Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бату́ринська форте́ця — комплекс фортифікаційних споруд і оборонних об'єктів міста Батурина, пам'ятка археології. Існувала в XVII — на початку XVIII ст. Заснована 1625 року коронною адміністрацією на лівому високому березі річки Сейм. Зруйнована 2 (13) листопада 1708 р. за наказом московського царя Петра І.
| Цитадель Батуринської фортеці | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Реконструйовані укріплення | ||||
| 51°20′33″ пн. ш. 32°53′12″ сх. д. / 51.342611° пн. ш. 32.8868833° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка археології | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Чернігівська область, Батурин вул. Партизанська, 8 | |||
| Архітектурний стиль | дерев'яно-земляні укріплення | |||
| Будівник | Матей Стахурський | |||
| Перша згадка | 1625 | |||
| Стан | реконструйована в 2008 р. | |||
| Сайт | baturin-capital.gov.ua | |||
  Батуринська фортеця (Україна) | ||||
 Батуринська фортеця у Вікісховищі | ||||
Періоди історії
Розпорядження про осадження на «городищі Батурин» міста було видане 15 квітня 1625 р. Матею Стахорському, якого вважають його засновником.
Перші укріплення, споруджені на високому мисі лівобережної тераси р. Сейм, були не надто потужними. Під час Смоленської війни у листопаді 1632 р. Батурин здобуло московське військо. Після закінчення війни місто відбудоване людьми Новгород-Сіверського старости Олександра Пісочинського. Тоді ж, у середині 1630-х рр., було споруджено другу лінію фортечних укріплень, які широким півколом охоплювали вигин тераси, а у східній своїй частині примикали до городища, яке і надалі залишалося укріпленим осердям міста. У різних джерелах його названо замком, панським двором, цитаделлю, містом (російською «город», «малый город», «верхний город»). До захищеної укріпленнями забудови навколо Батуринського замку джерела застосовують назви: місто (російською «город»), окольне місто, великий замок, посад, укріплений посад, фортеця.
Батуринська фортеця стала частиною т. зв. «Путивльського рубежу» — східної фортифікаційної лінії Речі Посполитої. Польська присутність у краї продовжувалася до початку літа 1648 р. Тоді Батурин перейшов під контроль Війська Запорозького та став центром однойменної сотні.
З весни 1669 до листопада 1708 р. місто було головною резиденцією українських гетьманів Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи. У ході Північної війни 2 листопада 1708 р. Батурин взяло штурмом і зруйнувало московське військо під командуванням Олександра Меншикова. Відтоді Батуринська фортеця втрачає військове значення.
У середині XVIII ст. з метою облаштування гетьманської резиденції Батурин впорядковував гетьман К. Розумовський, але відновлювати фортифікації він не став.
Фортифікація
Первісним укріпленим осередком у Батурині був високий мис лівобережної тераси річки Сейм, колишнє давньоруське городище (далі — Цитадель).
Цей мис — ландшафтна домінанта, зона найвищої композиційної активності. З півдня його обмежує глибокий яр з урвистими схилами (місцева назва — Семенків яр); з півночі і північного заходу мис обрізається іншим яром (Степанівським), що теж виходить до річки. Тому укріплення потребував тільки напрям з напільного південно-західного боку. Укріплення Цитаделі складалися з двох (внутрішнього та зовнішнього) сухих ровів, земляного валу, гостроколу і чотирьох дерев'яних башт — однієї проїзної і трьох «глухих».
У 2004 р. на південно-східній стрілці цитадельного мису встановлено Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р., а в 2008 р. на його території за археологічними дослідженнями та архітектурними аналогіями збудовано архітектурно-меморіальний комплекс Цитадель Батуринської фортеці.
Загальний вигляд другої лінії укріплень Батурина — Фортеці — у плані дещо подібний до овалу, витягнутого по осі південний схід — північний захід. Башти були розташовані з західного і південного випуклого профілю Фортеці через приблизно однакові відрізки відстані; до східного краю примикала Цитадель. У східній частині укріплення Фортеці і Цитаделі становили єдину систему. Розміри Фортеці по лінії південний схід — північний захід — 600 м; по лінії південний захід — північний схід — 450 м. Площа Фортеці з Цитаделлю та укріпленнями складала 24,5 га. При цьому самі укріплення займали площу 45522,5 м².
До наших днів зберігся опис Батурина 1654 р.:
… г. Батурин стоит подле реки Семи. Под городом течет в реку Сем озеро Поповка. Около посаду, с трех сторон, к озеру сделан город, земляной вал; по обе стороны того валу огорожено дубовым бревеньем. В том земляном городе сделаны три вороты проезжие; на двух воротах башни покрыты тесом, на третьих воротах башни нет; глухих наугольных шесть башен; башни без верхов. Около того ж земляного города, с трех сторон, к горе сделан ров, а с четвертой стороны по горе от того земляного города, вверх к озеру, огорожено стоячим острогом; башен по той острожной стене нет. Межи той острожной стены, к воде, ритвиною, сделаны ворота. Да в том же городе, по башнях и по стене, 9 пищалей, чугунные, железные. Да в том же городе, поставлена церковь деревянная во имя святителя Николы Чудотворца… Да в том же городе Батурине под озером, на горе сделан панский двор; около того двора сделана изо рву осыпь земляная, на тоя осыпи огорожено стоячим острогом дубовым бревеньем облым; меж того острогу сделаны ворота проезжие, на воротах башня, да три башни глухие, покрыты тесом; около того двора, подле острожные стены, с трех сторон сделан ров, а тот острог перегорожен надвое стоячим острогом, и сделаны два рва подле тех стен.
Фортеця мала «глухі» оборонні башти та три в'їзні башти з брамами: Київську (Ніжинську), Сосницьку та Конотопську (Митченську), які отримали назви від напрямків шляхів, куди вони вели.
Сучасна топографія зберегла рештки укріплень Фортеці: вал та рів добре проглядаються в рельєфі центру Батурина. По трасі еспланади Батуринської фортеці проходять вулиці Кооперативна та Самойловича.
Гетьманська резиденція
Вигідне розташування міста, збудовані у ньому міцні фортечні укріплення вирішили його подальшу долю. В 1669 році на Глухівській раді гетьманом Лівобережної України обирають Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного). Обирається нова гетьманська резиденція — Батурин. Через рік цей вибір був підтверджений указом московського царя Олексія Михайловича. «Гетьман Многогрішний обрав собі життя у Батурині, а за ним гетьмани живуть там» — сказано в Чернігівському літописі.
Гетьман Дем'ян Ігнатович мешкав в Батуринському замку (на Цитаделі), звідки й був викрадений в ніч з 12 на 13 березня 1672 р. змовниками з числа генеральних старшин та відправлений до Москви.
Його наступник — Іван Самойлович — мав у місті два будинки: один на Цитаделі, а інший — на території Фортеці.
Його статки у 1687 р. отримав новий гетьман, Іван Мазепа. Наприкінці XVII ст. на південній околиці Батурина він спорудив собі нову резиденцію.
Знищення
13 (2) листопада 1708 р. Батурин було знищено разом з жителями московським військом на чолі з О. Меншиковим: «Великий государь… град его стольный разори до основания и вся люди посече» (Новгородський літопис), «Люди в нем бывшие вырублены, церкви разорены ... дома разграблены и сожжены» (Рукописний збірник XVIII ст.). Олександр Меншиков вивіз з міста артилерію, архів і військові трофеї.
Про наслідки меншиківського погрому красномовно свідчить опис Батурина початку 1726 р. Хоча пройшло 17 років після розорення, центральна частина міста, Фортеця, ще лежала в руїнах: «Ныне, по разорению, город Батурин весь пуст и около его болварки (бастіони) и стены все развалились и весь зарос, и в обоих замках никакого строения старого и нового нет, только две церкви каменные пустые Живоначальной Троицы да Николая Чудотворца не достроено вполовину и в них никакого церковного убору, дверей и окон нет и в местах своды обвалились…».
Минає ще 25 років, а Батуринська фортеця перебуває все в тому ж стані руїни. В описі Батуринської волості за 1750 рік сказано: «Город Батурин над рекой Сеймом, вал земляной весь обвалился, пуст и жилого строения никакого не имеет, в нем давнего каменного строения две церкви, все поразваливалось».
Велика панорама фортеці
Див. також
Примітки
- Jabłonowski A. Gospodarka polska na Zadnieprzu siewierskiem // Przegląd Historyczny. 1915. T. XIX. Zesz. 1. S. 62–63.
- Присяжні книги 1654 р. Білоцерківський та Ніжинський полки / [упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець]. К., 2003. с. 234
- Повне зібрання законів Російської імперії. СПб., 1830. Т.ХІІІ. Ст. 9786.
- Саєнко Н. Планування та архітектурно-просторове вирішення оборонної лінії Батуринської фортеці [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] //Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам'яткознавства / Ред. кол.: С. Ю. Зозуля, (гол.ред.), О. Б. Коваленко, О. М. Титова, О. Г. Самойленко (заст. гол. ред.), О. Д. Бойко та ін. — Вип. 24(27). — Ніжин-Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2017. — с. 95-104.
- Присяжні книги 1654 р. Білоцерківський та Ніжинський полки / [упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець]. – К., 2003. — с. 234
- Полное собрание русских летописей. М., 1982. Т.35. Летописи белорусско-литовские. С. 277.
- Письма и бумаги Петра Великого. Москва, 1951. Т.8. Вип. 2. С. 919.
- Мазепина книга / [упорядкування та вступна стаття І. Ситого]. Чернігів, 2005. С. 73-74.
- З перепису населення та земельних угідь Батурина, 1750 р. // Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів / Чернігівський нац. пед. універс. ім. Т.Г. Шевченка [та ін.]; Редколегія: Коваленко О.Б. [та ін.]. Вид. 2-ге, доповнене. Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2012. С. 138.
Джерела
- Офіційний сайт заповідника [ 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Література
- Батуринська фортеця / С. Павленко. – Київ : Мистецтво, 2019. – 191 с. : іл. – .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Батуринська фортеця |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batu rinska forte cya kompleks fortifikacijnih sporud i oboronnih ob yektiv mista Baturina pam yatka arheologiyi Isnuvala v XVII na pochatku XVIII st Zasnovana 1625 roku koronnoyu administraciyeyu na livomu visokomu berezi richki Sejm Zrujnovana 2 13 listopada 1708 r za nakazom moskovskogo carya Petra I Citadel Baturinskoyi forteciRekonstrujovani ukriplennya51 20 33 pn sh 32 53 12 sh d 51 342611 pn sh 32 8868833 sh d 51 342611 32 8868833Status pam yatka arheologiyiKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Chernigivska oblast Baturin vul Partizanska 8Arhitekturnij stil derev yano zemlyani ukriplennyaBudivnik Matej StahurskijPersha zgadka 1625Stan rekonstrujovana v 2008 r Sajt baturin capital gov uaBaturinska fortecya Ukrayina Baturinska fortecya u Vikishovishi Informacijni stendiPeriodi istoriyiRozporyadzhennya pro osadzhennya na gorodishi Baturin mista bulo vidane 15 kvitnya 1625 r Mateyu Stahorskomu yakogo vvazhayut jogo zasnovnikom Ukriplennya Baturinskogo zamku Rekonstrukciya 2008 r Pershi ukriplennya sporudzheni na visokomu misi livoberezhnoyi terasi r Sejm buli ne nadto potuzhnimi Pid chas Smolenskoyi vijni u listopadi 1632 r Baturin zdobulo moskovske vijsko Pislya zakinchennya vijni misto vidbudovane lyudmi Novgorod Siverskogo starosti Oleksandra Pisochinskogo Todi zh u seredini 1630 h rr bulo sporudzheno drugu liniyu fortechnih ukriplen yaki shirokim pivkolom ohoplyuvali vigin terasi a u shidnij svoyij chastini primikali do gorodisha yake i nadali zalishalosya ukriplenim oserdyam mista U riznih dzherelah jogo nazvano zamkom panskim dvorom citadellyu mistom rosijskoyu gorod malyj gorod verhnij gorod Do zahishenoyi ukriplennyami zabudovi navkolo Baturinskogo zamku dzherela zastosovuyut nazvi misto rosijskoyu gorod okolne misto velikij zamok posad ukriplenij posad fortecya Baturinska fortecya stala chastinoyu t zv Putivlskogo rubezhu shidnoyi fortifikacijnoyi liniyi Rechi Pospolitoyi Polska prisutnist u krayi prodovzhuvalasya do pochatku lita 1648 r Todi Baturin perejshov pid kontrol Vijska Zaporozkogo ta stav centrom odnojmennoyi sotni Z vesni 1669 do listopada 1708 r misto bulo golovnoyu rezidenciyeyu ukrayinskih getmaniv Dem yana Ignatovicha Ivana Samojlovicha ta Ivana Mazepi U hodi Pivnichnoyi vijni 2 listopada 1708 r Baturin vzyalo shturmom i zrujnuvalo moskovske vijsko pid komanduvannyam Oleksandra Menshikova Vidtodi Baturinska fortecya vtrachaye vijskove znachennya U seredini XVIII st z metoyu oblashtuvannya getmanskoyi rezidenciyi Baturin vporyadkovuvav getman K Rozumovskij ale vidnovlyuvati fortifikaciyi vin ne stav FortifikaciyaPervisnim ukriplenim oseredkom u Baturini buv visokij mis livoberezhnoyi terasi richki Sejm kolishnye davnoruske gorodishe dali Citadel Cej mis landshaftna dominanta zona najvishoyi kompozicijnoyi aktivnosti Z pivdnya jogo obmezhuye glibokij yar z urvistimi shilami misceva nazva Semenkiv yar z pivnochi i pivnichnogo zahodu mis obrizayetsya inshim yarom Stepanivskim sho tezh vihodit do richki Tomu ukriplennya potrebuvav tilki napryam z napilnogo pivdenno zahidnogo boku Ukriplennya Citadeli skladalisya z dvoh vnutrishnogo ta zovnishnogo suhih roviv zemlyanogo valu gostrokolu i chotiroh derev yanih basht odniyeyi proyiznoyi i troh gluhih U 2004 r na pivdenno shidnij strilci citadelnogo misu vstanovleno Pam yatnik zhertvam Baturinskoyi tragediyi 1708 r a v 2008 r na jogo teritoriyi za arheologichnimi doslidzhennyami ta arhitekturnimi analogiyami zbudovano arhitekturno memorialnij kompleks Citadel Baturinskoyi forteci Pivnichna vezha Rekonstrukciya 2008 r Pivdenna vezha Rekonstrukciya 2008 r Zagalnij viglyad drugoyi liniyi ukriplen Baturina Forteci u plani desho podibnij do ovalu vityagnutogo po osi pivdennij shid pivnichnij zahid Bashti buli roztashovani z zahidnogo i pivdennogo vipuklogo profilyu Forteci cherez priblizno odnakovi vidrizki vidstani do shidnogo krayu primikala Citadel U shidnij chastini ukriplennya Forteci i Citadeli stanovili yedinu sistemu Rozmiri Forteci po liniyi pivdennij shid pivnichnij zahid 600 m po liniyi pivdennij zahid pivnichnij shid 450 m Plosha Forteci z Citadellyu ta ukriplennyami skladala 24 5 ga Pri comu sami ukriplennya zajmali ploshu 45522 5 m Do nashih dniv zberigsya opis Baturina 1654 r g Baturin stoit podle reki Semi Pod gorodom techet v reku Sem ozero Popovka Okolo posadu s treh storon k ozeru sdelan gorod zemlyanoj val po obe storony togo valu ogorozheno dubovym brevenem V tom zemlyanom gorode sdelany tri voroty proezzhie na dvuh vorotah bashni pokryty tesom na tretih vorotah bashni net gluhih naugolnyh shest bashen bashni bez verhov Okolo togo zh zemlyanogo goroda s treh storon k gore sdelan rov a s chetvertoj storony po gore ot togo zemlyanogo goroda vverh k ozeru ogorozheno stoyachim ostrogom bashen po toj ostrozhnoj stene net Mezhi toj ostrozhnoj steny k vode ritvinoyu sdelany vorota Da v tom zhe gorode po bashnyah i po stene 9 pishalej chugunnye zheleznye Da v tom zhe gorode postavlena cerkov derevyannaya vo imya svyatitelya Nikoly Chudotvorca Da v tom zhe gorode Baturine pod ozerom na gore sdelan panskij dvor okolo togo dvora sdelana izo rvu osyp zemlyanaya na toya osypi ogorozheno stoyachim ostrogom dubovym brevenem oblym mezh togo ostrogu sdelany vorota proezzhie na vorotah bashnya da tri bashni gluhie pokryty tesom okolo togo dvora podle ostrozhnye steny s treh storon sdelan rov a tot ostrog peregorozhen nadvoe stoyachim ostrogom i sdelany dva rva podle teh sten Fortecya mala gluhi oboronni bashti ta tri v yizni bashti z bramami Kiyivsku Nizhinsku Sosnicku ta Konotopsku Mitchensku yaki otrimali nazvi vid napryamkiv shlyahiv kudi voni veli Suchasna topografiya zberegla reshtki ukriplen Forteci val ta riv dobre proglyadayutsya v relyefi centru Baturina Po trasi esplanadi Baturinskoyi forteci prohodyat vulici Kooperativna ta Samojlovicha Getmanska rezidenciyaVigidne roztashuvannya mista zbudovani u nomu micni fortechni ukriplennya virishili jogo podalshu dolyu V 1669 roci na Gluhivskij radi getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini obirayut Dem yana Ignatovicha Mnogogrishnogo Obirayetsya nova getmanska rezidenciya Baturin Cherez rik cej vibir buv pidtverdzhenij ukazom moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha Getman Mnogogrishnij obrav sobi zhittya u Baturini a za nim getmani zhivut tam skazano v Chernigivskomu litopisi Getman Dem yan Ignatovich meshkav v Baturinskomu zamku na Citadeli zvidki j buv vikradenij v nich z 12 na 13 bereznya 1672 r zmovnikami z chisla generalnih starshin ta vidpravlenij do Moskvi Jogo nastupnik Ivan Samojlovich mav u misti dva budinki odin na Citadeli a inshij na teritoriyi Forteci Jogo statki u 1687 r otrimav novij getman Ivan Mazepa Naprikinci XVII st na pivdennij okolici Baturina vin sporudiv sobi novu rezidenciyu ZnishennyaDokladnishe Baturinska tragediya 13 2 listopada 1708 r Baturin bulo znisheno razom z zhitelyami moskovskim vijskom na choli z O Menshikovim Velikij gosudar grad ego stolnyj razori do osnovaniya i vsya lyudi poseche Novgorodskij litopis Lyudi v nem byvshie vyrubleny cerkvi razoreny doma razgrableny i sozhzheny Rukopisnij zbirnik XVIII st Oleksandr Menshikov viviz z mista artileriyu arhiv i vijskovi trofeyi Pro naslidki menshikivskogo pogromu krasnomovno svidchit opis Baturina pochatku 1726 r Hocha projshlo 17 rokiv pislya rozorennya centralna chastina mista Fortecya she lezhala v ruyinah Nyne po razoreniyu gorod Baturin ves pust i okolo ego bolvarki bastioni i steny vse razvalilis i ves zaros i v oboih zamkah nikakogo stroeniya starogo i novogo net tolko dve cerkvi kamennye pustye Zhivonachalnoj Troicy da Nikolaya Chudotvorca ne dostroeno vpolovinu i v nih nikakogo cerkovnogo uboru dverej i okon net i v mestah svody obvalilis Minaye she 25 rokiv a Baturinska fortecya perebuvaye vse v tomu zh stani ruyini V opisi Baturinskoyi volosti za 1750 rik skazano Gorod Baturin nad rekoj Sejmom val zemlyanoj ves obvalilsya pust i zhilogo stroeniya nikakogo ne imeet v nem davnego kamennogo stroeniya dve cerkvi vse porazvalivalos Velika panorama forteciVelika panorama Baturinskoyi forteciDiv takozhBaturin Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Getmanska stolicya Gluhivska fortecya Nizhinska fortecya Pereyaslavska fortecyaPrimitkiJablonowski A Gospodarka polska na Zadnieprzu siewierskiem Przeglad Historyczny 1915 T XIX Zesz 1 S 62 63 Prisyazhni knigi 1654 r Bilocerkivskij ta Nizhinskij polki uporyad o Yu Micik L Kravec K 2003 s 234 Povne zibrannya zakoniv Rosijskoyi imperiyi SPb 1830 T HIII St 9786 Sayenko N Planuvannya ta arhitekturno prostorove virishennya oboronnoyi liniyi Baturinskoyi forteci 5 chervnya 2020 u Wayback Machine Nizhinska starovina Zbirnik regionalnoyi istoriyi ta pam yatkoznavstva Red kol S Yu Zozulya gol red O B Kovalenko O M Titova O G Samojlenko zast gol red O D Bojko ta in Vip 24 27 Nizhin Kiyiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK 2017 s 95 104 Prisyazhni knigi 1654 r Bilocerkivskij ta Nizhinskij polki uporyad o Yu Micik L Kravec K 2003 s 234 Polnoe sobranie russkih letopisej M 1982 T 35 Letopisi belorussko litovskie S 277 Pisma i bumagi Petra Velikogo Moskva 1951 T 8 Vip 2 S 919 Mazepina kniga uporyadkuvannya ta vstupna stattya I Sitogo Chernigiv 2005 S 73 74 Z perepisu naselennya ta zemelnih ugid Baturina 1750 r Baturin storinki istoriyi Zbirnik dokumentiv i materialiv Chernigivskij nac ped univers im T G Shevchenka ta in Redkolegiya Kovalenko O B ta in Vid 2 ge dopovnene Chernigiv Vidavec Lozovij V M 2012 S 138 DzherelaOficijnij sajt zapovidnika 21 kvitnya 2022 u Wayback Machine LiteraturaBaturinska fortecya S Pavlenko Kiyiv Mistectvo 2019 191 s il ISBN 966 577 270 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baturinska fortecya