Гірнича промисловість Іраку.
Нафтовидобувна галузь
Провідна галузь гірничої промисловості і взагалі економіки країни — нафтодобувна. На початку XXI ст. вона забезпечувала близько 3% світового видобутку нафти. У вартісному вираженні це становить понад 90% промислового виробництва країни.
Видобуток нафти зосереджений головним чином на родовищах в районі Кіркука і Мосула на півночі і біля Басри і Румайли на південному сході. Розробляються також дрібніші родовища в інших частинах країни. Сира нафта поступає на переробні (Басра, Ед-Даура, Байджі, Салах-ед-Дін і інш.) і хімічні заводи (Ез-Зубайр і Багдад та його околиці).
Видобуток нафти у 2000 р становив 2,52, а у 2001 — 2,31 млн бар./добу, що дозволяло займати 3-ю позицію серед близькосхідних виробників нафти. У 2003 р. видобуток нафти в Іраку очікувався (до збройного конфлікту) на рівні 2,6-2,8 млн бар./добу, що на 35% більше за рівень видобутку в 2002 р (2 млн бар.). Внутрішнє споживання нафти в Іраку становить 500-600 тис. бар./добу. Нафтопереробні підприємства країни мають потужність 625 тис.бар./добу. Експорт планувався на рівні близько 2 млн бар./добу. Велика частина експорту прямує в Європу, США і на Далекий Схід. Цілком досяжний і рівень 3 млн бар./добу, який Ірак неодноразово досягав після 1999 р [Gulf News Online].
У межах Іраку нафтові промисли Кіркуку (на півночі) і Румайли (на південному сході) пов'язані мережею реверсивних трубопроводів з районами споживання і переробки нафти, а також з портами на узбережжі Перської затоки. Загальна протяжність нафтопроводів 4350 км, нафтопродуктопроводів 725 км, газопроводів 1360 км. Трубопроводами, прокладеними через території Саудівської Аравії, Туреччину, Сирію і Ліван, іракська нафта може поступати в порти Червоного і Середземного морів, а звідти на зовнішні ринки.
Втрати Іраку в нафтовій галузі за 12 років блокади становлять 222 млрд дол., не враховуючи збитку, нанесеного в ході військових операцій нафтогазовому комплексу країни.
Перспективи нафтогазової галузі. За іракськими джерелами необхідно вкласти 5 млрд доларів в нафтову промисловість для відновлення рівня видобутку, що існував до 2 серпня 1990 року. Планувалося, що з червня 2003 р Ірак добуватиме 1,5 млн бар. нафти на добу, з яких половина піде на експорт. В липні 2003 видобуток перевищив 1 млн бар./добу, тоді як до цього досить довго тримався на рівні 800 тис. бар./добу. На південних родовищах Іраку добувається 600-700 тис. бар./добу, на північних — 500 тис. бар./добу. Динаміка нафтовидобутку позитивна. До відновлення Іраку за інформ. джерелами США буде залучено 58-65 держав світу. Процесу відновлення нафтовидобутку перешкоджає нестабільність в країні після війни 2003 р. 22 червня 2003 р у турецькому порту Джейхан завантажено перший танкер з іракською нафтою післявоєнного видобутку, але довоєнний експортний потенціал країни на рівні 2-2,5 млн бар/добу буде досягнуто за новими прогнозами тільки наприкінці 2003 р. За умови політичної стабілізації Ірак до 2008 р зможе збільшити свої експертні потужності до 6-8,5 млн бар/добу.
Наприкінці 1970-х років Ірак добував 3,5 млн барелів нафти на добу. Аналітики стверджують, що бурхливий потік інвестицій в зношену іракську нафтову індустрію може дозволити добувати до 6 млн барелів на добу. Якщо це станеться, то Ірак займе 4-е місце у світі за обсягами видобутку нафти після Саудівської Аравії (8,8 млн барелів), США (7,2 млн) і Росії (7,1 млн).
Видабування інших корисних копалин
У Мішраці, на заході від Мосула, розробляються поклади сірчаної руди. З неї отримують сірку і сірчану кислоту. Фосфорити добувають на двох родовищах північніше Багдаду. Вони використовуються для виробництва мінеральних добрив на хімічних заводах Каїма і Байджі. Гірничо-геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк. З 1976 р. управління нафтовою промисловістю здійснюється Міністерством нафти (Ministry of Oil). Видобутком твердих корисних копалин керує Міністерство промисловості і мінеральних ресурсів. Підготовка кадрів здійснюється на інженерному факультеті Багдадського університету і у Вищому інженерному інституті. Основні публікації з гірничої справи і геології вміщуються в щомісячнику “Ат-Нафт ва аль-алям" (1973 р.) і “Ас-Сінаа" (1975 р.).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Iraku Naftovidobuvna galuzProvidna galuz girnichoyi promislovosti i vzagali ekonomiki krayini naftodobuvna Na pochatku XXI st vona zabezpechuvala blizko 3 svitovogo vidobutku nafti U vartisnomu virazhenni ce stanovit ponad 90 promislovogo virobnictva krayini Vidobutok nafti zoseredzhenij golovnim chinom na rodovishah v rajoni Kirkuka i Mosula na pivnochi i bilya Basri i Rumajli na pivdennomu shodi Rozroblyayutsya takozh dribnishi rodovisha v inshih chastinah krayini Sira nafta postupaye na pererobni Basra Ed Daura Bajdzhi Salah ed Din i insh i himichni zavodi Ez Zubajr i Bagdad ta jogo okolici Vidobutok nafti u 2000 r stanoviv 2 52 a u 2001 2 31 mln bar dobu sho dozvolyalo zajmati 3 yu poziciyu sered blizkoshidnih virobnikiv nafti U 2003 r vidobutok nafti v Iraku ochikuvavsya do zbrojnogo konfliktu na rivni 2 6 2 8 mln bar dobu sho na 35 bilshe za riven vidobutku v 2002 r 2 mln bar Vnutrishnye spozhivannya nafti v Iraku stanovit 500 600 tis bar dobu Naftopererobni pidpriyemstva krayini mayut potuzhnist 625 tis bar dobu Eksport planuvavsya na rivni blizko 2 mln bar dobu Velika chastina eksportu pryamuye v Yevropu SShA i na Dalekij Shid Cilkom dosyazhnij i riven 3 mln bar dobu yakij Irak neodnorazovo dosyagav pislya 1999 r Gulf News Online U mezhah Iraku naftovi promisli Kirkuku na pivnochi i Rumajli na pivdennomu shodi pov yazani merezheyu reversivnih truboprovodiv z rajonami spozhivannya i pererobki nafti a takozh z portami na uzberezhzhi Perskoyi zatoki Zagalna protyazhnist naftoprovodiv 4350 km naftoproduktoprovodiv 725 km gazoprovodiv 1360 km Truboprovodami prokladenimi cherez teritoriyi Saudivskoyi Araviyi Turechchinu Siriyu i Livan irakska nafta mozhe postupati v porti Chervonogo i Seredzemnogo moriv a zvidti na zovnishni rinki Vtrati Iraku v naftovij galuzi za 12 rokiv blokadi stanovlyat 222 mlrd dol ne vrahovuyuchi zbitku nanesenogo v hodi vijskovih operacij naftogazovomu kompleksu krayini Perspektivi naftogazovoyi galuzi Za irakskimi dzherelami neobhidno vklasti 5 mlrd dolariv v naftovu promislovist dlya vidnovlennya rivnya vidobutku sho isnuvav do 2 serpnya 1990 roku Planuvalosya sho z chervnya 2003 r Irak dobuvatime 1 5 mln bar nafti na dobu z yakih polovina pide na eksport V lipni 2003 vidobutok perevishiv 1 mln bar dobu todi yak do cogo dosit dovgo trimavsya na rivni 800 tis bar dobu Na pivdennih rodovishah Iraku dobuvayetsya 600 700 tis bar dobu na pivnichnih 500 tis bar dobu Dinamika naftovidobutku pozitivna Do vidnovlennya Iraku za inform dzherelami SShA bude zalucheno 58 65 derzhav svitu Procesu vidnovlennya naftovidobutku pereshkodzhaye nestabilnist v krayini pislya vijni 2003 r 22 chervnya 2003 r u tureckomu portu Dzhejhan zavantazheno pershij tanker z irakskoyu naftoyu pislyavoyennogo vidobutku ale dovoyennij eksportnij potencial krayini na rivni 2 2 5 mln bar dobu bude dosyagnuto za novimi prognozami tilki naprikinci 2003 r Za umovi politichnoyi stabilizaciyi Irak do 2008 r zmozhe zbilshiti svoyi ekspertni potuzhnosti do 6 8 5 mln bar dobu Naprikinci 1970 h rokiv Irak dobuvav 3 5 mln bareliv nafti na dobu Analitiki stverdzhuyut sho burhlivij potik investicij v znoshenu iraksku naftovu industriyu mozhe dozvoliti dobuvati do 6 mln bareliv na dobu Yaksho ce stanetsya to Irak zajme 4 e misce u sviti za obsyagami vidobutku nafti pislya Saudivskoyi Araviyi 8 8 mln bareliv SShA 7 2 mln i Rosiyi 7 1 mln Vidabuvannya inshih korisnih kopalinU Mishraci na zahodi vid Mosula rozroblyayutsya pokladi sirchanoyi rudi Z neyi otrimuyut sirku i sirchanu kislotu Fosforiti dobuvayut na dvoh rodovishah pivnichnishe Bagdadu Voni vikoristovuyutsya dlya virobnictva mineralnih dobriv na himichnih zavodah Kayima i Bajdzhi Girnicho geologichna sluzhba Pidgotovka kadriv Druk Z 1976 r upravlinnya naftovoyu promislovistyu zdijsnyuyetsya Ministerstvom nafti Ministry of Oil Vidobutkom tverdih korisnih kopalin keruye Ministerstvo promislovosti i mineralnih resursiv Pidgotovka kadriv zdijsnyuyetsya na inzhenernomu fakulteti Bagdadskogo universitetu i u Vishomu inzhenernomu instituti Osnovni publikaciyi z girnichoyi spravi i geologiyi vmishuyutsya v shomisyachniku At Naft va al alyam 1973 r i As Sinaa 1975 r Div takozhGeologiya Iraku Korisni kopalini Iraku Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iraku Ekonomika IrakuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019