Іра́к (араб. العراق, Al-Irāq), офіційна назва Респу́бліка Іра́к (араб. جمهورية العراق, Jumhūrīyat Al-Irāq) — країна на південному заході Азії. Розташована в Месопотамії. Межує на півночі з Туреччиною, сході з Іраном, на південному сході з Кувейтом, на півдні із Саудівською Аравією, південному заході з Йорданією, на заході із Сирією, на півдні омивається Перською затокою.
Республіка Ірак | |||||
| |||||
Девіз: الله أكبر (араб.) «Аллагу Акбар» «Бог Великий» | |||||
Гімн: Маутіні (новий) Ардх Альфоратайн (попередній)1 | |||||
Столиця | Багдад2 country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Арабська, Курдська | ||||
Форма правління | Остаточно невизначена, республіка | ||||
- Президент | Абдул Латіф Рашид | ||||
- Прем'єр-міністр | Мухаммед Шіа ас-Судані | ||||
Незалежність | |||||
- від Великої Британії | 3 жовтня 1932 | ||||
- Проголошення республіки | 14 липня 1958 | ||||
- | 15 жовтня 2005 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 437,072 км² (59-те) | ||||
- Внутр. води | 1.1 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2019 | 39 127 900 (36-те) | ||||
- Густота | 84,54/км² (123-те) | ||||
ВВП (ПКС) | 2014 р., оцінка | ||||
- Повний | $522.7 мільярдів (36-те) | ||||
- На душу населення | $17,659 (76-те) | ||||
Валюта | Іракський динар (IQD ) | ||||
Часовий пояс | AST () | ||||
- Літній час | ADT (UTC+4) | ||||
Коди ISO 3166 | IRQ | ||||
Домен | .iq | ||||
Телефонний код | +964 | ||||
|
Географія
Див. також: Географія Іраку.
- Площа країни — 437072 км²: земельні ресурси — 432162 км², водні ресурси — 4910 км².
- Сухопутні кордони — 3631 км: Іран 1458 км, Саудівська Аравія 814 км, Сирія 605 км, Туреччина 331 км, Кувейт 242 км, Йорданія 181 км.
- Берегова лінія — 58 км.
- Висотні крайнощі: найнижча точка — Перська затока 0 м, найвища точка — Чекаг Дар (Cheekah Dar) 3611 м.
- Землекористування: орна земля — 12 %; луги — 9 %, ліси та лісиста місцевість — до 1 %, інші площі 78 % (станом на 1993 рік).
- Зрошувані землі — 25500 км².
Саму територію Іраку виділяють чотири основних природні райони:
- гірська північ і північний схід,
- Верхня Месопотамія (рівнина ),
- алювіальні рівнини Нижньої Месопотамії,
- пустельне плато південного заходу.
Більшу частину території Іраку займає Месопотамська низовина. На заході розташоване висотою до 900 м, на півночі — гірські хребти Вірменського та Іранського нагір'їв висотами 2000-3000 метрів. На території Іраку протікають дві найбільші річки Азії — Тигр та Євфрат, які зливаючись в нижній течії, утворюють річище Шатт-ель-Араб.
Рельєф, ґрунти
- Гірський район розташований схід від долини річки Тигр. Північно-східне починається безпосередньо на південь від лінії, умовно проведеної від Мосула та Кіркуку і продовживши її до кордону з Туреччиною та Іраном. Спочатку пагорби, розділяються широкими степовими ділянками, згодом переходять в гористу місцевість. За винятком декількох долин, гірські райони придатні лише для випасу худоби в і степу, хоча помірна кількість опадів та окремі ділянки належних ґрунтів, роблять можливим вирощування деяких сільськогосподарських культур. Але найбільшою особливістю гірського району є великі нафтові родовища поблизу Мосулу і Кіркукта і історична територія-батьківщина більшості іракських курдів.
Північні гори являють собою відроги Східного Тавра, а північно-східні — хребта Загрос. Поверхня цього району поступово підвищується від долини Тигру на північний схід від 500 до 2000 метрів. Окремі гірські масиви піднімаються вище 2000 м над рівнем моря, а вершини у прикордонній зоні — вище 3000 м над рівнем моря. Тут на межі з Іраном знаходиться найвища безіменна вершина країни — 3607 метрів над рівнем моря. У гірському районі — складчасті гори з крутими схилами і зубчастими, розірваними гірськими гребенями, витягнуті паралельно ірако-турецького і ірако-іранського кордонів. Вони складені вапняками, гіпсами, мергелями і пісковиками і глибоко розчленовані численними водотоками басейну Тигру. Особливо виділяється ущелина Равандуз з гірським перевалом , по якій проходить дорога, що з'єднує Ірак з Іраном. На більш високих плато (від Ель-Джазіри) на північ від Тигру переважають каштанові ґрунти сухих і пустельних степів, а в самих горах північного сходу — гірничо-каштанові і гірничо-коричневі ґрунти.
- Верхня Месопотамія регіон плоскогір'я, між річками Тигр і Євфрат, відомий як Аль-Джазіра (що перекладається, як «на острові») і є частиною ширшої області, височини яка тягнеться на захід до Сирії по-між двома річками і закінчується уже в Туреччині. Це доволі складний кліматичний та географічний регіон, а мізерні, вимиті річками ґрунти та рельєфна складність для іригації дають змогу класифікувати значну частину цього регіону як напівпустельний.
Горбкувата рівнина Ель-Джазіра (в перекладі «острів») розташована на межиріччя середньої течії річок Тигр та Євфрат на північ від міст Самарра (на річці Тигр) і Гіт (на річці Євфрат) і підвищується у північному напрямку приблизно від 100 до 450 м над рівнем моря Місцями рівнинний характер місцевості порушується невисокими горами. На сході субмеридіанально витягнуті хребти і Хамрін (з вершиною 526 м над рівнем моря), а на північному заході субширотно розтягнуті — більш високі гори Синджар (з вершиною висотою 1460 м над рівнем моря). Рівнина глибоко розчленована численними руслами ваді, стік яких спрямований у Євфрат або в внутрішні западини і озера. Тигр і Євфрат у межах Ель-Джазіри течуть у вузьких долинах, найбільш глибоко врізаних на півночі і північному заході. На південному заході країни, в межиріччі Тигру та Євфрату, особливо на північ від Багдада, і на лівобережжі Тигра широко поширені сіроземи субтропічних степів і напівпустель, часто засолені. На більш високих плато Ель-Джазіри переважають каштанові ґрунти сухих і пустельних степів
- Пустельна зона, район, що лежить на захід і південному-заході від річки Євфрат, є частиною Сирійської пустелі, яка охоплює країни: Сирію, Йорданію та Саудівську Аравію. Регіон цей малозаселений, здебільшого кочівниками, складається з широкого кам'янистого плато перемежованого рідкісними піщаними ділянками. Тут існує розгалужена структура ваді — водотоків, які є сухими більшу частину року, які зачинаються від кордонів країни й тягнуться до Євфрату.
Південно-західний пустельний район є продовженням Сирійсько-Аравійського плато, його поверхня поступово знижується у напрямку до долини річки Євфрат і на південь від 700—800 м на заході до 200—300 м на сході і на півдні. Над щебнисто-гальковою поверхнею підносяться плоскі вершини, пагорби і височини, іноді зустрічаються і дюнні поля. Плато відокремлено від алювіальної рівнини чітким виступом висотою до 6 м.
- Нижня Месопотамія простягається на південний схід аж до Перської затоки і має довжину близько 500 км, а загальна площа становить 120 тисяч км², складена алювіальними відкладеннями і характеризується плоским рельєфом. Її абсолютні висоти зазвичай менше 100 м над рівнем моря (на півночі в районі Багдада — 40 м, на півдні біля Басри — 2-3 м). Одноманітний рельєф місцями порушується природними береговими валами, та численними протоками, іригаційними і дренажними каналами. На багатьох ділянках днища Тигру та Євфрату підняті над прилеглої місцевістю, ухил русел обох річок незначний, тому стік ускладнений і на південному сході утворилися великі болота, тому саме рясніє озерами.
Тигр і Євфрат також виносять собою велику кількість солі, що спричинялося неправильним користуванням землею, часом надмірного зрошення і затоплення земельних ділянок, їх виснаження та екологічного забруднення. На додачу до цього, високі ґрунтові води та збіднені поверхневі води і підземні дренажні потоки схильні концентрувати солі поблизу поверхні ґрунту. Загалом, засолення ґрунтів зростає від Багдада, на південь до Перської затоки і серйозно обмежує продуктивність праці в регіоні на південь від . Така надмірна солоність знаходить своє відображення у частині озер в центральному Іраку і на півдні країни.
Клімат
Клімат Іраку субтропічний середземноморський з жарким сухим літом і теплою дощовою зимою. Літні температури в середньому перевищують 40 °C на більшій частині країни і часто перевищують 48 °C. Зимові температури рідко перевищують 21 °C із максимумами приблизно від 15 до 19 °C, із нічними мінімумами — від 2 до 5 °C. Як правило, опадів мало; у більшості місць випадає менше 250 мм на рік, при цьому максимальна кількість опадів припадає на зимові місяці. Дощі влітку випадають рідко, за винятком північних районів країни. Північні гірські регіони мають холодні зими з інколи сильними снігопадами, що спричиняють значні повені.
Ірак дуже вразливий до зміни клімату. Країна страждає від підвищення температури, зменшення кількості опадів та від дедалі більшого дефіциту води для населення, яке зросло в десять разів у 1890—2010 роках і продовжує зростати.
Геологія й корисні копалини
Див. також: Геологія Іраку.
Ірак розташований на стику Середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною Африканської (Африкано-Аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину Африканської платформи, Месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону Загросу. Сейсмічність Іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. Найбільш високосейсмічна зона хребта Загрос.
Більша частина країни являє собою окраїну Африкано-Аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. Головна частина платформної частини — антекліза Рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського фундаменту у склепінчастій частині антеклізи Рутба 2-3 км. Месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. Потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. Зона Загросу (на крайньому північному сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними породами крейди-палеогену. Насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
Залізо — загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). Родовища належать до осадового і скарнового типів. Поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. Запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. Фосфорити — запаси P2O5 в Іраку становлять 5,4 % від світових. Ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. Ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). Найбільші родовища — Акашат і Ер-Рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. Розвідані багаті родовища фосфоритів Ер-Рутба, що містять також уран. Сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), Ірак займає одне з провідних місць у світі. Багаті родовища сірки локалізовані в Месопотамському крайовому прогині в районі Мосула. Родовища сірки — , і , укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. Сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. Буровугільні родовища розвідані в районі Кіркука, Заху і в горах Хамрін, бітуму поблизу Мосула. Виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в Іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.
Гідрологія країни та узбережжя
Річки Тигр і Євфрат, що перетинають усю країну, найповноводніші на Близькому Сході, відіграють важливу роль у господарстві Іраку.
- Євфрат бере початок від злиття річок і Мурат, витоки яких знаходяться на Вірменському нагір'ї в Туреччині, далі через територію Сирії потрапляє в межі Іраку. Довжина Євфрату (від витоків річки Мурат) близько 3060 кілометрів. У верхній течії Євфрат — бурхлива гірська річка, в Сирії її швидкість трохи сповільнюється, поблизу сирійсько-турецького кордону ширина русла 150 м, а швидкість течії 1,5-2 м/с. Перепад висот становить в середньому 1 м на 1 км. Після міста Гіт ширина річки стає близько 1,5 км при середніх глибинах 2-3 м, течія спокійна при перепаді висот менше 9 см на 1 км. При злитті Євфрату з Тигром утворюється повноводний потік Шатт-ель-Араб довжиною близько 190 км, що впадає в Перську затоку. Пік паводка припадає на квітень — червень, коли тане сніг у горах, а обміління припадає на серпень — жовтень.
- Тигр довжиною 1850 км бере початок з на Вірменському нагір'ї в Туреччині і тече майже 1500 км по території Іраку. У своєму середньому плині ця досить бурхлива річка має вузьке русло, що пролягає через ряд гірських хребтів північного Іраку. У межах Месопотамської низовини ширина русла коливається від 120 до 400 м, а глибина від 1,5 метра до декількох метрів. Швидкість течії близько 2 м/с. На відміну від Євфрату Тигр має багатоводні притоки, які беруть початок у горах північно-східного Іраку, найбільші з них — Великий Заб і Малий Заб, Діяла, Керхе, . Кількість води в Тигрі значно збільшується з жовтня по березень, а пік повені припадає на квітень, рідше — березень, тоді як обміління припадає на серпень — вересень.
- Паводки в Іраку часто бувають катастрофічними і завдають серйозний економічних збитків. Річки Євфрат, Тигр і Шатт-ель-Араб несуть велику кількість наносів, які відкладаються на заплаві під час паводків. Разом з мулистими опадами внаслідок високої випаровуваності щорічно відкладається на поверхні ґрунту до 22 млн тонн хімічних речовин. Як результат — на південь від Багдада збільшується засолення ґрунтів, що істотно обмежує сільськогосподарську діяльність, особливо на південь від 32° північної широти.
- Ваді — розгалужена система пересохлих водотоків доволі характерні гідро-об'єкти на мапі країни. Вони є сухими більшу частину року — найбільші з них починаються від сирійського кордону й тягнуться до Євфрату. Деякі ваді мають довжину понад 400 км і оживають на короткий час, лише під час зливових паводків зимових дощів. Частина ваді розташовані на рівнині Джазіра, поміж Тигра та Євфрату, й являють собою висохлі старі русла цих річок чи колишні іригаційні системі предків іракців.
- Озера — ще одна гідрологічна особливість Іраку. Більшість озер знаходяться в поймі Месопотамської низовини. Частина з них це розчищені болотні ділянки, а частина природні заплавні луки, що були затоплені після численних паводків. Більшість озер відіграють важливу гідрологічну функцію, вони забирають та акумулюють значні водні ресурси, під час періоду розливу річок Тигр та Євфрат, саме таким чином користалися предки теперішніх іракців в боротьбі за своє існування з цими неспокійними річками. Ще з давніх-давен численні канали тягнулися до таких водойм й збагачували їх водою, роблячи тим самим ще й запаси води на спекотний період. Найбільші озера — Тартар, , , , .
- Канали — чергові гідрологічні об'єкти, якими користаються іракці повсякдень. Ці, створені людиною, гідрологічні споруди ще з давніх часів виконували особливі функції в іракському суспільстві, тому й на сьогоднішній день канали не забуті, а ще більше розвиваються. Найбільші з них — , , .
Флора і фауна
В Іраку найпоширеніша субтропічна степова і напівпустельна рослинність, найхарактерніша для західних, південно-західних і південних районів (на захід і на південь від долини Євфрату), яка представлена в основному полином, солянками, верблюжою колючкою, , астрагалами. В Ель-Джазірі і на північному сході країни переважає степова ксерофітна і ефемерова-різнотравна рослинність. Вище 2500 м поширені літні пасовища з гірським різнотрав'ям. У горах на півночі і північному сході країни збереглися масиви високогірних-дубових лісів, у яких переважають дуби, тамарикс, сосна, дика груша, фісташка, ялівець, а біля підніжжя гірських хребтів поширені колючі чагарники. В заплавах Євфрату, Тигру і його приток трапляється тугайна лісова рослинність з чагарниковим підліском, до якої належать тополі, верби, кипарис. На південному сході країни великі заболочені масиви зайняті очеретяними чагарниками і солончаковою рослинністю та значні площі відводяться під плантації фінікової пальми.
Тваринний світ Іраку небагатий, у степах і напівпустелях зустрічаються газель, шакал, смугаста гієна. Широко поширені гризуни і плазуни, у тому числі варан і отруйна змія кобра. По берегах річок селиться багато водоплавної птиці — фламінго, пелікани, качки, гуси, лебеді, чаплі. В річках та озерах водиться різноманітна риба, а промислове значення мають коропи, соми . У Перській затоці ловлять ставриду, макрель, баракуду, креветок. Особливі кліматичні та географічні умови сприяють значному поширенню в країні комах, різних їх видів. Найбільшою проблемою, всіх часів, в Іраку вважаються комахи, особливо комарі і москіти, які стають розносниками малярії та інших захворювань.
Історія
Див. Історія Іраку.
Месопотамія
Арабське тисячоліття
Новітня історія (починаючи з XX століття)
- поразка та розпад Османської імперії дозволили британцям під час Першої світової війни заволодіти землями Іраку;
- Каїрська конференція 1921 року, рішення плебісциту того ж року та антианглійський супротив очолений Абу-т-Тімманом призвели до здобуття повної незалежності у 1932 році;
- до того часу — королівство, Ірак став республікою в 1958;
- Партія Баас прийшла до влади в результаті перевороту у 1968 р;
- у 1979 Саддам Хусейн аль Тікріті прибрав владу і став президентом Іраку;
- у 1980—1988 — Ірано-іракська війна;
- у 1990 Хусейн вторгся й анексував Кувейт, що викликало війну в Перській затоці в 1991; Кувейт було визволено силами союзників, але Саддам Хусейн залишився при владі;
- у 1992 ООН оголосила південний Ірак зоною, закритою для польотів, щоб захистити шиїтів. Вторгнення Іраку в цю зону дало можливість бомбардування США стратегічних об'єктів Іраку; президент Клінтон також віддавав наказ про бомбардування Іраку в 1993.
- у 2003 США без згоди НАТО почали війну з Іраком. Формальною підставою для війни стали не підтверджені ЦРУ дані про наявність в Іраку зброї масового знищення. В результаті війни режим Саддама Хусейна було скинуто, Саддама Хусейна було страчено через повішення 30 грудня 2006 р. 30 січня 2005 пройшли перші за 50 років вільні вибори.
- 7 березня — парламентські вибори в Іраку 2010
У листопаді 2021 року прем’єр-міністр Іраку Мустафа аль-Казимі пережив невдалу спробу вбивства.
Державний устрій
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
Відповідно до чинної Конституції Ірак — демократична федеративна парламентська республіка. Федеральний уряд складається з виконавчої, законодавчої та судової гілок влади, а також численних незалежних комісій.
Історичні передумови
Цей розділ статті ще . |
Верховна влада
Цей розділ статті ще . |
Судова влада
Цей розділ статті ще . |
Політичні партії
Зовнішня політика
Ірак є переважно мусульманською та арабською державою, тому велике місце в його зовнішній політиці посідають стосунки з ісламськими та арабськими країнами. Ірак є членом ЛАД та ОІС. У часи, коли Іраком керувала арабська соціалістична партія Баас (1958-2003), країна розвивала тісні зв'язки з СРСР та його союзниками. Ірак має також розвинені зв'язки з країнами західного світу, найбільшими країнами Азії, Африки та Америки. Дипломатичні відносини між Іраком та Україною були встановлені у 1992 р.
Збройні сили
Цей розділ статті ще . |
Прапор, герб та гімн
Цей розділ статті ще . |
Адміністративний устрій
Ірак має 18 провінцій (мухафаз).
№ | Мухафазах | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення, (2011), осіб | Щільність, осіб/км² |
---|---|---|---|---|---|
1 | Багдад | Багдад | 734 | 7055200 | 9611,99 |
2 | Салах-ед-Дін | Тікрит | 24751 | 1408200 | 56,89 |
3 | Діяла | Баакуба | 19076 | 1443200 | 75,66 |
4 | Васит | Ель-Кут | 17153 | 1210600 | 70,58 |
5 | Майсан | Ель-Амара | 16072 | 971 400 | 60,44 |
6 | Басра | Басра | 19070 | 2532000 | 132,77 |
7 | Ді-Кар | Ен-Насирія | 12900 | 1836200 | 142,34 |
8 | Мутанна | 51740 | 719 100 | 13,90 | |
9 | Кадісія | Ед-Діванія | 8153 | 1134300 | 139,13 |
10 | Бабіль | Хілла | 6468 | 1820700 | 281,49 |
11 | Кербела | Кербела | 5034 | 1066600 | 211,88 |
12 | Наджаф | Ен-Наджаф | 28824 | 1285500 | 44,60 |
13 | Анбар | Ер-Рамаді | 138 501 | 1561400 | 11,27 |
14 | Найнава | Мосул | 37323 | 3270400 | 87,62 |
15 | Дахук | Дахук | 6553 | 1128700 | 172,24 |
16 | Ербіль | Ербіль | 14471 | 1612700 | 111,44 |
17 | Кіркук | Кіркук | 10282 | 1395600 | 135,73 |
18 | Сулейманія | Сулейманія | 17023 | 1878800 | 110,37 |
Всього | 434 128 | 33330600 | 76,78 |
Економіка
Див. Економіка Іраку
Ірак — аграрно-індустріальна країна. На початку XXI ст. Ірак був країною з регульованою державою капіталістичною економікою, основа якої — видобуток нафти. Державний сектор повністю контролював нафтову промисловість і енергетику. Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика, машинобудування та ін. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив, сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний заводи, фабрика з виробництва верхнього одягу, кустарні промисли. У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство. Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні ведуться роботи з іригації та механізації сільськогосподарського виробництва, а також створення великих агропромислових комплексів. Транспорт: автомобільний, морський, річковий, частково — залізничний, розвинений трубопровідний. Основні іракські порти в Перській затоці — Басра, Умм-Каср, Фао та Ез-Зубайр. Річковий порт — Багдад. Країна має два міжнародних аеропорти — в Багдаді та Басрі і понад 100 місцевих летовищ (в Хадіті, Кіркуці, Мосулі і інш.).
Крім нафтової важливі галузі державного сектора — металообробка, електроенергетика, газова, цементна, текстильна, електротехнічна і харчова промисловість, виробництво синтетичного волокна, збірка вантажних машин, автобусів і моторів. Більшість великих і високотехнологічних підприємств, побудованих переважно іноземними компаніями, знаходяться головним чином в околицях Багдада, в Мосулі і Басрі.
Щорічно в Іраку виробляється близько 28,4 млрд кВт·год (1998) електроенергії, причому 97,7 % за рахунок переробки нафти і газу, 2,1 % за рахунок використання гідроресурсів.
З урахуванням фактору війни в Іраку 2003 р. слід очікувати, що промисловість країни (г.ч. нафтова) надалі значною мірою контролюватиметься ТНК США, Великої Британії та частково ін. країн Коаліції (бл. 40 країн, включно з Польщею та Україною).
Див. також: Корисні копалини Іраку, Історія освоєння мінеральних ресурсів Іраку, Гірнича промисловість Іраку.
Банківська система й валюта
Цей розділ статті ще . |
Промисловість
Цей розділ статті ще . |
Добувна промисловість
Цей розділ статті ще . |
Енергетика
Цей розділ статті ще . |
Сільське господарство
Площі, придатні для землеробства, складають бл. 5450 тис. га (1/8 території Іраку). До 4000 тис. га зайнято пасовищами. Інші землі виведені з сільськогосподарського обороту через посушливі умови й засолення ґрунтів, у тому числі зумовленого недостатнім дренажем раніше зрошуваних угідь. Головні сільськогосподарські культури — пшениця, ячмінь і рис. Під них відведено половину орних угідь, загалом у краще зволожених північних районах. Великі площі в долинах річок відведені під плантації фінікової пальми. Тваринництво базується на розведенні овець і кіз, у меншій мірі великої рогатої худоби, і розвинене в гірських районах.
Інфраструктура
Транспорт
Головний вид транспорту — автомобільний.
Водопостачання та санітарія
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
Зв'язок та інтернет
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
Засоби масової інформації
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
Демографія
Етнічний склад
За оцінками на 2016 рік в Іраку приблизно 37.2 млн жителів.
Етнос | % від населення |
---|---|
Араби | 72,8 % |
Курди | 21,1 % |
Ассирійці та вірмени | 2,1 % |
Туркмени | 2 % |
Інші | 2 % |
Релігія в країні
Згідно з деякими джерелами, шиїти в Іраку представляють 60 % населення, суніти — 29 % (очевидно, мається на увазі тільки мусульманське населення). За іншими джерелами (перепис 1997 року, результати якого були передані в ООН), у країні, навпаки, сунітів 66 %, а шиїтів 34 %.
Перепис 1997 року не проводився в трьох провінціях Іракського Курдистану, через що його результати ставляться під сумнівом низкою експертів.
За Садама Хусейна шиїти були в меншій мірі представлені в органах влади, і США перед вторгненням розраховували на їх підтримку. Однак, незважаючи на заклики здебільшого шиїтського духовенства до нейтралітету по відношенню до окупаційної влади, шиїтське населення почало поступово політизуватися і розпочало джихад проти американців і колабораціоністів. Центром кристалізації шиїтського Опору стала так звана Армія Махді, формально очолювана шиїтським лідером Муктадом-ас-Садром.
В Іраку живе 850 тисяч ассирійців. Після падіння режиму Саддама Хусейна в 2003 р відбулися викрадення і вбивства ассирійців, та підпалення їхніх храмів.
Найбільші міста
Суспільство
Цей розділ статті ще . |
Культура
Архітектура
Цей розділ статті ще . |
Образотворче мистецтво і вірування
Цей розділ статті ще . |
Музична культура
Серед сучасних жанрів музики в Іраку прижився зокрема важкий метал. Одним із найвідоміших іракських метал-гуртів є Acrassicauda.
Кіно та телебачення
Цей розділ статті ще . |
Спорт
Цей розділ статті ще . |
Збірна команда Іраку з футболу — чемпіон Азії 2007 року.
Туризм та відпочинок
Цей розділ статті ще . |
Див. також
Примітки
- Embassies overseas of Republic of İraq [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.]: جريدة الصباح تنشر احصائية وزارة التخطيط لعدد نفوس سكان العراق لسنة [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Census.gov (2013). Country Rank. Countries and Areas Ranked by Population: 2013. U.S. Department of Commerce. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 9 травня 2013.
- Iraq. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 27 квітня 2009.
- Iraq PM says his would-be assassins have been identified. BBC News. 8 листопада 2021.
- City Population — Statistics & Maps of the Major Cities, Agglomerations & Administrative Divisions for all Countries of the World. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2022.
Джерела та література
- Я. Л. Шолох. Ірак, Республіка Ірак [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 531. — .
- С. І. Данилов. Ірак, Республіка Ірак [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Charles Saint-Prot. Histoire de l'Irak. Paris: Ellipse, 1999.
- Pierre-Jean Luizard, La question irakienne, Fayard, 2002, Paris.
- Bernard Vernier, L'Irak D'Aujourd'hui, Paris, Librairie Armand Colin, 1963, 494 pp.
- Revue Géostratégiques, Irak (numéro spécial), no 7, février 2005, 240 p, Paris.
- Chris Kutschera (sous la direction de), Bernard Kouchner (Préface), Le Livre noir de Saddam Hussein, Oh! éditions, 2005, Paris, ().
- Revue Maghreb-Machrek, no 190, texte de la constitution irakienne traduit de l'arabe par J.-P. Milelli, Éditions Choiseul, 2007, Paris.
- Alexandra de Hoop Scheffer, Hamlet en Irak, CNRS Éditions, 2007, Paris.
- «L'Irak: violence et incertitudes», Critique internationale no 34, janvier-mars 2007.
- Fanny Lafourcade. Le chaos irakien. La Découverte: Paris, 2007, 123 p.
- Témoignage de Mgr Rabban, évêque chaldéen d'Erbil, in Le Figaro, 22 mars 2008.
- Matthew Bogdanos: The Casualities of War. The Truth About the Iraq Museum. In: American Journal of Archaeology Band 109/3, 2005, S. 477—526
- Matthew Bogdanos mit William Patrick: Die Diebe von Bagdad. Raub und Rettung der ältesten Kulturschätze der Welt. Aus dem Amerikanischen von Helmut Dierlamm (Originalausgabe: Thieves of Baghdad, Bloomsbury Publishing, New York 2005), Deutsche Verlags-Anstalt, München 2006, ,
- Henner Fürtig: Kleine Geschichte des Iraks. Von der Gründung 1921 bis zur Gegenwart. Beck, München 2003,
- Wolfgang Gockel: Irak — sumerische Tempel, Babylons Paläste und heilige Stätten des Islam im Zweistromland. Dumont Köln 2001,
- Barthel Hrouda, Rene Pfeilschifter: Mesopotamien. Die antiken Kulturen zwischen Euphrat und Tigris. München 2005 (4. Aufl.), (Sehr knapper Überblick bzgl. Mesopotamien im Altertum mit weiterführenden Literaturangaben.)
- Günter Kettermann: Atlas zur Geschichte des Islam. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2001,
- Jobst Knigge: Deutsches Kriegsziel Irak. Der deutsche Griff auf den Nahen Osten im Zweiten Weltkrieg. Über Kaukasus und Kairo zum Öl des Orients. Pläne und Wirklichkeit. Verlag Dr. Kovac Hamburg 2007,
- Stephan Kloss: Mein Bagdad-Tagebuch. Als Kriegsreporter im Brennpunkt Irak. Fischer Taschenbuch, Frankfurt 2003,
- Hans Krech: Der Bürgerkrieg im Irak (1991—2003). Ein Handbuch. Mit einem Konzept für eine Golf-Friedenskonferenz in Halle/S. und in Hamburg, Verlag Dr. Köster, Berlin 2003, (Bewaffnete Konflikte nach dem Ende des Ost-West-Konfliktes, Bd. 13),
- Chris Kutschera: Le Livre noir de Saddam Hussein, Oh! éditions, Paris 2005, .
- Kanan Makiya Republic of Fear. Politics of Modern Iraq University of California Press, 1998
- Kanan Makiya Cruelty and Silence. War, Tyranny, uprising and the arab world (1991),
- Christoph Reuter, Susanne Fischer: Café Bagdad. Der ungeheure Alltag im neuen Irak. Goldmann, München 2006,
- M. und P. Sluglett: Der Irak seit 1958 — von der Revolution zur Diktatur. Frankfurt/Main 1991,
- Густерін В. П. «Города Арабского Востока.» — М.: «Восток—Запад», 2007. — 352 с. — (Энциклопедичний довідник). — 2000 екз. —
- Shadid, Anthony 2005. Night Draws Near. Henry Holt and Co., NY, U.S.
- Hanna Batatu, «The Old Social Classes and the Revolutionary Movements of Iraq», Princeton: Princeton University Press, 1978
- Charles Glass, «The Northern Front: A Wartime Diary»' Saqi Books, London, 2004,
Посилання
Урядові:
- Iraqi Presidency Website
- Iraqi Government Website [2] [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Iraqi Parliament Website [3] [ 28 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Ministry of Foreign Affairs [4][недоступне посилання з лютого 2019]
- Citizen Affairs [5] [ 21 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Ministry of Defense [6]
- Ministry of Oil
- Ministry of Trade
- Ministry of Industry
- Ministry of Higher Education
- Iraqi Health Ministry
- Kurdistan Regional Government [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
Сирія | Туреччина | Іран |
Йорданія | Іран | |
Саудівська Аравія | Саудівська Аравія | Кувейт Перська затока |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ira k arab العراق Al Iraq oficijna nazva Respu blika Ira k arab جمهورية العراق Jumhuriyat Al Iraq krayina na pivdennomu zahodi Aziyi Roztashovana v Mesopotamiyi Mezhuye na pivnochi z Turechchinoyu shodi z Iranom na pivdennomu shodi z Kuvejtom na pivdni iz Saudivskoyu Araviyeyu pivdennomu zahodi z Jordaniyeyu na zahodi iz Siriyeyu na pivdni omivayetsya Perskoyu zatokoyu Respublika Irak arab جمهورية العراق Dzhumhuri yat al Ira k kurd کۆماری عێراق Komari Erak aram ܩܘܛܢܝܘܬܐ ܕܥܝܪܐܩ Prapor Gerb Deviz الله أكبر arab Allagu Akbar Bog Velikij Gimn Mautini novij source source track track track track track track track track track Ardh Alforatajn poperednij 1 Roztashuvannya Iraku Stolicya Bagdad2 33 20 pn sh 44 26 sh d country H G O Najbilshe misto stolicya Oficijni movi Arabska Kurdska Forma pravlinnya Ostatochno neviznachena respublika Prezident Abdul Latif Rashid Prem yer ministr Muhammed Shia as Sudani Nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi 3 zhovtnya 1932 Progoloshennya respubliki 14 lipnya 1958 15 zhovtnya 2005 Plosha Zagalom 437 072 km 59 te Vnutr vodi 1 1 Naselennya ocinka 2019 39 127 900 36 te Gustota 84 54 km 123 te VVP PKS 2014 r ocinka Povnij 522 7 milyardiv 36 te Na dushu naselennya 17 659 76 te Valyuta Irakskij dinar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 IQD a Chasovij poyas AST UTC 3 Litnij chas ADT UTC 4 Kodi ISO 3166 IRQ Domen iq Telefonnij kod 964 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IrakGeografiyaDiv takozh Geografiya Iraku Topografichna karta Iraku Karta krayini z golovnimi mistami Plosha krayini 437072 km zemelni resursi 432162 km vodni resursi 4910 km Suhoputni kordoni 3631 km Iran 1458 km Saudivska Araviya 814 km Siriya 605 km Turechchina 331 km Kuvejt 242 km Jordaniya 181 km Beregova liniya 58 km Visotni krajnoshi najnizhcha tochka Perska zatoka 0 m najvisha tochka Chekag Dar Cheekah Dar 3611 m Zemlekoristuvannya orna zemlya 12 lugi 9 lisi ta lisista miscevist do 1 inshi ploshi 78 stanom na 1993 rik Zroshuvani zemli 25500 km Samu teritoriyu Iraku vidilyayut chotiri osnovnih prirodni rajoni girska pivnich i pivnichnij shid Verhnya Mesopotamiya rivnina alyuvialni rivnini Nizhnoyi Mesopotamiyi pustelne plato pivdennogo zahodu Bilshu chastinu teritoriyi Iraku zajmaye Mesopotamska nizovina Na zahodi roztashovane visotoyu do 900 m na pivnochi girski hrebti Virmenskogo ta Iranskogo nagir yiv visotami 2000 3000 metriv Na teritoriyi Iraku protikayut dvi najbilshi richki Aziyi Tigr ta Yevfrat yaki zlivayuchis v nizhnij techiyi utvoryuyut richishe Shatt el Arab Relyef grunti Girskij rajon roztashovanij shid vid dolini richki Tigr Pivnichno shidne pochinayetsya bezposeredno na pivden vid liniyi umovno provedenoyi vid Mosula ta Kirkuku i prodovzhivshi yiyi do kordonu z Turechchinoyu ta Iranom Spochatku pagorbi rozdilyayutsya shirokimi stepovimi dilyankami zgodom perehodyat v goristu miscevist Za vinyatkom dekilkoh dolin girski rajoni pridatni lishe dlya vipasu hudobi v i stepu hocha pomirna kilkist opadiv ta okremi dilyanki nalezhnih gruntiv roblyat mozhlivim viroshuvannya deyakih silskogospodarskih kultur Ale najbilshoyu osoblivistyu girskogo rajonu ye veliki naftovi rodovisha poblizu Mosulu i Kirkukta i istorichna teritoriya batkivshina bilshosti irakskih kurdiv Pivnichni gori yavlyayut soboyu vidrogi Shidnogo Tavra a pivnichno shidni hrebta Zagros Poverhnya cogo rajonu postupovo pidvishuyetsya vid dolini Tigru na pivnichnij shid vid 500 do 2000 metriv Okremi girski masivi pidnimayutsya vishe 2000 m nad rivnem morya a vershini u prikordonnij zoni vishe 3000 m nad rivnem morya Tut na mezhi z Iranom znahoditsya najvisha bezimenna vershina krayini 3607 metriv nad rivnem morya U girskomu rajoni skladchasti gori z krutimi shilami i zubchastimi rozirvanimi girskimi grebenyami vityagnuti paralelno irako tureckogo i irako iranskogo kordoniv Voni skladeni vapnyakami gipsami mergelyami i piskovikami i gliboko rozchlenovani chislennimi vodotokami basejnu Tigru Osoblivo vidilyayetsya ushelina Ravanduz z girskim perevalom po yakij prohodit doroga sho z yednuye Irak z Iranom Na bilsh visokih plato vid El Dzhaziri na pivnich vid Tigru perevazhayut kashtanovi grunti suhih i pustelnih stepiv a v samih gorah pivnichnogo shodu girnicho kashtanovi i girnicho korichnevi grunti Verhnya Mesopotamiya region ploskogir ya mizh richkami Tigr i Yevfrat vidomij yak Al Dzhazira sho perekladayetsya yak na ostrovi i ye chastinoyu shirshoyi oblasti visochini yaka tyagnetsya na zahid do Siriyi po mizh dvoma richkami i zakinchuyetsya uzhe v Turechchini Ce dovoli skladnij klimatichnij ta geografichnij region a mizerni vimiti richkami grunti ta relyefna skladnist dlya irigaciyi dayut zmogu klasifikuvati znachnu chastinu cogo regionu yak napivpustelnij Gorbkuvata rivnina El Dzhazira v perekladi ostriv roztashovana na mezhirichchya serednoyi techiyi richok Tigr ta Yevfrat na pivnich vid mist Samarra na richci Tigr i Git na richci Yevfrat i pidvishuyetsya u pivnichnomu napryamku priblizno vid 100 do 450 m nad rivnem morya Miscyami rivninnij harakter miscevosti porushuyetsya nevisokimi gorami Na shodi submeridianalno vityagnuti hrebti i Hamrin z vershinoyu 526 m nad rivnem morya a na pivnichnomu zahodi subshirotno roztyagnuti bilsh visoki gori Sindzhar z vershinoyu visotoyu 1460 m nad rivnem morya Rivnina gliboko rozchlenovana chislennimi ruslami vadi stik yakih spryamovanij u Yevfrat abo v vnutrishni zapadini i ozera Tigr i Yevfrat u mezhah El Dzhaziri techut u vuzkih dolinah najbilsh gliboko vrizanih na pivnochi i pivnichnomu zahodi Na pivdennomu zahodi krayini v mezhirichchi Tigru ta Yevfratu osoblivo na pivnich vid Bagdada i na livoberezhzhi Tigra shiroko poshireni sirozemi subtropichnih stepiv i napivpustel chasto zasoleni Na bilsh visokih plato El Dzhaziri perevazhayut kashtanovi grunti suhih i pustelnih stepiv Pustelna zona rajon sho lezhit na zahid i pivdennomu zahodi vid richki Yevfrat ye chastinoyu Sirijskoyi pusteli yaka ohoplyuye krayini Siriyu Jordaniyu ta Saudivsku Araviyu Region cej malozaselenij zdebilshogo kochivnikami skladayetsya z shirokogo kam yanistogo plato peremezhovanogo ridkisnimi pishanimi dilyankami Tut isnuye rozgaluzhena struktura vadi vodotokiv yaki ye suhimi bilshu chastinu roku yaki zachinayutsya vid kordoniv krayini j tyagnutsya do Yevfratu Pivdenno zahidnij pustelnij rajon ye prodovzhennyam Sirijsko Aravijskogo plato jogo poverhnya postupovo znizhuyetsya u napryamku do dolini richki Yevfrat i na pivden vid 700 800 m na zahodi do 200 300 m na shodi i na pivdni Nad shebnisto galkovoyu poverhneyu pidnosyatsya ploski vershini pagorbi i visochini inodi zustrichayutsya i dyunni polya Plato vidokremleno vid alyuvialnoyi rivnini chitkim vistupom visotoyu do 6 m Nizhnya Mesopotamiya prostyagayetsya na pivdennij shid azh do Perskoyi zatoki i maye dovzhinu blizko 500 km a zagalna plosha stanovit 120 tisyach km skladena alyuvialnimi vidkladennyami i harakterizuyetsya ploskim relyefom Yiyi absolyutni visoti zazvichaj menshe 100 m nad rivnem morya na pivnochi v rajoni Bagdada 40 m na pivdni bilya Basri 2 3 m Odnomanitnij relyef miscyami porushuyetsya prirodnimi beregovimi valami ta chislennimi protokami irigacijnimi i drenazhnimi kanalami Na bagatoh dilyankah dnisha Tigru ta Yevfratu pidnyati nad prilegloyi miscevistyu uhil rusel oboh richok neznachnij tomu stik uskladnenij i na pivdennomu shodi utvorilisya veliki bolota tomu same ryasniye ozerami Tigr i Yevfrat takozh vinosyat soboyu veliku kilkist soli sho sprichinyalosya nepravilnim koristuvannyam zemleyu chasom nadmirnogo zroshennya i zatoplennya zemelnih dilyanok yih visnazhennya ta ekologichnogo zabrudnennya Na dodachu do cogo visoki gruntovi vodi ta zbidneni poverhnevi vodi i pidzemni drenazhni potoki shilni koncentruvati soli poblizu poverhni gruntu Zagalom zasolennya gruntiv zrostaye vid Bagdada na pivden do Perskoyi zatoki i serjozno obmezhuye produktivnist praci v regioni na pivden vid Taka nadmirna solonist znahodit svoye vidobrazhennya u chastini ozer v centralnomu Iraku i na pivdni krayini Klimat Klimat Iraku subtropichnij seredzemnomorskij z zharkim suhim litom i teployu doshovoyu zimoyu Litni temperaturi v serednomu perevishuyut 40 C na bilshij chastini krayini i chasto perevishuyut 48 C Zimovi temperaturi ridko perevishuyut 21 C iz maksimumami priblizno vid 15 do 19 C iz nichnimi minimumami vid 2 do 5 C Yak pravilo opadiv malo u bilshosti misc vipadaye menshe 250 mm na rik pri comu maksimalna kilkist opadiv pripadaye na zimovi misyaci Doshi vlitku vipadayut ridko za vinyatkom pivnichnih rajoniv krayini Pivnichni girski regioni mayut holodni zimi z inkoli silnimi snigopadami sho sprichinyayut znachni poveni Irak duzhe vrazlivij do zmini klimatu Krayina strazhdaye vid pidvishennya temperaturi zmenshennya kilkosti opadiv ta vid dedali bilshogo deficitu vodi dlya naselennya yake zroslo v desyat raziv u 1890 2010 rokah i prodovzhuye zrostati Geologiya j korisni kopalini Div takozh Geologiya Iraku Irak roztashovanij na stiku Seredzemnomorskogo geosinklinalnogo poyasa z aravijskoyu chastinoyu Afrikanskoyi Afrikano Aravijskoyi platformi i vklyuchaye tri osnovnih elementi pivnichno shidnu chastinu Afrikanskoyi platformi Mesopotamskij krajovij progin ta zovnishnyu miogeosinklinalnu zonu Zagrosu Sejsmichnist Iraku vidriznyayetsya nadzvichajnoyu kontrastnistyu i neregulyarnistyu sejsmichnogo rezhimu Najbilsh visokosejsmichna zona hrebta Zagros Bilsha chastina krayini yavlyaye soboyu okrayinu Afrikano Aravijskoyi platformi de rozvineni nedislokovani osadovi vidkladi fanerozojskogo chohla potuzhnistyu 6 0 7 5 tisyach metriv Golovna chastina platformnoyi chastini antekliza Rutba v yadri yakoyi na poverhnyu vitisneni triasovi strokati kontinentalni osadi glibina zalyagannya dokembrijskogo fundamentu u sklepinchastij chastini anteklizi Rutba 2 3 km Mesopotamskij krajovij progin pivnichno shidna chastina krayini stvorenij potuzhnoyu tovsheyu terigennih karbonatnih ta gidrohimichnih osadiv oligocen antropogenovogo viku Potuzhnist osadovogo mezozojsko kajnozojskogo chohla stanovit 12 15 tisyach metriv Zona Zagrosu na krajnomu pivnichnomu shodi krayini harakterna skladnoyu luskuvato nasuvnoyu budovoyu i rozvitkom vuzkih i dovgih do 300 km asimetrichnih skladok utvorenih flishevimi ta karbonatnimi porodami krejdi paleogenu Nasuvna zona maye shirinu 10 12 km yavlyaye soboyu tri nasuneni odna na odnu plastini vidkladiv krejdovogo i paleogenovogo periodu Zalizo zagalni zapasi zaliznih rud neveliki blizko 30 miljoniv tonn Rodovisha nalezhat do osadovogo i skarnovogo tipiv Polimetali rodovisha svincevo cinkovih rud nalezhat do skarnovogo i gidrotermalno metasomatichnogo tipiv Zapasi svincyu i cinku v pererahunku na metal vidpovidno stanovlyat 25 i 145 tisyach tonn Fosforiti zapasi P2O5 v Iraku stanovlyat 5 4 vid svitovih Irak volodiye velikimi resursami fosforu v fosforitah Resursi zernistih fosforitiv v krayini stanom na 1998 r stanovlyat 2 13 svitovih bl 0 8 mlrd t Najbilshi rodovisha Akashat i Er Rutba yaki predstavleni plastami potuzhnistyu 0 5 10 m Rozvidani bagati rodovisha fosforitiv Er Rutba sho mistyat takozh uran Sirka za zapasami samorodnoyi sirki zapasi blizko 250 miljoniv tonn Irak zajmaye odne z providnih misc u sviti Bagati rodovisha sirki lokalizovani v Mesopotamskomu krajovomu progini v rajoni Mosula Rodovisha sirki i ukladeni v karbonatnih vidkladah miocenu u viglyadi plastopodibnih til sumarnoyu potuzhnistyu blizko 70 metriv Sil na pivnochi v mezhah skladchastoyi zoni roztashovani rodovisha kam yanoyi soli yaki rozroblyayutsya dlya miscevih potreb Burovugilni rodovisha rozvidani v rajoni Kirkuka Zahu i v gorah Hamrin bitumu poblizu Mosula Viyavleni takozh sriblo hrom marganec uran v Iraku ye velichezni zapasi takih budivelnih materialiv yak marmur vapnyak kvarcovij pisok dolomit gips glini riznih tipiv Gidrologiya krayini ta uzberezhzhya Richki Tigr i Yevfrat sho peretinayut usyu krayinu najpovnovodnishi na Blizkomu Shodi vidigrayut vazhlivu rol u gospodarstvi Iraku Yevfrat bere pochatok vid zlittya richok i Murat vitoki yakih znahodyatsya na Virmenskomu nagir yi v Turechchini dali cherez teritoriyu Siriyi potraplyaye v mezhi Iraku Dovzhina Yevfratu vid vitokiv richki Murat blizko 3060 kilometriv U verhnij techiyi Yevfrat burhliva girska richka v Siriyi yiyi shvidkist trohi spovilnyuyetsya poblizu sirijsko tureckogo kordonu shirina rusla 150 m a shvidkist techiyi 1 5 2 m s Perepad visot stanovit v serednomu 1 m na 1 km Pislya mista Git shirina richki staye blizko 1 5 km pri serednih glibinah 2 3 m techiya spokijna pri perepadi visot menshe 9 sm na 1 km Pri zlitti Yevfratu z Tigrom utvoryuyetsya povnovodnij potik Shatt el Arab dovzhinoyu blizko 190 km sho vpadaye v Persku zatoku Pik pavodka pripadaye na kviten cherven koli tane snig u gorah a obmilinnya pripadaye na serpen zhovten Tigr dovzhinoyu 1850 km bere pochatok z na Virmenskomu nagir yi v Turechchini i teche majzhe 1500 km po teritoriyi Iraku U svoyemu serednomu plini cya dosit burhliva richka maye vuzke ruslo sho prolyagaye cherez ryad girskih hrebtiv pivnichnogo Iraku U mezhah Mesopotamskoyi nizovini shirina rusla kolivayetsya vid 120 do 400 m a glibina vid 1 5 metra do dekilkoh metriv Shvidkist techiyi blizko 2 m s Na vidminu vid Yevfratu Tigr maye bagatovodni pritoki yaki berut pochatok u gorah pivnichno shidnogo Iraku najbilshi z nih Velikij Zab i Malij Zab Diyala Kerhe Kilkist vodi v Tigri znachno zbilshuyetsya z zhovtnya po berezen a pik poveni pripadaye na kviten ridshe berezen todi yak obmilinnya pripadaye na serpen veresen Pavodki v Iraku chasto buvayut katastrofichnimi i zavdayut serjoznij ekonomichnih zbitkiv Richki Yevfrat Tigr i Shatt el Arab nesut veliku kilkist nanosiv yaki vidkladayutsya na zaplavi pid chas pavodkiv Razom z mulistimi opadami vnaslidok visokoyi viparovuvanosti shorichno vidkladayetsya na poverhni gruntu do 22 mln tonn himichnih rechovin Yak rezultat na pivden vid Bagdada zbilshuyetsya zasolennya gruntiv sho istotno obmezhuye silskogospodarsku diyalnist osoblivo na pivden vid 32 pivnichnoyi shiroti Vadi rozgaluzhena sistema peresohlih vodotokiv dovoli harakterni gidro ob yekti na mapi krayini Voni ye suhimi bilshu chastinu roku najbilshi z nih pochinayutsya vid sirijskogo kordonu j tyagnutsya do Yevfratu Deyaki vadi mayut dovzhinu ponad 400 km i ozhivayut na korotkij chas lishe pid chas zlivovih pavodkiv zimovih doshiv Chastina vadi roztashovani na rivnini Dzhazira pomizh Tigra ta Yevfratu j yavlyayut soboyu visohli stari rusla cih richok chi kolishni irigacijni sistemi predkiv irakciv Ozera she odna gidrologichna osoblivist Iraku Bilshist ozer znahodyatsya v pojmi Mesopotamskoyi nizovini Chastina z nih ce rozchisheni bolotni dilyanki a chastina prirodni zaplavni luki sho buli zatopleni pislya chislennih pavodkiv Bilshist ozer vidigrayut vazhlivu gidrologichnu funkciyu voni zabirayut ta akumulyuyut znachni vodni resursi pid chas periodu rozlivu richok Tigr ta Yevfrat same takim chinom koristalisya predki teperishnih irakciv v borotbi za svoye isnuvannya z cimi nespokijnimi richkami She z davnih daven chislenni kanali tyagnulisya do takih vodojm j zbagachuvali yih vodoyu roblyachi tim samim she j zapasi vodi na spekotnij period Najbilshi ozera Tartar Kanali chergovi gidrologichni ob yekti yakimi koristayutsya irakci povsyakden Ci stvoreni lyudinoyu gidrologichni sporudi she z davnih chasiv vikonuvali osoblivi funkciyi v irakskomu suspilstvi tomu j na sogodnishnij den kanali ne zabuti a she bilshe rozvivayutsya Najbilshi z nih Flora i fauna V Iraku najposhirenisha subtropichna stepova i napivpustelna roslinnist najharakternisha dlya zahidnih pivdenno zahidnih i pivdennih rajoniv na zahid i na pivden vid dolini Yevfratu yaka predstavlena v osnovnomu polinom solyankami verblyuzhoyu kolyuchkoyu astragalami V El Dzhaziri i na pivnichnomu shodi krayini perevazhaye stepova kserofitna i efemerova riznotravna roslinnist Vishe 2500 m poshireni litni pasovisha z girskim riznotrav yam U gorah na pivnochi i pivnichnomu shodi krayini zbereglisya masivi visokogirnih dubovih lisiv u yakih perevazhayut dubi tamariks sosna dika grusha fistashka yalivec a bilya pidnizhzhya girskih hrebtiv poshireni kolyuchi chagarniki V zaplavah Yevfratu Tigru i jogo pritok traplyayetsya tugajna lisova roslinnist z chagarnikovim pidliskom do yakoyi nalezhat topoli verbi kiparis Na pivdennomu shodi krayini veliki zabolocheni masivi zajnyati ocheretyanimi chagarnikami i solonchakovoyu roslinnistyu ta znachni ploshi vidvodyatsya pid plantaciyi finikovoyi palmi Tvarinnij svit Iraku nebagatij u stepah i napivpustelyah zustrichayutsya gazel shakal smugasta giyena Shiroko poshireni grizuni i plazuni u tomu chisli varan i otrujna zmiya kobra Po beregah richok selitsya bagato vodoplavnoyi ptici flamingo pelikani kachki gusi lebedi chapli V richkah ta ozerah voditsya riznomanitna riba a promislove znachennya mayut koropi somi U Perskij zatoci lovlyat stavridu makrel barakudu krevetok Osoblivi klimatichni ta geografichni umovi spriyayut znachnomu poshirennyu v krayini komah riznih yih vidiv Najbilshoyu problemoyu vsih chasiv v Iraku vvazhayutsya komahi osoblivo komari i moskiti yaki stayut roznosnikami malyariyi ta inshih zahvoryuvan IstoriyaDiv Istoriya Iraku Mesopotamiya Dokladnishe Mesopotamiya Arabske tisyacholittya Dokladnishe Osmanskij Irak Novitnya istoriya pochinayuchi z XX stolittya porazka ta rozpad Osmanskoyi imperiyi dozvolili britancyam pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zavoloditi zemlyami Iraku Kayirska konferenciya 1921 roku rishennya plebiscitu togo zh roku ta antianglijskij suprotiv ocholenij Abu t Timmanom prizveli do zdobuttya povnoyi nezalezhnosti u 1932 roci do togo chasu korolivstvo Irak stav respublikoyu v 1958 Partiya Baas prijshla do vladi v rezultati perevorotu u 1968 r u 1979 Saddam Husejn al Tikriti pribrav vladu i stav prezidentom Iraku u 1980 1988 Irano irakska vijna u 1990 Husejn vtorgsya j aneksuvav Kuvejt sho viklikalo vijnu v Perskij zatoci v 1991 Kuvejt bulo vizvoleno silami soyuznikiv ale Saddam Husejn zalishivsya pri vladi u 1992 OON ogolosila pivdennij Irak zonoyu zakritoyu dlya polotiv shob zahistiti shiyitiv Vtorgnennya Iraku v cyu zonu dalo mozhlivist bombarduvannya SShA strategichnih ob yektiv Iraku prezident Klinton takozh viddavav nakaz pro bombarduvannya Iraku v 1993 u 2003 SShA bez zgodi NATO pochali vijnu z Irakom Formalnoyu pidstavoyu dlya vijni stali ne pidtverdzheni CRU dani pro nayavnist v Iraku zbroyi masovogo znishennya V rezultati vijni rezhim Saddama Husejna bulo skinuto Saddama Husejna bulo stracheno cherez povishennya 30 grudnya 2006 r 30 sichnya 2005 projshli pershi za 50 rokiv vilni vibori 7 bereznya parlamentski vibori v Iraku 2010 U listopadi 2021 roku prem yer ministr Iraku Mustafa al Kazimi perezhiv nevdalu sprobu vbivstva Derzhavnij ustrijCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2017 Vidpovidno do chinnoyi Konstituciyi Irak demokratichna federativna parlamentska respublika Federalnij uryad skladayetsya z vikonavchoyi zakonodavchoyi ta sudovoyi gilok vladi a takozh chislennih nezalezhnih komisij Istorichni peredumovi Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Verhovna vlada Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Sudova vlada Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Politichni partiyi Irakskij front nacionalnogo dialogu Zovnishnya politika Irak ye perevazhno musulmanskoyu ta arabskoyu derzhavoyu tomu velike misce v jogo zovnishnij politici posidayut stosunki z islamskimi ta arabskimi krayinami Irak ye chlenom LAD ta OIS U chasi koli Irakom keruvala arabska socialistichna partiya Baas 1958 2003 krayina rozvivala tisni zv yazki z SRSR ta jogo soyuznikami Irak maye takozh rozvineni zv yazki z krayinami zahidnogo svitu najbilshimi krayinami Aziyi Afriki ta Ameriki Diplomatichni vidnosini mizh Irakom ta Ukrayinoyu buli vstanovleni u 1992 r Ukrayinsko irakski vidnosini Zbrojni sili Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Prapor gerb ta gimn Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Iraku Muhafazi Iraku Irak maye 18 provincij muhafaz Muhafazah Administrativnij centr Plosha km Naselennya 2011 osib Shilnist osib km 1 Bagdad Bagdad 734 7055200 9611 99 2 Salah ed Din Tikrit 24751 1408200 56 89 3 Diyala Baakuba 19076 1443200 75 66 4 Vasit El Kut 17153 1210600 70 58 5 Majsan El Amara 16072 971 400 60 44 6 Basra Basra 19070 2532000 132 77 7 Di Kar En Nasiriya 12900 1836200 142 34 8 Mutanna 51740 719 100 13 90 9 Kadisiya Ed Divaniya 8153 1134300 139 13 10 Babil Hilla 6468 1820700 281 49 11 Kerbela Kerbela 5034 1066600 211 88 12 Nadzhaf En Nadzhaf 28824 1285500 44 60 13 Anbar Er Ramadi 138 501 1561400 11 27 14 Najnava Mosul 37323 3270400 87 62 15 Dahuk Dahuk 6553 1128700 172 24 16 Erbil Erbil 14471 1612700 111 44 17 Kirkuk Kirkuk 10282 1395600 135 73 18 Sulejmaniya Sulejmaniya 17023 1878800 110 37 Vsogo 434 128 33330600 76 78EkonomikaDiv Ekonomika Iraku Irak agrarno industrialna krayina Na pochatku XXI st Irak buv krayinoyu z regulovanoyu derzhavoyu kapitalistichnoyu ekonomikoyu osnova yakoyi vidobutok nafti Derzhavnij sektor povnistyu kontrolyuvav naftovu promislovist i energetiku Visokorozvinuti taki galuzi promislovosti yak naftovidobuvna naftopererobna gazova cementna metalurgijna elektroenergetika mashinobuduvannya ta in Ye zavod z virobnictva dviguniv azotnih dobriv silskogospodarskih mashin a takozh elektrotehnichnij i metalurgijnij zavodi fabrika z virobnictva verhnogo odyagu kustarni promisli U silskomu gospodarstvi perevazhaye ekstensivne zemlerobstvo Golovni prodovolchi kulturi pshenicya yachmin ris ovochi citrusovi tyutyun bavovna Rozvodyat veliku rogatu hudobu ovec kiz U krayini vedutsya roboti z irigaciyi ta mehanizaciyi silskogospodarskogo virobnictva a takozh stvorennya velikih agropromislovih kompleksiv Transport avtomobilnij morskij richkovij chastkovo zaliznichnij rozvinenij truboprovidnij Osnovni irakski porti v Perskij zatoci Basra Umm Kasr Fao ta Ez Zubajr Richkovij port Bagdad Krayina maye dva mizhnarodnih aeroporti v Bagdadi ta Basri i ponad 100 miscevih letovish v Haditi Kirkuci Mosuli i insh Krim naftovoyi vazhlivi galuzi derzhavnogo sektora metaloobrobka elektroenergetika gazova cementna tekstilna elektrotehnichna i harchova promislovist virobnictvo sintetichnogo volokna zbirka vantazhnih mashin avtobusiv i motoriv Bilshist velikih i visokotehnologichnih pidpriyemstv pobudovanih perevazhno inozemnimi kompaniyami znahodyatsya golovnim chinom v okolicyah Bagdada v Mosuli i Basri Shorichno v Iraku viroblyayetsya blizko 28 4 mlrd kVt god 1998 elektroenergiyi prichomu 97 7 za rahunok pererobki nafti i gazu 2 1 za rahunok vikoristannya gidroresursiv Z urahuvannyam faktoru vijni v Iraku 2003 r slid ochikuvati sho promislovist krayini g ch naftova nadali znachnoyu miroyu kontrolyuvatimetsya TNK SShA Velikoyi Britaniyi ta chastkovo in krayin Koaliciyi bl 40 krayin vklyuchno z Polsheyu ta Ukrayinoyu Div takozh Korisni kopalini Iraku Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iraku Girnicha promislovist Iraku Bankivska sistema j valyuta Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Promislovist Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Dobuvna promislovist Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Energetika Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Silske gospodarstvo Ploshi pridatni dlya zemlerobstva skladayut bl 5450 tis ga 1 8 teritoriyi Iraku Do 4000 tis ga zajnyato pasovishami Inshi zemli vivedeni z silskogospodarskogo oborotu cherez posushlivi umovi j zasolennya gruntiv u tomu chisli zumovlenogo nedostatnim drenazhem ranishe zroshuvanih ugid Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya yachmin i ris Pid nih vidvedeno polovinu ornih ugid zagalom u krashe zvolozhenih pivnichnih rajonah Veliki ploshi v dolinah richok vidvedeni pid plantaciyi finikovoyi palmi Tvarinnictvo bazuyetsya na rozvedenni ovec i kiz u menshij miri velikoyi rogatoyi hudobi i rozvinene v girskih rajonah InfrastrukturaTransport Golovnij vid transportu avtomobilnij Vodopostachannya ta sanitariya Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2017 Zv yazok ta internet Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2017 Zasobi masovoyi informaciyi Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2017 DemografiyaDokladnishe Naselennya Iraku Etnichnij sklad Za ocinkami na 2016 rik v Iraku priblizno 37 2 mln zhiteliv Etnos vid naselennya Arabi 72 8 Kurdi 21 1 Assirijci ta virmeni 2 1 Turkmeni 2 Inshi 2 Religiya v krayini Zgidno z deyakimi dzherelami shiyiti v Iraku predstavlyayut 60 naselennya suniti 29 ochevidno mayetsya na uvazi tilki musulmanske naselennya Za inshimi dzherelami perepis 1997 roku rezultati yakogo buli peredani v OON u krayini navpaki sunitiv 66 a shiyitiv 34 Perepis 1997 roku ne provodivsya v troh provinciyah Irakskogo Kurdistanu cherez sho jogo rezultati stavlyatsya pid sumnivom nizkoyu ekspertiv Za Sadama Husejna shiyiti buli v menshij miri predstavleni v organah vladi i SShA pered vtorgnennyam rozrahovuvali na yih pidtrimku Odnak nezvazhayuchi na zakliki zdebilshogo shiyitskogo duhovenstva do nejtralitetu po vidnoshennyu do okupacijnoyi vladi shiyitske naselennya pochalo postupovo politizuvatisya i rozpochalo dzhihad proti amerikanciv i kolaboracionistiv Centrom kristalizaciyi shiyitskogo Oporu stala tak zvana Armiya Mahdi formalno ocholyuvana shiyitskim liderom Muktadom as Sadrom V Iraku zhive 850 tisyach assirijciv Pislya padinnya rezhimu Saddama Husejna v 2003 r vidbulisya vikradennya i vbivstva assirijciv ta pidpalennya yihnih hramiv Najbilshi mista Dokladnishe mista IrakuSuspilstvoCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo KulturaArhitektura Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Obrazotvorche mistectvo i viruvannya Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Muzichna kultura Sered suchasnih zhanriv muziki v Iraku prizhivsya zokrema vazhkij metal Odnim iz najvidomishih irakskih metal gurtiv ye Acrassicauda Kino ta telebachennya Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo SportCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Zbirna komanda Iraku z futbolu chempion Aziyi 2007 roku Turizm ta vidpochinokCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Div takozhIrak u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Irak u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Nafta i gaz Iraku Spisok mist IrakuPrimitkiEmbassies overseas of Republic of Iraq 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine جريدة الصباح تنشر احصائية وزارة التخطيط لعدد نفوس سكان العراق لسنة 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine Census gov 2013 Country Rank Countries and Areas Ranked by Population 2013 U S Department of Commerce Arhiv originalu za 9 travnya 2013 Procitovano 9 travnya 2013 Iraq International Monetary Fund Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 27 kvitnya 2009 Iraq PM says his would be assassins have been identified BBC News 8 listopada 2021 City Population Statistics amp Maps of the Major Cities Agglomerations amp Administrative Divisions for all Countries of the World Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 19 travnya 2022 Dzherela ta literaturaYa L Sholoh Irak Respublika Irak 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 531 ISBN 966 00 0610 1 S I Danilov Irak Respublika Irak 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Charles Saint Prot Histoire de l Irak Paris Ellipse 1999 Pierre Jean Luizard La question irakienne Fayard 2002 Paris Bernard Vernier L Irak D Aujourd hui Paris Librairie Armand Colin 1963 494 pp Revue Geostrategiques Irak numero special no 7 fevrier 2005 240 p Paris Chris Kutschera sous la direction de Bernard Kouchner Preface Le Livre noir de Saddam Hussein Oh editions 2005 Paris ISBN 2 915056 26 9 Revue Maghreb Machrek no 190 texte de la constitution irakienne traduit de l arabe par J P Milelli Editions Choiseul 2007 Paris Alexandra de Hoop Scheffer Hamlet en Irak CNRS Editions 2007 Paris L Irak violence et incertitudes Critique internationale no 34 janvier mars 2007 Fanny Lafourcade Le chaos irakien La Decouverte Paris 2007 123 p Temoignage de Mgr Rabban eveque chaldeen d Erbil in Le Figaro 22 mars 2008 Matthew Bogdanos The Casualities of War The Truth About the Iraq Museum In American Journal of Archaeology Band 109 3 2005 S 477 526 Matthew Bogdanos mit William Patrick Die Diebe von Bagdad Raub und Rettung der altesten Kulturschatze der Welt Aus dem Amerikanischen von Helmut Dierlamm Originalausgabe Thieves of Baghdad Bloomsbury Publishing New York 2005 Deutsche Verlags Anstalt Munchen 2006 ISBN 3 421 04201 2 ISBN 978 3 421 04201 9 Henner Furtig Kleine Geschichte des Iraks Von der Grundung 1921 bis zur Gegenwart Beck Munchen 2003 ISBN 3 406 49464 1 Wolfgang Gockel Irak sumerische Tempel Babylons Palaste und heilige Statten des Islam im Zweistromland Dumont Koln 2001 ISBN 3 7701 4949 1 Barthel Hrouda Rene Pfeilschifter Mesopotamien Die antiken Kulturen zwischen Euphrat und Tigris Munchen 2005 4 Aufl ISBN 3 406 46530 7 Sehr knapper Uberblick bzgl Mesopotamien im Altertum mit weiterfuhrenden Literaturangaben Gunter Kettermann Atlas zur Geschichte des Islam Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2001 ISBN 3 534 14118 0 Jobst Knigge Deutsches Kriegsziel Irak Der deutsche Griff auf den Nahen Osten im Zweiten Weltkrieg Uber Kaukasus und Kairo zum Ol des Orients Plane und Wirklichkeit Verlag Dr Kovac Hamburg 2007 ISBN 978 3 8300 3030 0 Stephan Kloss Mein Bagdad Tagebuch Als Kriegsreporter im Brennpunkt Irak Fischer Taschenbuch Frankfurt 2003 ISBN 3 596 16142 8 Hans Krech Der Burgerkrieg im Irak 1991 2003 Ein Handbuch Mit einem Konzept fur eine Golf Friedenskonferenz in Halle S und in Hamburg Verlag Dr Koster Berlin 2003 Bewaffnete Konflikte nach dem Ende des Ost West Konfliktes Bd 13 ISBN 3 89574 500 6 Chris Kutschera Le Livre noir de Saddam Hussein Oh editions Paris 2005 ISBN 2 915056 26 9 Kanan Makiya Republic of Fear Politics of Modern Iraq University of California Press 1998 Kanan Makiya Cruelty and Silence War Tyranny uprising and the arab world 1991 ISBN 0 224 03733 1 Christoph Reuter Susanne Fischer Cafe Bagdad Der ungeheure Alltag im neuen Irak Goldmann Munchen 2006 ISBN 3 442 15385 9 M und P Sluglett Der Irak seit 1958 von der Revolution zur Diktatur Frankfurt Main 1991 ISBN 3 518 11661 4 Gusterin V P Goroda Arabskogo Vostoka M Vostok Zapad 2007 352 s Enciklopedichnij dovidnik 2000 ekz ISBN 978 5 478 00729 4 Shadid Anthony 2005 Night Draws Near Henry Holt and Co NY U S ISBN 0 8050 7602 6 Hanna Batatu The Old Social Classes and the Revolutionary Movements of Iraq Princeton Princeton University Press 1978 Charles Glass The Northern Front A Wartime Diary Saqi Books London 2004 ISBN 0 86356 770 3PosilannyaUryadovi Iraqi Presidency Website Iraqi Government Website 2 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine Iraqi Parliament Website 3 28 sichnya 2010 u Wayback Machine Ministry of Foreign Affairs 4 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Citizen Affairs 5 21 sichnya 2019 u Wayback Machine Ministry of Defense 6 Ministry of Oil Ministry of Trade Ministry of Industry Ministry of Higher Education Iraqi Health Ministry Kurdistan Regional Government 6 travnya 2016 u Wayback Machine Siriya Turechchina Iran Jordaniya Iran Saudivska Araviya Saudivska Araviya Kuvejt Perska zatoka