ, Батурин захоплений московським військом під командуванням князя Олександра Меншикова. Місто було вщент зруйновано, а більшість мешканців знищено.

Докладніше: Батуринська трагедія

За наказом Петра І гетьманську резиденцію перенесено до м. Глухів.

Міжгетьманський період (1708-1750)

1726 російська імператриця Катерина І подарувала Батурин Олександру Меншикову, але після 1727 місто знову переведене в ранг державних. За указом російської імператриці Анни Іоанівни 1740 р. Батурин відійшов у відання полкових командирів кінної лейб-гвардії для обслуговування кінного заводу, розміщеного у Батуринській волості.

Другий гетьманський період (1750-1803)

Після обрання на гетьманство 1750 Кирило Розумовський дістає указ російської імператриці Єлизавети Петрівни про розбудову Батурина і повернення до нього гетьманської резиденції.

У 2-й половині XVIII ст. місто переживало часи піднесення, інтенсивної забудови. Діяли суконна мануфактура, свічковий завод, гідросилові установки (лісопильня (тартак), водяні млини, ступи, валюшні), цегельні, винокурні, ремісничі майстерні. Розвивалася тимчасова (ярмарки, базари) і постійна (торги, лавки, шинки) торгівля.

У 1760 році підготовлено Проєкт відкриття Батуринського університету, який, втім, так і не був реалізований.

Збудовано кам'яні Покровську і Воскресенську церкви, палацово-парковий ансамбль К.Розумовського.

Докладніше: Покровська церква (Батурин)
Докладніше: Воскресенська церква (Батурин)
Докладніше: Палац Розумовського (Батурин)

Ліквідація гетьманства 1764 загальмувала розвиток Батурина.

З ліквідацією Ніжинського полку у 1781 Батурин став волосним центром і залишався в цьому статусі до 1918 р.

Саме тут доживав віку гетьман Кирило Розумовський, який помер у Батурині 9 січня 1803 р. і похований у Воскресенський церкві - усипальниці.

ХІХ століття

У 1843 в Батурині перебував Тарас Шевченко.

У 2-й половині XIX ст. Батурин лишився осторонь залізниць і певною запорукою його розвитку стало перебування (з 1860-х) на околиці містечка літніх таборів піхотних, артилерійських і кавалерійських військових формувань. 1873 табори відвідав російський імператор Олександр ІІ. Загалом військові табори під Батурином, за винятком часу І і ІІ світових воєн, функціонували до початку 2000-х.

Перша половина ХХ століття

У 1905—1909 рр. було порушено питання про необхідність покращення стану доріг у містечку. Згодом, у 1911 р. бруківкою викладено Базарну гору, а у 1913 р. частково забруковано Києво-Московський тракт (сучасна вулиця В. Ющенка).

Після встановлення в Батурині радянської влади у 1918 р., у 1921—1932 та 1935—1961 р. Батурин мав статус села і був центром Батуринського району.

image
Пам'ятник П. Прокоповичу (1975 р.)

Перша сільськогосподарська артіль, що з'явилася в Батурині, мала назву «Імені Леніна». Згодом утворено колгоспи: «ім. Сталіна», «ім. Будьоного», «Червоний маяк», «ім. Шевченка». Всі вони пройшли шлях укрупнення, а після об'єднання з колгоспом «ім. Комінтерну» сусіднього села Матіївка, в Батурині залишився один колгосп — «ХХІ партз'їзд». Він проіснував до середини 1990-х.

У 1932 р. в Батурині діяв льонозавод, у 1933 р. відкрито середню школу, у 1934 р. — електростанцію і кінотеатр, у 1935 — маслозавод.

Друга світова війна

З вересня 1941 по вересень 1943 р. Батурин був зайнятий німецькими військами. Під час Другої світової війни знищено 6 споруд підприємств, закладів та установ і 35 будинків житлового фонду. На 1946 р. житлова забудова села була представлена переважно одноповерховими дерев'яними будинками під солом'яними дахами.

Радянська доба

Станом на 1946 р. в Батурині діяли: райвиконком, райком партії, районний земельний відділ, відділ технічних культур, відділ тваринництва, районний ЗАГС, районний фінансовий відділ, редакція газети «Сталінський шлях» (пізніше — «Ленінський шлях»), районний відділ комунального господарства, районний відділ шляхів, районна прокуратура, насіннєва лабораторія, контора зв'язку, банк, суд, ощадкаса, районна споживспілка, заготскот, МВС, МДБ, військкомат, радіовузол, райком ЛКСМ, сільська рада, заготзерно, школа, бібліотека, клуб, лікарня, амбулаторія, аптека, ветеринарна амбулаторія.

Великої промисловості не було (крім пенькозаводу, який згодом перепрофілювали на льонозавод). У межах Батурина розташовувалось кілька підприємств місцевого значення, що працювали за давальницькою схемою. Працювали: райпромкомбінат, пеньковий завод, харчовий комбінат, маслозавод та МТС.

У 1960 р. Батуринський район розформували, а Батурин отримав статус селища міського типу. В цей період в місті діяли цегельний та льонозавод; за селищем було закріплено два лісництва.

У 1970 р. основними підприємствами селища були льонозавод, молокозавод, харчокомбінат, об'єднання «Сільгосптехніка», цегельний завод.

Період незалежності

image
Краєвид на річку Сейм з батуринських висот
image
Батуринська міська рада

Станом на 2000 р. у Батурині перестали функціонувати льонопереробний завод, цегляний завод, молокозавод, харчовий комбінат та інші невеликі виробництва.

Планувальна структура Батурина залишилася майже без змін. Багатоквартирне будівництво не проводилось з 1990 р. Сучасна забудова — одноповерхова садибна, з великими присадибними ділянками.

Масштабні будівельні роботи у Батурині розпочалися у 2003 р. після прийняття Урядом України "Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина". Було здійснено газифікацію міста, прокладено новий водогін. У 2007 р. завершилася реконструкція Батуринського міського будинку культури. У 2008 р. прокладено нове асфальтне покриття по вул. Гетьманській та імені В. Ющенка.

У 2003-2005 та 2008-2009 роках велася реставрація і відбудова пам'яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»: Будинку генерального судді В.Кочубея, Воскресенької церкви-усипальниці К. Розумовського, Воскресенської церковнопарафіяльної школи, Цитаделі Батуринської фортеці, палацово-паркового ансамблю гетьмана Кирила Розумовського.

У 2008-2009 роках збудована Покровська церква.

У 2008 р. Батурин отримав статус міста районного значення, у грудні 2017 р. став центром Батуринської об'єднаної територіальної громади.

Динаміка чисельності населення

1654 р. — 635 осіб (360 козаків і 275 міщан). Не враховано кількість жінок, неповнолітнього населення, духовенства (Присяжні книги 1654 р.).

1666 р. — 365 міщанських дворів, 679 осіб. Не враховано козацькі двори, оскільки ті не платили податків (Переписні книги 1666 р.).

Початок XVIII ст.1000—1100 дворів, 7-8 тис. осіб.

1723 р. — 647 дворів (Ревізія 1723 р. Оригінал ревізії 1723 р. не зберігся. Її дані приведені в документі Малоросійської колегії, складеному 24.12.1725 на основі ревізійних книг Ніжинського полку).

1726 р. — 526 дворів (Мазепина книга, станом на 1 лютого 1726 р.).

1736 р. — 297 дворів, 331 осіб (Ревізія 18 липня 1736 р. — перепис населення, зобов'язаного сплачувати подушний податок і відбувати рекрутську повинність).

1751—1756 рр. — 492 дворів (Відомості про населення Батурина за «Расположениями» зі збирання консистентського податку з населення Лівобережної України).

1760 р. — 1101 осіб підданих, переважно селян і ремісників. Не враховано козацтво і духовенство (Опис маєтностей, пожалуваних К. Г. Розумовському за Указом Єлизавети Петрівни 17 лютого 1760 р.).

1765—1769 рр. — 2719 осіб підданих, козаків і духовенства (Генеральний опис Лівобережної України (Румянцевський опис) 1765—1769 рр.).

1779—1781 рр. — дворів — 534, в них хат — 663, обивателів — 704 чол. (Опис Новгород-Сіверського намісництва про забудову і склад населення Батурина 1779-81 рр.).

1808 р. — 3578 осіб обох статей (Відомість про населення Батурина від 16 травня 1808 р.).

1836 р. — 480 дворів, 3047 осіб обох статей (Відомість про кількість церков і парафіян у Батурині від 17 червня 1836 р.).

1851 р. — дворів 475, населення — до 3000 осіб обох статей («Военно-статистическое обозрение Российской империи» 1851 р.).

1902 р. — 5629 осіб обох статей, дворів — 678 (Дані з клірових відомостей про чисельність парафіян батуринських церков 1902 р.).

1906 р. — 5822 осіб обох статей (З відомостей про чисельність населення Батурина з передмістям Матіївкою від 29 грудня 1906 р.).

1917 р. — 3764 осіб, кількість господарств — 675 (Відомість про землеволодіння мешканців Батурина за переписом 1917 р.).

1920 р. — 4200 осіб обох статей, кількість дворів — 882 (З відомостей Батуринського волвиконкому про кількість дворів і чисельність мешканців Батурина від 5 березня 1920 р.).

1942 р. — 2439 осіб (Статистичні дані про чисельність населення в Батурині, грудень 1942 р.).

1943 р. — всього населення 3198, в тому числі чоловіків 1214, жінок 1984, дітей до 14 років — 971 (Тимчасова відомість господарського обліку у місцевостях, звільнених від окупантів, по Батуринській сільраді від 25 жовтня 1943 р.).

1944 р. — 3112 осіб (Статистичний звіт про віковий та статевий склад населення Батуринської сільради від 10 січня1944 р.).

1952 р. — 3428 осіб (Звіт Батуринської сільради про чисельність населення та кількість господарств від 1 лютого 1952 р.).

1979 р. — наявне населення 3654 осіб, постійно проживаюче — 3402 осіб (Відомість про кількість населення Батурина за даними Всесоюзного перепису 17 січня 1979 р.).

2001 р. — 3078 осіб (Дані Всеукраїнського перепису 5 грудня 2001 р.).

2014 р. — 2652 особи.

2015 р. — 2622 особи.

2016 р. — 2581 особа.

2017 р. — 2571 особа.

Примітки

  1. Батурин // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
  2. Батурин // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 4. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1950. стр.313-314
  3. . Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
  4. Лазаревский А.М. Исторический очерк Батурина (1625-1760 гг.) // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. К., 1892. Кн.6. С. 106-108.
  5. Батурин // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 4. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1950. стр.313-314
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  9. Саєнко Н. Топоніміка Батурина 17-18 ст.[1] [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
  10. [Полное собрание законов Российской империи. - Спб., 1830. - Т. ХІІІ. - Ст. 9786.]
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2020.
  12. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 45 — с. 786.
  13. Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957–1960)
  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1123 «Про затвердження Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина».
  15. . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

  • Історія міста Батурин [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batu rin istorichne naselene misce Ukrayini u 1669 1708 ta 1750 1764 rokah rezidenciya getmaniv Livoberezhnoyi Ukrayini Dem yana Ignatovich Ivana Samojlovicha Ivana Mazepi Kirila Rozumovskogo Baturin Lubok XVIII ct Na teritoriyi mista roztashovani pam yatki ta ob yekti kulturnoyi spadshini sho formuyut Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Getmanska stolicya Zasnuvannya mistaIsnuye radyanska enciklopedichna versiya pro te sho Baturin buv zasnovanij v 1575 roci polskim korolem i velikim knyazem Litovskim Stefanom Batoriyem i nazvanij v jogo chest Nibito nevdovzi pislya jogo smerti 1586 Baturin zapustiv Cyu legendu vipustiv u svit polskij pismennik Vespasiyan Kohovskij 1633 1700 yakij spraviv znachnij vpliv na ukrayinske istoriopisannya Vid nogo vona perekochuvala v ukrayinski hronichki v Litopis Samovidcya Istoriyu Rusiv Kohovskomu na slovo povirili M Markevich M Kostomarov Filaret Gumilevskij ta inshi istoriki Vtim ne vsi O Lazarevskij naprikinci HIH st u svoyih pracya prisvyachenih Baturinu nazvav chasom jogo zasnuvannya pershu polovinu XVII st Pro te sho zasnuvannya u XVI stolitti Baturina Batoriyem ye legendoyu doveli arheologichni doslidzhennya Za uves chas roboti u misti Baturinskoyi arheologichnoyi ekspediciyi ZhODNIH materialiv cogo chasu ne znajdeno Takim chinom cherez 100 rokiv versiya O Lazarevskogo pidtverdilasya Baturin buv zasnovanij u 1625 r Nazva Nazva Baturin ne zustrichayetsya v davnoruskih litopisah Zgadka 1625 r gorodisha Baturin v ukazi korolivskoyi kancelyariyi Rechi Pospolitoyi majzhe odnochasno z litopisnimi gorodishami Nizhin Bahmach ta in dozvolyaye pripuskati sho i Baturin zberig svoyu pervisnu nazvu Najimovirnishe nazva pohodit vid ruskogo dialektnogo batura bashta vezha abo vid tyurkskogo imeni Batur Patur Peter Petro abo za inshoyu versiyu Batir bogatir sered nosiyiv yakogo ye vidomi knyazi murzi chasiv Zolotoyi Ordi Davnye zaselennyaZal Baturin starodavnij u Muzeyi arheologiyi Baturina U dobu serednovichchya misto rozvivalosya navkolo gorodisha na visokomu nevelikomu za plosheyu 1 3 ga misopodibnomu ostanci vidokremlenomu vid plato yarami valom i rukotvornim rovom de viyavleno materiali rannogo zaliznogo viku yuhnivska kultura rannoslov yanskih kiyivskoyi i kolochinskoyi kultur siveryanski romenska kultura i davnoruski starozhitnosti XII seredini XIII st V XIII st naselenij punkt postrazhdav vid mongolo tatarskoyi navali XVII stolittyaZobrazhennya Baturinskoyi forteci Muzej arheologiyi Baturina U 1625 r na gorodishi Baturin polyaki osadili misto zbuduvali Baturinsku fortecyu navkolo yakoyi z yavilisya neukripleni peredmistya Dokladnishe Baturinska fortecya Misto shvidko zrostalo i peretvoryuvalosya na remisnicho torgovij centr u gospodarstvi yakogo veliku rol vidigravala torgivlya 1643 r Baturin otrimav privilej na zvilnennya miscevih kupciv vid mita na 20 rokiv Pid chas Nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 na pochatku lita 1648 Baturin perejshov pid kontrol Vijska Zaporozkogo Vin stav centrom sotni 1654 Baturin zi vsima ugiddyami i selami zgidno gramoti moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha pozhaluvanij nakaznomu getmanu I Zolotarenku Velika pozhezha sho spalahnula vlitku 1655 zavdala znachnoyi shkodi mistu U 1663 v Baturini mizh predstavnikami carskogo uryadu ta getmanom Ivanom Bryuhoveckim pidpisano Baturinski statti Pershij getmanskij period 1669 1708 Vidbudovani getmanski sporudi na teritoriyi Citadeli Baturinskoyi forteci Na Citadeli Baturinskoyi forteci U 1669 1708 misto bulo oficijnoyu rezidenciyeyu getmaniv Dem yana Ignatovicha Ivana Samojlovicha ta Ivana Mazepi Nabuttya specifichnih stolichnih funkcij vplinulo na viglyad Baturina ta zminilo zhittyevij ustrij mista Oporyadilosya misce prozhivannya i perebuvannya getmana ponovilisya oboronni ukriplennya Z yavilasya nizka novih sporud de rozmistilisya vishi organi vladi i derzhavnogo upravlinnya getmanska gvardiya Kilka raziv na rik u Baturini zbiralisya starshinski radi U chasi funkcionuvannya u Baturini getmanskoyi rezidenciyi znachno zbilshilasya plosha miskoyi zabudovi U mezhah ukriplen ta na peredmisti zbudovano kilka hramiv sobor Zhivonachalnoyi Trijci cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Voskresinnya Hristovogo Sv Mikoli Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici zhoden z yakih ne zberigsya Misto bulo znachnim torgovim centrom rozvivalosya remeslo ta mlinarstvo Na pochatku XVIII st chiselnist naselennya Baturina syagnula 10 tis V ostannij chverti XVII st Baturin staye znachnim kulturnim centrom Oseredkom kulturi i duhovnosti buv Baturinskij Mikolo Krupickij monastir yakij rozbudovuvali kozacka starshina ta getmani Igumenami obiteli buli vidomi sluzhiteli pravoslav ya Dimitrij Rostovskij Tuptalo Gedeon Odorskij Ilarion Migura ta in Palac getmana Kirila Rozumovskogo Voskresenska cerkva Baturin usipalnicya K G Rozumovskogo 2 listopada 1708 pislya perehodu I Mazepi na bik shvedskogo korolya Karla HII Baturin zahoplenij moskovskim vijskom pid komanduvannyam knyazya Oleksandra Menshikova Misto bulo vshent zrujnovano a bilshist meshkanciv znisheno Dokladnishe Baturinska tragediya Za nakazom Petra I getmansku rezidenciyu pereneseno do m Gluhiv Mizhgetmanskij period 1708 1750 1726 rosijska imperatricya Katerina I podaruvala Baturin Oleksandru Menshikovu ale pislya 1727 misto znovu perevedene v rang derzhavnih Za ukazom rosijskoyi imperatrici Anni Ioanivni 1740 r Baturin vidijshov u vidannya polkovih komandiriv kinnoyi lejb gvardiyi dlya obslugovuvannya kinnogo zavodu rozmishenogo u Baturinskij volosti Drugij getmanskij period 1750 1803 Pislya obrannya na getmanstvo 1750 Kirilo Rozumovskij distaye ukaz rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni pro rozbudovu Baturina i povernennya do nogo getmanskoyi rezidenciyi U 2 j polovini XVIII st misto perezhivalo chasi pidnesennya intensivnoyi zabudovi Diyali sukonna manufaktura svichkovij zavod gidrosilovi ustanovki lisopilnya tartak vodyani mlini stupi valyushni cegelni vinokurni remisnichi majsterni Rozvivalasya timchasova yarmarki bazari i postijna torgi lavki shinki torgivlya U 1760 roci pidgotovleno Proyekt vidkrittya Baturinskogo universitetu yakij vtim tak i ne buv realizovanij Zbudovano kam yani Pokrovsku i Voskresensku cerkvi palacovo parkovij ansambl K Rozumovskogo Dokladnishe Pokrovska cerkva Baturin Dokladnishe Voskresenska cerkva Baturin Dokladnishe Palac Rozumovskogo Baturin Likvidaciya getmanstva 1764 zagalmuvala rozvitok Baturina Z likvidaciyeyu Nizhinskogo polku u 1781 Baturin stav volosnim centrom i zalishavsya v comu statusi do 1918 r Same tut dozhivav viku getman Kirilo Rozumovskij yakij pomer u Baturini 9 sichnya 1803 r i pohovanij u Voskresenskij cerkvi usipalnici HIH stolittyaU 1843 v Baturini perebuvav Taras Shevchenko U 2 j polovini XIX st Baturin lishivsya ostoron zaliznic i pevnoyu zaporukoyu jogo rozvitku stalo perebuvannya z 1860 h na okolici mistechka litnih taboriv pihotnih artilerijskih i kavalerijskih vijskovih formuvan 1873 tabori vidvidav rosijskij imperator Oleksandr II Zagalom vijskovi tabori pid Baturinom za vinyatkom chasu I i II svitovih voyen funkcionuvali do pochatku 2000 h Persha polovina HH stolittyaU 1905 1909 rr bulo porusheno pitannya pro neobhidnist pokrashennya stanu dorig u mistechku Zgodom u 1911 r brukivkoyu vikladeno Bazarnu goru a u 1913 r chastkovo zabrukovano Kiyevo Moskovskij trakt suchasna vulicya V Yushenka Pislya vstanovlennya v Baturini radyanskoyi vladi u 1918 r u 1921 1932 ta 1935 1961 r Baturin mav status sela i buv centrom Baturinskogo rajonu Pam yatnik P Prokopovichu 1975 r Persha silskogospodarska artil sho z yavilasya v Baturini mala nazvu Imeni Lenina Zgodom utvoreno kolgospi im Stalina im Budonogo Chervonij mayak im Shevchenka Vsi voni projshli shlyah ukrupnennya a pislya ob yednannya z kolgospom im Kominternu susidnogo sela Matiyivka v Baturini zalishivsya odin kolgosp HHI partz yizd Vin proisnuvav do seredini 1990 h U 1932 r v Baturini diyav lonozavod u 1933 r vidkrito serednyu shkolu u 1934 r elektrostanciyu i kinoteatr u 1935 maslozavod Druga svitova vijnaZ veresnya 1941 po veresen 1943 r Baturin buv zajnyatij nimeckimi vijskami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni znisheno 6 sporud pidpriyemstv zakladiv ta ustanov i 35 budinkiv zhitlovogo fondu Na 1946 r zhitlova zabudova sela bula predstavlena perevazhno odnopoverhovimi derev yanimi budinkami pid solom yanimi dahami Radyanska dobaStanom na 1946 r v Baturini diyali rajvikonkom rajkom partiyi rajonnij zemelnij viddil viddil tehnichnih kultur viddil tvarinnictva rajonnij ZAGS rajonnij finansovij viddil redakciya gazeti Stalinskij shlyah piznishe Leninskij shlyah rajonnij viddil komunalnogo gospodarstva rajonnij viddil shlyahiv rajonna prokuratura nasinnyeva laboratoriya kontora zv yazku bank sud oshadkasa rajonna spozhivspilka zagotskot MVS MDB vijskkomat radiovuzol rajkom LKSM silska rada zagotzerno shkola biblioteka klub likarnya ambulatoriya apteka veterinarna ambulatoriya Velikoyi promislovosti ne bulo krim penkozavodu yakij zgodom pereprofilyuvali na lonozavod U mezhah Baturina roztashovuvalos kilka pidpriyemstv miscevogo znachennya sho pracyuvali za davalnickoyu shemoyu Pracyuvali rajpromkombinat penkovij zavod harchovij kombinat maslozavod ta MTS U 1960 r Baturinskij rajon rozformuvali a Baturin otrimav status selisha miskogo tipu V cej period v misti diyali cegelnij ta lonozavod za selishem bulo zakripleno dva lisnictva U 1970 r osnovnimi pidpriyemstvami selisha buli lonozavod molokozavod harchokombinat ob yednannya Silgosptehnika cegelnij zavod Period nezalezhnostiKrayevid na richku Sejm z baturinskih visot Baturinska miska rada Stanom na 2000 r u Baturini perestali funkcionuvati lonopererobnij zavod ceglyanij zavod molokozavod harchovij kombinat ta inshi neveliki virobnictva Planuvalna struktura Baturina zalishilasya majzhe bez zmin Bagatokvartirne budivnictvo ne provodilos z 1990 r Suchasna zabudova odnopoverhova sadibna z velikimi prisadibnimi dilyankami Masshtabni budivelni roboti u Baturini rozpochalisya u 2003 r pislya prijnyattya Uryadom Ukrayini Kompleksnoyi programi zberezhennya pam yatok Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya i rozvitku socialnoyi ta inzhenerno transportnoyi infrastrukturi smt Baturina Bulo zdijsneno gazifikaciyu mista prokladeno novij vodogin U 2007 r zavershilasya rekonstrukciya Baturinskogo miskogo budinku kulturi U 2008 r prokladeno nove asfaltne pokrittya po vul Getmanskij ta imeni V Yushenka U 2003 2005 ta 2008 2009 rokah velasya restavraciya i vidbudova pam yatok Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya Budinku generalnogo suddi V Kochubeya Voskresenkoyi cerkvi usipalnici K Rozumovskogo Voskresenskoyi cerkovnoparafiyalnoyi shkoli Citadeli Baturinskoyi forteci palacovo parkovogo ansamblyu getmana Kirila Rozumovskogo U 2008 2009 rokah zbudovana Pokrovska cerkva U 2008 r Baturin otrimav status mista rajonnogo znachennya u grudni 2017 r stav centrom Baturinskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Dinamika chiselnosti naselennya1654 r 635 osib 360 kozakiv i 275 mishan Ne vrahovano kilkist zhinok nepovnolitnogo naselennya duhovenstva Prisyazhni knigi 1654 r 1666 r 365 mishanskih dvoriv 679 osib Ne vrahovano kozacki dvori oskilki ti ne platili podatkiv Perepisni knigi 1666 r Pochatok XVIII st 1000 1100 dvoriv 7 8 tis osib 1723 r 647 dvoriv Reviziya 1723 r Original reviziyi 1723 r ne zberigsya Yiyi dani privedeni v dokumenti Malorosijskoyi kolegiyi skladenomu 24 12 1725 na osnovi revizijnih knig Nizhinskogo polku 1726 r 526 dvoriv Mazepina kniga stanom na 1 lyutogo 1726 r 1736 r 297 dvoriv 331 osib Reviziya 18 lipnya 1736 r perepis naselennya zobov yazanogo splachuvati podushnij podatok i vidbuvati rekrutsku povinnist 1751 1756 rr 492 dvoriv Vidomosti pro naselennya Baturina za Raspolozheniyami zi zbirannya konsistentskogo podatku z naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini 1760 r 1101 osib piddanih perevazhno selyan i remisnikiv Ne vrahovano kozactvo i duhovenstvo Opis mayetnostej pozhaluvanih K G Rozumovskomu za Ukazom Yelizaveti Petrivni 17 lyutogo 1760 r 1765 1769 rr 2719 osib piddanih kozakiv i duhovenstva Generalnij opis Livoberezhnoyi Ukrayini Rumyancevskij opis 1765 1769 rr 1779 1781 rr dvoriv 534 v nih hat 663 obivateliv 704 chol Opis Novgorod Siverskogo namisnictva pro zabudovu i sklad naselennya Baturina 1779 81 rr 1808 r 3578 osib oboh statej Vidomist pro naselennya Baturina vid 16 travnya 1808 r 1836 r 480 dvoriv 3047 osib oboh statej Vidomist pro kilkist cerkov i parafiyan u Baturini vid 17 chervnya 1836 r 1851 r dvoriv 475 naselennya do 3000 osib oboh statej Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii 1851 r 1902 r 5629 osib oboh statej dvoriv 678 Dani z klirovih vidomostej pro chiselnist parafiyan baturinskih cerkov 1902 r 1906 r 5822 osib oboh statej Z vidomostej pro chiselnist naselennya Baturina z peredmistyam Matiyivkoyu vid 29 grudnya 1906 r 1917 r 3764 osib kilkist gospodarstv 675 Vidomist pro zemlevolodinnya meshkanciv Baturina za perepisom 1917 r 1920 r 4200 osib oboh statej kilkist dvoriv 882 Z vidomostej Baturinskogo volvikonkomu pro kilkist dvoriv i chiselnist meshkanciv Baturina vid 5 bereznya 1920 r 1942 r 2439 osib Statistichni dani pro chiselnist naselennya v Baturini gruden 1942 r 1943 r vsogo naselennya 3198 v tomu chisli cholovikiv 1214 zhinok 1984 ditej do 14 rokiv 971 Timchasova vidomist gospodarskogo obliku u miscevostyah zvilnenih vid okupantiv po Baturinskij silradi vid 25 zhovtnya 1943 r 1944 r 3112 osib Statistichnij zvit pro vikovij ta statevij sklad naselennya Baturinskoyi silradi vid 10 sichnya1944 r 1952 r 3428 osib Zvit Baturinskoyi silradi pro chiselnist naselennya ta kilkist gospodarstv vid 1 lyutogo 1952 r 1979 r nayavne naselennya 3654 osib postijno prozhivayuche 3402 osib Vidomist pro kilkist naselennya Baturina za danimi Vsesoyuznogo perepisu 17 sichnya 1979 r 2001 r 3078 osib Dani Vseukrayinskogo perepisu 5 grudnya 2001 r 2014 r 2652 osobi 2015 r 2622 osobi 2016 r 2581 osoba 2017 r 2571 osoba PrimitkiBaturin Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Baturin Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 4 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1950 str 313 314 Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 22 travnya 2020 Lazarevskij A M Istoricheskij ocherk Baturina 1625 1760 gg Chteniya v Istoricheskom obshestve Nestora letopisca K 1892 Kn 6 S 106 108 Baturin Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 4 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1950 str 313 314 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2022 Procitovano 19 travnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Sayenko N Toponimika Baturina 17 18 st 1 26 bereznya 2022 u Wayback Machine Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Spb 1830 T HIII St 9786 PDF Arhiv originalu PDF za 30 bereznya 2022 Procitovano 23 veresnya 2020 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1960 45 s 786 Administrativno teritorialna reforma v URSR 1957 1960 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 17 serpnya 2002 roku 1123 Pro zatverdzhennya Kompleksnoyi programi zberezhennya pam yatok Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya i rozvitku socialnoyi ta inzhenerno transportnoyi infrastrukturi smt Baturina Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaIstoriya mista Baturin 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ